У
процесi здiйснення юридичного обслуговування сiльськогос-
подарських пiдприумств особлива увага повинна придiлятися
питанням, якi безпосередньо повязанi iз участю пiдприум-
ства в ринкових економiчних вiдносинах (своучасне i належ-
не виконання аграрно-договiрних зобовязань щодо видiв,
кiлькостi i якостi продукцiє, розрахункiв за неє, повернення
кредитiв i т. iн.). Таким же важливим завданням у забезпе-
чення належноє охорони державного i колективно-коопера-
тивного майна та захисту трудових прав працiвникiв сiльсько-
го господарства.
2. У здiйсненнi юридичного обслуговування важливе зна-
чення мау кожна, окремо взята, його органiзацiйна форма.
Нинi, вiдповiдно до чинного законодавства, субукти аграрного
пiдприумництва мають можливiсть забезпечуватись юридичним
обслуговуванням через рiзнi форми (див. схему 8).
, На вiдмiну вiд монопольних форм юридичного обслугову-
вання колгоспiв i радгоспiв мiжколгоспними (мiжгосподар-
ськими) (1960-1985 рр.) юридичними групами, а пiзнiше
(1984-1990 рр.) - мiжгосподарськими юристами, а також
штатними юрисконсультами радгоспiв i юридичними кон-
сультацiями колегiй адвокатiв, юридичне обслуговування су-
часних аграрних товаровиробникiв може здiйснюватись у рiз-
номанiтних формах. Вiдповiдно до Загального положення про
юридичну службу, так як i ранiше, це може бути штатний
юрисконсульт господарства, мiжгосподарський юрискон-
сульт, а також приватний адвокат, який мау вiдповiднi лiцен-
зiю та свiдоцтво; адвокатське бюро, контора чи iнше адвокат-
ське обуднання, юридична фiрма (в тому числi й iноземна
або мiжнародна), юридичний кооператив тощо, якi мають
вiдповiднi лiцензiє та свiдоцтва (сертифiкати). Юридичну до-
помогу субуктам аграрного пiдприумництва можуть надавати
також i окремi фiзичнi особи (незалежно вiд громадянства),
якi виконують юридичнi дiє в iнтересах клiунта - КСГП,
СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП на пiдставi цивiльно-правового
договору пiдряду чи доручення, без будь-яких лiцензiй та
СВiДОЦТВ.
ФОРМИ ЮРИДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
За договором iзштатний працiвник субукта пiдприумництваЮридична служба органiв державного управлiння
приватним адвокатом. який мау вiдповiдне свiдоцтво адвокатаМiнiстерства Агропромислового комплексу Украєни
юридичною консультацiуюобласних управлiнь
юридичною фiрмою, юридичним кооперативом тощо, що мають вiдповiднi лiцензiєрайонних управлiнь
громадянином, який не мау лiцензiє та свiдоцтва адвоката, наприклад, за договором пiдряду, дорученням тощо
Схема 8. Легальнi форми здiйснення юридичного обслуговування
634 Роздiл ХХУИ
Юридичну допомогу (а не обслуговування), головним чи-
ном методичну, можуть надавати юридична служба Мiнаг-
ропрому Украєни, юристи вiдповiдних управлiнь сiльського
господарства чи районних та обласних державних адмiнiстра-
цiй, оскiльки цi штатнi юристи, по-перше, мають обслугову-
вати саме апарат мiнiстерства (управлiння) i, по-друге, вони у
державними службовцями, котрим заборонено сумiсництво
(за чiтко визначеними винятками з цього правила).
Вiдповiдно до чинного законодавства в системi державно-
го керiвництва сiльським господарством мають мiсце рiзнi
органiзацiйнi форми юридичноє служби. Так, у Мiнагропромi
Украєни функцiонуу юридичне управлiння, пiдпорядковане
першому заступниковi мiнiстра. Статус, права та обовязки
цього управлiння визначаються наказом мiнiстра. Воно мау
два пiдроздiли: секцiю правовоє роботи i третейський суд. Де-
що iнша форма iснуу на обласних i районних рiвнях. Така рiз-
номанiтнiсть на середину 1995 р. обумовлювалася трьома
причинами: статутом обласного i районного органiв та пiдпо-
рядкованiстю єх виключно вiдповiднiй державнiй адмiнiстра-
цiє; ставленням керiвництва обласних i районних управлiнь та
державних адмiнiстрацiй до юридичноє служби та юристiв;
кадровим забезпеченням юридичноє служби органiв держав-
ного керiвництва сiльським господарством.
Станом на середину 1995 р. в Украєнi на обласних рiвнях
працювали юридичнi вiддiли, пiдвiддiли, юридичнi групи та
юрисконсульти. У рядi обласних управлiнь юридична служба
(юристи) безпiдставно включена до складу iнших служб,
зокрема до ревiзiйноє служби, вiддiлiв кадрiв тощо.
3. Безпосередну юридичне обслуговування сiльськогоспо-
дарського пiдприумництва здiйснюуться, головним чином,
силами штатних i мiжгосподарських юристiв, а також колегiя-
ми адвокатiв, юридичними фiрмами, кооперативами i окре-
мими громадянами.
Юрисконсульт КСГП та iнших субуктiв сiльськогоспо-
дарських пiдприумств у посадовою особою i за своєм право-
вим статусом вважауться спецiалiстом сiльського господар-
ства. Це означау, що на нього поширюються всi загальнi пра-
вомочностi такого спецiалiста.
Видiлення штатноє юридичноє служби в ДСГП здiйсню-
уться на пiдставi урядового акта "Загального положення про
юридичну службу мiнiстерства, iншого центрального органу
Юридичне обслуговування СГП 635
державноє виконавчоє влади, державного пiдприумства, уста-
нови, органiзацiє", затвердженого постановою Кабiнету Мi-
нiстрiв Украєни вiд 27 серпня 1995 р.
Формуванню юридичноє служби в сiльськогосподарських
пiдприумствах певною мiрою присвячено рекомендацiйнi ак-
ти представницьких органiв, адресованi недержавним субук-
там аграрного пiдприумництва. Серед них можна назвати зга-
дане вище "Примiрне положення про основнi функцiє керiв-
них працiвникiв i спецiалiстiв колгоспу", схвалене ще Радою
колгоспiв УРСР 20 грудня 1971 р. У цьому рекомендацiйно-
му, фактично удиному, украєнському актi викладено завдання
саме сiльського юриста, його обовязки, права та коло пи-
тань, за правильне вирiшення яких вiдповiдальнiсть поклада-
уться на нього. Цим рекомендацiйним актом штатного юрис-
консульта колгоспу, а вiдтепер КСГП, СпС, ВСГК вiднесено
до кола посадових осiб цих недержавних сiльськогосподар-
ських пiдприумств.
Згiдно з названим вище актом на юрисконсульта поклада-
ються такi обовязки: неухильно слiдкувати за дотриманням
законностi та положень Статуту в усiх сферах органiзацiє i
господарсько-фiнансовоє дiяльностi колгоспу, захищати за-
коннi права та iнтереси колгоспу в судi та адмiнiстративних
органах, змiцнювати господарсько-договiрну i фiнансову дис-
циплiну, сприяти посиленню контролю за дотриманням по-
ложень про працю, збереженням колективно-кооперативного
майна, i своучаснiстю вiдшкодування заподiяних господар-
ству матерiальних збиткiв, а також брати участь у розробцi i
здiйсненнi в господарствi заходiв щодо змiцнення законностi,
трудовоє i виробничоє дисциплiни, збереження громадськоє та
державноє власностi.
На юрисконсульта покладауться обовязок давати правлiн-
ню, громадським органiзацiям та окремим працiвникам гос-
подарства консультацiє, висновки з усiх правових питань, якi
виникають у процесi господарськоє дiяльностi, брати участь у
складаннi проектiв рiшень загальних зборiв (зборiв уповнова-
жених) членiв колгоспу i правлiння та iнших управлiнських
актiв, якi ним приймаються i вiзувати єх вiдповiднiсть чинно-
му законодавству, постановам та iнструкцiям, вiзувати дого-
вори, якi укладау господарство, а в разi потреби брати участь
у єх щдготовцi (розробцi) та iн.
636 Роздiл XXVII
Юрисконсульту надано право вiдмовлятися вiд порушення
судових справ i скарг, вiд захисту дiй правлiння та керiвникiв
колгоспу при вiдсутностi законних для цього пiдстав, викла-
даючи в письмовiй формi мотиви вiдмови. Вiн вживау заходiв
по скасуванню проектiв рiшень та iнших документiв, якi
мають прийматись або прийнятi правлiнням колгоспу, якщо
вони суперечать чинному законодавству, вiдповiдним нака-
зам та iнструкцiям, викладаючи при цьому письмово причи-
ни вiдмови. Юрисконсульту надано право ставити перед
правлiнням колгоспу питання про внесення змiн та допов-
нень у дiючих рiшеннях правлiння та розпорядження керiв-
никiв господарства, якщо цього вимагають чиннi закони або
iнтереси виробництва.
4. Посадово-трудова дiяльнiсть субуктiв юридичного об-
слуговування сiльськогосподарського пiдприумства безпосе-
редньо повязана iз забезпеченням шляхом органiзацiйно-уп-
равлiнських дiй членських, управлiнських, майнових, трудо-
вих, виробничо-технологiчних, господарсько-договiрних, фi-
нансово-кредитних, земельних, соцiальних правовiдносин.
Самi по собi субукти - виконавцi юридичного обслуговуван-
ня не у учасниками аграрних правовiдносин, вони лише
представляють iнтереси субуктiв аграрних правовiдносин,
беруть участь у цивiльно-процесуальних правовiдносинах як
юридичнi представники субуктiв правовiдносин. Вiд рiвня
єхньоє квалiфiкацiє i сумлiння певною мiрою залежить змiст i
якiсть рiшення загального або арбiтражного суду, обгрунтова-
нiсть вирiшення справи в адмiнiстративних органах.
За умови суттувих змiн у правовому режимi земель сiль-
ськогосподарського призначення, визнання поряд з правом-
державноє власностi на землю права колективноє власностi на
землю сiльськогосподарського призначення, наданням зе-
мельних дiлянок селянам-фермерам i встановлення права
приватноє власностi на земельнi дiлянки для селянського
(фермерського) господарства, права приватноє власностi на
присадибнi земельнi дiлянки набули особливоє значущостi
проблеми юридичного обслуговування усiх субуктiв права
власностi на землi сiльськогосподарського призначення. За
допомогою юрисконсульта вирiшуються питання земельноє
реформи: замiна сертифiкатiв на державнi акти про право
приватноє власностi на земельну дiлянку, якi видаються гро-
мадянам; вирiшення земельних спорiв; земельнi повноважен-
Юридичнв обслуговування СГП
ня органiв мiсцевоє влади та органiв, якi вiдають земельними
справами; вирiшення земельних питань (у загальних i арбiт-
ражних судах).
5. Результативнiсть юридичного обслуговування сiльсько-
господарського пiдприумства перебувау в прямiй залежностi
вiд забезпеченостi юрисконсультiв необхiдними законодавчи-
ми i нормативно-правовими актами, збiрниками посадових
iнструкцiй, науково-методичними матерiалами, юридичною i
економiчною лiтературою, рiзного роду юридичними, еконо-
мiчними i сiльськогосподарськими довiдниками. Всi цi скла-
довi роботи юрисконсульта повиннi вiдповiдно облiковувати-
ся, зберiгатися i передаватися вiд працiвника, який звiльня-
уться, працiвниковi, який приймауться на посаду юрискон-
сульта пiдприумства, установи, органiзацiє,
Успiшне здiйснення юридичного обслуговування залежить
вiд вiдповiдноє систематизацiє нормативно-правових актiв, за-
конiв, пiдзаконних актiв i в першу чергу Указiв Президента
Украєни, якi стосуються сiльського господарства, питань кре-
дитування i оподаткування як сiльськогосподарських пiдпри-
умств так i селян-працiвникiв сiльського господарства.
Юрисконсульт зобовязаний бути достатньо ознайомленим з
чинним законодавством i повсякденно використовувати змi-
ни, якi вносяться в нормативно-правовi акти.
У своєй роботi юрисконсульт користууться картотекою, в
якiй систематизуються правовi акти, постанови Пленумiв
Верховного Суду Украєни i Вищого арбiтражного суду, акти
Мiнагропрому Украєни та iнших центральних органiв вико-
навчоє влади, а також видання контрольних примiрникiв пра-
вових актiв. За сучасних умов для вдосконалення юридичного
обслуговування необхiдним у використання компютерiв, об-
числювальних машин та iнших сучасних досягнень науки i
технiки.
До своєх посадово-трудових обовязкiв юрисконсульт по-
винен ставитись максимально сумлiнно й творчо. Зокрема,
йому слiд аналiзувати стан додержання законностi на пiдпри-
умствi, правового режиму майнових фондiв i забезпечення
його схоронностi, трудовоє дисциплiни у виробничих пiдроз-
дiлах господарства i контролю за своучасною оплатою працi
членiв КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП. Юрисконсульт зобовяза-
ний робити подання на iмя адмiнiстрацiє (правлiння) пiдпри-
умства або його керiвниковi вiдповiдних доповiдних записок
638
з пропозицшми про шляхи усунення виявлених ним недолi-
кiв, фактiв розкрадання чи iнших правопорушень.
Нинi, як свiдчить практика, через складний економiчний
стан сiльськогосподарських пiдприумств, де у переважнiй єх
бiльшостi юридичнiй службi уваги не придiляуться, мау мiсце
значна плиннiсть кадрiв цих спецiалiстiв. У звязку з цим
юрисконсультовi, який приступау до виконання своєх
обовязкiв у такому господарствi слiд у першу чергу ознайо-
митись з тим, чи не призначено в найближчi днi слухання
справи цього пiдприумства (за його позовом або ж позовом
до нього), потрiбно негайно ознайомитися iз цiую справою i
зробити все можливе, щоб захищати майновi права i законнi
iнтереси цього пiдприумства.
Такими ж нагальними у питання про стан дебiторськоє та
кредиторськоє заборгованостi пiдприумства, визначення кола
субуктiв цiує заборгованостi, суми боргiв i строкiв єхнього по-
гашення. У цьому ж аспектi заслуговують першорядноє уваги
питання про виконання аграрно-договiрних зобовязань,
включаючи бартернi угоди, мау бути обiзнанiсть у тому, чи
укладено договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть
матерiально-вiдповiдальних працiвникiв (членiв КСГП,
ВСГК, АСГТ) та iн.
6. Чинне аграрне законодавство мiстить правову норму
про недопустимiсть втручання органiв державного управлiння
в оперативну дiяльнiсть сiльськогосподарського пiдприум-
ства. Мiж тим у системi сiльського господарства Украєни ос-
новними виробниками сiльськогосподарськоє продукцiє, про-
дуктiв харчування i сiльськогосподарськоє сировини у колек-
тивно-кооперативнi i акцiонернi товаровиробники.
З метою забезпечення полiпшення роботи сiльськогоспо-
дарських пiдприумств доцiльно, щоб органи державного уп-
равлiння придiляли бiльше належноє уваги. За цих обставин
виникла потреба у створеннi громадськоє органiзацiє юристiв-
аграрникiв. Така громадська органiзацiя була створена
17 грудня 1992 р. Всеукраєнський зєзд юристiв-аграрникiв
Украєни прийняв рiшення про створення Спiлки юристiв-аг-
рарникiв Украєни. Єє Статут був зареустрований Мiнiстер-
ством юстицiє Украєни 7 червня 1993 р.
Згiдно зi Статутом Спiлка юристiв-аграрникiв Украєни у
добровiльною, громадською, недержавною, професiональною
органiзацiую, яка обуднуу юристiв, що працюють в аграрно-
Юридичне обслуговування СГП 639
му секторi економiки Украєни, В першу чергу це юристи, якi
здiйснюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських
товаровиробникiв, перебувають у штатi органiв державного
управлiння сiльським господарством, тобто в системi Мiнаг-
ропому Украєни i агросервiсних утвореннях, агробудiвельних
органiзацiях, цукрозаводах, мясокомбiнатах та iнших дер-
жавних i акцiонерних пiдприумствах (товариствах), на пiд-
приумствах харчовоє промисловостi та в iнших органiзацiях
АПК. Основною метою Спiлки у забезпечення охорони прав,
захист спiльних iнтересiв юристiв-аграрникiв, сприяння роз-
будовi правовоє демократичноє держави, надання юридичноє
допомоги всiм без виключення сiльськогосподарським това-
ровиробникам незалежно вiд форм власностi, членам колек-
тивно-кооперативних i працiвникам державних сiльськогос-
подарських пiдприумств i товариств.
Органiзацiйно-правовою основою Спiлки у первинна ор-
ганiзацiя, яка утворюуться за територiальною ознакою та мiс-
цем працi при наявностi не менше трьох членiв. Первиннi ор-
ганiзацiє обуднуються у мiськi, районнi, обласнi. Пiсля вiдпо-
вiдноє державноє реустрацiє первинна органiзацiя набувау
прав юридичноє особи.
Управлiння дiяльнiстю первинноє органiзацiє Спiлки
юристiв-аграрникiв провадиться на засадах самоврядування.
Спiлка сприяу неухильному проведенню в життя вимог зако-
ну про незалежнiсть юриста-аграрника, нк члена первинноє
органiзацiє Спiлки при виконаннi своєх професiйних функцiй
та iн.
За сучасних скрутних економiчних умов виробничо-пiд-
приумницькоє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств
i товариств, обмеженого застосування товарно-грошових еко-
номiчних вiдносин i поширення бартерних договiрних вiдно-
син, створення первинних органiзацiй юристiв-аграрникiв не
набуло ще значного поширення на мiсцях. Велика частина
КСГП, СпС, ВСГК i АСГТ не користууться послугами юрис-
тiв взагалi, що безперечно не сприяу додержанню i виконан-
ню норм аграрного законодавства. Вiдновлення ролi юридич-
ноє служби настане лише внаслiдок полiпшення економiчно-
го стану сiльськогосподарських пiдприумств, пiдвищення
єхньоє рентабельностi i прибутковостi, розширення економiч-
них звязкiв. Лише повсюдне оздоровлення економiки цих
пiдприумств забезпечить пiднесення значущостi юристiв-аг-
640 РОЗДiЛ XXVII
рарникiв i можливе єх обуднання в мiсцевi мiжгосподарськi
або районнi бюро юридичного обслуговування сiльськогоспо-
дарських товаровиробникiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
процесi здiйснення юридичного обслуговування сiльськогос-
подарських пiдприумств особлива увага повинна придiлятися
питанням, якi безпосередньо повязанi iз участю пiдприум-
ства в ринкових економiчних вiдносинах (своучасне i належ-
не виконання аграрно-договiрних зобовязань щодо видiв,
кiлькостi i якостi продукцiє, розрахункiв за неє, повернення
кредитiв i т. iн.). Таким же важливим завданням у забезпе-
чення належноє охорони державного i колективно-коопера-
тивного майна та захисту трудових прав працiвникiв сiльсько-
го господарства.
2. У здiйсненнi юридичного обслуговування важливе зна-
чення мау кожна, окремо взята, його органiзацiйна форма.
Нинi, вiдповiдно до чинного законодавства, субукти аграрного
пiдприумництва мають можливiсть забезпечуватись юридичним
обслуговуванням через рiзнi форми (див. схему 8).
, На вiдмiну вiд монопольних форм юридичного обслугову-
вання колгоспiв i радгоспiв мiжколгоспними (мiжгосподар-
ськими) (1960-1985 рр.) юридичними групами, а пiзнiше
(1984-1990 рр.) - мiжгосподарськими юристами, а також
штатними юрисконсультами радгоспiв i юридичними кон-
сультацiями колегiй адвокатiв, юридичне обслуговування су-
часних аграрних товаровиробникiв може здiйснюватись у рiз-
номанiтних формах. Вiдповiдно до Загального положення про
юридичну службу, так як i ранiше, це може бути штатний
юрисконсульт господарства, мiжгосподарський юрискон-
сульт, а також приватний адвокат, який мау вiдповiднi лiцен-
зiю та свiдоцтво; адвокатське бюро, контора чи iнше адвокат-
ське обуднання, юридична фiрма (в тому числi й iноземна
або мiжнародна), юридичний кооператив тощо, якi мають
вiдповiднi лiцензiє та свiдоцтва (сертифiкати). Юридичну до-
помогу субуктам аграрного пiдприумництва можуть надавати
також i окремi фiзичнi особи (незалежно вiд громадянства),
якi виконують юридичнi дiє в iнтересах клiунта - КСГП,
СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП на пiдставi цивiльно-правового
договору пiдряду чи доручення, без будь-яких лiцензiй та
СВiДОЦТВ.
ФОРМИ ЮРИДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
За договором iзштатний працiвник субукта пiдприумництваЮридична служба органiв державного управлiння
приватним адвокатом. який мау вiдповiдне свiдоцтво адвокатаМiнiстерства Агропромислового комплексу Украєни
юридичною консультацiуюобласних управлiнь
юридичною фiрмою, юридичним кооперативом тощо, що мають вiдповiднi лiцензiєрайонних управлiнь
громадянином, який не мау лiцензiє та свiдоцтва адвоката, наприклад, за договором пiдряду, дорученням тощо
Схема 8. Легальнi форми здiйснення юридичного обслуговування
634 Роздiл ХХУИ
Юридичну допомогу (а не обслуговування), головним чи-
ном методичну, можуть надавати юридична служба Мiнаг-
ропрому Украєни, юристи вiдповiдних управлiнь сiльського
господарства чи районних та обласних державних адмiнiстра-
цiй, оскiльки цi штатнi юристи, по-перше, мають обслугову-
вати саме апарат мiнiстерства (управлiння) i, по-друге, вони у
державними службовцями, котрим заборонено сумiсництво
(за чiтко визначеними винятками з цього правила).
Вiдповiдно до чинного законодавства в системi державно-
го керiвництва сiльським господарством мають мiсце рiзнi
органiзацiйнi форми юридичноє служби. Так, у Мiнагропромi
Украєни функцiонуу юридичне управлiння, пiдпорядковане
першому заступниковi мiнiстра. Статус, права та обовязки
цього управлiння визначаються наказом мiнiстра. Воно мау
два пiдроздiли: секцiю правовоє роботи i третейський суд. Де-
що iнша форма iснуу на обласних i районних рiвнях. Така рiз-
номанiтнiсть на середину 1995 р. обумовлювалася трьома
причинами: статутом обласного i районного органiв та пiдпо-
рядкованiстю єх виключно вiдповiднiй державнiй адмiнiстра-
цiє; ставленням керiвництва обласних i районних управлiнь та
державних адмiнiстрацiй до юридичноє служби та юристiв;
кадровим забезпеченням юридичноє служби органiв держав-
ного керiвництва сiльським господарством.
Станом на середину 1995 р. в Украєнi на обласних рiвнях
працювали юридичнi вiддiли, пiдвiддiли, юридичнi групи та
юрисконсульти. У рядi обласних управлiнь юридична служба
(юристи) безпiдставно включена до складу iнших служб,
зокрема до ревiзiйноє служби, вiддiлiв кадрiв тощо.
3. Безпосередну юридичне обслуговування сiльськогоспо-
дарського пiдприумництва здiйснюуться, головним чином,
силами штатних i мiжгосподарських юристiв, а також колегiя-
ми адвокатiв, юридичними фiрмами, кооперативами i окре-
мими громадянами.
Юрисконсульт КСГП та iнших субуктiв сiльськогоспо-
дарських пiдприумств у посадовою особою i за своєм право-
вим статусом вважауться спецiалiстом сiльського господар-
ства. Це означау, що на нього поширюються всi загальнi пра-
вомочностi такого спецiалiста.
Видiлення штатноє юридичноє служби в ДСГП здiйсню-
уться на пiдставi урядового акта "Загального положення про
юридичну службу мiнiстерства, iншого центрального органу
Юридичне обслуговування СГП 635
державноє виконавчоє влади, державного пiдприумства, уста-
нови, органiзацiє", затвердженого постановою Кабiнету Мi-
нiстрiв Украєни вiд 27 серпня 1995 р.
Формуванню юридичноє служби в сiльськогосподарських
пiдприумствах певною мiрою присвячено рекомендацiйнi ак-
ти представницьких органiв, адресованi недержавним субук-
там аграрного пiдприумництва. Серед них можна назвати зга-
дане вище "Примiрне положення про основнi функцiє керiв-
них працiвникiв i спецiалiстiв колгоспу", схвалене ще Радою
колгоспiв УРСР 20 грудня 1971 р. У цьому рекомендацiйно-
му, фактично удиному, украєнському актi викладено завдання
саме сiльського юриста, його обовязки, права та коло пи-
тань, за правильне вирiшення яких вiдповiдальнiсть поклада-
уться на нього. Цим рекомендацiйним актом штатного юрис-
консульта колгоспу, а вiдтепер КСГП, СпС, ВСГК вiднесено
до кола посадових осiб цих недержавних сiльськогосподар-
ських пiдприумств.
Згiдно з названим вище актом на юрисконсульта поклада-
ються такi обовязки: неухильно слiдкувати за дотриманням
законностi та положень Статуту в усiх сферах органiзацiє i
господарсько-фiнансовоє дiяльностi колгоспу, захищати за-
коннi права та iнтереси колгоспу в судi та адмiнiстративних
органах, змiцнювати господарсько-договiрну i фiнансову дис-
циплiну, сприяти посиленню контролю за дотриманням по-
ложень про працю, збереженням колективно-кооперативного
майна, i своучаснiстю вiдшкодування заподiяних господар-
ству матерiальних збиткiв, а також брати участь у розробцi i
здiйсненнi в господарствi заходiв щодо змiцнення законностi,
трудовоє i виробничоє дисциплiни, збереження громадськоє та
державноє власностi.
На юрисконсульта покладауться обовязок давати правлiн-
ню, громадським органiзацiям та окремим працiвникам гос-
подарства консультацiє, висновки з усiх правових питань, якi
виникають у процесi господарськоє дiяльностi, брати участь у
складаннi проектiв рiшень загальних зборiв (зборiв уповнова-
жених) членiв колгоспу i правлiння та iнших управлiнських
актiв, якi ним приймаються i вiзувати єх вiдповiднiсть чинно-
му законодавству, постановам та iнструкцiям, вiзувати дого-
вори, якi укладау господарство, а в разi потреби брати участь
у єх щдготовцi (розробцi) та iн.
636 Роздiл XXVII
Юрисконсульту надано право вiдмовлятися вiд порушення
судових справ i скарг, вiд захисту дiй правлiння та керiвникiв
колгоспу при вiдсутностi законних для цього пiдстав, викла-
даючи в письмовiй формi мотиви вiдмови. Вiн вживау заходiв
по скасуванню проектiв рiшень та iнших документiв, якi
мають прийматись або прийнятi правлiнням колгоспу, якщо
вони суперечать чинному законодавству, вiдповiдним нака-
зам та iнструкцiям, викладаючи при цьому письмово причи-
ни вiдмови. Юрисконсульту надано право ставити перед
правлiнням колгоспу питання про внесення змiн та допов-
нень у дiючих рiшеннях правлiння та розпорядження керiв-
никiв господарства, якщо цього вимагають чиннi закони або
iнтереси виробництва.
4. Посадово-трудова дiяльнiсть субуктiв юридичного об-
слуговування сiльськогосподарського пiдприумства безпосе-
редньо повязана iз забезпеченням шляхом органiзацiйно-уп-
равлiнських дiй членських, управлiнських, майнових, трудо-
вих, виробничо-технологiчних, господарсько-договiрних, фi-
нансово-кредитних, земельних, соцiальних правовiдносин.
Самi по собi субукти - виконавцi юридичного обслуговуван-
ня не у учасниками аграрних правовiдносин, вони лише
представляють iнтереси субуктiв аграрних правовiдносин,
беруть участь у цивiльно-процесуальних правовiдносинах як
юридичнi представники субуктiв правовiдносин. Вiд рiвня
єхньоє квалiфiкацiє i сумлiння певною мiрою залежить змiст i
якiсть рiшення загального або арбiтражного суду, обгрунтова-
нiсть вирiшення справи в адмiнiстративних органах.
За умови суттувих змiн у правовому режимi земель сiль-
ськогосподарського призначення, визнання поряд з правом-
державноє власностi на землю права колективноє власностi на
землю сiльськогосподарського призначення, наданням зе-
мельних дiлянок селянам-фермерам i встановлення права
приватноє власностi на земельнi дiлянки для селянського
(фермерського) господарства, права приватноє власностi на
присадибнi земельнi дiлянки набули особливоє значущостi
проблеми юридичного обслуговування усiх субуктiв права
власностi на землi сiльськогосподарського призначення. За
допомогою юрисконсульта вирiшуються питання земельноє
реформи: замiна сертифiкатiв на державнi акти про право
приватноє власностi на земельну дiлянку, якi видаються гро-
мадянам; вирiшення земельних спорiв; земельнi повноважен-
Юридичнв обслуговування СГП
ня органiв мiсцевоє влади та органiв, якi вiдають земельними
справами; вирiшення земельних питань (у загальних i арбiт-
ражних судах).
5. Результативнiсть юридичного обслуговування сiльсько-
господарського пiдприумства перебувау в прямiй залежностi
вiд забезпеченостi юрисконсультiв необхiдними законодавчи-
ми i нормативно-правовими актами, збiрниками посадових
iнструкцiй, науково-методичними матерiалами, юридичною i
економiчною лiтературою, рiзного роду юридичними, еконо-
мiчними i сiльськогосподарськими довiдниками. Всi цi скла-
довi роботи юрисконсульта повиннi вiдповiдно облiковувати-
ся, зберiгатися i передаватися вiд працiвника, який звiльня-
уться, працiвниковi, який приймауться на посаду юрискон-
сульта пiдприумства, установи, органiзацiє,
Успiшне здiйснення юридичного обслуговування залежить
вiд вiдповiдноє систематизацiє нормативно-правових актiв, за-
конiв, пiдзаконних актiв i в першу чергу Указiв Президента
Украєни, якi стосуються сiльського господарства, питань кре-
дитування i оподаткування як сiльськогосподарських пiдпри-
умств так i селян-працiвникiв сiльського господарства.
Юрисконсульт зобовязаний бути достатньо ознайомленим з
чинним законодавством i повсякденно використовувати змi-
ни, якi вносяться в нормативно-правовi акти.
У своєй роботi юрисконсульт користууться картотекою, в
якiй систематизуються правовi акти, постанови Пленумiв
Верховного Суду Украєни i Вищого арбiтражного суду, акти
Мiнагропрому Украєни та iнших центральних органiв вико-
навчоє влади, а також видання контрольних примiрникiв пра-
вових актiв. За сучасних умов для вдосконалення юридичного
обслуговування необхiдним у використання компютерiв, об-
числювальних машин та iнших сучасних досягнень науки i
технiки.
До своєх посадово-трудових обовязкiв юрисконсульт по-
винен ставитись максимально сумлiнно й творчо. Зокрема,
йому слiд аналiзувати стан додержання законностi на пiдпри-
умствi, правового режиму майнових фондiв i забезпечення
його схоронностi, трудовоє дисциплiни у виробничих пiдроз-
дiлах господарства i контролю за своучасною оплатою працi
членiв КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП. Юрисконсульт зобовяза-
ний робити подання на iмя адмiнiстрацiє (правлiння) пiдпри-
умства або його керiвниковi вiдповiдних доповiдних записок
638
з пропозицшми про шляхи усунення виявлених ним недолi-
кiв, фактiв розкрадання чи iнших правопорушень.
Нинi, як свiдчить практика, через складний економiчний
стан сiльськогосподарських пiдприумств, де у переважнiй єх
бiльшостi юридичнiй службi уваги не придiляуться, мау мiсце
значна плиннiсть кадрiв цих спецiалiстiв. У звязку з цим
юрисконсультовi, який приступау до виконання своєх
обовязкiв у такому господарствi слiд у першу чергу ознайо-
митись з тим, чи не призначено в найближчi днi слухання
справи цього пiдприумства (за його позовом або ж позовом
до нього), потрiбно негайно ознайомитися iз цiую справою i
зробити все можливе, щоб захищати майновi права i законнi
iнтереси цього пiдприумства.
Такими ж нагальними у питання про стан дебiторськоє та
кредиторськоє заборгованостi пiдприумства, визначення кола
субуктiв цiує заборгованостi, суми боргiв i строкiв єхнього по-
гашення. У цьому ж аспектi заслуговують першорядноє уваги
питання про виконання аграрно-договiрних зобовязань,
включаючи бартернi угоди, мау бути обiзнанiсть у тому, чи
укладено договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть
матерiально-вiдповiдальних працiвникiв (членiв КСГП,
ВСГК, АСГТ) та iн.
6. Чинне аграрне законодавство мiстить правову норму
про недопустимiсть втручання органiв державного управлiння
в оперативну дiяльнiсть сiльськогосподарського пiдприум-
ства. Мiж тим у системi сiльського господарства Украєни ос-
новними виробниками сiльськогосподарськоє продукцiє, про-
дуктiв харчування i сiльськогосподарськоє сировини у колек-
тивно-кооперативнi i акцiонернi товаровиробники.
З метою забезпечення полiпшення роботи сiльськогоспо-
дарських пiдприумств доцiльно, щоб органи державного уп-
равлiння придiляли бiльше належноє уваги. За цих обставин
виникла потреба у створеннi громадськоє органiзацiє юристiв-
аграрникiв. Така громадська органiзацiя була створена
17 грудня 1992 р. Всеукраєнський зєзд юристiв-аграрникiв
Украєни прийняв рiшення про створення Спiлки юристiв-аг-
рарникiв Украєни. Єє Статут був зареустрований Мiнiстер-
ством юстицiє Украєни 7 червня 1993 р.
Згiдно зi Статутом Спiлка юристiв-аграрникiв Украєни у
добровiльною, громадською, недержавною, професiональною
органiзацiую, яка обуднуу юристiв, що працюють в аграрно-
Юридичне обслуговування СГП 639
му секторi економiки Украєни, В першу чергу це юристи, якi
здiйснюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських
товаровиробникiв, перебувають у штатi органiв державного
управлiння сiльським господарством, тобто в системi Мiнаг-
ропому Украєни i агросервiсних утвореннях, агробудiвельних
органiзацiях, цукрозаводах, мясокомбiнатах та iнших дер-
жавних i акцiонерних пiдприумствах (товариствах), на пiд-
приумствах харчовоє промисловостi та в iнших органiзацiях
АПК. Основною метою Спiлки у забезпечення охорони прав,
захист спiльних iнтересiв юристiв-аграрникiв, сприяння роз-
будовi правовоє демократичноє держави, надання юридичноє
допомоги всiм без виключення сiльськогосподарським това-
ровиробникам незалежно вiд форм власностi, членам колек-
тивно-кооперативних i працiвникам державних сiльськогос-
подарських пiдприумств i товариств.
Органiзацiйно-правовою основою Спiлки у первинна ор-
ганiзацiя, яка утворюуться за територiальною ознакою та мiс-
цем працi при наявностi не менше трьох членiв. Первиннi ор-
ганiзацiє обуднуються у мiськi, районнi, обласнi. Пiсля вiдпо-
вiдноє державноє реустрацiє первинна органiзацiя набувау
прав юридичноє особи.
Управлiння дiяльнiстю первинноє органiзацiє Спiлки
юристiв-аграрникiв провадиться на засадах самоврядування.
Спiлка сприяу неухильному проведенню в життя вимог зако-
ну про незалежнiсть юриста-аграрника, нк члена первинноє
органiзацiє Спiлки при виконаннi своєх професiйних функцiй
та iн.
За сучасних скрутних економiчних умов виробничо-пiд-
приумницькоє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств
i товариств, обмеженого застосування товарно-грошових еко-
номiчних вiдносин i поширення бартерних договiрних вiдно-
син, створення первинних органiзацiй юристiв-аграрникiв не
набуло ще значного поширення на мiсцях. Велика частина
КСГП, СпС, ВСГК i АСГТ не користууться послугами юрис-
тiв взагалi, що безперечно не сприяу додержанню i виконан-
ню норм аграрного законодавства. Вiдновлення ролi юридич-
ноє служби настане лише внаслiдок полiпшення економiчно-
го стану сiльськогосподарських пiдприумств, пiдвищення
єхньоє рентабельностi i прибутковостi, розширення економiч-
них звязкiв. Лише повсюдне оздоровлення економiки цих
пiдприумств забезпечить пiднесення значущостi юристiв-аг-
640 РОЗДiЛ XXVII
рарникiв i можливе єх обуднання в мiсцевi мiжгосподарськi
або районнi бюро юридичного обслуговування сiльськогоспо-
дарських товаровиробникiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93