Складовою внутрiшнiх правовiдносин у ДСГП у трудовi
правовiдносини мiж його адмiнiстрацiую i кожним конкрет-
ним найманим працiвником. Цi вiдносини регулюються пе-
реважно нормами трудового права, що лежать в основi ло-
кальних правових норм, покликаних регулювати внутрiшнi
трудовi вiдносини у ДСГП. Такими, наприклад, у правовiдно-
сини, що виникають при притягненнi винного працiвника,
який порушив правила внутрiшнього розпорядку або ж поса-
дову iнструкцiю, до дисциплiнарноє вiдповiдальностi.
Ознака iнтеграцiйностi (взаумозвязку, взаумопоуднання)
внутрiшнiх аграрних правовiдносин у ДСГП пояснюуться,
по-перше, тим, що всi види цих правовiдносин тiсно мiж со-
бою повязанi, у певним суспiльно-правовим сполученням, i,
по-друге, єх правове регулювання забезпечууться як правови-
ми нормами, так i iнститутами, що у елементом вiдповiдних
галузей права, й локальними аграрно-правовими нормами.
Врахування ознаки iнтеграцiйностi внутрiшнiх у ДСГП, зас-
нованих на державнiй власностi, майнових, управлiнських,
78 Роздiл Ш
трудових, соцiальних та iнших суспiльних вiдносин, дозволяу
дати науково обгрунтоване визначення правовоє природи
цього виду аграрних правовiдносин.
2. Важливу ланку внутрiшнiх аграрних вiдносин у ДСГП
становлять вiдносини щодо реалiзацiє його виробничо-госпо-
дарськоє правоздатностi. Першорядними серед них у вiдноси-
ни щодо планування виробничо-господарськоє, фiнансовоє
дiяльностi та виконання планових виробничо-фiнансових
завдань, забезпечення господарськоє самостiйностi та управ-
лiнсько-економiчноє незалежностi, повного господарського
розрахунку, самоокупностi й самофiнансування. Реалiзацiя
планових завдань i вiдповiдно - виробничо-господарська дi-
яльнiсть ДСГП забезпечууться функцiонуванням наведених
вище внутрiшньогосподарських взаумин мiж адмiнiстрацiую
ДСГП i його виробничо-господарськими пiдроздiлами, спе-
цiалiстами, конкретними найманими працiвниками, якi пере-
бувають з ним у трудових вiдносинах.
В умовах здiйснення аграрноє реформи виникау необхiд-
нiсть повнiшого правового врегулювання виробничо-госпо-
дарських, економiчних вiдносин мiж виробничими пiдроздi-
лами ДСГП бiльшоє господарськоє єх самостiйностi, що також
становить певну сферу внутрiшньогосподарських аграрних
правовiдносин.
3. Функцiонування вiдносин виробничо-господарськоє дi-
яльностi перебувау у безпосередньому звязку з вiдносинами
стосовно додержання вимог виробничоє, технологiчноє, фi-
нансовоє, трудовоє дисциплiни у процесi виробничо-госпо-
дарськоє дiяльностi ДСГП. Визначенi державними норматив-
ними i локальними правовими актами з цього приводу права i
та обовязки, взятi у своєй удностi й сполученнi, зумовлюють
господарськi правомочностi всiх учасникiв економiчноє дiяль-
ностi. Як наслiдок єхньоє чинностi виникають i функцiонують
у ДСГП вiдповiднi внугрiшнi нiрарнi правовiдносини.
Внутрiшнiми аграрними правовiдносинами у ДСГП у вiд-
носини, що виникають у процесi становлення, функцiону-
вання внутрiшньогосподарського орендного пiдряду. Йдеться
про правовiдносини мiж адмiнiстрацiую ДСГП та його колек-
тивом (групою) працiвникiв (разом iз членами єх родин або ж
iндивiдуально), що виникають при орендi основних засобiв
виробництва, знарядь працi, а також вiдповiдноє земельноє
площi сiльськогосподарських угiдь i метою виробництва про-

Аграрнi правовiдносини 79
дуктiв харчування та сировини, єх збуту за спецiальними уго-
дами. Цi правовiдносини за своєм характером i змiстом у вiд-
носинами, спрямованими на вдосконалення органiзацiє та
оплати працi в ДСГП.
5. Правовiдносини в аграрно-виробничих
та iнших агропромислових утвореннях
1. Правовiдносини в аграрно-виробничих утвореннях роз-
межовуються залежно вiд видiв, статусу i завдань, що стоять
перед ними. Особливiстю таких правовiдносин у те, що вони
складаються, головним чином, на пiдставi й через застосуван-
ня локальних правових актiв - положень (статутiв) утворень,
норм укладених угод. якi низначають субуктивнi права та
iорицичиє обонязки даних утворень.
iiiлиоiiiлпо до Закону "Про пiдприумства в Украєнi" (ст. 3)
г.iм уиюрення (обуднання) можуть бути у виглядi: а) асоцiа-
цiє, тобто договiрного товариства, що не мау права втручання
у виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з єє учасникiв;
б) корпорацiє, тобто договiрного обуднання з делегуванням
єй окремих повноважень централiзованого регулювання дi-
яльностi кожного з учасникiв; в) консорцiуму, тобто тимчасо-
вого статутного обуднання для досягнення статутноє мети;
г) концерну, тобто статутного обуднання з iснуванням пов-
ноє фiнансовоє залежностi вiд одного або групи пiдприумств.
Локальнi правовi засновницькi акти та установчi докумен-
ти (договори, статути) мають погоджуватися з Державним ан-
тимонопольним комiтетом Украєни. Цi акти та чинне законо-
давство, специфiка правового статусу i завдань цих утворень
разом визначають коло i змiст аграрних правовiдносин, що
складаються в таких утвореннях.
В Украєнi зареустровано рiзноманiтнi утворення агроком-
бiнати, агрофiрми, аграрно-торговельнi фiрми, асоцiацiє, нау-
ково-виробничi та iншi обуднання. Однак, попри єхнi назви,.
всi вони належать, як правило, до статутних обуднань iз збе-
реженням єх учасниками прав юридичних осiб.
2. Чiльне мiсце серед аграрно-виробничих утворень в АПК
Украєни посiдають агрокомбiнати. Примiром, в агрокомбiнатi
"Рось" Києвськоє областi, вiдповiдно до його Положення,
складалися багатограннi, тiсно поуднанi виробничо-госпо-
80 роздiл єй
дарськi, цивiльнi (договiрнi) та владно-управлiнськi правовiд-
носини. Субуктивнi права i юридичнi обовязки цього агро-
комбiнату вiдображаються у правовiдносинах, що складають-
ся в галузях планування, науково-технiчного прогресу, капi-
тального будiвництва, матерiально-технiчного забезпечення,
фiнансiв, кредиту тощо. Особливiстю регулювання наведених
вище суспiльних вiдносин у те, що правовi норми Положення
про агрокомбiнат "Рось" мають, головним чином, силу iмпе-
ративних правових норм, виконання яких у обовязковими
для ради, директора, апарату управлiння та господарств-
учасникiв комбiнату. Обовязковими до виконання у рiшення
його ради щодо внутрiшньокомбiнатських розрахункових цiн
на послуги ремонтно-технiчних, будiвельних пiдприумств для
своєх же господарств-учасникiв агрокомбiнату. Тут склада-
ються правовiдносини владного управлiнського характеру.
Дещо iншого характеру правовiдносини складаються при
плануваннi дiяльностi комбiнату. Такi правовiдносини мають
констатуючий, узагальнюючий характер, оскiльки плануван-
ня дiяльностi комбiнату мау здiйснюватись "знизу до верху".
Держава i рада агрокомбiнату не мають права зобовязувати
КСГП чи ДСГП укладати договори. Вони можуть лише еко-
номiчно заохочувати (наприклад, зустрiчним продажем агро-
виробникам дефiцитних товарiв тощо) господарства укладати
договори. Правовiдносини, що виникають при заохоченнях
такого гатунку, мають цивiльно-правову, а не владно-управ-
лiнську природу.
3. Особливi правовiдносини виникають в аграрно-торго-
вельних пiдприумствах (власне, статутних обуднаннях). Вони
являють собою удине в юридичному розумiннi пiдприумство,
що утворюуться на базi заготiвельних, переробних, транс-
портних, торговельних та iнших виробничих пiдроздiлiв,;
створених Ь метою полiпшений постачання населення мiст,
селищ мiського типу, курортних зон плодоовочевою продук-
цiую i картоплею єє снiжому i переробленому виглядi.
Правовiдносини, що iiипик.поть усерединi такого утворен-
ня, також у виключно влпдпо-упраплiнськими, оскiльки всi (в
минулому самостiйнi юридичнi особи-господарства тощо)
сiльськогосподарськi, транспортнi формування в аграрно-
торговельному пiдприумствi стають його структурними ви-
робничими пiдроздiлами.
Аграрнi правовiдносини 81
4. В аграрних асоцiацiях суспiльнi вiдносини мiж єх учас-
никами регулюються на пiдставi положень (статутiв), а також
договорiв про сумiсну дiяльнiсть. В них складаються право-
вiдносини (як внутрiшнi, так i зовнiшнi), що мають виключно
цивiльно-правовий характер, де субукти мають рiвнi права,
несуть зобовязання за договорами.
Одним iз рiзновидiв асоцiацiє у господарська асоцiацiя.
Вона може мати двi форми оформлення: перша - у виглядi
створення юридичноє особи, з єє статутом, апаратом управлiн-
ня тощо, i друга - у виглядi багатостороннього договору. Са-
ме тому в господарськiй асоцiацiє (як юридичнiй особi) поруч
iз правовiдносинами цивiльно-правового характеру iснувати-
муть також владно-управлiнськi (наприклад, здiйснення ке-
рiвництва) i трудовi (прийняття, перемiщення, переведення,
звiльнення) правовiдносини. В господарськiй асоцiацiє, яка
дiу на основi багатостороннього договору, навпаки, склада-
тимуться правовiдносини виключно цивiльно-правового
характеру.
5. Зi створенням агроконсорцiумiв можуть виникати два
основнi рiзновиди правовiдносин, кожен iз яких залежить вiд
юридичного оформлення агроконсорцiуму. В разi, коли ос-
таннiй оформлено як юридичну особу, в ньому поряд iз ви-
робничо-господарськими i цивiльними правовiдносинами
складаються також правовiдносини владно-управлiнського i
трудового характеру. Якщо ж агроконсорцiум оформлено у
формi договору, то вiдповiдно до правовоє природи регулю-
вання цих вiдносин вони мають квалiфiкуватися виключно як
цивiльно-правовi.
6. У системi аграрно-виробничих утворень у й такi, дiяль-
нiсть яких спрямована на наукове забезпечення розвитку
АПК. Це, зокрема, науково-виробничi обуднання (НВО),
виробничi й науково-виробничi системи (ВС, НВО), дiяль-
нiсть яких регламентууться статутами (положеннями) про
них.
Залежно вiд завдань, форми утворення i статусу НВО та
НВС в цих формуваннях виникають i функцiонують три ос-
новнi види правовiдносин. Перший i головний вид - право-
вiдносини суто цивiльного характеру, оскiльки цивiльно-пра-
вова угода (договiр) стау основою для створення НВО та
НВС. Другий вид - правовiдносини виробничо-господар-
ського характеру, що складаються вже в процесi дiяльностi
82
НВО та НВС на пiдставi укладеного договору. i, нарештi, тре-
тiй вид - правовiдносини владно-управлiнського характеру,
що виникають мiж органами управлiння НВО та НВС i гос-
подарствами, якi входять до складу цих обуднань (систем).
б. Спiльнiсть галузей права та спiввiдношення
аграрних та iнших правовiдносин
1. Закони створюються для людей, а люди живуть i працю-
ють не заради законiв, а для здiйснення та реалiзацiє, застосу-
вання правових норм у своєх iнтересах. Системi суспiльних
вiдносин, що врегульованi правом, вiдповiдау система галузей
права. тднiсть галузей права Украєни, як суверенноє держави,
проявляуться в нерозривному звязку мiж собою всiх галузей
права. Аграрне право також перебувау у дiалектичному звяз-
ку з державним (конституцiйним), земельним, цивiльним,
господарським, трудовим, фiнансовим, цивiльним процесу-
альним правом. Цей звязок iсторично зумовлений уднiстю
суспiльних вiдносин як удиного цiлого. На сучаснiй стадiє
розвитку мiжнародного спiлкування людей i держав посилю-
уться взаумозвязок i взаумозалежнiсть мiжнародних галузей
права i порiвняльного правознавства, назрiвау потреба в мiж-
народному аграрному правi. Дiалектичний взаумозвязок за-
значених галузей права з аграрним правом проявляуться че-
рез системи правовiдносин, як форми i засобу застосування
норм права.
В процесi правового регулювання внутрiшньогосподар-
ських вiдносин субуктiв аграрних вiдносин застосовуванi
правовi норми аграрного права вiдповiдають принципам пра-
ва Украєни i його окремих галузей. При регулюваннi зовнiш-
нiх правовiдносин аграрних пiдприумств мау мiсце юридич-
ний феномен, коли один i той же обукт аграрних правовiд-
носин регулюуться нормами аi-рарного права (як самостiйноє
галузi прана). Вони >.> сiмню правовою природою i юридич-
ним змiстом мають спiльнi риси з iншою галуззю права; не
будь аграрного права зазначенi суспiльнi вiдносини регулюва-
лися б нормами цiує iншоє гилу:>i права. Саме таким спiввiд-
ношенням мiж спорiдненими галузями права дау себе знати
спiльне i субуктивне в правi. Правильне розумiння природи
взаумозвязку i спiввiдношення правовiдносин успiшно вико-
ристовууться при визначеннi мiсця окремих правових норм в
Аграрнi правовiдносини 83
системi правових iнститутiв i при проведеннi кодифiкацiє за-
конодавства.
2. Конституцiя Украєни у основним i визначальним зако-
ном держави, джерелом державного права. Мiж останнiм i аг-
рарним правом iснуу вiдповiдне спiввiдношення. Через галузь
аграрного права впроваджуються (застосовуються) тi норми
Конституцiє, для яких (залежно вiд особливостей субукта i
обукта аграрних правовiдносин) у властивими юридична си-
ла прямоє дiє. Такою у правова норма ст. 36 Конституцiє Ук-
раєни, що визначау права громадян на обуднання для досяг-
нення i реалiзацiє певних прав. Порушення цiує конституцiй-
ноє норми мау мiсце у випадку вчинення перепон для здiй-
снення такого обуднання, зокрема в разi нескликання з вини
посадових осiб (голова i правлiння) КСГП загальних зборiв
членiв пiдприумства для вирiшення питання про реорганiза-
цiю або лiквiдацiю пiдприумства. Спiввiдношення мiж дер-
жавним правом i аграрним правом у цьому разi полягау в по-
рушеннi ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство". Реалiзацiя конституцiйноє правомочностi се-
лян-членiв пiдприумства перебувау у прямому звязку з на-
явнiстю у галузевiй нормi права вiдповiдноє санкцiє, що мау
бути застосована в разi вчинення порушення ст. 36 Конститу-
цiє Украєни i ст. 31 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство".
3. Конституцiя Украєни (ст. 13) визнау землю, єє надра, ат-
мосферне повiтря, воднi та iншi природнi ресурси власнiстю
Украєнського народу. Вiд iменi Украєнського народу право
власностi здiйснюють органи державноє влади i мiсцевого са-
моврядування. Основний Закон краєни закрiпив право при-
ватноє власностi на землю. Аграрне i земельне законодавство
надау право власностi на землю колективним сiльськогоспо-
дарським пiдприумствам i позбавляу цього права державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства. В результатi мау мiсце
протиставлення земельних правомочностей колективного i
державного сiльськогосподарського пiдприумства.
Стаття 56 Земельного кодексу Украєни, прийнятого 13 бе-
резня 1992 р., передбачау право громадянам Украєни на одер-
жання у власнiсть земельних дiлянок для ведення селянсько-
го (фермерського) господарства; ведення особистого пiдсоб-
ного господарства; будiвництва та обслуговування жилого
будинку i господарських будiвель (присадибна дiлянка);
садiвництво; дачного i гаражного будiвництва. Якщо вiдноси-
ни з приводу ведення селянського (фермерського) господар-
ства становлять собою предмет аграрного права, то всi iншi у
предметом цивiльного права. Цiльове призначення земельних
дiлянок i змiст правосубуктностi iстотно впливають на єхню
правову природу i пiдкреслюють єхню спiльнiсть i розмежування
правовiдносин.
Земельними у ПР.ЧНОПiДНОСИПИ щодо права власностi на
землю i права землекористування, правосубуктностi учасни-
кiв земельних правовiдносин, процедурно-процесуальних вiд-
носин, повязаних iз здiйсненням землевпорядкувальних ро-
бiт, правовий режим земель населених пунктiв та iншi зе-
мельнi правовiдносини. Усi вони у предметом земельного
права як галузi права. Одначе органiзацiйно-правовi право-
мочностi субуктiв права власностi на землi сiльськогосподар-
ського призначення i права користування ними з боку дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств розглядаються як
аграрнi правовiдносини. Єхнiм предметом, цiлями i завдання-
ми у органiзацiйно-управлiнське забезпечення рацiонального
використання земельних дiлянок для сiльськогосподарських
цiлей, забезпечення єхнього екологiчного використання, про-
дуктивностi i якостi як природного ресурсу. Додержання цих
органiзацiйно-управлiнських вимог покладауться на керiвнi
органи i посадовi особи, власникiв i субуктiв землекористу-
вання. Цi правомочностi охоплюють собою додержання зе-
мельного законодавства i належну охорону i збереження
земель.
4. Цивiльний кодекс Украєни та Господарський кодекс Ук-
раєни (якщо вiн буде прийнятий) покликанi визначати i регу-
лювати майновi правомочностi громадян i юридичних осiб.
Цю мету спрямованi досягати i норми аграрного права. Вчен-
ня про статус юридичноє особи i визначення норми про неє
викладенi в провiдних галузях прана (цивiльному i господар-
ському). В аграрному пранi йдеться про специфiчнi право-
мочностi субуктiв аграрною права, що с юридичними особа-
ми. Зокрема з метою правового забезпечення охорони i захис-
ту майнових прав селянського (фермерського) господарства
вiдповiдним галузевим правовим актом йому надано права
юридичноє особи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93