2 ст. 27 Закону "Про колективне сiльськогоспо-
дарське пiдприумство" щодо того, що зазначенi в цiй нормi
складовi економiчного методу забезпечують обмiн мiж сiль-
ським господарством i промисловiстю у спiрним.
4. Усi колективнi i державнi сiльськогосподарськi пiдпри-
И умства, кожне селянське (фермерське) господарство i кожний
громадянин як працiвник сiльського господарства зобовяза-
ний сплачувати державi податки i податковi платежi. Цей
обовязок закрiплено в ст. 67 Конституцiє Украєни. Одержанi
й порядку оподаткування суми призначенi для поповнення
держашюго бюджету. Види, порядок i розмiри податкiв та
збори визначенi вiдповiдними законами. Аграрнi товарови-
робники, єхнi працiвники - члени колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств i трудiвники державних пiдприумств,
селянськi (фермерськi) господарства та iншi громадяни в
обовязковому порядку сплачують податок на прибуток пiд-
приумств i органiзацiй - 23,1%, податок на додану вартiсть -
21,6%, акцизний збiр - 1,9%, податок з громадян - 7,7%.
Податки - найбiльш iстотний i вирiшальний засiб регулю-
вання економiчних вiдносин i iнтересiв держави, важливе
джерело коштiв для розвязання соцiальних проблем народу.
Зазначенi особливостi i призначення податкiв надiляють єх
рисами фiскального характеру.
Багаторiчний досвiд використання податкiв i зборiв пiд-
твердив, що податки i збори суспiльство (держава) спроможнi
використовувати як фiнансовий засiб для обмеження або ж
стимулювання окремих видiв суспiльного виробництва, за до-
помогою такого важеля як податки i збори регулювати вiдпо-
вiднi виробничi вiдносини. За умов сiльського господарства
такий податково-фiнансовий важiль застосовууться шляхом
зменшення розмiру оподаткування при виробництвi еколо-
гiчно чистоє сiльськогосподарськоє продукцiє, тобто тих про-
_ дуктiв харчування, що вирощуються на лише органiчних доб-
ривах. Цей же засiб, як свiдчить досвiд, застосовууться при
ЦВ одержаннi продукцiє високопородного тваринництва, при
впровадженнi посiвiв сортових високоцiнних культур. Лише
стосовно наведених випадкiв пiдставне твердити про стиму-
216
4 "ЯИОiЧоСi
Роздiл X
люючу i регулюючу роль для товаровиробника сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє встановлених державою податкiв i зборiв.
Лише у цьому разi податки i збори пiдставне розглядати еко-
номiчним методом державного управлiння сiльським госпо-
дарством.
б 5. Правовi методи
регулювання сiльського господарства
1. У науцi аграрного права наповненi певним правовим
змiстом поняття методiв аграрного права. Поряд з цим у нiй
розмежовуються правовi методи, властивi правовим методам
регулювання суспiльних вiдносин, що становлять змiст аграр-
них правовiдносин, мають свiй власний предмет, характери-
зуються певними суспiльними правовими ознаками. Такий
своурiдний метод правового регулювання у властивим i пра-
вовому iнституту аграрного права - державно-правовому ре-
гулюванню сiльського господарства.
Правовi методи регулювання перебувають у прямiй залеж-
ностi вiд тих двох основних складових цього правового iнсти-
туту - державного управлiння сiльським господарством, що
стосууться дiяльностi державних сiльськогосподарських пiд-
приумств, та колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств i приватних селянських (фермерських) господарств.
Змiст i особливостi правових методiв регулювання сiльсь-
кого господарства безпосередньо залежать вiд суспiльного
призначення цiлей, змiсту законiв i пiдзаконнйх (норматив-
но-правових) актiв, що становлять у своєй удностi джерела аг-
рарного права. Враховуючи недержавний характер колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств i селянських (фер-
мерських) господарств вiдповiдну правову значимiсть при
цьому мау юридична сила норм, вмiщених у цих джерелах аг-
рарного права.
У процесi здiйснення державно-правового регулювання дi-
яльностi колективних i державних сiльськогосподарських пiд-
приумств i господарювання селян-фермерiв застосовуються
правовi методи прямого велiння (iмперативу) i метод порад,
рекомендацiй.
2. Правовий метод прямого велiння в першу чергу стосу-
уться додержання вимог Конституцiє Украєни. Усi громадяни,
а ними у працiвники державних сiльськогосподарських пiдт
Державно-правове регулювання сiльського господарства 217
приумств, члени колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств i власники селянського (фермерського) господарства,
згiдно з ст. 67 Конституцiє Украєни зобовязанi сплачувати
податки i збори. Згiдно з чинним податковим законодавством
тдповiднi податки i збори сплачують усi субукти аграрного
права, що мають права юридичноє особи.
На субуктiв аграрного права поширюються норми адмi-
нiстративного права. За умов визначених законом, вони у
субуктами адмiнiстративних правовiдносин i вiдповiдно до
них застосовууться правовий метод прямого велiння. Зокре-
ма, метод прямого велiння застосовууться у взауминах орга-
нiв державного контролю i державних iнспекцiй з колектив-
ними i державними сiльськогосподарськими пiдприумствами,
(слянськими (фермерськими) господарствами, власниками
нриштцiх пiдсобних особистих господарств.
3. Конституцiя Украєни становить основу державно-пра-
нивого регулювання сiльського господарства. Властива єє нор-
мам юридична сила акта прямоє дiє означау, що тi правовi
норми, якi безпосередньо повязанi з правомочностями
сiльськогосподарських пiдприумств та єхнiх працiвникiв (пра-
цiвникiв державних i членiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств у нормами прямого велiння (iмперативни-
ми). Такими конституцiйними нормами належить розглядати
норму ст. 36, в якiй йдеться про право громадян вступати в
обуднання з метою здiйснення i захисту своєх економiчних,
трудових, соцiальних прав та iнтересiв. Волевиявлення
вступати в члени КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ у справою доб-
ровiльною. Нiхто не може бути примушений до вступу в
обуднання.
Стосовно працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств
юридичну силу прямоє дiє мау норма ст. 48, згiдно з якою
кожному громадянину належить право на достатнiй життувий
рiвень для себе i своує сiмє, що включау достатну харчування,
одяг, житло. За сучасних умов суспiльного спiвжиття житту-
вий рiвень громадян головним чином визначау одержувана
заробiтна плата працiвника державного i оплата працi члена
колективного сiльськогосподарського пiдприумства. Одержу-
вана переважною бiльшiстю працiвникiв сiльського господар-
ства плата за працю у невисокою. Чинне трудове законодав-
ство з метою гарантування певного розмiру оплати працi пра-
цiвникам за виконану ними роботу встановлюу мiнiмальну
218
заробiтну плату. Згiдно з Законом Украєни "Про оплату пра-
цi" вiд 24 березня 1995 р. мiнiмальна заробiтна плата в Украє-
нi визначауться у розмiрi не нижчому за вартiсну величину
межi малозабезпеченостi з розрахунку на працездатну особу.
Розмiр мiнiмальноє заробiтноє плати встановлюуться Верхови-
ною Радою Украєни один раз на рiк при затвердженнi держав-
ного бюджету.
Мiнiмальна заробiтна плита с соцiальною гарантiую,
обовязковою на всiй територiє Украєни для пiдприумств,
установ, органiзацiй i обуднань усiх форм власностi i госпо-
дарювання.
Обовязковою для державних i колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств та селянських (фермерських) госпо-
дарств у норма ст. 49 Конституцiє Украєни про охорону здо-
ровя громадян. У цих виробничо-господарських утвореннях
громадяни виступають як єхнi робiтники, спецiалiсти i члени
КСГП. На них повною мiрою поширюються норми Закону
"Про охорону працi" та ряд нормативно-правових актiв,
спрямованих на додержання технiки безпеки i виробничоє са-
нiтарiє. Зазначенi правовi норми i правовiдносини, якi при
цьому виникають у адмiнiстративно-правовими i внаслiдок
цього у iмперативними. Адмiнiстративно-правова вiдповi-
дальнiсть настау в разi вчинення адмiнiстративного проступ-
ку. Порушення аграрно-правових норм, що стосуються пра-
вил технiки безпеки працi i виробничоє санiтарiє i визначенi
внутрiшньогосподарськими локальними правовими норма-
ми, тягнуть за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. За сво-
ую правовою сутнiстю такi локальнi правовi норми у нормами
прямого велiння, застосовуваними в межах пiдприумства.
4. Колективнi сiльськогосподарськi пiдприумства, сiльсь-
когосподарськi кооперативи, спiлки селян, сiльськогосподар-
ськi акцiонернi товариства - всi вони у органiзацiйною фор-
мою виробиичо-господарського спiлкування з метою ство-
рення свого колективно-кооперативного пiдприумства, для
одержання продуктiв харчування i сiльськогосподарськоє си-
ровини, для задоволення своєх потреб та єх реалiзацiє, для
одержання прибуткiв, досягнення iнших статутних цiлей, єх-
ня виробничо-пiдприумницька дiяльнiсть базууться на єх пра-
вi власностi на засоби i продукти виробництва, колективноє
трудовоє участi на засадах самоврядування, на правi спiльноє
Державно-правове регулювання сiльського господарства 2\9
колективноє i особистоє власностi членiв пiдприумства на
землю сiльськогосподарського призначення.
Ця дiяльнiсть провадиться на пiдставi чинного аграрного
законодавства i за умовою певного державного керiвництва.
Суспiльство в особi держави i органiв державного управлiння
сiльським господарством, виходячи iз вищенаведених органi-
зацiйно-правових, економiчних i соцiальних ознак колектив-
них пiдприумств мау враховувати єх при визначеннi правових
методiв державного керiвництва цими колективними пiдпри-
умствами.
Нагромаджений за багато рокiв досвiд взаумин мiж держа-
ною з єє органами державного управлiння i колективними
гiпьськогосполарськими утвореннями свiдчить про доцiль-
чiть iастiнупанiєй прiпюпого методу рекомендацiй, порад.
НМ iяiриймннпмяi кожним конкретним КСГП як такi, що
КiЩiт-по прийняти i iнстосонупати в своуму пiдприумствi.
5ИЄк>мс11iцiє, поради за своєм змiстом стосуються пи-
i.iнь, якi згiдно з Статутом пiдприумства вiднесенi до компе-
и-нцiє органiв самоврядування колективного пiдприумства.
Чiльне мiсце серед рекомендацiй належить внутрiшньогоспо-
царським правовим актам. З метою забезпечення вiдповiд-
ностi цих актiв вимогам закону або пiдзаконного акта, прий-
нятого державою з питань дiяльностi колективного сiльсько-
господарського пiдприумства, досягнення юридичних поло-
жень (норм) в цих актах, впровадження передового досвiду
вирiшення i нормативного врегулювання окремих питань цi
акти приймаються як внутрiшньо-господарськi локальнi пра-
вовi акти. Першорядними серед них у Статут пiдприумства,
що вiдповiдау вимогам Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" та iн. i Примiрному зразку Статуту колективного
сiльськогосподарського пiдприумства.
6. Цiлком виправданою у практика розробки i прийняття
рекомендацiйних актiв науковими установами. Зокрема, ме-
тодичнi рекомендацiє по приватизацiє майна колективних
сiльськогосподарських пiдприумств. Цей акт схвалено сек-
цiую економiки науково-технiчноє ради Мiнiстерства сiльсь-
кого господарства i продовольства 2 жовтня 1992 р. З ураху-
ванням зазначених рекомендацiй кожне КСГП розробляу вiд-
повiдне Положення як внутрiшньогосподарський локальний
правовий акт i керууться ним при паюваннi майна членiв пiдт
220 РоздiлХ
приумства залежно вiн єхньоє частини в основних засобах ви-
робництва.
Юридичноє сили локального правового акта рекомендацiє
набувають з часу єх прийняття або затвердження органами са-
моврядування колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства. З цього моменту нони набувають значення джерела
аграрного права i ними повиннi керуватися органи самовря-
дування i посадовi особи КСГП, а також враховувати єхнi
субукти, що вступають у припонiдносини з КСГП, ВСГК,
АСГТтаiн.
Мiнагропром Украєни в межах своєх повноважень на вико-
нання актiв аграрного законодавства видау накази, органiзо-
вуу i контролюу єх виконання. Визначенi ними рiшення у
обовязковими для виконання центральними i мiсцевими ор-
ганами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядуван-
ня, пiдприумствами, установами, органiзацiями усiх форм
власностi та громадянами. У процесi єх виконання колективнi
i державнi сiльськогосподарськi пiдприумства враховують своє
конкретнi умови виробничо-пiдприумницькоє дiяльностi, до-
тримуються свого Статуту, вимог госпрозрахунковоє результа-
тивностi та забезпечення iнтересiв працiвникiв пiдприумства.
Вказiвки Мiнагропрому та його органiв, обласноє i район-
ноє ланки органiв державного управлiння з питань забезпе-
чення схоронностi єхнього майна, коштiв, цiнних паперiв,
усунення порушень Статуту пiдприумства, забезпечення ра-
цiонального використання земель сiльськогосподарського
призначення, додержання вимог екологiчного законодавства
та iнших пiдлягають виконанню пiдприумствами в першу
чергу.
6. Здiйснення державно-правового
регулювання сiльського господарства
1. Державно-правове регулювання сiльського господарства
Провадиться шляхом органiзацiйно-правового забезпечення
виконання норм аграрного права, що вмiщенi в актах аграр-
ного законодавства. Поняття i сутнiсть належного виконання
цих норм полягау в окресленому нормами права колi субук-
тiв, якi згiдно з своєм правовим становищем зобовязанi вико-
нувати вимоги аграрних правомочностей, визначеннi обук-
тiв, тобто галузей i ланок сiльськогосподарського виробницт-
Двржавно-правове регулювання сiльського господарства 221
ва, на якi цi норми спрямованi i покликанi єх регулювати; в
тому, якими правовими засобами, способами i методами ре-
гулюються суспiльно-виробничi вiдносини у регульованiй
сферi; у визначеннi i реалiзацiє органiзацiйно-управлiнських,
економiчних, майнових, трудових, господарсько-договiрних
вiдносин, що регулюються у кожному конкретному випадку.
При цьому необхiдно визначати ефективнiсть i результатив-
нiсть застосування цих норм.
Норми аграрного права визначають лише основоположнi
риси сiльського господарства. Процес господарювання поряд
i виконанням (додержанням) вимог права включау в себе
широку активнiсть i iнiцiативу керiвникiв, спецiалiстiв i пра-
цiвникiв - виконавцiв сiльськогосподарських робiт, сфери
i)|нм|МММмхнiiн<>iо обслуговування, збереження i схорон-
iiiЦВiРлткоє продукцiє. Тi ефективноє реалiза-
СцИНЯрЯО єє господарськоє дiяльностi в цiлому. Здiйс-
нення державно-правового регулювання охоплюу собою реа-
лiзацiю субуктивних прав i юридичних обовязкiв кожним iз
учасникiв сiльського господарства.
2. Належне виконання аграрно-правових актiв забезпечу-
уться шляхом прийняття єх щодо правового становища поса-
i дових осiб (керiвникiв i спецiалiстiв сiльського господарства),
| правового режиму майна (фондiв), що належить колективно-
| кооперативним та державним пiдприумствам, визначення
| правосубуктностi окремих виробничо-господарських пiдроз-
i дiлiв та iн. Наприклад, таким актом у Положення про спецi-
алiста сiльського господарства. Положення про пає та розпо-
дiл дивiдендiв у КСГП та iн. Серед внутрiшньогосподарських
(локальних) актiв особливу значущiсть мау Положення про
оплату працi в колективно-кооперативному пiдприумствi. За
сучасних скрутних економiчних умов виконанню цього акта
органи державного управлiння сiльським господарством на-
лежноє уваги не придiляють, до питань оплати працi членiв
КСГП, ВСГК, АСГТ, СпС ставляться байдуже, виправдову-
ють своу невтручання виробнйчо-господарською самостiй-
нiстю цих пiдприумств.
3. В науцi теорiє права вкладауться вiдповiдний змiст в по-
няття виконання вимог правовоє норми i права застосування
юридичноє норми. Виконання вимог правовоє норми у
обовязковою правомочнiстю сiльськогосподарського пiдпри-
умства як юридичноє особи. Такими ж обовязковими у вiд-
Роздiл XI
ПРАВО ВЛАСНОСТi КОЛЕКТИВНОГО
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПiДПРИтМСТВА
i. Поняття права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
i. Наукою полiтичноє економiє власнiсть розглядауться як
суспiльно-економiчнi вiдносини з приводу iсторично кон-
кретноє форми привласнення, розпорядження i використання
матерiальних благ i, насамперед, засобiв виробництва. Влас-
нiсть лежить в основi виробничих вiдносин i проявляуться у
вiдповiдних формах. Форма власностi зумовлюу, кому нале-
жать засоби виробництва - всьому суспiльству (народу), дер-
жавi, колективу чи окремим особам. Основною у вiдносинах
власностi у обставина, яка визначау, хто привласнюу засоби
виробництва. Форма власностi на засоби виробництва обу-
мовлюу форму власностi на продукти виробництва i форму єх
розподiлу мiж членами суспiльства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
дарське пiдприумство" щодо того, що зазначенi в цiй нормi
складовi економiчного методу забезпечують обмiн мiж сiль-
ським господарством i промисловiстю у спiрним.
4. Усi колективнi i державнi сiльськогосподарськi пiдпри-
И умства, кожне селянське (фермерське) господарство i кожний
громадянин як працiвник сiльського господарства зобовяза-
ний сплачувати державi податки i податковi платежi. Цей
обовязок закрiплено в ст. 67 Конституцiє Украєни. Одержанi
й порядку оподаткування суми призначенi для поповнення
держашюго бюджету. Види, порядок i розмiри податкiв та
збори визначенi вiдповiдними законами. Аграрнi товарови-
робники, єхнi працiвники - члени колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств i трудiвники державних пiдприумств,
селянськi (фермерськi) господарства та iншi громадяни в
обовязковому порядку сплачують податок на прибуток пiд-
приумств i органiзацiй - 23,1%, податок на додану вартiсть -
21,6%, акцизний збiр - 1,9%, податок з громадян - 7,7%.
Податки - найбiльш iстотний i вирiшальний засiб регулю-
вання економiчних вiдносин i iнтересiв держави, важливе
джерело коштiв для розвязання соцiальних проблем народу.
Зазначенi особливостi i призначення податкiв надiляють єх
рисами фiскального характеру.
Багаторiчний досвiд використання податкiв i зборiв пiд-
твердив, що податки i збори суспiльство (держава) спроможнi
використовувати як фiнансовий засiб для обмеження або ж
стимулювання окремих видiв суспiльного виробництва, за до-
помогою такого важеля як податки i збори регулювати вiдпо-
вiднi виробничi вiдносини. За умов сiльського господарства
такий податково-фiнансовий важiль застосовууться шляхом
зменшення розмiру оподаткування при виробництвi еколо-
гiчно чистоє сiльськогосподарськоє продукцiє, тобто тих про-
_ дуктiв харчування, що вирощуються на лише органiчних доб-
ривах. Цей же засiб, як свiдчить досвiд, застосовууться при
ЦВ одержаннi продукцiє високопородного тваринництва, при
впровадженнi посiвiв сортових високоцiнних культур. Лише
стосовно наведених випадкiв пiдставне твердити про стиму-
216
4 "ЯИОiЧоСi
Роздiл X
люючу i регулюючу роль для товаровиробника сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє встановлених державою податкiв i зборiв.
Лише у цьому разi податки i збори пiдставне розглядати еко-
номiчним методом державного управлiння сiльським госпо-
дарством.
б 5. Правовi методи
регулювання сiльського господарства
1. У науцi аграрного права наповненi певним правовим
змiстом поняття методiв аграрного права. Поряд з цим у нiй
розмежовуються правовi методи, властивi правовим методам
регулювання суспiльних вiдносин, що становлять змiст аграр-
них правовiдносин, мають свiй власний предмет, характери-
зуються певними суспiльними правовими ознаками. Такий
своурiдний метод правового регулювання у властивим i пра-
вовому iнституту аграрного права - державно-правовому ре-
гулюванню сiльського господарства.
Правовi методи регулювання перебувають у прямiй залеж-
ностi вiд тих двох основних складових цього правового iнсти-
туту - державного управлiння сiльським господарством, що
стосууться дiяльностi державних сiльськогосподарських пiд-
приумств, та колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств i приватних селянських (фермерських) господарств.
Змiст i особливостi правових методiв регулювання сiльсь-
кого господарства безпосередньо залежать вiд суспiльного
призначення цiлей, змiсту законiв i пiдзаконнйх (норматив-
но-правових) актiв, що становлять у своєй удностi джерела аг-
рарного права. Враховуючи недержавний характер колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств i селянських (фер-
мерських) господарств вiдповiдну правову значимiсть при
цьому мау юридична сила норм, вмiщених у цих джерелах аг-
рарного права.
У процесi здiйснення державно-правового регулювання дi-
яльностi колективних i державних сiльськогосподарських пiд-
приумств i господарювання селян-фермерiв застосовуються
правовi методи прямого велiння (iмперативу) i метод порад,
рекомендацiй.
2. Правовий метод прямого велiння в першу чергу стосу-
уться додержання вимог Конституцiє Украєни. Усi громадяни,
а ними у працiвники державних сiльськогосподарських пiдт
Державно-правове регулювання сiльського господарства 217
приумств, члени колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств i власники селянського (фермерського) господарства,
згiдно з ст. 67 Конституцiє Украєни зобовязанi сплачувати
податки i збори. Згiдно з чинним податковим законодавством
тдповiднi податки i збори сплачують усi субукти аграрного
права, що мають права юридичноє особи.
На субуктiв аграрного права поширюються норми адмi-
нiстративного права. За умов визначених законом, вони у
субуктами адмiнiстративних правовiдносин i вiдповiдно до
них застосовууться правовий метод прямого велiння. Зокре-
ма, метод прямого велiння застосовууться у взауминах орга-
нiв державного контролю i державних iнспекцiй з колектив-
ними i державними сiльськогосподарськими пiдприумствами,
(слянськими (фермерськими) господарствами, власниками
нриштцiх пiдсобних особистих господарств.
3. Конституцiя Украєни становить основу державно-пра-
нивого регулювання сiльського господарства. Властива єє нор-
мам юридична сила акта прямоє дiє означау, що тi правовi
норми, якi безпосередньо повязанi з правомочностями
сiльськогосподарських пiдприумств та єхнiх працiвникiв (пра-
цiвникiв державних i членiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств у нормами прямого велiння (iмперативни-
ми). Такими конституцiйними нормами належить розглядати
норму ст. 36, в якiй йдеться про право громадян вступати в
обуднання з метою здiйснення i захисту своєх економiчних,
трудових, соцiальних прав та iнтересiв. Волевиявлення
вступати в члени КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ у справою доб-
ровiльною. Нiхто не може бути примушений до вступу в
обуднання.
Стосовно працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств
юридичну силу прямоє дiє мау норма ст. 48, згiдно з якою
кожному громадянину належить право на достатнiй життувий
рiвень для себе i своує сiмє, що включау достатну харчування,
одяг, житло. За сучасних умов суспiльного спiвжиття житту-
вий рiвень громадян головним чином визначау одержувана
заробiтна плата працiвника державного i оплата працi члена
колективного сiльськогосподарського пiдприумства. Одержу-
вана переважною бiльшiстю працiвникiв сiльського господар-
ства плата за працю у невисокою. Чинне трудове законодав-
ство з метою гарантування певного розмiру оплати працi пра-
цiвникам за виконану ними роботу встановлюу мiнiмальну
218
заробiтну плату. Згiдно з Законом Украєни "Про оплату пра-
цi" вiд 24 березня 1995 р. мiнiмальна заробiтна плата в Украє-
нi визначауться у розмiрi не нижчому за вартiсну величину
межi малозабезпеченостi з розрахунку на працездатну особу.
Розмiр мiнiмальноє заробiтноє плати встановлюуться Верхови-
ною Радою Украєни один раз на рiк при затвердженнi держав-
ного бюджету.
Мiнiмальна заробiтна плита с соцiальною гарантiую,
обовязковою на всiй територiє Украєни для пiдприумств,
установ, органiзацiй i обуднань усiх форм власностi i госпо-
дарювання.
Обовязковою для державних i колективних сiльськогос-
подарських пiдприумств та селянських (фермерських) госпо-
дарств у норма ст. 49 Конституцiє Украєни про охорону здо-
ровя громадян. У цих виробничо-господарських утвореннях
громадяни виступають як єхнi робiтники, спецiалiсти i члени
КСГП. На них повною мiрою поширюються норми Закону
"Про охорону працi" та ряд нормативно-правових актiв,
спрямованих на додержання технiки безпеки i виробничоє са-
нiтарiє. Зазначенi правовi норми i правовiдносини, якi при
цьому виникають у адмiнiстративно-правовими i внаслiдок
цього у iмперативними. Адмiнiстративно-правова вiдповi-
дальнiсть настау в разi вчинення адмiнiстративного проступ-
ку. Порушення аграрно-правових норм, що стосуються пра-
вил технiки безпеки працi i виробничоє санiтарiє i визначенi
внутрiшньогосподарськими локальними правовими норма-
ми, тягнуть за собою дисциплiнарну вiдповiдальнiсть. За сво-
ую правовою сутнiстю такi локальнi правовi норми у нормами
прямого велiння, застосовуваними в межах пiдприумства.
4. Колективнi сiльськогосподарськi пiдприумства, сiльсь-
когосподарськi кооперативи, спiлки селян, сiльськогосподар-
ськi акцiонернi товариства - всi вони у органiзацiйною фор-
мою виробиичо-господарського спiлкування з метою ство-
рення свого колективно-кооперативного пiдприумства, для
одержання продуктiв харчування i сiльськогосподарськоє си-
ровини, для задоволення своєх потреб та єх реалiзацiє, для
одержання прибуткiв, досягнення iнших статутних цiлей, єх-
ня виробничо-пiдприумницька дiяльнiсть базууться на єх пра-
вi власностi на засоби i продукти виробництва, колективноє
трудовоє участi на засадах самоврядування, на правi спiльноє
Державно-правове регулювання сiльського господарства 2\9
колективноє i особистоє власностi членiв пiдприумства на
землю сiльськогосподарського призначення.
Ця дiяльнiсть провадиться на пiдставi чинного аграрного
законодавства i за умовою певного державного керiвництва.
Суспiльство в особi держави i органiв державного управлiння
сiльським господарством, виходячи iз вищенаведених органi-
зацiйно-правових, економiчних i соцiальних ознак колектив-
них пiдприумств мау враховувати єх при визначеннi правових
методiв державного керiвництва цими колективними пiдпри-
умствами.
Нагромаджений за багато рокiв досвiд взаумин мiж держа-
ною з єє органами державного управлiння i колективними
гiпьськогосполарськими утвореннями свiдчить про доцiль-
чiть iастiнупанiєй прiпюпого методу рекомендацiй, порад.
НМ iяiриймннпмяi кожним конкретним КСГП як такi, що
КiЩiт-по прийняти i iнстосонупати в своуму пiдприумствi.
5ИЄк>мс11iцiє, поради за своєм змiстом стосуються пи-
i.iнь, якi згiдно з Статутом пiдприумства вiднесенi до компе-
и-нцiє органiв самоврядування колективного пiдприумства.
Чiльне мiсце серед рекомендацiй належить внутрiшньогоспо-
царським правовим актам. З метою забезпечення вiдповiд-
ностi цих актiв вимогам закону або пiдзаконного акта, прий-
нятого державою з питань дiяльностi колективного сiльсько-
господарського пiдприумства, досягнення юридичних поло-
жень (норм) в цих актах, впровадження передового досвiду
вирiшення i нормативного врегулювання окремих питань цi
акти приймаються як внутрiшньо-господарськi локальнi пра-
вовi акти. Першорядними серед них у Статут пiдприумства,
що вiдповiдау вимогам Закону "Про колективне сiльськогос-
подарське пiдприумство". Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" та iн. i Примiрному зразку Статуту колективного
сiльськогосподарського пiдприумства.
6. Цiлком виправданою у практика розробки i прийняття
рекомендацiйних актiв науковими установами. Зокрема, ме-
тодичнi рекомендацiє по приватизацiє майна колективних
сiльськогосподарських пiдприумств. Цей акт схвалено сек-
цiую економiки науково-технiчноє ради Мiнiстерства сiльсь-
кого господарства i продовольства 2 жовтня 1992 р. З ураху-
ванням зазначених рекомендацiй кожне КСГП розробляу вiд-
повiдне Положення як внутрiшньогосподарський локальний
правовий акт i керууться ним при паюваннi майна членiв пiдт
220 РоздiлХ
приумства залежно вiн єхньоє частини в основних засобах ви-
робництва.
Юридичноє сили локального правового акта рекомендацiє
набувають з часу єх прийняття або затвердження органами са-
моврядування колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства. З цього моменту нони набувають значення джерела
аграрного права i ними повиннi керуватися органи самовря-
дування i посадовi особи КСГП, а також враховувати єхнi
субукти, що вступають у припонiдносини з КСГП, ВСГК,
АСГТтаiн.
Мiнагропром Украєни в межах своєх повноважень на вико-
нання актiв аграрного законодавства видау накази, органiзо-
вуу i контролюу єх виконання. Визначенi ними рiшення у
обовязковими для виконання центральними i мiсцевими ор-
ганами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядуван-
ня, пiдприумствами, установами, органiзацiями усiх форм
власностi та громадянами. У процесi єх виконання колективнi
i державнi сiльськогосподарськi пiдприумства враховують своє
конкретнi умови виробничо-пiдприумницькоє дiяльностi, до-
тримуються свого Статуту, вимог госпрозрахунковоє результа-
тивностi та забезпечення iнтересiв працiвникiв пiдприумства.
Вказiвки Мiнагропрому та його органiв, обласноє i район-
ноє ланки органiв державного управлiння з питань забезпе-
чення схоронностi єхнього майна, коштiв, цiнних паперiв,
усунення порушень Статуту пiдприумства, забезпечення ра-
цiонального використання земель сiльськогосподарського
призначення, додержання вимог екологiчного законодавства
та iнших пiдлягають виконанню пiдприумствами в першу
чергу.
6. Здiйснення державно-правового
регулювання сiльського господарства
1. Державно-правове регулювання сiльського господарства
Провадиться шляхом органiзацiйно-правового забезпечення
виконання норм аграрного права, що вмiщенi в актах аграр-
ного законодавства. Поняття i сутнiсть належного виконання
цих норм полягау в окресленому нормами права колi субук-
тiв, якi згiдно з своєм правовим становищем зобовязанi вико-
нувати вимоги аграрних правомочностей, визначеннi обук-
тiв, тобто галузей i ланок сiльськогосподарського виробницт-
Двржавно-правове регулювання сiльського господарства 221
ва, на якi цi норми спрямованi i покликанi єх регулювати; в
тому, якими правовими засобами, способами i методами ре-
гулюються суспiльно-виробничi вiдносини у регульованiй
сферi; у визначеннi i реалiзацiє органiзацiйно-управлiнських,
економiчних, майнових, трудових, господарсько-договiрних
вiдносин, що регулюються у кожному конкретному випадку.
При цьому необхiдно визначати ефективнiсть i результатив-
нiсть застосування цих норм.
Норми аграрного права визначають лише основоположнi
риси сiльського господарства. Процес господарювання поряд
i виконанням (додержанням) вимог права включау в себе
широку активнiсть i iнiцiативу керiвникiв, спецiалiстiв i пра-
цiвникiв - виконавцiв сiльськогосподарських робiт, сфери
i)|нм|МММмхнiiн<>iо обслуговування, збереження i схорон-
iiiЦВiРлткоє продукцiє. Тi ефективноє реалiза-
СцИНЯрЯО єє господарськоє дiяльностi в цiлому. Здiйс-
нення державно-правового регулювання охоплюу собою реа-
лiзацiю субуктивних прав i юридичних обовязкiв кожним iз
учасникiв сiльського господарства.
2. Належне виконання аграрно-правових актiв забезпечу-
уться шляхом прийняття єх щодо правового становища поса-
i дових осiб (керiвникiв i спецiалiстiв сiльського господарства),
| правового режиму майна (фондiв), що належить колективно-
| кооперативним та державним пiдприумствам, визначення
| правосубуктностi окремих виробничо-господарських пiдроз-
i дiлiв та iн. Наприклад, таким актом у Положення про спецi-
алiста сiльського господарства. Положення про пає та розпо-
дiл дивiдендiв у КСГП та iн. Серед внутрiшньогосподарських
(локальних) актiв особливу значущiсть мау Положення про
оплату працi в колективно-кооперативному пiдприумствi. За
сучасних скрутних економiчних умов виконанню цього акта
органи державного управлiння сiльським господарством на-
лежноє уваги не придiляють, до питань оплати працi членiв
КСГП, ВСГК, АСГТ, СпС ставляться байдуже, виправдову-
ють своу невтручання виробнйчо-господарською самостiй-
нiстю цих пiдприумств.
3. В науцi теорiє права вкладауться вiдповiдний змiст в по-
няття виконання вимог правовоє норми i права застосування
юридичноє норми. Виконання вимог правовоє норми у
обовязковою правомочнiстю сiльськогосподарського пiдпри-
умства як юридичноє особи. Такими ж обовязковими у вiд-
Роздiл XI
ПРАВО ВЛАСНОСТi КОЛЕКТИВНОГО
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПiДПРИтМСТВА
i. Поняття права власностi
колективного сiльськогосподарського пiдприумства
i. Наукою полiтичноє економiє власнiсть розглядауться як
суспiльно-економiчнi вiдносини з приводу iсторично кон-
кретноє форми привласнення, розпорядження i використання
матерiальних благ i, насамперед, засобiв виробництва. Влас-
нiсть лежить в основi виробничих вiдносин i проявляуться у
вiдповiдних формах. Форма власностi зумовлюу, кому нале-
жать засоби виробництва - всьому суспiльству (народу), дер-
жавi, колективу чи окремим особам. Основною у вiдносинах
власностi у обставина, яка визначау, хто привласнюу засоби
виробництва. Форма власностi на засоби виробництва обу-
мовлюу форму власностi на продукти виробництва i форму єх
розподiлу мiж членами суспiльства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93