На пiд-
приумствi виробничоє сфери з кiлькiстю працюючих не
менше 50 чоловiк, функцiє цiує служби можуть виконувати в
порядку сумiсництва особи, якi мають вiдповiдну пiдготовку.
Служба охорони працi пiдпорядковууться безпосередньо ке-
рiвниковi пiдприумства i прирiвнюуться до основних вироб-
ничо-технiчних служб.
Спецiалiсти з охорони працi мають право видавати керiв-
никам структурних пiдроздiлiв пiдприумства обовязковi для
виконання приписи щодо усунення наявних недолiкiв, одер-
жувати вiд них необхiднi вiдомостi, документацiю i пояснення
з питань охорони працi, вимагати вiдсторонення вiд роботи
осiб, якi не пройшли медичного огляду, навчання, iнструкта-
жу, перевiрки знань i не мають допуску до вiдповiдних робiт
або не виконують нормативiв з охорони працi; зупиняти ро-
боту виробництв, дiльниць, машин, механiзмiв, устаткування
та iнших засобiв виробництва у разi порушень, якi створюють
(Загрозу життю або здоровю працюючих; надсилати керiвни-
Правова охорона здоровя працiвникiв Сi i УЯЦЯiЯi 443
ковi пiдприумства подання про притягнення до вiдповiдаль-
ностi працiвникiв, якi порушують вимоги щодо охорони пра-
цi. Припис спецiалiстiв з охорони працi може скасувати лише
керiвник пiдприумства.
Лiквiдацiя служби охорони працi допускауться тiльки у ра-
зi лiквiдацiє пiдприумства.
Проведення всiує роботи з охорони працi оформляуться як
план заходiво охоронi працi, що включауться в колективнi
договори, якi щорiчно укладаються у сiльськогосподарських
пiдприумствах (у колгоспах - угоди з соцiальних питань i
охорони працi. Проекти заходiв по забезпеченню здорових i
безпечних умов працi попередньо повиннi обговорюватись на
зборах працiвникiв структурних пiдроздiлiв, профспiлки i
всього колективу.
Вiдповiдно до ст.26 Закону Украєни "Про охорону працi",
на пiдприумствi з кiлькiстю працюючих 50 i бiльше чоловiк
рiшенням трудового колективу може створюватися комiсiя з
питань охорони працi, як консультативно-дорадчий орган
трудового колективу та власника. До складу комiсiє, крiм
представника трудового колективу та власника, можуть бути
включенi також представники профспiлок, спецiалiстiв з без-
пеки, гiгiуни працi\> представникiв iнших служб пiдприум-
ства. Порядок органiзацiє та дiяльностi названоє комiсiє ви-
значауться у Типовому положеннi про службу охорони працi
вiд 3 серпня 1993 р.
Включенi до плану по, охорон> працi заходи мають бути за-
безпеченi технiчною документацiую, кошторисом витрат,
джерелами фiнансування (матерiальними ресурсами. Вiдпо-
вiдно до ст. 21 Закону Украєни "Про охорону працi", кожне
пiдприумство щорiчно видiляу на охорону працi необхiднi
кошти в обсязi, що визначауться колективним договором.
Працiвники пiдприумств не несуть будь-яких додаткових ви-
трат на цi цiлi. Пiдприумство вправi створювати фонди по
охоронi працi за рахунок прибутку (доходiв) вiд єх господар-
ськоє, комерцiйноє, зовнiшньоекЬномiчноє та iншоє дiяльнос-
тi, а також iнших джерел. Прибуток, що направляуться у
фонд оплати працi, не пiдлягау оподаткуванню при умовi йо-
го використання виключно з метою охорони працi.
Пiдприумство зобовязане здiйснювати пiдготовку кадрiв
для роботи по забезпеченню здоровiв та безпечних умов пра-
цi у процесi сiльськогосподарського виробництва.
444 Роздiл XX
3. Гарантiє прав на охорону здоровя i безпечнi
умови працi сiльськогосподарських працiвникiв
1. Чинне законодавство визначау двi групи гарантiй щодо
забезпечення реалiзацiє права працiвникiв сiльськогосподар-
ських пiдприумств АПК на охорону здоровя i створення без-
печних умов працi.
До першоє групи вiдносяться гарантiє права на охорону
працi при прийомi на роботу. До другоє групи - гарантiє пра-
ва працiвникiв сiльського господарства на охорону працi у
процесi трудовоє дiяльностi.
2. При прийомi на роботу законодавець вимагау, щоб умо-
ви трудового договору вiдповiдали у всiх його формах вимо-
гам законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi
працi. При цьому прийом на роботу громадян, яким вона
протипоказана за станом здоровя, забороняуться.
При прийомi на роботу iз заздалегiдь вiдомим високим
ступенем потенцiйного ризику виникнення професiйного
захворювання адмiнiстрацiя пiдприумства зобовязана попе-
редити працiвника про найбiльш вiрогiдний строк виникнен-
ня такого захворювання i укласти з ним трудовий договiр, що
дiу до цього строку, з наданням йому у майбутньому iншоє
роботи iз збереженням попереднього заробiтку.
При укладеннi трудового договору пiдприумство зобовя-
зане, якщо це зумовлено особливостями того чи iншого ви-
робництва, органiзувати проведення медичного огляду. Вiд-
повiдно до ст. 19 Закону Украєни "Про охорону працi", влас-
ник зобовязаний за своє кошти органiзувати проведення по-
переднього (при прийняттi на роботу) i перiодичних
(протягом трудовоє дiяльностi) медичних оглядiв працiвникiв,
зайнятих на важких роботах, роботах iз шкiдливими чи небез-
печними умовами працi або таких, де у потреба у професiй-
ному доборi, а також щорiчного обовязкового медичного ог-
ляду осiб вiком до 21 року. Перелiк професiй, працiвники
яких пiдлягають медичному огляду, термiн i порядок його
проведення встановлюються Мiнiстерством охорони здоровя
Украєни за погодженням з Державним комiтетом Украєни по
нагляду за охороною працi. Власник мау право притягнути
працiвника, який ухиляуться вiд проходження обовязкового
медичного огляду, до дисциплiнарноє вiдповiдальностi i зо-
бовязаний вiдсторонити його вiд роботи без збереження
заробiтноє плати. За час проходження медичного огляду за
Правова охорона здоровя Працiвникiв СГП 445
працiвником зберiгаутьгiя мiсце роботи (посада) i середнiй
заробiток, i
Укладаючи трудовий договiр, громадяни мають право ви-
магати, а пiдприумство зобовязане надати єм необхiдну iн-
формацiю про стан умов i охорону працi на робочих мiсцях,
про пiльги i компенсацiє.
3. У ходi реалiзацiє трудового договору адмiнiстрацiя сiль-
ськогосподарського та iншого пiдприумства АПК зобовязана
впроваджувати сучаснi засоби охорони працi i забезпечувати
санiтарно-гiгiунiчнi умовипрацi, що запобiгають виробничо-
му травматизму i професiйнiй захворюваностi. При виявленнi
у працiвника ознак професiйного захворювання адмiнiстрацiя
на пiдставi медичного висновку зобовязана перевести його
на iншу роботу в установленому порядку.
Для осiб, якi вперше поскупають на роботу, а також тих,
хто переводиться на iншу роботу, адмiнiстрацiя зобовязана
проводити iнструктаж по охоронi працi, органiзовувати нав-
чання безпечним прийомам виконання робiт i надання пер-
шоє допомоги потерпiлим вiд нещасних випадкiв. КЗпП Ук-
раєни вимагау, щоб нi один працiвник не був допущений до
самостiйноє роботи без iнструктажу з технiки безпеки (ввiд-
ний iнструктаж). Крiм того, мау проводитись iнструктаж на
робочому мiсцi, перiодичний iнструктаж i позаплановий iн-
структаж у випадках, коли зафiксованi факти порушення пра-
вил технiки безпеки. На кожного працiвника оформляються
особистi картонки, у яких записуються вiдомостi про прове-
дений iнструктаж i про виданi допуски до роботи. Для удос-
коналення системи навчання у галузi охорони працi з квiтня
1983 р. введено в дiю галузерий стандарт ОСТ 46.0.126-82
ССБТ "Органiзацiя навчання/ з охорони працi у сiльському
господарствi. Загальнi положення". Вiдповiдно до цього стан-
дарту всi керiвники i спецiалiсти не частiше двох разiв на рiк
повиннi проводити iз своєми/пiдлеглими iнструктаж на робо-
чих мiсцях. Щорiчно всi трудiвники сiл в робочий час зо-
бовязанi навчатись за затвердженими програмами в обсязi
32 год., а спецiалiсти i керiвнi працiвники залежно вiд квалi-
фiкацiє - не менше одного Ьазу на шiсть рокiв з вiдривом вiд
виробництва на один-три цiсящ на ФПК сiльськогосподар-
ських вузiв, у школах управлiння.
Роздiл ХХ
4. Вiдшкодування шкоди,
заподiяноє ушкодженням здоровя, повязаним
з виконанням працiвником трудових обовязкiв
1. Власник сiльськогосподарського та iншого пiдприум-
ства, установи, органiзацiє АПК несе матерiальну вiдповiдаль-
нiсть за шкоду, заподiяну працiвниковi калiцтвом або iншим
ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудо-
вих обовязкiв, а також за моральну шкоду, заподiяну потер-
пiлому внаслiдок фiзичного чи психiчного впливу небезпеч-
них або шкiдливих умов працi. Правовi пiдстави та порядок
притягнення до вiдповiдальностi винних осiб визначений вiд-
повiдними Правилами, затвердженими постановою Ради Мi-
нiстрiв УРСР вiд 23 червня 1973 р. (iз змiнами i доповнення-
ми до них, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 18 липня 1994 р.).
2. Власник звiльняуться вiд вiдшкодування шкоди, якщо
доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не
у причиною моральноє шкоди. Вiдповiдно до п. 2 названих
Правил, доказами вини власника можуть бути:
акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про
професiйне захворювання;
висновок службових осiб (органiв), якi здiйснюють кон-
троль i нагляд за охороною працi та дотриманням законодав-
ства про працю, або профспiлкового органу щодо причин уш-
кодження здоровя;
медичний висновок про професiйне захворювання;
вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок
органiв дiзнання або попереднього слiдства;
рiшення про притягнення винних осiб до адмiнiстративноє
або дисциплiнарноє вiдповiдальностi;
рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкоду-
вання власником витрат на допомогу працiвниковi в разi тим-
часовоє непрацездатностi у звязку з ушкодженням здоровя;
показання свiдкiв та iншi докази.
3. Вiдшкодування шкоди, заподiяноє працiвнику ушкод-
женням здоровя складауться з:
виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноє його части-
ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноє пра-
цездатностi;
виплати в установлених випадках одноразовоє допомоги
потерпiлому (членам сiмє та утриманцям померлого);
Правова охорона здоровя працiвникiв СГП 447
компенсацiє витрйт на медичну та соцiальну допомогу (по-
силене харчування, iфотезування, стороннiй догляд тощо).
За наявностi фак-у моральноє шкоди потерпiлому вiдшко-
довууться моральна шкода.
Ступiнь втрати працездатностi визначауться медико-соцi-
альною експертною Комiсiую (МСЕК) у вiдсотках до профе-
сiйноє працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження
здоровя.
4. Розмiр вiдшкодування втраченого потерпiлим заробiтку
встановлюуться вiдповiдно до ступеня втрати професiйноє
працездатностi i середньомiсячного заробiтку, який вiн мав
до ушкодження здоровя.
5. Моральна шкода вiдшкодовууться за заявою потерпiло-
го про характер моральноє втрати чи висновком медичних ор-
ганiв у виглядi одноразовоє грошовоє виплати або в iншiй ма-
терiальнiй формi, розмiр якоє визначауться в кожному кон-
кретному випадку на пiдставi:
домовленостi сторiн (власника, профспiлкового органу i
потерпiлого або уповноваженоє ним особи);
рiшення Комiсiє по( трудових спорах;
рiшення суду. \
Розмiр вiдшкодування моральноє шкоди не може переви-
щувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати неза-
лежно вiд iнших будь-яких виплат.
6. Власник вiдшкодовуу потерпiлому витрати на медичну
та соцiальну допомогу (на додаткове харчування, придбання
лiкiв, спецiальний медичний та звичайний догляд, побутове
обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкуван-
ня, придбання спецiальних засобiв пересування тощо). При
визначеннi розмiрiв витрат на медичну та соцiальну допомогу
ступiнь вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя не вра-
ховууться. Названi витрати вiдшкодовуються, якщо потреба в
них обумовлена висновками МСЕК.
7. Розмiр компенсацiє витрат на додаткове харчування ви-
значауться на пiдставi рацiону харчування, розробленого
МОЗ, i довiдки мiсцевих органiв державноє виконавчоє влади
про середнi цiни на/продукти у вiдповiдний перiод єх при-
дбання, а за згодою власника - довiдки органiзацiй торго-
вельноє мережi чи управлiнь ринками.
Витрати на лiки,/лiкування, протезування (крiм протезiв з
дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi-
448 Роздiл XX.
вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi
рецептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про єх вартiсть.
8. Спори мiж потерпiлим або iншими заiнтересованими
особами i власником щодо права на вiдшкодування шкоди,
визначення, або перерахування єє розмiру, а також наявностi
порушення правил охорони працi, визначення ступеня про-
вини власника i потерпiлого та iнших умов, вiд яких залежить
розмiр вiдшкодування шкоди, вирiшуються в порядку, вста-
новленому для розгляду трудових спорiв.
5. Державний нагляд i громадський контроль
за охороною працi
1. Вiдповiдно до ст. 44 Закону Украєни "Про охорону пра-
цi", державний нагляд за додержанням законодавчих та iн-
ших нормативних актiв про охорону працi здiйснюють:
Державний комiтет Украєни - по нагляду за охороною
працi;
Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
органи державного пожежного нагляду управлiння пожеж-
ноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби Мi-
нiстерства охорони здоровя.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуван-
ням Законiв про охорону працi здiйснюуться Генеральним
прокурором i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною працi не залежать
вiд будь-яких господарських органiв, обуднань громадян, по-
лiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй i рад
народних депутатiв та дiють вiдповiдно до положень, що за-
тверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
2. Згiдно зi ст. 45 Закону Украєни "Про охорону працi",
посадовi особи орi пнiв державного нагляду за охороною пра-
цi (державнi iнспектори) мають право:
безперешкодно в будь-який час вiдвiдувати пiдконтрольнi
пiдприумства для перевiрки дотримання законодавства про
охорону працi, одержувати вiд власника необхiднi пояснення,
матерiали та iнформацiю з даних питань;
надсилати керiвникам пiдприумств, а також єх посадовим
особам, керiвникам структурних пiдроздiлiв уряду Республiки
Крим, мiсцевих рад народних депутатiв, мiнiстерств та iнших
Правова охорона здоровя працiвникiв СГП
449
центральних ррганiв державноє виконавчоє влади обовязковi
для виконання розпорядження (приписи) про усунення пору-
шень i недолйсiв у галузi охорони працi;
зупиняти експлуатацiю пiдприумств, окремих виробництв,
цехiв, дiльниiь, робочих мiсць i обладнання до усунення по-
рушень вимоє" щодо охорони працi, якi створюють загрозу
життю або здоровю працюючих;
притягати до адмiнiстративноє вiдповiдальностi працiвни-
кiв, винних у порушеннi законодавчих та iнших нормативних
актiв про охорону працi;
надсилати власникам, керiвникам пiдприумств подання
про невiдповiднiсть окремих посадових осiб займанiй посадi,
передавати в необхiдних випадках матерiали органам проку-
ратури для притягнення єх до кримiнальноє вiдповiдальностi.
Органи держЕВНого нагляду за охороною працi встановлю-
ють порядок опрацювання i затвердження власниками по-
ложень, iнструкцiй та iнших актiв про охорону працi, що
дiють на пiдприумствах, розробляють типовi документи з цих
питань. \
3. Громадський контроль за додержанням законодавства
про охорону працi здiйснюють:
трудовi колективи через обраних ними уповноважених;
професiйнi спiлки - в особi своєх виборних органiв i пред-
ставникiв. \
Правове становище уповноважених трудових колективiв з
питань охорони працi визначауться ст.47 Закону Украєни
"Про охорону працi" та Типовим положенням про роботу
уповноважених трудових колективiв з питань охорони працi,
затвердженим наказом Державного комiтету Украєни по наг-
ляду за охороною працi вiд 28 грудня 1993 р. Уповноваженi
трудових колективiв з питань охорони працi мають право без-
перешкодно перевiряти на пiдприумствi виконання вимог
щодо охорони працi i вносити обовязковi для розгляду влас-
ником пропозицiє про усунення виявлених порушень норма-
тивних актiв з безпеки i гiгiуни працi. Уповноваженi з питань
охорони працi виконують своє обовязки, як правило, в про-
цесi виробництва, безпосередньо на своєй дiльницi, в своуму
цеху, змiнi, бригадi, ланцi тощо. Цi уповноваженi не рiдше
одного разу на рiк звiтують про свою роботу на загальних збо-
рах (конференцiє) трудового колективу, котрим вони обранi.
15 В. Янчук (
450
4. Професiйнi спiлки здiйснюють контроль за додержан-
ням власниками законодавчих та iнших нормативних актiв
про охорону працi, створенням безпечних i нешкiдливих умов
працi, належного виробничого побуту для працiвникiв i
забезпечення єх засобами колективного та iндивiдуального
захисту.
Професiйнi спiлки мають право безперешкодно перевiря-
ти стан умов i безпеки працi на виробництвi, виконання вiд-
повiдних програм i зобовязань колективних договорiв (угод),
вносити власникам, державним органам управлiння подання
з питань охорони працi та одержувати вiд них аргументовану
вiдповiдь.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
приумствi виробничоє сфери з кiлькiстю працюючих не
менше 50 чоловiк, функцiє цiує служби можуть виконувати в
порядку сумiсництва особи, якi мають вiдповiдну пiдготовку.
Служба охорони працi пiдпорядковууться безпосередньо ке-
рiвниковi пiдприумства i прирiвнюуться до основних вироб-
ничо-технiчних служб.
Спецiалiсти з охорони працi мають право видавати керiв-
никам структурних пiдроздiлiв пiдприумства обовязковi для
виконання приписи щодо усунення наявних недолiкiв, одер-
жувати вiд них необхiднi вiдомостi, документацiю i пояснення
з питань охорони працi, вимагати вiдсторонення вiд роботи
осiб, якi не пройшли медичного огляду, навчання, iнструкта-
жу, перевiрки знань i не мають допуску до вiдповiдних робiт
або не виконують нормативiв з охорони працi; зупиняти ро-
боту виробництв, дiльниць, машин, механiзмiв, устаткування
та iнших засобiв виробництва у разi порушень, якi створюють
(Загрозу життю або здоровю працюючих; надсилати керiвни-
Правова охорона здоровя працiвникiв Сi i УЯЦЯiЯi 443
ковi пiдприумства подання про притягнення до вiдповiдаль-
ностi працiвникiв, якi порушують вимоги щодо охорони пра-
цi. Припис спецiалiстiв з охорони працi може скасувати лише
керiвник пiдприумства.
Лiквiдацiя служби охорони працi допускауться тiльки у ра-
зi лiквiдацiє пiдприумства.
Проведення всiує роботи з охорони працi оформляуться як
план заходiво охоронi працi, що включауться в колективнi
договори, якi щорiчно укладаються у сiльськогосподарських
пiдприумствах (у колгоспах - угоди з соцiальних питань i
охорони працi. Проекти заходiв по забезпеченню здорових i
безпечних умов працi попередньо повиннi обговорюватись на
зборах працiвникiв структурних пiдроздiлiв, профспiлки i
всього колективу.
Вiдповiдно до ст.26 Закону Украєни "Про охорону працi",
на пiдприумствi з кiлькiстю працюючих 50 i бiльше чоловiк
рiшенням трудового колективу може створюватися комiсiя з
питань охорони працi, як консультативно-дорадчий орган
трудового колективу та власника. До складу комiсiє, крiм
представника трудового колективу та власника, можуть бути
включенi також представники профспiлок, спецiалiстiв з без-
пеки, гiгiуни працi\> представникiв iнших служб пiдприум-
ства. Порядок органiзацiє та дiяльностi названоє комiсiє ви-
значауться у Типовому положеннi про службу охорони працi
вiд 3 серпня 1993 р.
Включенi до плану по, охорон> працi заходи мають бути за-
безпеченi технiчною документацiую, кошторисом витрат,
джерелами фiнансування (матерiальними ресурсами. Вiдпо-
вiдно до ст. 21 Закону Украєни "Про охорону працi", кожне
пiдприумство щорiчно видiляу на охорону працi необхiднi
кошти в обсязi, що визначауться колективним договором.
Працiвники пiдприумств не несуть будь-яких додаткових ви-
трат на цi цiлi. Пiдприумство вправi створювати фонди по
охоронi працi за рахунок прибутку (доходiв) вiд єх господар-
ськоє, комерцiйноє, зовнiшньоекЬномiчноє та iншоє дiяльнос-
тi, а також iнших джерел. Прибуток, що направляуться у
фонд оплати працi, не пiдлягау оподаткуванню при умовi йо-
го використання виключно з метою охорони працi.
Пiдприумство зобовязане здiйснювати пiдготовку кадрiв
для роботи по забезпеченню здоровiв та безпечних умов пра-
цi у процесi сiльськогосподарського виробництва.
444 Роздiл XX
3. Гарантiє прав на охорону здоровя i безпечнi
умови працi сiльськогосподарських працiвникiв
1. Чинне законодавство визначау двi групи гарантiй щодо
забезпечення реалiзацiє права працiвникiв сiльськогосподар-
ських пiдприумств АПК на охорону здоровя i створення без-
печних умов працi.
До першоє групи вiдносяться гарантiє права на охорону
працi при прийомi на роботу. До другоє групи - гарантiє пра-
ва працiвникiв сiльського господарства на охорону працi у
процесi трудовоє дiяльностi.
2. При прийомi на роботу законодавець вимагау, щоб умо-
ви трудового договору вiдповiдали у всiх його формах вимо-
гам законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi
працi. При цьому прийом на роботу громадян, яким вона
протипоказана за станом здоровя, забороняуться.
При прийомi на роботу iз заздалегiдь вiдомим високим
ступенем потенцiйного ризику виникнення професiйного
захворювання адмiнiстрацiя пiдприумства зобовязана попе-
редити працiвника про найбiльш вiрогiдний строк виникнен-
ня такого захворювання i укласти з ним трудовий договiр, що
дiу до цього строку, з наданням йому у майбутньому iншоє
роботи iз збереженням попереднього заробiтку.
При укладеннi трудового договору пiдприумство зобовя-
зане, якщо це зумовлено особливостями того чи iншого ви-
робництва, органiзувати проведення медичного огляду. Вiд-
повiдно до ст. 19 Закону Украєни "Про охорону працi", влас-
ник зобовязаний за своє кошти органiзувати проведення по-
переднього (при прийняттi на роботу) i перiодичних
(протягом трудовоє дiяльностi) медичних оглядiв працiвникiв,
зайнятих на важких роботах, роботах iз шкiдливими чи небез-
печними умовами працi або таких, де у потреба у професiй-
ному доборi, а також щорiчного обовязкового медичного ог-
ляду осiб вiком до 21 року. Перелiк професiй, працiвники
яких пiдлягають медичному огляду, термiн i порядок його
проведення встановлюються Мiнiстерством охорони здоровя
Украєни за погодженням з Державним комiтетом Украєни по
нагляду за охороною працi. Власник мау право притягнути
працiвника, який ухиляуться вiд проходження обовязкового
медичного огляду, до дисциплiнарноє вiдповiдальностi i зо-
бовязаний вiдсторонити його вiд роботи без збереження
заробiтноє плати. За час проходження медичного огляду за
Правова охорона здоровя Працiвникiв СГП 445
працiвником зберiгаутьгiя мiсце роботи (посада) i середнiй
заробiток, i
Укладаючи трудовий договiр, громадяни мають право ви-
магати, а пiдприумство зобовязане надати єм необхiдну iн-
формацiю про стан умов i охорону працi на робочих мiсцях,
про пiльги i компенсацiє.
3. У ходi реалiзацiє трудового договору адмiнiстрацiя сiль-
ськогосподарського та iншого пiдприумства АПК зобовязана
впроваджувати сучаснi засоби охорони працi i забезпечувати
санiтарно-гiгiунiчнi умовипрацi, що запобiгають виробничо-
му травматизму i професiйнiй захворюваностi. При виявленнi
у працiвника ознак професiйного захворювання адмiнiстрацiя
на пiдставi медичного висновку зобовязана перевести його
на iншу роботу в установленому порядку.
Для осiб, якi вперше поскупають на роботу, а також тих,
хто переводиться на iншу роботу, адмiнiстрацiя зобовязана
проводити iнструктаж по охоронi працi, органiзовувати нав-
чання безпечним прийомам виконання робiт i надання пер-
шоє допомоги потерпiлим вiд нещасних випадкiв. КЗпП Ук-
раєни вимагау, щоб нi один працiвник не був допущений до
самостiйноє роботи без iнструктажу з технiки безпеки (ввiд-
ний iнструктаж). Крiм того, мау проводитись iнструктаж на
робочому мiсцi, перiодичний iнструктаж i позаплановий iн-
структаж у випадках, коли зафiксованi факти порушення пра-
вил технiки безпеки. На кожного працiвника оформляються
особистi картонки, у яких записуються вiдомостi про прове-
дений iнструктаж i про виданi допуски до роботи. Для удос-
коналення системи навчання у галузi охорони працi з квiтня
1983 р. введено в дiю галузерий стандарт ОСТ 46.0.126-82
ССБТ "Органiзацiя навчання/ з охорони працi у сiльському
господарствi. Загальнi положення". Вiдповiдно до цього стан-
дарту всi керiвники i спецiалiсти не частiше двох разiв на рiк
повиннi проводити iз своєми/пiдлеглими iнструктаж на робо-
чих мiсцях. Щорiчно всi трудiвники сiл в робочий час зо-
бовязанi навчатись за затвердженими програмами в обсязi
32 год., а спецiалiсти i керiвнi працiвники залежно вiд квалi-
фiкацiє - не менше одного Ьазу на шiсть рокiв з вiдривом вiд
виробництва на один-три цiсящ на ФПК сiльськогосподар-
ських вузiв, у школах управлiння.
Роздiл ХХ
4. Вiдшкодування шкоди,
заподiяноє ушкодженням здоровя, повязаним
з виконанням працiвником трудових обовязкiв
1. Власник сiльськогосподарського та iншого пiдприум-
ства, установи, органiзацiє АПК несе матерiальну вiдповiдаль-
нiсть за шкоду, заподiяну працiвниковi калiцтвом або iншим
ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудо-
вих обовязкiв, а також за моральну шкоду, заподiяну потер-
пiлому внаслiдок фiзичного чи психiчного впливу небезпеч-
них або шкiдливих умов працi. Правовi пiдстави та порядок
притягнення до вiдповiдальностi винних осiб визначений вiд-
повiдними Правилами, затвердженими постановою Ради Мi-
нiстрiв УРСР вiд 23 червня 1973 р. (iз змiнами i доповнення-
ми до них, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 18 липня 1994 р.).
2. Власник звiльняуться вiд вiдшкодування шкоди, якщо
доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не
у причиною моральноє шкоди. Вiдповiдно до п. 2 названих
Правил, доказами вини власника можуть бути:
акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про
професiйне захворювання;
висновок службових осiб (органiв), якi здiйснюють кон-
троль i нагляд за охороною працi та дотриманням законодав-
ства про працю, або профспiлкового органу щодо причин уш-
кодження здоровя;
медичний висновок про професiйне захворювання;
вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок
органiв дiзнання або попереднього слiдства;
рiшення про притягнення винних осiб до адмiнiстративноє
або дисциплiнарноє вiдповiдальностi;
рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкоду-
вання власником витрат на допомогу працiвниковi в разi тим-
часовоє непрацездатностi у звязку з ушкодженням здоровя;
показання свiдкiв та iншi докази.
3. Вiдшкодування шкоди, заподiяноє працiвнику ушкод-
женням здоровя складауться з:
виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноє його части-
ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноє пра-
цездатностi;
виплати в установлених випадках одноразовоє допомоги
потерпiлому (членам сiмє та утриманцям померлого);
Правова охорона здоровя працiвникiв СГП 447
компенсацiє витрйт на медичну та соцiальну допомогу (по-
силене харчування, iфотезування, стороннiй догляд тощо).
За наявностi фак-у моральноє шкоди потерпiлому вiдшко-
довууться моральна шкода.
Ступiнь втрати працездатностi визначауться медико-соцi-
альною експертною Комiсiую (МСЕК) у вiдсотках до профе-
сiйноє працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження
здоровя.
4. Розмiр вiдшкодування втраченого потерпiлим заробiтку
встановлюуться вiдповiдно до ступеня втрати професiйноє
працездатностi i середньомiсячного заробiтку, який вiн мав
до ушкодження здоровя.
5. Моральна шкода вiдшкодовууться за заявою потерпiло-
го про характер моральноє втрати чи висновком медичних ор-
ганiв у виглядi одноразовоє грошовоє виплати або в iншiй ма-
терiальнiй формi, розмiр якоє визначауться в кожному кон-
кретному випадку на пiдставi:
домовленостi сторiн (власника, профспiлкового органу i
потерпiлого або уповноваженоє ним особи);
рiшення Комiсiє по( трудових спорах;
рiшення суду. \
Розмiр вiдшкодування моральноє шкоди не може переви-
щувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати неза-
лежно вiд iнших будь-яких виплат.
6. Власник вiдшкодовуу потерпiлому витрати на медичну
та соцiальну допомогу (на додаткове харчування, придбання
лiкiв, спецiальний медичний та звичайний догляд, побутове
обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкуван-
ня, придбання спецiальних засобiв пересування тощо). При
визначеннi розмiрiв витрат на медичну та соцiальну допомогу
ступiнь вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя не вра-
ховууться. Названi витрати вiдшкодовуються, якщо потреба в
них обумовлена висновками МСЕК.
7. Розмiр компенсацiє витрат на додаткове харчування ви-
значауться на пiдставi рацiону харчування, розробленого
МОЗ, i довiдки мiсцевих органiв державноє виконавчоє влади
про середнi цiни на/продукти у вiдповiдний перiод єх при-
дбання, а за згодою власника - довiдки органiзацiй торго-
вельноє мережi чи управлiнь ринками.
Витрати на лiки,/лiкування, протезування (крiм протезiв з
дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi-
448 Роздiл XX.
вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi
рецептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про єх вартiсть.
8. Спори мiж потерпiлим або iншими заiнтересованими
особами i власником щодо права на вiдшкодування шкоди,
визначення, або перерахування єє розмiру, а також наявностi
порушення правил охорони працi, визначення ступеня про-
вини власника i потерпiлого та iнших умов, вiд яких залежить
розмiр вiдшкодування шкоди, вирiшуються в порядку, вста-
новленому для розгляду трудових спорiв.
5. Державний нагляд i громадський контроль
за охороною працi
1. Вiдповiдно до ст. 44 Закону Украєни "Про охорону пра-
цi", державний нагляд за додержанням законодавчих та iн-
ших нормативних актiв про охорону працi здiйснюють:
Державний комiтет Украєни - по нагляду за охороною
працi;
Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
органи державного пожежного нагляду управлiння пожеж-
ноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби Мi-
нiстерства охорони здоровя.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуван-
ням Законiв про охорону працi здiйснюуться Генеральним
прокурором i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною працi не залежать
вiд будь-яких господарських органiв, обуднань громадян, по-
лiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй i рад
народних депутатiв та дiють вiдповiдно до положень, що за-
тверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
2. Згiдно зi ст. 45 Закону Украєни "Про охорону працi",
посадовi особи орi пнiв державного нагляду за охороною пра-
цi (державнi iнспектори) мають право:
безперешкодно в будь-який час вiдвiдувати пiдконтрольнi
пiдприумства для перевiрки дотримання законодавства про
охорону працi, одержувати вiд власника необхiднi пояснення,
матерiали та iнформацiю з даних питань;
надсилати керiвникам пiдприумств, а також єх посадовим
особам, керiвникам структурних пiдроздiлiв уряду Республiки
Крим, мiсцевих рад народних депутатiв, мiнiстерств та iнших
Правова охорона здоровя працiвникiв СГП
449
центральних ррганiв державноє виконавчоє влади обовязковi
для виконання розпорядження (приписи) про усунення пору-
шень i недолйсiв у галузi охорони працi;
зупиняти експлуатацiю пiдприумств, окремих виробництв,
цехiв, дiльниiь, робочих мiсць i обладнання до усунення по-
рушень вимоє" щодо охорони працi, якi створюють загрозу
життю або здоровю працюючих;
притягати до адмiнiстративноє вiдповiдальностi працiвни-
кiв, винних у порушеннi законодавчих та iнших нормативних
актiв про охорону працi;
надсилати власникам, керiвникам пiдприумств подання
про невiдповiднiсть окремих посадових осiб займанiй посадi,
передавати в необхiдних випадках матерiали органам проку-
ратури для притягнення єх до кримiнальноє вiдповiдальностi.
Органи держЕВНого нагляду за охороною працi встановлю-
ють порядок опрацювання i затвердження власниками по-
ложень, iнструкцiй та iнших актiв про охорону працi, що
дiють на пiдприумствах, розробляють типовi документи з цих
питань. \
3. Громадський контроль за додержанням законодавства
про охорону працi здiйснюють:
трудовi колективи через обраних ними уповноважених;
професiйнi спiлки - в особi своєх виборних органiв i пред-
ставникiв. \
Правове становище уповноважених трудових колективiв з
питань охорони працi визначауться ст.47 Закону Украєни
"Про охорону працi" та Типовим положенням про роботу
уповноважених трудових колективiв з питань охорони працi,
затвердженим наказом Державного комiтету Украєни по наг-
ляду за охороною працi вiд 28 грудня 1993 р. Уповноваженi
трудових колективiв з питань охорони працi мають право без-
перешкодно перевiряти на пiдприумствi виконання вимог
щодо охорони працi i вносити обовязковi для розгляду влас-
ником пропозицiє про усунення виявлених порушень норма-
тивних актiв з безпеки i гiгiуни працi. Уповноваженi з питань
охорони працi виконують своє обовязки, як правило, в про-
цесi виробництва, безпосередньо на своєй дiльницi, в своуму
цеху, змiнi, бригадi, ланцi тощо. Цi уповноваженi не рiдше
одного разу на рiк звiтують про свою роботу на загальних збо-
рах (конференцiє) трудового колективу, котрим вони обранi.
15 В. Янчук (
450
4. Професiйнi спiлки здiйснюють контроль за додержан-
ням власниками законодавчих та iнших нормативних актiв
про охорону працi, створенням безпечних i нешкiдливих умов
працi, належного виробничого побуту для працiвникiв i
забезпечення єх засобами колективного та iндивiдуального
захисту.
Професiйнi спiлки мають право безперешкодно перевiря-
ти стан умов i безпеки працi на виробництвi, виконання вiд-
повiдних програм i зобовязань колективних договорiв (угод),
вносити власникам, державним органам управлiння подання
з питань охорони працi та одержувати вiд них аргументовану
вiдповiдь.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93