На жаль, тог вступау
ше територiально-ближну пiдприумство, ОСIалобхiдно витра-
в дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iєу фактори не-
тити на перевезення виробленоє продукiдiє. ьськогосподар-
гативно позначаються на цiнi виробленює сєляiсож це справ-
ськоє продукцiє та похiдноє вiд неє продустiє- 1 конкретного
ляу неабиякий негативний вплив на Рмробника зок-
нацiонального сiльськогосподарського товарО
рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвель-
При розглядi питання правосубуюiнгост ./".х розвитку та
них пiдприумств у важливим розумiння iстор" ядмiнiстратив-
становлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiє
но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р
566
Роздiл ХХУi
становлення цих правовiдносин у можливим єх., всебiчний
аналiз, вдосконалення та шляхи єх подальшого розвитку, адже
все це необхiдно для забезпечення нацiональноє полiтичноє та
економiчноє, а насамперед, продовольчоє безпеки Украєни, ".
3. Правове регулювання державних закупiвель сiльськр;-
господарськоє продукцiє та продовольства нинi набуло знач-
них масштабiв. Адже державнi закупiвлi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє мають на мстi згiдно зi ст. 1 Закону Украєни
"Про поставки продукцiє для державних потреб" вiд 22 грудня
1995 р. у розвязання соцiально-економiчних проблем, пiд-
тримання обороноздатностi краєни та єє безпеки, створення i
пiдтримання на належному рiвнi державних матерiальних ре-
зервiв, реалiзацiє державних i мiждержавних цiльових про-
грам, забезпечення функцiонування органiв державноє влади,
що утримуються за рахунок Державного бюджету Украєни.
Особливу увагу держава придiляу закупiвлям до державних
резервiв зернових та олiйних культур, адже саме зерно, голов-
ним чином пшениця, соняшник, бобовi культури та олiя у як
одними з головних продуктiв харчування населення краєни,
так i одними з головних експортних товарiв. Хоча слiд зазна-
чити, що експорт цих культур у безсистемним, адже, наприк-
лад, безконтрольний експорт соняшнику в минулi роки при-
зводив до зупинки олiу-жирових пiдприумств краєни та чис-
ленних зловживань i порушень порядку ведення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi, податкового законодавства тощо.
Яскравим прикладом стурбованостi держави з цього питання
у Указ Президента Украєни "Про заходи щодо регулювання
вивезення з Украєни насiння соняшнику" вiд 8 липня 1998 р.
Також велике значення мау можливiсть фiнансування
державою виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє, щодо
якоє було укладено державний контракт. Така можливiсть була
закладена ще в постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про дер-
жавний контракт на сiльськогосподарську продукцiю, сировину
i продовольство на 1994 рiк" вiд 12 листопада 1993 р.
4. iншим важливим аспектом державного контракту на
сiльськогосподарську продукцiю у регулювання закупiвель-
них цiн, якi в iдеалi повиннi були б забезпечувати селянам до"
статнiй рiвень прибутку шляхом встановлення прибутковоє
для сiльськогосподарського пiдприумства цiни та/або закрiп-
лення цiнового рiвня на матерiально-технiчнi ресурси. При-
кладом цього у "Порядок визначення середньозважених цiн
на зерно по наслiдках бiржових торгiв в Украєнi за спотовими
Правове регулювання ралiзацiє сiльгосптюдукцiТ
567
контрактами", затверджений спiльним наказом Мiнiстерства
фiнансiв Украєни та Мiнiстерства сiльського господарства i
продовольства Украєни вiд 29 березня 1996 р. на виконання
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про задоволення
державних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiє на 1996
рiк" вiд 12 березня 1996 р. Згiдно з "Порядком формування
обсягiв i виконання закупiвлi сiльськогосподарськоє продукцiє
та продовольства за державним замовленням у 1996 роцi", за-
твердженим тiую ж постановою та постановою Кабiнету Мi-
нiстрiв Украєни "Про хiд заготiвлi зерна до державних та ре-
гiональних ресурсiв" вiд 6 серпня 1996 р. товаровиробники
повиннi виходити з рiвня середньозважених цiн, що склада-
ються на бiржових торгах Украєни за спотовими контрактами
на момент одержання авансу кожним виконавцем контракту,
а остаточний розрахунок за все зерно, поставлене в рахунок
державного замовлення, проводиться, виходячи з рiвня се-
редньозважених цiн, що складуться на бiржових торгах Украє-
ни за спотовими контрактами з початку року на момент оп-
лати, за вирахуванням ранiше виданого авансу, яке деякою
мiрою вже захищау iнтереси нацiонального сiльськогосподар-
ського товаровиробника1.
Аналiзуючи чинне нацiональне законодавство щодо дер-
жавних закупiвель сiльськогосподарськоє продукцiє ми може-
мо зробити висновок, що при всiх негативних його моментах
воно поступово наближауться до бажаного для наших нацiо-
нальних сiльськогосподарських товаровиробникiв увропей-
ського стандарту у вiдносинах iз держаною в цiй сферi сус-
пiльних вiдносин.
Нинi у свiтовiй практицi по реалiзацiє будь-яких товарiв
бiржова торгiвля стау головною. Однiую з основних функцiй
бiржовоє торгiвлi при цьому у формування ринкових цiн.
iншою ланкою ринку сiльськогосподарськоє продукцiє у
товарнi бiржi. Єх дiяльнiсть в Украєнi регламентууться Зако-
ном Украєни "Про товарну бiржу" вiд 10 грудня 1991 р. Цей
закон визначау поняття товарноє бiржi, основнi засади прова-
дження бiржовоє торгiвлi, як то: умови створення товарноє
бiржi, єє правосубуктнiсть, членство в нiй, правовий статус
майна товарноє бiржi умови провадження бiржових торгiв то-
що. Так, згiдно зi ст. 1 Закону "Про товарну бiржу" вона дiу
Див.: "Аграрне законодавство Украєни: проблеми ефективностi" / ПiД
ред. проф. В. i. Семчика. - К., 1998. - С. 146.
568___________..._____:. А>ЮО|п
на основi самоврядування, господарськоє самостiйностi, у ,
юридичною особою, мау вiдокремлене майно, самостiйний
баланс, власний розрахунковий, валютний та iншi рахунки в
банках, печатку iз своєм найменуванням. Товарна бiржа не
займауться комерцiйним посередництвом i не мау на мета
одержання прибутку. Дiяльнiсть товарноє бiржi здiйснюуться
вiдповiдно до чинного законодавства Украєни, статуту бiржi,
правил бiржовоє торгiвлi та бiржового арбiтражу.
Правила бiржовоє торгiвлi сiльськогосподарською продук-
цiую були бiльш широко врегульованi Типовими правилами
бiржовоє торгiвлi сiльськогосподарською продукцiую, затвер-
дженими наказом Мiнiстерства сiльського господарства i
продовольства Украєни, Мiнiстерства економiки Украєни та
Мiнiстерства фiнансiв Украєни вiд 3 квiтня 1996 р.
Програмним документом щодо подальшого розвитку бiр-
жового ринку стала Концепцiя розвитку бiржового сiльсько-
господарського ринку, схвалена постановою Кабiнету Мiнiст-
рiв Украєни вiд 5 серпня 1997 р., яка визначила критичнi для
розвитку бiржовоє торгiвлi моменти, що потребують нагаль-
ного розвязання та врегулювання. Концепцiя спрямована на
удосконалення бiржовоє торгiвлi для розвязання проблем то-
варного обмiну, адаптацiє сiльського господарства до умов
ринкового середовища, формування ринкових iнструментiв
управлiння та механiзмiв бiржовоє торгiвлi, монiторингу ре-
ального економiчного i товарного обiгу. Концепцiя по ново-
му визначила принципи розвитку бiржового ринку, держав-
ного регулювання його дiяльностi, позначила шляхи та етапи
удосконалення i розвитку бiржовоє торгiвлi.
Головним державним органом, дiяльнiсть якого .спрямова-
на на вдосконалення бiржового ринку у Державна комiсiя з
питань органiзацiє бiржового сiльськогосподарського ринку,
що дiу на пiдставi Положення про державну комiсiю з питань
органiзацiє бiржового сiльськогосподарського ринку, затвер-
джена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 11 квiтня
1996 р., яка визначау правосубуктнiсть, компетенцiю, струк-
туру комiсiє, визначау порядок спiвпрацi з iншими державни-
ми органами, дiяльнiсть яких повязана з розвитком бiржово-
го ринку сiльськогосподарськоє продукцiє.
2. Бiржа - органiзатор реалiзацiє сiльгосппродукцiє
iснують два типи бiржових угод щодо реалiзацiє сiльсько-
господарськоє продукцiє, якi в свою чергу мають декiлька ви-
оодукцєє 569
Правовб регулювання ралiзацєє с1льгосп(.
аром, що в свою чергу по-
дiв, а саме: А) Угоди з реальним то-троком поставки - спо-
дiляються на: 1) угоди з короткий"i04R"010 поставкою -
товi або касовi угоди; 2) угоди з 1ою 4) бартернi угоди, та
форварднi угоди; 3) угоди з умоз104""110"на: 1) Фючерсж
Б) Угоди без реального товару, що аi вiдносини, якi виника-
угоди та 2) опцiоннi угоди. ОскiльєT змiни та припинення
ють в процесi укладання, виконав10" аграрного права, то у
договiрних правовiдносин, у предм111R-
доцiльним розглянути єх дещо шир51T1 продукцiє з коротким
1. Угоди щодо сiльськогосподар1011"1i6T"11. в т"0 числi
строком поставки нинi у найбiльш iiльськогосподарськоє про-
й на сучасному бiржовому ринку о УєД починауться вiдразу
дукцiє Украєни. Виконання таких iравило, 5-15 днiв. Меха-
пiсля єх пiдписання протягом, як i поставляу товар на бiр-
нiзм цiує угоди у таким: продавец""> товару, пiсля чого от-
жовий склад або iнше мiсце зберiгай ш0 пiдтверджуу його пра-
римуу документ - складську довiдку знаходиться у продавця аж
во власностi на товар. Цей документ >ди- Особливiстю цiує угоди
до моменту виконання укладеноє угоДй щодо неє через короткий
у обмеженiсть спекулятивних операц)"1T8111 операцiє при цьому
строк єє виконання. Можливi спекулT" иiни-
обмежуються лише грою на пiдвище" поставкою (форвард-
При укладеннi угоди iз вiдстрочеT" форма договору по-
на угода)! традицiйно використовуоговору у значна рiзниця
ставки. Особливiстю цього виду дб( йог0 виконання. Цей пе-
мiж часом його укладення та часом
------- 1994 р. "Про оподаткування при-
1 (ЗаконУкраєни-З-ВРвшдняi-Є
бутку пiдприумств" п. 1.5.1 // ВВР - 1995 ""У"R"який засвiдчуу зооов я
контраст (форвардна угода) - стандартний дтов)фи а60 кошти у визначего1й
зання особи придбати (продати) цiннi папери, 3 Ф""10 шн такого продажу
час та на визначених умовах у майбуппюму иу. При цьому будь-яка сторона
пiд час укладення такого форвардного контрає ввд його ВiiКОНання виключно
форвардного контракту мау право вiдмовитас/ а60 у втаIX визначених ци-
за наявностi згоди iншоє сторони контрасту иконшня а60 неналежного вико-
вiльним законодавством. Претензiє щодо неви/"1T"T011 аиклю4"0 <-мтснту
нання форвардного кошракiу можуть преР""0110 <"У нс може
такого форвардного кошракiу. Продавець ф/Р11 цшшм особам бс3 згод"
передати (продати) зобовязання за цим Утотонгракгу мау право
покупця форвардного контракту. Покупець ф в будь-який момент до закiнчен-
без погодження з iншою стороною контракгув1"30T такий "йT1" будь-
ня строку дiє (лiквiдацiє) форвардного контракт ФМ""" <к"Ра"У-
Якiй iншiй особi, включаючи продавця такого <
570 Роздiл XXVI
рiод встановлюуться кожною бiржею окремо залежно вiд ви-
дiв товарiв, якими торгують на нiй. Так, для сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє цей строк становить 3, 6 та 9 мiсяцiв. Пе-
ревагою цього виду бiржовоє угоди у економiя на зберiганнi
виробленоє продукцiє, можливiсть авансування процесу ви-
робництва як у формi авансування, так i у формi передплати,
в тому числi 100 вiдсотковоє. При використаннi такоє угоди
iснують декiлька видiв ризикiв, а саме: iнфляцiйнi процеси,
ризики, обумовленi характером товару - сiльськогосподар-
ськоє продукцiє (у можливим поставка товару неналежноє
якостi та/або кiлькостi чи непоставка взагалi), невиконання
угоди продавцем, який отримав попередню оплату. Для уник-
нення або зменшення таких ризикiв застосовууться укладен-
ня угоди за умовами. Так, угоди з вiдстроченою поставкою
можуть укладатися за умовами двох видiв: угода iз заставою
або угода з премiую.
При укладеннi угоди iз заставою передбачауться сплата
одним контрагентом iншому грошовоє застави як гарантiє ви-
конання ним своєх зобовязань за угодою. iснують як угоди iз
заставою на покупку, так i угоди iз заставою на продаж. Су-
ма застави може становити вiд 1 до 100 вiдсоткiв вiд суми
угоди.
Угода з премiую передбачау виплату однiую iз сторiн угоди
обумовленого рiвня премiє з наданням останнiй права вису-
вання контрагенту за угодою вимог щодо виконання нею сво-
єх зобовязань аж до вiдмови вiд них. Модель використання
такоє угоди обирауться кожною бiржею окремо. Ця угода мау
декiлька рiзновидiв: 1) простi угоди з премiую; 2) подвiйнi
угоди з премiую; 3) складнi угоди з премiую; 4) кратнi угоди з
премiую; 5) угоди з кредитом.
При укладаннi угоди з умовою поставка одного товару
супроводжууться одночасною купiвлею iншого товару. На-
приклад, продаж зерна чи олiє може супроводжуватися купiв-
лею паливно-мастильних матерiалiв, мiнеральних добрив,
засобiв захисту рослин тощо. Особливiстю цiує угоди у склад-
нiсть для брокера одночасно забезпечити максимально при-
йнятний для клiунтiв варiант взаумного задоволення iнтере-
сiв. Саме через цю особливiсть частка таких угод на бiржi у
незначною. При укладаннi цiує угоди також постау питання
i>>-< Ж
Правове регулювання ралiзаiуТ сiльгосппродукцiє
571
щодо, нееквiвалентнос-п цiнових параметрiв сiльськогоспо-
дарськоє та промисловоє продукцiє, оскiльки цiна на сiльсько-
господарську продукцiю вдвiчi чи втричi у нижчою нiж цiна
на промислову продукцiю. При цьому постау питання щодо
запровадження врiвноважуючого коефiцiунта та його норма-
тивного закрiплення.
Бартернi угоди щодо сiльськогосподарськоє продукцiє ук-
ладаються на умовах передачi прав власностi на бiржовий то-
вар без грошовоє оплати або з додатковою до товару грошо-
вою оплатою. Вони можуть укладатися як за участю брокера,
так i без його участi за умови обовязковоє реустрацiє такоє
угоди як бiржовоє. За сучасних умов становлення ринковоє
економiки Украєни взагалi та сiльського господарства чокрс-
ма, питома вага бартерних угод серед усiх iнших е бiльш нiж
великою - подекуди вона сягау 60-70 вiдсоткiв. Однак засто-
сування таких угод не сприяу розвитку бiржi, оскiльки нега-
тивно впливау на формування реальноє цiни на бiржовi това-
ри та зменшуу темпи росту виробництва.
2. На вiдмiну вiд попереднiх бiржових угод укладання
фючерсноє угоди1, в тому числi й щодо сiльськогосподар-
ськоє продукцiє не передбачау майбутньоє поставки тонару.
Головною суттю цiує бiржовоє операцiє у страхування тонару
вiд несприятливоє змiни цiн на ринку. Як i в бiльшостi бiржо-
вих угод обуктом фючерсноє угоди може бути тiльки один
вид бiржового товару - сiльськогосподарська продукцiя
(пшениця, насiння соняшнику тощо).
Майже всi параметри фючерсного контракту у стандарти-
зованими, як то: обсяг (лот) контракту, якiсний стандарт то-
вару, базис поставки, строк контракту (довжина позицiє), ос-
таннiй день торгiвлi фючерсним контрактом, останнiй день
Фючерсний контракт (фючерсна угода) - стандартний документ, який
засвiдчуу зобовязання придбати (продати) цiннi папери, товари або кошти у
визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фiксацiую цiн на
момент виконання зобовязань сторонами контракту. При цьому будь-нкл сто-
рона фючерсного контракту мау право вiдмовитися вiд його виконання ви-
ключно за наявностi згоди iншоє сторони контракту або у пшпiдках,
визначених цивiльним законодавством. Покупець фючерсного контрикту мау
право продати такий контракт протягом строку його дiє iншим особам без
погодження умов такого продажу з продавцем контракту (Закон Украєни "Про
оподаткування прибутку пiдприумств" п. 1.5.2).
672
поставки товару при реалiзацiє такого контракту. В бiльшостi
фючерсних контрактiв також стандартизованi форма оплати
за контрактом, гарантiє його виконання, санкцiє за його неви-
конання, порядок арбiтражу. При укладаннi фючерсного
контракту сторона повинна внести на свiй розрахунковий ра-
хунок гарантiйний внесок (його веде Розрахункова палата
бiржi), що становить вiд 5 до 18 вiдсоткiв вiд номiнальноє вар-
тостi контракту (розмiр такого внеску залежить вiд ступеня
ризику конкретноє операцiє (контракту), крiм того єх розрiз-
няють на хеджовi та спекулятивнi. У зазначений мiсяць по-
ставки товару по конкретному контракту гарантiйний внесок
повинен становити 100 вiдсоткiв вiд суми контракту.
Фючерсний контракт лiквiдууться двома шляхами: укла-
денням оберненоє (офсетноє) угоди або поставкою реального
товару. Поставкою товару закiнчууться лише близько 2 вiд-
соткiв угод вiд загальноє кiлькостi фючерсних угод. У випад-
ку невиконання (нелiквiдацiє) членом бiржi будь-якого
фючерсного контракту Розрахункова палата бiржi iнформуу
виконавчий орган бiржi, який публiкуу протягом 2-х днiв у
бiржовому бюлетенi розрахункову цiну за всiма контрактами
цього члена бiржi, i вони термiново лiквiдуються за цiую роз-
рахунковою цiною. Подiбний механiзм забезпечуу стабiль-
нiсть бiржового ринку та знижуу ризик операцiй на ньому з
таким нестабiльним товаром як сiльськогосподарська про-
дукцiя за умов кризи в агропромисловому секторi економiки
Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
ше територiально-ближну пiдприумство, ОСIалобхiдно витра-
в дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iєу фактори не-
тити на перевезення виробленоє продукiдiє. ьськогосподар-
гативно позначаються на цiнi виробленює сєляiсож це справ-
ськоє продукцiє та похiдноє вiд неє продустiє- 1 конкретного
ляу неабиякий негативний вплив на Рмробника зок-
нацiонального сiльськогосподарського товарО
рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвель-
При розглядi питання правосубуюiнгост ./".х розвитку та
них пiдприумств у важливим розумiння iстор" ядмiнiстратив-
становлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiє
но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р
566
Роздiл ХХУi
становлення цих правовiдносин у можливим єх., всебiчний
аналiз, вдосконалення та шляхи єх подальшого розвитку, адже
все це необхiдно для забезпечення нацiональноє полiтичноє та
економiчноє, а насамперед, продовольчоє безпеки Украєни, ".
3. Правове регулювання державних закупiвель сiльськр;-
господарськоє продукцiє та продовольства нинi набуло знач-
них масштабiв. Адже державнi закупiвлi сiльськогосподар-
ськоє продукцiє мають на мстi згiдно зi ст. 1 Закону Украєни
"Про поставки продукцiє для державних потреб" вiд 22 грудня
1995 р. у розвязання соцiально-економiчних проблем, пiд-
тримання обороноздатностi краєни та єє безпеки, створення i
пiдтримання на належному рiвнi державних матерiальних ре-
зервiв, реалiзацiє державних i мiждержавних цiльових про-
грам, забезпечення функцiонування органiв державноє влади,
що утримуються за рахунок Державного бюджету Украєни.
Особливу увагу держава придiляу закупiвлям до державних
резервiв зернових та олiйних культур, адже саме зерно, голов-
ним чином пшениця, соняшник, бобовi культури та олiя у як
одними з головних продуктiв харчування населення краєни,
так i одними з головних експортних товарiв. Хоча слiд зазна-
чити, що експорт цих культур у безсистемним, адже, наприк-
лад, безконтрольний експорт соняшнику в минулi роки при-
зводив до зупинки олiу-жирових пiдприумств краєни та чис-
ленних зловживань i порушень порядку ведення зовнiшньо-
економiчноє дiяльностi, податкового законодавства тощо.
Яскравим прикладом стурбованостi держави з цього питання
у Указ Президента Украєни "Про заходи щодо регулювання
вивезення з Украєни насiння соняшнику" вiд 8 липня 1998 р.
Також велике значення мау можливiсть фiнансування
державою виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє, щодо
якоє було укладено державний контракт. Така можливiсть була
закладена ще в постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про дер-
жавний контракт на сiльськогосподарську продукцiю, сировину
i продовольство на 1994 рiк" вiд 12 листопада 1993 р.
4. iншим важливим аспектом державного контракту на
сiльськогосподарську продукцiю у регулювання закупiвель-
них цiн, якi в iдеалi повиннi були б забезпечувати селянам до"
статнiй рiвень прибутку шляхом встановлення прибутковоє
для сiльськогосподарського пiдприумства цiни та/або закрiп-
лення цiнового рiвня на матерiально-технiчнi ресурси. При-
кладом цього у "Порядок визначення середньозважених цiн
на зерно по наслiдках бiржових торгiв в Украєнi за спотовими
Правове регулювання ралiзацiє сiльгосптюдукцiТ
567
контрактами", затверджений спiльним наказом Мiнiстерства
фiнансiв Украєни та Мiнiстерства сiльського господарства i
продовольства Украєни вiд 29 березня 1996 р. на виконання
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про задоволення
державних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiє на 1996
рiк" вiд 12 березня 1996 р. Згiдно з "Порядком формування
обсягiв i виконання закупiвлi сiльськогосподарськоє продукцiє
та продовольства за державним замовленням у 1996 роцi", за-
твердженим тiую ж постановою та постановою Кабiнету Мi-
нiстрiв Украєни "Про хiд заготiвлi зерна до державних та ре-
гiональних ресурсiв" вiд 6 серпня 1996 р. товаровиробники
повиннi виходити з рiвня середньозважених цiн, що склада-
ються на бiржових торгах Украєни за спотовими контрактами
на момент одержання авансу кожним виконавцем контракту,
а остаточний розрахунок за все зерно, поставлене в рахунок
державного замовлення, проводиться, виходячи з рiвня се-
редньозважених цiн, що складуться на бiржових торгах Украє-
ни за спотовими контрактами з початку року на момент оп-
лати, за вирахуванням ранiше виданого авансу, яке деякою
мiрою вже захищау iнтереси нацiонального сiльськогосподар-
ського товаровиробника1.
Аналiзуючи чинне нацiональне законодавство щодо дер-
жавних закупiвель сiльськогосподарськоє продукцiє ми може-
мо зробити висновок, що при всiх негативних його моментах
воно поступово наближауться до бажаного для наших нацiо-
нальних сiльськогосподарських товаровиробникiв увропей-
ського стандарту у вiдносинах iз держаною в цiй сферi сус-
пiльних вiдносин.
Нинi у свiтовiй практицi по реалiзацiє будь-яких товарiв
бiржова торгiвля стау головною. Однiую з основних функцiй
бiржовоє торгiвлi при цьому у формування ринкових цiн.
iншою ланкою ринку сiльськогосподарськоє продукцiє у
товарнi бiржi. Єх дiяльнiсть в Украєнi регламентууться Зако-
ном Украєни "Про товарну бiржу" вiд 10 грудня 1991 р. Цей
закон визначау поняття товарноє бiржi, основнi засади прова-
дження бiржовоє торгiвлi, як то: умови створення товарноє
бiржi, єє правосубуктнiсть, членство в нiй, правовий статус
майна товарноє бiржi умови провадження бiржових торгiв то-
що. Так, згiдно зi ст. 1 Закону "Про товарну бiржу" вона дiу
Див.: "Аграрне законодавство Украєни: проблеми ефективностi" / ПiД
ред. проф. В. i. Семчика. - К., 1998. - С. 146.
568___________..._____:. А>ЮО|п
на основi самоврядування, господарськоє самостiйностi, у ,
юридичною особою, мау вiдокремлене майно, самостiйний
баланс, власний розрахунковий, валютний та iншi рахунки в
банках, печатку iз своєм найменуванням. Товарна бiржа не
займауться комерцiйним посередництвом i не мау на мета
одержання прибутку. Дiяльнiсть товарноє бiржi здiйснюуться
вiдповiдно до чинного законодавства Украєни, статуту бiржi,
правил бiржовоє торгiвлi та бiржового арбiтражу.
Правила бiржовоє торгiвлi сiльськогосподарською продук-
цiую були бiльш широко врегульованi Типовими правилами
бiржовоє торгiвлi сiльськогосподарською продукцiую, затвер-
дженими наказом Мiнiстерства сiльського господарства i
продовольства Украєни, Мiнiстерства економiки Украєни та
Мiнiстерства фiнансiв Украєни вiд 3 квiтня 1996 р.
Програмним документом щодо подальшого розвитку бiр-
жового ринку стала Концепцiя розвитку бiржового сiльсько-
господарського ринку, схвалена постановою Кабiнету Мiнiст-
рiв Украєни вiд 5 серпня 1997 р., яка визначила критичнi для
розвитку бiржовоє торгiвлi моменти, що потребують нагаль-
ного розвязання та врегулювання. Концепцiя спрямована на
удосконалення бiржовоє торгiвлi для розвязання проблем то-
варного обмiну, адаптацiє сiльського господарства до умов
ринкового середовища, формування ринкових iнструментiв
управлiння та механiзмiв бiржовоє торгiвлi, монiторингу ре-
ального економiчного i товарного обiгу. Концепцiя по ново-
му визначила принципи розвитку бiржового ринку, держав-
ного регулювання його дiяльностi, позначила шляхи та етапи
удосконалення i розвитку бiржовоє торгiвлi.
Головним державним органом, дiяльнiсть якого .спрямова-
на на вдосконалення бiржового ринку у Державна комiсiя з
питань органiзацiє бiржового сiльськогосподарського ринку,
що дiу на пiдставi Положення про державну комiсiю з питань
органiзацiє бiржового сiльськогосподарського ринку, затвер-
джена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 11 квiтня
1996 р., яка визначау правосубуктнiсть, компетенцiю, струк-
туру комiсiє, визначау порядок спiвпрацi з iншими державни-
ми органами, дiяльнiсть яких повязана з розвитком бiржово-
го ринку сiльськогосподарськоє продукцiє.
2. Бiржа - органiзатор реалiзацiє сiльгосппродукцiє
iснують два типи бiржових угод щодо реалiзацiє сiльсько-
господарськоє продукцiє, якi в свою чергу мають декiлька ви-
оодукцєє 569
Правовб регулювання ралiзацєє с1льгосп(.
аром, що в свою чергу по-
дiв, а саме: А) Угоди з реальним то-троком поставки - спо-
дiляються на: 1) угоди з короткий"i04R"010 поставкою -
товi або касовi угоди; 2) угоди з 1ою 4) бартернi угоди, та
форварднi угоди; 3) угоди з умоз104""110"на: 1) Фючерсж
Б) Угоди без реального товару, що аi вiдносини, якi виника-
угоди та 2) опцiоннi угоди. ОскiльєT змiни та припинення
ють в процесi укладання, виконав10" аграрного права, то у
договiрних правовiдносин, у предм111R-
доцiльним розглянути єх дещо шир51T1 продукцiє з коротким
1. Угоди щодо сiльськогосподар1011"1i6T"11. в т"0 числi
строком поставки нинi у найбiльш iiльськогосподарськоє про-
й на сучасному бiржовому ринку о УєД починауться вiдразу
дукцiє Украєни. Виконання таких iравило, 5-15 днiв. Меха-
пiсля єх пiдписання протягом, як i поставляу товар на бiр-
нiзм цiує угоди у таким: продавец""> товару, пiсля чого от-
жовий склад або iнше мiсце зберiгай ш0 пiдтверджуу його пра-
римуу документ - складську довiдку знаходиться у продавця аж
во власностi на товар. Цей документ >ди- Особливiстю цiує угоди
до моменту виконання укладеноє угоДй щодо неє через короткий
у обмеженiсть спекулятивних операц)"1T8111 операцiє при цьому
строк єє виконання. Можливi спекулT" иiни-
обмежуються лише грою на пiдвище" поставкою (форвард-
При укладеннi угоди iз вiдстрочеT" форма договору по-
на угода)! традицiйно використовуоговору у значна рiзниця
ставки. Особливiстю цього виду дб( йог0 виконання. Цей пе-
мiж часом його укладення та часом
------- 1994 р. "Про оподаткування при-
1 (ЗаконУкраєни-З-ВРвшдняi-Є
бутку пiдприумств" п. 1.5.1 // ВВР - 1995 ""У"R"який засвiдчуу зооов я
контраст (форвардна угода) - стандартний дтов)фи а60 кошти у визначего1й
зання особи придбати (продати) цiннi папери, 3 Ф""10 шн такого продажу
час та на визначених умовах у майбуппюму иу. При цьому будь-яка сторона
пiд час укладення такого форвардного контрає ввд його ВiiКОНання виключно
форвардного контракту мау право вiдмовитас/ а60 у втаIX визначених ци-
за наявностi згоди iншоє сторони контрасту иконшня а60 неналежного вико-
вiльним законодавством. Претензiє щодо неви/"1T"T011 аиклю4"0 <-мтснту
нання форвардного кошракiу можуть преР""0110 <"У нс може
такого форвардного кошракiу. Продавець ф/Р11 цшшм особам бс3 згод"
передати (продати) зобовязання за цим Утотонгракгу мау право
покупця форвардного контракту. Покупець ф в будь-який момент до закiнчен-
без погодження з iншою стороною контракгув1"30T такий "йT1" будь-
ня строку дiє (лiквiдацiє) форвардного контракт ФМ""" <к"Ра"У-
Якiй iншiй особi, включаючи продавця такого <
570 Роздiл XXVI
рiод встановлюуться кожною бiржею окремо залежно вiд ви-
дiв товарiв, якими торгують на нiй. Так, для сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє цей строк становить 3, 6 та 9 мiсяцiв. Пе-
ревагою цього виду бiржовоє угоди у економiя на зберiганнi
виробленоє продукцiє, можливiсть авансування процесу ви-
робництва як у формi авансування, так i у формi передплати,
в тому числi 100 вiдсотковоє. При використаннi такоє угоди
iснують декiлька видiв ризикiв, а саме: iнфляцiйнi процеси,
ризики, обумовленi характером товару - сiльськогосподар-
ськоє продукцiє (у можливим поставка товару неналежноє
якостi та/або кiлькостi чи непоставка взагалi), невиконання
угоди продавцем, який отримав попередню оплату. Для уник-
нення або зменшення таких ризикiв застосовууться укладен-
ня угоди за умовами. Так, угоди з вiдстроченою поставкою
можуть укладатися за умовами двох видiв: угода iз заставою
або угода з премiую.
При укладеннi угоди iз заставою передбачауться сплата
одним контрагентом iншому грошовоє застави як гарантiє ви-
конання ним своєх зобовязань за угодою. iснують як угоди iз
заставою на покупку, так i угоди iз заставою на продаж. Су-
ма застави може становити вiд 1 до 100 вiдсоткiв вiд суми
угоди.
Угода з премiую передбачау виплату однiую iз сторiн угоди
обумовленого рiвня премiє з наданням останнiй права вису-
вання контрагенту за угодою вимог щодо виконання нею сво-
єх зобовязань аж до вiдмови вiд них. Модель використання
такоє угоди обирауться кожною бiржею окремо. Ця угода мау
декiлька рiзновидiв: 1) простi угоди з премiую; 2) подвiйнi
угоди з премiую; 3) складнi угоди з премiую; 4) кратнi угоди з
премiую; 5) угоди з кредитом.
При укладаннi угоди з умовою поставка одного товару
супроводжууться одночасною купiвлею iншого товару. На-
приклад, продаж зерна чи олiє може супроводжуватися купiв-
лею паливно-мастильних матерiалiв, мiнеральних добрив,
засобiв захисту рослин тощо. Особливiстю цiує угоди у склад-
нiсть для брокера одночасно забезпечити максимально при-
йнятний для клiунтiв варiант взаумного задоволення iнтере-
сiв. Саме через цю особливiсть частка таких угод на бiржi у
незначною. При укладаннi цiує угоди також постау питання
i>>-< Ж
Правове регулювання ралiзаiуТ сiльгосппродукцiє
571
щодо, нееквiвалентнос-п цiнових параметрiв сiльськогоспо-
дарськоє та промисловоє продукцiє, оскiльки цiна на сiльсько-
господарську продукцiю вдвiчi чи втричi у нижчою нiж цiна
на промислову продукцiю. При цьому постау питання щодо
запровадження врiвноважуючого коефiцiунта та його норма-
тивного закрiплення.
Бартернi угоди щодо сiльськогосподарськоє продукцiє ук-
ладаються на умовах передачi прав власностi на бiржовий то-
вар без грошовоє оплати або з додатковою до товару грошо-
вою оплатою. Вони можуть укладатися як за участю брокера,
так i без його участi за умови обовязковоє реустрацiє такоє
угоди як бiржовоє. За сучасних умов становлення ринковоє
економiки Украєни взагалi та сiльського господарства чокрс-
ма, питома вага бартерних угод серед усiх iнших е бiльш нiж
великою - подекуди вона сягау 60-70 вiдсоткiв. Однак засто-
сування таких угод не сприяу розвитку бiржi, оскiльки нега-
тивно впливау на формування реальноє цiни на бiржовi това-
ри та зменшуу темпи росту виробництва.
2. На вiдмiну вiд попереднiх бiржових угод укладання
фючерсноє угоди1, в тому числi й щодо сiльськогосподар-
ськоє продукцiє не передбачау майбутньоє поставки тонару.
Головною суттю цiує бiржовоє операцiє у страхування тонару
вiд несприятливоє змiни цiн на ринку. Як i в бiльшостi бiржо-
вих угод обуктом фючерсноє угоди може бути тiльки один
вид бiржового товару - сiльськогосподарська продукцiя
(пшениця, насiння соняшнику тощо).
Майже всi параметри фючерсного контракту у стандарти-
зованими, як то: обсяг (лот) контракту, якiсний стандарт то-
вару, базис поставки, строк контракту (довжина позицiє), ос-
таннiй день торгiвлi фючерсним контрактом, останнiй день
Фючерсний контракт (фючерсна угода) - стандартний документ, який
засвiдчуу зобовязання придбати (продати) цiннi папери, товари або кошти у
визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фiксацiую цiн на
момент виконання зобовязань сторонами контракту. При цьому будь-нкл сто-
рона фючерсного контракту мау право вiдмовитися вiд його виконання ви-
ключно за наявностi згоди iншоє сторони контракту або у пшпiдках,
визначених цивiльним законодавством. Покупець фючерсного контрикту мау
право продати такий контракт протягом строку його дiє iншим особам без
погодження умов такого продажу з продавцем контракту (Закон Украєни "Про
оподаткування прибутку пiдприумств" п. 1.5.2).
672
поставки товару при реалiзацiє такого контракту. В бiльшостi
фючерсних контрактiв також стандартизованi форма оплати
за контрактом, гарантiє його виконання, санкцiє за його неви-
конання, порядок арбiтражу. При укладаннi фючерсного
контракту сторона повинна внести на свiй розрахунковий ра-
хунок гарантiйний внесок (його веде Розрахункова палата
бiржi), що становить вiд 5 до 18 вiдсоткiв вiд номiнальноє вар-
тостi контракту (розмiр такого внеску залежить вiд ступеня
ризику конкретноє операцiє (контракту), крiм того єх розрiз-
няють на хеджовi та спекулятивнi. У зазначений мiсяць по-
ставки товару по конкретному контракту гарантiйний внесок
повинен становити 100 вiдсоткiв вiд суми контракту.
Фючерсний контракт лiквiдууться двома шляхами: укла-
денням оберненоє (офсетноє) угоди або поставкою реального
товару. Поставкою товару закiнчууться лише близько 2 вiд-
соткiв угод вiд загальноє кiлькостi фючерсних угод. У випад-
ку невиконання (нелiквiдацiє) членом бiржi будь-якого
фючерсного контракту Розрахункова палата бiржi iнформуу
виконавчий орган бiржi, який публiкуу протягом 2-х днiв у
бiржовому бюлетенi розрахункову цiну за всiма контрактами
цього члена бiржi, i вони термiново лiквiдуються за цiую роз-
рахунковою цiною. Подiбний механiзм забезпечуу стабiль-
нiсть бiржового ринку та знижуу ризик операцiй на ньому з
таким нестабiльним товаром як сiльськогосподарська про-
дукцiя за умов кризи в агропромисловому секторi економiки
Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93