Цi вiдносини тому i у суспiльними, що в них у рiвнозначна
основоположна сторона - селяни як члени колективного
сiльськогосподарського пiдприумництва (КСГП, ВСГК, СпС,
АСГТ), так i як працiвники державних сiльськогосподарських
утворень. Своу рiвнозначне волевиявлення вони висловлю-
ють у статутах вiдповiдних виробничо-пiдприумницьких ут-
ворень. Статут кожного з таких утворень у внутрiшньогоспо-
дарським локальним правовим актом i виразником волевияв-
лення селян, як членiв колективного, так i робiтникiв дер-
жавного сiльськогосподарського утворення. Наявнiсть
Статуту у неодмiнною умовою державноє реустрацiє такого
пiдприумства. Статут у правовим актом, який визначау змiст
правоздатностi юридичноє особи, регламентуу органiзацiйнi,
членськi, майновi, управлiнськi, трудовi та соцiальнi питання,
властивi такому пiдприумству. На цiй пiдставi Статут нале-
жить розглядати як статутний метод правовоє регламентацiє в
аграрному правi.
6. В Украєнi основними виробниками продуктiв харчуван-
ня, продовольства i сiльськогосподарськоє сировини для пе-
реробних пiдприумств харчовоє i легкоє промисловостi у аг-
рарнi пiдприумцi зi статусом юридичноє особи. Головною
економiчною i юридичною особливiстю цих пiдприумств, єх
утворення i системи внутрiшньогосподарських вiдносин у те,
що вони базуються на основi членства громадян в КСГП як
пiдприумствах кооперативного типу. Будучи врегульованими
ст. 5 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство", статтями 8, 12 Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю", членськi вiдносини мiж КСГП та громадяна-
ми-членами цих утворень набувають змiсту права членства.
Це право охоплюу норми Статуту i таким чином регулюу вiд-
носини щодо умов i порядку вступу до КСГП i ВСГК, субук-
тивнi права та юридичнi обовязки членiв цих утворень, поря-
док i правовi наслiдки припинення членства, тобто здiйсню-
уться регулювання вiдносин правовим засобом членства. На
22 Роздiяє
цiй пiдставi право членства належить розглядати як метод
правового регулювання, властивий аграрному праву.
7. Конституцiя Украєни надiляу громадян Украєни правом
обуднуватися у полiтичнi та громадськi органiзацiє для здiй-
снення i захисту своєх економiчних i соцiальних прав (ст. 36).
Право членства в колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi у правовою основою майнових вiдносин мiх
кожним членом КСГП i колективним сiльськогосподарським
пiдприумством. Чинне законодавство i Статут пiдприумства
накладають обовязок на особу, яка хоче стати членом КСГП
або ВСГК, внести вiдповiдний вступний пай (в грошовiй або
натуральнiй формi) для створення статутного фонду (основ-
них та обiгових коштiв) пiдприумства. Колективно-коопера-
тивна сутнiсть КСГП чи ВСГК включау в себе зазначену пра-
вомочнiсть i як право члена КСГП чи ВСГК на отримання
вiдповiдних дивiдендiв. Паювання (внесення паю та отриман-
ня дивiдендiв) у неодмiнною ознакою колективно-коопера-
тивного утворення, мау майнову природу. Суспiльнi вiдноси-
ни з цього приводу мають майновий характер i у предметом
аграрного права. Одночасно правовi норми щодо паювання
визначають способи регулювання цих вiдносин i становлять
собою метод правового регулювання в аграрному правi.
Право членства в колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi для кожного його члена як субукта права ко-
лективноє власностi на громадськi землi сiльськогосподар-
ського призначення надау право на земельну частку, що при-
падау йому як земельний пай.
8. В аграрному правi застосовуються методи, що викорис-
товуються при здiйсненнi внутрiшньоє та зовнiшньоє госпо-
дарськоє дiяльностi пiдприумств. Практичний прояв засобiв
правового регулювання здiйснюуться шляхом встановлення
вiдповiдних юридичних фактiє> (прийняття або вихiд, виклю-
чення iз складу пiдприумстна та iн.). i
Методи правового рсгулюиання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрних вiдно-г
син, мiстяться в законах та iнших нормативно-правових акт
тах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не виклю-
чау використання в аграрних пiдносинах правових методiвч
властивих iншим галузям права, у випадках однорiдностi т.ц;
спорiдненостi суспiльних вiдносин, ii
Предмет i система аграрного права 23
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх/i зов-
нiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загальнi,
так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi
(див. схему 2).
9. З урахуванням загальних методiв i статутноє правоздат-
ностi аграрних товаровиробникiв у аграрному правi у ряд ме-
тодiв, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньоє та
зовнiшньоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва.
Практичний прояв засобiв правового регулювання здiйсню-
уться через встановлення вiдповiдних юридичних фактiв
(державноє реустрацiє фермерського господарства, агрогоспо-
дарського товариства, iнших субуктiв аграрного пiдприум-
ництва, прийняття на роботу спецiалiста за трудовим догово-
ром, контрактом), виключення чи виходу з членiв пiдприум-
ства або з членiв товариства тощо.
Застосування вiдповiдних методiв юридичного правового
регулювання орендних вiдносин зумовлюуться особливостя-
ми цих вiдносин. У цьому аспектi способом правового регу-
лювання у порядок i умови надання субуктам аграрного пiд-
приумництва прав юридичноє особи (явочний метод), що за-
безпечууться такими юридичними фактами, як прийняття
Статуту конкретного пiдприумства загальними зборами гро-
мадян - засновникiв субуктiв аграрного пiдприумництва i
державна реустрацiя цього пiдприумства. Саме такий право-
вий метод породжуу правоздатнiсть i самостiйнiсть єхньоє ви-
робничо-господарськоє дiяльностi у вирiшеннi як внутрiшнiх,
так i зовнiшнiх господарських сфер економiчних стосункiв.
10. Законом "Про колективнi сiльськогосподарськi пiд-
приумства" (ст. 22) i Законом "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" встановлено право колективного самоврядуван-
ня як системи управлiння дiяльнiстю названих органiв цих
утворень, що становить метод колективноє демократiє.
єє суспiльно-органiзаторське призначення, юридичне за-
крiплення i практичне застосування забезпечують здiйснення
управлiнськоє функцiє органiв колективного самоврядування
у процесi дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiд-
приумств, реалiзацiю єє властивостей. Зокрема, виборнiсть ор-
ганiв самоврядування, єхня пiдзвiтнiсть загальним зборам
(зборам уповноважених) членiв КСГП або ВСГК, обовязок,


{Предмет 1 система аграрного права i ; Г ____25
-
\ i i
є за яким меншiсть пiдкоряуться бiльшостi. Сiме в цьому вияв-
,1- "-i ляуться вiдмiннiсть методу самоврядування в колективних
13- Ц< сiльськогосподарських пiдприумствах вiд методу управлiння
i i iЩ дiяльнiстю державного сiльськогосподарського пiдприумства.
i -є-є Я У цих пiдприумствах розпорядником єхньоє дiяльностi у особа
2 1 i. (наприклад, директор), уповноважений власником пiдприум-
I- 11 i11 стаа (Дбржавою). Кожний працiвник мау лише трудовi вiдно-
i i8. i сини з адмiнiстрацiую. Повне господарське вiдання майном i
!- i- коштами здiйснюу тiльки директор. Рiшення зборiв або ради
| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод
я колективноє демократiє передбачау використання методу пiд-
я леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ-
| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та
е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови
|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та
i 11 8. iншим посадовим особам.
Ц. .а Метод колективноє демократiє реалiзууться шляхом вибор-
3 -5 є а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд-
"i приумств до виборних представницьких органiв - Всеукраєн-
i я Е ського зєзду, обласноє та районноє рад представникiв. Дiяль-
I. >- i нiсть цих виборних органiв регулюуться згiдно з прийнятими
" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).
Юридичноє сили правового акта вони набудуть лише пiсля
затвердження єх органом державного управлiння.
СГ
Демократiя i гласнiсть у своурiдним державно-правовим
засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки
цьому створюуться можливiсть для активноє участi членiв ко-
" лективних пiдприумств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничо-
господарських, соцiально-економiчних та iнших проблем
дiяльностi цих субуктiв господарювання. Активнiсть членiв у
роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв ви-
робничих пiдроздiлiв аграрних субуктiв пiдприумництва коо-
перативного типу, забезпечення порядку голосування таум-
ного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дау
пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть у мето-
дом правового регулювання управлiнських взаумин у цих пiд-
приумствах.
11. Наведенi вище методи правового регулювання голов-
ним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних
правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебува-
ють одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,
26 Роздiл i
фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин
проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i
визначаються.
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та
зовнiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загаль-
нi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.
3. Принципи аграрного права
1. Поняття аграрного права охоплюу його принципи. В за-
гальнiй теорiє права пiд принципами розумiють основополож-
нi засади, iдеє, науковi положення, що визначають загальну
спрямованiсть i найбiльш суттувi риси правового регулюван-
ня; принципи визначають характер права в цiлому або окре-
мих груп правових норм, iнститутiв галузей права. Аналiз
принципiв права дау вiдповiдь на запитання: на яких засадах,
яким чином здiйснюуться правове регулювання, якi полiтичнi
та науковi iдеє лежать в його основi.
Принципи права проявляються при визначеннi структури
системи права, механiзму правового регулювання, визнача-
ють нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають
на формування правового мислення i правову культуру, за-
безпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiг-
рають певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,
як правовоє орiунтацiє субуктiв права, змiсту правових норм
чи єхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулю-
вання суспiльних вiдносин i законностi1.
Як загальноправовi, так i принципи аграрного права
мають своую основою положення Конституцiє Украєни.
Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть ви-
значення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,
принципiв аграрного права Украєни зокрема, набувау особли-
воє ваги в умовах становлення i змiцнення засад правовоє дер-
жави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядноє
вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо
1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка
АПрН Украєни, доктора юрид. наук, проф. Копубчшима В. В.. - К.: Юрiнком. -
1997.-С. 109.
Предмет i система аграрного права 27
стосууться всiх субуктiв - учасникiв аграрно-правових вiд-
носин.
2. Основними принципами права, закрiпленими у чинно-
му нацiональному законодавствi, у: прiоритетнiсть права
власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозрив-
ний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених
верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а та-
кож загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдпри-
умств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,
суспiльна свiдомiсть тощо). Цi правовi принципи визнача-
ються i закрiплюються правом власностi на знаряддя i засоби
виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною
пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою
(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю
чiткоє органiзованостi i дисциплiни працi.
Кожний з даних загальних принципiв дiстау своу втiлення
в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на
рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi єх ефективного
правозастосування.
При визначеннi принципiв аграрного права головним чи-
ном придiляуться увага засадам внутрiшньогосподарських
правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняють-
ся в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств як основного товаровиробника в сiльському господар-
ствi. Принципи дiяльностi субуктiв аграрного права в сферi
зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином сис-
тема ринкових економiчних вiдносин у тотожними з принци-
пами дiяльностi субуктiв господарського права; вони обгрун-
тованi в науцi цiує галузi права i враховуючи це в цьому пiд-
ручнику не висвiтлюються.
3. Аграрне право у галуззю, з допомогою норм якоє реалi-
зовууться ст. 36 Конституцiє Украєни про правоздатнiсть гро-
мадян Украєни на свободу обуднуватися для здiйснення i за-
хисту своєх прав i свобод, для задоволення своєх економiчних,
соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця
конституцiйна норма конкретизууться, зокрема у законах
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про
сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi това-
риства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип
права членства у колективному сiльськогосподарському пiд-
приумствi, що грунтууться на правi вiльного вступу i безпе-
28
Роздiл i


решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-
люються вiдносини членства Законом "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю".
4. Приватна (єє, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i
державна власнiсть становлять економiчну основу утворення
та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльсько-
господарських пiдприумств, селянських (фермерських) гос-
подарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв
товарноє сiльськогосподарськоє продукцiє та учасникiв ринко-
вих економiчних вiдносин.
При визначеннi принципiв аграрного права мау пер-
шорядне значення та правова обставина, що Земельний ко-
декс Украєни, прийнятий Верховною Радою Украєни 13 бе-
резня 1992 р., визнав право власностi на землю не лише за
державою, але й за громадянами та за аграрними пiдприум-
ствами кооперативного типу. Згiдно зi ст. 6 Земельного ко-
дексу Украєни, право приватноє власностi на землю стоєть на
першому мiсцi. За цим правом приватноє власностi громадя-
ни Украєни мають право отримати землю, зокрема для веден-
ня селянського (фермерського) чи приватного пiдсобного
господарства.
З викладеного належить зробити висновок: принципом аг-
рарного права у право власностi на землю, що належить ви-
робникам сiльськогосподарськоє продукцiє з усiма правовими
наслiдками, якi з цього права випливають.
5. Власнiсть, будучи економiчною основою будь-якого ви-
робництва, i право власностi визначають характер i змiст
виробничо-господарськоє дiяльностi аграрних товаровироб-
никiв. Виробничо-господарська дiяльнiсть у неодмiнною
умовою i характерною засадою упевненостi приватних, коо-
ператиiєних (колективних), державних сiльськогосподарських
пiдприумств i селянських (фермерських) господарств у са-
мостiйному ефективному пiдприумницькому господарюван-
нi. Цi засади закрiпленi в законах "Про пiдприумства в
Украєнi" (статтi 13, 14), "Про господарськi товариства" (статтi
6, 7), "Про селянське (фермерське) господарство" (статтi 6,
7), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
(статтi 7-9).
6. Закрiплення в законодавствi права всiх субуктiв аграр-
ного пiдприумництва самостiйно здiйснювати свою виробни-
чо-господарську дiяльнiсть дiстау свiй прояв при визначеннi
Предмет 1 система аграрного права 29
правового становища цих субуктiв як юридичних осiб, ЄХ
спецiальну правоздатнiсть щодо всiх видiв дiяльностi i вiдоб-
ражауться вiдповiдно у конкретних правових iнститутах аг-
рарного права.
Враховуючи все викладене, у пiдстави визнати принципом
аграрного права принцип правового забезпечення господар-
ськоє самостiйностi й незалежностi селянських господарств;
агрогосподарських товариств, колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств, спiлок селян, радгоспiв та iнших субуктiв
аграрних ринкових правовiдносин.
7. Всi субукти аграрного пiдприумництва здiйснюють
свою виробничо-господарську дiяльнiсть у межах, визначе-
них законодавством Украєни, та вiдповiдно до своує статутноє
мети i правоздатностi. Як зазначено в Законi "Про колектив-
не сiльськогосподарське пiдприумство", основними завдан-
нями цього пiдприумства у виробництво товарноє продукцiє
рослинництва i тваринництва, а також єє переробка та iншi
види дiяльностi, спрямованi на задоволення iнтересiв усiх
членiв пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93