За своую соцiально-економiчною i правовою сутнiстю
приватне пiдсобне господарство громадян (ППГГ) у, насам-
перед, сукупнiстю певного нерухомого i рухомого майна, що
мау вартiсну оцiнку (цiну), яке призначено для задоволення
єх матерiальних i побутових потреб. Крiм того, ознакою
ППГГ у певна дiяльнiсть сiмейно-трудового обуднання лю-
дей, що складають сiмю члена КСГП (СпС, ВСГК учасника
АСГТ (ТОВ), працiвника ДСП - та iнших громадян. Вироб-
лена цим господарством iромаднн продукцiя використовууть-
ся, насамперед, для власного споживання. За сучасних умов
ППГГ у складовою частиною багатоукладного аграрного ви-
робництва продуктiв харчування та сировини рослинного i
тваринного походження. Це утворення у ефективним джере-
лом натурального господарювання за умови надання йому
допомоги з боку сiльськогосподарських пiдприумств у веден-
нi пiдсобного господарства. Як колективнi (кооперативнi),
корпоративнi, так i державнi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства сприяють у веденнi ППГГ не тiльки єх членам, учасни-
Правове становище приватного пiдсобного господарства 171
кам i трудiвникам, а й вчителям, сiльським медикам, пен-
сiонерам та iншим громадянам, що проживають на єхнiй
територiє.
Участь власникiв приватних пiдсобних господарств у задо-
воленнi суспiльних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiє
полягау в продажу (здачi) останньоє заготiвельним органiзацi-
ям споживчоє кооперацiє, самим КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП
на договiрних умовах, самостiйнiй реалiзацiє продуктiв своує
працi на ринку та iн.
Сучасне ППГГ Украєни характеризууться такими ознака-
ми: по-перше, це - форма виробництва, яка грунтууться на
рiвноправних формах власностi на землю, на приватнiй влас-
ностi громадян, а також на особистiй єх працi та працi членiв
єхнiх сiмей, тобто мау виключно трудовий характер; по-друге,
Цв - сукупнiсть майна, що мау вартiсний вираз, цiну i нале-
жить гтюмадяннм за правом спiльноє сумiсноє власностi; по-
трету, ППГГ доповнюу суспiльне виробництво, мау пiдсоб-
ний до нього характер, у додатковим (а не основним) джере-
лом прибуткiв; по-четверте, воно в основному мау спожив-
чий характер, оскiльки вироблювана ним продукцiя (70-90
вiдсоткiв), як правило, споживауться безпосередньо самими
виробниками; по-пяте, його можна на взаумовигiдних засадах
використовувати для збiльшення виробництва товарноє маси
продуктiв харчування та сировини рослинного i тваринного пот
ходження.
2. Визнання i вiдродження приватного (до липня 1992 р. -
особистого) пiдсобного господарства пройшло складний
шлях, оскiльки з суто полiтичною метою, починаючи з рокiв
"суцiльноє колективiзацiє", було прийнято i впроваджено в
життя руйнiвнi рiшення щодо згортання i обмеження дiяль-
ностi цих господарств. Формально право громадян на особис-
те пiдсобне господарство визнавалося Конституцiую УРСР
(ст. 13). Правове регулювання вiдносин у цих господарствах
здiйснювалося як за нормами Цивiльного та Земельного ко-
дексiв, так i за рiшеннями партiйних та урядових органiв
СРСР та УРСР, за нормами Примiрного статуту та статутiв
колгоспiв, нацiлених на колгоспне i радгоспне будiвництво:
Здiйснювана в тi роки полiтика призвела до занепаду госпо-
дарств колгоспникiв i працiвникiв радгоспiв, стала однiую з
причин негативних демографiчних i соцiальних наслiдкiв для
сiл Украєни.
Вперше позитивну оцiнку i визнання необхiдностi розвит-
ку особистих пiдсобних господарств було дано в постановi
ЦК КПРС i Уряду СРСР вiд 14 вересня 1977 р. "Про особистi
пiдсобнi господарства колгоспникiв i службовцiв та iнших
громадян i колективне садiпництпо". Постановою тих же ор-
ганiв вiд 8 сiчня 1981 р. "Про додатковi заходи по збiльшенню
виробництва продукцiє в особистих пiдсобних господарствах
громадян" було передбачено, що цi господарства як виробни-
ки тоиирноє маси продуктiв харчування тваринного похо-
дження можуть вступати а доiонiрпi вiдносини зi споживчою
кооперацiую. Полiтичне i економiчне визнання пiдсобних
господарств громадян сталося напередоднi "перебудови". По-
становою ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 20 березня
1986 р. "Про дальше вдосконалення економiчного механiзму
господарювання в агропромисловому комплексi краєни"
вперше за 60 рокiв радянськоє влади особистi пiдсобнi госпо-
дарства громадян були визнанi "складовою частиною соцiа-
лiстичного сiльського господарства, покликанi повнiше за-
довольняти потреби сiльських жителiв у мясi, молоцi, карто-
плi, овочах, плодах та iнших продуктах харчування".
2. Вiд часу проголошення незалежностi Украєни сталися
значнi змiни в правовому регулюваннi дiяльностi пiдсобних
господарств членiв КСГП, СпС, ВСГК, працiвникiв АСГТ,
ДСГП. Цi господарства вiдповiдно до Закону "Про власнiсть"
з липня 1992 р. у приватними. Цим Законом скасовано обме-
ження кола i кiлькостi майна, що може перебувати у приват-
нiй власностi громадян, що мають таке господарство. З Ци-
вiльного кодексу виключено статтi, що встановлювали статус
колгоспного двору, i вiдтепер усi громадяни, що мають при-
ватне пiдсобне господарство у сiльськiй мiсцевостi, урiвненi в
правах незалежно вiд того, чи у вони членами КСГП, СпС,
ВСГК, учасниками i/чи робiтниками АСГТ, ДСГП.
Чинним законодавством Украєни, статутами КСГП (СпС,
ВСГК, АСГТ, ТОВ) на цi субукти пiдприумницькоє дiяльнос-
тi покладаються обовязки створювати умови для розвитку
пiдсобних господарств, надавати єм допомогу в обробiтку зе-
мельних дiлянок, у забезпеченнi єх добривами, засобами за-
хисту рослин, насiнням, садивним матерiалом, кормами, зер-
ном i пасовищами, у придбаннi молодняка худоби та птицi, в
Правове становище приватного пiдсобного господарства____173
агрохiмiчному i зооветеринарному обслуговуваннi, а також у
реалiзацiє виробленоє продукцiє та в єє переробцi.
Приватне пiдсобне господарство громадян мау чiтко ви-
значену земельну, майнову (речову та зобовязальну) право-
субуктнiсть, що визначау особливiсть цього iнституту аграр-
ного права.
2. Земельнi правовiдносини
у приватному пiдсобному господарствi
1. Земельна правосубуктнiсть приватних пiдсобних госпо-
дцет громадян мау грунтовну правову базу, чiтко окресле-
мЛiСКТИВиий склад iз вiдповiдним розмежуванням ле-
н|м одержимим земельних дiлянок i правовим
iИИЄтЯм цiує привосубсктностi, i знаходить свiй вияв
Через реалiзацiю цими субуктами земельних та iнших, повя-
заних iз земельними, прав та обовязкiв.
Безпосереднiм носiум земельних прав у ППГГ у фiзичнi
особи, яким надано земельнi дiлянки для ведення господар-
ства, а не ППГГ. Згiдно з Конституцiую i Земельним кодек-
сом Украєни носiум земельних i повязаних з ними прав та
обовязкiв у ППГГ у громадяни Украєни. Ними можуть бути
також iноземцi та особи без громадянства i, вiдповiдно, бiпат-
риди. Залежно вiд громадянства особи законодавство Украєни
розмежовуу легальнi форми виникнення земельноє право-
субуктностi у цих фiзичних осiб i форми закрiплення єхнiх
прав на земельнi дiлянки.
Так, вiдповiдно до ст. 6 Земельного кодексу тiльки грома-
дяни Украєни мають право на одержання у власнiсть земель-
них дiлянок, зокрема для ведення свого приватного пiдсобно-
го господарства, для будiвництва та обслуговування житлово-
го будинку i господарських будiвель (присадибна дiлянка) то-
що.. Громадяни Украєни мають право отримувати земельнi
дiлянки для ведення пiдсобного господарства з правом влас-
ностi, користування (безстрокового, строкового, в тому числi
й на умовах оренди). Виходячи зi змiсту ст. 6 Земельного ко-
дексу, iноземнi громадяни i, вiдповiдно, особи без громадян-
ства та бiпатриди мають право отримати земельнi дiлянки для
174 Роздiл IX
ведення ППГГ тiльки на умовах права користування (постiй-
ного чи строкового, в тому числi й на умовах оренди).
2. Земельна правосубуктнiсть ППГГ залежно вiд грома-
дянства, а вже потiм вiд бажання фiзичних осiб, виникау: для
громадян Украєни за наявностi у них Державного акта на пра-
во приватноє власностi тi ;>смслi>ну дiлянку; для громадян
Украєни, що мають оформленi дiлянки у користування - за
наявностi Дсржiєєiiiого пктiє цiє нриiiо постiйного користуван-
ня нею чи договору оренди Форми цих Державних актiв за-
твердженi постановою Верховноє Ради Украєни вiд 13 березня
1992 р., а форма договору - постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 17 березня 1993 р.
3. Для ведення ППГГ, iндивiдуального житлового будiв-
ництва громадяни можуть одержати земельнi дiлянки в розмi-
рах, визначених Земельним кодексом Украєни. Так, на пiдс-
тавi ст. 56 для ведення пiдсобного господарства за рiшенням
сiльськоє, селищноє, мiськоє ради народних депутатiв земельнi
дiлянки передаються безоплатно у власнiсть в межах населе-
них пунктiв, у розмiрах, визначених у земельно-облiкових
документах.
За бажанням громадян єм додатково можуть надаватись у
користування земельнi дiлянки, загальна площа яких не по-
винна перевищувати 1 га. Збiльшення розмiрiв земельних дi-
лянок до 2 га може мати мiсце за умови погодження з облас-
ною радою народних депутатiв. Водночас Указом Президента
Украєни вiд 10 листопада 1994 р. "Про невiдкладнi заходи що-
до прискорення земельноє реформи у сферi сiльськогосподар-
ського виробництва" при приватизацiє землi граничний роз-
мiр загальноє площi земельноє дiлянки, що може бути у при-
ватнiй власностi громадянина, не повинен перевищувати
1 У звязку з викладеним слiд мити на увазi, що в тому разi, коли громадя-
нин Украєни вiдступау iноземному громиляпинонi чи бiпатридовi, наприклад,
свiй будинок та земельну дiлянку, на яку пiн мау Державний акт на право
приватноє власностi, то набувач цього будинку стау власником останнього
(пiсля належного оформлення всiх документiв, зокрема реустрацiє договору
купiвлi-продажу в бюро технiчноє iнвентаризацiє). Що ж до земельноє дiлянки,
то на виконання умов ст. б Земельного кодексу такий набувач не може стати
субуктом права приватноє власностi на земельну дiлянку; вiн (iноземець, бi-
патрид) може одержати земельну дiлянку тiльки на правi користування, а ра-
нiше виданий громадянином Украєни Державний акт на право приватноє
власностi мау бути вилучений та анульований.
Правове становище приватного пiдсобного господарства 175
i
норм, встановлених Земельним кодексом для селянських
(фермерських) господарств.
Дещо в iншому розмiрi земельнi дiлянки надаються дйя iн-
дивiдуального житлового будiвництва (ст. 67 Земельного ко-
дексу). Так, за рiшенням сiльськоє, селищноє, мiськоє ради
народних депутатiв громадянам передаються у власнiсть або
надаються в користування земельнi дiлянки, зокрема для спо-
рудження iндивiдуальних житлових будинкiв i господарських
примiщень. Розмiр дiлянок для зведення та обслуговування
житлового будинку, господарських примiщень i споруд (при-
садибна дiлянка) мау бути не бiльше: у сiльських населених
пунктах - 0,25 га, селищах мiського типу - 0,15 га, для чле-
нiв колективних сiльськогосподарських пiдприумств i працiв-
НИКiЛРiiАi <" нi" - не бiльше 0,25 га, а в мiстах - 0,1 га.
|Дi (ти iдiйснсиня компактноє забудови сiльських насе-
ленєщпуiiмi" сiльська рада надау громадянам бiля єх житло-
вих будинкiв (квартир) присадибнi земельнi дiлянки у мен-
шому розмiрi, а решту - за межами житловоє зони населено-
го пункту. Так, Правилами забудови сiльських населених
пунктiв (п. 43) за компактноє єх забудови, а також для змен-
шення витрат на благоустрiй та iнженернi комунiкацiє реко-
мендовано вiдводити бiля будинку приквартирнi земельнi дi-
лянки в таких розмiрах: для одноквартирних будинкiв -
0,08-0,12 га (на поливних землях - 0,06-0,08 га); для дво-
квартирних одно- та двоповерхових будинкiв - 0,06-0,08 га
(на поливних землях вони не надаються); для блокових бага-
токвартирних будинкiв (3 квартири та бiльше) - 0,03-0,06 га
(на поливних землях не надаються). Решта присадибноє дi-
лянки вiдводиться в межах житловоє зони. При цьому важли-
во, щоб ця решта надавалася або як на найтривалiший строк
(що оформлюуться вiдповiдним письмовим договором), або в
порядку ст. 56 Земельного кодексу у власнiсть чи в безстроко-
ве користування (що також слiд оформляти вiдповiдними
державними актами).
5. Земельний кодекс передбачау можливiсть продажу дер-
жавних земельних дiлянок громадянам. Так, єм за плату пере-
даються у власнiсть для ведення селянського (фермерського)
господарства земельнi дiлянки, розмiр яких перевищуу серед->
ню земельну частку (ст. 6 Земельного кодексу). Можливiсть
продажу державою земельних дiлянок для ведення пiдсобного
господарства земельним законодавством прямо не передбаче">
176
Роздiл IX
на. Проте це не позбавляу громадян Украєни права купувати
в iнших громадян Украєни земельнi дiлянки, на якi у установ-
чi документи про передачу єх у приватну власнiсть громадян.
6. Законодавством установлено удинi за змiстом права для
всiх власникiв земельних дiлянок i землекористувачiв. Так,
згiдно зi ст. 39 Земельного кодексу вони мають право само-
стiйно господарювати на землi; надiленi правом власностi на
вироблену сiльськогосподарську продукцiю i доходи вiд єє
реалiзацiє, можуть використовувати у встановленому порядку
для потреб господарства наявнi на земельнiй дiлянцi загаль-
нопоширснi кориснi копалини, торф, лiсовi угiддя, воднi об-
укти, а також експлуатувати iншi кориснi властивостi землi:
зводити житловi, виробничi, культурно-побутовi та iншi бу-
дiвлi й споруди за погодженням iз сiльською, селищною, мi-
ською радою народних депутатiв. Зведення на орендованiй
земельнiй дiлянцi примiщень виробничого та невиробничого
призначення, у тому числi житла, орендарi погоджують iз
сiльською, селищною, мiською, районною радою народних
депутатiв або iншим орендодавцем, єхньою власнiстю у посi-
ви й посадки сiльськогосподарських культур i насаджень. Во-
ни мають право одержати вiд нового власника землi, землеко-
ристувача або мiсцевоє ради народних депутатiв компенсацiю
за пiдвищення родючостi грунтiв у разi вилучення або добро-
вiльноє вiдмови вiд земельноє дiлянки. Громадянин Украєни,
якому земельна дiлянка належить за правом приватноє влас-
ностi, може укладати договiр застави з кредитною установою.
7. Усi власники (в тому числi спiввласники) земельних дi-
лянок i землекористувачi згiдно зi ст. 40 Земельного кодексу
Украєни зобовязанi забезпечувати використання землi вiдпо-
вiдно до цiльового призначення та умов єє надання; ефектив-
но використовувати землю згiдно з проектом внутрiшньогос-
подарського землеустрою, пiдвищувати єє родючiсть, застосо-
вувати природоохороннi технологiє виробництва, не допуска-
ти погiршення екологiчноє ситуацiє на територiє внаслiдок
своує господарськоє дiяльностi; здiйснювати комплекс заходiв
щодо охорони земель, передбачених ст. 84 Земельного кодекс-
су; своучасно вносити земельний податок або орендну плату
за землю; не порушувати прав власникiв iнших земельних дi-
лянок i землекористувачiв, у тому числi орендарiв; зберiгати
геодезичнi знаки, протиерозiйнi споруди, мережi зрошуваль-
Прааовв становище приватного пiдсобного господарства 177
них i осушувальних систем; додержувати режиму санiтарних
зон i територiй, що особливо охороняються.
Крiм того, вони зобовязанi додержувати правил добросу-
сiдства: не перешкоджати власникам i користувачам земель-
них дiлянок проходити до дорiг загального користування, а
також споруджувати або ремонтувати межовi знаки та спору-
ди; не чинити перешкод у прокладеннi до сумiжноє земельноє
дiлянки необхiдних комунiкацiй; вживати заходiв до недопу-
щення стоку дощових i стiчних вод, проникнення отрутохiмi-
катiв i мiнеральних добрив на сусiдню земельну дiлянку.
8. У разi зруйнування будiвлi внаслiдок пожежi або стихiй-
ного лиха право на земельну дiлянку зберiгауться за власни-
ком або землекористувачем, в тому числi й орендарем, якщо
протягом трьох рокiв розпочато вiдбудову зруйнованоє або
спорудження новоє будiвлi, крiм випадкiв, коли проектом
планування i забудови населеного пункту передбачено iнiєєе
використання земельноє дiлянки. У цьому разi землекористу-
вачевi у встановленому порядку надауться iнша земельна дi-
лянка для забудови.
9. Законодавством визначено також порядок розпоряд-
ження i використання земельних дiлянок громадянами, яким
житловий будинок, господарськi будiвлi та споруди належать
за правом спiльноє (частковоє або сумiсноє) власностi. Так,
громадяни, яким житловий будинок, господарськi будiвлi та
споруди i земельна дiлянка належать за правом спiльноє су-
мiсноє власностi (саме таким у ППГГ), використовують i роз-
поряджаються нею спiльно. Використання i розпорядження
земельною дiлянкою, що належить громадянам за правом
спiльноє частковоє власностi, визначаються спiввласниками
цих обуктiв i земельноє дiлянки пропорцiйно розмiровi час-
ток у спiльнiй власностi на даний будинок, будiвлю, споруду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93