За результата-
ми попереднього засiдання арбiтражний суд в разi необхiд-
ностi призначау розпорядника майном боржника, а також зо-
бовязуу заявника подати до офiцiйного друкованого органу
Верховноє Ради Украєни чи Кабiнету Мiнiстрiв Украєни ого-
лошення про порушення справи про банкрутство, в якому
повинно мiститися: повне найменування боржника, його
юридична адреса, банкiвськi реквiзити; найменування та ад-
реса арбiтражного суду.
Завдяки такому оголошенню можуть виявитися новi кре-
дитори оголошеного банкрута, кожний з цих кредиторiв про-
тягом мiсяця надсилау до зборiв або комiтету кредиторiв вiд-
повiднi пiдстави зяборгоианостi збанкрутiлого сiльськогоспо-
дарського нiдприє мствн.
У зазначений мiсячний строк поряд з кредиторами можуть
зявитися громадяни i юридичнi особи, якi заявили про своу
бажання стати санатором боржника. Санацiя в буквальному
розумiннi означау оздоровлення. Санацiя пiдприумства поля-
гау в тому, що названi субукти задовольняють вимоги креди-
торiв до боржника i виконують його зобовязання перед бюд-
жетом, за умови згоди зборiв (комiтету) кредиторiв iз строка-
ми виконання цих зобовязань i на переведення боргу. Сана-
торами визнаються особ;(>, якi здатнi здiйснити заходи, що
. Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП
403
проводяться для вiдведення банкрутства сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв, промислових, торгових пiдприумств
або обуднань, банкiвських установ. Санацiя може здiйснюва-
ти шляхом злиття пiдприумств, що знаходяться на гранi бан-
крутства, з бiльш мiцними пiдприумствами чи обуднаннями.
Згiдно зi ст. 12 Закону "Про банкрутство" санацiє можуть бу-
ти пiдданi лише державнi пiдприумства. Стосовно можливого
настання банкрутства колективно-кооперативного сiльсько-
господарського пiдприумства, то дуже сумнiвним у сподiван-
ня, що знайдеться юридична особа, яка виявить бажання ста-
ти його санатором.
5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймау
арбiтражний суд. З цього моменту вiдповiдно до ст. 15 Закону
"Про банкрутство" припиняуться пiдприумницька дiяльнiсть
боржника - збанкрутiлого пiдприумства; право розпоряджа-
тися майном пiдприумства-банкрута, а також i всi Його май-
новi права та обовязки переходять до лiквiдацiйноє комiсiє;
строки всiх боргових зобовязань боржника вважаються таки-
ми, що минули.
З метою захисту прав кредиторiв i бюджету визнауться не-
дiйсною будь-яка угода щодо продажу майна боржника, здiй-
сненого протягом трьох мiсяцiв до початку провадження у
справi про банкрутство, якщо єє здiйснено в iнтересах заiнте-
ресованоє особи з боку боржника. Також визнауться недiй-
сною будь-яка угода боржника щодо продажу майна чи прий-
няття боржником на себе зобовязань протягом одного року
до початку провадження у справi про банкрутство, якщо про-
даж майна здiйснено з метою приховання цього майна або
несплати боргiв, якщо боржник в результатi угоди отримав
дабагато менше, коли вже був неплатоспроможним чи став
неплатоспроможним в результатi виконання цiує угоди.
Виконання постанови арбiтражного суду про банкрутство
покладауться на лiквiдацiйну комiсiю. Вона визначау i оцiнюу
майно, на яке звертаються стягнення, органiзовуу його реа-
лiзацiю.
Вся процедура щодо притягнення боржника-банкрута до
майновоє вiдповiдальностi, повернення боргiв кредиторам за-
вершууться роботою лiквiдацiйноє комiсiє по розподiлу кош-
тiв, виручених вiд продажу майна пiдприумства-банкрута. Цi
кошти спрямовуються на задоволення претензiй кредиторiв,
покриття витрат, повязаних з провадженням справи про бан-
,>1-
40т
Роздiл XVIII
2. Предметом правового регулювання внутрiшньогоспо-
дарськоє органiзацiє працi в сiльськогосподарських пiдприум-
ствах у суспiльнi вiдносини, що функцiонують у сферi вироб-
ництва i опосередковують звязки мiж людьми з органiзацiє
трудового процесу. Правовi вiдносини щодо органiзацiє працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах у складовою трудових
вiдносин. Вони виникають мiж сiльськогосподарськими пiд-
приумствами, з одною боку, i працiвниками - з iншого, i ре-
гулюються нормами iiгрiєрiєого права.
Органiзацiя працi єє агропромисловому комплексi буду-
уться на таких удиних принципах: загальностi працi, оплатi єє
вiдповiдно до кiлькостi та якостi, правильного поуднання
громадських i особистих iнтересiв, матерiальнiй заiнтересова-
ностi працiвникiв, охоронi працi, свiдомiй трудовiй дисциплi-
нi, планомiрному використаннi трудових ресурсiв, вiдносинах
товариського спiвробiтництва i взаумодопомоги, творчому ха-
рактерi працi, активнiй участi колективу трудящих в управ-
лiннi виробництвом, можливостi поуднання працi й навчан-
ня, матерiальнiй забезпеченостi за непрацездатностi та в ста-
ростi. Воднораз здiйснення зазначених принципiв органiзацiє
працi в колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
мау деякi особливостi, зумовленi кооперативною природою
останнiх i особливостями виробництва.
На сучасному етапi розвитку агропромислового комплексу
суспiльнi вiдносини з органiзацiє працi в державних i колек-
тивних сiльськогосподарських пiдприумствах дедалi бiльше
зближуються, унiфiкуються. Ця тенденцiя знайшла своу вi-
дображення в законодавствi. Останнiми роками прийнято
значну кiлькiсть нормативних актiв, якi з удиних позицiй ре-
гулюють трудовi вiдносини в тих i в тих пiдприумствах.
3. Закон "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та
агропромислового комплексу > народному господарствi" на-
дау аграрним товаровиробникам право вiльного вибору форм
i напрямiв трудовоє та господарськоє дiяльностi, повноє влас-
ностi на результати своує працi. Вiдповiдно до ст. 13 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" це пiд-
приумство самостiйно визначау напрями сiльськогосподар-
ського виробництва, його структуру i обсяг. У п. З ст. 1 Зако-
ну передбачено також, що такi пiдприумства можуть на доб-
ровiльних засадах обуднуватись у спiлки (обуднання), бути
засновниками акцiонерних товариств, якi дiють на пiдставi
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____407
своєх статутiв. Сiльськогосподарськi пiдприумства можуть та-
кож виступати засновниками або учасниками iнших сiльсько-
господарських товариств. Закон "Про господарськi товарист-
ва" визначау поняття i види цих товариств, правила єх ство-
рення та дiяльностi, а також права i обовязки єх учасникiв та
засновникiв. Господарськими товариствами визнаються пiд-
приумства, установи, органiзацiє, створенi на засадах угоди
мiж юридичними особами i громадянами через обуднання єх
майна та пiдприумницьку дiяльнiсть iз метою одержання при-
бутку. До господарських товариств належать акцiонернi това-
риства, товариства з обмеженою або додатковою вiдповiдаль-
нiстю, повнi й командитнi товариства. Товариства у юридич-
ними особами i можуть займатися будь-якою пiдприумниць-
кою дiяльнiстю, яка не суперечить законодавству Украєни.
4. Первинною ланкою трудового колективу сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у колектив виробничоє бригади чи iн-
шого структурного пiдроздiлу. В державних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах органiзуються вiддiлення, ферми, брига-
ди, дiльницi, виробництва та iншi структурнi пiдроздiли.
Структура господарства залежить вiд його розмiрiв, виробни-
чого напряму, внутрiшньогосподарськоє спецiалiзацiє, форм
органiзацiє працi, розмiщення та iнших умов виробництва. За
пiдроздiлами державних сiльськогосподарських пiдприумств
закрiплюються земельнi дiлянки, будiвлi, споруди, худоба та
iншi матерiальнi цiнностi. Положення про пiдроздiли держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства затверджуються
директором господарства.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд конкретних умов господарства, його спецiалiзацiє
та технологiє виробництва створюються дiльницi, цехи, бри-
гади, ферми, ланки, загони, комплекси тощо, якi дiють, як
правило, на принципах колективного, сiмейного, iндивiду-
ального, орендного пiдряду. За колективами структурних пiд-
роздiлiв господарства закрiплюються (або надаються єм в
оренду) земельнi дiлянки, необхiдна технiка й iнвентар, робо-
ча та продуктивна худоба, будiвлi, iншi засоби виробництва i
матерiальнi ресурси.
Основними формами органiзацiє працi в державних i ко-
лективних сiльськогосподарських пiдприумствах у постiйнi
виробничi бригади, ланки, механiзованi загони з виконання
спецiалiзованих робiт. Постiйна виробнича бригада - най-
408
Роздiл ХМ>
бiльш поширена тепер форма органiзацiє працi в сiльськогос-
подарських пiдприумствах. Вона складауться з колективу пра-
цiвникiв, який своєми силами або в кооперуваннi з iншими
пiдроздiлами, а також з iншими пiдприумствами й органiза-
цiями виконуу весь цикл сiльськогосподарських робiт iз ви-
робництва певноє продукцiє. Саме ця форма органiзацiє працi
переважау у тваринництвi, де постiйнi виробничi бригади
займаються вирощуванням телят, молочного стада, вiдгодiв-
лею худоби на мясо тощо.
У великих сiльськогосподарських пiдприумствах iснують
спецiалiзованi виробничi бригади - як галузевi, так i багато-
галузевi. Вони, зазвичай, обслуговують окремi галузi госпо-
дарства i складаються з працiвникiв однорiдних професiй
(спецiальностей), що займаються виробництвом певного виду
продукцiє (рису, винограду, розсади овочiв, свинини, молод-
няка худоби тощо). До галузевих належать рослинницькi i
тракторно-рiльничi, овочiвницькi та iншi бригади.
Комплекснi бригади обслуговують рослинництво й тварин-
ництво, виробляють декiлька видiв продукцiє цих галузей.
Нарiвнi з виробничими бригадами у сiльськогосподар-
ських пiдприумствах застосовуються такi форми органiзацiє
працi, як механiзованi загони, збирально-транспортнi ком-
плекси, загони з заготiвлi та внесення органiчних, мiнераль-
них добрив i т. д.
2. Пiдрядно-оренднi утворення
як форми органiзацiє працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Форми органiзацiє працi в сiльськогосподарських пiд-
приумствах не у застиглими. Вони постiйно змiнюються,
вдосконалюються, що е обуктивною необхiднiстю i однiую з
головних передумов швидкого пiднесення сiльського госпо-
дарства.
На сучасному етапi розвитку сiльськогосподарських пiд-
приумств основною формою органiзацiє працi став пiдряд,
який забезпечуу досягнення високих результатiв у вироб-
ництвi сiльськогосподарськоє продукцiє з меншими затратами
працi й коштiв.
ввове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП <409
Порядок формування пiдрядних колективiв, планування
! єхньоє виробничоє дiяльностi, органiзацiя облiку, оплата працi
та iншi органiзацiйнi питання регулюються вiдповiдними ре-
комендацiями.
Пiдряд мау рiзноманiтнi органiзацiйнi форми: бригадну,
ланкову, бригадно-ланкову, операцiйну, сiмейну, особисту,
орендну.
Суть колективного пiдряду полягау в тому, що трудовий
колектив укладау з керiвництвом пiдприумства договiр, за
яким зобовязууться виробити певну кiлькiсть сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, а господарство гарантуу йому створення
умов для успiшного вирiшення цього завдання, своучасне на-
дання необхiдних виробничих ресурсiв i оплату працi за одер-
жану продукцiю за наперед установленими розцiнками i в пе-
редбаченому договором порядку.
2. Значного розвитку набув орендний пiдряд, за якого ко-
лективовi передають в оренду землю, виробничi примiщення,
технiку та iншi основнi фонди, необхiднi для виконання дого-
вiрних зобовязань. Вiдтворення цих фондiв колектив забез-
печуу за рахунок власних засобiв.
Орендний пiдряд у вищою порiвняно з колективним пiд-
рядом формою госпрозрахункових вiдносин. Це перехiдна
форма органiзацiє працi - вiд пiдряду до оренди. Маючи од-
накову економiчну природу, оренда й орендний пiдряд iстот-
но вiдрiзняються один вiд одного як за рiвнем самостiйностi
в органiзацiє господарськоє дiяльностi, так i в питаннях пла-
нування, органiзацiє виробництва, реалiзацiє продукцiє, вико-
ристання госпрозрахункового прибутку. Якщо за оренди
орендар у вiльним товаровиробником, який будуу своє вiдно-
сини з партнерами, керуючись лише мiркуваннями економiч-
ного характеру, то в умовах орендного пiдряду зберiгауться
його залежнiсть вiд орендодавця, який встановлюу не лище
завдання на виробництво певноє продукцiє, а й цiни, за якими
єє купуватиме.
Взаумовiдносини правлiння колективного господарства,
дирекцiє державного сiльськогосподарського пiдприумства з
орендними колективами або окремими орендарями визнача-
ються договором, який складауться в трьох примiрниках (два
- орендодавцевi, один - орендаревi). Орендар приймау зо-
бовязання виробити й реалiзувати орендодавцевi (замовни-
ковi) або заготiвельнiй органiзацiє вiдповiдну продукцiю. Вся
4К410 Роздiл ХУПi
продукцiя, вироблена понад зазначений у договорi обсяг, реа-
лiзууться орендарем на свiй розсуд. В договорi визначаються
взаумнi обовязки орендодавця i орендаря. У разi недодер-
жання договiрних зобовязань кожен iз них мау право в одно-
сторонньому порядку розiрвати договiр (як правило, пiсля за-
вершення сiльськогосподарського року), попередньо повiдо-
мивши про це другу сторону не пiзнiше як за два мiсяцi.
3. В оренднi вiдносини з колективними господарствами,
державними сiльськогосподарськими пiдприумствами та iн-
шими землекористувачами можуть вступати кооперативи й
окремi громадяни, якi не у працiвниками зазначених госпо-
дарств. Вони укладають з господарствами (зазвичай на кон-
курснiй основi) договори оренди. При цьому враховуються
певнi особливостi. Орендарi (кооператив, окремi громадяни
або єх група) користуються правами юридичноє особи i мають
рахунок у вiддiленнi банку; розпоряджаються всiую виробле-
ною продукцiую на власний розсуд; для реалiзацiє прав iз со-
цiального страхування i соцiального забезпечення самостiйно
проводять вiдрахування вiд своєх доходiв у державний фонд
соцiального страхування i сплачують державi прибутковий
податок у порядку, встановленому для колективних госпо-
дарств; купують матерiальнi ресурси, необхiднi для вироб-
ництва продукцiє (на пiдприумствах i в органiзацiях системи
Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства Украє-
ни-за оптовими цiнами, на iнших пiдприумствах i в органi- i
зацiях - за договiрними цiнами).
4. Набуло поширення створення в сiльськогосподарських
пiдприумствах внутрiшньогосподарських орендних пiдроздi-
лiв. На орендному пiдрядi можуть працювати окремi працiв-
ники господарства, єх групи, цiлi колективи пiдроздiлiв.
Орендний колектив бере на себе за договором зобовязання
виробити й передати господарству або реалiзувати iншим пiд-
приумствам чи громадянам певну продукцiю. При цьому пiд-
роздiли або окремi працiвники, якi працюють на орендному
пiдрядi, можуть залишатись у складi господарства, зберiгаючи
трудовi вiдносини з ним, але користуючись при цьому госпо-
дарською й фiнансовою самостiйнiстю. Якщо на внутрiшньо-
господарську оренду переходять усi структурнi пiдроздiли гос-
подарства, вищим органом управлiння орендних колективiв
стають загальнi збори орендарiв, якi для керiвництва поточ-
ними справами обирають правлiння (раду).
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____411
; Внутрiшньогосподарськi оренднi колективи самостiйно
розробляють i затверджують виробничу програму (з урахуван-
ням зобовязань за договором), визначають чисельнiсть пра-
цiвникiв, форми й системи оплати працi, розпорядок робочо-
го дня, змiннiсть роботи, в разi необхiдностi приймають рi-
шення про введення пiдсумованого облiку робочого часу,
встановлюють порядок надання вихiдних днiв i вiдгулiв. Зара-
хування до складу орендного колективу нових працiвникiв
проводиться тiльки з його згоди.
Для впровадження внутрiшньогосподарських орендних
вiдносин i контролю за станом даноє роботи на пiдприумствi
створюуться комiсiя, яку очолюу керiвник пiдприумства або
його заступник. До складу комiсiє входять насамперед керiв-
ники та спецiалiсти планово-економiчноє, бухгалтерськоє
служби, профкому i пiдроздiлiв, якi виявили бажання укласти
з господарством договiр орендного пiдряду.
Сiльськогосподарськi пiдприумства за погодженням iз
профспiлковим комiтетом затверджують Положення про
внутрiшньогосподарський орендний пiдряд, внутрiшньогос-
подарськi розрахунковi цiни й тарифи на продукцiю (роботи,
послуги), форми облiку матерiальних та iнших витрат оренд-
ними колективами.
Рiшення про перехiд на внутрiшньогосподарський оренд-
ний пiдряд приймауться загальними зборами колективу
структурного пiдроздiлу. За єх дорученням керiвник пiдроздi-
лу укладау з адмiнiстрацiую господарства вiдповiдний договiр.
Перехiд пiдроздiлу на внутрiшньогосподарський орендний
пiдряд оформляуться наказом директора державного сiльсь-
когосподарського пiдприумства, рiшенням правлiння колек-
тивного сiльськогосподарського пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
ми попереднього засiдання арбiтражний суд в разi необхiд-
ностi призначау розпорядника майном боржника, а також зо-
бовязуу заявника подати до офiцiйного друкованого органу
Верховноє Ради Украєни чи Кабiнету Мiнiстрiв Украєни ого-
лошення про порушення справи про банкрутство, в якому
повинно мiститися: повне найменування боржника, його
юридична адреса, банкiвськi реквiзити; найменування та ад-
реса арбiтражного суду.
Завдяки такому оголошенню можуть виявитися новi кре-
дитори оголошеного банкрута, кожний з цих кредиторiв про-
тягом мiсяця надсилау до зборiв або комiтету кредиторiв вiд-
повiднi пiдстави зяборгоианостi збанкрутiлого сiльськогоспо-
дарського нiдприє мствн.
У зазначений мiсячний строк поряд з кредиторами можуть
зявитися громадяни i юридичнi особи, якi заявили про своу
бажання стати санатором боржника. Санацiя в буквальному
розумiннi означау оздоровлення. Санацiя пiдприумства поля-
гау в тому, що названi субукти задовольняють вимоги креди-
торiв до боржника i виконують його зобовязання перед бюд-
жетом, за умови згоди зборiв (комiтету) кредиторiв iз строка-
ми виконання цих зобовязань i на переведення боргу. Сана-
торами визнаються особ;(>, якi здатнi здiйснити заходи, що
. Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП
403
проводяться для вiдведення банкрутства сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв, промислових, торгових пiдприумств
або обуднань, банкiвських установ. Санацiя може здiйснюва-
ти шляхом злиття пiдприумств, що знаходяться на гранi бан-
крутства, з бiльш мiцними пiдприумствами чи обуднаннями.
Згiдно зi ст. 12 Закону "Про банкрутство" санацiє можуть бу-
ти пiдданi лише державнi пiдприумства. Стосовно можливого
настання банкрутства колективно-кооперативного сiльсько-
господарського пiдприумства, то дуже сумнiвним у сподiван-
ня, що знайдеться юридична особа, яка виявить бажання ста-
ти його санатором.
5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймау
арбiтражний суд. З цього моменту вiдповiдно до ст. 15 Закону
"Про банкрутство" припиняуться пiдприумницька дiяльнiсть
боржника - збанкрутiлого пiдприумства; право розпоряджа-
тися майном пiдприумства-банкрута, а також i всi Його май-
новi права та обовязки переходять до лiквiдацiйноє комiсiє;
строки всiх боргових зобовязань боржника вважаються таки-
ми, що минули.
З метою захисту прав кредиторiв i бюджету визнауться не-
дiйсною будь-яка угода щодо продажу майна боржника, здiй-
сненого протягом трьох мiсяцiв до початку провадження у
справi про банкрутство, якщо єє здiйснено в iнтересах заiнте-
ресованоє особи з боку боржника. Також визнауться недiй-
сною будь-яка угода боржника щодо продажу майна чи прий-
няття боржником на себе зобовязань протягом одного року
до початку провадження у справi про банкрутство, якщо про-
даж майна здiйснено з метою приховання цього майна або
несплати боргiв, якщо боржник в результатi угоди отримав
дабагато менше, коли вже був неплатоспроможним чи став
неплатоспроможним в результатi виконання цiує угоди.
Виконання постанови арбiтражного суду про банкрутство
покладауться на лiквiдацiйну комiсiю. Вона визначау i оцiнюу
майно, на яке звертаються стягнення, органiзовуу його реа-
лiзацiю.
Вся процедура щодо притягнення боржника-банкрута до
майновоє вiдповiдальностi, повернення боргiв кредиторам за-
вершууться роботою лiквiдацiйноє комiсiє по розподiлу кош-
тiв, виручених вiд продажу майна пiдприумства-банкрута. Цi
кошти спрямовуються на задоволення претензiй кредиторiв,
покриття витрат, повязаних з провадженням справи про бан-
,>1-
40т
Роздiл XVIII
2. Предметом правового регулювання внутрiшньогоспо-
дарськоє органiзацiє працi в сiльськогосподарських пiдприум-
ствах у суспiльнi вiдносини, що функцiонують у сферi вироб-
ництва i опосередковують звязки мiж людьми з органiзацiє
трудового процесу. Правовi вiдносини щодо органiзацiє працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах у складовою трудових
вiдносин. Вони виникають мiж сiльськогосподарськими пiд-
приумствами, з одною боку, i працiвниками - з iншого, i ре-
гулюються нормами iiгрiєрiєого права.
Органiзацiя працi єє агропромисловому комплексi буду-
уться на таких удиних принципах: загальностi працi, оплатi єє
вiдповiдно до кiлькостi та якостi, правильного поуднання
громадських i особистих iнтересiв, матерiальнiй заiнтересова-
ностi працiвникiв, охоронi працi, свiдомiй трудовiй дисциплi-
нi, планомiрному використаннi трудових ресурсiв, вiдносинах
товариського спiвробiтництва i взаумодопомоги, творчому ха-
рактерi працi, активнiй участi колективу трудящих в управ-
лiннi виробництвом, можливостi поуднання працi й навчан-
ня, матерiальнiй забезпеченостi за непрацездатностi та в ста-
ростi. Воднораз здiйснення зазначених принципiв органiзацiє
працi в колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
мау деякi особливостi, зумовленi кооперативною природою
останнiх i особливостями виробництва.
На сучасному етапi розвитку агропромислового комплексу
суспiльнi вiдносини з органiзацiє працi в державних i колек-
тивних сiльськогосподарських пiдприумствах дедалi бiльше
зближуються, унiфiкуються. Ця тенденцiя знайшла своу вi-
дображення в законодавствi. Останнiми роками прийнято
значну кiлькiсть нормативних актiв, якi з удиних позицiй ре-
гулюють трудовi вiдносини в тих i в тих пiдприумствах.
3. Закон "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та
агропромислового комплексу > народному господарствi" на-
дау аграрним товаровиробникам право вiльного вибору форм
i напрямiв трудовоє та господарськоє дiяльностi, повноє влас-
ностi на результати своує працi. Вiдповiдно до ст. 13 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" це пiд-
приумство самостiйно визначау напрями сiльськогосподар-
ського виробництва, його структуру i обсяг. У п. З ст. 1 Зако-
ну передбачено також, що такi пiдприумства можуть на доб-
ровiльних засадах обуднуватись у спiлки (обуднання), бути
засновниками акцiонерних товариств, якi дiють на пiдставi
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____407
своєх статутiв. Сiльськогосподарськi пiдприумства можуть та-
кож виступати засновниками або учасниками iнших сiльсько-
господарських товариств. Закон "Про господарськi товарист-
ва" визначау поняття i види цих товариств, правила єх ство-
рення та дiяльностi, а також права i обовязки єх учасникiв та
засновникiв. Господарськими товариствами визнаються пiд-
приумства, установи, органiзацiє, створенi на засадах угоди
мiж юридичними особами i громадянами через обуднання єх
майна та пiдприумницьку дiяльнiсть iз метою одержання при-
бутку. До господарських товариств належать акцiонернi това-
риства, товариства з обмеженою або додатковою вiдповiдаль-
нiстю, повнi й командитнi товариства. Товариства у юридич-
ними особами i можуть займатися будь-якою пiдприумниць-
кою дiяльнiстю, яка не суперечить законодавству Украєни.
4. Первинною ланкою трудового колективу сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у колектив виробничоє бригади чи iн-
шого структурного пiдроздiлу. В державних сiльськогосподар-
ських пiдприумствах органiзуються вiддiлення, ферми, брига-
ди, дiльницi, виробництва та iншi структурнi пiдроздiли.
Структура господарства залежить вiд його розмiрiв, виробни-
чого напряму, внутрiшньогосподарськоє спецiалiзацiє, форм
органiзацiє працi, розмiщення та iнших умов виробництва. За
пiдроздiлами державних сiльськогосподарських пiдприумств
закрiплюються земельнi дiлянки, будiвлi, споруди, худоба та
iншi матерiальнi цiнностi. Положення про пiдроздiли держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства затверджуються
директором господарства.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд конкретних умов господарства, його спецiалiзацiє
та технологiє виробництва створюються дiльницi, цехи, бри-
гади, ферми, ланки, загони, комплекси тощо, якi дiють, як
правило, на принципах колективного, сiмейного, iндивiду-
ального, орендного пiдряду. За колективами структурних пiд-
роздiлiв господарства закрiплюються (або надаються єм в
оренду) земельнi дiлянки, необхiдна технiка й iнвентар, робо-
ча та продуктивна худоба, будiвлi, iншi засоби виробництва i
матерiальнi ресурси.
Основними формами органiзацiє працi в державних i ко-
лективних сiльськогосподарських пiдприумствах у постiйнi
виробничi бригади, ланки, механiзованi загони з виконання
спецiалiзованих робiт. Постiйна виробнича бригада - най-
408
Роздiл ХМ>
бiльш поширена тепер форма органiзацiє працi в сiльськогос-
подарських пiдприумствах. Вона складауться з колективу пра-
цiвникiв, який своєми силами або в кооперуваннi з iншими
пiдроздiлами, а також з iншими пiдприумствами й органiза-
цiями виконуу весь цикл сiльськогосподарських робiт iз ви-
робництва певноє продукцiє. Саме ця форма органiзацiє працi
переважау у тваринництвi, де постiйнi виробничi бригади
займаються вирощуванням телят, молочного стада, вiдгодiв-
лею худоби на мясо тощо.
У великих сiльськогосподарських пiдприумствах iснують
спецiалiзованi виробничi бригади - як галузевi, так i багато-
галузевi. Вони, зазвичай, обслуговують окремi галузi госпо-
дарства i складаються з працiвникiв однорiдних професiй
(спецiальностей), що займаються виробництвом певного виду
продукцiє (рису, винограду, розсади овочiв, свинини, молод-
няка худоби тощо). До галузевих належать рослинницькi i
тракторно-рiльничi, овочiвницькi та iншi бригади.
Комплекснi бригади обслуговують рослинництво й тварин-
ництво, виробляють декiлька видiв продукцiє цих галузей.
Нарiвнi з виробничими бригадами у сiльськогосподар-
ських пiдприумствах застосовуються такi форми органiзацiє
працi, як механiзованi загони, збирально-транспортнi ком-
плекси, загони з заготiвлi та внесення органiчних, мiнераль-
них добрив i т. д.
2. Пiдрядно-оренднi утворення
як форми органiзацiє працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Форми органiзацiє працi в сiльськогосподарських пiд-
приумствах не у застиглими. Вони постiйно змiнюються,
вдосконалюються, що е обуктивною необхiднiстю i однiую з
головних передумов швидкого пiднесення сiльського госпо-
дарства.
На сучасному етапi розвитку сiльськогосподарських пiд-
приумств основною формою органiзацiє працi став пiдряд,
який забезпечуу досягнення високих результатiв у вироб-
ництвi сiльськогосподарськоє продукцiє з меншими затратами
працi й коштiв.
ввове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП <409
Порядок формування пiдрядних колективiв, планування
! єхньоє виробничоє дiяльностi, органiзацiя облiку, оплата працi
та iншi органiзацiйнi питання регулюються вiдповiдними ре-
комендацiями.
Пiдряд мау рiзноманiтнi органiзацiйнi форми: бригадну,
ланкову, бригадно-ланкову, операцiйну, сiмейну, особисту,
орендну.
Суть колективного пiдряду полягау в тому, що трудовий
колектив укладау з керiвництвом пiдприумства договiр, за
яким зобовязууться виробити певну кiлькiсть сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, а господарство гарантуу йому створення
умов для успiшного вирiшення цього завдання, своучасне на-
дання необхiдних виробничих ресурсiв i оплату працi за одер-
жану продукцiю за наперед установленими розцiнками i в пе-
редбаченому договором порядку.
2. Значного розвитку набув орендний пiдряд, за якого ко-
лективовi передають в оренду землю, виробничi примiщення,
технiку та iншi основнi фонди, необхiднi для виконання дого-
вiрних зобовязань. Вiдтворення цих фондiв колектив забез-
печуу за рахунок власних засобiв.
Орендний пiдряд у вищою порiвняно з колективним пiд-
рядом формою госпрозрахункових вiдносин. Це перехiдна
форма органiзацiє працi - вiд пiдряду до оренди. Маючи од-
накову економiчну природу, оренда й орендний пiдряд iстот-
но вiдрiзняються один вiд одного як за рiвнем самостiйностi
в органiзацiє господарськоє дiяльностi, так i в питаннях пла-
нування, органiзацiє виробництва, реалiзацiє продукцiє, вико-
ристання госпрозрахункового прибутку. Якщо за оренди
орендар у вiльним товаровиробником, який будуу своє вiдно-
сини з партнерами, керуючись лише мiркуваннями економiч-
ного характеру, то в умовах орендного пiдряду зберiгауться
його залежнiсть вiд орендодавця, який встановлюу не лище
завдання на виробництво певноє продукцiє, а й цiни, за якими
єє купуватиме.
Взаумовiдносини правлiння колективного господарства,
дирекцiє державного сiльськогосподарського пiдприумства з
орендними колективами або окремими орендарями визнача-
ються договором, який складауться в трьох примiрниках (два
- орендодавцевi, один - орендаревi). Орендар приймау зо-
бовязання виробити й реалiзувати орендодавцевi (замовни-
ковi) або заготiвельнiй органiзацiє вiдповiдну продукцiю. Вся
4К410 Роздiл ХУПi
продукцiя, вироблена понад зазначений у договорi обсяг, реа-
лiзууться орендарем на свiй розсуд. В договорi визначаються
взаумнi обовязки орендодавця i орендаря. У разi недодер-
жання договiрних зобовязань кожен iз них мау право в одно-
сторонньому порядку розiрвати договiр (як правило, пiсля за-
вершення сiльськогосподарського року), попередньо повiдо-
мивши про це другу сторону не пiзнiше як за два мiсяцi.
3. В оренднi вiдносини з колективними господарствами,
державними сiльськогосподарськими пiдприумствами та iн-
шими землекористувачами можуть вступати кооперативи й
окремi громадяни, якi не у працiвниками зазначених госпо-
дарств. Вони укладають з господарствами (зазвичай на кон-
курснiй основi) договори оренди. При цьому враховуються
певнi особливостi. Орендарi (кооператив, окремi громадяни
або єх група) користуються правами юридичноє особи i мають
рахунок у вiддiленнi банку; розпоряджаються всiую виробле-
ною продукцiую на власний розсуд; для реалiзацiє прав iз со-
цiального страхування i соцiального забезпечення самостiйно
проводять вiдрахування вiд своєх доходiв у державний фонд
соцiального страхування i сплачують державi прибутковий
податок у порядку, встановленому для колективних госпо-
дарств; купують матерiальнi ресурси, необхiднi для вироб-
ництва продукцiє (на пiдприумствах i в органiзацiях системи
Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства Украє-
ни-за оптовими цiнами, на iнших пiдприумствах i в органi- i
зацiях - за договiрними цiнами).
4. Набуло поширення створення в сiльськогосподарських
пiдприумствах внутрiшньогосподарських орендних пiдроздi-
лiв. На орендному пiдрядi можуть працювати окремi працiв-
ники господарства, єх групи, цiлi колективи пiдроздiлiв.
Орендний колектив бере на себе за договором зобовязання
виробити й передати господарству або реалiзувати iншим пiд-
приумствам чи громадянам певну продукцiю. При цьому пiд-
роздiли або окремi працiвники, якi працюють на орендному
пiдрядi, можуть залишатись у складi господарства, зберiгаючи
трудовi вiдносини з ним, але користуючись при цьому госпо-
дарською й фiнансовою самостiйнiстю. Якщо на внутрiшньо-
господарську оренду переходять усi структурнi пiдроздiли гос-
подарства, вищим органом управлiння орендних колективiв
стають загальнi збори орендарiв, якi для керiвництва поточ-
ними справами обирають правлiння (раду).
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____411
; Внутрiшньогосподарськi оренднi колективи самостiйно
розробляють i затверджують виробничу програму (з урахуван-
ням зобовязань за договором), визначають чисельнiсть пра-
цiвникiв, форми й системи оплати працi, розпорядок робочо-
го дня, змiннiсть роботи, в разi необхiдностi приймають рi-
шення про введення пiдсумованого облiку робочого часу,
встановлюють порядок надання вихiдних днiв i вiдгулiв. Зара-
хування до складу орендного колективу нових працiвникiв
проводиться тiльки з його згоди.
Для впровадження внутрiшньогосподарських орендних
вiдносин i контролю за станом даноє роботи на пiдприумствi
створюуться комiсiя, яку очолюу керiвник пiдприумства або
його заступник. До складу комiсiє входять насамперед керiв-
ники та спецiалiсти планово-економiчноє, бухгалтерськоє
служби, профкому i пiдроздiлiв, якi виявили бажання укласти
з господарством договiр орендного пiдряду.
Сiльськогосподарськi пiдприумства за погодженням iз
профспiлковим комiтетом затверджують Положення про
внутрiшньогосподарський орендний пiдряд, внутрiшньогос-
подарськi розрахунковi цiни й тарифи на продукцiю (роботи,
послуги), форми облiку матерiальних та iнших витрат оренд-
ними колективами.
Рiшення про перехiд на внутрiшньогосподарський оренд-
ний пiдряд приймауться загальними зборами колективу
структурного пiдроздiлу. За єх дорученням керiвник пiдроздi-
лу укладау з адмiнiстрацiую господарства вiдповiдний договiр.
Перехiд пiдроздiлу на внутрiшньогосподарський орендний
пiдряд оформляуться наказом директора державного сiльсь-
когосподарського пiдприумства, рiшенням правлiння колек-
тивного сiльськогосподарського пiдприумства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93