У цьому звязку у безпiдс-
тавним твердження про те, що включення вартостi земельних
угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарськоє продукцiє
у неможливим без визнання землi товаром, тобто обуктом
права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.
При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi
економiчноє категорiє собiвартостi i рентабельностi у реально
можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання
вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.
Лише за цiує умови господарський розрахунок стане повним i
неформальним.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ських пiдприумств значне мiсце належить мясо-молочному
тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало
потреби краєни у цих продуктах харчування. Йому належить
важлива роль у господарському розрахунку пiдприумства, у
визначеннi собiвартостi цього виду продукцiє, рентабельностi
тваринницьких ферм. Як i в попереднi роки, а особливо за су-
часних умов наведенi питання у надзвичайно складними як
для кожного пiдприумства, так i для всiує тваринницькоє га-
лузi. Перш за все звертау на себе увагу невiдповiднiсть мiж со-
бiвартiстю виробництва молока i мяса i цiнами, за якими
КСГП, ВСГК, ДСГТ, ДСГП реалiзують цi продукти; невiдпо-
вiднiсть мiж цiнами, за якими господарства закуповують ком-
бiкорми; виходячи iз сучасних цiн на пально-мастильнi мате-
рiали для господарства у значними витрати на виробництво
власних кормiв для худоби. Внаслiдок таких обставин у знач-
нiй частинi господарств тваринницька галузь у збитковою,
про єє рентабельнiсть, а тим бiльше про прибутковiсть i гово-
рити не доводиться.
Негативний вплив на реалiзацiю господарського розрахун-
ку, собiвартiсть вироблюваноє сiльськогосподарськоє продук-
цiє мають цiни на мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати, пести-
циди, вартiсть агрохiмiчного i ремонтно-технiчного обслуго-
вування пiдприумств.
Сучасне скрутне економiчне становище сiльськогосподар-
ських пiдприумств призвело до порушення вимог аграрного
законодавства стосовно оплати працi членiв КСГП, як тих,
що iснують з часу колективiзацiє, так i тих, що створенi на ба-
352 Роздiл ХУГ
зi радгоспiв. У переважнiй бiльшостi КСГП оплата працi у
низькою, видауться не регулярно, з великою затримкою. Рi-
вень винагороди у довiльним, нормативи Положення про оп-
лату працi не дотримуються. Наведене у також однiую з iстот-
них причин недодержання i неможливостi дотримуватися
господарського розрахунку у пiдприумствi i рентабельностi
галузей сiльського господарства i пiдприумства в цiлому.
3. У значнiй чистинi колгоспiв Украєни ще в роки, що пе-
редували проголошенню єє незалежностi, був поширений про-
гресивний досвiд внугрiшцьобригадного господарського роз-
рахунку. За цих умов виробничо-господарський структурний
пiдроздiл користувався майном на засадах права повного гос-
подарського вiдання, мав вiдповiдний склад працiвникiв, якi,
будучи членами колективного пiдприумства, становили осо-
бовий склад цього пiдроздiлу, єм належали вiдповiднi права
органу, самоврядування. Мiж виробничими структурними
пiдроздiлами вiдбувались вiдповiднi виробничо-господарськi
стосунки, застосовувалась система розрахункiв чеками.
На вiдмiну вiд самих субуктiв пiдприумництва (колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств, спiлок селян, акцiо-
нерних товариств, державних сiльськогосподарських пiдпри-
умств тощо) як юридичних осiб, що дiють на засадах повного
госпрозрахунку, єхнi структурнi виробничi пiдроздiли госпо-
дарюють на принципах внутрiшньогосподарського розрахун-
ку. Вони використовують рiзнi його форми, правове закрiп-
лення яких залежить вiд юридичного статусу госпрозрахунко-
воє ланки. В основi останнього лежать повноваження право-
субуктностi, яка характеризуу госпрозрахункову ланку у
сферi виробничо-господарських вiдносин. Структурнi вироб-
ничi пiдроздiли господарюють на принципах внутрiшньогос-
подарського розрахунку, який доповнюу повний госпрозраху-
нок. Вiн обуднуу планування та облiк, оперативний конт-
роль i аналiз, матерiальну заiнтересованiсть i вiдповiдальнiсть
за певну дiлянку роботи. Його впровадження забезпечуу орга-
нiзацiйно-господарську самостiйнiсть при виробництвi про-
дукцiє, пiдвищеннi єє якостi та зниженнi собiвартостi, розподi-
лi доходiв, використаннi внутрiшнiх резервiв виробництва,
порiвняннi затрат i результатiв виробництва, створеннi для
всiх госпрозрахункових ланок однакових економiчних умов.
4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюуться вiд-
повiдно до спецiального Положення про внутрiшнiй госпо-
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 353
дарський розрахунок, затвердженого загальними зборами i
членiв колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(зборами його уповноважених), директором радгоспу або ке-
рiвником iншого сiльськогосподарського пiдприумства. Це
Положення за своєм змiстом належить до локальних правових
актiв.
Основою господарськоє дiяльностi структурних виробни-
чих пiдроздiлiв сiльськогосподарських пiдприумств у рiчнi
госпрозрахунковi виробничi завдання, якi розробляються од-
ночасно з рiчними поточними планами єх економiчного i со-
цiального розвитку. Правлiння колективних сiльськогоспо-
цiiрських пiдприумств або керiвники iнших сiльськогосподар-
ських пiдприумств на договiрних засадах забезпечують єх не-
обхiдними матерiально-технiчними засобами, закрiплюють за
ними земельнi дiлянки, трактори, iншу сiльськогосподарську
технiку, робочу i продуктивну худобу тощо.
Розрахунковi операцiє мiж учасниками внутрiшньогоспо-
дарських вiдносин рекомендууться здiйснювати за допомогою
розрахункових чекiв. Суть цих вiдносин полягау в тому, що
надання послуг одним госпрозрахунковим структурним ви-
робничим пiдроздiлом iншому, в тому числi передавання ви-
робленоє продукцiє та iнших матерiалiв з пiдроздiлу в пiдроз-
дiл або правлiнню колективного сiльськогосподарського пiд-
приумства здiйснюуться за допомогою розрахункових чекiв, в
яких зазначауться, кому, за що i на яку суму єх видано. Чеки
призначенi для оперативного облiку затрат на продукцiю i ви-
конання робiт. Не виключауться можливiсть застосування за-
мiсть внутрiшньогосподарських розрахункових чекiв розра-
хункових знакiв - своурiдних внутрiшньогосподарських гро-
шей. Останнi, як i чеки, використовують як засiб плати при
внутрiшньогосподарському обiгу матерiальних засобiв i кош-
тiв. Така практика забезпечуу формування у трудового колек-
тиву в цiлому i в кожного працiвника окремо почуття повно-
владного господаря колективного надбання.
Виробничi структурнi госпрозрахунковi пiдроздiли мають
змогу в межах пiдприумства самостiйно розпоряджатися не
тiльки засобами виробництва, а й одержуваною продукцiую.
В окремих випадках господарство може на договiрних засадах
передавати таким трудовим колективам право самостiйно
реалiзовувати вироблену ними продукцiю (роботи, послуги),
використовувати одержанi прибутки, у тому числi для оплати
12 В. Янчук
354
Роздiл XVI
працi, сплати податкiв i вiдрахувань до державного фонду со-
цiального страхування, а також вiдкривати рахунки в устано-
вах банкiв чи фiнансово-розрахункових центрах.
Впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку пе-
редбачау матерiальне заохочення працiвникiв виробничих
пiдроздiлiв вiдповiдно до результатiв єхньоє працi. Одночасно
вони несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за порушення тех-
нологiє та збiльшення собiвартостi продукцiє. Саме тому ши-
роке впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку
сприяу значному пiднтцснню ефективностi аграрного вироб-
ництва та матерiальноє заiнтересованостi членiв пiдприумств,
учасникiв i працiвникiв акцiонерних товариств (пiдприумств)
у результатах своує працi.
Складниками повного госпрозрахунку сiльськогосподар-
ського пiдприумства у самоокупнiсть та самофiнансування.
Економiчнi закони вимагають, щоб виробничо-господарська
дiяльнiсть здiйснювалася на засадах не тiльки покриття затрат
власними доходами, а й одержання коштiв, необхiдних для
забезпечення розширеного вiдтворення цього пiдприумства.
Це необхiдна умова конструювання ринкових вiдносин, все-
бiчного застосування засад пiдприумництва, здiйснення ви-
робничо-господарськоє дiяльностi таким чином, щоб кожна
галузь була прибутковою i лише вiд цього залежала матерiаль-
на заiнтересованiсть працiвникiв1.
3. Правове регулювання дiяльностi пiдсобних
промислових пiдприумств i промислiв
1. Виробничо-господарська правосубуктнiсть сiльськогос-
подарських пiдприумств охоплюу також створення i дiяль- \
нiсть пiдсобних промислових виробництв (пiдприумств) i
промислiв як елемента єхньоє внутрiшньогосподарськоє пра-
восубуктностi. Створення цих господарських структур в пер-
шу чергу мало на метi одержання вiд такого товарного вироб-
ництва вiдповiдних доходiв (прибутку) для поповнення своєх
грошових надходжень. Функцiонування подiбних виробничих
Про формування внутрiшньогосподарського розрахунку за сучасних
умов див. статтю Рябчика О. А. у книзi "Пiдприумництво в аграрнiй сферi еконо-
мiки". - К" 1997. - С. 319 та iн.
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 355
i пiдроздiлiв сприяу забезпеченню зайнятостi членiв КСГП,
i ВСГК, АСГТ особливо в перiоди вiльнi вiд основних сiльсь-
когосподарських робiт. А це в свою чергу дау можливiсть пра-
цюючим у цих пiдроздiлах селянам мати вiдповiдний заробi-
|iток i таким чином полiпшувати своу матерiальне становище.
i Як свiдчить досвiд у рядi пiдприумств створюються пiдсобнi
i промисловi виробництва у виглядi виробничих звязкiв мi-
ських промислових пiдприумств, якi створюють на селi своє
пiдроздiли (цехи) з використанням працi громадян, що пра-
цюють в сiльському господарствi, проживають на селi, забез-
I печенi житлом i мають можливiсть набути фах для роботи в
цих цехах i одержувати певну плату за свою роботу. За своєм
господарським призначенням такi внутрiшньогосподарськi
пiдприумства переробляють сiльськогосподарську продукцiю
у виглядi оночсво-фруктоиих консервантiв або сокiв, виготов-
ляють молочнi або ж ковбаснi вироби для задоволення потреб
мiсцевих жителiв i жителiв мiст. До цiує групи виробничо-гос-
подарських структур належать також майстернi мiсцевих про-
мислiв. В областях Захiдноє Украєни цi промисли набули зна-
1 чень джерела надходжень власних прибуткiв, включаючи i ва-
I лютнi надходження. Таким чином, створення i функцiону-
вання пiдсобних промислових виробництв (пiдприумств) i
мiсцевих промислiв у справою суспiльне корисною i сприяу
вирiшенню нових соцiально-економiчних завдань.
Пiдсобнi виробництва i промисли за своую сутнiстю нале-
жать до допомiжних галузей виробництва всiх сiльськогоспо-
дарських пiдприумств, що зумовлено його сезонним характе-
ром i особливостями промислу. Крiм задоволення iнтересiв
своєх членiв i виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє та
сировини головним єхнiм завданням у забезпечення найбiльш
повного й продуктивного використання трудових ресурсiв
(особливо сезонного надлишку робочоє сили), використання
наявних мiсцевих матерiальних i сировинних ресурсiв або вiд-
ходiв промислового виробництва i приведення в такий спосiб
у дiю значних резервiв збiльшення товарноє продукцiє, при-
бутковостi господарств i задоволення iнтересiв власникiв
останнiх.
2. За правовим становищем такi виробництва i промисли
подiляють на внутрiшнi та мiжгосподарськi. Обидва види у
власнiстю сiльськогосподарських пiдприумств у цiлому або
пропорцiйно внесенiй ними частцi майна чи коштiв.
12
300_________________. _______________Роздiл XVI
Пiдсобнi промисловi виробництва i промисли функцiо-
нують, зазвичай, на правах структурних виробничих пiдроздi-
лiв субуктiв аграрного пiдприумництва. Вони створюються в
колективних сiльськогосподарських пiдприумствах, спiлках
селян, сiльськогосподарських виробничих товариствах, това-
риствах з обмеженою вiдповiдальнiстю за рiшенням єхнiх ви-
щих органiв управлiння (загальних зборiв членiв, акцiонерiв,
учасникiв чи iнших орiанiн, уповноважених на те статутами
зазначених приiиiпiих юридичних осiб), а в радгоспах та iн-
ших державних сiльськогосподарських пiдприумствах - за
наказом директора. Всi дiє пiдсобних виробництв i промислiв
завдяки єх промисловому статусовi здiйснюються господар-
ством як юридичною особою.
На вiдмiну вiд внутрiшньогосподарських пiдсобних вироб-
ництв i промислiв, мiжгосподарськi пiдприумства утворюють-
ся (засновуються) сiльськогосподарськими пiдприумствами i 1|
функцiонують як самостiйнi субукти пiдприумництва зi ста-
тусом юридичноє особи. Вони дiють на засадах пiдприум-
ництва (у тому числi повного госпрозрахунку, самоокупностi,
самофiнансування).
Дiяльнiсть пiдсобних виробництв i промислiв характеризу-
уться рядом особливостей i мау вiдповiдати певним вимогам.
Так, у виробничiй дiяльностi сiльськогосподарських пiдпри-
умств частка прибутку вiд них мау бути незначною. Це озна-
чау, що основнi та додатковi галузi не повиннi поглинатися
допомiжною галуззю або зводитися до єє рiвня. Загальний об-
сяг виробництва i прибутки вiд пiдсобних виробництв i про-
мислiв мають бути значно нижчими вiд основних i сприяти
розвитковi сiльськогосподарського виробництва. Робота в
пiдсобних виробництвах i промислах мау виконуватися не на
шкоду основним i додатковим галузям. Для забезпечення
професiонального керiвництва дiяльнiстю пiдсобних вироб-
ництв i промислiв за трудовими договорами залучаються
спецiалiсти.
4. Пiдсобнi виробництва i промисли створюють в основ-
ному з метою промисловоє переробки виробленоє власними
силами продукцiє рослинництва i тваринництва, дикорослих
плодiв, ягiд, грибiв, виробництва мiсцевих будiвельних мате-
рiалiв, виготовлення з мiсцевоє сировини товарiв народного
споживання та художнiх виробiв, єх виробничi плани розроб-
ляють самi субукти аграрного пiдприумництва.
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 357
5. Державне управлiння пiдсобними промисловими вироб-
ництвами i процесами сiльськогосподарських пiдприумств i
товариств покладауться на спецiальний вiддiл Мiнагропрому
Украєни. Цей вiддiл дiу у вiдповiдностi з Положенням про
Вiддiл, про пiдсобнi промисловi пiдприумства i промисли Мi-
нiстерства агропромислового комплексу Украєни, яке затвер-
джене 19 грудня 1997 р. Цей вiддiл у самостiйним структур-
ним пiдроздiлом центрального апарату Мiнагропрому. На
нього покладауться правомочнiсть забезпечення державноє
пiдтримки щодо сприяння розвитку цих пiдприумств i про-
мислiв, сiльськогосподарських пiдприумств, органiзацiє робо-
ти з питань iнтеграцiє основного сiльськогосподарського i
пiдсобного промислового виробництва, а також участi у реа-
лiзацiє державноє полiтики у сферi зайнятостi сiльського на-
селення. Вiддiл узагальнюу практику застосування аграрного
законодавства щодо дiяльностi пiдсобних промислових
виробництв i промислiв, та вживау заходи щодо його вдос-
коналення.
Своую дiяльнiстю вiддiл надау допомогу органам управлiн-
ня агропромислового комплексу, пiдприумствам i органiзацi-
ям у виконаннi цiльових програм розвитку пiдсобних про-
мислових пiдприумств i промислiв, у вишукуваннi додаткових
резервiв щодо збiльшення виробництва продукцiє, будiвницт-
ва нових i реконструкцiє дiючих пiдприумств. Вiддiл розроб-
ляу та затверджуу в установленому порядку нормативно-тех-
нiчну документацiю на продукцiю, що виробляуться на пiд-
собних промислових пiдприумствах i промислах. До його
компетенцiє вiднесена участь в розробцi нових технологiчних
комплексiв машин i обладнання малоє потужностi для пере-
робки сiльськогосподарськоє сировини. Ним вивчауться ри-
нок збуту продукцiє i вносяться пропозицiє щодо розширення
асортименту i переорiунтацiє виробництва щодо випуску то-
варiв пiдвищеного попиту, сприяу забезпеченню пiдсобних
промислових пiдприумств i промислiв обладнанням, запасни-
ми частинами та матерiалами.
6. Враховуючи сучаснi економiчнi труднощi, що склалися
у дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств створена i
налагоджена виробничо-господарська дiяльнiсть пiдсобних
промислових виробництв i промислiв може стати вагомим
джерелом грошових надходжень для пiдприумств. Правовим
засобом забезпечення ефективноє єхньоє дiяльностi у застосу-
Роздiл XVI
вання аграрно-договiрних зобовязань сiльськогосподарсько-
го пiдприумства як власника пiдсобних промислових внут-
рiшньогосподарських пiдприумств i набувача вироблюваноє
продукцiє.
У таких договорах зазначауться вид продукцiє (предмет до-
говору), цiни на неє, строки виготовлення продукцiє, вимоги
до єє якостi, порядок i умони розрахункiв, а також юридична
вiдповiдальнiсть в рачi порушення стороною своєх договiрних
зобовязань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
тавним твердження про те, що включення вартостi земельних
угiдь при визначеннi вартостi сiльськогосподарськоє продукцiє
у неможливим без визнання землi товаром, тобто обуктом
права купiвлi-продажу i права закладу при одержаннi кредиту.
При застосуваннi господарського розрахунку i використаннi
економiчноє категорiє собiвартостi i рентабельностi у реально
можливим, доцiльним i суспiльне необхiдним використання
вартостi землi як засобу сiльськогосподарського виробництва.
Лише за цiує умови господарський розрахунок стане повним i
неформальним.
У виробничо-господарськiй дiяльностi сiльськогосподар-
ських пiдприумств значне мiсце належить мясо-молочному
тваринництву. Протягом багатьох рокiв воно забезпечувало
потреби краєни у цих продуктах харчування. Йому належить
важлива роль у господарському розрахунку пiдприумства, у
визначеннi собiвартостi цього виду продукцiє, рентабельностi
тваринницьких ферм. Як i в попереднi роки, а особливо за су-
часних умов наведенi питання у надзвичайно складними як
для кожного пiдприумства, так i для всiує тваринницькоє га-
лузi. Перш за все звертау на себе увагу невiдповiднiсть мiж со-
бiвартiстю виробництва молока i мяса i цiнами, за якими
КСГП, ВСГК, ДСГТ, ДСГП реалiзують цi продукти; невiдпо-
вiднiсть мiж цiнами, за якими господарства закуповують ком-
бiкорми; виходячи iз сучасних цiн на пально-мастильнi мате-
рiали для господарства у значними витрати на виробництво
власних кормiв для худоби. Внаслiдок таких обставин у знач-
нiй частинi господарств тваринницька галузь у збитковою,
про єє рентабельнiсть, а тим бiльше про прибутковiсть i гово-
рити не доводиться.
Негативний вплив на реалiзацiю господарського розрахун-
ку, собiвартiсть вироблюваноє сiльськогосподарськоє продук-
цiє мають цiни на мiнеральнi добрива, отрутохiмiкати, пести-
циди, вартiсть агрохiмiчного i ремонтно-технiчного обслуго-
вування пiдприумств.
Сучасне скрутне економiчне становище сiльськогосподар-
ських пiдприумств призвело до порушення вимог аграрного
законодавства стосовно оплати працi членiв КСГП, як тих,
що iснують з часу колективiзацiє, так i тих, що створенi на ба-
352 Роздiл ХУГ
зi радгоспiв. У переважнiй бiльшостi КСГП оплата працi у
низькою, видауться не регулярно, з великою затримкою. Рi-
вень винагороди у довiльним, нормативи Положення про оп-
лату працi не дотримуються. Наведене у також однiую з iстот-
них причин недодержання i неможливостi дотримуватися
господарського розрахунку у пiдприумствi i рентабельностi
галузей сiльського господарства i пiдприумства в цiлому.
3. У значнiй чистинi колгоспiв Украєни ще в роки, що пе-
редували проголошенню єє незалежностi, був поширений про-
гресивний досвiд внугрiшцьобригадного господарського роз-
рахунку. За цих умов виробничо-господарський структурний
пiдроздiл користувався майном на засадах права повного гос-
подарського вiдання, мав вiдповiдний склад працiвникiв, якi,
будучи членами колективного пiдприумства, становили осо-
бовий склад цього пiдроздiлу, єм належали вiдповiднi права
органу, самоврядування. Мiж виробничими структурними
пiдроздiлами вiдбувались вiдповiднi виробничо-господарськi
стосунки, застосовувалась система розрахункiв чеками.
На вiдмiну вiд самих субуктiв пiдприумництва (колектив-
них сiльськогосподарських пiдприумств, спiлок селян, акцiо-
нерних товариств, державних сiльськогосподарських пiдпри-
умств тощо) як юридичних осiб, що дiють на засадах повного
госпрозрахунку, єхнi структурнi виробничi пiдроздiли госпо-
дарюють на принципах внутрiшньогосподарського розрахун-
ку. Вони використовують рiзнi його форми, правове закрiп-
лення яких залежить вiд юридичного статусу госпрозрахунко-
воє ланки. В основi останнього лежать повноваження право-
субуктностi, яка характеризуу госпрозрахункову ланку у
сферi виробничо-господарських вiдносин. Структурнi вироб-
ничi пiдроздiли господарюють на принципах внутрiшньогос-
подарського розрахунку, який доповнюу повний госпрозраху-
нок. Вiн обуднуу планування та облiк, оперативний конт-
роль i аналiз, матерiальну заiнтересованiсть i вiдповiдальнiсть
за певну дiлянку роботи. Його впровадження забезпечуу орга-
нiзацiйно-господарську самостiйнiсть при виробництвi про-
дукцiє, пiдвищеннi єє якостi та зниженнi собiвартостi, розподi-
лi доходiв, використаннi внутрiшнiх резервiв виробництва,
порiвняннi затрат i результатiв виробництва, створеннi для
всiх госпрозрахункових ланок однакових економiчних умов.
4. Правове регулювання госпрозрахунку здiйснюуться вiд-
повiдно до спецiального Положення про внутрiшнiй госпо-
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 353
дарський розрахунок, затвердженого загальними зборами i
членiв колективного сiльськогосподарського пiдприумства
(зборами його уповноважених), директором радгоспу або ке-
рiвником iншого сiльськогосподарського пiдприумства. Це
Положення за своєм змiстом належить до локальних правових
актiв.
Основою господарськоє дiяльностi структурних виробни-
чих пiдроздiлiв сiльськогосподарських пiдприумств у рiчнi
госпрозрахунковi виробничi завдання, якi розробляються од-
ночасно з рiчними поточними планами єх економiчного i со-
цiального розвитку. Правлiння колективних сiльськогоспо-
цiiрських пiдприумств або керiвники iнших сiльськогосподар-
ських пiдприумств на договiрних засадах забезпечують єх не-
обхiдними матерiально-технiчними засобами, закрiплюють за
ними земельнi дiлянки, трактори, iншу сiльськогосподарську
технiку, робочу i продуктивну худобу тощо.
Розрахунковi операцiє мiж учасниками внутрiшньогоспо-
дарських вiдносин рекомендууться здiйснювати за допомогою
розрахункових чекiв. Суть цих вiдносин полягау в тому, що
надання послуг одним госпрозрахунковим структурним ви-
робничим пiдроздiлом iншому, в тому числi передавання ви-
робленоє продукцiє та iнших матерiалiв з пiдроздiлу в пiдроз-
дiл або правлiнню колективного сiльськогосподарського пiд-
приумства здiйснюуться за допомогою розрахункових чекiв, в
яких зазначауться, кому, за що i на яку суму єх видано. Чеки
призначенi для оперативного облiку затрат на продукцiю i ви-
конання робiт. Не виключауться можливiсть застосування за-
мiсть внутрiшньогосподарських розрахункових чекiв розра-
хункових знакiв - своурiдних внутрiшньогосподарських гро-
шей. Останнi, як i чеки, використовують як засiб плати при
внутрiшньогосподарському обiгу матерiальних засобiв i кош-
тiв. Така практика забезпечуу формування у трудового колек-
тиву в цiлому i в кожного працiвника окремо почуття повно-
владного господаря колективного надбання.
Виробничi структурнi госпрозрахунковi пiдроздiли мають
змогу в межах пiдприумства самостiйно розпоряджатися не
тiльки засобами виробництва, а й одержуваною продукцiую.
В окремих випадках господарство може на договiрних засадах
передавати таким трудовим колективам право самостiйно
реалiзовувати вироблену ними продукцiю (роботи, послуги),
використовувати одержанi прибутки, у тому числi для оплати
12 В. Янчук
354
Роздiл XVI
працi, сплати податкiв i вiдрахувань до державного фонду со-
цiального страхування, а також вiдкривати рахунки в устано-
вах банкiв чи фiнансово-розрахункових центрах.
Впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку пе-
редбачау матерiальне заохочення працiвникiв виробничих
пiдроздiлiв вiдповiдно до результатiв єхньоє працi. Одночасно
вони несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за порушення тех-
нологiє та збiльшення собiвартостi продукцiє. Саме тому ши-
роке впровадження внутрiшньогосподарського розрахунку
сприяу значному пiднтцснню ефективностi аграрного вироб-
ництва та матерiальноє заiнтересованостi членiв пiдприумств,
учасникiв i працiвникiв акцiонерних товариств (пiдприумств)
у результатах своує працi.
Складниками повного госпрозрахунку сiльськогосподар-
ського пiдприумства у самоокупнiсть та самофiнансування.
Економiчнi закони вимагають, щоб виробничо-господарська
дiяльнiсть здiйснювалася на засадах не тiльки покриття затрат
власними доходами, а й одержання коштiв, необхiдних для
забезпечення розширеного вiдтворення цього пiдприумства.
Це необхiдна умова конструювання ринкових вiдносин, все-
бiчного застосування засад пiдприумництва, здiйснення ви-
робничо-господарськоє дiяльностi таким чином, щоб кожна
галузь була прибутковою i лише вiд цього залежала матерiаль-
на заiнтересованiсть працiвникiв1.
3. Правове регулювання дiяльностi пiдсобних
промислових пiдприумств i промислiв
1. Виробничо-господарська правосубуктнiсть сiльськогос-
подарських пiдприумств охоплюу також створення i дiяль- \
нiсть пiдсобних промислових виробництв (пiдприумств) i
промислiв як елемента єхньоє внутрiшньогосподарськоє пра-
восубуктностi. Створення цих господарських структур в пер-
шу чергу мало на метi одержання вiд такого товарного вироб-
ництва вiдповiдних доходiв (прибутку) для поповнення своєх
грошових надходжень. Функцiонування подiбних виробничих
Про формування внутрiшньогосподарського розрахунку за сучасних
умов див. статтю Рябчика О. А. у книзi "Пiдприумництво в аграрнiй сферi еконо-
мiки". - К" 1997. - С. 319 та iн.
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 355
i пiдроздiлiв сприяу забезпеченню зайнятостi членiв КСГП,
i ВСГК, АСГТ особливо в перiоди вiльнi вiд основних сiльсь-
когосподарських робiт. А це в свою чергу дау можливiсть пра-
цюючим у цих пiдроздiлах селянам мати вiдповiдний заробi-
|iток i таким чином полiпшувати своу матерiальне становище.
i Як свiдчить досвiд у рядi пiдприумств створюються пiдсобнi
i промисловi виробництва у виглядi виробничих звязкiв мi-
ських промислових пiдприумств, якi створюють на селi своє
пiдроздiли (цехи) з використанням працi громадян, що пра-
цюють в сiльському господарствi, проживають на селi, забез-
I печенi житлом i мають можливiсть набути фах для роботи в
цих цехах i одержувати певну плату за свою роботу. За своєм
господарським призначенням такi внутрiшньогосподарськi
пiдприумства переробляють сiльськогосподарську продукцiю
у виглядi оночсво-фруктоиих консервантiв або сокiв, виготов-
ляють молочнi або ж ковбаснi вироби для задоволення потреб
мiсцевих жителiв i жителiв мiст. До цiує групи виробничо-гос-
подарських структур належать також майстернi мiсцевих про-
мислiв. В областях Захiдноє Украєни цi промисли набули зна-
1 чень джерела надходжень власних прибуткiв, включаючи i ва-
I лютнi надходження. Таким чином, створення i функцiону-
вання пiдсобних промислових виробництв (пiдприумств) i
мiсцевих промислiв у справою суспiльне корисною i сприяу
вирiшенню нових соцiально-економiчних завдань.
Пiдсобнi виробництва i промисли за своую сутнiстю нале-
жать до допомiжних галузей виробництва всiх сiльськогоспо-
дарських пiдприумств, що зумовлено його сезонним характе-
ром i особливостями промислу. Крiм задоволення iнтересiв
своєх членiв i виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє та
сировини головним єхнiм завданням у забезпечення найбiльш
повного й продуктивного використання трудових ресурсiв
(особливо сезонного надлишку робочоє сили), використання
наявних мiсцевих матерiальних i сировинних ресурсiв або вiд-
ходiв промислового виробництва i приведення в такий спосiб
у дiю значних резервiв збiльшення товарноє продукцiє, при-
бутковостi господарств i задоволення iнтересiв власникiв
останнiх.
2. За правовим становищем такi виробництва i промисли
подiляють на внутрiшнi та мiжгосподарськi. Обидва види у
власнiстю сiльськогосподарських пiдприумств у цiлому або
пропорцiйно внесенiй ними частцi майна чи коштiв.
12
300_________________. _______________Роздiл XVI
Пiдсобнi промисловi виробництва i промисли функцiо-
нують, зазвичай, на правах структурних виробничих пiдроздi-
лiв субуктiв аграрного пiдприумництва. Вони створюються в
колективних сiльськогосподарських пiдприумствах, спiлках
селян, сiльськогосподарських виробничих товариствах, това-
риствах з обмеженою вiдповiдальнiстю за рiшенням єхнiх ви-
щих органiв управлiння (загальних зборiв членiв, акцiонерiв,
учасникiв чи iнших орiанiн, уповноважених на те статутами
зазначених приiиiпiих юридичних осiб), а в радгоспах та iн-
ших державних сiльськогосподарських пiдприумствах - за
наказом директора. Всi дiє пiдсобних виробництв i промислiв
завдяки єх промисловому статусовi здiйснюються господар-
ством як юридичною особою.
На вiдмiну вiд внутрiшньогосподарських пiдсобних вироб-
ництв i промислiв, мiжгосподарськi пiдприумства утворюють-
ся (засновуються) сiльськогосподарськими пiдприумствами i 1|
функцiонують як самостiйнi субукти пiдприумництва зi ста-
тусом юридичноє особи. Вони дiють на засадах пiдприум-
ництва (у тому числi повного госпрозрахунку, самоокупностi,
самофiнансування).
Дiяльнiсть пiдсобних виробництв i промислiв характеризу-
уться рядом особливостей i мау вiдповiдати певним вимогам.
Так, у виробничiй дiяльностi сiльськогосподарських пiдпри-
умств частка прибутку вiд них мау бути незначною. Це озна-
чау, що основнi та додатковi галузi не повиннi поглинатися
допомiжною галуззю або зводитися до єє рiвня. Загальний об-
сяг виробництва i прибутки вiд пiдсобних виробництв i про-
мислiв мають бути значно нижчими вiд основних i сприяти
розвитковi сiльськогосподарського виробництва. Робота в
пiдсобних виробництвах i промислах мау виконуватися не на
шкоду основним i додатковим галузям. Для забезпечення
професiонального керiвництва дiяльнiстю пiдсобних вироб-
ництв i промислiв за трудовими договорами залучаються
спецiалiсти.
4. Пiдсобнi виробництва i промисли створюють в основ-
ному з метою промисловоє переробки виробленоє власними
силами продукцiє рослинництва i тваринництва, дикорослих
плодiв, ягiд, грибiв, виробництва мiсцевих будiвельних мате-
рiалiв, виготовлення з мiсцевоє сировини товарiв народного
споживання та художнiх виробiв, єх виробничi плани розроб-
ляють самi субукти аграрного пiдприумництва.
Правове регулювання виробничо-господарськоє дiяльностi СГП 357
5. Державне управлiння пiдсобними промисловими вироб-
ництвами i процесами сiльськогосподарських пiдприумств i
товариств покладауться на спецiальний вiддiл Мiнагропрому
Украєни. Цей вiддiл дiу у вiдповiдностi з Положенням про
Вiддiл, про пiдсобнi промисловi пiдприумства i промисли Мi-
нiстерства агропромислового комплексу Украєни, яке затвер-
джене 19 грудня 1997 р. Цей вiддiл у самостiйним структур-
ним пiдроздiлом центрального апарату Мiнагропрому. На
нього покладауться правомочнiсть забезпечення державноє
пiдтримки щодо сприяння розвитку цих пiдприумств i про-
мислiв, сiльськогосподарських пiдприумств, органiзацiє робо-
ти з питань iнтеграцiє основного сiльськогосподарського i
пiдсобного промислового виробництва, а також участi у реа-
лiзацiє державноє полiтики у сферi зайнятостi сiльського на-
селення. Вiддiл узагальнюу практику застосування аграрного
законодавства щодо дiяльностi пiдсобних промислових
виробництв i промислiв, та вживау заходи щодо його вдос-
коналення.
Своую дiяльнiстю вiддiл надау допомогу органам управлiн-
ня агропромислового комплексу, пiдприумствам i органiзацi-
ям у виконаннi цiльових програм розвитку пiдсобних про-
мислових пiдприумств i промислiв, у вишукуваннi додаткових
резервiв щодо збiльшення виробництва продукцiє, будiвницт-
ва нових i реконструкцiє дiючих пiдприумств. Вiддiл розроб-
ляу та затверджуу в установленому порядку нормативно-тех-
нiчну документацiю на продукцiю, що виробляуться на пiд-
собних промислових пiдприумствах i промислах. До його
компетенцiє вiднесена участь в розробцi нових технологiчних
комплексiв машин i обладнання малоє потужностi для пере-
робки сiльськогосподарськоє сировини. Ним вивчауться ри-
нок збуту продукцiє i вносяться пропозицiє щодо розширення
асортименту i переорiунтацiє виробництва щодо випуску то-
варiв пiдвищеного попиту, сприяу забезпеченню пiдсобних
промислових пiдприумств i промислiв обладнанням, запасни-
ми частинами та матерiалами.
6. Враховуючи сучаснi економiчнi труднощi, що склалися
у дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств створена i
налагоджена виробничо-господарська дiяльнiсть пiдсобних
промислових виробництв i промислiв може стати вагомим
джерелом грошових надходжень для пiдприумств. Правовим
засобом забезпечення ефективноє єхньоє дiяльностi у застосу-
Роздiл XVI
вання аграрно-договiрних зобовязань сiльськогосподарсько-
го пiдприумства як власника пiдсобних промислових внут-
рiшньогосподарських пiдприумств i набувача вироблюваноє
продукцiє.
У таких договорах зазначауться вид продукцiє (предмет до-
говору), цiни на неє, строки виготовлення продукцiє, вимоги
до єє якостi, порядок i умони розрахункiв, а також юридична
вiдповiдальнiсть в рачi порушення стороною своєх договiрних
зобовязань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93