Щоб
працiвник мiг вступити в трудовi правовiдносини, вiн пови-
нен володiти трудовою право- i дiуздатнiстю. У трудових вiд-
носинах правоздатнiсть невiдумна вiд дiуздатностi, тому
прийнято говорити про трудову правосубуктнiсть. Право-
здатнiсть i дiуздатнiсть (правосубуктнiсть) як реальнi правовi
явища мають галузевий характер. Тому такий самий характер
мау i правосубуктнiсть сiльськогосподарського працiвника.
Вiдповiдно до чинного законодавства (ст. 188 КЗпП) тру-
дова правосубуктнiсть встановлюуться по досягненнi грома-
дянами шiстнадцятирiчного вiку. За згодою одного з батькiв
або особи, що його замiняу, можуть, як виняток, прийматись
на роботу особи, якi досягай пятнадцяти рокiв.
Для пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться
прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiй-
но- технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для
виконання легкоє роботи, що не завдау шкоди здоровю i не
порушуу процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по до-
сягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з
батькiв або особи, що його замiняу.
10. Влаштування працiвника на роботу оформляуться тру-
довим договором (контрактом). При цьому при визначеннi
148
Роздiл VII
його трудовоє функцiє може бути врахована сезоннiсть робо-
ти, необхiднiсть переведення на iншу роботу, потреба у пра-
цiвнику, який володiу, крiм основноє, також i додатковими
трудовими функцiями, та iн.
11. Вiдповiдно до ст. 21 КєнП контракт у особливою фор-
мою трудового догопору, в якому строк його дiє, права,
обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна),
умови матерiального чибе-iпсчсiiiiн та органiзацiє працi пра-
цiвника, умони розiрначня догопору можуть встановлюватись
угодою сторiн.
З метою вдосконалення порядку застосування контрактноє
форми трудового договору постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 19 березня 1994 р. затверджено Положення про
порядок укладання контрактiв при прийняттi (найманнi) на
роботу працiвникiв.
Це Положення визначау порядок укладання контрактiв
при прийняттi (найманнi) працiвникiв на роботу на пiдпри-
умствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форм влас-
ностi, виду дiяльностi та галузi господарства. Але воно не
поширюуться на керiвникiв пiдприумств державноє форми
власностi.
Контрактна форма трудового договору застосовууться у
випадках, прямо передбачених чинним законодавством.
Контракт оформляуться у двох примiрниках мiж власником
або уповноваженим органом, громадянином (працедавцем) i
працiвником та набувау чинностi з моменту його пiдписання
або з дати, визначеноє сторонами в контрактi, i може бути
змiнений лише за угодою сторiн, складеною в письмовiй
формi.
За своую юридичною природою контракт у угодою про
працю, але вiн вiдрiзняуться пiд звичайного трудового догово-
ру тим, що дозволяу поуднувати нормативне i договiрне регу-
лювання трудових вiдносин. При цьому при укладеннi контр-
акту домiнуу договiрне реi-улювання суттувих та iнших умов
працi, а також умов соцiально-побутовоє сфери.
Рiшення про контрактну форму регулювання трудових вiд-
носин приймауться загальними зборами колективу сiльсько-
господарського пiдприумства. Поширюуться вона, насампе-
ред, на керiвника пiдприумства, головних спецiалiстiв i керiв-
никiв структурних пiдроздiлiв. Контракт iз керiвником пiд-
приумства розглядауться i затверджууться на загальних зборах
Правове становище працiвникiв ДСГП 149
(зборах уповноважених) колективу, якщо за нього проголосу-
вало не менше половини присутнiх. За єх дорученням контр-
акт пiдписуу голова зборiв або iнший уповноважений на це
працiвник пiдприумства, зокрема голова ради трудового ко-
лективу. Контракт набувау чинностi вiд дня його затверджен-
ня зборами. При укладеннi контракту сторони обумовлюють
єхнi права та обовязки, вiдповiдальнiсть, режим працi й вiд-
починку, форми i розмiри винагороди за працю, побутовi
умови контрактанта, порядок вирiшення спорiв, змiни i при-
пинення контракту та iншi додатковi умови, наприклад, про
створення необхiдних умов для поуднання роботи з навчан-
ням або пiдвищення квалiфiкацiє, про виплату додаткових до-
помог при звiльненнi, заподiяннi шкоди здоровю контрак-
танта, наданнi черговоє вiдпустки та iн.
До контракту можна включити умови про самостiйний ви-
бiр працiвником режиму робочого часу або встановлення робо-
чого дня, про заборону роботи за сумiсництвом i т. д.
В контрактi можуть обумовлюватись суспiльно-побутовi
умови, наприклад, видiлення автомашини, полiпшення жит-
лових умов, забезпечення дитини мiсцем у дитячiй дошкiль-
нiй установi, погашення банкiвськоє позички або заборгова-
ностi у звязку зi вступом до житлово-будiвельного коопера-
тиву, захист вiд iнфляцiйних процесiв та iн.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором
полягау в тому, що вiн дозволяу з метою захисту прав та iнте-
ресiв працiвника максимально iндивiдуалiзувати кожну
контрактну угоду про працю.
12. Важлива роль у правовому регулюваннi трудових вiдно-
син працiвникiв сiльського господарства i визначеннi єх пра-
вового становища належить професiйним спiлкам працiвни-
кiв агропромислового комплексу. ЗО травня 1990 р. i зєзд
профспiлок АПК Украєни затвердив Статут професiйноє спiл-
ки працiвникiв агропромислового комплексу Украєни та Ос-
новнi напрями дiяльностi професiйноє спiлки працiвникiв аг-
ропромислового комплексу Украєни.
Створена профспiлка працiвникiв агропромислового ком-
плексу у самостiйною i незалежною вiд будь-яких полiтич-
них, iнших громадських органiзацiй, державних, господар-
Див.: Матерiали i зєзду профспiлки працiвникiв АПК Украєни. - К.,
1990. - С. 35.
150 РоядiяУ>
ських i адмiнiстративних органiв. Вона покликана представ-
ляти i захищати економiчнi, соцiальнi, духовнi та iншi законнi
права та iнтереси єє членiв перед державними, громадсько-по-
лiтичними та господарськими органами.
В Основних напрямах дiяльностi професiйноє спiлки пра-
цiвникiв агропромислового комплексу Украєни визначено й
конкретнi завдання щодо -iахисту професiйно-трудових, соцi-
ально-екопомiчиих, культурно-духовних iнтересiв, прав i со-
цiальних гарантiй трудiиникiв шронромислового комплексу.
З метою захисту прав тя iнтересiв сiльськогосподарських
працiвникiв профспiлки беруть активну участь у нормотвор-
чостi. Бiльшiсть правових актiв iз питанiє працi приймауться
тiльки за погодженням з профспiлковими органiзацiями або
за Єх участю, чи з урахуванням єхньоє думки. Так, профспiлко-
вий комiтет бере участь у у розробленнi колективних догово-
рiв i угод, контролюу єх виконання, стан охорони i умови пра-
цi, заробiтноє плати, додержання трудового законодавства,
соцiальноє справедливостi при розподiлi житла, путiвок, iн-
ших благ, якi надаються з фондiв економiчного стимулюван-
ня i госпрозрахункового прибутку.
Право професiйних спiлок представляти iнтереси працiв-
никiв агропромислового комплексу в галузi виробництва,
працi, побуту i культури викладено також у главi XVI КЗпП.
2. Права та обовязки сiльськогосподарських
працiвникiв як членiв виробничих пiдроздiлiв
пiдприумств
1. Виробнича бригада у первинною ланкою колективу
сiльськогосподарською пiдприумства (незалежно вiд його
форми власностi та форми госiюдирювання). Вона виступау
як самостiйний субукт, надiлений псиними повноваженнями
щодо упрашiiнни трудоним процесом. Як субукт права колек-,
тив бригади вступау в органiзацiйно-управлiнськi вiдносини з
адмiнiстрацiую пiдприумства при вирiшеннi питань комплек-
тування бригади, плануваннi та органiзацiє єє роботи, оплати i
стимулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiє працiвникiв,
,i----
1 Про форми органiзацiє працi див. роздiл XVIII пiдручника.
Правове становище працiвникiв ДСГП
151
притягнення до вiдповiдальностi порушникiв трудовоє дис-
циплiни тощо.
Повноваження колективу виробничоє бригади визнача-
ються, передусiм, типовими i галузевими положеннями про
бригаду, на пiдставi яких адмiнiстрацiя, зокрема ДСП, за по-
годженням iз профкомом затверджуу мiсцевi (локальнi) поло-
ження про бригаду пiсля розгляду єх колективами бригад, а
також статтями 2526-2528 КЗпП.
Питання про органiзацiю бригади розглядауться на зборах
єє майбутнiх членiв. Рiшення про єє створення оформляуться
протоколом зборiв, на пiдставi якого керiвник пiдприумства
видау наказ (розпорядження) про органiзацiю бригади.
Вiдповiдно до ст. 2526 КЗпП зарахування в бригаду нових
працiвникiв провадиться за згодою єє трудового колективу.
Однак зарахування працiвникiв, направлених у бригаду для
працевлаштування згiдно з законодавством (молодих спецi-
алiстiв, випускникiв навчальних закладiв системи професiй-
но-технiчноє освiти, осiб, звiльнених вiд покарання, пiсля
примусового лiкування i т. д.), у обовязковим.
Колектив бригади мау право вимагати вiд власника або
уповноваженого ним органу виведення зi складу бригади пра-
цiвникiв у разi скорочення єє чисельностi, невiдповiдностi
працiвника виконуванiй роботi тав iнших випадках, передба-
чених статтями 40 i 41 КЗпП. Власник або уповноважений
ним орган вiдповiдно до законодавства переводить таких пра-
цiвникiв, за єх згодою, на iншу роботу або звiльняу у встанов-
леному порядку.
Бригадири обираються на зборах колективiв бригад (таум-
ним або вiдкритим голосуванням) i затверджуються керiвни-
ком пiдроздiлу, до складу якого входять цi бригади.
Вiдповiдно до ст. 2527 КЗпП колектив бригади може роз-
подiляти колективний заробiток iз застосуванням коефiцiунта
трудовоє участi. Коефiцiунти членам бригади затверджуються
колективом бригади за поданням бригадира (ради бригади).
При цьому заробiтна плата працiвника не може бути нижчою
вiд встановленого державного мiнiмального розмiру.
2. Значну самостiйнiсть мають госпрозрахунковi бригади,
яким поряд iз планом з обсягу виробництва, зростання про-
дуктивностi працi й пiдвищення єє якостi, встановлюються
плановий фонд заробiтноє плати, норми витрати сировини,
матерiалiв, напiвфабрикатiв, палива, електроенергiє та iн. ма-
152 Роздiл V>:
терiальних ресурсiв, використання яких безпосередньо зале-,
жить вiд єхньоє дiяльностi. Взаумнi обовязки адмiнiстрацiє та
госпрозрахунковоє бригади, а також форми i розмiри єх заохо-
чення вiдображаються и договорi мiж ними.
3. У вiдносинах, що склпдiєютьсн мiж найманими працiв-
никами виробничоє бригади i працедавцем в особi органу (по-
садовоє особи), упопнопiiжспоiо iиi.iсником (-ами) субукта
пiдприемництв;!, сторони нссуiь пеннi обовязки.
Власник або уiiоiiiiоiiiiжсний ним орган зобовязанi ство-
рити належнi умови для високопродуктивноє працi: надати
роботу, забезпечити справнiсть сiльськогосподарських меха-
нiзмiв та обладнання, створити безпечнi умови працi. Колек-
тив бригади зобовязаний своучасно i якiсно виконати весь
комплекс робiт i виростити передбачену договором кiлькiсть
сiльськогосподарськоє продукцiє та забезпечити єє збережен-
ня; вiн несе вiдповiдальнiсть за невиконання зобовязання, за
непродуктивнi витрати та iншi види збиткiв.
Законодавством (ст. 2528 КЗпП) передбачено не тiльки
вiдповiдальнiсть колективу бригади, а й вiдповiдальнiсть ди-
рекцiє ДСП, ТОВ та правлiння КСГП, АТ у випадках, коли з
єхньоє вини були зриви в роботi бригади.
Працiвникам виробничих бригад надано широкi повнова-
ження у вирiшеннi питань виробничо-господарськоє дiяль-
ностi усерединi бригад. Колектив (рада) виробничоє бригади
мау право: брати участь у вирiшеннi питань єє комплектуван-
ня, в тому числi у висуненнi кандидатури бригадира та iнших
керiвникiв, плануваннi та органiзацiє єє роботи, оплати i сти-
мулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiє працiвникiв, при-
тягнення до вiдповiдальностi порушникiв дисциплiни; роз-
глядати проекти виробничих планiв бригади i заходи, що за-
безпечують єх виконання; брати участь у роботi зi змiцнення
трудовоє дисциплiни, покращення використання робочого
часу, технiки, обладнання, палива; розглядати випадки пору-
шення трудовоє дисциплiни; рочглядаги i затверджувати про-
позицiє бригадира щодо встановлення членам бригади коефi-
цiунта трудовоє участi з урахуванням реального внеску >
спiльнi результати працi; визначати розмiри премiй i заробiт-
ноє плати кожного члена бригади; надавати (анулювати) над-
бавки й доплати за професiйну майстернiсть i сумiщення про-
фесiй; рекомендувати адмiнiстрацiє та профспiлковiй органi-
зацiє змiнювати в установленому порядку квалiфiкацiйний
Правове становище працiвникiв ДСГП 155
розряд працiвника; розглядати питання матерiального i мо-
рального заохочення членiв бригади, черговостi надання єм
вiдпусток; розглядати питання прийняття в бригаду нових
працiвникiв, звiльнення членiв бригади, а також виключення
з єє складу окремих працiвникiв; вимагати вiд адмiнiстрацiє
звiльнення бригадира, якого обрав колектив, якщо вiн не ви-
правдав довiря колективу, та iн.
При цьому працiвники бригади самi визначають, як будуть
реалiзовуватися єхнi повноваження: загальними зборами
(конференцiую) чи радою бригади.
3. Особливiсть правового становища
працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств
в аграрному секторi
1. У процесi мiжгосподарськоє кооперацiє та агропромис-
ловоє iнтеграцiє сiльськогосподарськi пiдприумства рiзних
форм власностi добровiльно обуднують матерiальнi, фiнан-
совi й трудовi ресурси з метою збiльшення виробництва, по-
лiпшення зберiгання i переробки продовольства, продуктiв хар-
чування i сировини рослинного та тваринного походження.
Державнi й недержавнi (приватнi, кооперативного й кор-
поративного типiв) сiльськогосподарськi пiдприумства здiйс-
нюють свою виробничо-господарську дiяльнiсть на основi
рiзних форм власностi. Суттувi вiдмiнностi цих форм влас-
ностi обумовлюють як особливостi правового становища
сiльськогосподарських пiдприумств i створюваних ними мiж-
господарських формувань, так i правового статусу єх працiв-
никiв. Питання органiзацiє працi, тривалостi робочого часу i
часу вiдпочинку, надання вихiдних днiв i вiдпусток, застосу-
вання заходiв заохочення i дисциплiнарного впливу, а також
iншi питання органiзацiє працi працiвникiв вирiшуються вiд-
повiдно до чинного трудового законодавства. Однак щодо
працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств (органiзацiй) пев-
ною мiрою застосовууться i законодавство, що регулюу дiяль-
нiсть субуктiв пiдприумництва корпоративного i, особливо,
кооперативного типу.
2. Трудовi ресурси в мiжгосподарських пiдприумствах (ор-
ганiзацiях) формуються за рахунок працiвникiв державних i
колективних сiльськогосподарських пiдприумств, якi працю-
154 Роздiл УИ
ють постiйно або сезонно, єх взаумовiдносини з пiдприум-
ствами оформляються трудовим договором. При цьому пра-
цiвники мiжгосподарських пiдприумств i органiзацiй не
мають вiдмiнностей у праних та обовязках незалежно вiд то-
го, чи працювали вони ранiше єє державному або колективно-
му сiльськогосподарському пiдприумствi. Це свiдчить про те,
що за своєм iiр.iкоиим спшонищим працiвники мiжгосподар-
ських утворенi, у просто прицiнникiєми i на них поширюуться
трудове законодавство. Одначе повною мiрою це стосууться
лише постiйних iiрiєпiiiникiв мiжгосподарських пiдприумств i
органiзацiй. Поряд ii ними н мiжгосподарських пiдприум-
ствах (органiзацiях) i виробничих обуднаннях у сiльському
господарствi у специфiчнi категорiє працiвникiв зi змiшаним
правовим статусом. До них належать члени колективних
сiльськогосподарських пiдприумств, направленi за рiшенням
правлiння на роботу в мiжгосподарськi формування. Своурiд-
нiсть єхнього правового становища полягау в тому, що за ни-
ми зберiгаються: членство в КСГП (СВК, СпС) i окремi права
та обовязки, передбаченi Статутом колективного господар-
ства. Зокрема, вони мають право брати участь в управлiннi
справами пiдприумства, членами якого вони у, вибирати та.
бути обраними в органи його управлiння, користуватися при-
садибною дiлянкою, пасовищами, сiножатями, транспортом,
культурно-побутовим обслуговуванням та iн. Але на мiжгос-
подарському пiдприумствi, куди направлено на роботу члена
колективного сiльськогосподарського пiдприумства, його за
наказом оформляють як звичайного найманого працiвника.
Мiжгосподарське кооперування сприяу унiфiкацiє право-
вих статусiв працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств,
працiвникiв i членiв колективних сiльськогосподарських пiд-
приумств, При регулюваннi трудових вiдносин у мiжгос-
подарських пiдприсмстпах частосовуються мiжгалузевий, га-
лузевий, територiальний i локальний види правового регулю-
вання.
Роздiл VIII
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСЬКОГО
(ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
1. Поняття селянського (фермерського)
господарства та його правовi ознаки
1. Селянське (фермерське) господарство - це форма орга-
нiзацiє сiльськогосподарського виробництва громадян.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
працiвник мiг вступити в трудовi правовiдносини, вiн пови-
нен володiти трудовою право- i дiуздатнiстю. У трудових вiд-
носинах правоздатнiсть невiдумна вiд дiуздатностi, тому
прийнято говорити про трудову правосубуктнiсть. Право-
здатнiсть i дiуздатнiсть (правосубуктнiсть) як реальнi правовi
явища мають галузевий характер. Тому такий самий характер
мау i правосубуктнiсть сiльськогосподарського працiвника.
Вiдповiдно до чинного законодавства (ст. 188 КЗпП) тру-
дова правосубуктнiсть встановлюуться по досягненнi грома-
дянами шiстнадцятирiчного вiку. За згодою одного з батькiв
або особи, що його замiняу, можуть, як виняток, прийматись
на роботу особи, якi досягай пятнадцяти рокiв.
Для пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться
прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiй-
но- технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для
виконання легкоє роботи, що не завдау шкоди здоровю i не
порушуу процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по до-
сягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з
батькiв або особи, що його замiняу.
10. Влаштування працiвника на роботу оформляуться тру-
довим договором (контрактом). При цьому при визначеннi
148
Роздiл VII
його трудовоє функцiє може бути врахована сезоннiсть робо-
ти, необхiднiсть переведення на iншу роботу, потреба у пра-
цiвнику, який володiу, крiм основноє, також i додатковими
трудовими функцiями, та iн.
11. Вiдповiдно до ст. 21 КєнП контракт у особливою фор-
мою трудового догопору, в якому строк його дiє, права,
обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна),
умови матерiального чибе-iпсчсiiiiн та органiзацiє працi пра-
цiвника, умони розiрначня догопору можуть встановлюватись
угодою сторiн.
З метою вдосконалення порядку застосування контрактноє
форми трудового договору постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 19 березня 1994 р. затверджено Положення про
порядок укладання контрактiв при прийняттi (найманнi) на
роботу працiвникiв.
Це Положення визначау порядок укладання контрактiв
при прийняттi (найманнi) працiвникiв на роботу на пiдпри-
умствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форм влас-
ностi, виду дiяльностi та галузi господарства. Але воно не
поширюуться на керiвникiв пiдприумств державноє форми
власностi.
Контрактна форма трудового договору застосовууться у
випадках, прямо передбачених чинним законодавством.
Контракт оформляуться у двох примiрниках мiж власником
або уповноваженим органом, громадянином (працедавцем) i
працiвником та набувау чинностi з моменту його пiдписання
або з дати, визначеноє сторонами в контрактi, i може бути
змiнений лише за угодою сторiн, складеною в письмовiй
формi.
За своую юридичною природою контракт у угодою про
працю, але вiн вiдрiзняуться пiд звичайного трудового догово-
ру тим, що дозволяу поуднувати нормативне i договiрне регу-
лювання трудових вiдносин. При цьому при укладеннi контр-
акту домiнуу договiрне реi-улювання суттувих та iнших умов
працi, а також умов соцiально-побутовоє сфери.
Рiшення про контрактну форму регулювання трудових вiд-
носин приймауться загальними зборами колективу сiльсько-
господарського пiдприумства. Поширюуться вона, насампе-
ред, на керiвника пiдприумства, головних спецiалiстiв i керiв-
никiв структурних пiдроздiлiв. Контракт iз керiвником пiд-
приумства розглядауться i затверджууться на загальних зборах
Правове становище працiвникiв ДСГП 149
(зборах уповноважених) колективу, якщо за нього проголосу-
вало не менше половини присутнiх. За єх дорученням контр-
акт пiдписуу голова зборiв або iнший уповноважений на це
працiвник пiдприумства, зокрема голова ради трудового ко-
лективу. Контракт набувау чинностi вiд дня його затверджен-
ня зборами. При укладеннi контракту сторони обумовлюють
єхнi права та обовязки, вiдповiдальнiсть, режим працi й вiд-
починку, форми i розмiри винагороди за працю, побутовi
умови контрактанта, порядок вирiшення спорiв, змiни i при-
пинення контракту та iншi додатковi умови, наприклад, про
створення необхiдних умов для поуднання роботи з навчан-
ням або пiдвищення квалiфiкацiє, про виплату додаткових до-
помог при звiльненнi, заподiяннi шкоди здоровю контрак-
танта, наданнi черговоє вiдпустки та iн.
До контракту можна включити умови про самостiйний ви-
бiр працiвником режиму робочого часу або встановлення робо-
чого дня, про заборону роботи за сумiсництвом i т. д.
В контрактi можуть обумовлюватись суспiльно-побутовi
умови, наприклад, видiлення автомашини, полiпшення жит-
лових умов, забезпечення дитини мiсцем у дитячiй дошкiль-
нiй установi, погашення банкiвськоє позички або заборгова-
ностi у звязку зi вступом до житлово-будiвельного коопера-
тиву, захист вiд iнфляцiйних процесiв та iн.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором
полягау в тому, що вiн дозволяу з метою захисту прав та iнте-
ресiв працiвника максимально iндивiдуалiзувати кожну
контрактну угоду про працю.
12. Важлива роль у правовому регулюваннi трудових вiдно-
син працiвникiв сiльського господарства i визначеннi єх пра-
вового становища належить професiйним спiлкам працiвни-
кiв агропромислового комплексу. ЗО травня 1990 р. i зєзд
профспiлок АПК Украєни затвердив Статут професiйноє спiл-
ки працiвникiв агропромислового комплексу Украєни та Ос-
новнi напрями дiяльностi професiйноє спiлки працiвникiв аг-
ропромислового комплексу Украєни.
Створена профспiлка працiвникiв агропромислового ком-
плексу у самостiйною i незалежною вiд будь-яких полiтич-
них, iнших громадських органiзацiй, державних, господар-
Див.: Матерiали i зєзду профспiлки працiвникiв АПК Украєни. - К.,
1990. - С. 35.
150 РоядiяУ>
ських i адмiнiстративних органiв. Вона покликана представ-
ляти i захищати економiчнi, соцiальнi, духовнi та iншi законнi
права та iнтереси єє членiв перед державними, громадсько-по-
лiтичними та господарськими органами.
В Основних напрямах дiяльностi професiйноє спiлки пра-
цiвникiв агропромислового комплексу Украєни визначено й
конкретнi завдання щодо -iахисту професiйно-трудових, соцi-
ально-екопомiчиих, культурно-духовних iнтересiв, прав i со-
цiальних гарантiй трудiиникiв шронромислового комплексу.
З метою захисту прав тя iнтересiв сiльськогосподарських
працiвникiв профспiлки беруть активну участь у нормотвор-
чостi. Бiльшiсть правових актiв iз питанiє працi приймауться
тiльки за погодженням з профспiлковими органiзацiями або
за Єх участю, чи з урахуванням єхньоє думки. Так, профспiлко-
вий комiтет бере участь у у розробленнi колективних догово-
рiв i угод, контролюу єх виконання, стан охорони i умови пра-
цi, заробiтноє плати, додержання трудового законодавства,
соцiальноє справедливостi при розподiлi житла, путiвок, iн-
ших благ, якi надаються з фондiв економiчного стимулюван-
ня i госпрозрахункового прибутку.
Право професiйних спiлок представляти iнтереси працiв-
никiв агропромислового комплексу в галузi виробництва,
працi, побуту i культури викладено також у главi XVI КЗпП.
2. Права та обовязки сiльськогосподарських
працiвникiв як членiв виробничих пiдроздiлiв
пiдприумств
1. Виробнича бригада у первинною ланкою колективу
сiльськогосподарською пiдприумства (незалежно вiд його
форми власностi та форми госiюдирювання). Вона виступау
як самостiйний субукт, надiлений псиними повноваженнями
щодо упрашiiнни трудоним процесом. Як субукт права колек-,
тив бригади вступау в органiзацiйно-управлiнськi вiдносини з
адмiнiстрацiую пiдприумства при вирiшеннi питань комплек-
тування бригади, плануваннi та органiзацiє єє роботи, оплати i
стимулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiє працiвникiв,
,i----
1 Про форми органiзацiє працi див. роздiл XVIII пiдручника.
Правове становище працiвникiв ДСГП
151
притягнення до вiдповiдальностi порушникiв трудовоє дис-
циплiни тощо.
Повноваження колективу виробничоє бригади визнача-
ються, передусiм, типовими i галузевими положеннями про
бригаду, на пiдставi яких адмiнiстрацiя, зокрема ДСП, за по-
годженням iз профкомом затверджуу мiсцевi (локальнi) поло-
ження про бригаду пiсля розгляду єх колективами бригад, а
також статтями 2526-2528 КЗпП.
Питання про органiзацiю бригади розглядауться на зборах
єє майбутнiх членiв. Рiшення про єє створення оформляуться
протоколом зборiв, на пiдставi якого керiвник пiдприумства
видау наказ (розпорядження) про органiзацiю бригади.
Вiдповiдно до ст. 2526 КЗпП зарахування в бригаду нових
працiвникiв провадиться за згодою єє трудового колективу.
Однак зарахування працiвникiв, направлених у бригаду для
працевлаштування згiдно з законодавством (молодих спецi-
алiстiв, випускникiв навчальних закладiв системи професiй-
но-технiчноє освiти, осiб, звiльнених вiд покарання, пiсля
примусового лiкування i т. д.), у обовязковим.
Колектив бригади мау право вимагати вiд власника або
уповноваженого ним органу виведення зi складу бригади пра-
цiвникiв у разi скорочення єє чисельностi, невiдповiдностi
працiвника виконуванiй роботi тав iнших випадках, передба-
чених статтями 40 i 41 КЗпП. Власник або уповноважений
ним орган вiдповiдно до законодавства переводить таких пра-
цiвникiв, за єх згодою, на iншу роботу або звiльняу у встанов-
леному порядку.
Бригадири обираються на зборах колективiв бригад (таум-
ним або вiдкритим голосуванням) i затверджуються керiвни-
ком пiдроздiлу, до складу якого входять цi бригади.
Вiдповiдно до ст. 2527 КЗпП колектив бригади може роз-
подiляти колективний заробiток iз застосуванням коефiцiунта
трудовоє участi. Коефiцiунти членам бригади затверджуються
колективом бригади за поданням бригадира (ради бригади).
При цьому заробiтна плата працiвника не може бути нижчою
вiд встановленого державного мiнiмального розмiру.
2. Значну самостiйнiсть мають госпрозрахунковi бригади,
яким поряд iз планом з обсягу виробництва, зростання про-
дуктивностi працi й пiдвищення єє якостi, встановлюються
плановий фонд заробiтноє плати, норми витрати сировини,
матерiалiв, напiвфабрикатiв, палива, електроенергiє та iн. ма-
152 Роздiл V>:
терiальних ресурсiв, використання яких безпосередньо зале-,
жить вiд єхньоє дiяльностi. Взаумнi обовязки адмiнiстрацiє та
госпрозрахунковоє бригади, а також форми i розмiри єх заохо-
чення вiдображаються и договорi мiж ними.
3. У вiдносинах, що склпдiєютьсн мiж найманими працiв-
никами виробничоє бригади i працедавцем в особi органу (по-
садовоє особи), упопнопiiжспоiо iиi.iсником (-ами) субукта
пiдприемництв;!, сторони нссуiь пеннi обовязки.
Власник або уiiоiiiiоiiiiжсний ним орган зобовязанi ство-
рити належнi умови для високопродуктивноє працi: надати
роботу, забезпечити справнiсть сiльськогосподарських меха-
нiзмiв та обладнання, створити безпечнi умови працi. Колек-
тив бригади зобовязаний своучасно i якiсно виконати весь
комплекс робiт i виростити передбачену договором кiлькiсть
сiльськогосподарськоє продукцiє та забезпечити єє збережен-
ня; вiн несе вiдповiдальнiсть за невиконання зобовязання, за
непродуктивнi витрати та iншi види збиткiв.
Законодавством (ст. 2528 КЗпП) передбачено не тiльки
вiдповiдальнiсть колективу бригади, а й вiдповiдальнiсть ди-
рекцiє ДСП, ТОВ та правлiння КСГП, АТ у випадках, коли з
єхньоє вини були зриви в роботi бригади.
Працiвникам виробничих бригад надано широкi повнова-
ження у вирiшеннi питань виробничо-господарськоє дiяль-
ностi усерединi бригад. Колектив (рада) виробничоє бригади
мау право: брати участь у вирiшеннi питань єє комплектуван-
ня, в тому числi у висуненнi кандидатури бригадира та iнших
керiвникiв, плануваннi та органiзацiє єє роботи, оплати i сти-
мулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiє працiвникiв, при-
тягнення до вiдповiдальностi порушникiв дисциплiни; роз-
глядати проекти виробничих планiв бригади i заходи, що за-
безпечують єх виконання; брати участь у роботi зi змiцнення
трудовоє дисциплiни, покращення використання робочого
часу, технiки, обладнання, палива; розглядати випадки пору-
шення трудовоє дисциплiни; рочглядаги i затверджувати про-
позицiє бригадира щодо встановлення членам бригади коефi-
цiунта трудовоє участi з урахуванням реального внеску >
спiльнi результати працi; визначати розмiри премiй i заробiт-
ноє плати кожного члена бригади; надавати (анулювати) над-
бавки й доплати за професiйну майстернiсть i сумiщення про-
фесiй; рекомендувати адмiнiстрацiє та профспiлковiй органi-
зацiє змiнювати в установленому порядку квалiфiкацiйний
Правове становище працiвникiв ДСГП 155
розряд працiвника; розглядати питання матерiального i мо-
рального заохочення членiв бригади, черговостi надання єм
вiдпусток; розглядати питання прийняття в бригаду нових
працiвникiв, звiльнення членiв бригади, а також виключення
з єє складу окремих працiвникiв; вимагати вiд адмiнiстрацiє
звiльнення бригадира, якого обрав колектив, якщо вiн не ви-
правдав довiря колективу, та iн.
При цьому працiвники бригади самi визначають, як будуть
реалiзовуватися єхнi повноваження: загальними зборами
(конференцiую) чи радою бригади.
3. Особливiсть правового становища
працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств
в аграрному секторi
1. У процесi мiжгосподарськоє кооперацiє та агропромис-
ловоє iнтеграцiє сiльськогосподарськi пiдприумства рiзних
форм власностi добровiльно обуднують матерiальнi, фiнан-
совi й трудовi ресурси з метою збiльшення виробництва, по-
лiпшення зберiгання i переробки продовольства, продуктiв хар-
чування i сировини рослинного та тваринного походження.
Державнi й недержавнi (приватнi, кооперативного й кор-
поративного типiв) сiльськогосподарськi пiдприумства здiйс-
нюють свою виробничо-господарську дiяльнiсть на основi
рiзних форм власностi. Суттувi вiдмiнностi цих форм влас-
ностi обумовлюють як особливостi правового становища
сiльськогосподарських пiдприумств i створюваних ними мiж-
господарських формувань, так i правового статусу єх працiв-
никiв. Питання органiзацiє працi, тривалостi робочого часу i
часу вiдпочинку, надання вихiдних днiв i вiдпусток, застосу-
вання заходiв заохочення i дисциплiнарного впливу, а також
iншi питання органiзацiє працi працiвникiв вирiшуються вiд-
повiдно до чинного трудового законодавства. Однак щодо
працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств (органiзацiй) пев-
ною мiрою застосовууться i законодавство, що регулюу дiяль-
нiсть субуктiв пiдприумництва корпоративного i, особливо,
кооперативного типу.
2. Трудовi ресурси в мiжгосподарських пiдприумствах (ор-
ганiзацiях) формуються за рахунок працiвникiв державних i
колективних сiльськогосподарських пiдприумств, якi працю-
154 Роздiл УИ
ють постiйно або сезонно, єх взаумовiдносини з пiдприум-
ствами оформляються трудовим договором. При цьому пра-
цiвники мiжгосподарських пiдприумств i органiзацiй не
мають вiдмiнностей у праних та обовязках незалежно вiд то-
го, чи працювали вони ранiше єє державному або колективно-
му сiльськогосподарському пiдприумствi. Це свiдчить про те,
що за своєм iiр.iкоиим спшонищим працiвники мiжгосподар-
ських утворенi, у просто прицiнникiєми i на них поширюуться
трудове законодавство. Одначе повною мiрою це стосууться
лише постiйних iiрiєпiiiникiв мiжгосподарських пiдприумств i
органiзацiй. Поряд ii ними н мiжгосподарських пiдприум-
ствах (органiзацiях) i виробничих обуднаннях у сiльському
господарствi у специфiчнi категорiє працiвникiв зi змiшаним
правовим статусом. До них належать члени колективних
сiльськогосподарських пiдприумств, направленi за рiшенням
правлiння на роботу в мiжгосподарськi формування. Своурiд-
нiсть єхнього правового становища полягау в тому, що за ни-
ми зберiгаються: членство в КСГП (СВК, СпС) i окремi права
та обовязки, передбаченi Статутом колективного господар-
ства. Зокрема, вони мають право брати участь в управлiннi
справами пiдприумства, членами якого вони у, вибирати та.
бути обраними в органи його управлiння, користуватися при-
садибною дiлянкою, пасовищами, сiножатями, транспортом,
культурно-побутовим обслуговуванням та iн. Але на мiжгос-
подарському пiдприумствi, куди направлено на роботу члена
колективного сiльськогосподарського пiдприумства, його за
наказом оформляють як звичайного найманого працiвника.
Мiжгосподарське кооперування сприяу унiфiкацiє право-
вих статусiв працiвникiв мiжгосподарських пiдприумств,
працiвникiв i членiв колективних сiльськогосподарських пiд-
приумств, При регулюваннi трудових вiдносин у мiжгос-
подарських пiдприсмстпах частосовуються мiжгалузевий, га-
лузевий, територiальний i локальний види правового регулю-
вання.
Роздiл VIII
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСЬКОГО
(ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА
1. Поняття селянського (фермерського)
господарства та його правовi ознаки
1. Селянське (фермерське) господарство - це форма орга-
нiзацiє сiльськогосподарського виробництва громадян.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93