в цiй частинi Закон "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство" (ст. 7,9) суперечить Закону "Про сiльськогосподарську коопе-
рацiю". -В. Я.
Право членства громадян у СiТi кооперативного типу 123
ня передати йому (громадяниновi) належну частку (пай). Це
право громадянина у абсолютним, визнауться i захищауться
державою.
Так само на пiдставi Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" асоцiйованi члени мають загальне у разi припи-
нення асоцiйованого членства i першочергове право на отри-
мання свого майнового внеску та вiдповiдноє частки доходу i
повернення єх земельних дiлянок у натурi (на мiсцевостi) у
разi лiквiдацiє кооперативу.
Таке першочергове право асоцiйованi члени мають i у разi
банкрутства кооперативу, як це випливау iз змiсту Закону
"Про сiльськогосподарську кооперацiю".
7. Важливим i принципово новим елементом змiсту май-
нових, що виникають з членства, вiдносин у вiдносини спад-
кування майна (паю). Вiдповiдно до п. 2 ст. 9 Закону "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство" та п. 2 ст. 25
Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" пай членiв -
фiзичних осiб, може успадковуватися згiдно з цивiльним за-
конодавством i статутом пiдприумства. Слiд зазначити, що
вiдсутнiсть у статутi пiдприумства норми про спадкування або
невiдповiднiсть норм статуту нормам цивiльного законодав-
ства не можуть обмежувати право членiв КСГП, ВСГК iнших
кооперативiв заповiдати свою частку в спiльному його майнi,
а також обмежувати право спадкоумцiв на одержання спад-
щини, в тому числi й у натурi.
8. Нацiональним аграрним законодавством встановлено
принципово важливi правила щодо визначення i реалiзацiє
членами сiльгосппiдприумств кооперативного типу майнових
правомочностей. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" (п. З ст. 9) та "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" (п. 1 ст. 25) у разi виходу з
КСГП, ВСГК iнших кооперативiв громадянин мау право на
одержання своує частки у спiльному майнi (паю) натурою,
грошима, цiнними паперами. Термiн, порядок та iншi умови
видання-одержання паю законом не врегульовано. Вiн регла-
ментууться нормами статутiв цих КСГП, ВСГК i, як правило,
локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема
положенням про порядок утворення i використання пайового
фонду майна членiв колективного та iншого кооперативного
типу пiдприумства.
На практицi з цього приводу виникау чимало непорозу-
мiнь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення i
використання пайового фонду майна членiв таких КГСП,
ВСГК зазначауться, що у випадку виходу з членiв такого
КСГП, ВСГК пай видасться тiльки у разi створення селян-
ського (фермерського) господарства, або ж вартiсть паю буде
виплачуватися протягом 10 рокiв, або тiльки в розмiрi до 50
вiдсоткiв вартостi паю тощо. Подiбна практика у правомiр-
ною, оскiльки пi iiитiшня не врегульованi законом, а тому
вiднесенi до локальноє пранотворчостi. Останнi приймають
самi члени цих КСГП, ВСГК iнших кооперативiв на єхнiх за-
гальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких ло-
кальних актiв в одних випадках ставить за мету недопущення
iнших конкуруючих приватних форм господарювання, ухи-
лення вiд сплати членами єхнiх паєв. У цих випадках члени
КСГП, ВСГК iнших кооперативiв позбавляють самi себе
можливостi одержати свою частку (пай) на цiлком правомiр-
них пiдставах.
Приймаючи рiшення про видiлення-приймання паю, слiд
керуватися загальними пiдходами щодо прав громадянина як
субукта аграрних та цивiльно-правових вiдносин, з огляду на
те, що тiльки громадянин (як фiзична особа й носiй цивiльноє
право- i дiуздатностi) у повноправним носiум субуктних
прав, що саме громадянин створюу приватнi юридичнi особи
(в тому числi й кооперативного типу), що навiть Закони "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство" та "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" хоча й нечiтко, але все ж
визнау саме громадянина субуктом права власностi. Наведенi
правомочностi у первинними i визначальними у вiдносинах
членського майнового характеру, що складаються в аграрних
пiдприсмстнах.
Тому вважауться обгрунтованою практика, заснована на
локальних пряпоних актах, копи нема будь-яких обмежень
щодо громадян при одержаннi ними сносє частки (паю) у разi
виходу з членi> пграрпих пiдирш мцiн (спiлки селян, сiльгосп-
виробничого коочсрiєтину тощо). Законною у також практика
визначення обуктiв нидшiпя-iiсрсдiєвiпiня громадяниновi
його паю, а також черговiсть кидання йому майна в рахунок
його паю та виконання членських нiдносин з боку КСГП,
ВСГК перед своєм вибулим членом, причому черговiсть, без-
посередньо визначену аграрним законодавством. Так, вiдпо-
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 125
вiдно до Законiв "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство" (п. З ст. 9) та "Про сiльськогосподарську коопе-
рацiю" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговiсть видання грома-
дяниновi паю: насамперед натурою (тобто будинками, спору-
дами, iншою нерухомiстю, сiльськогосподарською технiкою,
тракторами, сiльськогосподарським реманентом, продуктив-
ною худобою тощо), а вже потiм - грошима (без будь-якоє
затримки) або цiнними паперами. Земельний кодекс Украєни
(статтi 50, 51), наведенi вище Закони та iнше аграрнезаконо-
давство встановлюють, що в разi виходу громадянина з членiв
пiдприумства кооперативного типу йому мау надаватися зещ
ля iз земель свого КСГП, ВСГК.
9. Нацiональне право Украєни гарантуу всiм громадянам
прiєно на вiдпочинок. Поряд iз нормами Кодексу законiв про
прiєпю у Статутi сiльськогосподарського колективного та iн"
шого пiдприсмстиа кооперативного типу йдеться про право
членiв i найманих робiтникiв на вiдпочинок. Це право, з
огляду на специфiку (сезоннiсть тощо) аграрного виробницт-
ва, забезпечууться встановленням тривалостi робочого дня,
днiв щотижневого вiдпочинку, наданням щорiчних оплачува-
них вiдпусток, а також розвитком та пiдтримкою соцiальноє
iнфраструктури, закладiв культури, спорту, соцiально-побуто-
вого обслуговування тощо.
В аграрних пiдприумствах кооперативного типу умови i
порядок надання вiдпусток визначено у Правилах внутрiш-
нього розпорядку цих КСГП, ВСГК, вiдповiдно до Закону
Украєни "Про вiдпустки" вiд 15 листопада 1996 р. У цих Пра-
вилах право, зокрема на вiдпочинок членiв КСГП, ВСГК у
виглядi щорiчно оплачуваних вiдпусток, конкретизууться за-
лежно вiд сфери застосування працi члена в кооперативному
пiдприумствi, але не менше 24 календарних днiв. Додатковi
вiдпустки надаються членам пiдприумства згiдно з постано-
вою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про затвердження спискiв
виробництв, робiт, цехiв, професiй i посад, зайнятiсть працiв-
никiв в яких дау право на щорiчнi додатковi вiдпустки за
роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi та особливий
характер працi" вiд 17 листопада 1997 р. за №1290.
Див.: Додаток 2 п. 14 "Сiльське та лiсове господарство".
10. Як i всi громадяни Украєни, члени аграрних пiдпри-
умств мають право на одержання державних пенсiй. Аграрнi
пiдприумства мають право встановлювати своєм ветеранам
працi, скалiченим на роботi, iншим соцiальне не захищеним
верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам єхнiх
родин, учителям, медпрацiвникам тощо) матерiальну допомо-
гу та персональнi додатковi пенсiє. Розмiр цих допомог та
пенсiй встановлюу саме КСГП, ВСГК тощо. тдине, що може
стримувати надання такоє адресноє допомоги, - це брак кош-
тiв, iншi фактори неправового характеру.
Питанням соцiального розвитку села в Украєнi придiляуть-
ся велика увага. Свiдченням цього у прийняття спецiального
закону, загальнодержавноє та регiональних програм тощо.
Зокрема, встановлюються право селян на одержання вiд пiд-
приумства допомоги у набуттi спецiальностi, пiдвищення ква-
лiфiкацiє, в одержаннi путiвок до санаторiєв та iнших курорт-
ио-лiкувальних закладiв, право на культурно-побутове обслу-
говування, на допомогу в будiвництвi житла i господарських
будiвель, забезпечення паливом i на задоволення iнших по-
треб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами
(зборами уповноважених) членiв КСГП, ВСГК iнших пiд-
приумств.
11. Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприумство", "Про пiдприумства в Украєнi",
"Про сiльськогосподарську кооперацiю". Статутами колек-
тивного та iншого кооперативного типу пiдприумств (спiлок
селян) на членiв цих КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв по-
кладаються певнi обовязки. За своєм призначенням i змiстом
цi обовязки спрямованi на досягнення статутних завдань,
одержання прибутку, змiцнення конкурентоспроможностi, са-
мого КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв на ринку, недопу-
щення його банкрутства тощо.
Так, члени i перш за все дiйснi члени-громадяни пiдпри-
умства зобовязанi: сумлiнно додержувати вимог статуту й iн-
ших локальних актiв, а також рiшень органiв управлiння та
розпоряджень голови iiрiниiiєшя, керiвникiв виробничих пiд-
роздiлiв i спецiалiстiв; сумлiнно працювати в КСГП, ВСГК,
додержувати трудовоє та технологiчноє дисциплiни i Правил
внутрiшнього розпорядку; додержувати умов укладених дого-
ворiв з органами управлiння (правлiнням); брати участь сво-
єми паями у формуваннi фондiв свого пiдприумства (коопера-
тиву, спiлки), необхiдних для досягнення статутних-завдань
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 12Т
та функцiй цих пiдприумств кооперативного типу; вiдшкодо-
вувати збитки, завданi пiдприумству з єхньоє вини через при-
тягнення єх до матерiальноє вiдповiдальностi; рацiонально ви-
користовувати природнi ресурси, насамперед землю, водо-
йми, лiси, берегти природу i охороняти єє багатства.
На вiдмiну вiд дiйсних асоцiйованi члени за Законом "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" зобовязанi: робити пайовi
внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додат-
ковi пайовi кошти дотримувати статуту. iншi обовязки асоцi-
йованих членiв деталiзуються у статутах ВСГК.
9 3. Пiдстави й порядок припинення права членства
в сiльськогосподарських пiдприумствах
i.,,(
1. У соцiнльно-скономiчному планi припинення права
членства i> сiлi-ськоiосiєодiєрському пiдприумствi зумовлено
виключне субуктивними причинами особистого характеру.
Винятком iз цього загального правила у припинення права
членства внаслiдок припинення дiяльностi свого КСГП,
ВСГК або в разi виключення особи з числа членiв свого
КСГП,ВСГК.
Припинення права членства в сiльськогосподарському
пiдприумствi повязано з певними юридичними дiями як
юридичними фактами. Такими фактами у подання заяви про
вихiд iз КСГП, ВСГК, СпС i прийняття загальними зборами
(зборами уповноважених) цього пiдприумства рiшення з
цього приводу, а також про виключення з членiв КСГП,
ВСГК, СпС на пiдставi його статуту. Якщо задоволення заяви
про вихiд свiдчить про добровiльне припинення членства, то
прийняття рiшення про виключення у примусовим позбав-
ленням особли прав члена КСГП, ВСГК, СпС. Вихiд особи з
членiв КСГП, ВСГК, СпС здiйснюуться з iнiцiативи i на пiд-
ставi волевиявлення члена цього пiдприумства. Виключення з
членiв КСГП, ВСГК, СпС може статися лише з iнiцiативи
громадськостi та органiв управлiння цього пiдприумства.
2. Заява члена про вихiд мау бути розглянута правлiнням i
загальними зборами (чи зборами уповноважених), не пiзнiше
нiж у тримiсячний строк вiд дня подання заяви як це перед-
бачено статутом. Аграрне (як i колишну колгоспне) законо-
давство не мiстить у собi перелiку пiдстав для виходу з членiв
пiдприумцiв. ;
128 Роздiл V
Для оформлення виходу необхiдно, щоб член КСГП,
ВСГК звернувся до органу управлiння (уповноваженого ста-
тутом приймати рiшення про вихiд чи виключення) з письмо-
вою заявою про вихiд iз членiв цього КСГП, ВСГК. Ця заява
мау бути розглянута правлiнням i винесена протягом най-
ближчого засiдання на розгляд уповноваженого статутом
органу управлiння. Нi правлiння, нi уповноважений вищий
орган управлiння не мають права перешкоджати особi вийти
з членiв пiдприумства.
Припинення членства внаслiдок виключення особи з чис-
ла членiв КСГП, ВСГК iншого кооперативу провадиться на
пiдставi рiшення вищого органу управлiння загальними збо-
рами (чи зборами уповноважених) на основi Статуту цього
КСГП, ВСГК iншого кооперативу. Виключення застосову-
уться до несумлiнних членiв, якi, зокрема, припинили трудо-
ву участь у кооперативi, як надзвичайний захiд дисциплiнар-
ного впливу.
Не допускауться виключення з членiв КСГП, ВСГК iншо-
го сiльськогосподарського пiдприумства без достатнiх для
цього пiдстав, за незначнi провини або за вчинки, якi не у по-
рушенням трудовоє дисциплiни чи статуту КСГП, ВСГК
СпС, не були систематичними i за них попередньо не накла-
далися дисциплiнарнi стягнення. Рiшення про виключення
може бути оскаржено до суду.
3. Юридичний факт припинення права членства в колек-
тивному чи в iншому сiльськогосподарському пiдприумствi
тягне за собою певнi правовi наслiдки. Так, припинення
членства у КСГП, ВСГК тягне за собою позбавлення цiує
особи статусу члена цього пiдприумства. Особа, яка вийшла
за власним бажанням з членiв колективного пiдприумства,
сiльськогосподарського кооперативу, мау право на одержан-
ня своує частки у спiльному майнi КСГП, ВСГК, СпС (паю)
натурою, грошима чи цiнними паперами, як це прямо вста-
новлено ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство" та стапями 12 i 25 Закону "Про сiльськогос-
подарську кооперацiю". Цiй особi без затримки мау бути ви-
дано єє трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок.
У разi виключення з членiв КСГП, ВСГК iншого коопера-
тиву особi слiд повернути трудову книжку. Щодо належного
єй паю вважауться обгрунтованою практика, коли пай все ж
єй видауться, а також проводиться з нею розрахунок за вико-
нану роботу.
Роздiл VI
ПРАВО ЗАСНОВНИЦТВА 1 УЧАСТi
В АГРАРНИХ КОРПОРАТИВНИХ
ПРАВОВiДНОСИНАХ
1. Поняття права засновництва i права участi
в аграрних корпоративних правовiдносинах
1. В аграрних пiдприумствах корпоративного типу, якими
с такi господарськi товариства як акцiонернi товариства (вiд-
критого чи закритого типу) та товариства з обмеженою вiдпо-
нiдильнiстю. ииiиачальпа роль належить єх засновникам,
учионикiєм ти акцiонерам. За загальним правилом ними ви-
шиються фiзичнi особи та/або юридичнi особи приватного
права, та/або держава (в особi Фонду державного майна Ук-
раєни), якi утворили такi субукти аграрного пiдприумництва
(аграрнi пiдприумцi). При створеннi останнiх громадяни та
юридичнi особи приватного права спочатку стають засновни-
ками, а пiсля державноє реустрацiє таких вiдкритих акцiонер-
них товариств (ВАТ) або закритих акцiонерних товариств
(ЗАТ) цi громадяни та юридичнi особи приватного права ста-
ють акцiонерами i набувають корпоративнi права. Пiсля дер-
жавноє реустрацiє аграрних товариств з обмеженою вiдповi-
дальнiстю (ТОВ) цi громадяни та юридичнi особи приватного
права стають учасниками i також набувають корпоративнi
права. Щодо Фонду державного майна Украєни (ФДМУ), то
у процесi приватизацiє радгоспiв та iнших державних сiльсь-
когосподарських пiдприумств (ДСП) Фонд державного майна
у свого роду засновником ВАТ, а пiсля державноє реустрацiє
останнього стау акцiонером i набувау корпоративнi права в цих
аграрних ВАТ. Дiє засновникiв, акцiонерiв та учасникiв аграр-
них ВАТ, ЗАТ та ТОВ будуються на правi засновництва, учас-
тi та корпоративних правах. Цi права у також одними з визна-
чальних iнститутiв аграрного права Украєни.
Щодо поняття та сутностi правосубуктностi аграрних пiдприумцiв кор-
поративного типу див. роздiл IV цього пiдручника.
г -
Право засновництва громадян та iнших засновникiв аг-
рарних (сiльськогосподарських), по сутi, приватних пiдпри-
умцiв корпоративного типу як мiжгалузевий загальний iнсти-
тут цивiльного права являу собою сукупнiсть правових норм за-
конiв i пiдзаконних актiв, якими встановлюються певнi правила
щодо формування особами (зокрема, громадянами) статутного
фонду (статутного капiталу) аграрного ВАТ, ЗАТ, ТОВ, щодо
укладення мiж засновниками установчоє угоди, своучасного вне-
сення першого внеску до статутного капiталу (статутного фон-
ду), державноє реустрацiє ВАТ, ЗАТ, ТОВ, як пiдприумця кор-
поративного типу.
Право участi громадян та iнших учасникiв i акцiонерiв в
аграрних (сiльськогосподарських) ВАТ, ЗАТ i ТОВ як пiдпри-
умцях корпоративного типу:
1) являу собою сукупнiсть правових норм законiв й уста-
новчих документiв щодо цих господарських товариств, якими
встановлюються певнi правила реалiзацiє цими акцiонерами
ВАТ i ЗАТ та учасниками ТОВ набутих ними корпоративних
прав;
2) охоплюу юридичне оформлення участi (зокрема, вне-
сення остаточного внеску i формування статутного фонду
(капiталу) товариства), також;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
пiдприумство" (ст. 7,9) суперечить Закону "Про сiльськогосподарську коопе-
рацiю". -В. Я.
Право членства громадян у СiТi кооперативного типу 123
ня передати йому (громадяниновi) належну частку (пай). Це
право громадянина у абсолютним, визнауться i захищауться
державою.
Так само на пiдставi Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" асоцiйованi члени мають загальне у разi припи-
нення асоцiйованого членства i першочергове право на отри-
мання свого майнового внеску та вiдповiдноє частки доходу i
повернення єх земельних дiлянок у натурi (на мiсцевостi) у
разi лiквiдацiє кооперативу.
Таке першочергове право асоцiйованi члени мають i у разi
банкрутства кооперативу, як це випливау iз змiсту Закону
"Про сiльськогосподарську кооперацiю".
7. Важливим i принципово новим елементом змiсту май-
нових, що виникають з членства, вiдносин у вiдносини спад-
кування майна (паю). Вiдповiдно до п. 2 ст. 9 Закону "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство" та п. 2 ст. 25
Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" пай членiв -
фiзичних осiб, може успадковуватися згiдно з цивiльним за-
конодавством i статутом пiдприумства. Слiд зазначити, що
вiдсутнiсть у статутi пiдприумства норми про спадкування або
невiдповiднiсть норм статуту нормам цивiльного законодав-
ства не можуть обмежувати право членiв КСГП, ВСГК iнших
кооперативiв заповiдати свою частку в спiльному його майнi,
а також обмежувати право спадкоумцiв на одержання спад-
щини, в тому числi й у натурi.
8. Нацiональним аграрним законодавством встановлено
принципово важливi правила щодо визначення i реалiзацiє
членами сiльгосппiдприумств кооперативного типу майнових
правомочностей. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" (п. З ст. 9) та "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" (п. 1 ст. 25) у разi виходу з
КСГП, ВСГК iнших кооперативiв громадянин мау право на
одержання своує частки у спiльному майнi (паю) натурою,
грошима, цiнними паперами. Термiн, порядок та iншi умови
видання-одержання паю законом не врегульовано. Вiн регла-
ментууться нормами статутiв цих КСГП, ВСГК i, як правило,
локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема
положенням про порядок утворення i використання пайового
фонду майна членiв колективного та iншого кооперативного
типу пiдприумства.
На практицi з цього приводу виникау чимало непорозу-
мiнь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення i
використання пайового фонду майна членiв таких КГСП,
ВСГК зазначауться, що у випадку виходу з членiв такого
КСГП, ВСГК пай видасться тiльки у разi створення селян-
ського (фермерського) господарства, або ж вартiсть паю буде
виплачуватися протягом 10 рокiв, або тiльки в розмiрi до 50
вiдсоткiв вартостi паю тощо. Подiбна практика у правомiр-
ною, оскiльки пi iiитiшня не врегульованi законом, а тому
вiднесенi до локальноє пранотворчостi. Останнi приймають
самi члени цих КСГП, ВСГК iнших кооперативiв на єхнiх за-
гальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких ло-
кальних актiв в одних випадках ставить за мету недопущення
iнших конкуруючих приватних форм господарювання, ухи-
лення вiд сплати членами єхнiх паєв. У цих випадках члени
КСГП, ВСГК iнших кооперативiв позбавляють самi себе
можливостi одержати свою частку (пай) на цiлком правомiр-
них пiдставах.
Приймаючи рiшення про видiлення-приймання паю, слiд
керуватися загальними пiдходами щодо прав громадянина як
субукта аграрних та цивiльно-правових вiдносин, з огляду на
те, що тiльки громадянин (як фiзична особа й носiй цивiльноє
право- i дiуздатностi) у повноправним носiум субуктних
прав, що саме громадянин створюу приватнi юридичнi особи
(в тому числi й кооперативного типу), що навiть Закони "Про
колективне сiльськогосподарське пiдприумство" та "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" хоча й нечiтко, але все ж
визнау саме громадянина субуктом права власностi. Наведенi
правомочностi у первинними i визначальними у вiдносинах
членського майнового характеру, що складаються в аграрних
пiдприсмстнах.
Тому вважауться обгрунтованою практика, заснована на
локальних пряпоних актах, копи нема будь-яких обмежень
щодо громадян при одержаннi ними сносє частки (паю) у разi
виходу з членi> пграрпих пiдирш мцiн (спiлки селян, сiльгосп-
виробничого коочсрiєтину тощо). Законною у також практика
визначення обуктiв нидшiпя-iiсрсдiєвiпiня громадяниновi
його паю, а також черговiсть кидання йому майна в рахунок
його паю та виконання членських нiдносин з боку КСГП,
ВСГК перед своєм вибулим членом, причому черговiсть, без-
посередньо визначену аграрним законодавством. Так, вiдпо-
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 125
вiдно до Законiв "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство" (п. З ст. 9) та "Про сiльськогосподарську коопе-
рацiю" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговiсть видання грома-
дяниновi паю: насамперед натурою (тобто будинками, спору-
дами, iншою нерухомiстю, сiльськогосподарською технiкою,
тракторами, сiльськогосподарським реманентом, продуктив-
ною худобою тощо), а вже потiм - грошима (без будь-якоє
затримки) або цiнними паперами. Земельний кодекс Украєни
(статтi 50, 51), наведенi вище Закони та iнше аграрнезаконо-
давство встановлюють, що в разi виходу громадянина з членiв
пiдприумства кооперативного типу йому мау надаватися зещ
ля iз земель свого КСГП, ВСГК.
9. Нацiональне право Украєни гарантуу всiм громадянам
прiєно на вiдпочинок. Поряд iз нормами Кодексу законiв про
прiєпю у Статутi сiльськогосподарського колективного та iн"
шого пiдприсмстиа кооперативного типу йдеться про право
членiв i найманих робiтникiв на вiдпочинок. Це право, з
огляду на специфiку (сезоннiсть тощо) аграрного виробницт-
ва, забезпечууться встановленням тривалостi робочого дня,
днiв щотижневого вiдпочинку, наданням щорiчних оплачува-
них вiдпусток, а також розвитком та пiдтримкою соцiальноє
iнфраструктури, закладiв культури, спорту, соцiально-побуто-
вого обслуговування тощо.
В аграрних пiдприумствах кооперативного типу умови i
порядок надання вiдпусток визначено у Правилах внутрiш-
нього розпорядку цих КСГП, ВСГК, вiдповiдно до Закону
Украєни "Про вiдпустки" вiд 15 листопада 1996 р. У цих Пра-
вилах право, зокрема на вiдпочинок членiв КСГП, ВСГК у
виглядi щорiчно оплачуваних вiдпусток, конкретизууться за-
лежно вiд сфери застосування працi члена в кооперативному
пiдприумствi, але не менше 24 календарних днiв. Додатковi
вiдпустки надаються членам пiдприумства згiдно з постано-
вою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни "Про затвердження спискiв
виробництв, робiт, цехiв, професiй i посад, зайнятiсть працiв-
никiв в яких дау право на щорiчнi додатковi вiдпустки за
роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi та особливий
характер працi" вiд 17 листопада 1997 р. за №1290.
Див.: Додаток 2 п. 14 "Сiльське та лiсове господарство".
10. Як i всi громадяни Украєни, члени аграрних пiдпри-
умств мають право на одержання державних пенсiй. Аграрнi
пiдприумства мають право встановлювати своєм ветеранам
працi, скалiченим на роботi, iншим соцiальне не захищеним
верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам єхнiх
родин, учителям, медпрацiвникам тощо) матерiальну допомо-
гу та персональнi додатковi пенсiє. Розмiр цих допомог та
пенсiй встановлюу саме КСГП, ВСГК тощо. тдине, що може
стримувати надання такоє адресноє допомоги, - це брак кош-
тiв, iншi фактори неправового характеру.
Питанням соцiального розвитку села в Украєнi придiляуть-
ся велика увага. Свiдченням цього у прийняття спецiального
закону, загальнодержавноє та регiональних програм тощо.
Зокрема, встановлюються право селян на одержання вiд пiд-
приумства допомоги у набуттi спецiальностi, пiдвищення ква-
лiфiкацiє, в одержаннi путiвок до санаторiєв та iнших курорт-
ио-лiкувальних закладiв, право на культурно-побутове обслу-
говування, на допомогу в будiвництвi житла i господарських
будiвель, забезпечення паливом i на задоволення iнших по-
треб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами
(зборами уповноважених) членiв КСГП, ВСГК iнших пiд-
приумств.
11. Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприумство", "Про пiдприумства в Украєнi",
"Про сiльськогосподарську кооперацiю". Статутами колек-
тивного та iншого кооперативного типу пiдприумств (спiлок
селян) на членiв цих КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв по-
кладаються певнi обовязки. За своєм призначенням i змiстом
цi обовязки спрямованi на досягнення статутних завдань,
одержання прибутку, змiцнення конкурентоспроможностi, са-
мого КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв на ринку, недопу-
щення його банкрутства тощо.
Так, члени i перш за все дiйснi члени-громадяни пiдпри-
умства зобовязанi: сумлiнно додержувати вимог статуту й iн-
ших локальних актiв, а також рiшень органiв управлiння та
розпоряджень голови iiрiниiiєшя, керiвникiв виробничих пiд-
роздiлiв i спецiалiстiв; сумлiнно працювати в КСГП, ВСГК,
додержувати трудовоє та технологiчноє дисциплiни i Правил
внутрiшнього розпорядку; додержувати умов укладених дого-
ворiв з органами управлiння (правлiнням); брати участь сво-
єми паями у формуваннi фондiв свого пiдприумства (коопера-
тиву, спiлки), необхiдних для досягнення статутних-завдань
Право членства громадян у СГП кооперативного типу 12Т
та функцiй цих пiдприумств кооперативного типу; вiдшкодо-
вувати збитки, завданi пiдприумству з єхньоє вини через при-
тягнення єх до матерiальноє вiдповiдальностi; рацiонально ви-
користовувати природнi ресурси, насамперед землю, водо-
йми, лiси, берегти природу i охороняти єє багатства.
На вiдмiну вiд дiйсних асоцiйованi члени за Законом "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" зобовязанi: робити пайовi
внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додат-
ковi пайовi кошти дотримувати статуту. iншi обовязки асоцi-
йованих членiв деталiзуються у статутах ВСГК.
9 3. Пiдстави й порядок припинення права членства
в сiльськогосподарських пiдприумствах
i.,,(
1. У соцiнльно-скономiчному планi припинення права
членства i> сiлi-ськоiосiєодiєрському пiдприумствi зумовлено
виключне субуктивними причинами особистого характеру.
Винятком iз цього загального правила у припинення права
членства внаслiдок припинення дiяльностi свого КСГП,
ВСГК або в разi виключення особи з числа членiв свого
КСГП,ВСГК.
Припинення права членства в сiльськогосподарському
пiдприумствi повязано з певними юридичними дiями як
юридичними фактами. Такими фактами у подання заяви про
вихiд iз КСГП, ВСГК, СпС i прийняття загальними зборами
(зборами уповноважених) цього пiдприумства рiшення з
цього приводу, а також про виключення з членiв КСГП,
ВСГК, СпС на пiдставi його статуту. Якщо задоволення заяви
про вихiд свiдчить про добровiльне припинення членства, то
прийняття рiшення про виключення у примусовим позбав-
ленням особли прав члена КСГП, ВСГК, СпС. Вихiд особи з
членiв КСГП, ВСГК, СпС здiйснюуться з iнiцiативи i на пiд-
ставi волевиявлення члена цього пiдприумства. Виключення з
членiв КСГП, ВСГК, СпС може статися лише з iнiцiативи
громадськостi та органiв управлiння цього пiдприумства.
2. Заява члена про вихiд мау бути розглянута правлiнням i
загальними зборами (чи зборами уповноважених), не пiзнiше
нiж у тримiсячний строк вiд дня подання заяви як це перед-
бачено статутом. Аграрне (як i колишну колгоспне) законо-
давство не мiстить у собi перелiку пiдстав для виходу з членiв
пiдприумцiв. ;
128 Роздiл V
Для оформлення виходу необхiдно, щоб член КСГП,
ВСГК звернувся до органу управлiння (уповноваженого ста-
тутом приймати рiшення про вихiд чи виключення) з письмо-
вою заявою про вихiд iз членiв цього КСГП, ВСГК. Ця заява
мау бути розглянута правлiнням i винесена протягом най-
ближчого засiдання на розгляд уповноваженого статутом
органу управлiння. Нi правлiння, нi уповноважений вищий
орган управлiння не мають права перешкоджати особi вийти
з членiв пiдприумства.
Припинення членства внаслiдок виключення особи з чис-
ла членiв КСГП, ВСГК iншого кооперативу провадиться на
пiдставi рiшення вищого органу управлiння загальними збо-
рами (чи зборами уповноважених) на основi Статуту цього
КСГП, ВСГК iншого кооперативу. Виключення застосову-
уться до несумлiнних членiв, якi, зокрема, припинили трудо-
ву участь у кооперативi, як надзвичайний захiд дисциплiнар-
ного впливу.
Не допускауться виключення з членiв КСГП, ВСГК iншо-
го сiльськогосподарського пiдприумства без достатнiх для
цього пiдстав, за незначнi провини або за вчинки, якi не у по-
рушенням трудовоє дисциплiни чи статуту КСГП, ВСГК
СпС, не були систематичними i за них попередньо не накла-
далися дисциплiнарнi стягнення. Рiшення про виключення
може бути оскаржено до суду.
3. Юридичний факт припинення права членства в колек-
тивному чи в iншому сiльськогосподарському пiдприумствi
тягне за собою певнi правовi наслiдки. Так, припинення
членства у КСГП, ВСГК тягне за собою позбавлення цiує
особи статусу члена цього пiдприумства. Особа, яка вийшла
за власним бажанням з членiв колективного пiдприумства,
сiльськогосподарського кооперативу, мау право на одержан-
ня своує частки у спiльному майнi КСГП, ВСГК, СпС (паю)
натурою, грошима чи цiнними паперами, як це прямо вста-
новлено ст. 9 Закону "Про колективне сiльськогосподарське
пiдприумство" та стапями 12 i 25 Закону "Про сiльськогос-
подарську кооперацiю". Цiй особi без затримки мау бути ви-
дано єє трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок.
У разi виключення з членiв КСГП, ВСГК iншого коопера-
тиву особi слiд повернути трудову книжку. Щодо належного
єй паю вважауться обгрунтованою практика, коли пай все ж
єй видауться, а також проводиться з нею розрахунок за вико-
нану роботу.
Роздiл VI
ПРАВО ЗАСНОВНИЦТВА 1 УЧАСТi
В АГРАРНИХ КОРПОРАТИВНИХ
ПРАВОВiДНОСИНАХ
1. Поняття права засновництва i права участi
в аграрних корпоративних правовiдносинах
1. В аграрних пiдприумствах корпоративного типу, якими
с такi господарськi товариства як акцiонернi товариства (вiд-
критого чи закритого типу) та товариства з обмеженою вiдпо-
нiдильнiстю. ииiиачальпа роль належить єх засновникам,
учионикiєм ти акцiонерам. За загальним правилом ними ви-
шиються фiзичнi особи та/або юридичнi особи приватного
права, та/або держава (в особi Фонду державного майна Ук-
раєни), якi утворили такi субукти аграрного пiдприумництва
(аграрнi пiдприумцi). При створеннi останнiх громадяни та
юридичнi особи приватного права спочатку стають засновни-
ками, а пiсля державноє реустрацiє таких вiдкритих акцiонер-
них товариств (ВАТ) або закритих акцiонерних товариств
(ЗАТ) цi громадяни та юридичнi особи приватного права ста-
ють акцiонерами i набувають корпоративнi права. Пiсля дер-
жавноє реустрацiє аграрних товариств з обмеженою вiдповi-
дальнiстю (ТОВ) цi громадяни та юридичнi особи приватного
права стають учасниками i також набувають корпоративнi
права. Щодо Фонду державного майна Украєни (ФДМУ), то
у процесi приватизацiє радгоспiв та iнших державних сiльсь-
когосподарських пiдприумств (ДСП) Фонд державного майна
у свого роду засновником ВАТ, а пiсля державноє реустрацiє
останнього стау акцiонером i набувау корпоративнi права в цих
аграрних ВАТ. Дiє засновникiв, акцiонерiв та учасникiв аграр-
них ВАТ, ЗАТ та ТОВ будуються на правi засновництва, учас-
тi та корпоративних правах. Цi права у також одними з визна-
чальних iнститутiв аграрного права Украєни.
Щодо поняття та сутностi правосубуктностi аграрних пiдприумцiв кор-
поративного типу див. роздiл IV цього пiдручника.
г -
Право засновництва громадян та iнших засновникiв аг-
рарних (сiльськогосподарських), по сутi, приватних пiдпри-
умцiв корпоративного типу як мiжгалузевий загальний iнсти-
тут цивiльного права являу собою сукупнiсть правових норм за-
конiв i пiдзаконних актiв, якими встановлюються певнi правила
щодо формування особами (зокрема, громадянами) статутного
фонду (статутного капiталу) аграрного ВАТ, ЗАТ, ТОВ, щодо
укладення мiж засновниками установчоє угоди, своучасного вне-
сення першого внеску до статутного капiталу (статутного фон-
ду), державноє реустрацiє ВАТ, ЗАТ, ТОВ, як пiдприумця кор-
поративного типу.
Право участi громадян та iнших учасникiв i акцiонерiв в
аграрних (сiльськогосподарських) ВАТ, ЗАТ i ТОВ як пiдпри-
умцях корпоративного типу:
1) являу собою сукупнiсть правових норм законiв й уста-
новчих документiв щодо цих господарських товариств, якими
встановлюються певнi правила реалiзацiє цими акцiонерами
ВАТ i ЗАТ та учасниками ТОВ набутих ними корпоративних
прав;
2) охоплюу юридичне оформлення участi (зокрема, вне-
сення остаточного внеску i формування статутного фонду
(капiталу) товариства), також;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93