Так, нинi iснують три основнi рiзновиди предметiв дого-
ворiв, а саме: закупiвля в ППГГ великоє рогатоє худоби i сви-
ней, фруктiв, ягiд, картоплi, часнику, цибулi тощо; дорощу-
вання i вiдгодiвля в цих господарствах молодняка великоє
рогатоє худоби, свиней, птицi; здача (продаж-закупiвля) ко-
ровячого молока.
Цi договори укладаються на взаумовигiдних умовах. Од-
нiую з сторiн у них виступау ППГГ в особi власника, iншою
стороною можуть бути як заготiвельнi органiзацiє споживчоє
кооперацiє, так i безпосередньо самi субукти аграрного пiд-
приумництва усiх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм (КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП).
Особливiстю цих договiрних вiдносин у те, що ППГГ мо-
жуть реалiзовувати продукцiю не тiльки через "замовникiв" -
КСГП (СпС, ДСГП, АСГТ тощо), а й вiд єхнього iменi в ра-
хунок укладених "замовниками" договорiв контрактацiє (дер-
жавних контрактiв, державних замовлень) сiльськогосподар-
ськоє продукцiє. iншими словами, цi договори передбачають
можливiсть передачi субуктами пiдприумництва (КСГП,
СпС, АСГТ, ДСГП) боргу-зобовязання i прийняття цього
боргу ППГГ.
2. Юридичну основу регулювання договiрних вiдносин
мiж субуктами аграрного пiдприумництва та заготiвельними
органiзацiями споживчоє кооперацiє, з одного боку, та ППГГ
- з iншого, становлять закони "Про власнiсть", "Про пiд-
приумництво", "Про пiдприумства в Украєнi", "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про господар-
ськi товариства", "Про споживчу кооперацiю", а також Ци-
вiльний кодекс Украєни.
3. Одне з важливих мiсць посiдають договори з участю
ППГГ, за яким власники цих господарств продають КСГП
(СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) та заготiвельним пiдприумствам
споживчоє кооперацiє (ЗПСК) велику рогату худобу i свиней,
фрукти, ягоди, картоплю, часник, цибулю тощо. За своую
юридичною суттю вони у договорами купiвлi-продажу, єхнiм
186 Роздiл М
предметом у обовязок власника ППГГ продати обумовлений
договором асортимент та обсяг, а КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ, ЗПСК) - прийняти й сплатити вартiсть отриманого
асортименту та обсягу продуктiв харчування, продовольства
рослинного i/чи тваринного походження.
4. Важливо мiсце посiдають догонори власникiв ППГГ iз
приводу вирощуноiши н ник молодняка великоє рогатоє худо-
би, свиней, птицi, К(н>лiн, що належать КСГП (СпС, АСГТ,
ТОВ, ВСГК.ДСПi). Пiм-дметом цього договору у трудЬва дi-
яльмiсть влйсникiп 111111, скрямпнана на вирощування, вiд-
годiєино худоби й птицi, та передача єх пiсля цього КСГП
(СнС, НСГК, ДСГП, АСГТ). У договорi зазначауться кiль-
кiсть худоби чи птицi, що передаються на дорощування й вiд-
годiвлю, строк передачi єх виконавцевi та наступне повернен-
ня КСП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також жива вага кож-
ноє голови молодняка худоби або птицi, що вiдгодовувати-
меться, та єхня загальна вага на час передання на
дорощування. Згiдно з договором на КСГП (СпС, ВСГК,
ДСГП, АСГТ) покладауться обовязок передати власниковi
ППГГ худобу й/чи птицю на дорощування, продати корми
власного виробництва й зерно, за iснуючими закупiвельними
цiнами (наприклад, державного контракту), iншi корми - за
єх плановою собiвартiстю, а покупнi корми - за цiнами при-
дбання включно з витратами на доставку.
За договором на КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) може
бути покладений обовязок надавати допомогу власникам
ППГГ у будiвництвi та обладнаннi примiщень для худоби
й/чи птицi, видiляти коней, транспортнi засоби для обробiтку
земельних дiлянок, заготiвлi сiна, iнших кормiв та єх доставки
до мiсця тримання i вiдгодiвлi худоби й/чи птицi. На нього
покладауться обовязок забезпечити своєми силами чи кошта-
ми зоонетсринарнс обслуговування худоби й/чи птицi, що
знаходяться на дорощуваннi.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство (СпС,
ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане також прийняти худобу
й/чи птицю в кiлькостi та в строки, обумовленi договором, i
розрахуватися зi своєм контрагентом - власником ППГГ у
Ю-денний строк. Воно зобовязане оплатити кожний кiло-
грам живоє ваги починаючи вiд поставноє (ваги на час пере-
дання худоби в ППГГ) зi знижкою на вагу наповнення шлун-
ково-кишкового тракту за цiнами згiдно з домовленiстю (на
Правове становище приватного пiдсобного господарства 187
практицi - не бiльше закупiвельних цiн за державним замов-
ленням на худобу й/чи птицю вiдповiдноє кондицiє).
Цiни на худобу й/чи птицю вiдповiдноє кондицiє визнача-
ються договором як його принципова умова. За бажанням
власника ППГГ замовник - КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ), розраховуючись iз ним, зобовязаний продати власни-
ковi ППГГ до 20 вiдсоткiв одержаноє ваги з кожного виду ху-
доби й/чи птицi або продуктiв забою в перерахунку за вiдпо-
вiдними коефiцiунтами для кожного виду худоби, за цiнами,
встановленими для розрахункiв iз громадянами - власника-
ми ППГГ.
Чинним Типовим договором (п. 2.1) встановлено обовя-
зок КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) надати власниковi
ППГГ право на одержання додатково до присадибноє земель-
ноє дiлянки певноє земельноє площi, в тому числi: рiллi, лукiв,
iнших угiдь на строк дiє договору. Додатковi земельнi дiлянки
зазвичай становлять вiльну частину присадибних земель або
земель, що тимчасово не використовуються КСГП (СпС,
ВСГК, ДСГП). Останнi можуть дозволяти громадянам, якi
займаються за договором дорощуванням молодняка й/чи
птицi, випасати власну худобу (птицю) на пасовищах. Сiно-
коси i випаси надаються з таким розрахунком, щоб власники
ППГГ могли ними скористатись i для власноє худоби та
птицi. На КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГГ) покладаються
обовязки здiйснювати вiдповiднi роботи для полiпшення цих
угiдь.
У разi виникнення страхового випадку КСГП (СпС,
ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане виплачувати власникам
ППГГ страхову винагороду в частцi, що випадау на нестрима-
ний прирiст ваги худоби чи птицi.
Згiдно з договором власник ППГГ, який займауться доро-
щуванням худоби й/чи птицi, зобовязаний прийняти єх та ут-
римувати вiдповiдно до зоотехнiчних i ветеринарних вимог.
Вiн зобовязаний виростити й передати КСГП (СпС, ВСГК,
ДСГП, АСГТ) поголiвя худоби й/чи птицi обумовленоє ваги i
кондицiє, оплатити отриманi послуги, що надавало йому
КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також будiвельнi мате-
рiали: власного виробництва замовника - за плановою собi-
вартiстю, а придбанi замовником - за цiною придбання
включно з витратами на єх доставку власниковi ППГГ. .
188
5. Вiдносини з приводу закупiвлi молока у власникiв
ППГГ регулюються вiдповiдним договором, сторонами якого
у власник ППГГ, в якому с молочна худоба, а також КСГП
(СпС, ВСГК, АСГТ, ТОВ) чи ДСГП. iнiцiатором укладення
такого договору мають бути iiiдпоиiднi представники правлiн-
ня КСГП (СпС. ВСГК, ЛСГТ) ги дирекцiє ДСГП чи АСГТ.
Субуктивнi прiєвн та юридичнi обовязки сторiн виника-
ють на основi укладеного ними договору, змiст якого визна-
чауться Типовим договором i сторонами. Згiдно з договором
власник ППГГ бере на себе зобовязання продати господар-
ству (КСГП, СнС, ДСГП тощо) лишки молока у визначенiй
договором кiлькостi протягом року, з конкретизацiую обсягiв
поставки щоквартально. При державних закупiвлях молоко
мау вiдповiдати вимогам, що ставляться до нього (жирнiсть,
охолодженiсть, непрокислiсть тощо) та до продуктивноєхудо-
би (стан здоровя та iн.). На власникiв корiв покладауться та-
кож обовязок оплатити наданi єм господарством послуги
(оранка i боронування земельних дiлянок, заготiвля i достав-
ка кормiв тощо). Оплачуються цi послуги за єх фактичною со-
бiвартiстю. Власники ППГГ зобовязанi також оплатити вар-
тiсть отриманих кормiв за цiнами, що визначенi в договорi.
Згiдно з договором господарство зобовязане своучасно
прийняти молоко та оплатити його вартiсть за цiнами, визна-
ченими договором (на практицi - не вище iснуючих закупi-
вельних цiн). Розрахунки мiж сторонами мають проводитись
не рiдше одного разу на мiсяць.
За договором на господарство покладаються обовязки
продавати власникам ППГГ корми власного виробництва,
зокрема зерно - за iснуючими закупiвельними цiнами, iншi
корми - за єх фактичною собiвартiстю, а покупнi - за цiна-
ми придбання, включаючи витрати на доставку в кiлькостi,
обумовленiй договором.
На господарство покладауться також обовязок надавати
власникам ППГГ земельну дiлянку для сiнокосiння i випа-
сання худоби на визначений договором строк i, в разi необ-
хiдностi, сприяти власникам ППГГ у пiдвищеннi родючостi
угiдь. Господарство може взяти на себе обовязок надати
ППГГ допомогу в заготiвлях i доставцi кормiв, обробiтку при-
садибноє дiлянки. З метою сприяння розвитковi ППГГ на
КСГП i ДСГП, що у сторонами в договорi, покладауться
Правове становище приватного пiдсобного господарства 189
обовязок забезпечувати власникiв послугами спецiалiстiв
сiльського господарства, зокрема зооветслужби.
КСГП (СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) можуть за волевияв-
ленням власникiв ППГГ надавати останнiм грошовий аванс
для придбання необхiдних для виробництва продукцiє тва-
ринництва, iнвентарю, матерiалiв та засобiв малоє механiзацiє
сiльськогосподарських робiт.
6. За невиконання або неналежне виконання взятих зо-
бовязань сторони несуть майнову вiдповiдальнiсть згiдно з
нормами чинного цивiльного законодавства. Так, у разi заги-
белi (падежу) худоби й птицi з вини власника ППГГ останнiй
зобовязаний вiдшкодувати КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ) збитки, виходячи з вартостi поставноє ваги тварин i
нтипi чi iснуючими державними закупiвельними цiнами. В
рвм инмуiiк ного лiбою худоби (птицi) його продукти, при-
данiє пдя i пожинання, здаються КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
А(-1 1) ш цiнами ,л цiно з домовленiстю (на практицi -не ви-
ще iснуючих закупiвельних за державним замовленням на ху-
добу i птицю у живiй вазi). При цьому оплачууться лише вага,
яку становить одержаний прирiст живоє ваги, починаючи вiд
поставноє зi знижкою на вагу наповнення шлунково-кишко-
вого тракту. Сторони за договором зобовязанi додержувати
вимог оформлення випадку загибелi худоби або птицi спецi-
альним актом. В цьому актi зазначауться Причина загибелi
або вимушеного забою худоби, з чиує вини трапився випадок
тощо. До складу створюваноє у цьому випадку комiсiє залуча-
ються спецiалiсти КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) i дер-
жавноє ветеринарноє служби. Складений акт розглядауться i
затверджууться виконавчим органом КСГП (СпС, ДСГП,
АСГТ).
р--
Роздiл Х
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
СiЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
| 1. Характеристика дерхавно правового
регулювання сiльського господарства
1. Украєна - аграрно-промислова держава, а це зумовлюу
суспiльну необхiднiсть вiдповiдного державно-правового ре-
гулювання сiльського господарства, обсягового аграрного за-
конодавства та сучасноє системи органiв державного управ-
лiння цiую першорядною галуззю народного господарства.
Саме вона виробляу продукти харчування, сiльськогосподар-
ську сировину для легкоє промисловостi. Виходячи iз дiалек-
тичного взаумозвязку i взаумозалежностi цiлого ряду сус-
пiльних економiчних виробничо-господарських i ринково-
економiчних i соцiальних факторiв, державно-правове регу-
лювання спрямоване на визначення цiлей, завдань i змiсту
аграрноє полiтики держави та забезпечення єє реалiзацiє. Ос-
тання зумовлена суспiльною потребою вiдповiдного законо-
творчого i нормативно-правового закрiплення та належного
правозастосування в цих ланках державних владних i вико-
навчих структур, усiй системi колективних, державних i при-
ватних товаровиробникiв та пiдприумцiв.
Державно-правове регулювання сiльського господарства
становить собою сукупнiсть заходiв щодо визначення систе-
ми органiв державного управлiння, якi вiдають цiую складо-
вою народного господарства, прийняття i належного вико-
нання аграрних законiв i нормативно-правових актiв про
сiльське господарство, закрiплення кола повноважень (ком-
петенцiє) цих органiв. Державне регулювання сiльського гос-
подарства охоплюу систему державних iнспекцiй i контролю
за дiяльнiстю колективних, державних, приватних товарови-
Докладнiше про сутнiсть сучасноє аграрноє полiтики див.: Сучасна аграр-
на полiтика Украєни: Проблеми становлення / За рсд. академiкiв УААН Саб-
лука П. Т. та Юрчишина В. В. - К., 1996.
Державно-правове регулювання сiльського господарства 191
робникiв, а також визначення кола i правосубуктностi сiль-
ськогосподарських державних i колективних пiдприумств,
установ, органiзацiй, дiяльнiсть яких здiйснюуться з участю
державно-правового регулювання сiльського господарства.
Державно-правовому регулюванню пiдлягау розвязання
питань, повязаних з пiдготовкою спецiалiстiв сiльського гос-
подарства i-IV рiвнiв акредитацiє, укомплектуванню ними як
органiв державного управлiння сiльським господарством, так
i пiдприумств, установ, органiзацiй цього профiлю. Воно по-
ширюуться на ветеринарну службу, врегулювання проблем
зовнiшнiх аграрно-економiчних та iнших звязкiв. Цим регу-
люванням охоплюуться дiяльнiсть науково-дослiдних установ
(Академiє аграрних наук, науково-дослiдних iнститутiв, нау-
ково-дослiдних станцiй).
НироДинцтво сiльськогосподарськоє продукцiє рослинного
i тваринного походження зумовило потребу в iснуваннi цiує
системи органiв державного управлiння i здiйснення держав-
ного-правового регулювання цих суспiльних вiдносин та єх
Правового регулювання.
2. Субуктами державного управлiння сiльського господар-
ства у тi органи державного управлiння, що здiйснюють дер-
жавно-правове регулювання сiльським господарством, забез-
печують належне виконання положень аграрного законодав-
ства, здiйснення повсякденного управлiння пiдлеглими по
вертикалi управлiнськими структурами, виробничо-господар-
ськими, виробничо-обслуговуючими сiльське господарство
службами (наприклад, ветеринарна служба), а також органи
сiльськогосподарських iнспекцiй i контролю за дiяльнiстю
сiльськогосподарських пiдприумств i обуднань. Обуктами
державно-правового регулювання сiльського господарства
матерiальнi засоби i форми ведення сiльськогосподарського
виробництва. т
. Першорядним обуктом державно-правового регулювання
у сiльському господарствi у землi сiльськогосподарського
призначення, що становлять основу сiльськогосподарського
виробництва i матерiальну базу для розмiщення виробничих
та обслуговуючих пiдприумств, науково-дослiдних i навчаль-
них установ. Державне управлiння землями сiльськогоспо-
дарського призначення здiйснюу Державний комiтет Украєни
в справах земельних ресурсiв, .у.; <,.,...,
192
Роздiл X
Обуктами державно-правового регулювання у також усi
галузi та пiдгалузi сiльськогосподарського виробництва. В
рослинництвi - виробництво кiркових i зернобобових куль-
тур, цукрових бурякiв, соняшника, ефiро-олiйних культур,
кукурудзи, хмiлю, льону-iiнсiєчiя i льону-трести; в садiвництвi
та огородництвi - вирощу iшн i єй овочiв, плодiв, ягiд, вино
граду, баштанних культур ш iн.; н тваринництвi - вiдгодiвля>-;
мясо-молочноє худоби, спиксй, овець, кiз, птахiв та вироб-
ництво продукцiє цих пiдгилу сй (молока, мяса, яуць, шерстi,
хутра та iн.).
Державно-правове регулюнаєжя сiльського господарства
спрямоване на визначення правового режиму найважливiших
засобiв сiльськогосподарського виробництва. Зокрема,
15 грудня 1993 р. Верховна Рада Украєни прийняла Закон
"Про насiння". Цей Закон мiстить основне положення, що
регулюу виробництво, реалiзацiю та використання насiння i
садивного матерiалу сiльськогосподарських декоративних, лi-
карських та лiсових рослин, на якi затверджено державнi
стандарти i правовi вiдносини мiж виробниками та спожива-
чами насiння i садивного матерiалу, а також охороняу єх пра-
ва. 21 квiтня 1993 р. було прийнято Закон "Про охорону прав
на сорти рослин", який мау за мету регулювати вiдносини,
що виникають у звязку з одержанням, використанням, за-
хистом, вiдчуженням i припиненням дiє права на сорти рос-
лин в Украєнi. Безпосередну вiдношення до рослинництва
мау Закон Украєни "Про карантин рослин", що прийнятий
Верховною Радою Украєни ЗО червня 1993 р. Цей акт визна-
чау загальнi правовi, органiзацiйнi та фiнансово-економiчнi
основи карантину рослин, дiяльнiсть державних органiв, пiд-
приумств. установ, органiзацiй, посадових осiб та громадян,
спрямовану на запобiгання швсзенню та поширенню вiдсут-
нiх на територiє Украєни небезпечних шкiдникiв, хвороб рос-
лин i бурянiв.
В порядку державно-правового регулювання сiльського
господарства приймаються i застосовуються законодавчi ак-
ти, спрямованi на регулювання правових вiдносин, повяза-
них з державною реустрацiую, виробництвом, закупiвлею,
транспортуванням, зберiганням, реалiзацiую та безпечним
для здоровя людини i навколишнього природного середови-
ща застосуванням пестицидiв i агрохiмiкатiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
ворiв, а саме: закупiвля в ППГГ великоє рогатоє худоби i сви-
ней, фруктiв, ягiд, картоплi, часнику, цибулi тощо; дорощу-
вання i вiдгодiвля в цих господарствах молодняка великоє
рогатоє худоби, свиней, птицi; здача (продаж-закупiвля) ко-
ровячого молока.
Цi договори укладаються на взаумовигiдних умовах. Од-
нiую з сторiн у них виступау ППГГ в особi власника, iншою
стороною можуть бути як заготiвельнi органiзацiє споживчоє
кооперацiє, так i безпосередньо самi субукти аграрного пiд-
приумництва усiх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм (КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП).
Особливiстю цих договiрних вiдносин у те, що ППГГ мо-
жуть реалiзовувати продукцiю не тiльки через "замовникiв" -
КСГП (СпС, ДСГП, АСГТ тощо), а й вiд єхнього iменi в ра-
хунок укладених "замовниками" договорiв контрактацiє (дер-
жавних контрактiв, державних замовлень) сiльськогосподар-
ськоє продукцiє. iншими словами, цi договори передбачають
можливiсть передачi субуктами пiдприумництва (КСГП,
СпС, АСГТ, ДСГП) боргу-зобовязання i прийняття цього
боргу ППГГ.
2. Юридичну основу регулювання договiрних вiдносин
мiж субуктами аграрного пiдприумництва та заготiвельними
органiзацiями споживчоє кооперацiє, з одного боку, та ППГГ
- з iншого, становлять закони "Про власнiсть", "Про пiд-
приумництво", "Про пiдприумства в Украєнi", "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про господар-
ськi товариства", "Про споживчу кооперацiю", а також Ци-
вiльний кодекс Украєни.
3. Одне з важливих мiсць посiдають договори з участю
ППГГ, за яким власники цих господарств продають КСГП
(СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) та заготiвельним пiдприумствам
споживчоє кооперацiє (ЗПСК) велику рогату худобу i свиней,
фрукти, ягоди, картоплю, часник, цибулю тощо. За своую
юридичною суттю вони у договорами купiвлi-продажу, єхнiм
186 Роздiл М
предметом у обовязок власника ППГГ продати обумовлений
договором асортимент та обсяг, а КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ, ЗПСК) - прийняти й сплатити вартiсть отриманого
асортименту та обсягу продуктiв харчування, продовольства
рослинного i/чи тваринного походження.
4. Важливо мiсце посiдають догонори власникiв ППГГ iз
приводу вирощуноiши н ник молодняка великоє рогатоє худо-
би, свиней, птицi, К(н>лiн, що належать КСГП (СпС, АСГТ,
ТОВ, ВСГК.ДСПi). Пiм-дметом цього договору у трудЬва дi-
яльмiсть влйсникiп 111111, скрямпнана на вирощування, вiд-
годiєино худоби й птицi, та передача єх пiсля цього КСГП
(СнС, НСГК, ДСГП, АСГТ). У договорi зазначауться кiль-
кiсть худоби чи птицi, що передаються на дорощування й вiд-
годiвлю, строк передачi єх виконавцевi та наступне повернен-
ня КСП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також жива вага кож-
ноє голови молодняка худоби або птицi, що вiдгодовувати-
меться, та єхня загальна вага на час передання на
дорощування. Згiдно з договором на КСГП (СпС, ВСГК,
ДСГП, АСГТ) покладауться обовязок передати власниковi
ППГГ худобу й/чи птицю на дорощування, продати корми
власного виробництва й зерно, за iснуючими закупiвельними
цiнами (наприклад, державного контракту), iншi корми - за
єх плановою собiвартiстю, а покупнi корми - за цiнами при-
дбання включно з витратами на доставку.
За договором на КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) може
бути покладений обовязок надавати допомогу власникам
ППГГ у будiвництвi та обладнаннi примiщень для худоби
й/чи птицi, видiляти коней, транспортнi засоби для обробiтку
земельних дiлянок, заготiвлi сiна, iнших кормiв та єх доставки
до мiсця тримання i вiдгодiвлi худоби й/чи птицi. На нього
покладауться обовязок забезпечити своєми силами чи кошта-
ми зоонетсринарнс обслуговування худоби й/чи птицi, що
знаходяться на дорощуваннi.
Колективне сiльськогосподарське пiдприумство (СпС,
ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане також прийняти худобу
й/чи птицю в кiлькостi та в строки, обумовленi договором, i
розрахуватися зi своєм контрагентом - власником ППГГ у
Ю-денний строк. Воно зобовязане оплатити кожний кiло-
грам живоє ваги починаючи вiд поставноє (ваги на час пере-
дання худоби в ППГГ) зi знижкою на вагу наповнення шлун-
ково-кишкового тракту за цiнами згiдно з домовленiстю (на
Правове становище приватного пiдсобного господарства 187
практицi - не бiльше закупiвельних цiн за державним замов-
ленням на худобу й/чи птицю вiдповiдноє кондицiє).
Цiни на худобу й/чи птицю вiдповiдноє кондицiє визнача-
ються договором як його принципова умова. За бажанням
власника ППГГ замовник - КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ), розраховуючись iз ним, зобовязаний продати власни-
ковi ППГГ до 20 вiдсоткiв одержаноє ваги з кожного виду ху-
доби й/чи птицi або продуктiв забою в перерахунку за вiдпо-
вiдними коефiцiунтами для кожного виду худоби, за цiнами,
встановленими для розрахункiв iз громадянами - власника-
ми ППГГ.
Чинним Типовим договором (п. 2.1) встановлено обовя-
зок КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) надати власниковi
ППГГ право на одержання додатково до присадибноє земель-
ноє дiлянки певноє земельноє площi, в тому числi: рiллi, лукiв,
iнших угiдь на строк дiє договору. Додатковi земельнi дiлянки
зазвичай становлять вiльну частину присадибних земель або
земель, що тимчасово не використовуються КСГП (СпС,
ВСГК, ДСГП). Останнi можуть дозволяти громадянам, якi
займаються за договором дорощуванням молодняка й/чи
птицi, випасати власну худобу (птицю) на пасовищах. Сiно-
коси i випаси надаються з таким розрахунком, щоб власники
ППГГ могли ними скористатись i для власноє худоби та
птицi. На КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГГ) покладаються
обовязки здiйснювати вiдповiднi роботи для полiпшення цих
угiдь.
У разi виникнення страхового випадку КСГП (СпС,
ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане виплачувати власникам
ППГГ страхову винагороду в частцi, що випадау на нестрима-
ний прирiст ваги худоби чи птицi.
Згiдно з договором власник ППГГ, який займауться доро-
щуванням худоби й/чи птицi, зобовязаний прийняти єх та ут-
римувати вiдповiдно до зоотехнiчних i ветеринарних вимог.
Вiн зобовязаний виростити й передати КСГП (СпС, ВСГК,
ДСГП, АСГТ) поголiвя худоби й/чи птицi обумовленоє ваги i
кондицiє, оплатити отриманi послуги, що надавало йому
КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також будiвельнi мате-
рiали: власного виробництва замовника - за плановою собi-
вартiстю, а придбанi замовником - за цiною придбання
включно з витратами на єх доставку власниковi ППГГ. .
188
5. Вiдносини з приводу закупiвлi молока у власникiв
ППГГ регулюються вiдповiдним договором, сторонами якого
у власник ППГГ, в якому с молочна худоба, а також КСГП
(СпС, ВСГК, АСГТ, ТОВ) чи ДСГП. iнiцiатором укладення
такого договору мають бути iiiдпоиiднi представники правлiн-
ня КСГП (СпС. ВСГК, ЛСГТ) ги дирекцiє ДСГП чи АСГТ.
Субуктивнi прiєвн та юридичнi обовязки сторiн виника-
ють на основi укладеного ними договору, змiст якого визна-
чауться Типовим договором i сторонами. Згiдно з договором
власник ППГГ бере на себе зобовязання продати господар-
ству (КСГП, СнС, ДСГП тощо) лишки молока у визначенiй
договором кiлькостi протягом року, з конкретизацiую обсягiв
поставки щоквартально. При державних закупiвлях молоко
мау вiдповiдати вимогам, що ставляться до нього (жирнiсть,
охолодженiсть, непрокислiсть тощо) та до продуктивноєхудо-
би (стан здоровя та iн.). На власникiв корiв покладауться та-
кож обовязок оплатити наданi єм господарством послуги
(оранка i боронування земельних дiлянок, заготiвля i достав-
ка кормiв тощо). Оплачуються цi послуги за єх фактичною со-
бiвартiстю. Власники ППГГ зобовязанi також оплатити вар-
тiсть отриманих кормiв за цiнами, що визначенi в договорi.
Згiдно з договором господарство зобовязане своучасно
прийняти молоко та оплатити його вартiсть за цiнами, визна-
ченими договором (на практицi - не вище iснуючих закупi-
вельних цiн). Розрахунки мiж сторонами мають проводитись
не рiдше одного разу на мiсяць.
За договором на господарство покладаються обовязки
продавати власникам ППГГ корми власного виробництва,
зокрема зерно - за iснуючими закупiвельними цiнами, iншi
корми - за єх фактичною собiвартiстю, а покупнi - за цiна-
ми придбання, включаючи витрати на доставку в кiлькостi,
обумовленiй договором.
На господарство покладауться також обовязок надавати
власникам ППГГ земельну дiлянку для сiнокосiння i випа-
сання худоби на визначений договором строк i, в разi необ-
хiдностi, сприяти власникам ППГГ у пiдвищеннi родючостi
угiдь. Господарство може взяти на себе обовязок надати
ППГГ допомогу в заготiвлях i доставцi кормiв, обробiтку при-
садибноє дiлянки. З метою сприяння розвитковi ППГГ на
КСГП i ДСГП, що у сторонами в договорi, покладауться
Правове становище приватного пiдсобного господарства 189
обовязок забезпечувати власникiв послугами спецiалiстiв
сiльського господарства, зокрема зооветслужби.
КСГП (СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) можуть за волевияв-
ленням власникiв ППГГ надавати останнiм грошовий аванс
для придбання необхiдних для виробництва продукцiє тва-
ринництва, iнвентарю, матерiалiв та засобiв малоє механiзацiє
сiльськогосподарських робiт.
6. За невиконання або неналежне виконання взятих зо-
бовязань сторони несуть майнову вiдповiдальнiсть згiдно з
нормами чинного цивiльного законодавства. Так, у разi заги-
белi (падежу) худоби й птицi з вини власника ППГГ останнiй
зобовязаний вiдшкодувати КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
АСГТ) збитки, виходячи з вартостi поставноє ваги тварин i
нтипi чi iснуючими державними закупiвельними цiнами. В
рвм инмуiiк ного лiбою худоби (птицi) його продукти, при-
данiє пдя i пожинання, здаються КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,
А(-1 1) ш цiнами ,л цiно з домовленiстю (на практицi -не ви-
ще iснуючих закупiвельних за державним замовленням на ху-
добу i птицю у живiй вазi). При цьому оплачууться лише вага,
яку становить одержаний прирiст живоє ваги, починаючи вiд
поставноє зi знижкою на вагу наповнення шлунково-кишко-
вого тракту. Сторони за договором зобовязанi додержувати
вимог оформлення випадку загибелi худоби або птицi спецi-
альним актом. В цьому актi зазначауться Причина загибелi
або вимушеного забою худоби, з чиує вини трапився випадок
тощо. До складу створюваноє у цьому випадку комiсiє залуча-
ються спецiалiсти КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) i дер-
жавноє ветеринарноє служби. Складений акт розглядауться i
затверджууться виконавчим органом КСГП (СпС, ДСГП,
АСГТ).
р--
Роздiл Х
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
СiЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
| 1. Характеристика дерхавно правового
регулювання сiльського господарства
1. Украєна - аграрно-промислова держава, а це зумовлюу
суспiльну необхiднiсть вiдповiдного державно-правового ре-
гулювання сiльського господарства, обсягового аграрного за-
конодавства та сучасноє системи органiв державного управ-
лiння цiую першорядною галуззю народного господарства.
Саме вона виробляу продукти харчування, сiльськогосподар-
ську сировину для легкоє промисловостi. Виходячи iз дiалек-
тичного взаумозвязку i взаумозалежностi цiлого ряду сус-
пiльних економiчних виробничо-господарських i ринково-
економiчних i соцiальних факторiв, державно-правове регу-
лювання спрямоване на визначення цiлей, завдань i змiсту
аграрноє полiтики держави та забезпечення єє реалiзацiє. Ос-
тання зумовлена суспiльною потребою вiдповiдного законо-
творчого i нормативно-правового закрiплення та належного
правозастосування в цих ланках державних владних i вико-
навчих структур, усiй системi колективних, державних i при-
ватних товаровиробникiв та пiдприумцiв.
Державно-правове регулювання сiльського господарства
становить собою сукупнiсть заходiв щодо визначення систе-
ми органiв державного управлiння, якi вiдають цiую складо-
вою народного господарства, прийняття i належного вико-
нання аграрних законiв i нормативно-правових актiв про
сiльське господарство, закрiплення кола повноважень (ком-
петенцiє) цих органiв. Державне регулювання сiльського гос-
подарства охоплюу систему державних iнспекцiй i контролю
за дiяльнiстю колективних, державних, приватних товарови-
Докладнiше про сутнiсть сучасноє аграрноє полiтики див.: Сучасна аграр-
на полiтика Украєни: Проблеми становлення / За рсд. академiкiв УААН Саб-
лука П. Т. та Юрчишина В. В. - К., 1996.
Державно-правове регулювання сiльського господарства 191
робникiв, а також визначення кола i правосубуктностi сiль-
ськогосподарських державних i колективних пiдприумств,
установ, органiзацiй, дiяльнiсть яких здiйснюуться з участю
державно-правового регулювання сiльського господарства.
Державно-правовому регулюванню пiдлягау розвязання
питань, повязаних з пiдготовкою спецiалiстiв сiльського гос-
подарства i-IV рiвнiв акредитацiє, укомплектуванню ними як
органiв державного управлiння сiльським господарством, так
i пiдприумств, установ, органiзацiй цього профiлю. Воно по-
ширюуться на ветеринарну службу, врегулювання проблем
зовнiшнiх аграрно-економiчних та iнших звязкiв. Цим регу-
люванням охоплюуться дiяльнiсть науково-дослiдних установ
(Академiє аграрних наук, науково-дослiдних iнститутiв, нау-
ково-дослiдних станцiй).
НироДинцтво сiльськогосподарськоє продукцiє рослинного
i тваринного походження зумовило потребу в iснуваннi цiує
системи органiв державного управлiння i здiйснення держав-
ного-правового регулювання цих суспiльних вiдносин та єх
Правового регулювання.
2. Субуктами державного управлiння сiльського господар-
ства у тi органи державного управлiння, що здiйснюють дер-
жавно-правове регулювання сiльським господарством, забез-
печують належне виконання положень аграрного законодав-
ства, здiйснення повсякденного управлiння пiдлеглими по
вертикалi управлiнськими структурами, виробничо-господар-
ськими, виробничо-обслуговуючими сiльське господарство
службами (наприклад, ветеринарна служба), а також органи
сiльськогосподарських iнспекцiй i контролю за дiяльнiстю
сiльськогосподарських пiдприумств i обуднань. Обуктами
державно-правового регулювання сiльського господарства
матерiальнi засоби i форми ведення сiльськогосподарського
виробництва. т
. Першорядним обуктом державно-правового регулювання
у сiльському господарствi у землi сiльськогосподарського
призначення, що становлять основу сiльськогосподарського
виробництва i матерiальну базу для розмiщення виробничих
та обслуговуючих пiдприумств, науково-дослiдних i навчаль-
них установ. Державне управлiння землями сiльськогоспо-
дарського призначення здiйснюу Державний комiтет Украєни
в справах земельних ресурсiв, .у.; <,.,...,
192
Роздiл X
Обуктами державно-правового регулювання у також усi
галузi та пiдгалузi сiльськогосподарського виробництва. В
рослинництвi - виробництво кiркових i зернобобових куль-
тур, цукрових бурякiв, соняшника, ефiро-олiйних культур,
кукурудзи, хмiлю, льону-iiнсiєчiя i льону-трести; в садiвництвi
та огородництвi - вирощу iшн i єй овочiв, плодiв, ягiд, вино
граду, баштанних культур ш iн.; н тваринництвi - вiдгодiвля>-;
мясо-молочноє худоби, спиксй, овець, кiз, птахiв та вироб-
ництво продукцiє цих пiдгилу сй (молока, мяса, яуць, шерстi,
хутра та iн.).
Державно-правове регулюнаєжя сiльського господарства
спрямоване на визначення правового режиму найважливiших
засобiв сiльськогосподарського виробництва. Зокрема,
15 грудня 1993 р. Верховна Рада Украєни прийняла Закон
"Про насiння". Цей Закон мiстить основне положення, що
регулюу виробництво, реалiзацiю та використання насiння i
садивного матерiалу сiльськогосподарських декоративних, лi-
карських та лiсових рослин, на якi затверджено державнi
стандарти i правовi вiдносини мiж виробниками та спожива-
чами насiння i садивного матерiалу, а також охороняу єх пра-
ва. 21 квiтня 1993 р. було прийнято Закон "Про охорону прав
на сорти рослин", який мау за мету регулювати вiдносини,
що виникають у звязку з одержанням, використанням, за-
хистом, вiдчуженням i припиненням дiє права на сорти рос-
лин в Украєнi. Безпосередну вiдношення до рослинництва
мау Закон Украєни "Про карантин рослин", що прийнятий
Верховною Радою Украєни ЗО червня 1993 р. Цей акт визна-
чау загальнi правовi, органiзацiйнi та фiнансово-економiчнi
основи карантину рослин, дiяльнiсть державних органiв, пiд-
приумств. установ, органiзацiй, посадових осiб та громадян,
спрямовану на запобiгання швсзенню та поширенню вiдсут-
нiх на територiє Украєни небезпечних шкiдникiв, хвороб рос-
лин i бурянiв.
В порядку державно-правового регулювання сiльського
господарства приймаються i застосовуються законодавчi ак-
ти, спрямованi на регулювання правових вiдносин, повяза-
них з державною реустрацiую, виробництвом, закупiвлею,
транспортуванням, зберiганням, реалiзацiую та безпечним
для здоровя людини i навколишнього природного середови-
ща застосуванням пестицидiв i агрохiмiкатiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93