по-друге, - предмет
дiяльностi цього пiдприумця (насамперед, виробництво про-
дуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного i
тваринного походження), по-трету, - використання землi та
iнших природних ресурсiв у якостi основного засобу вироб-
ництва, по-четверте, - органiчне поуднання у своєй дiяль-
ностi пiдприумницькоє i соцiальноє дiяльностi, оскiльки тру-
довi колективи цих субуктi> пiдприумництва, як правило, у
єх членами або учасниками/акцiонерами, комплектуються iз
населення населених пунктiв, довкола яких розташованi зем-
лi цих субуктiв аграрного пiдприумництва.
1 Див.: Аграрнеу право. Учебник / Под рсд. Бистрова Г. Е., Козиря М. Й. -
М., 1996. - С. 155.
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 93
Поняття "субукт аграрного пiдприумництва (аграрний
пiдприумець)" у узагальнюючим. Як i у всiх розвинених крає-
нах свiту, воно одночасно охоплюу як визначення (наймену-
вання) самого субукта, так i предмет його дiяльностi, а також
його спецiальну правоздатнiсть, легалiзовану шляхом держав-
ноє реустрацiє. Поняття "аграрний пiдприумець", "субукт аг-
рарного пiдприумництва (агробiзнесу)", по сутi, у синонiма-
ми, пiд якими криуться один i той же субукт аграрного права
;i визначеними правомочностями саме аграрного пiдприумця.
На вiдмiну вiд iнших понять аграрний пiдприумець мау де-
що своурiднi ознаки, що вiдокремлюють його серед iншого
загалу пiдприумцiв. Така своурiднiсть полягау у тому, що саме
аграрним пiдприумцям належать притаманнi функцiє соцiаль-
ного спрямування. На вiдмiну вiд iнших аграрнi пiдприумцi у
пктивними учасниками органiзацiйних i земельних правовiд-
носин, а також учасниками своурiдних внутрiшнiх майнових,
управлiнських та трудових i особливо членських майнових та
членських трудових правовiдносин. Вони у також учасниками
iнших внутрiшньогосподарських виробничих правовiдносин,
що складаються в основних i додаткових галузях аграрного
виробництва, внутрiшнiх i зовнiшнiх правовiдносинах у соцi-
альнiй сферi, у яких вони (аграрнi пiдприумцi) у ключовою
фiгурою. iснування таких особливостей обумовлюють вiдок-
ремленiсть i визначену самостiйнiсть аграрних пiдприумцiв за
функцiями i правоздатнiстю та багатограннiстю правовiдно-
син. А тому поняття "аграрний пiдприумець (субукт аграрного
пiдприумництва)" як узагальнююче охоплюу всiх виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування, сировини i продоволь-
ства, зi статусом як юридичноє особи всiх форм власностi i ле-
гальних органiзацiйно-правових форм, так i селянських (фер-
мерських) господарств, i громадян, якi зареуструвалися як
пiдприумцi. Аграрний пiдприумець мау спецiальну правоздат-
нiсть та функцiє виробничого, пiдприумницького i соцiально-
го характеру, у учасником багатогранних внутрiшньогоспо-
дарських i зовнiшньогосподарських товарно-грошових право-
вiдносин.
7. Слiд зазначити, що поняття "учасник аграрних право-
вiдносин" не у всiх випадках можна вiднести до кола субук-
тiв аграрного права та, вiдповiдно, - аграрних пiдприумцiв i
субуктiв аграрних правовiдносин. Учасниками аграрних пра-
вовiдносин у визначених законодавством та локальними нор-
94 Роздiл IV
СУБтКТИ АГРАРНОГО ПРАВА
УКРАЄНИ
мативно-правовими актами межах можуть бути визнанi
структурнi пiдроздiли субуктiв аграрного пiдприумництва, єх-
нi члени, учасники/акцiонери та члени єх сiмей. Йдеться ви-
ключно тiльки про вiдносини, що складаються у процесi ор-
ганiзацiє працi, коли за договором мiж виконавчим органом
управлiння i структурним пiдроздiлом визначаються певнi
правомочностi останнього щодо надання пiдроздiлу основних
засобiв виробництва (в тому числi земель) у оренду, щодо
реалiзацiє виробленоє продукцiє, продовольства, сировини,
щодо розподiлу прибутку мiж членами цих пiдроздiлiв. Однак
цi пiдроздiли не у субуктами права та субуктами пiдприум-
ництва; вони не можуть бути стороною в загальних та арбiт-
ражних судах, оскiльки за законом такими визнаються тiльки
юридичнi та фiзичнi особи.
8. Вiдповiдно до чинного законодавства всi субукти аграр-
ного права за органiзацiйно-правовими формами можна
подiлити на субуктiв у сферi виробництва та у сферi сервiсу
(див. схему 5). У свою чергу за змiстом субукти виробничо-
пiдприумницького та соцiального спрямування включають у
себе певнi групи.
Першу, основну групу таких субуктiв становлять заснованi
на приватнiй (у можливих єє рiзновидах - кооперативнiй, ко-
лективнiй тощо), державнiй та мунiципальнiй формах влас-
ностi аграрнi пiдприумцi, головним завданням i предметом
дiяльностi яких у виробництво товарноє маси продуктiв хар-
чування, продовольства i сировини рослинного i тваринного
(в тому числi водного й мисливського) походження. Саме як
виробники продуктiв харчування (насамперед сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, сировини i продовольства) приватнi аг-
рарнi пiдприумцi кооперативного (колективнi сiльськогоспо-
дарськi пiдприсмства. спiлки селян, пайовi пiдприумства,
сiльськогосподарськi виробничi кооперативи тощо) i акцiо-
нернi товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю,
державнi сiльськогосподарськi пiдприумцi, дiяльнiсть яких
заснована на змiшанiй формi власностi (в тому числi iз залу-
ченням iноземного капiталу), виступають основними субук-
тами аграрного права й аграрних правовiдносин та аграрного
пiдприумництва виключно як юридичнi особи. До цiує групи
субуктiв входять також фермерськi господарства.
У СФЕРi ВИРОБНИЦТВА У СФЕР) СЕРВiСУ
фiнансово-
кредитного,
комерцiйного
та страхового
сервiсу
приватнi аграрнi пiдприумцi
кооперативного типу
iФНИТИi iГ(Мриi пiдприумцi
КОрЛОрiтиiною типу
радгоспи, iншi державнi
сiльське-, рибо- та мисливськогос-
подарськi пiдприумства
селянськi (фермерськi)
господарства
приватнi пiдсобнi
господарства громадян
|
лгрохiмiчногоземельний та iншi комерцiйнi банки
технiчногозгро- та iншi бiржi
мелiоративного та гiдромелiоративногоброкерськi контори та/чи брокери (брокерськi мiсця)
науково-техно-логiчного та iншого iнтелектуальногостраховiкомпанiє
будiвельногохолдинговi компанiє
Схема 5. Класифiкацiя i структура субуктiв аграрного права Украєни
Роздiл IV
Приватнi пiдсобнi господарства громадян як виробникiв
продуктiв харчування i продовольства, чия дiяльнiсть повяза-
на з використанням природних обуктiв як головного засобу
виробництва таких продуктiв харчування i продовольства, та-
кож слiд вiднести до цiує групи субуктiв аграрного права. Але
цi господарства не визнанi формально аграрними пiдприум-
цями, оскiльки вони гiе.iигс не зареуструвалися як такi.
Другу групу субуктiв аграрного права i аграрних правовiд-
носин формують пiдприумцi, дiяльнiсть яких заснована на
рiзних формах власностi та оргинЬiiцiйно-правових формах,
правосубсктнiсть i статутна дiяльнiсть котрих нацiлена на за-
безпечення нормальноє сучасноє виробничо-технiчноє дiяль-
ностi аграрних пiдприумцiв-товаровиробникiв. До цiує групи
належать пiдприумцi, предметом статутноє дiяльностi яких у
виконання робiт з агрохiмiчного, мелiоративного, гiдромелiо-
ративного, технiчного та iншого забезпечення виробничоє дi-
яльностi пiдприумцiв, що безпосередньо займаються вироб-
ництвом продуктiв харчування, сировини i продовольства,
незалежно вiд єх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм.
Третю групу субуктiв аграрного права i аграрних ринкових
правовiдносин становлять установи-пiдприумцi, головним
чином акцiонерного типу, правосубуктнiсть i статутна дiяль-
нiсть яких спрямованi на надання всiляких фiнансово-кре-
дитних, страхових, комерцiйних, посередницьких та iнших
послуг для забезпечення саме пiдприумницькоє (в тому числi
й виробничо-господарськоє, фiнансовоє) дiяльностi аграрних
пiдприумств-товаровиробникiв. До цiує групи входять, зокре-
ма, акцiонерний банк "Украєна" та iншi комерцiйнi банки,
агро- та iншi бiржi, страховi компанiє (наприклад, страхова
компанiя "Селянський дiм"), холдiнговi аграрнi (така нинi
створюуться н.i Чернiгiпiцинi).
Вiднесення цих елементiв ринковоє iнфраструктури до
субуктiв аграрного прана пi аграрних ринкових правовiдно-
син базууться на тому, що самi iнрарнi пiдприумцi-товарови-
робники у, по-перше, спiвнл.iсниками (акцiонерами) назва-
них банкiв, бiрж, страхових i холдiнгових компанiй, по-друге,
у одночасно клiунтами цих елементiв ринковоє iнфраструкту-
ри. Крiм того, аграрнi пiдприумцi як акцiонери (спiввласни-
ки) i як клiунти з метою забезпечення своує власноє конку-
рентоспроможностi, гарантованого ринку збуту продуктiв
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 97
харчування, сировини, продовольства власного виробництва
обуднують свiй капiтал безпосередньо i опосередковано че-
рез заснованi ними банки, бiржi, страховi компанiє та створю-
ють формування вищого рiвня - холдiнговi компанiє, де во-
ни (аграрнi пiдприумцi) i спiввласники (акцiонери), i клiунти.
9. Державна реустрацiя у неоднаковою умовою визначення
Правового становища кожного сiльськогосподарського пiд--
\ приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
I Приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя у свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення права сiльськогосподарському товаровиробни-
ковi проводити свою господарчо-пiдприумницьку дiяльнiсть i
бути учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законодавство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi е Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст, б Зако-
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про селян-
ське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сiльсько-
господарську кооперацiю.
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв пiд-
приумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни 25 трав-
ня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення про
державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi.
Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi пройти
всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них, державна
реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi не мають
свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi одержали
такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одержати (обмiня-
ти) єх в органи державноє реустрацiє, в якому вони перебува-
ють на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв про державну
реустрацiю проводиться на пiдставi документiв, що засвiдчу-
ють державну реустрацiю субукта пiдприумницькоє дiяль-
ностi. При цьому за одержане свiдоцтво про державну
реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
10.. Державна реустрацiя субукта аграрного права як
аграрного пiдприумця у визначальним юридичним фактом
4 В. Янчук
98 Роздiл IV
для єх вiдмежування вiд тих утворень, що не мають i не мо-
жуть мати такого статусу. Саме реустрацiя селянського (фер-
мерського) господарства i/або аграрного пiдприумця зi стату-
сом юридичноє особи приватного права кооперативного i/чи
акцiонерного тилiв у юридичним фактом для визнання єх
субуктами аграрного права i аграрного пiдприумництва. То-
му будь-якi внутрiшньогосподарськi утворення, наприклад,
внутрiшньогосподарськi кооперативи, пiдряднi оренднi ко-
лективи, пiдсобнi цехи (промисли), не у самостiйними
субуктами аграрного права i пiдприумництва (попри наданi
єм повноваження з боку цих юридичних осiб).
На вiдмiну вiд законодавства iнших краєн, в Украєнi не ви-
знаються субуктом права рiзноманiтнi кооперування селян
без створення (заснування) ними юридичноє особи i держав-
ноє реустрацiє останньоє. На вiдмiну вiд Украєни, наприклад,
у ФРН, субуктом права (без статусу юридичноє особи) визна-
ються: а) так званi кiльця, якi у формою кооперування фер-
мерiв у виглядi договiрного утворення для надання взаумноє
допомоги технiкою; б) кооперування зусиль та майна батька
й сина для ведення фермерського господарства. З позицiє ук-
раєнського закону, у наведених вище випадках мау мiсце ли-
ше кооперування фермерiв на пiдставi договору (по сутi, про
спiльну дiяльнiсть); i така кооперацiя не визнауться субук-
тами права, оскiльки здiйснюуться без створення (заснуван-
ня) та легалiзацiє юридичноє особи - справжнього субукта
права як за украєнським, так i за нiмецьким законодавством.
Державна реустрацiя у необхiдною умовою визначення
правового становища кожного сiльськогосподарського пiд-
приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя с свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення прана сiльськогосподарському товаровироб-
никовi проводити спою господарчо-пiдприумницьку дiяль-
нiсть i буги учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законоданство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi у Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст. 6 Зако-
Прщосубуктнiсть аграрних товаровиробниiЯвлiдприумцiв 99
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про се-
лянське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю".
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв
i пiдприумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни вiд
125 травня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення
| Про державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяль-
|ностi. Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi
i Пройти всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них,
державна реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi
не мають свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi
одержали такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одер-
жати (обмiняти) єх в органi державноє реустрацiє, в якому
нони перебувають на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв
про держпвну реустрацiю проводиться на пiдставi документiв,
ЩО аигпiдчують держяяку реустрацiю субукта пiдприумниць-
мЯ дiнкмiостi. При цьому за одержане свiдоцтво про держав-
ну р<-( i грацiю субукт пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
2. Правосубуктнiсть колективних i кооперативних
сiльськогосподарських пiдприумств
1. Субуктом аграрного права у кожне окремо взяте колек-
тивне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприумство.
Правове становище цих пiдприумств визначауться нормами
Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство
i Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" та Статутом
кожного з цих пiдприумств. Згiдно з ст. 4 Закону "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" в Статутi зазнача-
ються найменування пiдприумства, його мiсцезнаходження,
предмет i цiлi дiяльностi, порядок вступу громадян до членiв
пiдприумства i припинення членства в ньому, принципи
формування спiльноє власностi та права членiв щодо неє, за-
гальнi права та обовязки членiв пiдприумства та його членiв
щодо використання й охорони земель, водних та iнших при-
родних ресурсiв, виробничо-господарськоє, фiнансовоє i тру-
довоє дiяльностi, питання оплати та охорони працi, соцiальнi
гарантiє, умови i порядок реорганiзацiє та лiквiдацiє пiдприум-
ства. Державна реустрацiя пiдприумства здiйснюуться не пiз-
4
Роздiл IV
нiше ЗО днiв з дня подання необхiдних документiв. Юридич-
ний факт державноє реустрацiє колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у пiдставою для надання йому прав
юридичноє особи i визначау термiн виникнення у пiдприум-
ства такого права.
За подiбною правовою регламентацiую створюуться i надi-
ляуться вiдповiдною правосубсктнiстю виробничий сiльсько-
господарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" залежно вiд цiлей, завдань i характеру
дiяльностi сiльськогосподарського кооператива подiляу єх на
виробничi та обслуговуючi. Виробничi кооперативи здiйсню-
ють свою господарську дiяльнiсть на засадах пiдприумництва
з метою одержання доходу. Обслуговуючi кооперативи спря-
мовують свою дiяльнiсть на обслуговування сiльськогоспо-
дарського та iншого виробництва учасникiв кооперацiє. В
свою чергу залежно вiд виду дiяльностi обслуговуючi коопера-
тиви подiляються на переробнi, заготiвельно-збутовi, поста-
чальницькi та iншi. Здiйснюванi ними послуги повязанi з ви-
робництвом, переробкою, збутом продукцiє рослинництва,
тваринництва, лiсiвництва i рибництва. Оскiльки обслуго-
вуючi кооперативи головним чином повязанi з сiльським
господарством, то правовiдносини, якi виникають в процесi
єхньоє дiяльностi належить розглядати як предмет аграрного
права, хоч вони i мають певнi спiльнi риси з кооперативним
правом1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
дiяльностi цього пiдприумця (насамперед, виробництво про-
дуктiв харчування, продовольства i сировини рослинного i
тваринного походження), по-трету, - використання землi та
iнших природних ресурсiв у якостi основного засобу вироб-
ництва, по-четверте, - органiчне поуднання у своєй дiяль-
ностi пiдприумницькоє i соцiальноє дiяльностi, оскiльки тру-
довi колективи цих субуктi> пiдприумництва, як правило, у
єх членами або учасниками/акцiонерами, комплектуються iз
населення населених пунктiв, довкола яких розташованi зем-
лi цих субуктiв аграрного пiдприумництва.
1 Див.: Аграрнеу право. Учебник / Под рсд. Бистрова Г. Е., Козиря М. Й. -
М., 1996. - С. 155.
Правосубуктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 93
Поняття "субукт аграрного пiдприумництва (аграрний
пiдприумець)" у узагальнюючим. Як i у всiх розвинених крає-
нах свiту, воно одночасно охоплюу як визначення (наймену-
вання) самого субукта, так i предмет його дiяльностi, а також
його спецiальну правоздатнiсть, легалiзовану шляхом держав-
ноє реустрацiє. Поняття "аграрний пiдприумець", "субукт аг-
рарного пiдприумництва (агробiзнесу)", по сутi, у синонiма-
ми, пiд якими криуться один i той же субукт аграрного права
;i визначеними правомочностями саме аграрного пiдприумця.
На вiдмiну вiд iнших понять аграрний пiдприумець мау де-
що своурiднi ознаки, що вiдокремлюють його серед iншого
загалу пiдприумцiв. Така своурiднiсть полягау у тому, що саме
аграрним пiдприумцям належать притаманнi функцiє соцiаль-
ного спрямування. На вiдмiну вiд iнших аграрнi пiдприумцi у
пктивними учасниками органiзацiйних i земельних правовiд-
носин, а також учасниками своурiдних внутрiшнiх майнових,
управлiнських та трудових i особливо членських майнових та
членських трудових правовiдносин. Вони у також учасниками
iнших внутрiшньогосподарських виробничих правовiдносин,
що складаються в основних i додаткових галузях аграрного
виробництва, внутрiшнiх i зовнiшнiх правовiдносинах у соцi-
альнiй сферi, у яких вони (аграрнi пiдприумцi) у ключовою
фiгурою. iснування таких особливостей обумовлюють вiдок-
ремленiсть i визначену самостiйнiсть аграрних пiдприумцiв за
функцiями i правоздатнiстю та багатограннiстю правовiдно-
син. А тому поняття "аграрний пiдприумець (субукт аграрного
пiдприумництва)" як узагальнююче охоплюу всiх виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування, сировини i продоволь-
ства, зi статусом як юридичноє особи всiх форм власностi i ле-
гальних органiзацiйно-правових форм, так i селянських (фер-
мерських) господарств, i громадян, якi зареуструвалися як
пiдприумцi. Аграрний пiдприумець мау спецiальну правоздат-
нiсть та функцiє виробничого, пiдприумницького i соцiально-
го характеру, у учасником багатогранних внутрiшньогоспо-
дарських i зовнiшньогосподарських товарно-грошових право-
вiдносин.
7. Слiд зазначити, що поняття "учасник аграрних право-
вiдносин" не у всiх випадках можна вiднести до кола субук-
тiв аграрного права та, вiдповiдно, - аграрних пiдприумцiв i
субуктiв аграрних правовiдносин. Учасниками аграрних пра-
вовiдносин у визначених законодавством та локальними нор-
94 Роздiл IV
СУБтКТИ АГРАРНОГО ПРАВА
УКРАЄНИ
мативно-правовими актами межах можуть бути визнанi
структурнi пiдроздiли субуктiв аграрного пiдприумництва, єх-
нi члени, учасники/акцiонери та члени єх сiмей. Йдеться ви-
ключно тiльки про вiдносини, що складаються у процесi ор-
ганiзацiє працi, коли за договором мiж виконавчим органом
управлiння i структурним пiдроздiлом визначаються певнi
правомочностi останнього щодо надання пiдроздiлу основних
засобiв виробництва (в тому числi земель) у оренду, щодо
реалiзацiє виробленоє продукцiє, продовольства, сировини,
щодо розподiлу прибутку мiж членами цих пiдроздiлiв. Однак
цi пiдроздiли не у субуктами права та субуктами пiдприум-
ництва; вони не можуть бути стороною в загальних та арбiт-
ражних судах, оскiльки за законом такими визнаються тiльки
юридичнi та фiзичнi особи.
8. Вiдповiдно до чинного законодавства всi субукти аграр-
ного права за органiзацiйно-правовими формами можна
подiлити на субуктiв у сферi виробництва та у сферi сервiсу
(див. схему 5). У свою чергу за змiстом субукти виробничо-
пiдприумницького та соцiального спрямування включають у
себе певнi групи.
Першу, основну групу таких субуктiв становлять заснованi
на приватнiй (у можливих єє рiзновидах - кооперативнiй, ко-
лективнiй тощо), державнiй та мунiципальнiй формах влас-
ностi аграрнi пiдприумцi, головним завданням i предметом
дiяльностi яких у виробництво товарноє маси продуктiв хар-
чування, продовольства i сировини рослинного i тваринного
(в тому числi водного й мисливського) походження. Саме як
виробники продуктiв харчування (насамперед сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє, сировини i продовольства) приватнi аг-
рарнi пiдприумцi кооперативного (колективнi сiльськогоспо-
дарськi пiдприсмства. спiлки селян, пайовi пiдприумства,
сiльськогосподарськi виробничi кооперативи тощо) i акцiо-
нернi товариства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю,
державнi сiльськогосподарськi пiдприумцi, дiяльнiсть яких
заснована на змiшанiй формi власностi (в тому числi iз залу-
ченням iноземного капiталу), виступають основними субук-
тами аграрного права й аграрних правовiдносин та аграрного
пiдприумництва виключно як юридичнi особи. До цiує групи
субуктiв входять також фермерськi господарства.
У СФЕРi ВИРОБНИЦТВА У СФЕР) СЕРВiСУ
фiнансово-
кредитного,
комерцiйного
та страхового
сервiсу
приватнi аграрнi пiдприумцi
кооперативного типу
iФНИТИi iГ(Мриi пiдприумцi
КОрЛОрiтиiною типу
радгоспи, iншi державнi
сiльське-, рибо- та мисливськогос-
подарськi пiдприумства
селянськi (фермерськi)
господарства
приватнi пiдсобнi
господарства громадян
|
лгрохiмiчногоземельний та iншi комерцiйнi банки
технiчногозгро- та iншi бiржi
мелiоративного та гiдромелiоративногоброкерськi контори та/чи брокери (брокерськi мiсця)
науково-техно-логiчного та iншого iнтелектуальногостраховiкомпанiє
будiвельногохолдинговi компанiє
Схема 5. Класифiкацiя i структура субуктiв аграрного права Украєни
Роздiл IV
Приватнi пiдсобнi господарства громадян як виробникiв
продуктiв харчування i продовольства, чия дiяльнiсть повяза-
на з використанням природних обуктiв як головного засобу
виробництва таких продуктiв харчування i продовольства, та-
кож слiд вiднести до цiує групи субуктiв аграрного права. Але
цi господарства не визнанi формально аграрними пiдприум-
цями, оскiльки вони гiе.iигс не зареуструвалися як такi.
Другу групу субуктiв аграрного права i аграрних правовiд-
носин формують пiдприумцi, дiяльнiсть яких заснована на
рiзних формах власностi та оргинЬiiцiйно-правових формах,
правосубсктнiсть i статутна дiяльнiсть котрих нацiлена на за-
безпечення нормальноє сучасноє виробничо-технiчноє дiяль-
ностi аграрних пiдприумцiв-товаровиробникiв. До цiує групи
належать пiдприумцi, предметом статутноє дiяльностi яких у
виконання робiт з агрохiмiчного, мелiоративного, гiдромелiо-
ративного, технiчного та iншого забезпечення виробничоє дi-
яльностi пiдприумцiв, що безпосередньо займаються вироб-
ництвом продуктiв харчування, сировини i продовольства,
незалежно вiд єх форм власностi та органiзацiйно-правових
форм.
Третю групу субуктiв аграрного права i аграрних ринкових
правовiдносин становлять установи-пiдприумцi, головним
чином акцiонерного типу, правосубуктнiсть i статутна дiяль-
нiсть яких спрямованi на надання всiляких фiнансово-кре-
дитних, страхових, комерцiйних, посередницьких та iнших
послуг для забезпечення саме пiдприумницькоє (в тому числi
й виробничо-господарськоє, фiнансовоє) дiяльностi аграрних
пiдприумств-товаровиробникiв. До цiує групи входять, зокре-
ма, акцiонерний банк "Украєна" та iншi комерцiйнi банки,
агро- та iншi бiржi, страховi компанiє (наприклад, страхова
компанiя "Селянський дiм"), холдiнговi аграрнi (така нинi
створюуться н.i Чернiгiпiцинi).
Вiднесення цих елементiв ринковоє iнфраструктури до
субуктiв аграрного прана пi аграрних ринкових правовiдно-
син базууться на тому, що самi iнрарнi пiдприумцi-товарови-
робники у, по-перше, спiвнл.iсниками (акцiонерами) назва-
них банкiв, бiрж, страхових i холдiнгових компанiй, по-друге,
у одночасно клiунтами цих елементiв ринковоє iнфраструкту-
ри. Крiм того, аграрнi пiдприумцi як акцiонери (спiввласни-
ки) i як клiунти з метою забезпечення своує власноє конку-
рентоспроможностi, гарантованого ринку збуту продуктiв
Правосубукгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприумцiв 97
харчування, сировини, продовольства власного виробництва
обуднують свiй капiтал безпосередньо i опосередковано че-
рез заснованi ними банки, бiржi, страховi компанiє та створю-
ють формування вищого рiвня - холдiнговi компанiє, де во-
ни (аграрнi пiдприумцi) i спiввласники (акцiонери), i клiунти.
9. Державна реустрацiя у неоднаковою умовою визначення
Правового становища кожного сiльськогосподарського пiд--
\ приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
I Приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя у свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення права сiльськогосподарському товаровиробни-
ковi проводити свою господарчо-пiдприумницьку дiяльнiсть i
бути учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законодавство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi е Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст, б Зако-
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про селян-
ське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сiльсько-
господарську кооперацiю.
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв пiд-
приумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни 25 трав-
ня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення про
державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi.
Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi пройти
всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них, державна
реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi не мають
свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi одержали
такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одержати (обмiня-
ти) єх в органи державноє реустрацiє, в якому вони перебува-
ють на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв про державну
реустрацiю проводиться на пiдставi документiв, що засвiдчу-
ють державну реустрацiю субукта пiдприумницькоє дiяль-
ностi. При цьому за одержане свiдоцтво про державну
реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
10.. Державна реустрацiя субукта аграрного права як
аграрного пiдприумця у визначальним юридичним фактом
4 В. Янчук
98 Роздiл IV
для єх вiдмежування вiд тих утворень, що не мають i не мо-
жуть мати такого статусу. Саме реустрацiя селянського (фер-
мерського) господарства i/або аграрного пiдприумця зi стату-
сом юридичноє особи приватного права кооперативного i/чи
акцiонерного тилiв у юридичним фактом для визнання єх
субуктами аграрного права i аграрного пiдприумництва. То-
му будь-якi внутрiшньогосподарськi утворення, наприклад,
внутрiшньогосподарськi кооперативи, пiдряднi оренднi ко-
лективи, пiдсобнi цехи (промисли), не у самостiйними
субуктами аграрного права i пiдприумництва (попри наданi
єм повноваження з боку цих юридичних осiб).
На вiдмiну вiд законодавства iнших краєн, в Украєнi не ви-
знаються субуктом права рiзноманiтнi кооперування селян
без створення (заснування) ними юридичноє особи i держав-
ноє реустрацiє останньоє. На вiдмiну вiд Украєни, наприклад,
у ФРН, субуктом права (без статусу юридичноє особи) визна-
ються: а) так званi кiльця, якi у формою кооперування фер-
мерiв у виглядi договiрного утворення для надання взаумноє
допомоги технiкою; б) кооперування зусиль та майна батька
й сина для ведення фермерського господарства. З позицiє ук-
раєнського закону, у наведених вище випадках мау мiсце ли-
ше кооперування фермерiв на пiдставi договору (по сутi, про
спiльну дiяльнiсть); i така кооперацiя не визнауться субук-
тами права, оскiльки здiйснюуться без створення (заснуван-
ня) та легалiзацiє юридичноє особи - справжнього субукта
права як за украєнським, так i за нiмецьким законодавством.
Державна реустрацiя у необхiдною умовою визначення
правового становища кожного сiльськогосподарського пiд-
приумства. З моменту вчинення державноє реустрацiє у пiд-
приумств виникають права юридичноє особи. Державна
реустрацiя с свого роду юридичним фактом, спрямованим на
забезпечення прана сiльськогосподарському товаровироб-
никовi проводити спою господарчо-пiдприумницьку дiяль-
нiсть i буги учасником ринкових економiчних вiдносин.
Чинне законоданство Украєни покладау обовязок кожно-
го пiдприумства здiйснити його державну реустрацiю i таким
чином набути прав юридичноє особи. Першорядним у цьому
вiдношеннi у Закон "Про пiдприумництво", в ст. 8 якого
йдеться про державну реустрацiю. Цьому обовязку присвя-
ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. З
Закону "Про сiльськогосподарське пiдприумство", ст. 6 Зако-
Прщосубуктнiсть аграрних товаровиробниiЯвлiдприумцiв 99
ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про се-
лянське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про
сiльськогосподарську кооперацiю".
З метою наведення порядку в лiцензуваннi субуктiв
i пiдприумницькоє дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв Украєни вiд
125 травня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення
| Про державну реустрацiю субуктiв пiдприумницькоє дiяль-
|ностi. Згiдно з цими актами державну реустрацiю повиннi
i Пройти всi субукти пiдприумницькоє дiяльностi. Тi з них,
державна реустрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi
не мають свiдоцтва про державну реустрацiю, а також тi, якi
одержали такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одер-
жати (обмiняти) єх в органi державноє реустрацiє, в якому
нони перебувають на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв
про держпвну реустрацiю проводиться на пiдставi документiв,
ЩО аигпiдчують держяяку реустрацiю субукта пiдприумниць-
мЯ дiнкмiостi. При цьому за одержане свiдоцтво про держав-
ну р<-( i грацiю субукт пiдприумницькоє дiяльностi зобовяза-
ний сплатити реустрацiйний збiр.
2. Правосубуктнiсть колективних i кооперативних
сiльськогосподарських пiдприумств
1. Субуктом аграрного права у кожне окремо взяте колек-
тивне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприумство.
Правове становище цих пiдприумств визначауться нормами
Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство
i Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" та Статутом
кожного з цих пiдприумств. Згiдно з ст. 4 Закону "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" в Статутi зазнача-
ються найменування пiдприумства, його мiсцезнаходження,
предмет i цiлi дiяльностi, порядок вступу громадян до членiв
пiдприумства i припинення членства в ньому, принципи
формування спiльноє власностi та права членiв щодо неє, за-
гальнi права та обовязки членiв пiдприумства та його членiв
щодо використання й охорони земель, водних та iнших при-
родних ресурсiв, виробничо-господарськоє, фiнансовоє i тру-
довоє дiяльностi, питання оплати та охорони працi, соцiальнi
гарантiє, умови i порядок реорганiзацiє та лiквiдацiє пiдприум-
ства. Державна реустрацiя пiдприумства здiйснюуться не пiз-
4
Роздiл IV
нiше ЗО днiв з дня подання необхiдних документiв. Юридич-
ний факт державноє реустрацiє колективного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства у пiдставою для надання йому прав
юридичноє особи i визначау термiн виникнення у пiдприум-
ства такого права.
За подiбною правовою регламентацiую створюуться i надi-
ляуться вiдповiдною правосубсктнiстю виробничий сiльсько-
господарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю" залежно вiд цiлей, завдань i характеру
дiяльностi сiльськогосподарського кооператива подiляу єх на
виробничi та обслуговуючi. Виробничi кооперативи здiйсню-
ють свою господарську дiяльнiсть на засадах пiдприумництва
з метою одержання доходу. Обслуговуючi кооперативи спря-
мовують свою дiяльнiсть на обслуговування сiльськогоспо-
дарського та iншого виробництва учасникiв кооперацiє. В
свою чергу залежно вiд виду дiяльностi обслуговуючi коопера-
тиви подiляються на переробнi, заготiвельно-збутовi, поста-
чальницькi та iншi. Здiйснюванi ними послуги повязанi з ви-
робництвом, переробкою, збутом продукцiє рослинництва,
тваринництва, лiсiвництва i рибництва. Оскiльки обслуго-
вуючi кооперативи головним чином повязанi з сiльським
господарством, то правовiдносини, якi виникають в процесi
єхньоє дiяльностi належить розглядати як предмет аграрного
права, хоч вони i мають певнi спiльнi риси з кооперативним
правом1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93