Одночасно
складауться i пiдписууться акт, за яким орендному колекти-
вовi передаються примiщення, обладнання та iнше майно,
необхiдне для господарсько-виробничоє дiяльностi.
5. Важливою формою господарювання i роздержавлення
майна у оренда. Вiдносини, повязанi з передачею в оренду
майна державних пiдприумств i органiзацiй, а також майновi
вiдносини мiж орендодавцями та орендарями щодо викорис-
тання цього майна регулюу Закон "Про оренду державного
майна". Згiдно зi ст. 2 цього Закону орендою у засноване на
договорi строкове платне володiння i користування майном,
412 РоздiлХУiН
необхiдним орендаревi для здiйснення пiдприумницькоє та
iНШОЄ ДiЯЛЬНОСТi. У
Дiя Закону поширюуться й на державнi сiльськогосподар-\
ськi пiдприумства. Оренда майна iнших форм власностi регу-
люуться положеннями цього Закону, якщо iнше не передба-
чено законодавством Украєни та договором оренди (ст. 1 За-
кону). Орендувати майно сiльськогосподарських пiдприумств
можуть органiзацiє орендарiв, створенi членами трудового ко-
лективу пiдприумства, його структурних пiдроздiлiв, громадя-
ни та юридичнi особи Украєни,
Рiшення трудового колективу про оренду майна вважауть-
ся прийнятим, якщо за нього проголосувало бiльше половини
його членiв. При цьому особи, котрi бажають стати орендаря-
ми, створюють органiзацiю орендарiв, загальнi збори (збори
уповноважених) якi обирають єє керiвнi органи, затверджують
положення про органiзацiю орендарiв, яке пiдлягау державнiй
реустрацiє у виконавчому комiтетi ради народних депутатiв за
мiсцем знаходження обукта оренди. Одночасно в зазначених
органах проводиться державна реустрацiя органiзацiє оренда-
рiв, яка з цього моменту набувау прав юридичноє особи
(пункти 4, 5 ст. 9 названого Закону).
Перехiд до орендних вiдносин в агропромисловому ком-
плексi означау повну самостiйнiсть орендарiв у здiйсненнi
виробничоє дiяльностi (у плануваннi, управлiннi, органiзацiє
виробничих процесiв, реалiзацiє продукцiє, використаннi
доходу).
Основним правовим документом, який регулюу вiдповiднi
взаумовiдносини сторiн, у договiр оренди. Перелiк iстотних
умов договору оренди мiститься у ст. 10 Закону "Про оренду
державного майна". У ньому передбачаються; строки оренди;
склад i вартiсть майна, що передауться в ореаду; розмiр
орендноє плати; розподiл обовязкiв сторiн щодо повного вiд-
новлення i ремонту майна; обовязки орендодавця видiлити
орендаревi майно у станi, що вiдповiдау умовам договору;
обовязки орендаря вносити орендну плату i повернути майно
орендодавцевi пiсля закiнчення строку ореади в обумовлено-
му договором станi. До договору оренди можна включати
обовязки орендодавця з матерiально-технiчного забезпечен-
ня, сприяння розвитковi виробництва, впровадження науко-
во-технiчних досягнень i передових технологiй, технiчного пе-
еямяi>>-
Правове регулювання органiзацiє га дисциплiни працi в СГП_____413
реозброуння виробництва, соцiального розвитку, пiдготовки
кадрiв тощо.
Вiдповiдно до ст. 8 Земельного кодексу земля може нада-
ватися в короткострокове користування - до трьох рокiв (для
випасання худоби, сiнокосiння, городництва, державних та
громадських потреб), у довгострокове - до десяти i в ореаду
- до пятдесяти рокiв. Орендодавцями землi у сiльськi, се-
лищнi, мiськi, районнi ради народних депутатiв та єє власни-
ки. Умови, строки ореади землi, а також плата за це визнача-
ються за угодою сторiн i обумовлюються в договорi. Колек-
тивнi сiльськогосподарськi пiдприумства, радгоспи, iншi дер-
жавнi й кооперативнi сiльськогосподарськi пiдприумства
можуть закрiплювати землю за окремими працiвниками та
орендними кооперативами в порядку внутрiшньогосподарсько-
го землеустрою. Вiдповiдно до ст. 36 Земельного кодексу
орендар сплачуу за землю орендну плату, розмiр якоє визна-
чауться за погодженням сторiн. Граничнi розмiри цiує плати
встановлюються Верховною Радою Украєни.
Ореада землi, iнших природних обуктiв, пiдприумств,
примiщень, споруд повинна мати, як правило, довгостроко-
вий характер - не менше пяти рокiв. З урахуванням виду
майна i цiлей оренди договiр може бути короткостроковим -
до пяти рокiв. Змiна умов договору ореади, його розiрвання
або припинення допускаються за згодою сторiн. У разi пору-
шення якоюсь стороною умов договору вiн може бути розiр-
ваний на вимогу iншоє сторони за рiшенням суду чи арбiт-
ражного суду.
Пiсля закiнчення строку договору орендар мау право на
його поновлення. За вiдсутностi заяви однiує зi сторiн про
припинення чи змiну договору пiсля закiнчення його строку
вiн вважауться продовженим на той же строк i на тих самих
умовах. У разi припинення договору з орендарем-громадяни-
ном переважне право на укладення договору оренди мають
члени його сiмє, якi спiльно з ним проживають i працюють.
У разi смертi орендаря його права за договором ореади пере-
ходять до одного з членiв його сiмє, якi жили й працювали
разом iз ним (якщо той погоджууться стати орендарем).
Орендарi земельних дiлянок сiльськогосподарського призна-
чення мають переважне право на одержання орендованих зе-
мельних дiлянок у власнiсть - крiм випадкiв, передбачених
законом, :i,."
414
5. Таким чином, особливiсть правового становища пiдряд-
но-орендних колективiв у сiльському господарствi полягау в
тому, що вони формуються на основi договiрних вiдносин iз
сiльськогосподарськими пiдприумствами i здiйснюють свою
практичну дiяльнiсть як структурнi пiдроздiли останнiх iз пев-
ною господарською самостiйнiстю.
Пiдрядно-оренднi колективи самостiйно вирiшують усi
питання органiзацiє та режиму працi, а також вiдпочинку.
При цьому єх трудова дiяльнiсть повинна бути планомiрною й
узгодженою за виробничою технологiую, розпорядком робо-
чого дня з роботою всього колективу сiльськогосподарського
пiдприумства. Органiзацiя працi починауться з формування
пiдрядних колективiв на суто добровiльнiй основi. Цим вони
вiдрiзняються вiд iнших виробничих пiдроздiлiв (вiддiлень,
бригад, цехiв, ланок, ферм), котрi, як правило, утворюються
за рiшенням правлiння колективного сiльськогосподарського
пiдприумства та адмiнiстрацiє державного сiльськогосподар-
ського пiдприумства.
Вступаючи до пiдрядно-орендного колективу, його пра-
цiвники мають право на переважне виконання обраноє ними
постiйноє роботи (вiдповiдно до єх професiє, роду занять). Рiв-
ночасно, працюючи спiльно на кiнцевий результат, вони доб-
ровiльно, в договiрному порядку беруть на себе обовязок ви-
конувати також iншу роботу за тимчасово вiдсутнього працiв-
ника, якщо цього вимагають iнтереси пiдрядного колективу.
В пiдрядно-орендних колективах розрiзняють постiйних i
тимчасових працiвникiв (останнi можуть запрошуватися в пе-
рiоди напружених польових робiт з iнших структурних пiд-
роздiлiв i господарств).
Умови працi в сiльському господарствi, як вiдомо, мають
певну специфiку, обумовлену сезоннiстю виробництва, за-
лежнiстю його вiд клiмату, гюгодних умов. Ця специфiка ви-
магау застосування гнучкого режиму робочого часу, при яко-
му затрати працi повиннi здiйснюватись у строки, що єх дик-
тують погода, земля, агрономiя, досвiд i практика рiльника.
Тому графiк роботи i режим робочого часу стосовно до кон-
кретних умов виробництва та переробки сiльськогосподар-
ськоє продукцiє можуть розробляти й успiшно застосовувати
лише самi пiдрядно-оренднi колективи.
:,> . .. я>>>1--
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП .15
3. Правове регулювання iiйiiiЙ
внутрiшнього трудового розпорядку "
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Спiльна виробничо-господарська дiяльнiсть працiвникiв
сiльськогосподарських пiдприумств обуктивно потребуу уз-
годженостi, органiзованостi. Регулювання поведiнки цих пра-
цiвникiв здiйснюуться через установлення певних правил i
норм, якi регламентують внутрiшньогосподарськi вiдносини,
тому єх прийнято називати Правилами внутрiшнього розпо-
рядку. Вони складаються як необхiдна умова спiльноє працi.
Саме Правила внутрiшнього трудового розпорядку визна-
чають належну поведiнку працiвникiв сiльськогосподарських
пiдприумств, виступаючи iдеальною моделлю, зразком пове-
дiнки учасникiв трудових правовiдносин. Приписи цих Пра-
вил, визначаючи вихiдне становище працiвникiв сiльського
господарства, єхнiй правовий статус, у нормативною основою
для виникнення рiзноманiтних правовiдносин. Вони закрiп-
люють права та обовязки працiвникiв i адмiнiстрацiє держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства (або органiв уп-
равлiння i службових осiб колективного пiдприумства), регла-
ментують взаумовiдносини мiж ними в процесi працi.
2. На пiдставi Правил внутрiшнього трудового розпорядку
i вiдповiдно до них виникау система внутрiшньогосподар-
ських органiзацiйних, управлiнських, трудових, соцiально-
побутових та iнших правовiдносин, сукупнiсть яких i стано-
вить внутрiшнiй трудовий розпорядок пiдприумства. Остан-
нiй являу собою необхiдний порядок у вольових вiдносинах
працiвникiв, який складауться пiд впливом правових норм.
Вiн забезпечуу необхiдну узгодженiсть у спiльнiй дiяльностi
працiвникiв i досягауться внаслiдок точного виконання по-
кладених на них юридичних прав та обовязкiв. Метою внут-
рiшнього трудового розпорядку у змiцнення трудовоє дисцип-
лiни, органiзацiя працi на наукових засадах, рацiональне ви-
користання робочого часу, висока якiсть робiт, пiдвищення
продуктивностi працi та ефективностi суспiльного вироб-
ництва.
3. Внутрiшнiй трудовий розпорядок у правовою основою
трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських пiдприумствах.
Тому неухильне його додержання - це обовязкова умова
змiцнення дисциплiни працi. Належне регулювання внутрiш-
нього трудового розпорядку справляу безпосереднiй вплив на
416
розаiц XV>
пiдвищення ефективностi та якостi працi. У звязку з циi не-
обхiдно вдосконалювати правове регулювання внутрiшнього
трудового розпорядку сiльськогосподарських пiдприумств.
4. Спiльнiсть основних принципiв органiзацiє працi в/дер-
жавних i колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
обумовлюу багато спiльного в регулюваннi єх внутрiи/нього
трудового розпорядку. Тому колективнi сiльськогосподарськi
пiдприумства завжди використовували й використовують як
зразок для своує правотворчостi законодавство про працю ро-
бiтникiв i службовцiв. /
Вихiднi положення внутрiшнього трудового розпорядку
сiльськогосподарських пiдприумств закрiплено в Конституцiє
Украєни (право на працю, вiдпочинок, охорону працi, обовя-
зок неухильно додержуватися Конституцiє та закбнiв Украєни
тощо). Конституцiйнi права i обовязки працiвникiв сiльсько-
господарських пiдприумств конкретизуються в КЗпП (ст. 2),
Статутах i Правилах внутрiшнього трудового розцорядку гос-
подарств, службових iнструкцiях i положеннях!; технiчних
правилах, колективних договорах, стандартах пiдприумств та
iнших правових актах. Серед названих нормативних актiв
Правила внутрiшнього трудового розпорядку займають особ-
ливе мiсце, оскiльки саме в них сконцентрованi норми, що
встановлюють режим працi в сiльськогосподарських пiдпри-
умствах. /
Вiдповiдно до ст. 142 КЗпП, в державних сiльськогоспо-
дарських пiдприумствах цей важливий локальний норматив-
ний акт затверджууться за поданням власника або уповнова-
женого ним органа i профспiлкового комiтету/трудовими ко-
лективами. При його розробленнi пiдприумства беруть за ос-
нову Типовi правила внутрiшнього трудовогорозпорядку для
робiтникiв i службовцiв пiдприумств, установ, органiзацiй, за-
твердженi 20 липня 1984 р,, а також Галузевi правила внут-
рiшнього трудового розпорядку для робiтникiв i службовцiв
радгоспiв, племiнних, кiнних заводiв, птахофабрик, науково-
дослiдних установ, навчальних закладiв, iнших пiдприумств,
установ, органiзацiй вiд 10 сiчня 1985 р.
Крiм закрiплення основних обовязкiв працiвникiв та
власника в трудовому процесi, Правила внутрiшнього тру-
дового розпорядку регулюють аспекти приймання i звiльнень
ня працiвникiв, робочого часу та його використання, заохо--
чення за успiхи в працi та вiдповiдальностi за порушення
дисциплiни.
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни Гiiрацi д дт 417
5. У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
Правила внутрiшнього розпорядку приймаються загальними
зборами (зборами уповноважених) на пiдставi Примiрних
правил внутрiшнього розпорядку, затверджених Всеукраєн-
ською радою колгоспiв 31 березня 1982 р. (з наступними змi-
нами i доповненнями вiд 13 грудня 1983 р).
Правилами внутрiшнього розпорядку Регулюються трива-
лiсть i розпорядок робочого дня на пiдприумствi, порядок на-
дання вихiдних днiв, щорiчних оплачуваних вiдпусток а та-
кож порядок проходження випробувального строку накла->
дення i зняття дисциплiнарних стягнень та iншi питання пе- i
редбаченi Статутом пiдприумства. |
Правила внутрiшнього розпорядку вiдiграють важливу
роль в органiзацiє виробництва i працi в колективних сiль-
ськогосподарських пiдприумствах. За значущiстю вони у дру-
гим пiсля статуту нормативним актом, що регулюу внут-
рiшньогосподарськi вiдносини. Правила внутрiшнього роз-
порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним
правилам.
Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-
сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки єхнi
положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це
норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-
рядок єх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi
бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку
конкретного пiдприумства з урахуванням Його особливостей
Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-
господарського пiдприумства не тiльки конкретизують деякi
положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити
первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-
ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.
6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства охоплюу ширше (порiвняно з держав-
ним пiдприумством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн
регулюу також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-
бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства
мау додержувати правил поведiнки, встановлених для нього
як для працiвника i члена колективного господарства Тому в
таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок
i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.
14 В. Янчук
Роздiл XVIII
ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-
не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих
ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а
Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-
iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити
Галузевим правилам та iншому чинному законодав
>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього
розпорядку у важливим органiзацiйно-правовим за-
Кiiня трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських
X. /
4. Поняття дисциплiни працi
єй правове забезпечення єє додержання
. єє сiльськогосподарських пiдприумствах
/
гькогосподарських пiдприумств мусять
дисциплiни працi, без якоє не можли-
вуадвие виробництво. Це єхнiй важ-
ВТЙТУГНИЙ обовязок.
> ГОЛОДврстiєа виробляуться працiв-
рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-
КОЛектипiп людей пбтрсбуу цiлеспрямованоє i
iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-
(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечуу
МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.
- складне й багатогранне явище. Обуктивно
_Для функцiонування будь-якоє соцiальноє
iня спрямована на забезпечення удностi
ОТО процесу, виступау необхiдною умо-
Яiтєрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-
1 ллнот боку, - як форма суспiльного
"ЯiвЯМии я процесi спiльноє працi, з iншого - як
Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-
ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час
рп процесу. При цьому поняття трудовоє дисциплiни
iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому
iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати
трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприумствах, в
iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП_____4Г9
працi у формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiє
спiльноє працi, який обуктивно виникау i служить для пiд-
тримання необхiдного при цьому порядку.
Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну
тiльки в субуктивному розумiннi - як фактичне додержання
встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника
встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-
циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаумоповя-
занi аспекти - обуктивний i субуктивний. В обуктивному
розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-
мами порядок в органiзацiє та дiяльностi якого-небудь колек-
тиву, в субуктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-
жання його всiма членами колективу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
складауться i пiдписууться акт, за яким орендному колекти-
вовi передаються примiщення, обладнання та iнше майно,
необхiдне для господарсько-виробничоє дiяльностi.
5. Важливою формою господарювання i роздержавлення
майна у оренда. Вiдносини, повязанi з передачею в оренду
майна державних пiдприумств i органiзацiй, а також майновi
вiдносини мiж орендодавцями та орендарями щодо викорис-
тання цього майна регулюу Закон "Про оренду державного
майна". Згiдно зi ст. 2 цього Закону орендою у засноване на
договорi строкове платне володiння i користування майном,
412 РоздiлХУiН
необхiдним орендаревi для здiйснення пiдприумницькоє та
iНШОЄ ДiЯЛЬНОСТi. У
Дiя Закону поширюуться й на державнi сiльськогосподар-\
ськi пiдприумства. Оренда майна iнших форм власностi регу-
люуться положеннями цього Закону, якщо iнше не передба-
чено законодавством Украєни та договором оренди (ст. 1 За-
кону). Орендувати майно сiльськогосподарських пiдприумств
можуть органiзацiє орендарiв, створенi членами трудового ко-
лективу пiдприумства, його структурних пiдроздiлiв, громадя-
ни та юридичнi особи Украєни,
Рiшення трудового колективу про оренду майна вважауть-
ся прийнятим, якщо за нього проголосувало бiльше половини
його членiв. При цьому особи, котрi бажають стати орендаря-
ми, створюють органiзацiю орендарiв, загальнi збори (збори
уповноважених) якi обирають єє керiвнi органи, затверджують
положення про органiзацiю орендарiв, яке пiдлягау державнiй
реустрацiє у виконавчому комiтетi ради народних депутатiв за
мiсцем знаходження обукта оренди. Одночасно в зазначених
органах проводиться державна реустрацiя органiзацiє оренда-
рiв, яка з цього моменту набувау прав юридичноє особи
(пункти 4, 5 ст. 9 названого Закону).
Перехiд до орендних вiдносин в агропромисловому ком-
плексi означау повну самостiйнiсть орендарiв у здiйсненнi
виробничоє дiяльностi (у плануваннi, управлiннi, органiзацiє
виробничих процесiв, реалiзацiє продукцiє, використаннi
доходу).
Основним правовим документом, який регулюу вiдповiднi
взаумовiдносини сторiн, у договiр оренди. Перелiк iстотних
умов договору оренди мiститься у ст. 10 Закону "Про оренду
державного майна". У ньому передбачаються; строки оренди;
склад i вартiсть майна, що передауться в ореаду; розмiр
орендноє плати; розподiл обовязкiв сторiн щодо повного вiд-
новлення i ремонту майна; обовязки орендодавця видiлити
орендаревi майно у станi, що вiдповiдау умовам договору;
обовязки орендаря вносити орендну плату i повернути майно
орендодавцевi пiсля закiнчення строку ореади в обумовлено-
му договором станi. До договору оренди можна включати
обовязки орендодавця з матерiально-технiчного забезпечен-
ня, сприяння розвитковi виробництва, впровадження науко-
во-технiчних досягнень i передових технологiй, технiчного пе-
еямяi>>-
Правове регулювання органiзацiє га дисциплiни працi в СГП_____413
реозброуння виробництва, соцiального розвитку, пiдготовки
кадрiв тощо.
Вiдповiдно до ст. 8 Земельного кодексу земля може нада-
ватися в короткострокове користування - до трьох рокiв (для
випасання худоби, сiнокосiння, городництва, державних та
громадських потреб), у довгострокове - до десяти i в ореаду
- до пятдесяти рокiв. Орендодавцями землi у сiльськi, се-
лищнi, мiськi, районнi ради народних депутатiв та єє власни-
ки. Умови, строки ореади землi, а також плата за це визнача-
ються за угодою сторiн i обумовлюються в договорi. Колек-
тивнi сiльськогосподарськi пiдприумства, радгоспи, iншi дер-
жавнi й кооперативнi сiльськогосподарськi пiдприумства
можуть закрiплювати землю за окремими працiвниками та
орендними кооперативами в порядку внутрiшньогосподарсько-
го землеустрою. Вiдповiдно до ст. 36 Земельного кодексу
орендар сплачуу за землю орендну плату, розмiр якоє визна-
чауться за погодженням сторiн. Граничнi розмiри цiує плати
встановлюються Верховною Радою Украєни.
Ореада землi, iнших природних обуктiв, пiдприумств,
примiщень, споруд повинна мати, як правило, довгостроко-
вий характер - не менше пяти рокiв. З урахуванням виду
майна i цiлей оренди договiр може бути короткостроковим -
до пяти рокiв. Змiна умов договору ореади, його розiрвання
або припинення допускаються за згодою сторiн. У разi пору-
шення якоюсь стороною умов договору вiн може бути розiр-
ваний на вимогу iншоє сторони за рiшенням суду чи арбiт-
ражного суду.
Пiсля закiнчення строку договору орендар мау право на
його поновлення. За вiдсутностi заяви однiує зi сторiн про
припинення чи змiну договору пiсля закiнчення його строку
вiн вважауться продовженим на той же строк i на тих самих
умовах. У разi припинення договору з орендарем-громадяни-
ном переважне право на укладення договору оренди мають
члени його сiмє, якi спiльно з ним проживають i працюють.
У разi смертi орендаря його права за договором ореади пере-
ходять до одного з членiв його сiмє, якi жили й працювали
разом iз ним (якщо той погоджууться стати орендарем).
Орендарi земельних дiлянок сiльськогосподарського призна-
чення мають переважне право на одержання орендованих зе-
мельних дiлянок у власнiсть - крiм випадкiв, передбачених
законом, :i,."
414
5. Таким чином, особливiсть правового становища пiдряд-
но-орендних колективiв у сiльському господарствi полягау в
тому, що вони формуються на основi договiрних вiдносин iз
сiльськогосподарськими пiдприумствами i здiйснюють свою
практичну дiяльнiсть як структурнi пiдроздiли останнiх iз пев-
ною господарською самостiйнiстю.
Пiдрядно-оренднi колективи самостiйно вирiшують усi
питання органiзацiє та режиму працi, а також вiдпочинку.
При цьому єх трудова дiяльнiсть повинна бути планомiрною й
узгодженою за виробничою технологiую, розпорядком робо-
чого дня з роботою всього колективу сiльськогосподарського
пiдприумства. Органiзацiя працi починауться з формування
пiдрядних колективiв на суто добровiльнiй основi. Цим вони
вiдрiзняються вiд iнших виробничих пiдроздiлiв (вiддiлень,
бригад, цехiв, ланок, ферм), котрi, як правило, утворюються
за рiшенням правлiння колективного сiльськогосподарського
пiдприумства та адмiнiстрацiє державного сiльськогосподар-
ського пiдприумства.
Вступаючи до пiдрядно-орендного колективу, його пра-
цiвники мають право на переважне виконання обраноє ними
постiйноє роботи (вiдповiдно до єх професiє, роду занять). Рiв-
ночасно, працюючи спiльно на кiнцевий результат, вони доб-
ровiльно, в договiрному порядку беруть на себе обовязок ви-
конувати також iншу роботу за тимчасово вiдсутнього працiв-
ника, якщо цього вимагають iнтереси пiдрядного колективу.
В пiдрядно-орендних колективах розрiзняють постiйних i
тимчасових працiвникiв (останнi можуть запрошуватися в пе-
рiоди напружених польових робiт з iнших структурних пiд-
роздiлiв i господарств).
Умови працi в сiльському господарствi, як вiдомо, мають
певну специфiку, обумовлену сезоннiстю виробництва, за-
лежнiстю його вiд клiмату, гюгодних умов. Ця специфiка ви-
магау застосування гнучкого режиму робочого часу, при яко-
му затрати працi повиннi здiйснюватись у строки, що єх дик-
тують погода, земля, агрономiя, досвiд i практика рiльника.
Тому графiк роботи i режим робочого часу стосовно до кон-
кретних умов виробництва та переробки сiльськогосподар-
ськоє продукцiє можуть розробляти й успiшно застосовувати
лише самi пiдрядно-оренднi колективи.
:,> . .. я>>>1--
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП .15
3. Правове регулювання iiйiiiЙ
внутрiшнього трудового розпорядку "
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Спiльна виробничо-господарська дiяльнiсть працiвникiв
сiльськогосподарських пiдприумств обуктивно потребуу уз-
годженостi, органiзованостi. Регулювання поведiнки цих пра-
цiвникiв здiйснюуться через установлення певних правил i
норм, якi регламентують внутрiшньогосподарськi вiдносини,
тому єх прийнято називати Правилами внутрiшнього розпо-
рядку. Вони складаються як необхiдна умова спiльноє працi.
Саме Правила внутрiшнього трудового розпорядку визна-
чають належну поведiнку працiвникiв сiльськогосподарських
пiдприумств, виступаючи iдеальною моделлю, зразком пове-
дiнки учасникiв трудових правовiдносин. Приписи цих Пра-
вил, визначаючи вихiдне становище працiвникiв сiльського
господарства, єхнiй правовий статус, у нормативною основою
для виникнення рiзноманiтних правовiдносин. Вони закрiп-
люють права та обовязки працiвникiв i адмiнiстрацiє держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства (або органiв уп-
равлiння i службових осiб колективного пiдприумства), регла-
ментують взаумовiдносини мiж ними в процесi працi.
2. На пiдставi Правил внутрiшнього трудового розпорядку
i вiдповiдно до них виникау система внутрiшньогосподар-
ських органiзацiйних, управлiнських, трудових, соцiально-
побутових та iнших правовiдносин, сукупнiсть яких i стано-
вить внутрiшнiй трудовий розпорядок пiдприумства. Остан-
нiй являу собою необхiдний порядок у вольових вiдносинах
працiвникiв, який складауться пiд впливом правових норм.
Вiн забезпечуу необхiдну узгодженiсть у спiльнiй дiяльностi
працiвникiв i досягауться внаслiдок точного виконання по-
кладених на них юридичних прав та обовязкiв. Метою внут-
рiшнього трудового розпорядку у змiцнення трудовоє дисцип-
лiни, органiзацiя працi на наукових засадах, рацiональне ви-
користання робочого часу, висока якiсть робiт, пiдвищення
продуктивностi працi та ефективностi суспiльного вироб-
ництва.
3. Внутрiшнiй трудовий розпорядок у правовою основою
трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських пiдприумствах.
Тому неухильне його додержання - це обовязкова умова
змiцнення дисциплiни працi. Належне регулювання внутрiш-
нього трудового розпорядку справляу безпосереднiй вплив на
416
розаiц XV>
пiдвищення ефективностi та якостi працi. У звязку з циi не-
обхiдно вдосконалювати правове регулювання внутрiшнього
трудового розпорядку сiльськогосподарських пiдприумств.
4. Спiльнiсть основних принципiв органiзацiє працi в/дер-
жавних i колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
обумовлюу багато спiльного в регулюваннi єх внутрiи/нього
трудового розпорядку. Тому колективнi сiльськогосподарськi
пiдприумства завжди використовували й використовують як
зразок для своує правотворчостi законодавство про працю ро-
бiтникiв i службовцiв. /
Вихiднi положення внутрiшнього трудового розпорядку
сiльськогосподарських пiдприумств закрiплено в Конституцiє
Украєни (право на працю, вiдпочинок, охорону працi, обовя-
зок неухильно додержуватися Конституцiє та закбнiв Украєни
тощо). Конституцiйнi права i обовязки працiвникiв сiльсько-
господарських пiдприумств конкретизуються в КЗпП (ст. 2),
Статутах i Правилах внутрiшнього трудового розцорядку гос-
подарств, службових iнструкцiях i положеннях!; технiчних
правилах, колективних договорах, стандартах пiдприумств та
iнших правових актах. Серед названих нормативних актiв
Правила внутрiшнього трудового розпорядку займають особ-
ливе мiсце, оскiльки саме в них сконцентрованi норми, що
встановлюють режим працi в сiльськогосподарських пiдпри-
умствах. /
Вiдповiдно до ст. 142 КЗпП, в державних сiльськогоспо-
дарських пiдприумствах цей важливий локальний норматив-
ний акт затверджууться за поданням власника або уповнова-
женого ним органа i профспiлкового комiтету/трудовими ко-
лективами. При його розробленнi пiдприумства беруть за ос-
нову Типовi правила внутрiшнього трудовогорозпорядку для
робiтникiв i службовцiв пiдприумств, установ, органiзацiй, за-
твердженi 20 липня 1984 р,, а також Галузевi правила внут-
рiшнього трудового розпорядку для робiтникiв i службовцiв
радгоспiв, племiнних, кiнних заводiв, птахофабрик, науково-
дослiдних установ, навчальних закладiв, iнших пiдприумств,
установ, органiзацiй вiд 10 сiчня 1985 р.
Крiм закрiплення основних обовязкiв працiвникiв та
власника в трудовому процесi, Правила внутрiшнього тру-
дового розпорядку регулюють аспекти приймання i звiльнень
ня працiвникiв, робочого часу та його використання, заохо--
чення за успiхи в працi та вiдповiдальностi за порушення
дисциплiни.
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни Гiiрацi д дт 417
5. У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
Правила внутрiшнього розпорядку приймаються загальними
зборами (зборами уповноважених) на пiдставi Примiрних
правил внутрiшнього розпорядку, затверджених Всеукраєн-
ською радою колгоспiв 31 березня 1982 р. (з наступними змi-
нами i доповненнями вiд 13 грудня 1983 р).
Правилами внутрiшнього розпорядку Регулюються трива-
лiсть i розпорядок робочого дня на пiдприумствi, порядок на-
дання вихiдних днiв, щорiчних оплачуваних вiдпусток а та-
кож порядок проходження випробувального строку накла->
дення i зняття дисциплiнарних стягнень та iншi питання пе- i
редбаченi Статутом пiдприумства. |
Правила внутрiшнього розпорядку вiдiграють важливу
роль в органiзацiє виробництва i працi в колективних сiль-
ськогосподарських пiдприумствах. За значущiстю вони у дру-
гим пiсля статуту нормативним актом, що регулюу внут-
рiшньогосподарськi вiдносини. Правила внутрiшнього роз-
порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним
правилам.
Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-
сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки єхнi
положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це
норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-
рядок єх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi
бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку
конкретного пiдприумства з урахуванням Його особливостей
Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-
господарського пiдприумства не тiльки конкретизують деякi
положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити
первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-
ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.
6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства охоплюу ширше (порiвняно з держав-
ним пiдприумством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн
регулюу також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-
бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства
мау додержувати правил поведiнки, встановлених для нього
як для працiвника i члена колективного господарства Тому в
таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок
i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.
14 В. Янчук
Роздiл XVIII
ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-
не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих
ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а
Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-
iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити
Галузевим правилам та iншому чинному законодав
>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього
розпорядку у важливим органiзацiйно-правовим за-
Кiiня трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських
X. /
4. Поняття дисциплiни працi
єй правове забезпечення єє додержання
. єє сiльськогосподарських пiдприумствах
/
гькогосподарських пiдприумств мусять
дисциплiни працi, без якоє не можли-
вуадвие виробництво. Це єхнiй важ-
ВТЙТУГНИЙ обовязок.
> ГОЛОДврстiєа виробляуться працiв-
рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-
КОЛектипiп людей пбтрсбуу цiлеспрямованоє i
iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-
(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечуу
МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.
- складне й багатогранне явище. Обуктивно
_Для функцiонування будь-якоє соцiальноє
iня спрямована на забезпечення удностi
ОТО процесу, виступау необхiдною умо-
Яiтєрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-
1 ллнот боку, - як форма суспiльного
"ЯiвЯМии я процесi спiльноє працi, з iншого - як
Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-
ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час
рп процесу. При цьому поняття трудовоє дисциплiни
iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому
iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати
трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприумствах, в
iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП_____4Г9
працi у формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiє
спiльноє працi, який обуктивно виникау i служить для пiд-
тримання необхiдного при цьому порядку.
Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну
тiльки в субуктивному розумiннi - як фактичне додержання
встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника
встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-
циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаумоповя-
занi аспекти - обуктивний i субуктивний. В обуктивному
розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-
мами порядок в органiзацiє та дiяльностi якого-небудь колек-
тиву, в субуктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-
жання його всiма членами колективу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93