А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

У цьому випадку право розпорядження не
спричиняу змiну субукта права власностi. Останнiм, як i ра-
нiше, залишауться пiдприумство. Внаслiдок цих розпорядчих
дiй пiдприумство надiляу своє виробничi пiдроздiли правом
повного внутрiшньогосподарського вiдання згiдно з цiлями єх
дiяльностi i господарського призначення майна, забезпечен-
ня внутрiшньогосподарського розрахунку i пiдприумництва.
Для вiдносин, що складаються у процесi реалiзацiє пiдпри-
умством своєх правомочностей власника, характерне злиття в
тих самих дiях двох правомочностей: права користування i
права розпорядження. Наприклад, використовуючи насiння
для посiву, пiдприумство водночас здiйснюу i право користу-
вання, i право розпорядження ним.
5. Змiст права власностi кожного окремого пiдприумства
визначауться нормами Закону "Про власнiсть", де поняття
змiсту права власностi трактууться у ст. 4 "Здiйснення права
власностi", згiдно з якою власник на свiй розсуд володiу, ко-
ристууться i розпоряджауться належним йому майном. Влас-
ник мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не
суперечать законовi. Вiн може використовувати його для
здiйснення господарськоє та iншоє, не забороненоє законом,
дiяльностi. Закон проголошуу, по-перше, принцип - усiм
власникам рiвнi умови здiйснення своєх прав i, по-друге, га-
рантуу, що держава безпосередньо не втручатиметься в госпо-
дарську дiяльнiсть субуктiв права власностi.
238 Роздiл XI
6. Правомочностi пiдприумства як власника визначаються
його статутом, зокрема вони полягають: у набуттi у власнiсть
матерiально-технiчних засобiв i ресурсiв, будiвельних та iн-
ших матерiалiв, залученнi при необхiдностi на добровiльнiй
основi грошових i майнових инсскiєє членiв пiдприумств, ор-
ганiзацiй та громадян, у розподiлi мiж ними частини доходiв
або продукцiє пропорцiйно до розмiрiв зроблених внескiв, а
також у створеннi пайового фонду членiв пiдприумства.
iстотним елементом прiєєш розпорядження власнiстю пiд-
приумства с встановленi його статутом правила, що регулю-
ють розподiл валовоє продукцiє та доходiв. Правове регулю-
вання розподiлу здiйснюуться таким чином, щоб iз виробле-
ноє власноє продукцiє вiдшкодовувалися матерiальнi витрати
на єє виробництво (амортизацiя основних засобiв, витрати на
насiння, корми, добрива, пальне, витрати на поточний ре-
монт тощо). Валовий дохiд пiдприумство використовуу для
розрахункiв за своєми зобовязаннями перед бюджетом i бан-
ками, спрямовуу на розширення виробництва, оплату працi,
здiйснення соцiального розвитку, утворення страхових фон-
дiв, а також для участi своєми коштами у створеннi й дiяль-
ностi мiжгосподарських пiдприумств, органiзацiй, обуднань.
Своу право розпоряджатися коштами пiдприумство здiйснюу
так, щоб своучасно внести платежi державi та повернути гро-
шовi позики, не допускати дебiторськоє заборгованостi, своу-
часно розраховуватися з працiвниками i кредиторами, утво-
рювати й поповнювати громадськi фонди. В сучасних умовах
впровадження нових форм i методiв ринковоє економiки
особливого значення набувають вiдрахування дивiдендiв на
рахунки пайовикiв i кошти для участi недержавних субуктiв
аграрного пiдприумництва у приватизацiє, зокрема перероб-
них пiдприумств.
Здiйснюючи право розпорядження майном i коштами,
пiдприумство виходить iз своує господирськоє самостiйностi,
економiчноє незалежностi та правоздатностi як юридичноє
особи.
5. Правовий режим майна колективного
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Власнiсть колективного сiльськогосподарського пiдпри-
умства складауться з майна, коштiв, цiнних паперiв (акцiй,
валюти, векселiв, облiгацiй) та iнших матерiальних та немате-
Право власностi КСГП 239
рiальних цiнностей. Все майно залежно вiд ролi та цiльового
призначення обуктiв права власностi подiляуться на окремi
складовi частини - господарськi фонди. Науково-обгрунто-
вана класифiкацiя майнових цiнностей КСГП, ВСГК, АСГТ
спрямована на оптимальне одержання вiд майнових фондiв
найбiльшоє ефективностi, досягнення прибутковостi кожноє з
галузей сiльського господарства, належноє матерiальноє заiн-
тересованостi, задоволення життувих потреб членiв i працiв-
никiв колективного сiльськогосподарського пiдприумства.
Правовий режим фондiв - це сукупнiсть усiх правомоч-
ц остей власника, взятих у єх удностi, з приводу кожного або
i рули обуктiв права власностi, крiм того, визначений норма-
ми права режим певноє, вiдокремленоє за своєми економiчни-
ми властивостями частини майна, яка характеризууться уди-
ним для неє пршначснням, однорiдними правами та обовяз-
ками КСГП, ВСГК, АСГТ щодо володiння, користування i
розпорядження засобами цього фонду. Дане поняття охоплюу
iХiiр.iктернi для засобiв цiує групи джерела єх утворення, спо-
Ь(>о(н виникнення на них права власностi i способи його при-
iЩiiсння, а також властивi цiй групi засобiв правовi форми
Чминсння ними юридичних дiй та правовоє єє охорони. Своу-
рiдним моментом у визначеннi правового режиму фондiв у те,
що пiдприумство надiлено такими правомочностями одно-
часно як колективне пiдприумство i як юридична особа.
2. Примiрний зразок статуту КСГП (п. 1.14), вiдповiднi
єє ому пункти у в статутах кожного, окремо взятого КСГП, та-
кож вiдповiдно до рiчних виробничо-фiнансових планiв та
форм рiчноє звiтностi про дiяльнiсть господарства в КСГП
визначають такi громадськi фонди: основнi виробничi фонди
i ромадського призначення, основнi виробничi фонди несiль-
ськогосподарського призначення, основнi невиробничi фон-
ди, фонд власних оборотних засобiв, натуральний i грошовий
фонд оплати працi, фонди економiчного стимулювання та iн-
шi спецiальнi фонди.
Серед обуктiв права власностi КСГП, ВСГК, АСГТ про-
вiдну роль вiдiграють виробничi фонди. Зокрема, це виробни-
чий фонд сiльськогосподарського призначення. Згiдно з за-
конами "Про власнiсть" (ст. 25), "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприумство" (п. 1 ст. 7), п. 4.1 Примiрного
зразка статуту до нього належать: земля, будинки, споруди,
трактори, комбайни та iншi машини, устаткування, транс-
240 Роздiл XI
портнi засоби, робоча i продуктивна худоба, багаторiчнi пло-
довi, ягiднi, винограднi та лiсовi насадження, мелiоративнi та
зрошувальнi споруди, кошти, переданi КСГП для утворення
статутного фонду мiжгосподарських пiдприумств (органiза-
цiй), а також частка (пай) в майнi дгрокомбiнатiв, мiжгоспо-
дарських пiдприумств т;< iнших субуктiв пiдприумництва.
До основних виробничих фондi> несiльськогосподарсько-
го призначення належать: промислонi виробничi основнi за-
соби (наприклад, пiдсобнi пиробнинтна i промисли), засоби
будiвництва, заклади торгiилi i громадського харчування то-
що.
Доосновних невиробничих фондiв КСГП, ВСГК, АСГТ
належать: жилi примiщення, обладнання та iнше майно жит-
лового призначення; обукти комунального та побутового об-
слуговування населення; клуби, бiблiотеки, школи, спортивнi
споруди, дошкiльнi дитячi заклади, медпункти, iншi обукти
культури, мистецтва, органiзацiй охорони здоровя, фiзичноє
культури та соцiального забезпечення.
3. Правовий режим основних фондiв КСГП, ВСГК, АСГТ
характеризууться такими ознаками: а) засоби основного фон-
ду повиннi використовуватися колективним сiльськогоспо-
дарським пiдприумством виключно за єхнiм господарським
призначенням; б) основнi засоби повиннi бути в економiчно
доцiльнiй кiлькостi та видах, у разi потреби вони можуть
зростати або зменшуватися (коли вони зайвi та негативно
впливають на собiвартiсть продукцiє, яка виробляуться).
Кошти, одержанi вiд реалiзацiє основних засобiв (через єх не-
придатнiсть, неможливiсть або економiчну недоцiльнiсть ви-
користання), витрачаються за розсудом власника, зокрема
для, поповнення основних засобiв; в) у разi добровiльного ви-
ходу (а не виключення за дисциплiнарнi правопорушення) з
колективного сiльськогосподарського пiдприумства громадя-
нин мау право на видiл належного йому паю; г) у випадку
лiквiдацiє колективного сiльськогосподарського пiдприум-
ства, майно, що залишилося пiсля розрахункiв з бюджетом,
банками та iншими кредиторами, розподiляуться мiж члена-
ми цього КСГП, СпС, ВСГК тощо. Це правило встановлено
в законах "Про власнiсть" (ст. 25), "Про колективне сiльсь-
когосподарське пiдприумство" (ст. 33) i у обовязковим.
4. Правовий режим основних виробничих i невиробничих
фондiв визначау правомочностi КСГП щодо полiпшення ви-
Право власностi КСГП 241
користання та зберiгання цих фондiв. Так, наприклад, на
КСГП покладаються обовязки бiльш продуктивно викорис-
товувати трактори, автомобiлi, сiльськогосподарськi машини
i устаткування тваринницьких ферм. КСГП зобовязанi поси-
лити контроль за зберiганням сiльськогосподарськоє технiки i
правильнiстю єє вибраковки та списання. Аграрне законодав-
ство передбачау вiдповiдальнiсть осiб, винних у негосподар-
ському використаннi, розукомплектуваннi, передчасному
списаннi названих основних засобiв.
На основнi засоби виробництва пiдприумства може бути
ввернено стягнення за претензiями кредиторiв (ст. 7 Закону
"Про власнiсть").
Серед обуктiв права власностi КСГП важливу роль вiдiг-
рають фонди власних оборотних засобiв, якi використовують-
ся протягом одного виробничо-господарського року. Це, зок-
реми. фонди: основний насiннувий, основний фуражний, по-
точних виробничих затрат, вирощування i вiдгодiвлi худоби,
майбутнiх виробничих затрат на покриття витрат незаверше-
ного виробництва.
Статути окремих колективних пiдприумств покладають на
останнiх обовязок створити основнi насiннувi фонди у роз-
мiрi повноє потреби. Чинне законодавство зобовязуу КСГП
щорiчно забезпечувати себе власним високоякiсним насiн-
ням урожайних i пристосованих до мiсцевих умов сортiв зер-
нових, зернобобових, олiйних культур, посадковим матерiа-
лом картоплi та iнших овочевих культур.
Для досягнення цiує мети розроблено комплекс заходiв
щодо докорiнного полiпшення органiзацiє селекцiйно-насiн-
ницькоє роботи зернових, олiйних i овочевих культур та трав,
впровадження у виробництво нових високопродуктивних єх
сортiв.
Статут КСГП, ВСГК, АСГТ покладау на останнiх обовя-
зок створювати насiнний фонд у розмiрi повноє потреби, за-
безпечувати пiдвищення урожайностi сiльськогосподарських
культур на основi пiднесення культури землеробства, додер-
жання сiвозмiн, полiпшення насiнництва, застосування сис-
теми добрив i здiйснення iнших заходiв.
Чинним законодавством господарства зобовязанi щорiч-
но забезпечувати себе власним високоякiсним насiнням уро-
жайних i пристосованих до мiсцевих умов сортiв зернових,
зернобобових, олiйних культур i трав, вважаючи це одним iз
242 Роздiл XI
найважливiших засобiв для виконання завдань по дальшому
пiдвищенню врожайностi всiх сiльськогосподарських культур
i всебiчному розвитку громадського тваринництва.
Насiннувi фонди сiльськогосподарських пiдприумств не-
доторканнi, єх слiд ретельно оберiгати i витрачати тiльки на
посiвнi цiлi. Особи, виннi я порушеннi встановленого поряд-
ку створення в КСГП (СпС, ВСТК тощо) власних насiннувих
ФОНДiВ, ПРИТЯГУЮТЬСЯ ДО ВiДiЮЦiДiiЛЬНОСТi. ВiДПОВiДНО ДО СТ. 7
Закону "Про власнiсть" нинi i нн основнi насiннувi фонди
може бути звернено стягнення :>а претензiями кредиторiв.
Основний фуражний фонд утворюуться з одержаного уро-
жаю для годiвлi худоби у розмiрi рiчноє повноє потреби. Вiд-
повiдно до пунктiв 5.14 i 9.5 Примiрного зразка статуту КСГП
видiляу корми для громадського поголiвя худоби i птицi в
розмiрi повноє потреби, а для худоби i птицi, якi знаходяться
в особистих пiдсобних господарствах його членiв та iнших
громадян, - на договiрнiй основi.
5. У колективному сiльськогосподарському пiдприумствi
також утворюуться страховий насiннувий фонд, який вико-
ристовууться у випадку неврожаю. Вiн повинен щорiчно
оновлюватися шляхом його замiни та поповнення насiнням
нового врожаю. Цей фонд зберiгауться i облiковууться окре-
мо вiд основного насiннувого фонду i може бути використа-
ний лише за цiльовим призначенням.
Основний фуражний фонд утворюуться з одержаного уро-
жаю для годiвлi худоби в розмiрi рiчноє потреби. Пiдприум-
ство видiляу корми для видачi або продажу його членам та
працiвникам.
Грошовий фонд оборотних коштiв КСГП, ВСГiС АСГТ
створюуться в таких розмiрах, якi забезпечують його нор-
мальну господарську дiяльнiсть, для задоволення поточних
потреб i проведення всiує сукупностi витрат в незавершене
виробництво в усiх галузях громадського виробництва.
У системi громадських фондiв КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ
першорядне мiсце належить фондам оплати працi i економiч-
ного стимулювання. Правове реiулювання вiдносин з оплати
працi провадиться вiдповiдно до ст. 19 Закону "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство", ст. 24 Закону
"Про сiльськогосподарську кооперацiю" та на пiдставi Стату-
ту i Положення про оплату працi членiв колективних сiль-
ськогосподарських пiдприумств.
Право власностi КСГП 243
Для задоволення власних культурно-побутових потреб
членiв i працiвникiв пiдприумства та єх рiдних, пiдготовки
молодих спецiалiстiв сiльського господарства, механiзаторiв,
пiдвищення квалiфiкацiє, а також придбання обладнання для
культурно-побутових установ пiдприумство утворюу культур-
но-побутовий фонд.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах мо-
жуть утворюватися й iншi громадськi фонди, необхiднi для за-
безпечення виробничоє дiяльностi та задоволення матерiаль-
них i культурних потреб єхнiх членiв та працiвникiв, що пра-
цюють за трудовим договором.
6. Право власностi сiльськогосподарського кооперативу
иизнауться за ним вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльсько-
господарську кооперацiю". У цiй статтi мiститься правова
норма, тотожна за змiстом ст. 7 Закону "Про колективне
сiлi.ськогисiюдарське пiдприумство". Поряд з цим ст. 20 ви-
цi.iiис розмежування власностi сiльськогосподарського коо-
перативу на пайовий i неподiльний фонди. Порядок форму-
пан ця i розмiри неподiльного фонду встановлюються Стату-
сом кооперативу.
Цивiльно-правова охорона - це примусове витребування
йiдприумствам майна iз чужого незаконного володiння, вiд-
шкодування завданоє шкоди i застосування майнових санкцiй
за порушення договорiв КСГП, ВСГК, АСГТ. Так, згiдно зi
ст. 440 Цивiльного кодексу Украєни, шкода, завдана пiдпри-
умству пiдлягау вiдшкодуванню у повному обсязi особою, яка
заподiяла шкоду.
Кримiнально-правовi заходи застосовуються до осiб, якi
здiйснили злочин" проти власностi i майнових iнтересiв
КСГП, ВСГК, АСГТ. Аграрно-правовiй вiдповiдальностi при-
свячено спецiальний роздiл цього пiдручника.
6. Пайовий фонд майна
членiв Сiльськогосподарського пiдприумства
та його правовий режим
1. Визначальною ознакою сiльськогосподарського пiдпри-
умства, заснованого на частковiй (пайовiй) власностi його
членiв (наприклад, у КСГП, СпС, ВСГК тощо), у iснування
пайового фонду майна членiв цих пiдприумств з вiдповiдним
правовим режимом.
244
Роздiл XI
Згiдно з законодавством i статутами КСГП, СпС, ВСГК
пайовий фонд майна членiв зазначених субуктiв пiдприум-
ництва складають знаряддя та засоби виробництва. До пайо-
вого фонду майна членiв пiдприумства включаються: вартiсть
основних виробничих i обiгових фондiв, створених за рахунок
дiяльностi пiдприумства, цiннi папери, акцiє, грошi та вiдпо-
вiдна частка вiд участi в дiяльностi iнших пiдприумств i орга-
нiзацiй. Сума пайових фондiп мийна, яка належить членам
КСГП, СпС, ВСГК, стпнонить єх пайовий фонд.
Майновi, пайовi вiдносини регулюються нормами Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 9),
Статутом i Положенням про пайовий фонд майна членiв ко-
лективного сiльськогосподарського пiдприумства. Залежно
вiд мети використання пайового фонду, його матерiального
характеру та правового режиму iснуу два види пайових фондiв
членiв пiдприумства.
2. Перший з пайових фондiв iснував уроки заснування ко-
лективних господарств у виглядi сiльськогосподарських артi-
лей. Порядок створення такого фонду передбачався При-
мiрним статутом сiльськогосподарськоє артiлi, прийнятим у
1930 р. i у 1935 р. Згiдно з цим нормативно-правовим актом i
Статутом сiльськогосподарськоє артiлi селяни, якi ставали
членами артiлi, усуспiльнювали належнi єм на правi власностi
знаряддя виробництва. Усуспiльнене майно згiдно iз статутом
переходило у власнiсть артiлi (колгоспу). Частина вартостi
цього майна зараховувалась до неподiльного фонду колгоспу,
а частина була пайовим внеском селянина-колгоспника,
який вступав до колгоспу. Колгоспниковi за статутом надава-
лося право одержати пай в разi виходу зi складу колгоспу.
Будь-яких матерiальних винагород селянин-колгоспник за
усуспiльнене майно не одержував.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93