Загальнi положення
Роздiл другий. Оренда землi
Роздiл третiй. Оренда тварин
Роздiл четвертий. Оренда технiки, устаткування
Частина 5
Сiльськогосподарськi договори
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Матерiально-технiчне забезпечення
Роздiл третiй. Виробничо-технiчне обслуговування
Роздiл четвертий. Мелiоративне обслуговування
Роздiл пятий. Реалiзацiя продукцiє
Роздiл шостий. Особливостi режиму застави (iпотеки)
Частина б
Якiсть та безпека продукцiє, сировини i продовольства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Вимоги до якостi та безпеки
Роздiл третiй. Порядок визначення якостi та безпеки
Частина 7
Сiльськогосподарськi працiвники та єх захист
Роздiл перший. Робочий час i час вiдпочинку сiльсько-
господарських працiвникiв
62 РОЗДiЛ Н
Роздiл другий. Соцiальний захист сiльськогосподарських
працiвникiв
Роздiл третiй. Охорона працi та охорона здоровя в
сiльському господарствi
Роздiл четвертий. Розгляд нещасних випадкiв iз працiв-
никами на аграрних пiдприумствах
Роздiл пятий. Форми й порядок компенсацiє за шкоду,
заподiяну здоровю сiльськогосподарських працiвникiв
Частина 8
Держава та украєнськi аграрнi пiдприумцi
Роздiл перший. Державне регулювання аграрного вироб-
ництва
Роздiл другий. Державний протекцiонiзм нацiонального
аграрного товаровиробництва
Роздiл третiй. Державний контроль (за використанням
природних ресурсiв, прав споживачiв тощо)
Роздiл четвертий. Профспiлки на аграрних пiдприум-
ствах
Роздiл пятий. Наукове забезпечення розвитку нацiональ-
ного аграрного виробництва
Частина 9
Вiдповiдальнiсть за порушення
аграрного законодавства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Майнова i таксова вiдповiдальнiсть
Частина 19
Заключнi положення
Роздiл перший. Розгляд спорiв
Роздiл другий. Мiжнароднi договори
3. Прийняття Аграрного кодексу Украєни забезпечить пра-
вове регулювання у сферi аграрно-пiдприумницькоє дiяльнос-
тi, органiзацiйно-правових форм та методiв господарювання,
що в свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого
регулювання аграрних вiдносин.
Роздiл III
АГРАРНi ПРАВОВiДНОСИНИ
1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це
правова форма реалiзацiє положень правових норм через за-
стосування єх у процесi визначення й функцiонування прав та
обопязкiв субуктiв. Через систему аграрних правовiдносин
здiйснюуться правове регулювання тiує частини вiдносин, яку
законодавець <наслiдок єхньоє вiдповiдноє суспiльноє ролi ви-
зiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного
права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, у предметом аграр-
ного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характе-
ризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдобра-
жено волю законодавця. Вольовими вони у також i тому, що
юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах
(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування
приймають вiдповiднi рiшення з питань єхньоє статутноє дi-
яльностi. Вольовими вони у й тому, що селянське (фермер-
ське) господарство в особi його голови також самостiйно
приймау рiшення.
Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аг-
рарного права, через систему правовiдносин набувають зна-
чимостi обукта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiо-
нують у процесi аграрного правозастосування. Своурiднiсть
предмета аграрного праворегулювання визначау характер,
багатограннiсть i особливостi обуктiв аграрних правовiдно-
син. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовяз-
ки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих
обуктiв.
2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд
виходити з визначення поняття i кола субуктiв, єхнього пра-
вового становища, цiльового призначення i функцiй, а також
обуктiв i змiсту конкретноє складовоє цих правовiдносин, що
визначаються метою, завданнями, функцiями єх субуктiв.
Субукти аграрних правовiдносин - це, насамперед, влас-
ники, якi самостiйно чи завдяки обуднанню свого капiталу
надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями
субуктiв аграрних та iнших правовiдносин. Залежно вiд сфе-
ри дiяльностi, мети, завдань, функцiй субукти аграрних пра-
вовiдносин подiляються на три групи. Субукти у сферi товар-
ного виробництва продуктiв харчування, сировини i продо-
вольства рослинного i тваринного походження, це - субук-
ти, заснованi на рiзних i рiвноправних формах власностi та
органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприумництва.
До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiд-
собнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,
СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi
державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi
пiдприумства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням
iноземного капiталу тощо).
Субукти аграрних правовiдносин у сферi агровиробничо-
го сервiсу, що заснованi на рiзних формах власностi та ле-
гальних органiзацiйно-правових формах, це - пiдприумства
(товариства, кооперативи), якi здiйснюють агрохiмiчне, ме-
лiоративне, виробничо-технiчне та iнше обслуговування аг-
рарних пiдприумцiв з метою забезпечення нормальноє, ефек-
тивноє дiяльностi першоє групи субуктiв.
Особливiстю групи субуктiв аграрних правовiдносин у
сферi фiнансування, кредитування, страхування, торгiвлi,
зокрема агро- та iнших банкiв, агробiрж, страхових компанiй
у те, що вони засновуються субуктами, якi належать до пер-
шоє групи. Ця група субуктiв покликана забезпечити нор-
мальне функцiонування першоє групи як учасникiв ринкових
вiдносин. Зазначенi банки, бiржi, страховi компанiє, обслуго-
вуючи аграрних товаровиробникiв, одночасно виступають як
субукти ринкових аграрних правовiдносин i як обукти права
спiльноє частковоє приватноє (чи частковоє колективноє) влас-
ностi самих аграрних товаровиробникiв - клiунтiв цих бан-
кiв, бiрж.
3. Обукти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,
насамперед, належать обуднання загальноаграрних (означе-
них метою i предметом дiяльностi вищезгаданих субуктiв аг-
рарного пiдприумництва) майнових, земельних, управлiн-
ських i трудових суспiльних вiдносин як базових. Своурiдни-
ми обуктами .в базових аграрних правовiдносинах виступа-
......iт5
ють рiзнi вияви останнiх, зокрема фiнансово-кредитнi, госпо-
дарсько-договiрнi, соцiально-побутовi та iншi суспiльнi вiд-
носини, що випливають iз мети, предмета дiяльностi та функ-
цiй субуктiв аграрного пiдприумництва.
Цi суспiльнi аграрнi вiдносини, з одного боку, охоплюють
сферу внутрiшнiх виробничо-господарських та соцiальних
функцiй субуктiв аграрного пiдприумництва i одночасно са-
мих пiдприумницьких вiдносин. Тут перетинаються, взаумо-
доповнюють i взаумовиключають одна одну соцiальнi та пiд-
приумницькi функцiє.
З iншого боку, цi суспiльнi вiдносини охоплюють сфери
зовнiшнiх пiдприумницько-комерцiйних, договiрних i поза-
договiрних (з органами державноє влади i управлiння) субук-
тiв аграрного пiдприумництва i ринковоє iнфраструктури.
4. Головними, базовими складовими системи аграрних
правовiдносин у майновi, земельнi, управлiнськi й трудовi
правовiдносини.
З переходом Украєни до регульованоє ринковоє економiки,
вiдновленням iнституту права приватноє власностi на нерухо-
мiсть, встановленням рiвноправностi всiх форм власностi та
рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання на зем-
лi сучаснi аграрнi правовiдносини характеризуються змiщен-
ням акценту у бiк єх майнових аспектiв. Це виявляуться, зок-
рема, у збiльшеннi питомоє ваги майнових правовiдносин, у
розширеннi кола єх субуктiв. Такий фактор зумовлено насам-
перед тим, що земля визнауться обуктом права приватноє та
колективноє власностi. Вона знову легальне повертауться до
цивiльного обiгу. Майновi аспекти аграрних правовiдносин
включають в себе реалiзацiю права власника - фiзичноє юри-
дичноє особи, вимагають вiд iншоє сторони виконання зо-
бовязань, викладених у нормах закону або/i договору (на-
приклад, надання землi у приватну власнiсть головi СФГ,
своучасне внесення орендноє плати, плати за виконанi дого-
вiрнi зобовязання, самостiйного здiйснення на власний ри-
зик дiяльностi, з метою одержання прибутку тощо).
Збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi аг-
рарних правовiдносин зумовлюуться також i тим, що нинi
вiдбувауться процес вiдновлення економiчних функцiй цих
правовiдносин. Йдеться, насамперед, про одержання субук-
тами аграрного пiдприумництва прибуткiв вiд своує дiяльнос-
тi. i, як наслiдок, цi субукти самостiйно визначають асорти-
3 В. Янчук
виходячивi5>TT "Р0"1 харчування i сировини
очiкуваноє Гтякп, Ї3 """У на них) а1"i31 на виробництво,
НИЄТО Є0 ПРОГНОЗУтТЬСЯ) ЦiНИ Й iНШИХ тКОНОМiЧ-
в ТОМУ як субукт ше економiчнi фактори у визначальними
майновi ппаяя аграрного пiдприумництва реалiзують своє
Розшиня на себс ЮРИДИШi Увязки.
поавовiлносин встки синових аспектiв у системi аграрних
спiльних елементiв"11"1 також i за РУ"0" створення
оiвпi ринковоє економiки (ринку цiнних папе-
нерухомостiтощiУ "Р0 харчування, ринку капiталу,
агоаоєиханпв01 ваги майнових аспектiв у системi
>сш сталося й У щ0 Г цих
мiстт, прпргтппрi16 нинi у всi пiдстави вважати: а) нерухо-
инногоГоиє б) тов<фнi "Р0T харчування рос-
похопєнii010 (У У числi водного та мисливського)
та иЄннi пЙШОВi КОШТИ У ТОМУ ЧИСЛi Й iноземна валю-
юоидичнiєГiє01110 г) iншi майновi та "н"01" "Рвав
ве вираження (iдлягають ГРОШОШЙ оцiнцi та мають грош0"
носЄнТiЄi011 саме мановi аспекти аграрних правовiд-
iнших скпалопиi11">1111 У >агомост спiввiдношеннi та змiстi
5 в є " системи аграрних правовiдносин.
нихАопм с0 д0 РИНКОВОЄ економiки, рiвностi рiз-
заiг-Єi аграрним правовiдносинам властивi новi
забезпеченнЄ ЄiЄ аспекти. Нинi вони охоплюють правове
сiв насампрпр1011111010 використання природних ресур-
ливськмх угiп Сiльськогосподарських, риболовецьких i мис-
повсякленнiй лi також правовiдносини, що складаються у
пои викпп1гтя>ьностi субуктiв аграрного пiдприумництва
оаоного ямппнє111 й "Р0111 земель як "вного засобу аг-
грпрппп" чцтва та обукта нанколишиього природного
усрсдовищд.
оювансєЄ1" Р" Ф0i" ясностi та форм господа-
аспрiтiв у су,1 також пев11i -""й ФУД"11 i управлiнських
являють сбоi1 аграрних правовiдносин. Першi на цей час
стванавгєп-гР Реа"-аи норм трудового законодав-
Особливiстк є1Риумствах незалежно вiд єх форм власностi.
лаються V гАр0 в У iц0 цi аов[ вiдносини скла-
лотютя впнч i сiльськогосподарського виробництва, регу-
>-акож спецiальними нормами права (робочий
Аграрнi правовiдносини
час, охорона працi в рослинництвi, тваринництвi тощо). До
того ж, у субуктiв пiдприумництва кооперативного типу тру-
довi вiдносини у похiдними вiд членства працiвникiв як спiв-
власникiв майна цих кооперативних, аграрних пiдприумцiв.
Певнi особливостi трудових аграрних правовiдносин просте-
жуються й у СФГ. Тут, будучи членами однiує родини, грома-
дяни вступають у трудовi вiдносини зi своєм же господар-
ством в особi його голови. Цi члени родини, у робочою силою,
за яку господарство справляу певнi, встановленi законодав-
ством, виплати державi (пенсiйний фонд), та яким СФГ в
особi фактично його голови надау роботу.
6. З розширенням легальних органiзацiйно-правових форм
господарювання наповнилися новим змiстом i управлiнськi
аспекти аграрних правовiдносин. Так, залежно вiд обраноє
форми господарювання розмежовуються змiст i форми управ-
ЛiНиьких правовiдносин i здiйснення права самоврядування.
Зокрема, у юридичних осiб (К.СГП, ВСГК, СпС тощо) управ-
лiнськi правовiдносини мають певнi форми вияву, принципи
(орган управлiння та - загальнi збори, правлiння; голосуван-
ня здiйснюуться за принципом "один член - один голос"; єм
властивi принципи демократiє, гласностi, самоконтролю че-
рез ревiзiйну комiсiю тощо). Дещо iнакше характеризуються
зазначенi форми вияву та принципи субуктiв пiдприумницт-
ва акцiонерного типу (АСГТ, ТОВ), де визначальною у тiльки
єх участь (частка) у статутному фондi.
7. Змiстом аграрних правовiдносин у взятi в удностi кон-
кретнi субуктивнi права та юридичнi обовязки кожного з
учасникiв виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi.
Йдеться про тi конкретнi права та обовязки, якi визначають-
ся законодавством при утвореннi i правовому закрiпленнi
прав юридичноє особи за сiльськогосподарськими пiдприум-
ствами, зокрема КСГП, ДСГП та iншими сiльськогосподар-
ськими пiдприумствами (органiзацiями, обуднаннями). Це
стосууться визначення правового статусу СФГ, приватного
пiдсобного господарства громадян (ППГГ), що займаються
виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє та єє реалiза-
цiую з метою задоволення особистих потреб i потреб ринку
продовольства.
Змiстом аграрних правовiдносин у конкретнi виконання
права i вiдносини щодо додержання обовязкiв, повязаних з
правовим регулюванням аграрних вiдносин. Сполучення
68 Роздiл i>
обуктiв i змiсту аграрних правовiдносин мау безпосередну
вiдношення до визначення правоздатностi субуктiв аграрно-
го права i юридичноє природи аграрних правовiдносин. Ос-
таннi характеризуються своурiдним сполученням i уднiстю
правового становища єх субуктiв, обуктiв та змiсту.
Комплекснiсть аграрних правовiдносин зумовлена уднiстю
i спiльнiстю виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi, од-
порiднiстю єх правоного регулювання, соцiально-економiч-
ним призначенням, мiсцем, роллю i значимiстю у сферi то-
варно-грошових вiдносин.
8. Сучаснi аграрнi правовiдносини являють собою реально
iснуючi, урегульованi юридичними нормами (закону i/чи до-
говору) елементи системи суспiльних вiдносин, заснованих
на юридичних фактах i вiдповiдностi прав та обовязкiв
субуктiв, зайнятих у процесi виробництва та забезпеченнi ви-
робництва продуктiв харчування рослинного i тваринного (в
тому числi водного i мисливського) походження. Аграрнi пра-
вовiдносини - це реально iснуючi в повсякденнiй дiяльностi
субуктiв аграрного пiдприумництва (агробiзнесу) багатогран-
нi вiдносини, наповненi якiсно новим змiстом у звязку з ви-
знанням цих аграрних товаровиробникiв субуктами права
приватноє та iншоє недержавноє форми власностi на землю та
iншi засоби виробництва, виробленi продукти харчування, а
також субуктами пiдприумницькоє дiяльностi, що функцiо-
нують поряд iз державними аграрними товаровиробниками.
Аграрнi правовiдносини - правова форма реалiзацiє поло-
жень норм аграрного права через застосування єх у процесi
визначення i функцiонування прав та обовязкiв субуктiв,
що виробляють i забезпечують виробництво продуктiв хар-
чування.
9. Пiд час переходу до ринковоє економiки принципово
вiдмiнними особливостями аграрних правовiдносин у:
а) iснування Й функцiонування цих вiдносин на засадах
приватноє, єє вияву - колективноє та державноє форми влас-
ностi на землю та iнше нерухоме майно, зокрема засоби ви-
робництва;
б) розвиток рiзноманiтних легальних приватних форм аг-
рарного пiдприумництва (вiд селянських господарств до рiз-
них легальних юридичних осiб) поряд iз державними юридич-
ними особами;
Аграрнi правовiдносини 69
в) поступовий перехiд вiд державноє форми аграрного гос-
подарювання до приватних форм;
г) розширення кола обуктiв правовiдносин, якi включа-
ють у себе всю повноту змiсту й сутi аграрного пiдприумницт-
ва, продукти харчування рослинного i тваринного (в тому
числi водного й мисливського) походження i, зрештою, -
включення до кола обуктiв аграрних правовiдносин ряду тих,
якi ранiше за законодавством належали до обуктiв виключно
iнших галузей права i галузей народного господарства;
д) збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi
трiiрних правовiдносин;
ж) вiдновлення значущостi економiчних функцiй аграр-
ною пiдприумництва i, тобто змiна ролi i питомоє ваги iн-
особлино соiii;iii.них, функцiй всiх легальних органiза-
юиих фiiм субуктiв аграрноє пiдприумницькоє
V
2. Розмежування аграрних правовiдносин
1. Розмежування аграрних правовiдносин залежно вiд єх
юридичноє сутностi (природи) мау вiдповiдне теоретичне i
науково-практичне значення. Воно сприяу обгрунтованому
науковому i судовому (арбiтражному) тлумаченню аграрно-
правових норм, ефективному єх застосуванню i додержанню
законностi, а також використовууться в процесi законотвор-
чостi (кодифiкацiє) у сферi аграрного законодавства. Таке
розмежування вiдiграу певну роль у системi наукових аграр-
но-правових дослiджень i визначення структури аграрного
права як навчальноє дисциплiни.
Аграрнi правовiдносини, взятi у цiлому, являють собою
удиний органiчний комплекс вiдносин1. Усерединi цiує уд-
ностi у певнi вiдмiнностi, що визначаються характером i змiс-
том регульованих правом конкретних аграрних вiдносин, якi
складаються у процесi виробництва, розподiлу, обмiну i спо-
живання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
Роздiл другий. Оренда землi
Роздiл третiй. Оренда тварин
Роздiл четвертий. Оренда технiки, устаткування
Частина 5
Сiльськогосподарськi договори
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Матерiально-технiчне забезпечення
Роздiл третiй. Виробничо-технiчне обслуговування
Роздiл четвертий. Мелiоративне обслуговування
Роздiл пятий. Реалiзацiя продукцiє
Роздiл шостий. Особливостi режиму застави (iпотеки)
Частина б
Якiсть та безпека продукцiє, сировини i продовольства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Вимоги до якостi та безпеки
Роздiл третiй. Порядок визначення якостi та безпеки
Частина 7
Сiльськогосподарськi працiвники та єх захист
Роздiл перший. Робочий час i час вiдпочинку сiльсько-
господарських працiвникiв
62 РОЗДiЛ Н
Роздiл другий. Соцiальний захист сiльськогосподарських
працiвникiв
Роздiл третiй. Охорона працi та охорона здоровя в
сiльському господарствi
Роздiл четвертий. Розгляд нещасних випадкiв iз працiв-
никами на аграрних пiдприумствах
Роздiл пятий. Форми й порядок компенсацiє за шкоду,
заподiяну здоровю сiльськогосподарських працiвникiв
Частина 8
Держава та украєнськi аграрнi пiдприумцi
Роздiл перший. Державне регулювання аграрного вироб-
ництва
Роздiл другий. Державний протекцiонiзм нацiонального
аграрного товаровиробництва
Роздiл третiй. Державний контроль (за використанням
природних ресурсiв, прав споживачiв тощо)
Роздiл четвертий. Профспiлки на аграрних пiдприум-
ствах
Роздiл пятий. Наукове забезпечення розвитку нацiональ-
ного аграрного виробництва
Частина 9
Вiдповiдальнiсть за порушення
аграрного законодавства
Роздiл перший. Загальнi положення
Роздiл другий. Майнова i таксова вiдповiдальнiсть
Частина 19
Заключнi положення
Роздiл перший. Розгляд спорiв
Роздiл другий. Мiжнароднi договори
3. Прийняття Аграрного кодексу Украєни забезпечить пра-
вове регулювання у сферi аграрно-пiдприумницькоє дiяльнос-
тi, органiзацiйно-правових форм та методiв господарювання,
що в свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого
регулювання аграрних вiдносин.
Роздiл III
АГРАРНi ПРАВОВiДНОСИНИ
1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин
1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це
правова форма реалiзацiє положень правових норм через за-
стосування єх у процесi визначення й функцiонування прав та
обопязкiв субуктiв. Через систему аграрних правовiдносин
здiйснюуться правове регулювання тiує частини вiдносин, яку
законодавець <наслiдок єхньоє вiдповiдноє суспiльноє ролi ви-
зiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного
права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, у предметом аграр-
ного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характе-
ризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдобра-
жено волю законодавця. Вольовими вони у також i тому, що
юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах
(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування
приймають вiдповiднi рiшення з питань єхньоє статутноє дi-
яльностi. Вольовими вони у й тому, що селянське (фермер-
ське) господарство в особi його голови також самостiйно
приймау рiшення.
Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аг-
рарного права, через систему правовiдносин набувають зна-
чимостi обукта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiо-
нують у процесi аграрного правозастосування. Своурiднiсть
предмета аграрного праворегулювання визначау характер,
багатограннiсть i особливостi обуктiв аграрних правовiдно-
син. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовяз-
ки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих
обуктiв.
2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд
виходити з визначення поняття i кола субуктiв, єхнього пра-
вового становища, цiльового призначення i функцiй, а також
обуктiв i змiсту конкретноє складовоє цих правовiдносин, що
визначаються метою, завданнями, функцiями єх субуктiв.
Субукти аграрних правовiдносин - це, насамперед, влас-
ники, якi самостiйно чи завдяки обуднанню свого капiталу
надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями
субуктiв аграрних та iнших правовiдносин. Залежно вiд сфе-
ри дiяльностi, мети, завдань, функцiй субукти аграрних пра-
вовiдносин подiляються на три групи. Субукти у сферi товар-
ного виробництва продуктiв харчування, сировини i продо-
вольства рослинного i тваринного походження, це - субук-
ти, заснованi на рiзних i рiвноправних формах власностi та
органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприумництва.
До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiд-
собнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,
СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi
державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi
пiдприумства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням
iноземного капiталу тощо).
Субукти аграрних правовiдносин у сферi агровиробничо-
го сервiсу, що заснованi на рiзних формах власностi та ле-
гальних органiзацiйно-правових формах, це - пiдприумства
(товариства, кооперативи), якi здiйснюють агрохiмiчне, ме-
лiоративне, виробничо-технiчне та iнше обслуговування аг-
рарних пiдприумцiв з метою забезпечення нормальноє, ефек-
тивноє дiяльностi першоє групи субуктiв.
Особливiстю групи субуктiв аграрних правовiдносин у
сферi фiнансування, кредитування, страхування, торгiвлi,
зокрема агро- та iнших банкiв, агробiрж, страхових компанiй
у те, що вони засновуються субуктами, якi належать до пер-
шоє групи. Ця група субуктiв покликана забезпечити нор-
мальне функцiонування першоє групи як учасникiв ринкових
вiдносин. Зазначенi банки, бiржi, страховi компанiє, обслуго-
вуючи аграрних товаровиробникiв, одночасно виступають як
субукти ринкових аграрних правовiдносин i як обукти права
спiльноє частковоє приватноє (чи частковоє колективноє) влас-
ностi самих аграрних товаровиробникiв - клiунтiв цих бан-
кiв, бiрж.
3. Обукти аграрних правовiдносин багатограннi. До них,
насамперед, належать обуднання загальноаграрних (означе-
них метою i предметом дiяльностi вищезгаданих субуктiв аг-
рарного пiдприумництва) майнових, земельних, управлiн-
ських i трудових суспiльних вiдносин як базових. Своурiдни-
ми обуктами .в базових аграрних правовiдносинах виступа-
......iт5
ють рiзнi вияви останнiх, зокрема фiнансово-кредитнi, госпо-
дарсько-договiрнi, соцiально-побутовi та iншi суспiльнi вiд-
носини, що випливають iз мети, предмета дiяльностi та функ-
цiй субуктiв аграрного пiдприумництва.
Цi суспiльнi аграрнi вiдносини, з одного боку, охоплюють
сферу внутрiшнiх виробничо-господарських та соцiальних
функцiй субуктiв аграрного пiдприумництва i одночасно са-
мих пiдприумницьких вiдносин. Тут перетинаються, взаумо-
доповнюють i взаумовиключають одна одну соцiальнi та пiд-
приумницькi функцiє.
З iншого боку, цi суспiльнi вiдносини охоплюють сфери
зовнiшнiх пiдприумницько-комерцiйних, договiрних i поза-
договiрних (з органами державноє влади i управлiння) субук-
тiв аграрного пiдприумництва i ринковоє iнфраструктури.
4. Головними, базовими складовими системи аграрних
правовiдносин у майновi, земельнi, управлiнськi й трудовi
правовiдносини.
З переходом Украєни до регульованоє ринковоє економiки,
вiдновленням iнституту права приватноє власностi на нерухо-
мiсть, встановленням рiвноправностi всiх форм власностi та
рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання на зем-
лi сучаснi аграрнi правовiдносини характеризуються змiщен-
ням акценту у бiк єх майнових аспектiв. Це виявляуться, зок-
рема, у збiльшеннi питомоє ваги майнових правовiдносин, у
розширеннi кола єх субуктiв. Такий фактор зумовлено насам-
перед тим, що земля визнауться обуктом права приватноє та
колективноє власностi. Вона знову легальне повертауться до
цивiльного обiгу. Майновi аспекти аграрних правовiдносин
включають в себе реалiзацiю права власника - фiзичноє юри-
дичноє особи, вимагають вiд iншоє сторони виконання зо-
бовязань, викладених у нормах закону або/i договору (на-
приклад, надання землi у приватну власнiсть головi СФГ,
своучасне внесення орендноє плати, плати за виконанi дого-
вiрнi зобовязання, самостiйного здiйснення на власний ри-
зик дiяльностi, з метою одержання прибутку тощо).
Збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi аг-
рарних правовiдносин зумовлюуться також i тим, що нинi
вiдбувауться процес вiдновлення економiчних функцiй цих
правовiдносин. Йдеться, насамперед, про одержання субук-
тами аграрного пiдприумництва прибуткiв вiд своує дiяльнос-
тi. i, як наслiдок, цi субукти самостiйно визначають асорти-
3 В. Янчук
виходячивi5>TT "Р0"1 харчування i сировини
очiкуваноє Гтякп, Ї3 """У на них) а1"i31 на виробництво,
НИЄТО Є0 ПРОГНОЗУтТЬСЯ) ЦiНИ Й iНШИХ тКОНОМiЧ-
в ТОМУ як субукт ше економiчнi фактори у визначальними
майновi ппаяя аграрного пiдприумництва реалiзують своє
Розшиня на себс ЮРИДИШi Увязки.
поавовiлносин встки синових аспектiв у системi аграрних
спiльних елементiв"11"1 також i за РУ"0" створення
оiвпi ринковоє економiки (ринку цiнних папе-
нерухомостiтощiУ "Р0 харчування, ринку капiталу,
агоаоєиханпв01 ваги майнових аспектiв у системi
>сш сталося й У щ0 Г цих
мiстт, прпргтппрi16 нинi у всi пiдстави вважати: а) нерухо-
инногоГоиє б) тов<фнi "Р0T харчування рос-
похопєнii010 (У У числi водного та мисливського)
та иЄннi пЙШОВi КОШТИ У ТОМУ ЧИСЛi Й iноземна валю-
юоидичнiєГiє01110 г) iншi майновi та "н"01" "Рвав
ве вираження (iдлягають ГРОШОШЙ оцiнцi та мають грош0"
носЄнТiЄi011 саме мановi аспекти аграрних правовiд-
iнших скпалопиi11">1111 У >агомост спiввiдношеннi та змiстi
5 в є " системи аграрних правовiдносин.
нихАопм с0 д0 РИНКОВОЄ економiки, рiвностi рiз-
заiг-Єi аграрним правовiдносинам властивi новi
забезпеченнЄ ЄiЄ аспекти. Нинi вони охоплюють правове
сiв насампрпр1011111010 використання природних ресур-
ливськмх угiп Сiльськогосподарських, риболовецьких i мис-
повсякленнiй лi також правовiдносини, що складаються у
пои викпп1гтя>ьностi субуктiв аграрного пiдприумництва
оаоного ямппнє111 й "Р0111 земель як "вного засобу аг-
грпрппп" чцтва та обукта нанколишиього природного
усрсдовищд.
оювансєЄ1" Р" Ф0i" ясностi та форм господа-
аспрiтiв у су,1 також пев11i -""й ФУД"11 i управлiнських
являють сбоi1 аграрних правовiдносин. Першi на цей час
стванавгєп-гР Реа"-аи норм трудового законодав-
Особливiстк є1Риумствах незалежно вiд єх форм власностi.
лаються V гАр0 в У iц0 цi аов[ вiдносини скла-
лотютя впнч i сiльськогосподарського виробництва, регу-
>-акож спецiальними нормами права (робочий
Аграрнi правовiдносини
час, охорона працi в рослинництвi, тваринництвi тощо). До
того ж, у субуктiв пiдприумництва кооперативного типу тру-
довi вiдносини у похiдними вiд членства працiвникiв як спiв-
власникiв майна цих кооперативних, аграрних пiдприумцiв.
Певнi особливостi трудових аграрних правовiдносин просте-
жуються й у СФГ. Тут, будучи членами однiує родини, грома-
дяни вступають у трудовi вiдносини зi своєм же господар-
ством в особi його голови. Цi члени родини, у робочою силою,
за яку господарство справляу певнi, встановленi законодав-
ством, виплати державi (пенсiйний фонд), та яким СФГ в
особi фактично його голови надау роботу.
6. З розширенням легальних органiзацiйно-правових форм
господарювання наповнилися новим змiстом i управлiнськi
аспекти аграрних правовiдносин. Так, залежно вiд обраноє
форми господарювання розмежовуються змiст i форми управ-
ЛiНиьких правовiдносин i здiйснення права самоврядування.
Зокрема, у юридичних осiб (К.СГП, ВСГК, СпС тощо) управ-
лiнськi правовiдносини мають певнi форми вияву, принципи
(орган управлiння та - загальнi збори, правлiння; голосуван-
ня здiйснюуться за принципом "один член - один голос"; єм
властивi принципи демократiє, гласностi, самоконтролю че-
рез ревiзiйну комiсiю тощо). Дещо iнакше характеризуються
зазначенi форми вияву та принципи субуктiв пiдприумницт-
ва акцiонерного типу (АСГТ, ТОВ), де визначальною у тiльки
єх участь (частка) у статутному фондi.
7. Змiстом аграрних правовiдносин у взятi в удностi кон-
кретнi субуктивнi права та юридичнi обовязки кожного з
учасникiв виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi.
Йдеться про тi конкретнi права та обовязки, якi визначають-
ся законодавством при утвореннi i правовому закрiпленнi
прав юридичноє особи за сiльськогосподарськими пiдприум-
ствами, зокрема КСГП, ДСГП та iншими сiльськогосподар-
ськими пiдприумствами (органiзацiями, обуднаннями). Це
стосууться визначення правового статусу СФГ, приватного
пiдсобного господарства громадян (ППГГ), що займаються
виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє та єє реалiза-
цiую з метою задоволення особистих потреб i потреб ринку
продовольства.
Змiстом аграрних правовiдносин у конкретнi виконання
права i вiдносини щодо додержання обовязкiв, повязаних з
правовим регулюванням аграрних вiдносин. Сполучення
68 Роздiл i>
обуктiв i змiсту аграрних правовiдносин мау безпосередну
вiдношення до визначення правоздатностi субуктiв аграрно-
го права i юридичноє природи аграрних правовiдносин. Ос-
таннi характеризуються своурiдним сполученням i уднiстю
правового становища єх субуктiв, обуктiв та змiсту.
Комплекснiсть аграрних правовiдносин зумовлена уднiстю
i спiльнiстю виробничоє сiльськогосподарськоє дiяльностi, од-
порiднiстю єх правоного регулювання, соцiально-економiч-
ним призначенням, мiсцем, роллю i значимiстю у сферi то-
варно-грошових вiдносин.
8. Сучаснi аграрнi правовiдносини являють собою реально
iснуючi, урегульованi юридичними нормами (закону i/чи до-
говору) елементи системи суспiльних вiдносин, заснованих
на юридичних фактах i вiдповiдностi прав та обовязкiв
субуктiв, зайнятих у процесi виробництва та забезпеченнi ви-
робництва продуктiв харчування рослинного i тваринного (в
тому числi водного i мисливського) походження. Аграрнi пра-
вовiдносини - це реально iснуючi в повсякденнiй дiяльностi
субуктiв аграрного пiдприумництва (агробiзнесу) багатогран-
нi вiдносини, наповненi якiсно новим змiстом у звязку з ви-
знанням цих аграрних товаровиробникiв субуктами права
приватноє та iншоє недержавноє форми власностi на землю та
iншi засоби виробництва, виробленi продукти харчування, а
також субуктами пiдприумницькоє дiяльностi, що функцiо-
нують поряд iз державними аграрними товаровиробниками.
Аграрнi правовiдносини - правова форма реалiзацiє поло-
жень норм аграрного права через застосування єх у процесi
визначення i функцiонування прав та обовязкiв субуктiв,
що виробляють i забезпечують виробництво продуктiв хар-
чування.
9. Пiд час переходу до ринковоє економiки принципово
вiдмiнними особливостями аграрних правовiдносин у:
а) iснування Й функцiонування цих вiдносин на засадах
приватноє, єє вияву - колективноє та державноє форми влас-
ностi на землю та iнше нерухоме майно, зокрема засоби ви-
робництва;
б) розвиток рiзноманiтних легальних приватних форм аг-
рарного пiдприумництва (вiд селянських господарств до рiз-
них легальних юридичних осiб) поряд iз державними юридич-
ними особами;
Аграрнi правовiдносини 69
в) поступовий перехiд вiд державноє форми аграрного гос-
подарювання до приватних форм;
г) розширення кола обуктiв правовiдносин, якi включа-
ють у себе всю повноту змiсту й сутi аграрного пiдприумницт-
ва, продукти харчування рослинного i тваринного (в тому
числi водного й мисливського) походження i, зрештою, -
включення до кола обуктiв аграрних правовiдносин ряду тих,
якi ранiше за законодавством належали до обуктiв виключно
iнших галузей права i галузей народного господарства;
д) збiльшення питомоє ваги майнових аспектiв у системi
трiiрних правовiдносин;
ж) вiдновлення значущостi економiчних функцiй аграр-
ною пiдприумництва i, тобто змiна ролi i питомоє ваги iн-
особлино соiii;iii.них, функцiй всiх легальних органiза-
юиих фiiм субуктiв аграрноє пiдприумницькоє
V
2. Розмежування аграрних правовiдносин
1. Розмежування аграрних правовiдносин залежно вiд єх
юридичноє сутностi (природи) мау вiдповiдне теоретичне i
науково-практичне значення. Воно сприяу обгрунтованому
науковому i судовому (арбiтражному) тлумаченню аграрно-
правових норм, ефективному єх застосуванню i додержанню
законностi, а також використовууться в процесi законотвор-
чостi (кодифiкацiє) у сферi аграрного законодавства. Таке
розмежування вiдiграу певну роль у системi наукових аграр-
но-правових дослiджень i визначення структури аграрного
права як навчальноє дисциплiни.
Аграрнi правовiдносини, взятi у цiлому, являють собою
удиний органiчний комплекс вiдносин1. Усерединi цiує уд-
ностi у певнi вiдмiнностi, що визначаються характером i змiс-
том регульованих правом конкретних аграрних вiдносин, якi
складаються у процесi виробництва, розподiлу, обмiну i спо-
живання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93