Кiлькiсть i детальний асортимент продукцiє передбача-
ються сторонами у щорiчно погоджуваних специфiкацiях, якi
у невiдумною частиною договору. Специфiкацiю покупець
мау передати постачальниковi до термiну, зазначеного в дого-
ворi. Вона вважауться прийнятою, якщо постачальник протя-
гом 20 днiв пiсля єє одержання не передасть розбiжностi, що
залишилися неврегульованими, на розгляд арбiтражного суду.
При цьому дiють правила ст. 10 Арбiтражного процесуального
кодексу Украєни. В договорi чiтко визначаються вимоги до
якостi та комплектностi продукцiє (зазначаються вид норма-
тивно-технiчних документiв - стандарти, ТУ та iншi доку-
менти, єхнi номери та iндекси). Постачальник гарантуу висо-
ку якiсть i надiйнiсть продукцiє протягом строку, визначеного
конкретним стандартом або ТУ, дау додатковi гарантiє, зо-
бовязууться усунути виробничi дефекти при прийманнi про-
дукцiє, єє монтажi, налагодженнi та експлуатацiє в перiод га-
рантiйного строку, який зазначауться в текстi договору.
У договорi детально визначаються строки й порядок по-
стачання продукцiє з використанням Правил iНКОТЕРМС,
цiни й порядок розрахункiв (за мiжнародними контрактами
- з обовязковим застосуванням Унiфiкованих правил), по-
рядок спiвробiтництва сторiн щодо забезпечення цих звязкiв,
єх майнова вiдповiдальнiсть, додатковi умови та заключнi по-
ложення (за мiжнародними контрактами - й арбiтражнi за-
стереження).
4. З 1992 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних
пiдприумцiв ресурсами, технiкою, будiвельними матерiалами,
пальним, мiнеральними добривами стало здiйснюватися че-
рез бiржi. Останнiм актом було схвалено Концепцiю органiза-
цiє бiржового сiльськогосподарського ринку.
Вiдповiдно до чинного законодавства субукти аграрного
пiдприумництва як клiунти за свiй рахунок через брокера чи
брокерську контору мають право купувати на бiржах, в iнших
пiдприумств (установ, органiзацiй) потрiбну єм технiку, запас-
нi частини до неє, пальне та iншу продукцiю. Аграрнi пiдпри-
умцi укладають договори з брокерськими конторами або ку-
пують брокерськi мiсця; завдяки цьому реалiзують виробленi
ними продукти харчування i сировину та отримують через ку-
пiвлю-продаж чи бартер (мiну) потрiбну єм продукцiю вироб-
ничо-технiчного призначення. В договорi з брокерською кон-
559
Аграрно-догоаiрнi зобовязання
торою (брокером) пiдприумець обумовлюу своє вимоги та ви-
нагороду для контори чи брокера.
5. З 1996 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних.
пiдприумцiв здiйснюуться також через систему надання i по-
вернення бюджетноє позички на постачання технiки. Так, на
виконання постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 сiчня
1996 р. "Про забезпечення технiкою та обладнанням сiль-
ськогосподарських товаровиробникiв у 1996 роцi" та "Поряд-
ку надання i повернення бюджетноє позички за поставленi
сiльськогосподарським товаровиробникам технiку i облад-
нання", затвердженого спiльним наказом Мiнагропрому,
Мiнекономiки, Мiнфiну, Мiнiстерства машинобудування,
вiйськово-промислового комплексу i конверсiє Украєни вiд
22 липня 1996 р. з аграрними товаровиробниками почали
укладатися договори постачання сiльськогосподарськоє технi-
ки на умовах розстрочення платежу за неє в рахунок держ-
контракту як плати за одержану технiку.
Цей договiр у багатостороннiм i рiзнопредметним. Його
укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-
мельне пiдприумство та аграрний товаровиробник. Предмет
договору становлять взаумнi зобовязання сторiн щодо забез-
печення за рахунок бюджетноє позички аграрних товарови-
робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок
держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-
фiнвiддiл надау постачальниковi бюджетну позичку для при-
дбання технiки з наступною єє передачею аграрним товарови-
робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-
ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.
Постачальник зобовязууться поставити товаровиробниковi у
повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-
говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-
печити в гарантiйний перiод безплатне проведення єє обслуго-
вування та ремонту.
7. Договiрна дисциплiна
та вiдповiдальнiсть за єє порушення
1. Особливого значення додержання договiрноє дисциплi-
ни набувау в умовах впровадження засад ринкових економiч-
них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу
зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватноє,
ево
Роздiл ЮСУ
колективноє i державноє, якi становлять економiчну основу
правосубуктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-
ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаумовiдно-
син сiльськогосподарських товаровиробникiв у свого роду
економiчною i юридичною гарантiую ефективноє господарчо-
пiдприумницькоє дiяльностi; вона виключау допустимiсть
протиставлення економiчних iнтересiв усiх субуктiв цих вiд-
носин за договорами. Державно-правовою гарантiую захисту
майнових прав сторiн за договором у спiльний i удиний поря-
док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-
договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони
за цими договорами у юридичними особами. Додержання до-
говiрноє дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдау iнтересам
кожноє iз сторiн i iнтересам держави.
За сучасних умов договiрна дисциплiна набувау принци-
пово нових рис. Вона грунтууться не на режимi встановлення
державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприумництва,
якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-
менту продукцiє залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-
них партнерiв i налагодження з ними взаумовигiдних звязкiв;
набуття репутацiє вiдповiдального за своу слово i дiло партне-
ра, пiдтримання i збереження такоє репутацiє; визначення
повноважень державних iнституцiй та єх вiдповiдальностi пе-
ред субуктами пiдприумництва.
Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтууться на закрiп-
леному у правових нормах порядку реалiзацiє договiрних вiд-
носин, додержання яких гарантууться та забезпечууться дер-
жавою в особi єє виконавчоє, а вiдтепер - i судовоє влади.
Воднораз нинi субукт пiдприумництва мау можливiсть розiр-
вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.
Такi дiє, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-
вати як додержання договiрноє дисциплiни, а не як єє пору-
шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовууться вiдразу.
З урахуванням наведеного у пiдстави розглядати сучасну
договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-
нами своєх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-
вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням
певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд
час виконання договору з метою збереження дiловоє (бiзнесо-
воє) гiдностi та репутацiє. Крiм того, єє треба розглядати як за-
крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних
i---
iня яиии
Аграрио-договiрнi зобовязання
561
нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi
зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiє дого-
вiрних зобовязань, додержання яких визнауться i гарантууть-
ся; державою та забезпечууться судовою владою.
2. Зворотним боком договiрноє дисциплiни у майнова вiд-
повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.
.Вона являу собою правовiдносини, що складаються з приводу
порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-
ливих; для винноє сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiую
умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та
санкцiй, встановлених чинним законодавством.
Характерною особливiстю цiує вiдповiдальностi у те, що з
одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,
президентських та iнших нормативно-правових актiв у "дже-
релами" визначення пiдстав настання такоє вiдповiдальностi
та звiльнення вiд неє, обрання виду i розмiру штрафних
санкцiй.
3. За невиконання або неналежне виконання договiрних
зобовязань, тобто за порушення договiрноє дисциплiни, сто-
рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначауться умо-
вами конкретного договору. Саме договiр сторiн у єхньою вза-
умною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-
ностi чи звiльнення вiд неє, видiв правопорушень, за якi на-
стау вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних
санкцiй за конкретнi правопорушення.
4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-
зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-
данi єй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-
вiдальнiсть сторiн не звiльняу порушника вiд неє. Саме за-
гальне правило породжуу обуктивне право на вiдшкодування
збиткiв будь-якоє сторони в разi порушення єє Прав i заподiян-
ня єй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-
ного кодексу вiдповiдальнiсть мау наставати у повному обся-
зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.
> Рiвночасно за низку порушень договiрноє дисциплiни, якi
зачiпають й iнтереси держави, остання встановлюу своє межi
вiдповiдальностi.
; Так, порушення фiнансово-розрахунковоє дисциплiни
иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприум-
цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-
< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-
562
сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiє. Так, вiд-
повiдно до Указу Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р.
"Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в на-
родному господарствi Украєни" (п. 2) до вересня 1997 р. за
несвоучасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-
ня 1995 р., пiдприумства-боржники сплачували на користь
кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-
сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення
платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-
дою сторiн. .i
5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi
за договором на створення (передачу) науково-технiчноє про-
дукцiє на винну сторону покладауться обовязок вiдшкодувати
потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-
бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-
бовязань мау ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-
них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За
використання переданоє замовниковi науково-технiчноє про-
дукцiє з порушенням умов договору (скажiмо, продаж єє iн-
шим клiунтам) виконавець повинен передати замовниковi всi
кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну
шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору пере-
дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також
мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi
(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У
договорi на використання науково-технiчноє продукцiє сторо-
ни можуть передбачати й штрафнi санкцiє.
6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
за договором на реалiзацiю сiльськогосподарськоє продукцiє
та сировини субукти аграрного пiдприумництва сторони-ви-
робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.
Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й
штрафнi санкцiє (наприклад, за несвоучасне виконання зо-
бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,
па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення
прюдукцiє та сировини, продаж продукцiє та сировини гiршоє
якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення
розрахунковоє дисциплiни тощо).
З метою пiдвищення вiдповiдальностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-
зом Президента Украєни "Про заходи щодо нормалiзацiє пла-
563
грарно-дрговiрнi зобовязання
тiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни" (п. 4)
встановлено, що боржники-пiдприумства роздрiбноє торгiвлi
(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-
ника сiльськогосподарськоє продукцiє та продовольства суму
заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-
цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу
за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-
ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.
За порушення сторонами умов договору на користування
електроенергiую майнова вiдповiдальнiсть настау на пiдставi
Правил користування електричною енергiую, а не норм ци-
вiльного законодавства.
Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-
ня електричною енергiую енерго постачальна органiзацiя
-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,
-сплачуу єє споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеноє енер-
гiє. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-
дування споживачевi заподiяноє вiдключеннями електроенер-
гiє навiть прямоє шкоди. Виплата символiчноє 10-кратноє
вартостi невiдпущеноє енергiє, певна рiч, не покривау шкоди,
заподiяноє, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-
троенергiє в iнкубаторах, теплицях тощо.
Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субукти аграрного
пiдприумництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.
- i№№"04
. --- -- - .- ...... .- , . -АєВ>>>"i---,,
."т--.ч -ч., i.,4
Роздiл XXVI
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЄ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЄ ПРОДУКЦiЄ я i;; :
. , . . .я
\;ДНфi. . с
; Я.даi.йрСєi
. : -..<й.iП ЯiЗД.
1. Правовi форми реалiзацiє ,,<
сiльськогосподарськоє продукцiє гзд<ш дi,
1. Реалiзацiя сiльськогосподарськоє продукцiє у одним є
нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-
господарським товаровиробником. Суспiльнi взаумовiдноси-
ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-
вою в особi єє органiв державного управлiння, що вiдають за-
купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-
ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо
для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-
мiжку часу вони мали своє характернi властивостi, по-рiзному
представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки
з часу колективiзацiє сiльського господарства до 1958 р. пану-
вала система обовязкових поставок державi виробленоє кол-
госпами сiльськогосподарськоє продукцiє. За своую полiтико-
економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-
новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв
(трудового селянина) своує власностi. Та плата за продукцiю,
здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй
заготiвельнiй органiзацiє Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-
ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiую як цiна.
Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-
госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-
датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-
туральним податком для колгоспiв. За своєми розмiрами ця
плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарськоє
продукцiє, що єє здавали колгоспи.
У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено
систему державних закупiвель сiльськогосподарськоє продук-
цiє за договорами контрактацiє. Державно-правове регулюван-
ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель
СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-
говорiв контрактацiє, типовi (примiрнi) договори розробяя-
_____565
Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiє -~------
лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-
Прикладом можна назвати Положення про .дподарськоє
ня i виконання договорiв контрактацiє "уи заготiвель
продукцiє, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи
21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-
продавали за договором контрактацiє мясо- продув.
цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником
цiє. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала
сiльськогосподарськоє продукцiє, державок> (р уду вважати
як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-
ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"
ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц
2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В
держава застосовуу рiзнi правовi форми ю ланкою на В
господарськоє продукцiє. При цьому оринку сiльськогосподарськоє продукцiє у -дуженоє тери-
пiдприумства. Нинi в нашiй краєнi немау Р03" елеватори.
торiальноє системи пiдприумств, якi б мали "рд народного
Це повязуу новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлi-
господарства Украєни з колишньою дерзi13R101.,, господар-
бозаготiвель. Адже ще й досi iснуу усталена елеватором
ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1
що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь-
При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору
когосподарського господарства виникне Послуги по збе-
конкретного пiдприумства, яке б надало ЙоУ ,"ому постау
рiганню виробленоє ним продукцiє. Адс п Р1"..,, ц того в
проблема - кого обрати: чи того, що у найбЛ -ддри так зва-
кого цiни на послуги у бiльш привабливими чщ виграу бiль-
ноє "усушки/утруски" у меншими.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
ються сторонами у щорiчно погоджуваних специфiкацiях, якi
у невiдумною частиною договору. Специфiкацiю покупець
мау передати постачальниковi до термiну, зазначеного в дого-
ворi. Вона вважауться прийнятою, якщо постачальник протя-
гом 20 днiв пiсля єє одержання не передасть розбiжностi, що
залишилися неврегульованими, на розгляд арбiтражного суду.
При цьому дiють правила ст. 10 Арбiтражного процесуального
кодексу Украєни. В договорi чiтко визначаються вимоги до
якостi та комплектностi продукцiє (зазначаються вид норма-
тивно-технiчних документiв - стандарти, ТУ та iншi доку-
менти, єхнi номери та iндекси). Постачальник гарантуу висо-
ку якiсть i надiйнiсть продукцiє протягом строку, визначеного
конкретним стандартом або ТУ, дау додатковi гарантiє, зо-
бовязууться усунути виробничi дефекти при прийманнi про-
дукцiє, єє монтажi, налагодженнi та експлуатацiє в перiод га-
рантiйного строку, який зазначауться в текстi договору.
У договорi детально визначаються строки й порядок по-
стачання продукцiє з використанням Правил iНКОТЕРМС,
цiни й порядок розрахункiв (за мiжнародними контрактами
- з обовязковим застосуванням Унiфiкованих правил), по-
рядок спiвробiтництва сторiн щодо забезпечення цих звязкiв,
єх майнова вiдповiдальнiсть, додатковi умови та заключнi по-
ложення (за мiжнародними контрактами - й арбiтражнi за-
стереження).
4. З 1992 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних
пiдприумцiв ресурсами, технiкою, будiвельними матерiалами,
пальним, мiнеральними добривами стало здiйснюватися че-
рез бiржi. Останнiм актом було схвалено Концепцiю органiза-
цiє бiржового сiльськогосподарського ринку.
Вiдповiдно до чинного законодавства субукти аграрного
пiдприумництва як клiунти за свiй рахунок через брокера чи
брокерську контору мають право купувати на бiржах, в iнших
пiдприумств (установ, органiзацiй) потрiбну єм технiку, запас-
нi частини до неє, пальне та iншу продукцiю. Аграрнi пiдпри-
умцi укладають договори з брокерськими конторами або ку-
пують брокерськi мiсця; завдяки цьому реалiзують виробленi
ними продукти харчування i сировину та отримують через ку-
пiвлю-продаж чи бартер (мiну) потрiбну єм продукцiю вироб-
ничо-технiчного призначення. В договорi з брокерською кон-
559
Аграрно-догоаiрнi зобовязання
торою (брокером) пiдприумець обумовлюу своє вимоги та ви-
нагороду для контори чи брокера.
5. З 1996 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних.
пiдприумцiв здiйснюуться також через систему надання i по-
вернення бюджетноє позички на постачання технiки. Так, на
виконання постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 сiчня
1996 р. "Про забезпечення технiкою та обладнанням сiль-
ськогосподарських товаровиробникiв у 1996 роцi" та "Поряд-
ку надання i повернення бюджетноє позички за поставленi
сiльськогосподарським товаровиробникам технiку i облад-
нання", затвердженого спiльним наказом Мiнагропрому,
Мiнекономiки, Мiнфiну, Мiнiстерства машинобудування,
вiйськово-промислового комплексу i конверсiє Украєни вiд
22 липня 1996 р. з аграрними товаровиробниками почали
укладатися договори постачання сiльськогосподарськоє технi-
ки на умовах розстрочення платежу за неє в рахунок держ-
контракту як плати за одержану технiку.
Цей договiр у багатостороннiм i рiзнопредметним. Його
укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-
мельне пiдприумство та аграрний товаровиробник. Предмет
договору становлять взаумнi зобовязання сторiн щодо забез-
печення за рахунок бюджетноє позички аграрних товарови-
робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок
держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-
фiнвiддiл надау постачальниковi бюджетну позичку для при-
дбання технiки з наступною єє передачею аграрним товарови-
робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-
ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.
Постачальник зобовязууться поставити товаровиробниковi у
повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-
говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-
печити в гарантiйний перiод безплатне проведення єє обслуго-
вування та ремонту.
7. Договiрна дисциплiна
та вiдповiдальнiсть за єє порушення
1. Особливого значення додержання договiрноє дисциплi-
ни набувау в умовах впровадження засад ринкових економiч-
них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу
зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватноє,
ево
Роздiл ЮСУ
колективноє i державноє, якi становлять економiчну основу
правосубуктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-
ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаумовiдно-
син сiльськогосподарських товаровиробникiв у свого роду
економiчною i юридичною гарантiую ефективноє господарчо-
пiдприумницькоє дiяльностi; вона виключау допустимiсть
протиставлення економiчних iнтересiв усiх субуктiв цих вiд-
носин за договорами. Державно-правовою гарантiую захисту
майнових прав сторiн за договором у спiльний i удиний поря-
док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-
договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони
за цими договорами у юридичними особами. Додержання до-
говiрноє дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдау iнтересам
кожноє iз сторiн i iнтересам держави.
За сучасних умов договiрна дисциплiна набувау принци-
пово нових рис. Вона грунтууться не на режимi встановлення
державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприумництва,
якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-
менту продукцiє залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-
них партнерiв i налагодження з ними взаумовигiдних звязкiв;
набуття репутацiє вiдповiдального за своу слово i дiло партне-
ра, пiдтримання i збереження такоє репутацiє; визначення
повноважень державних iнституцiй та єх вiдповiдальностi пе-
ред субуктами пiдприумництва.
Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтууться на закрiп-
леному у правових нормах порядку реалiзацiє договiрних вiд-
носин, додержання яких гарантууться та забезпечууться дер-
жавою в особi єє виконавчоє, а вiдтепер - i судовоє влади.
Воднораз нинi субукт пiдприумництва мау можливiсть розiр-
вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.
Такi дiє, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-
вати як додержання договiрноє дисциплiни, а не як єє пору-
шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовууться вiдразу.
З урахуванням наведеного у пiдстави розглядати сучасну
договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-
нами своєх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-
вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням
певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд
час виконання договору з метою збереження дiловоє (бiзнесо-
воє) гiдностi та репутацiє. Крiм того, єє треба розглядати як за-
крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних
i---
iня яиии
Аграрио-договiрнi зобовязання
561
нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi
зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiє дого-
вiрних зобовязань, додержання яких визнауться i гарантууть-
ся; державою та забезпечууться судовою владою.
2. Зворотним боком договiрноє дисциплiни у майнова вiд-
повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.
.Вона являу собою правовiдносини, що складаються з приводу
порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-
ливих; для винноє сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiую
умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та
санкцiй, встановлених чинним законодавством.
Характерною особливiстю цiує вiдповiдальностi у те, що з
одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,
президентських та iнших нормативно-правових актiв у "дже-
релами" визначення пiдстав настання такоє вiдповiдальностi
та звiльнення вiд неє, обрання виду i розмiру штрафних
санкцiй.
3. За невиконання або неналежне виконання договiрних
зобовязань, тобто за порушення договiрноє дисциплiни, сто-
рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначауться умо-
вами конкретного договору. Саме договiр сторiн у єхньою вза-
умною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-
ностi чи звiльнення вiд неє, видiв правопорушень, за якi на-
стау вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних
санкцiй за конкретнi правопорушення.
4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-
зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-
данi єй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-
вiдальнiсть сторiн не звiльняу порушника вiд неє. Саме за-
гальне правило породжуу обуктивне право на вiдшкодування
збиткiв будь-якоє сторони в разi порушення єє Прав i заподiян-
ня єй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-
ного кодексу вiдповiдальнiсть мау наставати у повному обся-
зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.
> Рiвночасно за низку порушень договiрноє дисциплiни, якi
зачiпають й iнтереси держави, остання встановлюу своє межi
вiдповiдальностi.
; Так, порушення фiнансово-розрахунковоє дисциплiни
иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприум-
цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-
< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-
562
сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiє. Так, вiд-
повiдно до Указу Президента Украєни вiд 16 березня 1995 р.
"Про заходи щодо нормалiзацiє платiжноє дисциплiни в на-
родному господарствi Украєни" (п. 2) до вересня 1997 р. за
несвоучасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-
ня 1995 р., пiдприумства-боржники сплачували на користь
кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-
сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення
платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-
дою сторiн. .i
5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi
за договором на створення (передачу) науково-технiчноє про-
дукцiє на винну сторону покладауться обовязок вiдшкодувати
потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-
бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-
бовязань мау ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-
них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За
використання переданоє замовниковi науково-технiчноє про-
дукцiє з порушенням умов договору (скажiмо, продаж єє iн-
шим клiунтам) виконавець повинен передати замовниковi всi
кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну
шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору пере-
дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також
мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi
(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У
договорi на використання науково-технiчноє продукцiє сторо-
ни можуть передбачати й штрафнi санкцiє.
6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань
за договором на реалiзацiю сiльськогосподарськоє продукцiє
та сировини субукти аграрного пiдприумництва сторони-ви-
робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.
Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й
штрафнi санкцiє (наприклад, за несвоучасне виконання зо-
бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,
па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення
прюдукцiє та сировини, продаж продукцiє та сировини гiршоє
якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення
розрахунковоє дисциплiни тощо).
З метою пiдвищення вiдповiдальностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-
зом Президента Украєни "Про заходи щодо нормалiзацiє пла-
563
грарно-дрговiрнi зобовязання
тiжноє дисциплiни в народному господарствi Украєни" (п. 4)
встановлено, що боржники-пiдприумства роздрiбноє торгiвлi
(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-
ника сiльськогосподарськоє продукцiє та продовольства суму
заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-
цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу
за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-
ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.
За порушення сторонами умов договору на користування
електроенергiую майнова вiдповiдальнiсть настау на пiдставi
Правил користування електричною енергiую, а не норм ци-
вiльного законодавства.
Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-
ня електричною енергiую енерго постачальна органiзацiя
-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,
-сплачуу єє споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеноє енер-
гiє. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-
дування споживачевi заподiяноє вiдключеннями електроенер-
гiє навiть прямоє шкоди. Виплата символiчноє 10-кратноє
вартостi невiдпущеноє енергiє, певна рiч, не покривау шкоди,
заподiяноє, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-
троенергiє в iнкубаторах, теплицях тощо.
Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субукти аграрного
пiдприумництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.
- i№№"04
. --- -- - .- ...... .- , . -АєВ>>>"i---,,
."т--.ч -ч., i.,4
Роздiл XXVI
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЄ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЄ ПРОДУКЦiЄ я i;; :
. , . . .я
\;ДНфi. . с
; Я.даi.йрСєi
. : -..<й.iП ЯiЗД.
1. Правовi форми реалiзацiє ,,<
сiльськогосподарськоє продукцiє гзд<ш дi,
1. Реалiзацiя сiльськогосподарськоє продукцiє у одним є
нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-
господарським товаровиробником. Суспiльнi взаумовiдноси-
ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-
вою в особi єє органiв державного управлiння, що вiдають за-
купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-
ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо
для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-
мiжку часу вони мали своє характернi властивостi, по-рiзному
представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки
з часу колективiзацiє сiльського господарства до 1958 р. пану-
вала система обовязкових поставок державi виробленоє кол-
госпами сiльськогосподарськоє продукцiє. За своую полiтико-
економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-
новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв
(трудового селянина) своує власностi. Та плата за продукцiю,
здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй
заготiвельнiй органiзацiє Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-
ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiую як цiна.
Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-
госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-
датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-
туральним податком для колгоспiв. За своєми розмiрами ця
плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарськоє
продукцiє, що єє здавали колгоспи.
У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено
систему державних закупiвель сiльськогосподарськоє продук-
цiє за договорами контрактацiє. Державно-правове регулюван-
ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель
СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-
говорiв контрактацiє, типовi (примiрнi) договори розробяя-
_____565
Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiє -~------
лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-
Прикладом можна назвати Положення про .дподарськоє
ня i виконання договорiв контрактацiє "уи заготiвель
продукцiє, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи
21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-
продавали за договором контрактацiє мясо- продув.
цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником
цiє. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала
сiльськогосподарськоє продукцiє, державок> (р уду вважати
як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-
ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"
ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц
2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В
держава застосовуу рiзнi правовi форми ю ланкою на В
господарськоє продукцiє. При цьому о
пiдприумства. Нинi в нашiй краєнi немау Р03" елеватори.
торiальноє системи пiдприумств, якi б мали "рд народного
Це повязуу новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлi-
господарства Украєни з колишньою дерзi13R101.,, господар-
бозаготiвель. Адже ще й досi iснуу усталена елеватором
ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1
що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь-
При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору
когосподарського господарства виникне Послуги по збе-
конкретного пiдприумства, яке б надало ЙоУ ,"ому постау
рiганню виробленоє ним продукцiє. Адс п Р1"..,, ц того в
проблема - кого обрати: чи того, що у найбЛ -ддри так зва-
кого цiни на послуги у бiльш привабливими чщ виграу бiль-
ноє "усушки/утруски" у меншими.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93