Янчук
290 роздiл тая
ми у сiльському господарствi, створення належноє соцiальноє
iнфраструктури для працiвникiв та iнших потреб сiльського
населення.
Право орендного землекористування сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв - це юридична можливiсть цих
субуктiв тимчасово володiти та користуватися земельною дiє-
лянкою на пiдставi договору оренди за вiдповiдну плату для
здiйснення господарськоє (пiдприумницькоє) та iншоє дiяль-
ностi.
Обуктами орендних чемельних правовiдносин у земельнi
дiлянки, що перебувають на правi власностi держави, терито-
рiальних громад, сiл, селищ, мiст (комунальноє власностi) та
iнших юридичних i фiзичних осiб як зайнятих так i не зайня-
тих вiдповiдними будiвлями, спорудами, iншими обуктами
чи розташованими на них лiсовими i нелiсовими насаджен-
нями та водоймами.
Новацiую сучасного правового регулювання орендних зе-
мельних правовiдносин у той факт, що в якостi таких обуктiв
можуть бути також земельнi дiлянки громадян, що належать
єм на правi на земельну частку (пай) у недержавному сiльсь-
когосподарському пiдприумствi вiдповiдно до спецiальних
землевпорядних проектiв, якi пiдлягають затвердженню за-
гальними зборами членiв сiльськогосподарського пiдприум-
ства або вiдповiдних сiльськогосподарських товариств.
Обуктом орендних земельних правовiдносин може бути й
земельна дiлянка, яка обмежена заставою, але виключно за
згодою заставодержателя.
Вказана земельна дiлянка сiльськогосподарського призна-
чення може, в свою чергу, передаватися орендарем у суборен-
ду, але за умов його тимчасовоє непрацездатностi (хвороби),
iнвалiдностi, призову на строкову вiйськову службу до Зброй-
них сил Украєни, навчання з вiдривом вiд виробництва, об-
рання на виборну посаду в органи мiсцевого самоврядування,
державноє влади Украєни.
Субуктами земельних орендних правовiдносин в аграрно-
му виробництвi виступають орендодавцi та орендарi. Вiдпо-
вiдно орендодавцями у юридичнi та фiзичнi особи, у яких
вказанi земельнi дiлянки перебувають на правi власностi. Так,
орендодавцями земельних дiлянок, якi перебувають у кому-
нальнiй власностi у сiльськi, селищнi та мiськi ради, а земель-
них дiлянок, якi перебувають у власностi держави визнаються
Правовi засади використання земель... 291
районнi, обласнi, мiськi (Києвська, Севастопольська) держав-
нi адмiнiстрацiє. Рада мiнiстрiв Автономноє Республiки Крим,
Кабiнет Мiнiстрiв Украєни.
Орендарями земельних дiлянок в аграрному виробництвi
можуть бути юридичнi особи (сiльськогосподарськi колектив-
нi пiдприумства, кооперативи, акцiонернi товариства, селян-
ськi (фермерськi) господарства тощо) та громадяни, якi орен-
iiують такi дiлянки для сiльськогосподарського виробництва,
ведення особистого пiдсобного господарства та iнших аграр-
них потреб. При цьому варто зазначити, що орендарями зе-
Иельних дiлянок сiльськогосподарського призначення для ве-
дення товарного сiльськогосподарського виробництва можуть
(>ути тiльки юридичнi особи, установчими документами яких
передбачено здiйснення цього виду дiяльностi, або фiзичнi
ОООби, якi миють необхiдну квалiфiкацiю або досвiд роботи в
сiльському господарствi.
Виникають оренднi земельнi правовiдносини в аграрному
(робництвi з часу укладання та реустрацiє договору оренди.
той же час пiдставою для укладання такого договору мау
й рiшення орендодавця. У разi набуття права на оренду зе-
;ьноє дiлянки сiльськогосподарського призначення на кон-
ентних засадах пiдставою для укладання цього договору
зть бути результати конкурсу або аукцiону.
Договiр оренди земельноє дiлянки в аграрному виробницт-
у рiзновидом угоди про взаумнi зобовязання, вiдповiдно до
iiких орендодавець за плату передау орендаревi у володiння i
користування земельну дiлянку для сiльськогосподарського
використання на обумовлений договором термiн. Вiн уклада-
уться у письмовiй формi i пiдлягау нотарiальному посвiдчен-
ню. Невiдумною частиною такого договору мау бути план,
або схема земельноє дiлянки.
Договiр оренди земельноє дiлянки сiльськогосподарського
призначення набирау чинностi з часу досягнення домовле-
ностi з усiх iстотних умов, пiдписання його сторонами i дер-
жавноє реустрацiє. iстотними умовами договору визнаються
земельна дiлянка, єє розмiр та мiсце розташування, термiн до-
говору дiє, форма, розмiр, порядок орендноє плати та термiн
внесення платежу, цiльовий характер використання, умови
забезпечення якостi, повернення дiлянки орендодавцевi, iс-
нуючi обмеження щодо використання дiлянки, ризик випад-
кового пошкодження чи єє знищення, та вiдповiдальнiсть сто-
10
Роздiл XIII
рiн договору. Недотримання iстотних умов договору у пiдста-
вою вiдмови у його реустрацiє або визнання недiйсним.
У договорi оренди земельноє дiлянки сiльськогосподар-
: ського призначення можуть визначатися сторонами й iншi
умови, що не суперечать чинному законодавству, якi вплива-
ють на характер i змiст зобовязань або змiну та припинення
договiрних домовленостей сторiн.
, Якщо земельнiє дiлянка передауться сiльськогосподар-
ським товаровиробникам у порядку вiдведення, то договiр
оренди на неє пiдписууться пiсля перенесення єє меж на мiс-
цевiсть. Варто додати, що надання земельноє дiлянки в орен-
ду сiльськогосподарським товаровиробникам без змiни цiльо-
вого призначення, межi якоє визначенi на мiсцевостi, здiй-
снюуться без розроблення проекту єє вiдведення. За iнших
умов мау розроблятися проект вiдведення земельноє дiлянки,
який стау складовою частиною договору оренди землi.
За загальним правилом договiр оренди земель сiльськогос-
подарського призначення визначауться сторонами, але не
бiльш як на пятдесят рокiв. В той же час термiн суборенди
цiує категорiє земель не може перевищувати строку дiє догово-
ру оренди земельноє дiлянки. Такi договори пiдлягають дер-
жавнiй реустрацiє шляхом засвiдчення печаткою реуструючо-
го органу з пiдписом уповноваженоє особи та зазначення
форми реустрацiє на всiх примiрниках договору. Договiр суб-
оренди земельноє дiлянки може бути також нотарiально по-
свiдчений за бажанням однiує iз сторiн.
Обовязковою складовою частиною договору земельноє дi-
лянки сiльськогосподарського призначення у встановлення
прав та обовязкiв орендодавця i орендаря. Зокрема, орендо-
давець зобовязаний передати у користування земельну дiлян-
ку у станi, придатному для цiльового використання, не вчи-
няти дiй, якi б перешкоджали орендарю у користуваннi нею
та володiннi на час чинностi договору, обумовити у договорi
права третiх осiб на земельну дiлянку, яка орендууться. В той
же час орендодавець мау право вимагати вiд орендаря вико-
ристання орендованоє земельноє дiлянки за єє цiльовим при-
значенням, своучасного внесення орендноє плати, форма
якоє встановлена законом або договором. Крiм того, законо-
давство передбачау грошову, натуральну та вiдробiткову фор-
му орендноє плати та допускау єх поуднання. У разi оренди зе-
мельних дiлянок, якi перебувають у державнiй або комуналь-
Правовi засади використання земель...
нiй власностi, плата за оренду земель може справлятися ви-
ключно у грошовiй формi.
Орендодавець мау також право вимагати вiд орендаря до-
держання вимог екологiчноє безпеки землекористування та
збереження родючостi грунтiв, державних стандартiв, норм i
правил, проектних рiшень, мiсцевих правил забудови населе-
них пунктiв, режиму використання водоохоронних зон, при-
бережних захисних смуг, зон санiтарноє охорони та територiй,
якi особливо охороняються.
Вiдповiдно, орендар зобовязаний виконувати та дотриму-
ватися вищезазначених вимог, забезпечувати режим викорис-
тання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйно-
го та iсторико-культурного призначенця. Йому надауться
прано на поновлення договору оренди земельноє дiлянки
сiльськогосподарського призначення, за умови належного
виконання попереднiх договiрних орендних зобовязань вiн
може самостiйно визначати напрями своує сiльськогосподар-
ськоє дiяльностi, одержувати продукцiю i доходи, здiйснювати
i.i згодою орендодавця вiдповiднi мелiоративнi роботи, ство-
рювати ставки та водойми, iншi обукти виробничого, житло-
iюго та культурно-побутового призначення, закладати багато-
iччнi насадження; орендар мау право на вiдшкодування ви-
i рат щодо полiпшення стану земельноє дiлянки, проведеного
i;i попередньою згодою з орендодавцем, приступати до вико-
ристання земельноє дiлянки пiсля державноє реустрацiє дого-
нору оренди землi. Орендар мау право на захист його земель-
них прав, в тому числi на витребування орендованоє дiлянки
з будь-якого незаконного володiння та користування, усунен-
ня перешкод у єє використаннi, вiдшкодування збиткiв, запо-
дiяних його правам та iнтересам, повязаним iз орендою та-
ких земель.
Сторони земельних орендних правовiдносин мають право
змiнювати за взаумною згодою умови договору, а в разi недо-
сягнення такоє згоди - вирiшувати спiр у судовому порядку.
Розiрвання договору оренди земельноє дiлянки також
можливе за взаумною згодою сторiн або на вимогу однiує iз
сторiн, за рiшенням суду у разi невиконання орендних зо-
бовязань чи випадкового знищення або пошкодження зе-
мельноє дiлянки, яке суттуво перешкоджау єє використанню
за умовами договору.
294__________________________роздiл хш
У передбачених законом випадках договiр оренди земель
сiльськогосподарського призначення може бути припинений,
зокрема, у разi дострокового розiрвання, закiнчення термiну
чинностi, одержання орендарем орендованоє земельноє дiлян-
ки у власнiсть, примусового викупу (вилучення) земельноє дi-
лянки для забезпечення суспiльного iнтересу, вiдмови вiд ви-
конання умов договору, лiквiдацiє сiльськогосподарських то-
варовиробникiв як юридичних осiб або смертi громадян-
орендарiв, засудження до iюiбiєнлсння волi тощо.
Усi розбiжностi сторiн орендних земельних правовiдносин
в аграрному виробництвi пiдлягають вирiшенню у судовому
порядку, а виннi особи можуть притягатися до рiзних видiв
юридичноє вiдповiдальностi за невиконання чи неналежне
виконання орендних зобовязань.
5. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог
ефективного використання земель та iнших
природних ресурсiв в аграрному виробництвi
Вiдповiдальнiсть за порушення вимог ефективного приро-
докористування в сiльському господарствi складау сукупнiсть
юридичних засобiв, якi забезпечують примусове виконання
санкцiй, що накладаються на винних осiб. Найбiльш поши-
реними у майнова, адмiнiстративна та кримiнальна вiдповi-
дальнiсть.
1. Майнова вiдповiдальнiсть передбачау можливiсть ком-
пенсацiє шкоди, заподiяноє порушенням законодавства про
використання земель та iнших природних ресурсiв. Компен-
сацiя може мати мiсце внаслiдок правомiрних дiй у разi вилу-
чення земель та iнших природних ресурсiв для громадських i
державних потреб, винного заподiяння шкоди власнику чи
користувачам природних ресурсiв i компенсацiє державою
шкоди, яка виникла з вини екологiчно шкiдливих вироб-
ництв, тобто компенсацiя шкоди за "чужу вину".
Майнова вiдповiдальнiсть сприяу вжиттю заходiв щодо
вiдновлення якостi земель та iнших природних ресурсiв, за-
хисту майнових та екологiчних прав людини залежно вiд унi-
кальностi, природноє та науковоє цiнностi знищених чи по-
шкоджених природних ресурсiв i обуктiв та передбачау еле-
менти штрафного компенсування шкоди, а в рядi випадкiв
Правовi засади використання земель...
i заходи стимулювання, спрямованi на заохочення органiв,
якi здiйснюють контроль у цiй сферi та використання засобiв
на оздоровлення навколишнього середовища i здiйснення
природоохоронних заходiв.
Визначення шкоди проводиться на основi рiзноманiтних
методiв: таксового, витратного, розрахункового, нормативно-
го. Таксовий метод базууться переважно на застосуваннi такс,
тобто встановленоє через нормативно-правовий порядок гро-
шовоє суми по вiдношенню до розмiру неоподатковуваного
мiнiмуму доходiв громадян за одиницю знищеного чи по-
шкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено
при визначеннi шкоди, заподiяноє лiсовому господарству,
тваринному свiту тощо.
Субукти права власностi на землю сiльськогосподар-
сисого призначення або ж державнi пiдприумства, яким зе-
мельна дiлянка надана на правi користування зазнають май-
новоє шкоди внаслiдок псування чи iншого пошкодження
земельноє дiлянки, безгосподарного використання земель,
|псування сiльськогосподарських земель, забруднення Єх
риробничими та iншими вiдходами та стiчними водами. Ця
Пикода заподiюуться тому, що не вживаються обовязковi
заходи полiпшення земель i охорони грунтiв вiд вiтровоє, вод-
ноє ерозiє та iнших процесiв, що погiршують стан грунтiв.
Господарство несе певнi збитки вiд несвоучасного повернен-
ня зайнятих земель або невиконання обовязкiв щодо приве-
дення єх у стан, придатний для використання за призначен-
ням, та з iнших причин.
Вiдшкодування збиткiв, що єх зазнали власники, користу-
вачi, орендарi внаслiдок порушення земельного законодавст-
ва, передбачено ст. 88 Земельного кодексу Украєни. Цiую
нормою визначауться, що збитки, заподiянi вилученням (ви-
купом) або тимчасовим зайняттям земельних дiлянок, а
також обмеженням прав власника землi та землекористувачiв,
в тому числi орендарiв, погiршення якостi земель або приве-
дення єх у непридатнiсть для використання за цiльовим
призначенням у результатi негативного впливу, спричинено-
го дiяльнiстю пiдприумств, установ, органiзацiй та громадян,
пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi власникам землi
та землекористувачам, в тому числi орендарям, якi зазанали
цих збиткiв. У разi обчислення обсягу збиткiв враховуються
Роздiл XIII
проведенi витрати на полiпшення якостi землi за час вико"
ристання земельних дiлянок, а також неодержанi доходи.
Витратний метод визначення шкоди застосовууться на ос-
новi даних про витрати, необхiднi для здiйснення заходiв що-
до вiдновлення природних ресурсiв, зокрема, у разi заподiян-
ня шкоди лiсовим ресурсам внаслiдок забруднення єх стiчни-
ми водами, хiмiчними, фiзичними, бiологiчними впливами,
якi призводять до єх знищення (наприклад, шкода, заподiяна
внаслiдок пiдпалу лiсових ресурсiв, компенсууться у розмiрi
вартостi втрат товарноє дсрснини, що вираховууться згiдно з
розцiнками для цiує мiсцевостi, грошовими сумами, необхiд-
ними для вирощування нових лiсових культур чи молодняку
природного походження замiсть знищених, робiт по очистцi
територiє та затрат на гасiння пожежi).
Розрахунковий метод базууться на системi розрахункiв об-
числення шкоди. Вiн широко застосовууться при визначеннi
шкоди, заподiяноє власнику порушенням водного законодав-
ства, та збиткiв, завданих рибному господарству внаслiдок
Скидання в рибогосподарськi водойми неочищених вод та iн-
ших вiдходiв, обчислення розмiру шкоди, заподiяноє пору-
шенням земельного законодавства.
В основу нормативного методу покладенi економiчнi нор-
мативи плати за лiмiтне та понадлiмiтне використання при-
родних ресурсiв, зниження (погiршення) єх якостi та платежi
за викиди забруднюючих речовин у навколишну середовище,
в яких враховуються особливостi природних ресурсiв чи єх
комплексу, склад i властивостi викидiв, а також затрати, не-
обхiднi для лiквiдацiє чи попередження забруднення, вiднов-
лення якостi природних ресурсiв. Такi нормативи диферен-
цiюються щодо природних ресурсiв державного i мiсцевого
значення, окремих регiонiв держави i встановлюються на
прогнозний перiод з урахуванням рiчних викидiв забруднюю-
чих речовин чи шкiдливих фiзичних, бiологiчних та iнших
впливiв. Джерелом нормативних платежiв можуть бути витра-
ти виробництва та доходи сiльськогосподарських пiдпри-
умств, кооперативiв i акцiонерних товариств.
У практицi нормативного визначення шкоди, заподiяноє
власником землi та користувачем земель й iнших природних
ресурсiв, знайшли нормативне закрiплення такi рiзновиди
платежiв: базовi, що встановлюються в межах погоджених
нормативiв викидiв (скидiв) i лiмiтiв використання природ-
Правовi засади використання земель... 297
них ресурсiв та плату за землю, пятикратнi i десятикратнi
розмiри платежiв за перевищення граничне допустимих кон-
центрацiй i тимчасово погоджених скидiв (викидiв), переви-
щення лiмiтiв використання природних ресурсiв.
Важливим вiдновлювальним заходом у компенсацiя шко-
ди, заподiяноє здоровю та майну громадян, майну сiльсько-
господарських, колективних пiдприумств, кооперативiв i
акцiонерних товариств, екологiчно небезпечними обуктами
(АЕС) тощо.
- 2. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть передбачауться при-
iродноресурсовим законодавством та Кодексом про адмiнiст-
ративнi правопорушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
290 роздiл тая
ми у сiльському господарствi, створення належноє соцiальноє
iнфраструктури для працiвникiв та iнших потреб сiльського
населення.
Право орендного землекористування сiльськогосподар-
ських товаровиробникiв - це юридична можливiсть цих
субуктiв тимчасово володiти та користуватися земельною дiє-
лянкою на пiдставi договору оренди за вiдповiдну плату для
здiйснення господарськоє (пiдприумницькоє) та iншоє дiяль-
ностi.
Обуктами орендних чемельних правовiдносин у земельнi
дiлянки, що перебувають на правi власностi держави, терито-
рiальних громад, сiл, селищ, мiст (комунальноє власностi) та
iнших юридичних i фiзичних осiб як зайнятих так i не зайня-
тих вiдповiдними будiвлями, спорудами, iншими обуктами
чи розташованими на них лiсовими i нелiсовими насаджен-
нями та водоймами.
Новацiую сучасного правового регулювання орендних зе-
мельних правовiдносин у той факт, що в якостi таких обуктiв
можуть бути також земельнi дiлянки громадян, що належать
єм на правi на земельну частку (пай) у недержавному сiльсь-
когосподарському пiдприумствi вiдповiдно до спецiальних
землевпорядних проектiв, якi пiдлягають затвердженню за-
гальними зборами членiв сiльськогосподарського пiдприум-
ства або вiдповiдних сiльськогосподарських товариств.
Обуктом орендних земельних правовiдносин може бути й
земельна дiлянка, яка обмежена заставою, але виключно за
згодою заставодержателя.
Вказана земельна дiлянка сiльськогосподарського призна-
чення може, в свою чергу, передаватися орендарем у суборен-
ду, але за умов його тимчасовоє непрацездатностi (хвороби),
iнвалiдностi, призову на строкову вiйськову службу до Зброй-
них сил Украєни, навчання з вiдривом вiд виробництва, об-
рання на виборну посаду в органи мiсцевого самоврядування,
державноє влади Украєни.
Субуктами земельних орендних правовiдносин в аграрно-
му виробництвi виступають орендодавцi та орендарi. Вiдпо-
вiдно орендодавцями у юридичнi та фiзичнi особи, у яких
вказанi земельнi дiлянки перебувають на правi власностi. Так,
орендодавцями земельних дiлянок, якi перебувають у кому-
нальнiй власностi у сiльськi, селищнi та мiськi ради, а земель-
них дiлянок, якi перебувають у власностi держави визнаються
Правовi засади використання земель... 291
районнi, обласнi, мiськi (Києвська, Севастопольська) держав-
нi адмiнiстрацiє. Рада мiнiстрiв Автономноє Республiки Крим,
Кабiнет Мiнiстрiв Украєни.
Орендарями земельних дiлянок в аграрному виробництвi
можуть бути юридичнi особи (сiльськогосподарськi колектив-
нi пiдприумства, кооперативи, акцiонернi товариства, селян-
ськi (фермерськi) господарства тощо) та громадяни, якi орен-
iiують такi дiлянки для сiльськогосподарського виробництва,
ведення особистого пiдсобного господарства та iнших аграр-
них потреб. При цьому варто зазначити, що орендарями зе-
Иельних дiлянок сiльськогосподарського призначення для ве-
дення товарного сiльськогосподарського виробництва можуть
(>ути тiльки юридичнi особи, установчими документами яких
передбачено здiйснення цього виду дiяльностi, або фiзичнi
ОООби, якi миють необхiдну квалiфiкацiю або досвiд роботи в
сiльському господарствi.
Виникають оренднi земельнi правовiдносини в аграрному
(робництвi з часу укладання та реустрацiє договору оренди.
той же час пiдставою для укладання такого договору мау
й рiшення орендодавця. У разi набуття права на оренду зе-
;ьноє дiлянки сiльськогосподарського призначення на кон-
ентних засадах пiдставою для укладання цього договору
зть бути результати конкурсу або аукцiону.
Договiр оренди земельноє дiлянки в аграрному виробницт-
у рiзновидом угоди про взаумнi зобовязання, вiдповiдно до
iiких орендодавець за плату передау орендаревi у володiння i
користування земельну дiлянку для сiльськогосподарського
використання на обумовлений договором термiн. Вiн уклада-
уться у письмовiй формi i пiдлягау нотарiальному посвiдчен-
ню. Невiдумною частиною такого договору мау бути план,
або схема земельноє дiлянки.
Договiр оренди земельноє дiлянки сiльськогосподарського
призначення набирау чинностi з часу досягнення домовле-
ностi з усiх iстотних умов, пiдписання його сторонами i дер-
жавноє реустрацiє. iстотними умовами договору визнаються
земельна дiлянка, єє розмiр та мiсце розташування, термiн до-
говору дiє, форма, розмiр, порядок орендноє плати та термiн
внесення платежу, цiльовий характер використання, умови
забезпечення якостi, повернення дiлянки орендодавцевi, iс-
нуючi обмеження щодо використання дiлянки, ризик випад-
кового пошкодження чи єє знищення, та вiдповiдальнiсть сто-
10
Роздiл XIII
рiн договору. Недотримання iстотних умов договору у пiдста-
вою вiдмови у його реустрацiє або визнання недiйсним.
У договорi оренди земельноє дiлянки сiльськогосподар-
: ського призначення можуть визначатися сторонами й iншi
умови, що не суперечать чинному законодавству, якi вплива-
ють на характер i змiст зобовязань або змiну та припинення
договiрних домовленостей сторiн.
, Якщо земельнiє дiлянка передауться сiльськогосподар-
ським товаровиробникам у порядку вiдведення, то договiр
оренди на неє пiдписууться пiсля перенесення єє меж на мiс-
цевiсть. Варто додати, що надання земельноє дiлянки в орен-
ду сiльськогосподарським товаровиробникам без змiни цiльо-
вого призначення, межi якоє визначенi на мiсцевостi, здiй-
снюуться без розроблення проекту єє вiдведення. За iнших
умов мау розроблятися проект вiдведення земельноє дiлянки,
який стау складовою частиною договору оренди землi.
За загальним правилом договiр оренди земель сiльськогос-
подарського призначення визначауться сторонами, але не
бiльш як на пятдесят рокiв. В той же час термiн суборенди
цiує категорiє земель не може перевищувати строку дiє догово-
ру оренди земельноє дiлянки. Такi договори пiдлягають дер-
жавнiй реустрацiє шляхом засвiдчення печаткою реуструючо-
го органу з пiдписом уповноваженоє особи та зазначення
форми реустрацiє на всiх примiрниках договору. Договiр суб-
оренди земельноє дiлянки може бути також нотарiально по-
свiдчений за бажанням однiує iз сторiн.
Обовязковою складовою частиною договору земельноє дi-
лянки сiльськогосподарського призначення у встановлення
прав та обовязкiв орендодавця i орендаря. Зокрема, орендо-
давець зобовязаний передати у користування земельну дiлян-
ку у станi, придатному для цiльового використання, не вчи-
няти дiй, якi б перешкоджали орендарю у користуваннi нею
та володiннi на час чинностi договору, обумовити у договорi
права третiх осiб на земельну дiлянку, яка орендууться. В той
же час орендодавець мау право вимагати вiд орендаря вико-
ристання орендованоє земельноє дiлянки за єє цiльовим при-
значенням, своучасного внесення орендноє плати, форма
якоє встановлена законом або договором. Крiм того, законо-
давство передбачау грошову, натуральну та вiдробiткову фор-
му орендноє плати та допускау єх поуднання. У разi оренди зе-
мельних дiлянок, якi перебувають у державнiй або комуналь-
Правовi засади використання земель...
нiй власностi, плата за оренду земель може справлятися ви-
ключно у грошовiй формi.
Орендодавець мау також право вимагати вiд орендаря до-
держання вимог екологiчноє безпеки землекористування та
збереження родючостi грунтiв, державних стандартiв, норм i
правил, проектних рiшень, мiсцевих правил забудови населе-
них пунктiв, режиму використання водоохоронних зон, при-
бережних захисних смуг, зон санiтарноє охорони та територiй,
якi особливо охороняються.
Вiдповiдно, орендар зобовязаний виконувати та дотриму-
ватися вищезазначених вимог, забезпечувати режим викорис-
тання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйно-
го та iсторико-культурного призначенця. Йому надауться
прано на поновлення договору оренди земельноє дiлянки
сiльськогосподарського призначення, за умови належного
виконання попереднiх договiрних орендних зобовязань вiн
може самостiйно визначати напрями своує сiльськогосподар-
ськоє дiяльностi, одержувати продукцiю i доходи, здiйснювати
i.i згодою орендодавця вiдповiднi мелiоративнi роботи, ство-
рювати ставки та водойми, iншi обукти виробничого, житло-
iюго та культурно-побутового призначення, закладати багато-
iччнi насадження; орендар мау право на вiдшкодування ви-
i рат щодо полiпшення стану земельноє дiлянки, проведеного
i;i попередньою згодою з орендодавцем, приступати до вико-
ристання земельноє дiлянки пiсля державноє реустрацiє дого-
нору оренди землi. Орендар мау право на захист його земель-
них прав, в тому числi на витребування орендованоє дiлянки
з будь-якого незаконного володiння та користування, усунен-
ня перешкод у єє використаннi, вiдшкодування збиткiв, запо-
дiяних його правам та iнтересам, повязаним iз орендою та-
ких земель.
Сторони земельних орендних правовiдносин мають право
змiнювати за взаумною згодою умови договору, а в разi недо-
сягнення такоє згоди - вирiшувати спiр у судовому порядку.
Розiрвання договору оренди земельноє дiлянки також
можливе за взаумною згодою сторiн або на вимогу однiує iз
сторiн, за рiшенням суду у разi невиконання орендних зо-
бовязань чи випадкового знищення або пошкодження зе-
мельноє дiлянки, яке суттуво перешкоджау єє використанню
за умовами договору.
294__________________________роздiл хш
У передбачених законом випадках договiр оренди земель
сiльськогосподарського призначення може бути припинений,
зокрема, у разi дострокового розiрвання, закiнчення термiну
чинностi, одержання орендарем орендованоє земельноє дiлян-
ки у власнiсть, примусового викупу (вилучення) земельноє дi-
лянки для забезпечення суспiльного iнтересу, вiдмови вiд ви-
конання умов договору, лiквiдацiє сiльськогосподарських то-
варовиробникiв як юридичних осiб або смертi громадян-
орендарiв, засудження до iюiбiєнлсння волi тощо.
Усi розбiжностi сторiн орендних земельних правовiдносин
в аграрному виробництвi пiдлягають вирiшенню у судовому
порядку, а виннi особи можуть притягатися до рiзних видiв
юридичноє вiдповiдальностi за невиконання чи неналежне
виконання орендних зобовязань.
5. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог
ефективного використання земель та iнших
природних ресурсiв в аграрному виробництвi
Вiдповiдальнiсть за порушення вимог ефективного приро-
докористування в сiльському господарствi складау сукупнiсть
юридичних засобiв, якi забезпечують примусове виконання
санкцiй, що накладаються на винних осiб. Найбiльш поши-
реними у майнова, адмiнiстративна та кримiнальна вiдповi-
дальнiсть.
1. Майнова вiдповiдальнiсть передбачау можливiсть ком-
пенсацiє шкоди, заподiяноє порушенням законодавства про
використання земель та iнших природних ресурсiв. Компен-
сацiя може мати мiсце внаслiдок правомiрних дiй у разi вилу-
чення земель та iнших природних ресурсiв для громадських i
державних потреб, винного заподiяння шкоди власнику чи
користувачам природних ресурсiв i компенсацiє державою
шкоди, яка виникла з вини екологiчно шкiдливих вироб-
ництв, тобто компенсацiя шкоди за "чужу вину".
Майнова вiдповiдальнiсть сприяу вжиттю заходiв щодо
вiдновлення якостi земель та iнших природних ресурсiв, за-
хисту майнових та екологiчних прав людини залежно вiд унi-
кальностi, природноє та науковоє цiнностi знищених чи по-
шкоджених природних ресурсiв i обуктiв та передбачау еле-
менти штрафного компенсування шкоди, а в рядi випадкiв
Правовi засади використання земель...
i заходи стимулювання, спрямованi на заохочення органiв,
якi здiйснюють контроль у цiй сферi та використання засобiв
на оздоровлення навколишнього середовища i здiйснення
природоохоронних заходiв.
Визначення шкоди проводиться на основi рiзноманiтних
методiв: таксового, витратного, розрахункового, нормативно-
го. Таксовий метод базууться переважно на застосуваннi такс,
тобто встановленоє через нормативно-правовий порядок гро-
шовоє суми по вiдношенню до розмiру неоподатковуваного
мiнiмуму доходiв громадян за одиницю знищеного чи по-
шкодженого природного ресурсу. Цей порядок запроваджено
при визначеннi шкоди, заподiяноє лiсовому господарству,
тваринному свiту тощо.
Субукти права власностi на землю сiльськогосподар-
сисого призначення або ж державнi пiдприумства, яким зе-
мельна дiлянка надана на правi користування зазнають май-
новоє шкоди внаслiдок псування чи iншого пошкодження
земельноє дiлянки, безгосподарного використання земель,
|псування сiльськогосподарських земель, забруднення Єх
риробничими та iншими вiдходами та стiчними водами. Ця
Пикода заподiюуться тому, що не вживаються обовязковi
заходи полiпшення земель i охорони грунтiв вiд вiтровоє, вод-
ноє ерозiє та iнших процесiв, що погiршують стан грунтiв.
Господарство несе певнi збитки вiд несвоучасного повернен-
ня зайнятих земель або невиконання обовязкiв щодо приве-
дення єх у стан, придатний для використання за призначен-
ням, та з iнших причин.
Вiдшкодування збиткiв, що єх зазнали власники, користу-
вачi, орендарi внаслiдок порушення земельного законодавст-
ва, передбачено ст. 88 Земельного кодексу Украєни. Цiую
нормою визначауться, що збитки, заподiянi вилученням (ви-
купом) або тимчасовим зайняттям земельних дiлянок, а
також обмеженням прав власника землi та землекористувачiв,
в тому числi орендарiв, погiршення якостi земель або приве-
дення єх у непридатнiсть для використання за цiльовим
призначенням у результатi негативного впливу, спричинено-
го дiяльнiстю пiдприумств, установ, органiзацiй та громадян,
пiдлягають вiдшкодуванню в повному обсязi власникам землi
та землекористувачам, в тому числi орендарям, якi зазанали
цих збиткiв. У разi обчислення обсягу збиткiв враховуються
Роздiл XIII
проведенi витрати на полiпшення якостi землi за час вико"
ристання земельних дiлянок, а також неодержанi доходи.
Витратний метод визначення шкоди застосовууться на ос-
новi даних про витрати, необхiднi для здiйснення заходiв що-
до вiдновлення природних ресурсiв, зокрема, у разi заподiян-
ня шкоди лiсовим ресурсам внаслiдок забруднення єх стiчни-
ми водами, хiмiчними, фiзичними, бiологiчними впливами,
якi призводять до єх знищення (наприклад, шкода, заподiяна
внаслiдок пiдпалу лiсових ресурсiв, компенсууться у розмiрi
вартостi втрат товарноє дсрснини, що вираховууться згiдно з
розцiнками для цiує мiсцевостi, грошовими сумами, необхiд-
ними для вирощування нових лiсових культур чи молодняку
природного походження замiсть знищених, робiт по очистцi
територiє та затрат на гасiння пожежi).
Розрахунковий метод базууться на системi розрахункiв об-
числення шкоди. Вiн широко застосовууться при визначеннi
шкоди, заподiяноє власнику порушенням водного законодав-
ства, та збиткiв, завданих рибному господарству внаслiдок
Скидання в рибогосподарськi водойми неочищених вод та iн-
ших вiдходiв, обчислення розмiру шкоди, заподiяноє пору-
шенням земельного законодавства.
В основу нормативного методу покладенi економiчнi нор-
мативи плати за лiмiтне та понадлiмiтне використання при-
родних ресурсiв, зниження (погiршення) єх якостi та платежi
за викиди забруднюючих речовин у навколишну середовище,
в яких враховуються особливостi природних ресурсiв чи єх
комплексу, склад i властивостi викидiв, а також затрати, не-
обхiднi для лiквiдацiє чи попередження забруднення, вiднов-
лення якостi природних ресурсiв. Такi нормативи диферен-
цiюються щодо природних ресурсiв державного i мiсцевого
значення, окремих регiонiв держави i встановлюються на
прогнозний перiод з урахуванням рiчних викидiв забруднюю-
чих речовин чи шкiдливих фiзичних, бiологiчних та iнших
впливiв. Джерелом нормативних платежiв можуть бути витра-
ти виробництва та доходи сiльськогосподарських пiдпри-
умств, кооперативiв i акцiонерних товариств.
У практицi нормативного визначення шкоди, заподiяноє
власником землi та користувачем земель й iнших природних
ресурсiв, знайшли нормативне закрiплення такi рiзновиди
платежiв: базовi, що встановлюються в межах погоджених
нормативiв викидiв (скидiв) i лiмiтiв використання природ-
Правовi засади використання земель... 297
них ресурсiв та плату за землю, пятикратнi i десятикратнi
розмiри платежiв за перевищення граничне допустимих кон-
центрацiй i тимчасово погоджених скидiв (викидiв), переви-
щення лiмiтiв використання природних ресурсiв.
Важливим вiдновлювальним заходом у компенсацiя шко-
ди, заподiяноє здоровю та майну громадян, майну сiльсько-
господарських, колективних пiдприумств, кооперативiв i
акцiонерних товариств, екологiчно небезпечними обуктами
(АЕС) тощо.
- 2. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть передбачауться при-
iродноресурсовим законодавством та Кодексом про адмiнiст-
ративнi правопорушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93