Ос-
кiльки рiвноправними видами колективного сiльськогосйо-
230 Роздiл XI
дарського пiдприумства у переважно КСГП (колишнi колгос-
пи), спiлки селян, пайовi товариства, агрофiрми, сiльськогос-
подарськi кооперативи, аграрно-виробничi асоцiацiє та iншi
подiбнi утворення, то кожний iз них, будучи згiдно з законом
i власним статутом юридичною особою, визнауться субуктом
права колективноє власностi. Закрiплення на рiвнi закону
зближення виробничо-господарськоє правомочностi пiдпри-
умства як юридичноє особи та ii|шiюмочностi юридичноє осо-
би як субукта прана колективноє власностi сприятиме пiд-
вищенню ролi пiдприумств у сферi ринкових економiчних
вiдносин.
Визнання правовою нормою (ст. 7 Закону "Про колектив-
не сiльськогосподарське пiдприумство") члена пiдприумства
субуктом права колективноє власностi, а, отже, його права на
пай, як належну йому частку в колективнiй власностi пiдпри-
умства, розширюу коло майна, що у його особистою приват-
ною власнiстю. Таке визнання права на пай у економiчним i
юридичним засобом забезпечення його права як спiввласни-
ка колективного господарства. Належне йому право на пай.i
нараховуванi систематично залежно вiд розмiру такого паю
дивiденди сприяють динамiцi вiдносин власностi у процесi
виробничо-пiдприумницькоє дiяльностi пiдприумства, напов-
ненню вiдносин колективноє власностi новим соцiально-еко-
номiчним змiстом.
2. За iснуючими формами органiзацiє колективноє працi на
пiдприумствах функцiонують вiдповiднi виробничо-господар-
ськi пiдроздiли. Виходячи з виробничоє доцiльностi та згiдно
зi статутом, за ними закрiплюються, як уже зазначалося, зе-
мельнi угiддя, необхiднi засоби i знаряддя виробництва, ви-
робничi примiщення, споруди та iнше майно. Цi майновi цiн-
ностi у власнiстю пiдприумства. Лише йому належить право
розпорядження ними, а також продукцiую, виробленою бри-
гадами, фермами та iншими пiдроздiлами. Останнiм нале-
жить право повного господарського вiдання цим майном,
тобто єм надаються вiдповiднi правомочностi щодо рацiональ-
ного використання та розпорядження як засобами, так i про-
дукцiую виробництва; на них покладаються обовязки щодо
належноє єх схоронностi. Але як субукти права повного гос-
подарського вiдання, а не права власностi, вони не можуть
вирiшувати питання щодо самостiйного розпорядження за-
Право власностi КСГП 231
крiпленим за ними майном або ж виробленою сiльськогоспо-
дарською продукцiую.
4. КСГП, ВСГК, АСГТ як юридична особа у субуктом
права спiльноє частковоє власностi в тому разi, коли воно об-
уднуу частину своєх засобiв виробництва (наприклад, цегель-
ний завод) i коштiв при створеннi мiжгосподарського пере-
робного пiдприумства, агропромислового обуднання чи iн-
шого спецiалiзованого пiдприумства. У таких випадках пiд-
приумство стау спiввласником як майнових цiнностей, так i
тих доходiв, що набуваються завдяки виробничо-господар-
ськiй дiяльностi зазначених агропромислових утворень. Пiд-
приумство може бути спiввласником збудованих i функцi-
онуючих з його участю мiжгосподарських санаторiєв, будин-
кiв вiдпочинку, культурно-спортивних обуктiв. Частка пiд-
приумства у спiльнiй власностi належить йому за правом
колективноє нласностi.
5. Право власностi у абсолютним правом. Пiдприумство
здiйснюу його лише через своє органи управлiння - загальнi
.iбори членiв пiдприумства, збори уповноважених, правлiння,
Голову правлiння. В межах, установлених законом i статутом,
дише цi органи можуть вирiшити, як використовувати майно,
засоби i продукти виробництва, кошти.
Абсолютнiсть права власностi пiдприумства полягау в його
недоторканностi, в недопустимостi фактичного усунення
субукта цього права вiд здiйснення ним правомочностi роз-
поряджатися своєми коштами або засобами, переданими йо-
му для участi у створеннi статутного фонду (мiжгосподар-
ських органiзацiй або обуднань). Зокрема, пiдприумства, якi
взяли участь у створеннi статутного фонду мiжгосподарських
будiвельних органiзацiй, з роками були позбавленi права на
частину чистого прибутку, одержуваного цими органiзацiями,
а з утворенням, наприклад, концерну Украгропромбуду, як
державно-кооперативного формування, фактично були по-
збавленi права власностi на свою частку в основних та обiго-
вих коштах цього концерну.
Державнi органи не можуть втручатися в здiйснення
КСГП або мiжгосподарськими органiзацiями свого права
власностi, в цiлому, i права розпорядження його окремими
обуктами. Зокрема, Законами "Про власнiсть", "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" забороняуться
мiсцевим органам влади та iншим державним органам i ко-
232 Роздiл XI
лективним органiзацiям розпоряджатися майном та проводи-
ти вилучення майна, яке належить недержавним пiдприум-
ствам, розпоряджатися коштами, робочою худобою та про-
дукцiую, зобовязувати цi пiдприумства надавати грошовi су-
ми i натуральнi засоби на погреби, прямо не передбаченi за-
конами Украєни.
3. Обукти прина нлисностi
колективних сiльськогосподарських пiдприумств
1. Обуктами суспiльних економiчних i юридичних вiдно-
син власностi здебiльшого виступають речi. Вони у обуктами
цих вiдносин внаслiдок саме єх властивостей задовольняти
потреби людини. Окрему рiч, кошти, матерiальнi цiнностi або
ж єх сукупнiсть прийнято називати майном, а юридичнi вiд-
носини, що виникають стосовно цього майна, - майновими.
Обуктами права власностi колективного пiдприумства також
у цiннi папери, акцiє. Майно, що належить, зокрема, колек-
тивному пiдприсмстпу, вiдповiдау цiлям, завданням i характе-
ровi його пiдприумницькоє виробничо-господарськоє та куль-
турно-побутовоє дiяльностi, його правоздатностi. Подiбно до
того, як правоздатнiсть колективного пiдприумства визна-
чауться нормами права, так i норми права встановлюють коло
речей та майна, якi можуть належати до обуктiв права його
власностi.
2. Обукти права власностi КСГП визначено ст. 24 Закону
"Про власнiсть", а також ст. 7 Закону "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство". Перелiк обуктiв права
власностi в цих статтях вiдрiзняуться, що пояснюуться, на
наш погляд, полiтичними, психологiчними та економiчними
змiнами, якi стались у перiод мiж прийняттям цих Законiв.
Так, згiдно зi ст. 24 Закону "Про власнiсть" обуктами пра-
ва власностi кооперативу (колгоспу) (нинi - колективне сiль-
ськогосподарське пiдприумство) в 1991 р. визнавалися лише:
будiвлi, споруди, грошовi та майновi внески його членiв, ви-
роблена ним продукцiя, доходи, одержанi вiд єє реалiзацiє та
iншоє дiяльностi, передбаченоє статутом кооперативу (колгос-
пу), а також iнше майно, придбане за пiдстав, прямо не забо-
ронених законом.
3. Вiдповiдно до ст. 7 Закону "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприумство" починаючи з лютого 1992 р.
Право власностi КСГП 233
i
обуктами права власностi у КСГП, ВСГК, АСГТ визнаються:
земля та обiговi засоби виробництва, грошовi та майновi
внески його членiв, вироблена ним продукцiя, одержанi дохо-
ди, майно, придбане на законних пiдставах.
Обуктами права власностi колективного пiдприумства у
також частки у майнi та прибутках мiжгосподарських пiдпри-
умств та обуднань, членом яких воно у. Обукти права колек-
тивноє власностi кожного конкретного пiдприумства визнача-
ються згiдно з чинним законодавством та його статутом. Але
ижне пiдприумство може бути власником будь-якого майна,
i необхiдного йому для аграрного та будь-якого iншого пiдпри-
< мництва (бiзнесу), зокрема ведення громадського господар-
< i на, переробки сiльськогосподарськоє продукцiє, задоволен-
ня своєх виробничих потреб, а також для задоволення куль-
турно-побутових запитiв членiв свого пiдприумства.
КСГП складауться з виробничих пiдроздiлiв: дiльниць,
пiлдiлень, цехiв, пiдрядно-орендних угворень, комплексних
iракторних, рiльничих, кормозаготiвельних, садiвницьких та
штих спецiалiзованих бригад, а також тваринницьких ферм.
Чи цими пiдроздiлами закрiплюються земельнi площi, тракто-
ри, машини та iнвентар, робоча i продуктивна худоба, необ-
хiднi господарськi будiвлi та iншi засоби виробництва. Вироб-
ничi пiдроздiли пiдприумства здiйснюють свою дiяльнiсть на
основi внутрiшньогосподарського розрахунку. В бригадах для
регулювання економiчних взаумин мiж ними застосовуються
чековi та iншi форми розрахункiв. Вони використовуються i
як засоби облiку та контролю за результатами виробничо-гос-
подарськоє дiяльностi.
Обуктами права власностi КСГП слiд вважати лише такi
виробничо-господарськi пiдроздiли, яким повною мiрою
властива виробничо-господарська самостiйнiсть, чiтка вiдок-
ремленiсть майна i окресленiсть майнових вiдносин стосовно
всього громадського господарства пiдприумства. Наприклад,
маслозавод, виноробний чи цегельно-черепичний заводи, цех
iз виробництва плодово-овочевих консервiв, тваринницька
ферма та iн.
Обуктивною ознакою того чи iншого пiдроздiлу як обук-
та права власностi пiдприумства належить вважати таку озна-
ку, вiдповiдно до якоє цей виробничий пiдроздiл може бути
використаний для застосування пiдрядно-орендноє форми
органiзацiє виробництва на пiдприумствi. В iнших випадках
234 Роздiл XI
окремi виробничо-господарськi пiдроздiли у лише формою
органiзацiє працi, а надане єм майно у власнiстю пiдприумства
i перебувау в єхньому використаннi на правi повного госпо-
дарського вiдання. Наприклад, рiльничi бригади, обуднанi в
цех рiльництва.
4. Власнiстю КСГП у пiдсобнi виробництва з переробки
продуктiв сiльського господарства: млини, круподернi, мас-
лоробнi, молокозаводи, плодоовочесушарнi, цехи з переробки
плодiв та овочiв, сироварнi й т. iн. Крiм того, для обслугову-
вання виробничих потреб пiдирисмстпо мау власнi кузнi,
слюсарнi, деревообробнi майстернi, лимарнi. Для працiвникiв
пiдприумства збудовано клуби та бiблiотеки, майстернi побу-
тового обслуговування, хлiбопекарнi, єдальнi, дитячi заклади,
перукарнi, лазнi. Власнiстю колективних пiдприумств у також
устаткування пiдсобних виробництв та iнше майно мiсцевих
промислiв.
5. Пiдприумства у власниками виробленоє ними сiльсько-
господарськоє продукцiє: зерна, мяса, технiчних культур,
молока, масла, картоплi, овочiв, фруктiв та iн. Поряд iз про-
дукцiую, яку одержують пiдприумства вiд основних галузей
виробництва, вони у власниками продукцiє та виробiв, що ви-
робляються пiдсобними й допомiжними галузями виробниц-
тва (борошно, масло, олiя, сухофрукти, риба, мед, вина,
вироби мiсцевих промислiв), а також доходiв, одержаних вiд
лiсокористування, загальнопоширених копалин, торфу, та iн-
ших доходiв вiд правомiрноє експлуатацiє природних багатств.
6. Встановленi нормами зазначених вище законiв правила
щодо таких обуктiв права власностi колективного пiдприум-
ства, як грошовi та майновi внески членiв пiдприумства, тор-
каються, головним чином, новостворюваних недержавних
субуктiв аграрного пiдприумництва: сiльськогосподарських
кооперативiв, фермерiв, аiрприо-пиробпичих асоцiацiй та iн-
ших утворень. Переважно такi угпорсння у вузькоспецiалiзо-
ваними i з незначними обсягами виробництва.
4. Змiст права власностi колективного
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Поняття права колективноє власностi певною мiрою ха-
рактеризууться його змiстом. Змiст права власностi КСГП,
ВСГК, АСГТ становлять його права та обовязки щодо воло-
Право власностi КСГП 235
дiння, користування i розпорядження засобами та продук-
цiую колективного виробництва. Це - сукупнiсть правомоч-
ностей щодо здiйснення прав володiння, користування i роз-
порядження всiма обуктами права колективноє власностi.
Визначенню змiсту права власностi присвячена ст. 8 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство", нор-
ми якоє грунтуються на засадах Закону "Про власнiсть". Зок-
рема, пiдприумство самостiйно володiу, користууться i розпо-
ряджауться належними йому обуктами власностi.
Право володiння - юридичне забезпечена можливiсть
Господарського володiння пiдприумством тими чи iншими
;мсобами i продуктами виробництва, коштами або iншими
матерiальними цiнностями начебто власними. Право воло-
дiння являу собою початкову правомочнiсть, необхiдний
юридичний лiсiб досягнення певноє економiчноє цiлi, у пере-
думоiюю права пiдприумства користуватися i розпоряджатися
належним йому майном.
Володiння тим чи iншим майном у юридичне правомiр-
iiим, якщо воно здiйснюуться самим власником-пiдприум-
i ном, його виробничо-господарським пiдроздiлом або вiдпо-
иiдiю до волевиявлення першого iншою особою. В рештi
нiчiадкiв матиме мiсце фактичне володiння рiччю, що здiй-
снюуться проти волi власника. Практичне значення вiдмежу-
вання права володiння вiд iнших правомочностей власника
полягау в його правi вимагати захисту свого права володiння
у порядку, передбаченому законом, - у порядку вiндикацiє.
Пiдставою для такого захисту у право володiння, а не сам
факт заволодiння майном.
Пiдприумство мау право володiти лише майном, необхiд-
ним йому для господарськоє дiяльностi в межах його право-
здатностi. Володiння засобами i продуктами сiльськогоспо-
дарського виробництва у не тiльки правом, а й вiдповiдним
обовязком пiдприумства.
2. Право користування - це юридичне забезпечена мож-
ливiсть i обовязок експлуатацiє речей через одержання вiд
них корисних властивостей для досягнення певного матерi-
ального результату. Виходячи з цього загального положення,
таким правом для КСГП, СпС, ВСГК у виробниче користу-
вання знаряддями i засобами виробництва, господарськими
спорудами i технiкою, експлуатацiя робочоє худоби, викорис-
тання iншого майна (зокрема виробiв пiдсобних цехiв, пiд-
236 Роздiл XI
приумств), а також одержання вiдповiдних господарських ре-
зультатiв: урожаю сiльськогосподарських культур, продуктiв
тваринництва, приросту жиноє ваги стада тварин, плодiв са-
дiвництва i виноградарства, прибуткiв вiд зданих в оренду ху-
доби, засобiв виробництва, примiщень тощо. Отже, внаслiдок
права користування колектинним майном створюються новi
матерiальнi цiнностi, на якi у пiдприумства виникау право
власностi.
Належне пiдприумству iiрiшо користування здiйснюуться
застосуванням працi його члгпiн тп осiб, якi працюють на
ньому за трудовим договором. Майно КСГП, СпС, ВСГК по-
винно використовуватись вiдповiдно до його цiльового при-
значення - для подальшого розвитку господарства. Водночас
пiдприумство може надавати своу майно безоплатно або за
невелику плату в користування (оренду, прокат) своєм членам
або iншим особам для одержання прибутку, задоволення єх
матерiальних i культурно-побутових потреб (як-от допомога
членам пiдприумства у будiвництвi або ремонтi житлових бу-
динкiв, обробiтку присадибних земельних дiлянок тощо).
В аграрному законодавствi закрiплюуться вимога рацiо-
нально використовувати належнi пiдприумству знаряддя i за-
соби виробництва, дбайливо зберiгати, своучасно ремонтува-
ти i доглядати трактори, комбайни та iнше сiльськогосподар-
ське знаряддя, а також належним чином зберiгати насiння i
корми.
3. Право розпорядження - це можливiсть вчинення юри-
дичних дiй щодо певного майна, коштiв або iнших матерiаль-
них цiнностей. Наслiдком цих дiй у виникнення, змiна або
припинення права власностi пiдприумства на майно (його
привласнення), надання цього майна iншiй особi на правi ко-
ристування, в тому числi в оренду, прийняття рiшення про
використання коштiв на придбання майна. Право розпоря-
дження майном i кощi.iми пiдприумства належить тiльки
самому пiдприумству як юридичнiй особi, його органам
управлiння.
У науцi аграрного права право розпорядження розмежову-
уться за двома аспектами: а) як органiзацiя або встановлення
порядку внутрiшньогосподарського використання колектив-
ного майна, закрiплення його за виробничими пiдроздiлами i
окремими членами пiдприумства з метою одержання вiд
нього корисних властивостей (цi розпорядчi дiє називають та-
Право власностi КСГП 237
кож правом управлiння майном); б) як передача обуктiв пра-
ва колективноє власностi у власнiсть або користування iншiй
особi. Саме цiую частиною права розпорядження зумовлено
участь пiдприумства як субукта права власностi та юридичноє
особи в ринкових економiчних вiдносинах.
4. Право розпорядження майном криу в собi здiйснення
органами самоврядування управлiнських дiй, спрямованих на
визначення цiльового призначення конкретних обуктiв пра-
на власностi пiдприумства, закрiплення майна за його вироб-
ничими пiдроздiлами, визначення порядку i умов викорис-
тання корисних властивостей того чи iншого майна. Право
розпорядження в цьому аспектi охоплюу дiє пiдприумства як
власника щодо облiку i зберiгання одержаноє натуральноє
продукцiє, розподiлу одержаних доходiв, утворення внутрiш-
ньогосподарських фондiв для задоволення поточних вироб-
ничих потреб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93