В разi розкрадання цих видiв тварин сума
збиткiв зростау в пiвтора рази проти єхньоє вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприумству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили єє вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подауться незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальноє вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiє заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiє цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйськоє птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-
ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня
птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого
з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-
ховий випадок або ж у причинний звязок мiж неналежним
ставленням до своєх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-
глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-
звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi
необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-
кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають
велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-
мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-
що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган
державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-
нагороду, мау право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у
Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467
розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про
повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-
ку звiльняу члена КСГП/ вiд матерiальноє вiдповiдальностi.
Належному застосуванню правових норм, якi передбача-
ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-
терiальноє вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення
Пленуму Верховного Суду Украєни, викладенi в постановi вiд
29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
дування шкоди, заподiяноє пiдприумствам, установам, орга-
нiзацiям єх працiвниками".
Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати
обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-
дення матерiальноє вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку
слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-
моє дiйсноє шкоди та єє розмiр; якими неправомiрними дiями
єє заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,
неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в
чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiє заподiя-
но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-
роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким у
майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома
працiвниками в рiшеннi суду мау бути зазначено, якi кон-
кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини
та пропорцiйну єй частку загальноє шкоди, за яку може бути
застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i
в певних межах).
У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими
грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i
зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям
необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-
роякiсноє продукцiє, 1 знищення й псування матерiальних чи
грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у
межах прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше середньомiсячно-
го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi
керiвники пiдприумсргв, установ, органiзацiй та єхнi заступ-
ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких
структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-
умства, установи, органiзацiє чи iншим вiдповiдним Поло-
женням.
Роздiл XXII
ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають
у сiльськогосподарських товаровиробникiв
1. Одним з дiувих способiв захисту трудових прав окремих
працiвникiв чи колективiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств в умовах ринковоє економiки мау стати визначений у
законодавствi порядок розгляду трудових спорiв, що виника-
ють мiж власниками сiльськогосподарських та iнших пiдпри-
умств АПК i єх працiвниками у процесi виробничо-господар-
ськоє дiяльностi.
Трудовi спори - це розбiжностi, що виникають мiж влас-
никами пiдприумства чи уповноваженим ним органом i пра-
цiвником чи колективом працiвникiв з питань застосування
законодавства про працю, реалiзацiє колективних та трудових
договорiв, встановлення нових чи змiни iснуючих умов працi
тощо. Розгляд трудових спорiв мау здiйснюватись на засадах
гласностi, доступностi, демократичностi, законностi.
2. Порядок розгляду трудових спорiв, що виникають у дi-
яльностi сiльськогосподарських та агропромислових товаро-
виробникiв, незалежно вiд форми власностi, регулюуться
нормами чинного трудового законодавства Украєни.
За субуктним складом єх можна класифiкувати як: а) iн-
дивiдуальнi; б) колективнi.
Залежно вiд виду трудового спору чинним законодавством
визначаються органи, якi вирiшують розбiжностi мiж субук-
тами аграрно-трудових вiдносин i вiдповiдний порядок роз-
гляду трудових спорiв. Законом Украєни "Про внесення змiн
i доповнень, що стосуються розгляду iндивiдуальних трудових
спорiв, до Кодексу законiв про працю Украєнськоє РСР та ви-
знання такими, що втратили чиннiсть деяких законодавчих
i iМйТДiiйєiiДii
iЯ---н-
"iiiРЯЯЯЯВiРЯ16"-"
Трудовiє (ятори працiвникiв СГП
469
актiв" вiд єє лютого 1992 р., закрiплено новий порядок роз-
гляду iндивiєуальних трудових спорiв1.
3. Вiдповдно до ст. 221 КЗпП Украєни, iндивiдуальнi тру-
довi спори розглядаються:
а) комiсiу ми по трудових спорах;
б) районними (мiськими) судами (iз змiнами згiдно iз За-
коном - Верховноє Ради вiд 19 сiчня 1995 р.).
Такий порядок розгляду трудових спорiв, що виникають
мiж працiвником i власником або уповноваженим ним орга-
ном, застосовууться незалежно вiд форми трудового договору.
4. Особливий порядок та органiзацiя розгляду колективних
трудових спорiв визначауться у Законi Украєни "Про порядок
вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" вiд З
березня 1998 р.
ганiзацiйно-правовi засади утворення
ьностi комiсiй по трудових спорах
2.
iД
1. Згiдно зi\ст. 223 КЗпП Украєни, комiсiя по трудових
спорах обирауться загальними зборами (конференцiую) тру-
дового колективу пiдприумства, установи, органiзацiє з чис-
лом працюючих не менш як 15 чоловiк. Порядок обрання,
чисельнiсть, склад\i строк повноважень комiсiє визначаються
загальними зборами (конференцiую) трудового колективу
пiдприумства, установи, органiзацiє. При цьому кiлькiсть ро-
бiтникiв у складi коiсiє по трудових спорах пiдприумства по-
винна бути не менше\половини єє складу. Комiсiя обирау iз
свого складу голову, його заступникiв i секретаря.
2. За рiшенням загальних зборiв (конференцiє) трудового
колективу сiльськогосподарського пiдприумства, обуднання,
установи, органiзацiє можуть бути створенi КТС у цехах та iн-
ших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiє обираються колекти-
вами пiдроздiлiв i дiють на\тих же пiдставах, що й комiсiє по
трудових спорах пiдприумств, установ, органiзацiй.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення комiсiє по трудових
спорах (надання обладнаного, примiщення, друкарськоє та iн-
шоє технiки, необхiдноє лiтератури, органiзацiя дiловодства,
облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та ви-
Вiдомостi Верховноє Ради. - 1992\- № 22. - Ст.302.
470
Роздiл ЮОi
дача копiй рiшень тощо) здiйснюуться власником або упов-
новаженим ним органом. КТС пiдприумства мау печатку
встановленого зразка.
3. Згiдно зi ст. 224 КЗпП Украєни, комiсiя по трудових
спорах у обов"язковим норми i єй им органом по розгляду тру-
дових спорiв, що виникають на пiдприумствах, за винятком
спорiв, передбачених у ститгнх 222, 232 названого кодексу. Це
означау, що бе:i роглнду спору у КТС працiвник позбавля-
уться прана на знсриспня безпосередньо до суду за захистом
своєх прiєєi.
Трудоиий спiр иiлiiяик розглядовi й комiсiє по трудових
спорих, якщо прицiиник самостiйно або з участю профспiлко-
воє органiзацiє, що представляу його iнтереси, не врегулював
розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або
уповноваженим ним органом.
Стаття 225 КЗпП визначау конкретний строк звернення
працiвника до КТС для захисту своєх трудових прав - три мi-
сяцi вiд дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про
порушення свого права. Пропуск указаного строку позбавляу
працiвника права вiдстояти своє права чи законнi" iнтереси.
Однак КТС може поновити пропущений строк для звернення
до комiсiє, якщо працiвник доведе, що пропуск стався з по-
важних причин.
Заява працiвника, що надiйшла до комiсiє, пiдлягау
обовязковiй реустрацiє.
3. Порядок i строки розгляду трудового спору
у комiсiє по трудових спорах
1. Вiдповiдно до ст. 226 КЗпП Украєни, КТС зобовязана
розглянути трудовий спiр у десятиденний строк з дня подан-
ня заяви. Спори мають розглядатися у присутностi працiвни-
ка, який подав заяву, представника власника або уповнова-
женого органу. Робити це за вiдсутностi працiвника допуска-
уться лише за його письмовою заявою. За бажанням працiв-
ника при розглядi спору вiд його iменi може виступати
представник профспiлкового органу або за вибором працiв-
ника iнша особа, в тому числi адвокат.
У разi незявлення працiвника або його представника на
засiдання комiсiє розгляд заяви вiдкладауться до наступного
Трудовiє працiвникiв СГП 471
засiдання. \Пр> повторному незявленнi працiвника без по-
важних причин комiсiя може винести рiшення про зняття цiує
заяви з розгляду, що не позбавляу працiвника подати заяву
знову в межах тримiсячного строку з дня, коли працiвник дiз-
нався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.
КТС мау, право викликати на засiдання свiдкiв, доручати
спецiалiстам проведення технiчних, бухгалтерських таiнших
перевiрок, вимагати вiд власника або уповноваженого ним
органу необхiднi розрахунки та документи.
Працiвник i власник мають право заявити мотивований
вiдвiд будь-якму члену комiсiє. Питання про вiдвiд вирiшу-
уться бiльшiстй голосiв членiв комiсiє, присутнiх на засiданнi.
Член комiсiє, якому заявлено вiдвiд, не бере участi у вирiшен-
нi питання про вiдвiд.
На засiданнi комiсiє ведеться протокол, який пiдписууться
головою або його заступником i секретарем.
2. Комiсiя по/трудових спорах приймау рiшення бiльшiстю
голосiв єє членiй, присутнiх на засiданнi.
У рiшеннi зазначаються повне найменування пiдприум-
ства, установи, органiзацiє; призвiще, iмя та по-батьковi пра-
цiвника, який звернувся до комiсiє, або його представника,
дата звернення до комiсiє i дата розгляду спору; суть спору;
призвiща членiв комiсiє, власника або уповноваженого ним
органу; результати голосування i мотивоване рiшення комiсiє.
Копiє рiшення комiсiє у триденний строк вручаються працiв-
никовi, власниковi або уповноваженому ним органу.
3. В разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах
працiвник або уповноважений ним орган можуть оскаржити
єє рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення єм
виписки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє. Пропуск
вказаного строку яе у пiдставою для вiдмови у прийняттi зая-
ви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поно-
вити цей строк i розглянути спiр по сутi. В разi, коли пропу-
щений строк не буде поновлено, заява не розглядауться, i за-
лишауться в силi рiшення КТС.
4. Вiдповiдно до ст. 229 КЗпП Украєни, рiшення КТС пiд-
лягау виконанню власником або уповноваженим ним орга-
ном у триденний строк по закiнченнi десяти днiв, передбаче-
них на єх оскарження, за винятком випадкiв, передбачених
ч. 5 ст. 235 цього Кодексу.
472 " Роздiл XXII
У разi невиконання власником або уповноваженим ним
органом рiшення КТС у встановлений строк, працiвниковi
видауться посвiдчення, що мау силу виконавчого листа.
На пiдставi посвiдчення, предявленого не пiзнiше тримi-
сячного строку до районного (мiського) суду, судовий вико-
навець виконуу рiшення комiсiє по трудових спорах у приму-
совому порядку.
4. Правовi пiдстави розгляду трудових спорiв
у районних (мiських) судах
1. Чинне законодавство Украєни передбачау два шляхи
звернення працiвникiв до районного (народного) суду для за-
хисту своєх порушених трудових прав i законних iнтересiв.
Перший спосiб застосовууться у тих випадках, коли пра-
цiвник не може звернутись безпосередньо до суду, оскiльки
чинним законодавством встановлений обовязковий поперед-
нiй розгляд трудового спору у комiсiє по трудових спорах.
Другий спосiб передбачау безпосередну звернення працiв-
ника до районного (мiського) суду в разi виникнення трудо-
вого спору.
2. Вiдповiдно до ст. 231 КЗпП Украєни, у районних (мi-
ських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:
- працiвника чи власника або уповноваженого ним орга-
ну, коли вони не згiднi з рiшенням комiсiє по трудових спорах
пiдприумства, установи, органiзацiє (пiдроздiлу);
- прокурора, якщо вiн ввжау, що рiшення комiсiє по тру-
дових спорах суперечить чинному законодавству.
3. Згiдно зi ст. 232 КЗпП Украєни, безпосередньо в район-
них (мiських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:
- працiвникiв пiдприумств, установ, органiзацiй, де комi-
сiє по трудових спорах не обираються;
- працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд
пiдстав припинення трудового договору, змiну дати i форму-
лювання причини звiльнення, оплату за час вимушеного про-
гулу або виконання нижчеооплачуваноє роботи;
- керiвника пiдприумства, установи, органiзацiє (фiлiалу,
представництва, вiддiлу та iншого вiдокремленого пiдроздi-
лу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприумства,
установи, органiзацiє, його заступникiв з питань звiльнення,
змiни дати i формулювання причин звiльнення, переведення
Трудовi спори працiвника СГП 473
на iншу роботу, опл iти за час вимушеного прогулу i накла-
дення дициплiнарнис стягнень;
- власника або i<повноваженого ним органу про вiдшко-
дування працiвниками матерiальноє шкоди, заподiяноє пiд-
приумству, установi, органiзацiє;
- працiвникiв у питаннi застосування законодавства про
працю, яке вiдповiдно до чинного законодавства попередньо
було вирiшено власником або уповноваженим ним органом i
профспiлковим органом пiдприумства, установи, органiзацiє в
межах наданих єм прав.
4. Безпосередньо в районних (мiських) народних судах роз-
глядаються також спори про вiдмову у прийняттi на роботу:
- працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переве-
дення з iншого пiдприумства, установи, органiзацiє;
- молодих спецiалiстiв, якi закiнчили вищий навчальний
заклад i в установленому порядку направленi на роботу на да-
не пiдприумство, в установу, органiзацiю;
- вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох
рокiв або дитину-iнвалiдА, а одиноких матерiв - при наяв-
ностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв;
- виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повнова-
жень; \
- працiвникiв, яким надано право поворотного прийнят-
тя на роботу; \
- iнших осiб, з якими Власник або уповноважений ним
орган вiдповiдно до чиннрго законодавства зобовязаний
укласти трудовий договiр.
5. Вирiшення спотiв про оплату працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Згiдно зi ст. 43 Конституцi> Украєни право на своучасне
одержання винагороди за працюзахищауться законом. Спори
про одержання винагороди працiвникiв державних сiльсько-
господарських пiдприумств, члевдв та iнших працiвникiв ко-
лективних сiльськогосподарських пiдприумств вирiшуються у
встановленому чинним законодавством порядку комiсiями з
трудових спорiв, а також судами.
474 Роздiл ХХii
Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються
трудовi спори за заявами: \
а) працiвникiв сiльськогосподарських\пiдприумств, де ко-
мiсiє з трудових спорiв не обираються; \
б) працiвникiв пiдприумств, зазначених у пунктах 2, З
ст. 232 КЗпП, про оплату за час вимушйного прогулу або
виконання роботи з нижчою оплатою та в деяких iнших
випадках. ;
Встановлений чинним трудовим законодавством порядок
розгляду спорiв не поширюуться на спори, що виникають
мiж працiвниками та власником пiдприумства чи уповнова-
женим ним органом з приводу встановлення нових або змiни
iснуючих умов працi, не врегульованих законодавством або
iншими нормативними положеннями про працю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
збиткiв зростау в пiвтора рази проти єхньоє вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприумству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили єє вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подауться незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальноє вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiє заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiє цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйськоє птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
5. Згiдно з законодавством про страхування майна страху-
ванню пiдлягають сiльськогосподарськi тварини, домашня
птиця, хутровi звiрi, бджоли тощо. В разi загибелi будь-якого
з цих видiв тварин i птицi важливо визначити, мав мiсце стра-
ховий випадок або ж у причинний звязок мiж неналежним
ставленням до своєх трудових обовязкiв працiвникiв, якi до-
глядали худобу i птицю, i тим шкiдливим наслiдком, що при-
звiв до загибелi останнiх. При розглядi подiбних справ у судi
необхiдно забезпечити охорону майнових прав як працiвни-
кiв, так i органiв державного страхування. Цi питання мають
велике практичне значення. Саме тому суд повинен повiдо-
мити зазначенi органи про час судового розгляду справи. Як-
що в заподiяннi шкоди господарству винен працiвник, орган
державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-
нагороду, мау право (i зобовязаний - В. Я.) брати участь у
Дисциплiнарна й матерiальна! вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 467
розглядi справи як третя особа iз самостiйними вимогами про
повернення виплачених коштiв. Наявнiсть страхового випад-
ку звiльняу члена КСГП/ вiд матерiальноє вiдповiдальностi.
Належному застосуванню правових норм, якi передбача-
ють притягнення працiвникiв сiльського господарства до ма-
терiальноє вiдповiдальцостi, покликанi сприяти розяснення
Пленуму Верховного Суду Украєни, викладенi в постановi вiд
29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-
дування шкоди, заподiяноє пiдприумствам, установам, орга-
нiзацiям єх працiвниками".
Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати
обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-
дення матерiальноє вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку
слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-
моє дiйсноє шкоди та єє розмiр; якими неправомiрними дiями
єє заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,
неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в
чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiє заподiя-
но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-
роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким у
майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома
працiвниками в рiшеннi суду мау бути зазначено, якi кон-
кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини
та пропорцiйну єй частку загальноє шкоди, за яку може бути
застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i
в певних межах).
У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими
грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i
зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям
необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-
роякiсноє продукцiє, 1 знищення й псування матерiальних чи
грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у
межах прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше середньомiсячно-
го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi
керiвники пiдприумсргв, установ, органiзацiй та єхнi заступ-
ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких
структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-
умства, установи, органiзацiє чи iншим вiдповiдним Поло-
женням.
Роздiл XXII
ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають
у сiльськогосподарських товаровиробникiв
1. Одним з дiувих способiв захисту трудових прав окремих
працiвникiв чи колективiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств в умовах ринковоє економiки мау стати визначений у
законодавствi порядок розгляду трудових спорiв, що виника-
ють мiж власниками сiльськогосподарських та iнших пiдпри-
умств АПК i єх працiвниками у процесi виробничо-господар-
ськоє дiяльностi.
Трудовi спори - це розбiжностi, що виникають мiж влас-
никами пiдприумства чи уповноваженим ним органом i пра-
цiвником чи колективом працiвникiв з питань застосування
законодавства про працю, реалiзацiє колективних та трудових
договорiв, встановлення нових чи змiни iснуючих умов працi
тощо. Розгляд трудових спорiв мау здiйснюватись на засадах
гласностi, доступностi, демократичностi, законностi.
2. Порядок розгляду трудових спорiв, що виникають у дi-
яльностi сiльськогосподарських та агропромислових товаро-
виробникiв, незалежно вiд форми власностi, регулюуться
нормами чинного трудового законодавства Украєни.
За субуктним складом єх можна класифiкувати як: а) iн-
дивiдуальнi; б) колективнi.
Залежно вiд виду трудового спору чинним законодавством
визначаються органи, якi вирiшують розбiжностi мiж субук-
тами аграрно-трудових вiдносин i вiдповiдний порядок роз-
гляду трудових спорiв. Законом Украєни "Про внесення змiн
i доповнень, що стосуються розгляду iндивiдуальних трудових
спорiв, до Кодексу законiв про працю Украєнськоє РСР та ви-
знання такими, що втратили чиннiсть деяких законодавчих
i iМйТДiiйєiiДii
iЯ---н-
"iiiРЯЯЯЯВiРЯ16"-"
Трудовiє (ятори працiвникiв СГП
469
актiв" вiд єє лютого 1992 р., закрiплено новий порядок роз-
гляду iндивiєуальних трудових спорiв1.
3. Вiдповдно до ст. 221 КЗпП Украєни, iндивiдуальнi тру-
довi спори розглядаються:
а) комiсiу ми по трудових спорах;
б) районними (мiськими) судами (iз змiнами згiдно iз За-
коном - Верховноє Ради вiд 19 сiчня 1995 р.).
Такий порядок розгляду трудових спорiв, що виникають
мiж працiвником i власником або уповноваженим ним орга-
ном, застосовууться незалежно вiд форми трудового договору.
4. Особливий порядок та органiзацiя розгляду колективних
трудових спорiв визначауться у Законi Украєни "Про порядок
вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" вiд З
березня 1998 р.
ганiзацiйно-правовi засади утворення
ьностi комiсiй по трудових спорах
2.
iД
1. Згiдно зi\ст. 223 КЗпП Украєни, комiсiя по трудових
спорах обирауться загальними зборами (конференцiую) тру-
дового колективу пiдприумства, установи, органiзацiє з чис-
лом працюючих не менш як 15 чоловiк. Порядок обрання,
чисельнiсть, склад\i строк повноважень комiсiє визначаються
загальними зборами (конференцiую) трудового колективу
пiдприумства, установи, органiзацiє. При цьому кiлькiсть ро-
бiтникiв у складi коiсiє по трудових спорах пiдприумства по-
винна бути не менше\половини єє складу. Комiсiя обирау iз
свого складу голову, його заступникiв i секретаря.
2. За рiшенням загальних зборiв (конференцiє) трудового
колективу сiльськогосподарського пiдприумства, обуднання,
установи, органiзацiє можуть бути створенi КТС у цехах та iн-
ших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiє обираються колекти-
вами пiдроздiлiв i дiють на\тих же пiдставах, що й комiсiє по
трудових спорах пiдприумств, установ, органiзацiй.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення комiсiє по трудових
спорах (надання обладнаного, примiщення, друкарськоє та iн-
шоє технiки, необхiдноє лiтератури, органiзацiя дiловодства,
облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та ви-
Вiдомостi Верховноє Ради. - 1992\- № 22. - Ст.302.
470
Роздiл ЮОi
дача копiй рiшень тощо) здiйснюуться власником або упов-
новаженим ним органом. КТС пiдприумства мау печатку
встановленого зразка.
3. Згiдно зi ст. 224 КЗпП Украєни, комiсiя по трудових
спорах у обов"язковим норми i єй им органом по розгляду тру-
дових спорiв, що виникають на пiдприумствах, за винятком
спорiв, передбачених у ститгнх 222, 232 названого кодексу. Це
означау, що бе:i роглнду спору у КТС працiвник позбавля-
уться прана на знсриспня безпосередньо до суду за захистом
своєх прiєєi.
Трудоиий спiр иiлiiяик розглядовi й комiсiє по трудових
спорих, якщо прицiиник самостiйно або з участю профспiлко-
воє органiзацiє, що представляу його iнтереси, не врегулював
розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або
уповноваженим ним органом.
Стаття 225 КЗпП визначау конкретний строк звернення
працiвника до КТС для захисту своєх трудових прав - три мi-
сяцi вiд дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про
порушення свого права. Пропуск указаного строку позбавляу
працiвника права вiдстояти своє права чи законнi" iнтереси.
Однак КТС може поновити пропущений строк для звернення
до комiсiє, якщо працiвник доведе, що пропуск стався з по-
важних причин.
Заява працiвника, що надiйшла до комiсiє, пiдлягау
обовязковiй реустрацiє.
3. Порядок i строки розгляду трудового спору
у комiсiє по трудових спорах
1. Вiдповiдно до ст. 226 КЗпП Украєни, КТС зобовязана
розглянути трудовий спiр у десятиденний строк з дня подан-
ня заяви. Спори мають розглядатися у присутностi працiвни-
ка, який подав заяву, представника власника або уповнова-
женого органу. Робити це за вiдсутностi працiвника допуска-
уться лише за його письмовою заявою. За бажанням працiв-
ника при розглядi спору вiд його iменi може виступати
представник профспiлкового органу або за вибором працiв-
ника iнша особа, в тому числi адвокат.
У разi незявлення працiвника або його представника на
засiдання комiсiє розгляд заяви вiдкладауться до наступного
Трудовiє працiвникiв СГП 471
засiдання. \Пр> повторному незявленнi працiвника без по-
важних причин комiсiя може винести рiшення про зняття цiує
заяви з розгляду, що не позбавляу працiвника подати заяву
знову в межах тримiсячного строку з дня, коли працiвник дiз-
нався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.
КТС мау, право викликати на засiдання свiдкiв, доручати
спецiалiстам проведення технiчних, бухгалтерських таiнших
перевiрок, вимагати вiд власника або уповноваженого ним
органу необхiднi розрахунки та документи.
Працiвник i власник мають право заявити мотивований
вiдвiд будь-якму члену комiсiє. Питання про вiдвiд вирiшу-
уться бiльшiстй голосiв членiв комiсiє, присутнiх на засiданнi.
Член комiсiє, якому заявлено вiдвiд, не бере участi у вирiшен-
нi питання про вiдвiд.
На засiданнi комiсiє ведеться протокол, який пiдписууться
головою або його заступником i секретарем.
2. Комiсiя по/трудових спорах приймау рiшення бiльшiстю
голосiв єє членiй, присутнiх на засiданнi.
У рiшеннi зазначаються повне найменування пiдприум-
ства, установи, органiзацiє; призвiще, iмя та по-батьковi пра-
цiвника, який звернувся до комiсiє, або його представника,
дата звернення до комiсiє i дата розгляду спору; суть спору;
призвiща членiв комiсiє, власника або уповноваженого ним
органу; результати голосування i мотивоване рiшення комiсiє.
Копiє рiшення комiсiє у триденний строк вручаються працiв-
никовi, власниковi або уповноваженому ним органу.
3. В разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах
працiвник або уповноважений ним орган можуть оскаржити
єє рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення єм
виписки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє. Пропуск
вказаного строку яе у пiдставою для вiдмови у прийняттi зая-
ви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поно-
вити цей строк i розглянути спiр по сутi. В разi, коли пропу-
щений строк не буде поновлено, заява не розглядауться, i за-
лишауться в силi рiшення КТС.
4. Вiдповiдно до ст. 229 КЗпП Украєни, рiшення КТС пiд-
лягау виконанню власником або уповноваженим ним орга-
ном у триденний строк по закiнченнi десяти днiв, передбаче-
них на єх оскарження, за винятком випадкiв, передбачених
ч. 5 ст. 235 цього Кодексу.
472 " Роздiл XXII
У разi невиконання власником або уповноваженим ним
органом рiшення КТС у встановлений строк, працiвниковi
видауться посвiдчення, що мау силу виконавчого листа.
На пiдставi посвiдчення, предявленого не пiзнiше тримi-
сячного строку до районного (мiського) суду, судовий вико-
навець виконуу рiшення комiсiє по трудових спорах у приму-
совому порядку.
4. Правовi пiдстави розгляду трудових спорiв
у районних (мiських) судах
1. Чинне законодавство Украєни передбачау два шляхи
звернення працiвникiв до районного (народного) суду для за-
хисту своєх порушених трудових прав i законних iнтересiв.
Перший спосiб застосовууться у тих випадках, коли пра-
цiвник не може звернутись безпосередньо до суду, оскiльки
чинним законодавством встановлений обовязковий поперед-
нiй розгляд трудового спору у комiсiє по трудових спорах.
Другий спосiб передбачау безпосередну звернення працiв-
ника до районного (мiського) суду в разi виникнення трудо-
вого спору.
2. Вiдповiдно до ст. 231 КЗпП Украєни, у районних (мi-
ських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:
- працiвника чи власника або уповноваженого ним орга-
ну, коли вони не згiднi з рiшенням комiсiє по трудових спорах
пiдприумства, установи, органiзацiє (пiдроздiлу);
- прокурора, якщо вiн ввжау, що рiшення комiсiє по тру-
дових спорах суперечить чинному законодавству.
3. Згiдно зi ст. 232 КЗпП Украєни, безпосередньо в район-
них (мiських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:
- працiвникiв пiдприумств, установ, органiзацiй, де комi-
сiє по трудових спорах не обираються;
- працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд
пiдстав припинення трудового договору, змiну дати i форму-
лювання причини звiльнення, оплату за час вимушеного про-
гулу або виконання нижчеооплачуваноє роботи;
- керiвника пiдприумства, установи, органiзацiє (фiлiалу,
представництва, вiддiлу та iншого вiдокремленого пiдроздi-
лу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприумства,
установи, органiзацiє, його заступникiв з питань звiльнення,
змiни дати i формулювання причин звiльнення, переведення
Трудовi спори працiвника СГП 473
на iншу роботу, опл iти за час вимушеного прогулу i накла-
дення дициплiнарнис стягнень;
- власника або i<повноваженого ним органу про вiдшко-
дування працiвниками матерiальноє шкоди, заподiяноє пiд-
приумству, установi, органiзацiє;
- працiвникiв у питаннi застосування законодавства про
працю, яке вiдповiдно до чинного законодавства попередньо
було вирiшено власником або уповноваженим ним органом i
профспiлковим органом пiдприумства, установи, органiзацiє в
межах наданих єм прав.
4. Безпосередньо в районних (мiських) народних судах роз-
глядаються також спори про вiдмову у прийняттi на роботу:
- працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переве-
дення з iншого пiдприумства, установи, органiзацiє;
- молодих спецiалiстiв, якi закiнчили вищий навчальний
заклад i в установленому порядку направленi на роботу на да-
не пiдприумство, в установу, органiзацiю;
- вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох
рокiв або дитину-iнвалiдА, а одиноких матерiв - при наяв-
ностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв;
- виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повнова-
жень; \
- працiвникiв, яким надано право поворотного прийнят-
тя на роботу; \
- iнших осiб, з якими Власник або уповноважений ним
орган вiдповiдно до чиннрго законодавства зобовязаний
укласти трудовий договiр.
5. Вирiшення спотiв про оплату працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Згiдно зi ст. 43 Конституцi> Украєни право на своучасне
одержання винагороди за працюзахищауться законом. Спори
про одержання винагороди працiвникiв державних сiльсько-
господарських пiдприумств, члевдв та iнших працiвникiв ко-
лективних сiльськогосподарських пiдприумств вирiшуються у
встановленому чинним законодавством порядку комiсiями з
трудових спорiв, а також судами.
474 Роздiл ХХii
Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються
трудовi спори за заявами: \
а) працiвникiв сiльськогосподарських\пiдприумств, де ко-
мiсiє з трудових спорiв не обираються; \
б) працiвникiв пiдприумств, зазначених у пунктах 2, З
ст. 232 КЗпП, про оплату за час вимушйного прогулу або
виконання роботи з нижчою оплатою та в деяких iнших
випадках. ;
Встановлений чинним трудовим законодавством порядок
розгляду спорiв не поширюуться на спори, що виникають
мiж працiвниками та власником пiдприумства чи уповнова-
женим ним органом з приводу встановлення нових або змiни
iснуючих умов працi, не врегульованих законодавством або
iншими нормативними положеннями про працю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93