Неодмiнною умовою зазначеноє дiяльностi пiдприумства е
єє пiдприумницька результативнiсть, тобто кожна з галузей
господарювання повинна бути прибутковою, економiчно ви-
гiдною. Додержання цих умов випливау з вимог, викладених
у Законi "Про пiдприумництво". Згiдно зi ст. 1 цього Закону
пiдприумництво становить собою самостiйну iнiцiативу, на
власний ризик дiяльнiсть iз виробництва продукцiє, виконан-
ня робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою одер-
жання прибутку.
За умов повноє господарськоє самостiйностi сiльськогос-
подарських пiдприумств як юридичних осiб набувау особли-
воє значущостi додержання принципу правового забезпечен-
ня рацiонального поуднання високорентабельного вироб-
ництва та оптимального пiдприумництва у процесi єхньоє дi-
яльностi.
Звiдси належить зробити висновок, що правове забезпе-
чення пiдприумництва в сутностi iснування та самозабезпе-
чення субуктiв аграрного пiдприумництва у принципом аг-
рарного права.
8. Дiяльнiсть колективних, кооперативних, акцiонерних i
державних сiльськогосподарських пiдприумств, селянських
i господарств здiйснюуться з неодмiнним використанням дого-
вiрноє форми регулювання економiчних та iнших суспiльних
вiдносин,
Реалiзацiя принципу пiдприумництва охоплюу як внут-
рiшньогосподарськi, так i зовнiшнi ринковi економiчнi вiдно-
сини. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективних i дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств, селянських
(фермерських) господарств здiйснюуться з неодмiнним вико-
ристанням договiрноє форми регулювання економiчних та iн-
ших суспiльних вiдносин. Договiрнi зобовязання у основною
правовою формою регулювання ринкових економiчних вiд-
носин. Цi пiдприумства та селянськi (фермерськi) господар-
ства укладають на добровiльних засадах з пiдприумствами i
органiзацiями, якi здiйснюють заготiвлю i переробку сiльсь-
когосподарськоє продукцiє, договори на Єє продаж. Окрiм то-
го, цi товаровиробники можуть реалiзовувати таку продукцiю
за власним розсудом будь-яким iншим споживачам, у тому
числi через бiржу або на ринках.
У цьому звязку аграрному праву властивi принципи пра-
вового забезпечення оптимального використання аграрно-
договiрних вiдносин, посилення частки майнових аспектiв у
системi аграрних правовiдносин, змiцнення договiрноє дис-
циплiни в АПК.
9. Аграрнi пiдприумцi - юридичнi особи приватного права
у субуктами права власностi на землi сiльськогосподарського
призначення та iншi природнi ресурси, без яких неможливе
ведення сiльського господарства, знаряддя, засоби, кошти i
продукцiю сiльськогосподарського виробництва. Державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства володiють, користуюєься i
розпоряджаються землею сiльськогосподарського призначен-
ня на правi користування. Засоби i сiльськогосподарська про-
дукцiя належать єм на правi повного господарського вiдання.
Зазначенi форми власностi i право власностi забезпечують
рiвноправнiсть виробникам продуктiв харчування i сiльсько-
господарськоє сировини у здiйсненнi аграрно-пiдприумниць-
коє дiяльностi та єхньоє участi у ринкових економiчних вiдно-
синах. Вони створюють необхiднi засади i умови для членiв
колективних та працiвникiв державних сiльськогосподар-
ських пiдприумств брати участь у суспiльному виробництвi i
одержувати винагороду за свою працю, вирiшувати соцiальнi,
культурно-побутовi та iншi питання суспiльного спiвжиття.
Предмет 1 система аграрного права 31
За сучасних умов функцiонування цих форм власностi
субуктiв сiльськогосподарського виробництва розвивауться у
взаумозвязку з приватною власнiстю працiвникiв сiльського
господарства у виглядi паю i дивiдендiв вiд єхньоє частки в ос-
новних та обiгових фондах та обсягу вкладеноє працi. У най-
ближчi роки зростатиме роль та значення паєв на земельнi
дiлянки, що припадають на кожного члена КСГП як субукта
права власностi в разi його виходу iз колективного пiдпри-
умства.
Власнiсть i право власностi в сiльськогосподарському ви-
робництвi у визначальними для встановлення рiвноправностi
сторiн.
10. Притаманнi субуктам аграрного пiдприумництва всiх
форм власностi i форм господарювання господарська само-
стiйнiсть i самофiнансування, правомочностi субукта права
власностi або субукта права повного господарського вiдання
майном i коштами, пiднесення самоврядування зумовили по-
требу в ширшому застосуваннi локальноє правотворчостi То-
му цiлком правомiрно вважати поуднання правового регулю-
вання дiяльностi всiх субуктiв аграрного пiдприумництва зi
допомогою державно-правових i локальних внутрiшньогоспо-
дарських правових актiв принципом аграрного права. :
11. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiєпiри-
умство" вперше на рiвнi законодавчого акта визначив змiст
самоврядування, тобто змiст колективноє демократiє (ст. 22).
Зазначена норма дала пiдставу вважати правове регулювання
вiдносин колективноє демократiє правовим iнститутом аграр-
ного права пiд назвою право самоврядування. Подiбна право-
ва норма i у в Законi "Про сiльськогосподарську кооперацiю"
(статтi 13-19).
Реалiзацiя права самоврядування провадиться шляхом ви-
значення компетенцiє органiв управлiння колективних i дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств, додержання єхнiх
статутiв з питань колективноє демократiє. Зважаючи на важ-
ливу практичну значущiсть управлiнськоє дiяльностi КСГП,
.цiлком пiдставне додержання вимог колективноє демократiє
вважати принципом аграрного права.
12. Право громадян органiзовувати господарства i ставати
членами агропiдприумства кооперативного типу, зокрема спi-
лок селян, сiльгоспкооперативу тощо, передбачено ст- 5 Зако-
3_________
ну "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство",
згiдно з якою членство в пiдприумствi грунтууться на правi
добровiльного вступу до членiв пiдприумства i безперешкод-
ного виходу з його членiв. Таким чином, ця правова норма
визначау важливий принцип аграрного права - принцип
добровiльного вступу до членiв субуктiв пiдприумництва ко-
лективного та кооперативного типу i право безперешкодного
виходу з цих утворень.
4. Система аграрного права
з - -
1. Система (структура) аграрного права як галузi права - це
науково обгрунтоване, логiчно послiдовне розмiщення аграрно-
правових iнститутiв, нормами яких регулюються суспiльнi аг-
рарнi вiдносини субуктiв аграрного пiдприумництва всiх форм
власностi й форм господарювання єх представницьких органiв
управлiння, а також селянських (фермерських) господарств,
приватних пiдсобних домашнiх господарств членiв КСГП, ВСГК,
СпС, найманих сiльськогосподарських працiвникiв ДСП, АТ та
iнших громадян, якi проживають у сiльськiй мiсцевостi.
Визначення системи аграрного права мау важливе наукове
i практично-прикладне значення при застосуваннi й тлума-
ченнi правових норм, систематизацiє (кодифiкацiє, iнкорпора-
цiє, консолiдацiє) аграрного (сiльськогосподарського) законо-
давства, при зясуваннi науково обгрунтованого спiввiдно-
шення поняття системи аграрного права як галузi правовоє
науки i навчальноє дисциплiни.
2. Особливим iнститутом аграрного права у iнститут пра-
ва членства в юридичних особах. Юридичнi норми, що утворю-
ють цей iнститут, регулюють органiзацiйно-правовi вiдноси-
ни, повязанi з умовами i порядком вступу в члени КСГП,
ВСГК, СпС тощо i виходом з нього, порядком i наслiдками
припинення членства.
Важливим iнститутом у також iнститут права самовряду-
вання в колективному сiльськогосподарському пiдприумствi,
сiльгоспвиробничому кооперативi, спiлцi селян i мiжгоспо-
дарському утвореннi (пiдприумствi, органiзацiє, обуднаннi).
В ньому закрiплено метод колективного самоврядування.
Правовий режим основних, обiгових та iнших громадських
фондiв у колективному сiльськогосподарському пiдприумствi
визначауться iнститутом права колективноє власностi. Його
Предмет i система аграрного права____________-_____33 ;
нормами регулюуться порядок утворення, використання, по-
повненнявсiх фондiв у процесi розподiлу продукцiє та доходiв
у колективному сiльськогосподарському пiдприумствi, право-
мочностей органiв управлiння щодо здiйснення права розпо-
рядження майном i коштами, паювання i визначення дивi-
дендiв та єхня виплата.
3. Важливим iнститутом аграрного права у iнститут права
засновництва та корпоративного права. Правовi норми, що
регулюють цей iнститут, повязанi з умовами i порядком зас-
нування господарських товариств шляхом, по-перше, прива-
тизацiє ДСП через створення вiдкритих АТ, по-друге, пере-
творення КСГП, СпС, ВСГК у АТ (вiдкритого чи закритого
типу) або товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю (ТОВ).
Правовi норми цього iнституту визначають корпоративнi пра-
ва акцiонерiв та/чи учасникiв щодо отримання дивiдендiв та
управлiння справами АТ чи ТОВ залежно вiд частки (паю)
громадян у статутному фондi (капiталi) цих юридичних осiб.
Правовi норми цього iнституту регулюють також вiдноси- i
ни щодо повного чи часткового розпорядження громадянами
своєми акцiями, частками у статутних фондах (капiталах) АТ
та ТОВ. Таке розпорядження акцiями, частками акцiонери та
учасники здiйснюють у порядку, визначеному Законом "Про
господарськi товариства" та установчими документами цих
господарських товариств.
4. З прийняттям Закону "Про селянське (фермерське) гос-
подарство" правовим iнститутом даноє галузi права слiд вва-
жати правове становище селянських (фермерських) госпо-
дарств.


Своурiдним iнститутом аграрного права у iнститут право-
вого становища приватних пiдсобних господарств iнших гро-
мадян, якi проживають у сiльськiй мiсцевостi. Правовими
нормами цього iнституту регламентуються вiдносини щодо
субукта права ведення приватного пiдсобного господарства,
права останнього на присадибну земельну дiлянку i майно,
що у обуктами права приватноє власностi, правовий режим
доходiв, договори, стосунки приватних пiдсобних госпо-
дарств .та iншi питання.
5, iнститут правового регулювання виробничо-господар-
ськоє дiяльностi всiх субуктiв аграрного пiдприумництва рег-
ламентуу правове становище i господарську самостiйнiсть
сiльськогосподарського товаровиробника як юридичноє осо-
__,
"". Янчук



34
Роздiл i
би приватного права, державних сiльськогосподарських пiд-
приумств, порядок утворення його виробничих пiдроздiлiв в
основних, спецiалiзованих i допомiжних галузях господарю-
вання. Норми цього iнституту регулюють вiдносини плану-
вання виробничоє та фiнансовоє дiяльностi всього господар-
ства i його пiдроздiлiв. Сюди входять норми, що мають здiйс-
нити правове забезпечення функцiонування господарського
розрахунку, чековi форми контролю, самоокупностi й само-
фiнансування. Даний iнститут спрямований на органiзацiю
виконання виробничих планiв, ефективноє фiнансовоє дiяль-
ностi та додержання фiнансовоє дисциплiни, пiдвищення
рентабельностi кожноє галузi господарювання, створення
умов для активноє участi пiдприумства в ринкових економiч-
них вiдносинах, облiку i звiтностi, а також вирiшення проб-
лем соцiального розвитку господарства та iн.
6. Вимоги успiшного здiйснення соцiально-економiчноє
реформи зумовлюють необхiднiсть вдосконалення внутрiшньо-
господарських трудових вiдносин у всiх субуктах аграрного пiд-
приумництва, що позначауться на вдосконаленнi вiдповiдних
правових iнститутiв, норми яких регулюють трудовi вiдносини в
сiльському господарствi. Таким у iнститут правового регулю-
вання робочого часу i часу вiдпочинку працiвникiв.
Аграрне право мiстить ряд правових норм, якi визначають
трудовi повноваження окремих категорiй працiвникiв, зокре-
ма спецiалiстiв, керiвникiв, механiзаторiв, тваринникiв, будi-
вельникiв, буряководiв та iн. Сукупнiсть цих повноважень
становить змiст трудовоє дисциплiни як правовоє категорiє та
соцiально-юридичного явища. А тому у пiдстави правову рег-
ламентацiю дисциплiни працi в сiльському господарствi
також вважати iнститутом аграрного права.
У сферi аграрних вiдносин iнститутами аграрного права у
iнститут правового регулювання оплати працi, iнститут пра-
вового регулювання соцiального забезпечення членiв держав-
них сiльськогосподарських пiдприумств кооперативного типу
(мауться на увазi доплата до державних пенсiй i соцiальне
страхування), iнститут дисциплiнарноє та матерiальноє вiдпо-
вiдальностi працiвникiв.
7. Здiйснення завдань соцiальноє переорiунтацiє економiки
краєни в цiлому зумовлюу активiзацiю соцiального розвитку
села, зокрема на рiвнi членiв, акцiонерiв АСГТ, фермерiв та
iнших селян. Цим зумовлюуться потреба обуднання таких
Предмет 1 система аграрного права
35
правових норм у спецiальному правовому iнститутi. За своєм
характером i змiстом соцiальнi питання у однаковими i спiль-
ними як для членiв сiльськогосподарських пiдприумств, так i
для працiвникiв господарських товариств, i для державних
сiльськогосподарських пiдприумств (органiзацiй, обуднань).
Взятi в сукупностi правовi норми в цьому планi становлять
iнститут правового забезпечення соцiального розвитку
субуктiв аграрного пiдприумництва.
8. За своєм суспiльним призначенням, вiдповiдною специ-
фiкою властивостей обукта i змiсту регулювання характери-
зуються вiдносини щодо додержання правил технiки безпеки,
вимог виробничоє санiтарiє та iнших умов працi у субуктах
аграрного пiдприумництва всiх форм власностi. Цi вiдносини
у аграрними, а правовi норми, що єх регулюють, становлять
iнститут правового забезпечення охорони здоровя працiвни-
кiв сiльськогосподарського виробництва.
9. У вирiшеннi завдань аграрноє полiтики сучасного сус-
пiльства зростау значущiсть аграрноє оренди як органiзацiй-
но-виробничоє форми сiльського господарства, вiдповiдно
розширюуться коло аграрно-орендних вiдносин, набувау но-
вого змiсту аграрне право. Зi створенням аграрно-орендних
вiдносин зявилася потреба в єхньому правовому забезпеченнi
через визначення правового становища орендодавця та орен-
даря, у правовому регулюваннi вiдносин щодо порядку та
умов надання земельноє дiлянки, призначеноє для виробни-
цтва сiльськогосподарськоє продукцiє, регулювання внутрi-
шньогосподарськоє оренди у тваринництвi.
10. Характеризуючи суспiльнi вiдносини з приводу рацiо-
нального використання земель i вод сiльськогосподарського
призначення як предмета аграрного права, належить керува-
тися принципом, згiдно з яким до правового iнституту аграр-
ного права належать тi правовi норми, якi регулюють вiдно-
сини, що у предметом аграрного права. А такими у лише тi
вiдносини щодо використання земель i водокористування,
якi безпосередньо стосуються органiзацiйно-управлiнськоє,
виробничо-господарськоє та агроекологiчноє дiяльностi сiль-
ськогосподарських пiдприумств.
11. Аграрно-договiрнi вiдносини, без яких практично
неможлива виробничо-господарська дiяльнiсть аграрних то-
варовиробникiв, дають пiдставу розглядати єх як правовий iн-
ститут аграрного права. Тi ж договори, якi не мають такого
2
36
значення для здiйснення субуктами аграрного пiдприум-
ництва всiх форм власностi своує виробничо-господарськоє
дiяльностi, слiд вiдносити до цивiльно-господарських дого-
ворiв.
5. Визначення аграрного права,
його завдання та функцiє
1. Аграрне право Украєни - це самостiйна галузь права. Воно
являу собою сукупнiсть правових норм, що визначають правове
становище працiвникiв сiльського господарства i сiльськогоспо-
дарських пiдприумств, єхнi основнi субуктивнi права та юри-
дичнi обовязки. Цi норми регулюють суспiльнi аграрнi органi-
зацiйно-правовi, членськi, майновi, управлiнськi, трудовi, со-
цiальнi та внутрiшньогосподарськi виробничi вiдносини та
вiдносини з приводу утворення i виробничо-господарськоє
дiяльностi селянських (фермерських) господарств.
Афарне право регулюу аграрнi вiдносини, обуднанi за
змiстом, суттю, цiлями та дiяльнiстю, якi складаються в про-
цесi пiдприумницькоє дiяльностi аграрних пiдприумцiв зi ста-
тусом юридичних осiб, заснованих на рiзних формах власнос-
тi й господарювання, що спрямована на виробництво, транс-
портування, зберiгання, а також реалiзацiю сiльськогосподар-
ськоє продукцiє, продовольства i сировини рослинного i
тваринного походження, в тому числi й у переробленому ви-
глядi, з метою одержання прибутку.
Аграрне право у самостiйною галуззю права завдяки сво-
уму субуктивному означенню, зумовленому властивостями
аграрного виробництва i особливо - аграрного пiдприум-
ництва. Цiую властивiстю пояснюуться спiльнiсть ознак
виробничо-господарськоє самостiйностi та правоздатностi
приватних, зокрема селянських (фермерських) господарств,
сiльськогосподарських пiдприумств - як юридичних осiб,
державних i спiльних пiдприумств, орендарiв земель сiльсько-
господарського призначення, а також рибних, мислив-
ськогосподарських пiдприумств, риболовних та мислив-
ських угiдь, звiроферм (ферм по розведенню диких хутрових
ссавцiв).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93