З балансового прибутку товариства сплачуються (цдсотки
по кредитах банкiв та по облiгацiях, а також вносяться перед-
баченi законодавством Украєни податки та iншi платежi до
бюджету. Чистий прибуток, одержаний пiсля зазначених роз-
рахункiв, залишауться у повному розпорядженнi товариства,
яке вiдповiдно до установчих документiв визначау Напрями
його використання.
Статутом акцiонерного товариства "Жмеринський мясо-
комбiнат" (п. 6.11) передбачено, що iз коштiв статутного
фонду провадиться оплата тiльки господарськоє дiяльностi.
Виплата засновникам iз коштiв статутного фонду приводить-
ся у випадку безпосередньоє участi у виробничо-господар-
ськiй дiяльностi, при узгодженому учасниками зниженнi за-
гального обсягу статутного фонду при лiквiдацiє товариства.
528 Роуiiл хяу
Статут сiльськогосподарського акцiонерного товариства
по вирощуванню насiння цукрових бурякiв "Жданiвське
мiстить в собi положення про статутний фонд. Початковий
статутний фонд товариства становить 80346 грн. i розподiля-
уться мiж його акцiонерами у виглядi 200870 простих iменних
акцiй. Номiнал кожноє акцiє 0,40 грн. Товариство мау право
збiльшувати або зменшувати розмiр статутного фонду. Рiшен-
ня про збiльшення статутного фонду приймауться вищим ор-
ганом управлiння товариства. У Статутi мiститься норма що-
до розподiлу дивiдендiв. Розподiл i виплата дивiдендiв прово-
диться за рiшенням вищого органу управлiння товариства
пiсля складання рiчного звiту, його прийняття ревiзiйною ко-
мiсiую i затвердження зборами уповноважених акцiонерного
товариства. Статут визначау порядок виплати дивiдендiв.
Спочатку нараховуються дивiденди акцiонерам, якi володiють
привiлейованими акцiями. iз суми, що залишилася, нарахо-
вуються дивiденди акцiонерам, якi володiють простими ак-
цiями пропорцiйно єх вартостi. Дивiденди, що припадають на
державну частину майна перераховуються в бюджет. Дивiден-
ди, що належать до виплати акцiонерам - власникам простих
iменних акцiй, розподiляються на двi частини, з яких одна
частина розподiляуться мiж працюючими акцiонерами, про-
порцiйно отриманiй заробiтнiй платi за рiк, решта суми -
мiж всiма акцiонерами пропорцiйно вартостi єхнiх акцiй.
4. Неодмiнною складовою правосубуктностi акцiонерного
переробного товариства у його управлiнська дiяльнiсть. Ця
дiяльнiсть провадиться на засадах колективного самовряду-
вання, виборностi керiвних органiв, пiдзвiтностi цих органiв i
посадових осiб перед акцiонерами, гласностi, дотримання усiх
вимог колективноє демократiє. Принциповi вимоги щодо
здiйснення управлiння дiяльнiстю товариства викладенi в
ст. 23 Закону Украєни "Про господарськi товариства". В нiй,
зокрема, визначено, що управлiння товариством здiйснюють
його органи управлiння, склад i порядок обрання (призна-
чення) яких провадиться вiдповiдно до виду товариства. У за-
конi окреслено, якi саме органи управлiння i посадовi особи
функцiонують у товариствах. Так, посадовими особами в то-
вариствi визнаються голова та члени виконавчого органу, го-
лова ревiзiйноє комiсiє, голова та члени спостережноє ради.
Закон дау перелiк працiвникiв органiв виконавчоє влади, пра-
Субукти господарчо-пiдприумницьких правовiдносин 529
воохоронних органiв та iнших, якi не можуть бути членами
виборних органiв управлiння товариства.
Правомочностi стосовно управлiнськоє дiяльностi в. акцiо-
нерному товариствi визначаються Статутом вiдповiдного то-
вариства. Так, Статутом виробничо-торговельного товариства
"Жмеринський мясокомбiнат" передбачено, що органами
управлiння i контролю у: рада учасникiв; директор; ревiзiйна
комiсiя. Вищим органом управлiння товариства у рада учас-
никiв, яка складауться iз самих учасникiв чи єх представникiв,
директора, який може бути як учасником, так i не учасником
товариства. Рада обирау свого голову i секретаря строком на
один рiк.
Статут визначау повноваження ради учасникiв. Рада надi-
лена правом вирiшувати будь-якi питання дiяльностi това-
риства. До виключноє компетенцiє ради вiдносяться такi
питання:
прийняття до складу товариства iнших учасникiв;
вибори голови ради;
внесення змiн i доповнень до Статуту;
визначення основних напрямiв дiяльностi товариства, за-
твердження його виробничо-фiнансового плану i звiтiв про
господарську дiяльнiсть;
виключення учасникiв iз складу товариства;
затвердження нормативних документiв, що регулюють вiд-
носини в товариствi, визначають штатну структуру в това-
риствi;
призначення i звiльнення з посади директор>, головного
бухгалтера, керiвникiв пiдроздiлiв;
визначення розмiру оплати працi працiвникiв i вiдшкоду-
вання ними заподiяноє майновоє шкоди;
призначення i дострокове вiдкликання членiв ревiзiйноє
комiсiє, затвердження єє звiтiв i висновкiв;
визначення розмiру, порядку i строкiв внесених учасника-
ми додаткових внескiв, а також виплата єм дивiдендiв при
розподiлi прибутку, визначення порядку покриття шкоди, ви-
значення режиму створення i припинення структурних пiд-
роздiлiв, фiлiй, представництв;
прийняття рiшень про одержання кредитiв;
надання дозволу на укладання угод на певну, визначену
Статутом, суму;
вирiшення питання про переуступку частки iншим учас-
никам та iншим чи третiм особам;
1530
припинення дiяльностi товариства, затвердження лiквiда-
цiйного балансу;
визначення кола обовязкiв учасникiв перед товариством;
розглядау проект колективного договору i надау повнова-
ження директору на його пiдписання.
Згiдно зi ст. 42 Закону "Про господарське товариство" i
вiдповiдного Статуту рiшення загальних зборiв акцiонерiв
приймауться бiльшiстю у 3/4 вiд кiлькостi акцiонерiв, якi бе-
руть участь у зборах, з таких питань: а) змiна статуту това-
риства; б) прийняття рiшення про припинення дiяльностi то-
вариства; в) створення та припинення дiяльностi дочiрнiх
пiдприумств, фiлiй та представництв товариства.
З решти питань рiшення приймауться простою бiльшiстю
голосiв акцiонерiв, якi беруть участь у зборах.
Голосування на загальних зборах акцiонерiв проводиться
за принципом одна акцiя - один голос. ;
У акцiонерному товариствi виконавчо-розпорядчими пра-
вомочностями надiленi правлiння i галова правлiння това-
риства. Голова правлiння акцiонерного товариства вправi без
довiреностi здiйснювати дiє та. iменi товариства (ст. 48).
Субуктивнi правомочностi голови i правлiння акцiонерного
товариства визначаються Статутом акцiонерного товариства.
Наприклад, у Статутi закритого акцiонерного товариства "Вi-
та" (Бiлоцеркiвський маслозавод) зазначено, що члени прав-
лiння акцiонерного товариства призначаються головою прав-
лiння у кiлькостi чи складi, необхiдному для нормальноє ро-
боти правлiння, але не бiльше як 7 осiб з числа акцiонерiв.
Компетенцiю та обовязки членiв правлiння визначау галова
правлiння (п. 8).
Акцiонерне товариство у колективним утворенням акцiо-
нерiв, що зумовлюу потребу у здiйсненнi контрольно-ревiзiй-
них функцiй виборним органом - ревiзiйною комiсiую, згiд-
но зi ст. 49 Закону "Про господарське товариство".
Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю прав-
лiння акцiонерного товариства здiйснюуться ревiзiйною комi-
сiую, яка обирауться з числа акцiонерiв. Порядок дiяльностi
ревiзiйноє комiсiє та єє кiлькiсний склад затверджууться за-
гальними зборами акцiонерiв згiдно iз статутом товариства.
.и
Роздiл ХХУ
АГРАРНО-ДОГОВiРНi ЗОБОВЯЗАННЯ
1. Поняття i види
аграрно-договiрних зобовязань
1. За умов становлення i розвитку ринкових вiдносин аг-
рарнi пiдприумцi рiзних форм власностi та органiзацiйно-
правових форм господарювання як субукти господарювання
вступають у вiдносини зi споживачами єхньоє продукцiє (робiт
та послуг), мiж собою, з постачальниками, банками, iнвесто-
рами, бiржами, пiдприумствами агросервiсу, а також iз будь-
якими iншими субуктами пiдприумницькоє дiяльностi з ме-;
тою одержання вiд цього прибутку. Юридичним засобом i
правовою формою регулювання цих вiдносин у договiр.
Договiр у головною правовою формою регулювання зов-
нiшнiх i внутрiшнiх пiдприумницьких, зокрема виробничо-
господарських, вiдносин аграрних пiдприумцiв як виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження. Вiн використовууться субуктами аг-
робiзнесу в разi потреби врегулювання єхнiх вiдносин з iнши-
ми легальними субуктами пiдприумництва.
Основою правосубуктностi кожного аграрного пiдприум-
ця у як загальнi цивiльно-правовi засади, так i конкретнi пра-
вовi норми, що стосуються кожноє зi сторiн указаних договiр-
них вiдносин. Так, Законом "Про пiдприумництво" (ст. 2)
субуктами агробiзнесу в Украєнi визнаються всi юридичнi
особи (незалежно вiд форм власностi) та фiзичнi право- i дiу-
здатнi особи (незалежно вiд громадянства). Згiдно зi статтями
19-21 Закону "Про селянське (фермерське) господарство",
ст. 21 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. 14 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
субукти аграрного пiдприумництва всiх форм власностi та
органiзацiйно-правових форм господарювання надiленi пра-
вомочнiстю налагоджувати пiдприумницькi звязки в усiх
сферах дiяльностi на пiдставi договорiв. Правовою основою
532 РоздiлХХУ
договiрноє правосубуктностi аграрних пiдприумцiв зi стату-
сом юридичноє особи, крiм наведених вище правових норм
законiв Украєни, у також такий локальний правовий акт, як
статут кожного окремо взятого субукта агробiзнесу, яким
визначенi його завдання, предмет i види пiдприумницькоє
дiяльностi та правомочнiсть щодо укладання господарських
договорiв.
Договiрна правоздатнiсть кожного окремо взятого субукта
аграрноє iiiдiiрш:мниц(>коє дiяльностi визначауться, по-пер-
ше, н -шкошiх Украєни, по-друге, в пiдзаконних президент-
ських та урядових актах, по-трету, в статутах аграрних iвд-
приумцiв, якi мають статус юридичноє особи. З прийняттям в
Украєнi законодавчих i пiдзаконних актiв, орiунтованих на
створення ринкових вiдносин, аграрнi пiдприумцi набули
практично необмеженоє договiрноє правоздатностi. Так, Зако-
нами "Про пiдприумництво" (ст. 5), "Про пiдприумства в
Украєнi" (ст. 21), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про
селянське (фермерське) господарство" (ст. 19), "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 14) визначе-
но, що будь-якi приватнi, колективнi, державнi, спiльнi та
iншi аграрнi товаровиробники як пiдприумцi мають гаранто-
ване державою право вступати в договiрнi вiдносини з будь-
якими державними, кооперативними, приватними i громад-
ськими пiдприумствами та з окремими громадянами, а також
самостiйно обирати партнерiв, у тому числi й iноземних, для
укладання i виконання договорiв.
2. Аграрне товаровиробництво характеризууться багатога-
лузевiстю. Кожна з його галузей являу собою виробництво
певного гатунку i видiв продуктiв харчування та сировини
рослинного i тваринного походження. Виробництво цих про-
дуктiв i сировини потребуу вiдповiдного виробничого забез-
печення, виробничо-тсхиiчного та iншого обслуговування.
Своурiднiсть продуктiв i сировини, що виробляються вна-
слiдок здiйснення рiльництва, рибальства, мисливства, зу-
мовлюу характер пiдприумницьких договiрних вiдносин,
повязаних iз порядком, правовими формами та умовами єх
реалiзацiє.
Зазначенi виробничо-господарськi та iншi чинники поро-
джують i визначають рiзновиди предмета господарсько-дого-
вiрних звязкiв, учасниками яких у аграрнi пiдприумцi як ви-
робники цих продуктiв харчування i сировини. Специфiка
Лграрно-договл./рж зобовязання 533
предмета доцовiрних зобовязань позначауться на змiстi кон-
кретного родзу (групи) i виду договорiв, тобто на тих конкрет-
них правах i обовязках, котрi передбачаються конкретним
договором даля кожноє з його сторiн. Певне юридичне значен-
ня для характеристики правовоє природи i класифiкацiє дого-
вiрних зобоввязань мають особливостi правового становища
кожноє зi створiн як субукта договiрних правовiдносин.
Залежно вiд наведених ознак можна вирiзнити основнi
групи договорiв (див. схему 7), що застосовуються в аграрно-
му пiдприумiництвi та закрiплюють зобовязання у цiй сферi:
фiнансов-ого та матерiального забезпечення виробничоє дi-
яльностi, зокрема з приводу матерiально-технiчного, електро-
енергетичного та фiнансово-кредитного забезпечення субук-
тiв аграрного пiдприумництва; надання послуг (ссрвiсу)ь
субуктам аiграрного пiдприумництва, зокрема з приводу ви"
робничо-технiчного, мелiоративного (культуртехнiчного, гiд-]
ромелiоративного, агрохiмiчного обслуговування); реалiзацiє)
вироблених продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження; наукового забезпечення аграрних
пiдприумцiв (запровадження наукових розробок, сортового
насiння, ноєих порiд худоби, птицi та риби тощо)1.
у. 2. Договори кредитування
1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
приумцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiєєювих
форм господарювання - важлива та обуктивно нсоОхiдна
форма фiнансовоє допомоги виробникам товарних продуктiв
харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-
дарськоє та пiдприумницькоє дiяльностi. Воно вiдiграу важли-
ву роль у розвитку аграрного пiдприумництва, якщо врахову-
вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-
чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами
на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-
дять до знецiнення коштiв, що єх мають одержати аграрнi
товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв
1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
вiрних зобовязань рекомендууться монографiя Статшка А. М. Договори а
агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.
Аграрно-договiрнi зобовязання
харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-
"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-трету;
необхiднiсть розвитку матерiально-технiчноє бази свмого аг-
рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд
реалiзацiє продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-
ринного походження.
Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування
аграрних пiдприумцiв мау прямий (здiйснюуться саме для
аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-
вууться тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),
строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,
встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-
ня коштами банк списуу вiдповiднi вiдсотки) характер.
Залежно вiд банкiвськоє установи кредитнi дотиiрнi вiд-
носини аграрних пiдприумцiв виникають на рiєних правових
пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховноє Ради про вiд-
криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-
уться єх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних
пiдприумцiв iз Нацiональним банком Украєни, установами
АКБ "Украєна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,
без укладення спецiального письмового договору. З iншими
комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприумцi
укладають договiр на одержання кредиту.
2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
приумцями i АКБ "Украєна" по урядових кредитних лiнiях -
це результат подання цими субуктами аєробiчнссу днини-за-
мовлення на позичку, яка складауться на пiдстниi ниробничо-
фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх
форм власностi) та подання клопотання про надання позички
на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-
вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-
цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-
родному господарствi", постановою Верховноє Ради Украєни
"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-
мерське) господарство", iншими законодавчими актами та
Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-
ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Украєна" про суму видi-
леноє позички (кредиту) у не тiльки виявом згоди укласти до-
говiр позички (кредитування), а й констатацiую факту його
укладення. V
536
У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-
мерцiйними банками аграрнi пiдприумцi беруть на себе зо-
бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-
тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих
коштiв мау бути забезпечено власними основними та обiгови-
ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-
вернення одержаноє позички через заставу цього майна вiд-
повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-
мельного кодексу Украєни селянськi (фермерськi) господар-
ства i громадяни вже надiленi правом закладати своє земельнi
дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-
редано єм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним
Державним актом).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
по кредитах банкiв та по облiгацiях, а також вносяться перед-
баченi законодавством Украєни податки та iншi платежi до
бюджету. Чистий прибуток, одержаний пiсля зазначених роз-
рахункiв, залишауться у повному розпорядженнi товариства,
яке вiдповiдно до установчих документiв визначау Напрями
його використання.
Статутом акцiонерного товариства "Жмеринський мясо-
комбiнат" (п. 6.11) передбачено, що iз коштiв статутного
фонду провадиться оплата тiльки господарськоє дiяльностi.
Виплата засновникам iз коштiв статутного фонду приводить-
ся у випадку безпосередньоє участi у виробничо-господар-
ськiй дiяльностi, при узгодженому учасниками зниженнi за-
гального обсягу статутного фонду при лiквiдацiє товариства.
528 Роуiiл хяу
Статут сiльськогосподарського акцiонерного товариства
по вирощуванню насiння цукрових бурякiв "Жданiвське
мiстить в собi положення про статутний фонд. Початковий
статутний фонд товариства становить 80346 грн. i розподiля-
уться мiж його акцiонерами у виглядi 200870 простих iменних
акцiй. Номiнал кожноє акцiє 0,40 грн. Товариство мау право
збiльшувати або зменшувати розмiр статутного фонду. Рiшен-
ня про збiльшення статутного фонду приймауться вищим ор-
ганом управлiння товариства. У Статутi мiститься норма що-
до розподiлу дивiдендiв. Розподiл i виплата дивiдендiв прово-
диться за рiшенням вищого органу управлiння товариства
пiсля складання рiчного звiту, його прийняття ревiзiйною ко-
мiсiую i затвердження зборами уповноважених акцiонерного
товариства. Статут визначау порядок виплати дивiдендiв.
Спочатку нараховуються дивiденди акцiонерам, якi володiють
привiлейованими акцiями. iз суми, що залишилася, нарахо-
вуються дивiденди акцiонерам, якi володiють простими ак-
цiями пропорцiйно єх вартостi. Дивiденди, що припадають на
державну частину майна перераховуються в бюджет. Дивiден-
ди, що належать до виплати акцiонерам - власникам простих
iменних акцiй, розподiляються на двi частини, з яких одна
частина розподiляуться мiж працюючими акцiонерами, про-
порцiйно отриманiй заробiтнiй платi за рiк, решта суми -
мiж всiма акцiонерами пропорцiйно вартостi єхнiх акцiй.
4. Неодмiнною складовою правосубуктностi акцiонерного
переробного товариства у його управлiнська дiяльнiсть. Ця
дiяльнiсть провадиться на засадах колективного самовряду-
вання, виборностi керiвних органiв, пiдзвiтностi цих органiв i
посадових осiб перед акцiонерами, гласностi, дотримання усiх
вимог колективноє демократiє. Принциповi вимоги щодо
здiйснення управлiння дiяльнiстю товариства викладенi в
ст. 23 Закону Украєни "Про господарськi товариства". В нiй,
зокрема, визначено, що управлiння товариством здiйснюють
його органи управлiння, склад i порядок обрання (призна-
чення) яких провадиться вiдповiдно до виду товариства. У за-
конi окреслено, якi саме органи управлiння i посадовi особи
функцiонують у товариствах. Так, посадовими особами в то-
вариствi визнаються голова та члени виконавчого органу, го-
лова ревiзiйноє комiсiє, голова та члени спостережноє ради.
Закон дау перелiк працiвникiв органiв виконавчоє влади, пра-
Субукти господарчо-пiдприумницьких правовiдносин 529
воохоронних органiв та iнших, якi не можуть бути членами
виборних органiв управлiння товариства.
Правомочностi стосовно управлiнськоє дiяльностi в. акцiо-
нерному товариствi визначаються Статутом вiдповiдного то-
вариства. Так, Статутом виробничо-торговельного товариства
"Жмеринський мясокомбiнат" передбачено, що органами
управлiння i контролю у: рада учасникiв; директор; ревiзiйна
комiсiя. Вищим органом управлiння товариства у рада учас-
никiв, яка складауться iз самих учасникiв чи єх представникiв,
директора, який може бути як учасником, так i не учасником
товариства. Рада обирау свого голову i секретаря строком на
один рiк.
Статут визначау повноваження ради учасникiв. Рада надi-
лена правом вирiшувати будь-якi питання дiяльностi това-
риства. До виключноє компетенцiє ради вiдносяться такi
питання:
прийняття до складу товариства iнших учасникiв;
вибори голови ради;
внесення змiн i доповнень до Статуту;
визначення основних напрямiв дiяльностi товариства, за-
твердження його виробничо-фiнансового плану i звiтiв про
господарську дiяльнiсть;
виключення учасникiв iз складу товариства;
затвердження нормативних документiв, що регулюють вiд-
носини в товариствi, визначають штатну структуру в това-
риствi;
призначення i звiльнення з посади директор>, головного
бухгалтера, керiвникiв пiдроздiлiв;
визначення розмiру оплати працi працiвникiв i вiдшкоду-
вання ними заподiяноє майновоє шкоди;
призначення i дострокове вiдкликання членiв ревiзiйноє
комiсiє, затвердження єє звiтiв i висновкiв;
визначення розмiру, порядку i строкiв внесених учасника-
ми додаткових внескiв, а також виплата єм дивiдендiв при
розподiлi прибутку, визначення порядку покриття шкоди, ви-
значення режиму створення i припинення структурних пiд-
роздiлiв, фiлiй, представництв;
прийняття рiшень про одержання кредитiв;
надання дозволу на укладання угод на певну, визначену
Статутом, суму;
вирiшення питання про переуступку частки iншим учас-
никам та iншим чи третiм особам;
1530
припинення дiяльностi товариства, затвердження лiквiда-
цiйного балансу;
визначення кола обовязкiв учасникiв перед товариством;
розглядау проект колективного договору i надау повнова-
ження директору на його пiдписання.
Згiдно зi ст. 42 Закону "Про господарське товариство" i
вiдповiдного Статуту рiшення загальних зборiв акцiонерiв
приймауться бiльшiстю у 3/4 вiд кiлькостi акцiонерiв, якi бе-
руть участь у зборах, з таких питань: а) змiна статуту това-
риства; б) прийняття рiшення про припинення дiяльностi то-
вариства; в) створення та припинення дiяльностi дочiрнiх
пiдприумств, фiлiй та представництв товариства.
З решти питань рiшення приймауться простою бiльшiстю
голосiв акцiонерiв, якi беруть участь у зборах.
Голосування на загальних зборах акцiонерiв проводиться
за принципом одна акцiя - один голос. ;
У акцiонерному товариствi виконавчо-розпорядчими пра-
вомочностями надiленi правлiння i галова правлiння това-
риства. Голова правлiння акцiонерного товариства вправi без
довiреностi здiйснювати дiє та. iменi товариства (ст. 48).
Субуктивнi правомочностi голови i правлiння акцiонерного
товариства визначаються Статутом акцiонерного товариства.
Наприклад, у Статутi закритого акцiонерного товариства "Вi-
та" (Бiлоцеркiвський маслозавод) зазначено, що члени прав-
лiння акцiонерного товариства призначаються головою прав-
лiння у кiлькостi чи складi, необхiдному для нормальноє ро-
боти правлiння, але не бiльше як 7 осiб з числа акцiонерiв.
Компетенцiю та обовязки членiв правлiння визначау галова
правлiння (п. 8).
Акцiонерне товариство у колективним утворенням акцiо-
нерiв, що зумовлюу потребу у здiйсненнi контрольно-ревiзiй-
них функцiй виборним органом - ревiзiйною комiсiую, згiд-
но зi ст. 49 Закону "Про господарське товариство".
Контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю прав-
лiння акцiонерного товариства здiйснюуться ревiзiйною комi-
сiую, яка обирауться з числа акцiонерiв. Порядок дiяльностi
ревiзiйноє комiсiє та єє кiлькiсний склад затверджууться за-
гальними зборами акцiонерiв згiдно iз статутом товариства.
.и
Роздiл ХХУ
АГРАРНО-ДОГОВiРНi ЗОБОВЯЗАННЯ
1. Поняття i види
аграрно-договiрних зобовязань
1. За умов становлення i розвитку ринкових вiдносин аг-
рарнi пiдприумцi рiзних форм власностi та органiзацiйно-
правових форм господарювання як субукти господарювання
вступають у вiдносини зi споживачами єхньоє продукцiє (робiт
та послуг), мiж собою, з постачальниками, банками, iнвесто-
рами, бiржами, пiдприумствами агросервiсу, а також iз будь-
якими iншими субуктами пiдприумницькоє дiяльностi з ме-;
тою одержання вiд цього прибутку. Юридичним засобом i
правовою формою регулювання цих вiдносин у договiр.
Договiр у головною правовою формою регулювання зов-
нiшнiх i внутрiшнiх пiдприумницьких, зокрема виробничо-
господарських, вiдносин аграрних пiдприумцiв як виробникiв
товарноє маси продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження. Вiн використовууться субуктами аг-
робiзнесу в разi потреби врегулювання єхнiх вiдносин з iнши-
ми легальними субуктами пiдприумництва.
Основою правосубуктностi кожного аграрного пiдприум-
ця у як загальнi цивiльно-правовi засади, так i конкретнi пра-
вовi норми, що стосуються кожноє зi сторiн указаних договiр-
них вiдносин. Так, Законом "Про пiдприумництво" (ст. 2)
субуктами агробiзнесу в Украєнi визнаються всi юридичнi
особи (незалежно вiд форм власностi) та фiзичнi право- i дiу-
здатнi особи (незалежно вiд громадянства). Згiдно зi статтями
19-21 Закону "Про селянське (фермерське) господарство",
ст. 21 Закону "Про пiдприумства в Украєнi", ст. 14 Закону
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
субукти аграрного пiдприумництва всiх форм власностi та
органiзацiйно-правових форм господарювання надiленi пра-
вомочнiстю налагоджувати пiдприумницькi звязки в усiх
сферах дiяльностi на пiдставi договорiв. Правовою основою
532 РоздiлХХУ
договiрноє правосубуктностi аграрних пiдприумцiв зi стату-
сом юридичноє особи, крiм наведених вище правових норм
законiв Украєни, у також такий локальний правовий акт, як
статут кожного окремо взятого субукта агробiзнесу, яким
визначенi його завдання, предмет i види пiдприумницькоє
дiяльностi та правомочнiсть щодо укладання господарських
договорiв.
Договiрна правоздатнiсть кожного окремо взятого субукта
аграрноє iiiдiiрш:мниц(>коє дiяльностi визначауться, по-пер-
ше, н -шкошiх Украєни, по-друге, в пiдзаконних президент-
ських та урядових актах, по-трету, в статутах аграрних iвд-
приумцiв, якi мають статус юридичноє особи. З прийняттям в
Украєнi законодавчих i пiдзаконних актiв, орiунтованих на
створення ринкових вiдносин, аграрнi пiдприумцi набули
практично необмеженоє договiрноє правоздатностi. Так, Зако-
нами "Про пiдприумництво" (ст. 5), "Про пiдприумства в
Украєнi" (ст. 21), "Про господарськi товариства" (ст. 1), "Про
селянське (фермерське) господарство" (ст. 19), "Про колек-
тивне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 14) визначе-
но, що будь-якi приватнi, колективнi, державнi, спiльнi та
iншi аграрнi товаровиробники як пiдприумцi мають гаранто-
ване державою право вступати в договiрнi вiдносини з будь-
якими державними, кооперативними, приватними i громад-
ськими пiдприумствами та з окремими громадянами, а також
самостiйно обирати партнерiв, у тому числi й iноземних, для
укладання i виконання договорiв.
2. Аграрне товаровиробництво характеризууться багатога-
лузевiстю. Кожна з його галузей являу собою виробництво
певного гатунку i видiв продуктiв харчування та сировини
рослинного i тваринного походження. Виробництво цих про-
дуктiв i сировини потребуу вiдповiдного виробничого забез-
печення, виробничо-тсхиiчного та iншого обслуговування.
Своурiднiсть продуктiв i сировини, що виробляються вна-
слiдок здiйснення рiльництва, рибальства, мисливства, зу-
мовлюу характер пiдприумницьких договiрних вiдносин,
повязаних iз порядком, правовими формами та умовами єх
реалiзацiє.
Зазначенi виробничо-господарськi та iншi чинники поро-
джують i визначають рiзновиди предмета господарсько-дого-
вiрних звязкiв, учасниками яких у аграрнi пiдприумцi як ви-
робники цих продуктiв харчування i сировини. Специфiка
Лграрно-договл./рж зобовязання 533
предмета доцовiрних зобовязань позначауться на змiстi кон-
кретного родзу (групи) i виду договорiв, тобто на тих конкрет-
них правах i обовязках, котрi передбачаються конкретним
договором даля кожноє з його сторiн. Певне юридичне значен-
ня для характеристики правовоє природи i класифiкацiє дого-
вiрних зобоввязань мають особливостi правового становища
кожноє зi створiн як субукта договiрних правовiдносин.
Залежно вiд наведених ознак можна вирiзнити основнi
групи договорiв (див. схему 7), що застосовуються в аграрно-
му пiдприумiництвi та закрiплюють зобовязання у цiй сферi:
фiнансов-ого та матерiального забезпечення виробничоє дi-
яльностi, зокрема з приводу матерiально-технiчного, електро-
енергетичного та фiнансово-кредитного забезпечення субук-
тiв аграрного пiдприумництва; надання послуг (ссрвiсу)ь
субуктам аiграрного пiдприумництва, зокрема з приводу ви"
робничо-технiчного, мелiоративного (культуртехнiчного, гiд-]
ромелiоративного, агрохiмiчного обслуговування); реалiзацiє)
вироблених продуктiв харчування i сировини рослинного i
тваринного походження; наукового забезпечення аграрних
пiдприумцiв (запровадження наукових розробок, сортового
насiння, ноєих порiд худоби, птицi та риби тощо)1.
у. 2. Договори кредитування
1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-
приумцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiєєювих
форм господарювання - важлива та обуктивно нсоОхiдна
форма фiнансовоє допомоги виробникам товарних продуктiв
харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-
дарськоє та пiдприумницькоє дiяльностi. Воно вiдiграу важли-
ву роль у розвитку аграрного пiдприумництва, якщо врахову-
вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-
чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами
на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-
дять до знецiнення коштiв, що єх мають одержати аграрнi
товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв
1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-
вiрних зобовязань рекомендууться монографiя Статшка А. М. Договори а
агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.
Аграрно-договiрнi зобовязання
харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-
"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-трету;
необхiднiсть розвитку матерiально-технiчноє бази свмого аг-
рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд
реалiзацiє продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-
ринного походження.
Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування
аграрних пiдприумцiв мау прямий (здiйснюуться саме для
аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-
вууться тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),
строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,
встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-
ня коштами банк списуу вiдповiднi вiдсотки) характер.
Залежно вiд банкiвськоє установи кредитнi дотиiрнi вiд-
носини аграрних пiдприумцiв виникають на рiєних правових
пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховноє Ради про вiд-
криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-
уться єх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних
пiдприумцiв iз Нацiональним банком Украєни, установами
АКБ "Украєна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,
без укладення спецiального письмового договору. З iншими
комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприумцi
укладають договiр на одержання кредиту.
2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-
приумцями i АКБ "Украєна" по урядових кредитних лiнiях -
це результат подання цими субуктами аєробiчнссу днини-за-
мовлення на позичку, яка складауться на пiдстниi ниробничо-
фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх
форм власностi) та подання клопотання про надання позички
на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-
вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-
цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-
родному господарствi", постановою Верховноє Ради Украєни
"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-
мерське) господарство", iншими законодавчими актами та
Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-
ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Украєна" про суму видi-
леноє позички (кредиту) у не тiльки виявом згоди укласти до-
говiр позички (кредитування), а й констатацiую факту його
укладення. V
536
У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-
мерцiйними банками аграрнi пiдприумцi беруть на себе зо-
бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-
тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих
коштiв мау бути забезпечено власними основними та обiгови-
ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-
вернення одержаноє позички через заставу цього майна вiд-
повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-
мельного кодексу Украєни селянськi (фермерськi) господар-
ства i громадяни вже надiленi правом закладати своє земельнi
дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-
редано єм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним
Державним актом).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93