Дисциплiну працi в
обуктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,
якi в сукупностi складають єє правову основу.
Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд
дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв
колективних сiльськогосподарських пiдприумств i акцiо-
нерних товариств. Коло цих правомочностей визначауться
вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-
ськоє дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-
циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприумствi зумов-
люуться пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,
АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприумств, а
також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,
фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед
органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-
рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.
3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового
процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-
вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна
працi полягау не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-
рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до
своує роботи, забезпеченнi єє високоє якостi, продуктивному
використаннi робочого часу.
Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-
ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а
, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой
диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;
14 - - _
Роздiл XVIII
й за субуктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно
ширша вiд трудовоє. Це - виконання длану виробництва,
плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприумства, до-
держання технологiчноє дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.
Єє субуктами у пiдприумство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-
му. Виробнича дисциплiна охоплюу переважно технiчну, а та-
кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва
включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова
дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника
як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-
єх трудових обовязкiв.
4. Правове регулювання трудовоє дисциплiни являу собою
органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою
приведення єх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-
лами, що закрiплюють порядок спiльноє працi.
Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято
розумiти спецiальний юридичний вплив обуктивного i
субуктивного права, всiує системи юридичних засобiв на су-
спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-
тiв. Взятi в удностi та взаумодiє, цi засоби утворюють механiзм
правового регулювання. Його складають нормативнi акти,
правовiдносини, акти реалiзацiє пЬава, правосвiдомiсть i пра-
вова культура, i
5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють
дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприумствах, на-
лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку. Во-
ни у головною ланкою нормативноє основи, яка обуднуу в
удину органiчну систему всi локальнi акти, що регулюють
здiйснення трудового процесу. Обумовлено це тим, що Пра-
вила внутрiшнього (трудового) розпорядку нiби акумулюють
всi основнi положення законодавства, котрi встановлюють
трудовий розпорядок у сiльськогосподарських пiдприумствах.
6. Норми, що складають правовий iнститут дисциплiни
працi, можна класифiкувати за способом регулювання на
правовстановлюнальнi, заохочувальнi та правоохороннi. Єх
можна роздiлити на такi основнi гр\пи: норми, що регулюють
внутрiшнiй трудовий розпорядок через закрiплення загальних
прав i обовязкiв працiвникiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств; органiзацiйнi норми, якi регулюють органiзацiю працi
та взаумовiдносини учасникiв трудового процесу; норми, що
регулюють здiйснення технологiчного режиму, порядок вико-
/
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____421
ристання засобiв працi; норми, якi передбачають заходи зао-
хочення за сумлiнну працю i порядок єх застосування; норми,
що встановлюють заходи впливу за порушення трудовоє дис-
циплiни i порядок єх застосування.
Подальше вдосконалення суспiльних вiдносин на селi мау
привести до формування комплексного правового iнституту
трудовоє дисциплiни працiвникiв сiльськогосподарських пiд-
приумств.
7. Трудова дисциплiна в сiльськогосподарських пiдприум-
ствах, як i на iнших пiдприумствах, в установах, органiзацiях,
забезпечууться створенням необхiдних органiзацiйних та еко-
номiчних умов для нормальноє високопродуктивноє працi,
свiдомим ставленням до неє, методами переконання, вихо-
вання, а також заохочення за сумлiнну працю. До окремих
несумлiнних працiвникiв у разi необхiдностi застосовуються
заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
КЗпП i Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство" не визначають заходiв матерiального стимулю-
вання i морального заохочення сумлiнних працiвникiв. Тому
до працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств можуть
застосовуватися будь-якi заходи заохочення, передбаченi в
Правилах внутрiшнього розпорядку цього пiдприумства коо-
перативного типу.
Належний рiвень трудовоє дисциплiни в сiльськогосподар-
ських пiдприумствах забезпечууться за допомогою комплекс-
ного пiдходу до єє змiцнення. Особливу увагу слiд придiляти
впровадженню прогресивних форм органiзацiє та оплати пра-
цi, чiткому регулюванню внутрiшнього трудового розпорядку,
полiпшенню культурно-побутового обслуговування працiв-
никiв, пiдвищенню єхньоє квалiфiкацiє, поуднанню заходiв
матерiального i морального заохочення iз заходами дисциплi-
нарного впливу тощо.
Роздiл XIX
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦi
В СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВАХ
i 1. Поняття оплати працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Оплата працi являу собою винагороду за живу (профе-
сiонально-технiчну, розумову) та уречевлену працю, вкладену
в сiльськогосподарське виробництво. За своєм соцiально-еко-
номiчним зйiстом вона у економiко-правовою категорiую, в
основi якоє у сiльськогосподарських пiдприумствах коопера-
тивного типу лежить право власностi КСГП (СпС, СВК). Та-
ке пiдприумство зобовязане винагородити своєх членiв за єх-
ню трудову участь у громадському виробництвi вiдповiдно до
кiлькостi та якостi вкладеноє працi за попередньо встановле-
ними у йьому пiдприумствi розмiрами (нормами) оплати.
Працiвник державного чи корпоративного сiльськогосподар-
ського пiдприумства працюу в ньому на основi трудового до-
говору i одержуу за свою працю винагороду у виглядi заробiт-
ноє плати.i Остання являу собою грошове вираження основноє
форми винагороди, яку пiдприумство зобовязане виплачува-
ти працiвникам за єхню працю протягом встановленого робо-
чого часу вiдповiдно до єє кiлькостi та якостi за попередньо
встановленою нормою i не нижче визначеного державою мi-
нiмального!> розмiру.
Оплата працi працiвникiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств - як членiв цих пiдприумств, так i осiб,
що працюють у них за трудовою угодою (договором), прова-
диться згiдну з принципом розподiлу за працею з фонду, що
у власнiстю КСГП (СпС, СВК), а рiвень оплати працi в
кожному такому пiдприумствi залежить безпосередньо вiд
одержаного Обсягу валовоє продукцiє та валового доходу
пiдприумства.
Оплата працi працiвникiв сiльського господарства стано-
вить основну форму винагороди i у головним джерелом кош-
тiв для вiдтворення робочоє сили. :
Правове регулювання оплати працi в СГП 423
Розподiл за працею обуктивно зумовлюу матерiальну заiн-
тересованiсть працiвникiв у розвитку як колективних, так i
державних сiльськогосподарських пiдприумств. Матерiальна
заiнтересованiсть взагалi у визначальним фактором успiшноє
виробничо-господарськоє дiяльностi колективних i державних
сiльськогосподарських пiдприумств, рушiйною силою еконо-
мiки. Оплата працi у складовою собiвартостi вироблюваноє
сiльськогосподарськоє продукцiє та функцiонуу як засiб мате-
рiальноє заiнтересованостi в системi трудових вiдносин. У
своую чергу, матерiальна заiнтересованiсть виявляуться через
систему власностi та права власностi, паювання основних за-
собiв виробництва, нарахування та одержання дивiдендiв за
рахунок частини чистого прибутку пiдприумства. Вона може
бути реалiзована через закрiплення за працiвниками сiльсько-
го господарства (членами колективного пiдприумства) права
власностi на частку в земельному фондi пiдприумства i одер-
жання земельноє ренти, визначеноє залежно вiд розмiру зе-
мельноє дiлянки i чистого прибутку КСГП. За своую економi-
ко-правовою природою одержанi в такий спосiб кошти не у
винагородою за працю, що характерно для економiко-право-
воє сутностi оплати працi працiвникiв сiльськогосподарських
Пiдприумств.
2. Застосовувана в сiльськогосподарських пiдприумствах оп-
лата працi розмежовууться на основну й додаткову.
Основна оплата працi - це винагорода, що єє одержуу пра-
цiвник сiльськогосподарського пiдприумства залежно вiд
кiлькостi та якостi вкладеноє ним суспiльне корисноє працi та
єє результатiв, вiдповiдно до систем оплати працi, тарифних
ставок, вiдрядних розцiнок, посадових окладiв, а також над-
бавок i доплат у розмiрах, встановлених вiдповiдними право-
вими актами.
Додаткова оплата - це додаткова до основноє оплати зао-
хочувальна винагорода, що видауться працiвниковi в заздале-
гiдь передбачених розмiрах за вироблену сiльськогосподарську
продукцiю з урахуванням єє кiлькостi та якостi.
Джерелом матерiальних засобiв основноє та додатковоє оп-
лати працi в сiльськогосподарських пiдприумствах у фонд оп-
лати працi, вiдповiдна частина натуральноє продукцiє, вало-
вий дохiд.
З метою матерiального й морального стимулювання бiльш
сумлiнного ставлення працiвникiв до виконання своєх трудо-
вих обовязкiв, застосування прогресивних технологiй, збере-
ження та рацiонального використання матерiально-технiчних
засобiв, полiпшення якостi сiльськогосподарськоє продукцiє,
насiння, кормiв, пiдвищення продуктивностi тварин тощо
пiдприумство застосовуу премiювання, нагородження та iншi
види заохочення. На вiдмiну вiд оплати працi джерелом кош-
тiв для цих заохочень у чистий прибуток та iншi понадплановi
надходження вiд запроваджуваного виду пiдприумництва.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд умов i результатiв єхньоє виробничо-господарськоє
пiдприумницькоє дiяльностi використовуються такi форми
оплати працi працiвникiв: грошова чи натуральна, або обидвi
одночасно.
2. Правовi акти про оплату працi
працiвникiв сiльськогосподарського пiдприумства
1. За сучасних умов, коли основними виробниками сiльсь-
когосподарськоє сировини i продуктiв харчування у колектив-
нi та державнi сiльськогосподарськi пiдприумства, трудовi
вiдносини щодо оплати працi єх працiвникiв у настiльки
складними, що потребують детального правового регулюван-
ня за допомогою законiв, нормативно-правових (пiдзакон-
них) i локальних правових актiв. Цi правовi акти мають своєм
завданням врегулювати суспiльнi вiдносини з питань оплати
працi, врахувати особливостi останньоє залежно вiд галузi
сiльськогосподарського виробництва i забезпечити матерiаль-
ну заiнтересованiсть працiвникiв у пiдвищеннi рiвня вироб-
ничо-господарськоє дiяльностi, гарантувати за допомогою
правових засобiв права працiвникiв сiльського господарства.
У життi суспiльства та дiяльностi держави вiдносини з пи-
тань оплати працi громадян у настiльки важливими, що по-
требують спецiального прогулювання на рiвнi Конституцiє, де
передбачено, що кожен мау право на працю, а це включау
можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiль-
но обирау або на яку вiльно погоджууться, а також на заро-
\ бiтну плату, не нижчу вiд визначеноє Законом (ст. 43).
\ Верховна Рада Украєни 24 березня 1995 р. прийняла Закон
Шро оплату працi". Цей Закон визначау економiчнi, правовi
та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi на пiд-
ставi трудового договору перебувають у трудових вцщосинах
Правове регулювання оплати працi в СГП 425
iз пiдприумствами, установами, органiзацiями всiх форм
власностi та господарювання i з окремими громадянами, а та-
кож сфери державного й договiрного регулювання оплати
працi. Закон спрямований на забезпечення вiдновлювальноє
та стимуляцiйноє функцiй заробiтноє плати.
2. Закон "Про оплату працi" мiстить легальне визначення
основноє категорiє iнституту правового регулювання оплати
працi - заробiтноє плати. Заробiтна плата - це винагорода,
обчислена, як правило, у грошовому вираженнi, яку власник
або уповноважений ним орган виплачуу за трудовим догово-
ром працiвниковi за виконувану ним роботу. Розмiр заробiт-
ноє плати залежить вiд складностi та умов виконуваноє робо-
ти, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його
працi та господарськоє дiяльностi пiдприумства.
Стаття 2 Закону визначау структуру заробiтноє плати, роз-
межовуючи єє на основну i додаткову. Основна заробiтна пла-
та являу собою винагороду за виконану роботу вiдповiдно до
встановлених норм працi (норм часу, виробiтку, обслугову-
вання, посадових обовязкiв). Вона встановлюуться у виглядi
тарифних ставок (окладiв) i пiдрядних розцiнок для робiтни-
кiв i посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна
плата - це винагорода за працю понад установленi норми, за
трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Во-
на включау доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi ви-
плати, передбаченi чинним законодавством. Рiзновидом до-
датковоє заробiтноє плати е премiє, повязанi з виконанням
виробничих завдань.
3. Особливе значення мау твердження Закону про
мiнiмальну заробiтну плату. Як зазначено в ст. З, мiнiмальна
заробiтна плата - це законодавче встановлений розмiр заро-
бiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого
не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсяч-
ну, годинну норму працi (обсяг робiт). Мiнiмальна заробiтна
плата у державною соцiальною гарантiую, обовязковою на
всiй територiє Украєни для пiдприумств усiх форм власностi та
господарювання. Однак у Законi не передбачено, яким чином
ця правова норма мау здiйснюватися, скажiмо, при вирiшеннi
питань оплати працi найманих працiвникiв колективних
сiльськогосподарських пiдприумств i селянських (фермер-
ських) господарств.
426 Роздiл XIX
Законом "Про оплату працi" передбачено правила держав-
ного регулювання оплати працi (ст. 8). Держава регулюу оп-
лату працi працiвникiв пiдприумств усiх форм власностi та
господарювання через установлення розмiру мiнiмальноє за-
робiтноє плати, iнших державних норм i гарантiй, умов i роз-
мiрiв оплати працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фi-
нансуються з бюджету, керiвникiв державних пiдприумств, а
також оподаткуванням доходiв працiвникiв. Закон регламен-
туу умови визначення розмiру мiнiмальноє заробiтноє плати.
Це робиться з урiєхунiпшнм:
- вартiсноє величини мiнiмального споживчого бюджету з
поступовим зближенням рiвнiв цих показникiв у мiру стабiлi-
зацiє та розвитку економiки краєни;
загального рiвня середньоє заробiтноє плати;
продуктивностi працi, рiвня зайнятостi та iнших економiч-
них умов.
Мiнiмальна заробiтна плата встановлюуться в розмiрi, не
нижчому за вартiсну величину межi малозабезпеченостi в роз-
рахунку на одну працездатну особу.
У названому Законi викладено основнi правовi норми
(правила) щодо регулювання трудових вiдносин iз приводу
оплати працi. Застосування цих правових норм щодо працiв-
никiв сiльськогосподарського виробництва вимагау враху-
вання особливостей (специфiки) цiує галузi народного гос-
подарства.
4. Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" вперше на такому рiвнi визначаються правовi засади
органiзацiє та оплати працi членiв цього пiдприумства. Вiдпо-
вiдно до ст. 19 трудовi вiдносини членiв такого пiдприумства
визначаються цим Законом i Статутом пiдприумства, а грома-
дян, якi працюють за трудовим договором або контрактом, -
законодавстiюм про працю Украєни. Що стосууться вiдносин
щодо оплати працi, то кожне колективне сiльськогосподар-
ське пiдприумство самостiйно визначау форми, системи i
розмiри оплати працi його членiв та iнших працiвникiв. Оп-
лата працi в таких пiдприумствах здiйснюуться залежно вiд
кiлькостi та якостi трудового внеску кожного члена пiдприум-
ства i зумовлюуться пiдсумковими результатами. Розмiр при-
бутку, одержуваного в порядку оплати працi, не обмежууться.
1(им Законом передбачено також форми оплати працi - гро-
шову i натуральну. Визначенi цiую правовою нормою правила
Правове регулювання оплати працi в СiТi 427
вiдповiдним чином закрiплюються в Статутi конкретного пiд-
приумства та в чинних у ньому локальних правових актах про
оплату працi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93
обуктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,
якi в сукупностi складають єє правову основу.
Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд
дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв
колективних сiльськогосподарських пiдприумств i акцiо-
нерних товариств. Коло цих правомочностей визначауться
вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-
ськоє дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-
циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприумствi зумов-
люуться пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,
АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприумств, а
також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,
фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед
органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-
рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.
3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового
процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-
вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна
працi полягау не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-
рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до
своує роботи, забезпеченнi єє високоє якостi, продуктивному
використаннi робочого часу.
Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-
ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а
, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой
диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;
14 - - _
Роздiл XVIII
й за субуктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно
ширша вiд трудовоє. Це - виконання длану виробництва,
плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприумства, до-
держання технологiчноє дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.
Єє субуктами у пiдприумство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-
му. Виробнича дисциплiна охоплюу переважно технiчну, а та-
кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва
включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова
дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника
як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-
єх трудових обовязкiв.
4. Правове регулювання трудовоє дисциплiни являу собою
органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою
приведення єх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-
лами, що закрiплюють порядок спiльноє працi.
Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято
розумiти спецiальний юридичний вплив обуктивного i
субуктивного права, всiує системи юридичних засобiв на су-
спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-
тiв. Взятi в удностi та взаумодiє, цi засоби утворюють механiзм
правового регулювання. Його складають нормативнi акти,
правовiдносини, акти реалiзацiє пЬава, правосвiдомiсть i пра-
вова культура, i
5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють
дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприумствах, на-
лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку. Во-
ни у головною ланкою нормативноє основи, яка обуднуу в
удину органiчну систему всi локальнi акти, що регулюють
здiйснення трудового процесу. Обумовлено це тим, що Пра-
вила внутрiшнього (трудового) розпорядку нiби акумулюють
всi основнi положення законодавства, котрi встановлюють
трудовий розпорядок у сiльськогосподарських пiдприумствах.
6. Норми, що складають правовий iнститут дисциплiни
працi, можна класифiкувати за способом регулювання на
правовстановлюнальнi, заохочувальнi та правоохороннi. Єх
можна роздiлити на такi основнi гр\пи: норми, що регулюють
внутрiшнiй трудовий розпорядок через закрiплення загальних
прав i обовязкiв працiвникiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств; органiзацiйнi норми, якi регулюють органiзацiю працi
та взаумовiдносини учасникiв трудового процесу; норми, що
регулюють здiйснення технологiчного режиму, порядок вико-
/
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____421
ристання засобiв працi; норми, якi передбачають заходи зао-
хочення за сумлiнну працю i порядок єх застосування; норми,
що встановлюють заходи впливу за порушення трудовоє дис-
циплiни i порядок єх застосування.
Подальше вдосконалення суспiльних вiдносин на селi мау
привести до формування комплексного правового iнституту
трудовоє дисциплiни працiвникiв сiльськогосподарських пiд-
приумств.
7. Трудова дисциплiна в сiльськогосподарських пiдприум-
ствах, як i на iнших пiдприумствах, в установах, органiзацiях,
забезпечууться створенням необхiдних органiзацiйних та еко-
номiчних умов для нормальноє високопродуктивноє працi,
свiдомим ставленням до неє, методами переконання, вихо-
вання, а також заохочення за сумлiнну працю. До окремих
несумлiнних працiвникiв у разi необхiдностi застосовуються
заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
КЗпП i Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiд-
приумство" не визначають заходiв матерiального стимулю-
вання i морального заохочення сумлiнних працiвникiв. Тому
до працiвникiв сiльськогосподарських пiдприумств можуть
застосовуватися будь-якi заходи заохочення, передбаченi в
Правилах внутрiшнього розпорядку цього пiдприумства коо-
перативного типу.
Належний рiвень трудовоє дисциплiни в сiльськогосподар-
ських пiдприумствах забезпечууться за допомогою комплекс-
ного пiдходу до єє змiцнення. Особливу увагу слiд придiляти
впровадженню прогресивних форм органiзацiє та оплати пра-
цi, чiткому регулюванню внутрiшнього трудового розпорядку,
полiпшенню культурно-побутового обслуговування працiв-
никiв, пiдвищенню єхньоє квалiфiкацiє, поуднанню заходiв
матерiального i морального заохочення iз заходами дисциплi-
нарного впливу тощо.
Роздiл XIX
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦi
В СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВАХ
i 1. Поняття оплати працi
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Оплата працi являу собою винагороду за живу (профе-
сiонально-технiчну, розумову) та уречевлену працю, вкладену
в сiльськогосподарське виробництво. За своєм соцiально-еко-
номiчним зйiстом вона у економiко-правовою категорiую, в
основi якоє у сiльськогосподарських пiдприумствах коопера-
тивного типу лежить право власностi КСГП (СпС, СВК). Та-
ке пiдприумство зобовязане винагородити своєх членiв за єх-
ню трудову участь у громадському виробництвi вiдповiдно до
кiлькостi та якостi вкладеноє працi за попередньо встановле-
ними у йьому пiдприумствi розмiрами (нормами) оплати.
Працiвник державного чи корпоративного сiльськогосподар-
ського пiдприумства працюу в ньому на основi трудового до-
говору i одержуу за свою працю винагороду у виглядi заробiт-
ноє плати.i Остання являу собою грошове вираження основноє
форми винагороди, яку пiдприумство зобовязане виплачува-
ти працiвникам за єхню працю протягом встановленого робо-
чого часу вiдповiдно до єє кiлькостi та якостi за попередньо
встановленою нормою i не нижче визначеного державою мi-
нiмального!> розмiру.
Оплата працi працiвникiв колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств - як членiв цих пiдприумств, так i осiб,
що працюють у них за трудовою угодою (договором), прова-
диться згiдну з принципом розподiлу за працею з фонду, що
у власнiстю КСГП (СпС, СВК), а рiвень оплати працi в
кожному такому пiдприумствi залежить безпосередньо вiд
одержаного Обсягу валовоє продукцiє та валового доходу
пiдприумства.
Оплата працi працiвникiв сiльського господарства стано-
вить основну форму винагороди i у головним джерелом кош-
тiв для вiдтворення робочоє сили. :
Правове регулювання оплати працi в СГП 423
Розподiл за працею обуктивно зумовлюу матерiальну заiн-
тересованiсть працiвникiв у розвитку як колективних, так i
державних сiльськогосподарських пiдприумств. Матерiальна
заiнтересованiсть взагалi у визначальним фактором успiшноє
виробничо-господарськоє дiяльностi колективних i державних
сiльськогосподарських пiдприумств, рушiйною силою еконо-
мiки. Оплата працi у складовою собiвартостi вироблюваноє
сiльськогосподарськоє продукцiє та функцiонуу як засiб мате-
рiальноє заiнтересованостi в системi трудових вiдносин. У
своую чергу, матерiальна заiнтересованiсть виявляуться через
систему власностi та права власностi, паювання основних за-
собiв виробництва, нарахування та одержання дивiдендiв за
рахунок частини чистого прибутку пiдприумства. Вона може
бути реалiзована через закрiплення за працiвниками сiльсько-
го господарства (членами колективного пiдприумства) права
власностi на частку в земельному фондi пiдприумства i одер-
жання земельноє ренти, визначеноє залежно вiд розмiру зе-
мельноє дiлянки i чистого прибутку КСГП. За своую економi-
ко-правовою природою одержанi в такий спосiб кошти не у
винагородою за працю, що характерно для економiко-право-
воє сутностi оплати працi працiвникiв сiльськогосподарських
Пiдприумств.
2. Застосовувана в сiльськогосподарських пiдприумствах оп-
лата працi розмежовууться на основну й додаткову.
Основна оплата працi - це винагорода, що єє одержуу пра-
цiвник сiльськогосподарського пiдприумства залежно вiд
кiлькостi та якостi вкладеноє ним суспiльне корисноє працi та
єє результатiв, вiдповiдно до систем оплати працi, тарифних
ставок, вiдрядних розцiнок, посадових окладiв, а також над-
бавок i доплат у розмiрах, встановлених вiдповiдними право-
вими актами.
Додаткова оплата - це додаткова до основноє оплати зао-
хочувальна винагорода, що видауться працiвниковi в заздале-
гiдь передбачених розмiрах за вироблену сiльськогосподарську
продукцiю з урахуванням єє кiлькостi та якостi.
Джерелом матерiальних засобiв основноє та додатковоє оп-
лати працi в сiльськогосподарських пiдприумствах у фонд оп-
лати працi, вiдповiдна частина натуральноє продукцiє, вало-
вий дохiд.
З метою матерiального й морального стимулювання бiльш
сумлiнного ставлення працiвникiв до виконання своєх трудо-
вих обовязкiв, застосування прогресивних технологiй, збере-
ження та рацiонального використання матерiально-технiчних
засобiв, полiпшення якостi сiльськогосподарськоє продукцiє,
насiння, кормiв, пiдвищення продуктивностi тварин тощо
пiдприумство застосовуу премiювання, нагородження та iншi
види заохочення. На вiдмiну вiд оплати працi джерелом кош-
тiв для цих заохочень у чистий прибуток та iншi понадплановi
надходження вiд запроваджуваного виду пiдприумництва.
У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах за-
лежно вiд умов i результатiв єхньоє виробничо-господарськоє
пiдприумницькоє дiяльностi використовуються такi форми
оплати працi працiвникiв: грошова чи натуральна, або обидвi
одночасно.
2. Правовi акти про оплату працi
працiвникiв сiльськогосподарського пiдприумства
1. За сучасних умов, коли основними виробниками сiльсь-
когосподарськоє сировини i продуктiв харчування у колектив-
нi та державнi сiльськогосподарськi пiдприумства, трудовi
вiдносини щодо оплати працi єх працiвникiв у настiльки
складними, що потребують детального правового регулюван-
ня за допомогою законiв, нормативно-правових (пiдзакон-
них) i локальних правових актiв. Цi правовi акти мають своєм
завданням врегулювати суспiльнi вiдносини з питань оплати
працi, врахувати особливостi останньоє залежно вiд галузi
сiльськогосподарського виробництва i забезпечити матерiаль-
ну заiнтересованiсть працiвникiв у пiдвищеннi рiвня вироб-
ничо-господарськоє дiяльностi, гарантувати за допомогою
правових засобiв права працiвникiв сiльського господарства.
У життi суспiльства та дiяльностi держави вiдносини з пи-
тань оплати працi громадян у настiльки важливими, що по-
требують спецiального прогулювання на рiвнi Конституцiє, де
передбачено, що кожен мау право на працю, а це включау
можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiль-
но обирау або на яку вiльно погоджууться, а також на заро-
\ бiтну плату, не нижчу вiд визначеноє Законом (ст. 43).
\ Верховна Рада Украєни 24 березня 1995 р. прийняла Закон
Шро оплату працi". Цей Закон визначау економiчнi, правовi
та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi на пiд-
ставi трудового договору перебувають у трудових вцщосинах
Правове регулювання оплати працi в СГП 425
iз пiдприумствами, установами, органiзацiями всiх форм
власностi та господарювання i з окремими громадянами, а та-
кож сфери державного й договiрного регулювання оплати
працi. Закон спрямований на забезпечення вiдновлювальноє
та стимуляцiйноє функцiй заробiтноє плати.
2. Закон "Про оплату працi" мiстить легальне визначення
основноє категорiє iнституту правового регулювання оплати
працi - заробiтноє плати. Заробiтна плата - це винагорода,
обчислена, як правило, у грошовому вираженнi, яку власник
або уповноважений ним орган виплачуу за трудовим догово-
ром працiвниковi за виконувану ним роботу. Розмiр заробiт-
ноє плати залежить вiд складностi та умов виконуваноє робо-
ти, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його
працi та господарськоє дiяльностi пiдприумства.
Стаття 2 Закону визначау структуру заробiтноє плати, роз-
межовуючи єє на основну i додаткову. Основна заробiтна пла-
та являу собою винагороду за виконану роботу вiдповiдно до
встановлених норм працi (норм часу, виробiтку, обслугову-
вання, посадових обовязкiв). Вона встановлюуться у виглядi
тарифних ставок (окладiв) i пiдрядних розцiнок для робiтни-
кiв i посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна
плата - це винагорода за працю понад установленi норми, за
трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Во-
на включау доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi ви-
плати, передбаченi чинним законодавством. Рiзновидом до-
датковоє заробiтноє плати е премiє, повязанi з виконанням
виробничих завдань.
3. Особливе значення мау твердження Закону про
мiнiмальну заробiтну плату. Як зазначено в ст. З, мiнiмальна
заробiтна плата - це законодавче встановлений розмiр заро-
бiтноє плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого
не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсяч-
ну, годинну норму працi (обсяг робiт). Мiнiмальна заробiтна
плата у державною соцiальною гарантiую, обовязковою на
всiй територiє Украєни для пiдприумств усiх форм власностi та
господарювання. Однак у Законi не передбачено, яким чином
ця правова норма мау здiйснюватися, скажiмо, при вирiшеннi
питань оплати працi найманих працiвникiв колективних
сiльськогосподарських пiдприумств i селянських (фермер-
ських) господарств.
426 Роздiл XIX
Законом "Про оплату працi" передбачено правила держав-
ного регулювання оплати працi (ст. 8). Держава регулюу оп-
лату працi працiвникiв пiдприумств усiх форм власностi та
господарювання через установлення розмiру мiнiмальноє за-
робiтноє плати, iнших державних норм i гарантiй, умов i роз-
мiрiв оплати працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фi-
нансуються з бюджету, керiвникiв державних пiдприумств, а
також оподаткуванням доходiв працiвникiв. Закон регламен-
туу умови визначення розмiру мiнiмальноє заробiтноє плати.
Це робиться з урiєхунiпшнм:
- вартiсноє величини мiнiмального споживчого бюджету з
поступовим зближенням рiвнiв цих показникiв у мiру стабiлi-
зацiє та розвитку економiки краєни;
загального рiвня середньоє заробiтноє плати;
продуктивностi працi, рiвня зайнятостi та iнших економiч-
них умов.
Мiнiмальна заробiтна плата встановлюуться в розмiрi, не
нижчому за вартiсну величину межi малозабезпеченостi в роз-
рахунку на одну працездатну особу.
У названому Законi викладено основнi правовi норми
(правила) щодо регулювання трудових вiдносин iз приводу
оплати працi. Застосування цих правових норм щодо працiв-
никiв сiльськогосподарського виробництва вимагау враху-
вання особливостей (специфiки) цiує галузi народного гос-
подарства.
4. Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" вперше на такому рiвнi визначаються правовi засади
органiзацiє та оплати працi членiв цього пiдприумства. Вiдпо-
вiдно до ст. 19 трудовi вiдносини членiв такого пiдприумства
визначаються цим Законом i Статутом пiдприумства, а грома-
дян, якi працюють за трудовим договором або контрактом, -
законодавстiюм про працю Украєни. Що стосууться вiдносин
щодо оплати працi, то кожне колективне сiльськогосподар-
ське пiдприумство самостiйно визначау форми, системи i
розмiри оплати працi його членiв та iнших працiвникiв. Оп-
лата працi в таких пiдприумствах здiйснюуться залежно вiд
кiлькостi та якостi трудового внеску кожного члена пiдприум-
ства i зумовлюуться пiдсумковими результатами. Розмiр при-
бутку, одержуваного в порядку оплати працi, не обмежууться.
1(им Законом передбачено також форми оплати працi - гро-
шову i натуральну. Визначенi цiую правовою нормою правила
Правове регулювання оплати працi в СiТi 427
вiдповiдним чином закрiплюються в Статутi конкретного пiд-
приумства та в чинних у ньому локальних правових актах про
оплату працi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93