Правомочностi майнового характеру включають в себе та-
кож i цiле коло обовязкiв засновникiв щодо спiльноє дiяль-
ностi по створенню ВАТ, ЗАТ, ТОВ. єхнi обовязки визнача-
ються у Законi "Про господарськi товариства" i конкретизу-
ються в установчих документах. Так, спiльними для всiх зас-
новникiв правомочностями майнового характеру у єхнi
обовязки щодо внесення вкладу в натурi (будинкiв, споруд,
сiльськогосподарськоє технiки, обладнання, матерiальних
цiнностей тощо) цiнних паперiв, (акцiй iнших субуктiв пiд-
приумництва), iнших майнових прав (у тому числi на iнтелек-
туальну власнiсть) та грошових коштiв. Юридичнi особи при-
ватного права мають також додати висновки аудитора (ауди-
торськоє фiрми) щодо спроможностi здiйснити вiдповiднi
внески до статутного фонду ВАТ, ЗАТ та ТОВ.
Особливiстю внеску саме й аграрне товариство у внесок у
виглядi права користун.iпня земельною дiлянкою (що нале-
жить селяниновi на правi приiштноє власностi), права корис-
тування водою та iншими природними ресурсами. В остан-
ньому випадку за сслянином-часновником зберiгауться право
приватноє власностi на свою землю i, вiдповiдно, виникау
право на вимоги до заснованого ВАТ, ЗАТ, ТОВ щодо рацiо-
нального використання його землi, вiдшкодування йому як
власниковi збиткiв, завданих його землi тощо.
6. Вiдповiдно до установчого договору фiзичнi та юридичнi
особи (приватного i публiчного права) зобовязанi передати,
вклади, що конкретизованi установчими документами, у ви-
глядi права користування будинками, спорудами, обладнан-
ням. До правомочностей засновника майнового характеру на-
лежать його права (вiдповiдно до умов установчого договору)
На вiдшкодування ВАТ, ЗАТ, ТОВ витрат, затрачених селяни-
ном та iншим засновником при здiйсненнi необхiдних дiй
щодо пiдготування установчих документiв та проведення ре-
устрацiє цього товариства. Це право у нього виникау тому, що
такого роду витрати не можуть бути вiднесенi до внеску у ста-
тутний фонд (капiтал) ВАТ, ЗАТ ТОВ.
Слiд однак зазначити, що згiдно з Законом "Про госпо-
дарськi товариства" (ст. 13) засновники не можуть передавати
у статутний фонд (капiтал) бюджетнi кошти, кошти, одержанi
в кредит та пiд заставу. Виходячи з сутностi права власностi
на земельнi та iншi природнi ресурси та iснування публiчно-
правового порядку, iiиникнсння права на природнi ресурси в
Украєнi за Конституцiую Украєни, Земельним кодексом Ук-
раєни, Водним кодексом Украєни, Лiсовим кодексом Украєни
та Кодексом Украєни про надра, засновники (за вiдсутностi
права власностi на цi ресурси) не можуть передавати цi ресур-
си у статутний фонд.
Засновники несуть вiдповiдальнiсть перед особами, що
пiдписалися на акцiє i перед третiми особами. Засновники та-
кож несуть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобовязання, що
виникли до реустрацiє ВАТ, ЗАТ та ТОВ.
Право засновництва i участi в ... корпоративних правовiдносинах 139
Засновники ВАТ (емiтенти) зобовязанi опублiкувати вiд-
повiдно до вимог чинного законодавства iнформацiю про ви-
пуск акцiй, змiст та порядок реустрацiє якоє встановлюуться
Державною комiсiую з цiнних паперiв та Фондового ринку.
Строк вiдкритоє пiдписки на акцiє ВАТ засновники повиннi
здiйснити у строк не бiльше 6 мiсяцiв. Засновники зобовяза-
нi видати особам, що сплатили не менше 10 вiдсоткiв вартостi
акцiй, письмовi зобовязання про продаж єм вiдповiдноє кiль-
костi акцiй. У разi, коли ВАТ вважауться незаснованим (не
вдалося вчасно покрити пiдпискою 60 вiдсоткiв акцiй), зас-
новники мають повернути внесенi ранiше особами суми або
iнше майно не пiзнiше як через ЗО днiв з дня визнання незас-
нованим ВАТ. У разi невиконання цього зобовязання зас-
новники несуть солiдарну вiдповiдальнiсть.
У разi коли псi акцiє ВАТ розповсюдженi мiж засновника-
ми, попи полиннi внести до дня скликання установчих зборiв
не менше 50 пiдсоткiп номiнальноє вартостi акцiй. Засновни-
ки ТОН мають до проведення установчих зборiв здiйснити
внесок у розмiрi ЗО вiдсоткiв вiд вказаного в установчих доку-
ментах вкладу. Згiдно з статтями 24 та 52 Закону "Про госпо-
дарськi товариства" статутний фонд ВАТ i ЗАТ не може бути
менше суми, еквiвалентноє 1250 мiнiмальним заробiтним пла-
там, а в ТОВ - не менше суми, еквiвалентноє 625 мiнiмаль-
ним заробiтним платам, виходячи iз ставки мiнiмальноє заро-
бiтноє плати, що дiу на момент створення ВАТ, ЗАТ i вiдпо-
вiдно ТОВ.
3. Пiдстави, порядок i правовi наслiдки
припинення права участi в аграрних
пiдприумствах (товариствах)
1. У соцiально-економiчному планi припинення права
участi в корпоративному сiльськогосподарському пiдприум-
ствi зумовлено не якимись обуктивними, а суто субуктивни-
ми причинами. Так, припинення права участi в субуктах аг-
рарного пiдприумництва корпоративного типу (i вiдповiдно
- припинення корпоративного права акцiонерiв та учасни-
кiв) настау у разi, по-перше, лiквiдацiє цього господарського
товариства, по-друге, продажу чи iншого вiдступлення акцiй,
часток у статутному капiталi товариства з обмеженою вiдповi-
140 Роздiл VI
дальтстю згiдно з чинним законодавством та установчими
документами акцiонерного товариства чи, вiдповiдно, това-
риства з обмеженою вiдповiдальнiстю.
Припинення права участi, самоє участi та, вiдповiдно, при-
пинення корпоративного прана н субуктах аграрного пiд-
приумництва корпоративного типу здiйснюуться певним
порядком.
Припинення участi в аграрному пiдприумствi корпоратив-
ного типу у наслiдком юридичного факту вiдступлення акцiй
акцiонерного товариства чи всiує частки у статутному капiталi
товариства з обмеженою иiдповiдальнiстю. Припинення учас-
тi в товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю може бути та-
кож у разi виключення його з цього товариства, як це перед-
бачено ст. 64 Закону "Про господарськi товариства". При ви-
ключеннi з товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю (за не-
виконання статутних обовязкiв) учасник цього товариства не
бере участi в голосуваннi.
2. Юридичний факт припинення участi в корпоративному
сiльськогосподарському пiдприумствi тягне за собою певнi
правовi наслiдки.
Припинення участi громадянина в акцiонерному това-
риствi чи товариствi з обмеженою вiдповiдальнiстю тягне за
собою позбавлення його прав учасника. Вiд дня вiдступлення
акцiй акцiонерного товариства чи частки у статутному капiта-
лi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю особа позбавля-
уться прав майнового i управлiнсько-контрольного характеру
у вiдносинах з пiдприумством корпоративного типу. Коли
особа, котра вiдступила акцiє (частку), одночасно припинила
й трудовi вiдносини з пiдприумством, то єй слiд видати трудо-
ву книжку i провести з нею розрахунок як iз найманим пра-
цiвником, що звiльнився.
У разi вiдступлення частини акцiй чи частини частки у
статутному капiталi аграрного пiдприумства, у цiує особи
зменшууться право на одержання дивiдендiв i зменшууться
кiлькiсть голосiв при голосуваннi.
Роздiл VII
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПРАЦiВНИКiВ
ДЕРЖАВНИХ СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПiДПРИтМСТВ
1. Сiльськогосподарськi працiвники
як субукти аграрних правовiдносин
1. До субуктiв права юридична наука вiдносить учасникiв
суспiльних вiдносин (громадян та юридичних осiб), якi на
пiдставi чинного законодавства у носiями субуктивних прав i
юридичних обовязкiв. Субуктами аграрного права виступа-
ють громадяни, сiльськогосподарськi пiдприумства всiх форм
власностi та форм господарювання. Всi названi субукти аг-
рарного права за законом надiленi специфiчними властивос-
тями, юридичне закрiпленим базовим становищем (правовим
статусом), що дау єм можливiсть брати участь у конкретних
правовiдносинах. Серед них важливими у суспiльнi вiдносини
у сферi працi.
Правовий статус працiвника сiльськогосподарського пiд-
приумства - це закрiплена в нормах чинного законодавства
системно впорядкована сукупнiсть реальних прав, юридич-
них обовязкiв та iнтересiв працiвника, Що єх охороняу закон,
у сферi обраноє ним суспiльне корисноє дiяльностi, яка гаран-
тууться державою i особистою вiдповiдальнiстю працiвника
перед законом, суспiльством i трудовим колективом.
Правовий статус - це результат визнання державою всiх
або окремих категорiй громадян носiями прав, обовязкiв, iн-
тересiв, що єх охороняу закон.
Розрiзняють загальний, спецiальний та iндивiдуальний
правовi статуси особи. Загальний i спецiальний статуси iсну-
ють поза стадiую реалiзацiє, в статицi. Коли працiвник сiльсь-
кого господарства як конкретний iндивiд реалiзуу належнi
йому статутнi права i обовязки, вiн набувау iндивiдуального
правового статусу. Останнiй у змiнним, динамiчним у часi та
Див.: Алексеев С. С. Общая теория права. Т. 2. - М., 1982. - С. 138.
142 Роздiл VII
показуу, якi права i обовязки єх носiй фактично реалiзуу в да-
ний момент.
Правовий статус сiльськогосподарських працiвникiв скла-
дауться з трьох основних частин: 1) конституцiйних прав,
свобод i обовязкiв громадян Украєни; 2) прав i обовязкiв, за-
крiплених галузевим iiiкоподiєкстiюм для всiх найманих пра-
цiвникiв; 3) прав i обоинчкiн, що вiдображають специфiку
правового станоитцiє iiрацiиiiикiн саме сiльськогосподар-
ських пiдприумств, а i переходом до багатоукладноє економi-
ки - сiльськогосподарських пiдприумств всiх форм власнос-
тi, форм господарювання, а також найманих працiвникiв се-
лянських (фермерських) господарств.
2. Основнi права, свободи i обовязки громадян нашоє дер-
жави закрiплено в Конституцiє. Вони складають основу пра-
вового становища громадянина Украєни i у удинi для всiх
працiвникiв, в тому числi i для сiльськогосподарських.
Характерною ознакою новоє Конституцiє Украєни у те, що
єє окремий, 11-й роздiл значно розширюу i досить детально
регламентуу права, свободи та обовязки людини i громадя-
нина. Вiдповiдно до ст. З Конституцiє права i свободи людини
та єх гарантiє визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi дер-
жави. Держава вiдповiдау перед людиною за свою дiяльнiсть.
Утвердження i забезпечення прав i свобод людини у голо-
вним обовязком держави. Людина, єє життя i здоровя, честь
i гiднiсть, недоторканнiсть та безпека визнаються в Украєнi
найвищою соцiальною цiннiстю.
Дбаючи про забезпечення прав i свобод людини та гiдних
умов єє життя, Основний Закон Украєни (ст. 36) надау право
громадянам Украєни вiльно обуднуватися у полiтичнi партiє
та громадськi органiзацiє для здiйснення i захисту своєх прав i
свобод та задоволення полiтичних, економiчних, соцiальних,
культурних та iнших iнтересiв, В тому числi громадяни мають
право на участь у професiйних спiлках з мстою захисту своєх
трудових i соцiально-скономiчних прав та iнтересiв.
Згiдно зi ст. 43 Конституцiє кожен мау право на працю, що
включау можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн
вiльно обирау або на яку вiльно погоджууться. Держава при
цьому створюу умови для повного здiйснення громадянами
права на працю, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє
та роду трудовоє дiяльностi, реалiзовуу програми професiйно-
технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiд-
Правове становище працiвникiв ДСГП
повiдно до суспiльних потреб. Згiдно з цiую статтею кожен
мау також право на належнi, безпечнi та здоровi умови працi,
на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеноє законом. Вико-
ристання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для
єхнього здоровя роботах забороняуться. Громадянам гаранту-
уться захист вiд незаконного звiльнення. А право на своучас-
не одержання винагороди за працю захищауться законом.
Вперше в Основному Законi Украєни (ст. 44) закрiплено
право тих, хто працюу, на страйк для захисту своєх економiч-
них i соцiальних iнтересiв.
Конституцiя Украєни (ст. 45) також гарантуу всiм, хто пра-
цюу, право на вiдпочинок. А згiдно зi ст. 46 Конституцiє гро-
мадяни мають право на соцiальний захист, що включау право
на забезпечення єх у разi повноє, частковоє тимчасовоє втрати
працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних
пiд них обставин, а гикож у старостi та в iнших випадках, пе-
рсдб.iчспих законом.
Право кожного громадянина на освiту закрiплюу ст. 53
Конституцiє Украєни.
Конституцiйнi права i свободи громадян поуднуються з єх-
нiми обовязками та вiдповiдальнiстю перед суспiльством.
Здiйснення прав i свобод у невiддiльним вiд виконання гро-
мадянином своєх обовязкiв. Принципово новим у положення
Конституцiє, згiдно з яким кожна людина мау право на вiль-
ний розвиток своує особистостi, якщо при цьому не порушу-
ються права i свободи iнших людей, та мау обовязки перед
суспiльством, в якому забезпечууться вiльний i всебiчний роз-
виток єє особистостi (ст. 23). Так, вiдповiдно до ст. 65 Консти-
туцiє захист Вiтчизни, незалежностi та територiальноє цiлiс-
ностi Украєни, шанування єє державних символiв у обовяз-
ком громадян Украєни. Кожен зобовязаний не заподiювати
шкоду природi, культурнiй спадщинi, вiдшкодовувати завданi
ним збитки (ст. 66). Кожен зобовязаний сплачувати податки
i збори в порядку i розмiрах, встановлених законом (ст. 67).
Згiдно зi ст. 68 Конституцiє кожен зобовязаний неухильно
додержуватися Конституцiє Украєни та законiв Украєни, не
посягати на права i свободи, честь i гiднiсть iнших людей. Не-
знання законiв не звiльняу вiд юридичноє вiдповiдальностi.
Названi основнi конституцiйнi права та обовязки грома-
дян Украєни знайшли свiй подальший розвиток i конкретиза-
цiю у вiдповiдному законодавствi;
146
бiльш суттуво цi особливостi виявляються в регулюваннi ро-
бочого часу i часу вiдпочинку iiрiiцiпникiв сiльського госпо-
дарства. Згiдно зi ст. 50 КЗпП нормальна тривалiсть робочого
часу для працiвникiв не може перевищувати 40 годин на
тиждень.
При збереженнi загальноє тривалостi робочого часу, вста-
новленого чинним законодпнстном про працю для всiх пра-
цiвникiв, режим роботи єє сiльськогосподарських пiдприум-
ствах встанонлюстьсн i урпхуванням сезонностi сiльськогос-
подарського вироби ицтнн, напруженостi роботи в перiоди
року.
З мстою найбiльш правильного використання робочого
часу дирекцiє ДСП i ТОВ та правлiнням КСГП, СпС, ВСГК,
АТ надано право за погодженням з комiтетами профспiлок в
перiод напружених польових робiт (посiв, догляд за посiвами,
заготiвля кормiв, збирання врожаю, оранка та iн.), у випадку
виробничоє необхiдностi, збiльшувати тривалiсть робочого
дня для працiвникiв, зайнятих у рослинництвi, але не бiльше
нiж на 10 годин. У менш напруженi перiоди польових робiт
робочий день вiдповiдно скорочууться до 5 годин, а за бажан-
ням працiвникiв - без обмеження цими годинами. Для облi-
ку вiдпрацьованого працiвниками робочого часу згiдно зi
ст. 61 КЗпП запроваджууться пiдсумований облiк робочого
часу з тим, щоб тривалiсть цього часу за облiковий перiод не
перевищувала нормального числа робочих годин.
Дирекцiя ДСП, ТОВ i правлiння КСГП, ВСГК, СпС за по-
годженням iз профспiлковим комiтетом господарства можуть
у перiод напружених польових робiт, у випадку виробничоє
необхiдностi, залучати працiвникiв до роботи у встановленi
днi вiдпочинку з наданням взамiн цих днiв iнших днiв вiдпо-
чинку по закiнченнi кожного перiоду напружених польових
робiт. При цьому пiдсумок днiв вiдпочинку може проводи-
тись за перiод, що не персвищус двох мiсяцiв.
7. У нормативних актах, прийнятих у централiзованому
порядку, не можливо передбачити нирiшсння всiх питань, що
виникають у процесi працi. На єх пiдставi i згiдно з ними на
кожному сiльськогосподарському пiдприумствi всiх форм
власностi i форм господарювання розробляються i затверджу-
ються локальнi (мiсцевi) правовi акти, якi регулюють вiдноси-
ни, що не врегульованi законодавством. Так, у кожному
сiльськогосподарському пiдприумствi розробляються статут,
Правове становище працiвникiв ДСГП 147
правила внутрiшнього трудового розпорядку, укладауться ко-
лективний договiр, приймаються Положення про внутрi-
шньогосподарський розрахунок, акти про впровадження ко-
лективного пiдряду, оренди; Положення про оплату працi,
про премiювання, про матерiальне i моральне заохочення за
досягнення в працi, про соцiальний захист працiвникiв та iн.
Поуднання централiзованоє та локальноє нормотворчостiу
сферi сiльського господарства дозволяу забезпечити додер-
жання у правi загальних закономiрностей у регулюваннi аг-
рарних правовiдносин i враховувати єхнi особливостi на окре-
мих пiдприумствах, розширюу господарську самостiйнiсть та
iнiцiативу.
8. Змiст правового статусу сiльськогосподарських працiв-
никiв, окрiм трудових прав i обовязкiв, складають також уп-
р.iiшпськi, майновi й земельнi права та обовязки. Незалежно
вiд форми власностi пiдприумства найманi працiвники корис-
туються правом на житло, комунально-побутовi послуги, соцi-
ально-культурне обслуговування та iн.
9. Необхiдною передумовою правового статусу сiльсько-
господарського працiвника у його правосубуктнiсть.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93