Водний кодекс вiд 6 червня 1995 р. та водне законодавство
закрiплюють основнi вимоги по ефективному використанню
та охоронi вод для потреб сiльського господарства, встанов-
люють режим i право сiльськогосподарського використання
вод, визначають права i обовязки субуктiв цього виду водо-
користування, умови, пiдстави для його припинення та вiд-
повiдальнiсть за неналежне користування ними.
Лiсовий кодекс вiд 27 сiчня 1994 р., лiсове законодавство
визначають можливостi ведення лiсового господарства сiльсь-
когосподарськими пiдприумствами, встановлюють порядок
подiлу лiсiв на групи, особливостi та режим лiсовикористан-
ня, зокрема порядок здiйснення таких лiсових користувань,
як сiнокосiння i випасання тварин, збирання лiсовоє пiдстил-
ки тощо сiльськогосподарськими пiдприумствами, установа-
ми, органiзацiями i громадянами, зайнятими в сiльському
господарствi, передбачають форми та методи забезпечення
Роздiл XIII
рацiонального використання лiсiв для сiльськогосподарських
потреб.
Кодекс про надра вiд 27 липня 1994 р. та законодавство
про надра передбачають прано сiльськогосподарських пiдпри-
умств, установ, органiзацiй, iнших юридичних осiб i грома-
дян, якi проживають в сiльських поселеннях, використовува-
ти надра в межах наданих єм земельних дiлянок, добувати ко-
риснi копалини мiсценого iначсння i торф. Законодавство
встановлюу порядок видобування прiсних пiдземних вод у
межах наданих дiлянок для сiльськогосподарських та побуто-
вих потреб, а також вiд попiдальн єсть за порушення режиму
використання корисних копалин.
Законодавство про тваринний свiт визначау види права
колективноє та приватноє власностi i правила користування
тваринним свiтом сiльськогосподарськими пiдприумствами,
установами, органiзацiями, iншими юридичними особами i
громадянами, зокрема, норми щодо ведення мисливства, ри-
бальства, використання корисних властивостей життудiяль-
ностi тварин -грунтоутворювачiв, природних санiтарiв сере-
довища, запилювачiв рослин та iншi, регламентують режим
рацiонального використання тваринного свiту для потреб
сiльського господарства.
2. У системi органiзацiйно-правового забезпечення рацiо-
нального використання земель та iнших природних ресурсiв
чiльне мiсце посiдають норми законодавства про екологiчну,
в тому числi радiацiйну безпеку. Так, Закон "Про правовий
режим територiє, яка зазнала радiоактивного забруднення
внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи" вiд 28 лютого 1991 р.
визначау категорiє зон радiоактивного забруднення, радiацiй-
но небезпечних i радiоактивне забруднених земель. Зокрема,
до радiацiйне небезпечних вiдносяться землi, на яких немож-
ливе подальше проживання населення, одержання сiльсько-
господарськоє та iншоє продукцiє, продуктiв харчування, якi
вiдповiдали б державним та мiжнародним допустимим рiвням
вмiсту радiоактивних речовин, або використання яких недо-
цiльно за iншими екологiчними умовами. Такi землi пiдляга-
ють виключенню з сiльськогосподарського обiгу. До них на-
лежать дiлянки, що включають зону вiдчуження та зону без-
умовного (обовязкового) вiдселення.
Важливе значення для забезпечення ефективного i безпеч-
ного використання земель та iнших природних ресурсiв мау
Правовi засади використання земель... 277
Закон "Про пестициди i агрохiмiкати" вiд 2 березня 1995 р.,
Закон "Про карантин рослин" вiд ЗО червня 1993 р., iншi ак-
ти спецiального законодавства. Зокрема, у захищеному грун-
тi, на землях водного фонду, водоохоронних зонах, iнших
територiях, якi пiдлягають особливiй охоронi, забороняуться
застосування пестицидiв, а в окремих випадках єх застосуван-
ня можливе за наявностi позитивних висновкiв державноє
санiтарноє i екологiчноє експертизи за дозволом Укрдержхiм-
комiсiє.
У разi застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв вiдповiднi
власники земель i землекористувачi мають здiйснювати захо-
ди вiдповiдно до регламентiв, встановлених для певноє грун-
тово-клiматичноє зони, з урахуванням попереднього агрохi-
мiчного обстеження грунтiв, даних агрохiмiчного паспорта
земель, стану посiвiв, дiагностики мiнерального живлення
рослин, прогнозу розвитку шкiдникiв i хвороб.
Розповсюдження шкiдникiв, збудникiв хвороб рослин та
пiших карантинних обуктiв можуть створити умови для за-
провадження карантинного режиму з обмеженням викорис-
i.шня природних ресурсiв. Так, зокрема сiльськогосподарська
i провина для виготовлення продуктiв дитячого i дiутичного
\,iрчування може вироблятися у спецiальних сировинних зо-
и. єх, правовий режим яких визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв
Украєни.
3. Складовою органiзацiйно-правового механiзму забезпе-
чення ефективного природокористування у сiльському госпо-
дарствi у управлiння, тобто цiлеспрямована дiяльнiсть упов-
новажених органiв, направлена на забезпечення додержання
всiма пiдприумствами, органiзацiями, установами, iншими
юридичними особами i громадянами агропромислового ком-
плексу. приписiв i вимог чинного законодавства по ефектив-
ному використанню земель, iнших природних ресурсiв, вжит-
тя необхiдних заходiв щодо попередження, припинення i
встановлення правопорушень у цiй сферi, вiдновлення пору-
шених прав та законних iнтересiв власникiв i користувачiв зе-
мель та iнших природних ресурсiв.
Управлiння природокористуванням у сiльському госпо-
дарствi передбачау досягнення ефективного, збалансованого,
науково обгрунтованого, комплексного i цiльового викорис-
тання земель та iнших природних ресурсiв, стимулювання
вiдтворення цих ресурсiв, захисту агроландшафтiв, як склад-
278 Роздiл ХНi
них природних (природноантропогенних) утворень (екосис-
тем), гарантування сприятливоє екологiчноє обстановки i без-
пеки в процесi ведення сiльського господарства.
Цьому сприятиме координацiя сiльськогосподарськоє дi-
яльностi субуктiв агропромислового комплексу по ефектив-
ному використанню i вiдтворенню природних ресурсiв з боку
органiв загального управлiння: органiзацiя комплексного
прогнозування в цiй сферi, облiк i ведення земельного та iн-
ших природноресурсоних кiiдастрiн, збалансований розподiл
та перерозподiл природних ресурсiв мiж субуктами сiльсько-
господарського природовикористаиня, органiзацiя землевпо-
рядних та iнших територiально-планувальних робiт, екологiч-
ноє та землевпорядноє експертизи щодо обгрунтувань переда-
чi у власнiсть та надання у використання природних ресурсiв,
проведення екологiчного контролю, стандартизацiє i норму-
вання, встановлення лiмiтiв використання природних ресур-
сiв, систематичне iнформування населення та органiв держа-
ви про можливi змiни внаслiдок здiйснення сiльськогоспо-
дарськоє дiяльностi, монiторингу i вирiшення спорiв у галузi
природовикористання.
Залежно вiд повноважень, структури, мети i завдань, якi
реалiзують державнi органи у сферi органiзацiє ефективного
використання природних ресурсiв, можна видiлити такi фор-
ми управлiння: загальне, спецiальне i галузеве.
Загальне управлiння здiйснюуться Кабiнетом Мiнiстрiв
Украєни, урядом Автономноє Республiки Крим, мiсцевими
органами державноє виконавчоє влади, мiсцевими органами
самоврядування.
Спецiальне управлiння покладауться на уповноваженi ор-
гани - Мiнiстерство охорони навколишнього природного се-
редовища та ядерноє безпеки. Державний комiтет земельних
ресурсiв. Державний комiтет лiсового господарства, Держав-
ний комiтет по геологiє i використанню надр. Державний ко-
мiтет по водному господарству тощо.
Галузеве управлiння забезпечуу Мiнiстерство агропромис-
лового комплексу.
Центральне мiсце у системi органiзацiйно-правового меха-
нiзму (КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГТ) належить внутрiшньогос-
подарському управлiнню щодо ефективного використання
земель та iнших природних ресурсiв. Йдеться, насамперед,
про вищi органи самоврядування - загальнi збори членiв ко-

Правовi засади використання земель... 279
лективного сiльськогосподарського пiдприумства або збори
уповноважених, правлiння цих пiдприумств, а також про го-
лову акцiонерного сiльськогосподарського товариства. Вони
здiйснюють управлiнськi функцiє у сферi внутрiшньогоспо-
дарського використання належних єм земель вiдповiдно на
правi колективноє, приватноє власностi на землю або на правi
користування окремими земельними дiлянками, природними
ресурсами вiдповiдно до земельного законодавства.
Такi функцiє передбачають внутрiшньогосподарське зону-
вання земель вiдповiдно до структури, спецiалiзацiє господар-
ськоє дiяльностi i внутрiшньогосподарського проекту земле-
устрою, первинного облiку земель та iнших природних ресур-
сiв щодо єх кiлькiсного та якiсного використання, пiдготовки
та своучасного подання статистичноє звiтностi про порядок
використання, вiдтворення i охорони земель та природних
ресурсiв, участi у здiйсненнi монiторингу, контролю за цiльо-
ним i господарським природокористуванням, веденням ка-
астрiв природних ресурсiв тощо.
4. У системi органiзацiйно-правового механiзму забезпе-
Ьння ефективного природокористування в сiльському госпо-
Врствi широкого застосування набувають заходи стимулю-
вння, зокрема, економiчнi важелi. Йдеться про нормативи
iiлати i розмiри платежiв за використання земель та iнших
Природних ресурсiв, погiршення якостi цих ресурсiв, викиди
i скиди забруднюючих речовин у навколишну природне сере-
довище. Економiчнi заходи застосовуються при встановленнi
лiмiтiв використання природних ресурсiв, наданнi можливос-
тi отримання останнiх пiд заставу, наданнi пiльг при оподат-
куваннi сiльськогосподарським юридичним особам та грома-
дянам, зайнятим у сiльськогосподарському виробництвi, у ра-
зi реалiзацiє ними заходiв щодо рацiонального природокорис-
тування, надання на пiльгових умовах короткострокових i
довгострокових позичок для реалiзацiє заходiв з метою вiд-
шкодування збиткiв, заподiяних порушенням законодавства
про використання природних ресурсiв, а також застосовують-
ся iншi економiчно-правовi заходи.
Запровадження плати за землю, iнших економiчних засад
у формi рiзних платежiв у даний механiзм сприяу розвитку
нових, незалежних звязкiв управлiнськоє, науково-технiчноє i
господарськоє дiяльностi сiльськогосподарських пiдприумств,
установ, органiзацiй, iнших юридичних осiб i громадян, зай-


280_____________________________Роздiл XIII
нятих у сiльськогосподарському виробництвi, стимулюу
ощадливе використання землi та iнших природних ресурсiв,
створюу умови для нових форм органiзацiє працi i господарю-
вання та найбiльш продуктивного природокористування i за-
доволення матерiальних, естетичних, оздоровчих, пiзнаваль-
них та iнших потреб субуктiв агропромислового комплексу.
Стимулюючим чинником ефективного використання зе-
мель та iнших природних ресурсi> у механiзмi органiзацiйно-
правового забезпечення у юридична вiдповiдальнiсть за зе-
мельнi та iншi правопорушення у цiй сферi.
Залежно вiд характеру вчиненого правопорушення, еколо-
гiчного ризику i ступеня суспiльноє та екологiчноє небезпеки
юридична вiдповiдальнiсть може наставати за виннi i проти-
правнi дiє власникiв земель i природокористувачiв у формi ад-
мiнiстративноє, кримiнальноє та майновоє вiдповiдальностi
шляхом вiдшкодування заподiяних збиткiв.
2. Правовi форми використання земель
та iнших природних ресурсiв
в аграрному виробництвi
1. Використання земель та iнших природних ресурсiв
субуктами сiльськогосподарськоє дiяльностi може здiйснюва-
тися на правi колективноє i приватноє власностi на землю та
права природокористування, в тому числi орендного. Основ-
ними користувачами земель сiльськогосподарського призна-
чення у колективнi та iншi сiльськогосподарськi пiдприум-
ства, сiльськогосподарськi кооперативи i акцiонернi това-
риства, а також сiльськогосподарськi науково-дослiднi й нав-
чальнi заклади.
, На правi колективноє власностi можуть використовуватись
землi, якi передаються безкоштовно колективним сiльсько-
господарським: пiдприумствам, кооперативам, акцiонерним
товариствам, у тому числi створеним на базi радгоспiв та iн-
ших державних сiльськогосподарських пiдприумств. Переда-
ча дiлянок у колективну власнiсть провадиться мiсцевими ра-
дами народних депутатiв, на територiє яких вони розташованi.
Разом з тим, не можуть передаватись у таку власнiсть землi
загального користування населених пунктiв, землi гiрничодо-
бувноє промисловостi, удиноє енергетичноє системи, транс-
Правовi засади використання земель...________________281
порту, звязку, оборонного, природоохоронного, оздоровчо-
го, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення, лi-
сового фонду, за винятком невеликих дiлянок до 5 га; водно-
го фонду, за винятком невеликих до 3 га, земельних дiлянок,
що входять до складу сiльськогосподарських угiдь, та землi
сiльськогосподарських науково-дослiдних установ, навчаль-
них закладiв тощо. Розпорядження землями, якi перебувають
у колективнiй власностi, здiйснюуться за рiшенням загальних
зборiв колективу спiввласникiв.
Кожний член колективу сiльськогосподарського пiдпри-
умства, кооперативу, акцiонерного товариства мау право на
земельну частку (пай) землi, яка перебувау у власностi вiдпо-
вiдного пiдприумства, кооперативу, товариства. Це право по-
свiдчууться Сертифiкатом на право на земельну частку (пай)
iз зшначенням у ньому рочмiру частки в умовних кадастрових
гектпр.iх та вартiсному виразi, яке може бути обуктом купiв-
i, лi-продажу, дарування, мiни, успадкування й застави. В той
ке час цi особи можуть безперешкодно вийти з вiдповiдного
щриумства, кооперативу, товариства та одержати безкош-
|но у приватну власнiсть належний єм пай у натурi на мiс-
Ьостi i отримати на цю частку Державний акт на право при-
гноє власностi на землю.
Разом з тим, власникам таких земель можуть передаватися
Гдля використання дiлянки для сiльськогосподарських цiлей
на правi постiйного або тимчасового користування, у тому
числi на правi орендного використання земель.
Розмiщення обуктiв внутрiшньогосподарського будiв-
ництва на землях сiльськогосподарських кооперативiв, пiд-
приумств, товариств проводиться вiдповiдно до затверджува-
них проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою. Однак,
як правило, не допускауться використання для будiвництва
цих обуктiв зрошувальних i осушених земель, рiллi, дiлянок,
iайнятих багаторiчними плодовими насадженнями, тощо.
Громадяни, зайнятi у сiльському господарствi, або тi, якi
проживають у селах, можуть використовувати землi на правi
приватноє власностi для ведення селянського (фермерського)
господарства, особистого пiдсобного господарства, для будiв-
ництва та обслуговування жилого будинку i господарських
будiвель, садiвництва, дачного i гаражного будiвництва.
Зокрема, громадянам, якi виявили бажання вести селян-
ке (фермерське) господарство, що грунтууться переважно
282 Роздiл ХНi
на особистiй працi та працi членiв єх сiмей, передаються за єх
заявами земельнi дiлянки у власнiсть або користування вiдпо-
вiдними районними (мiськими) радами. Якщо члени колек-
тивного сiльськогосподарського пiдприумства та працiвники
iнших сiльськогосподарських пiдприумств (крiм дослiдних
господарств), члени сiльськогосподарських кооперативiв та
акцiонерних точаристн побажають вийти з єх складу i вести
особисте селянське (фермерське) господарство, то за рiшен-
ням ВiДiiОi1iДiЮЄ районноє, мiськоє ради єм передаються дiлян-
ки iз земель зазначених юридичних осiб безплатно або за пла-
ту, якщо розмiр дiлянки перевищуу середню земельну частку.
Всiм iншим громадянам для ведення селянського (фермер-
ського) господарства дiлянки повиннi надаватися iз земель
запасу та резервного фонду. Переважне право на одержання
земельноє дiлянки для ведення селянського (фермерського)
господарства мають громадяни, у яких у досвiд роботи у
сiльському господарствi i необхiдна квалiфiкацiя. У разi вiд-
мови такi громадяни вправi оскаржити це питання в судовому
порядку.
Для ведення селянського господарства використовуються
земельнi дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати 50 га
сiльськогосподарських угiдь i 100 га усiх iнших земель. Кон-
кретнi розмiри дiлянок в межах норм визначають вiдповiдно
районнi, мiськi ради, з урахуванням регiональних особливос-
тей, спецiалiзацiє селянського господарства i можливостей
обробiтку наданих земель переважно членами даних госпо-
дарств. До того ж цi дiлянки не пiдлягають подiлу.
Поряд з названою формою права власностi законодав-
ством передбачауться передача безоплатно земельноє дiлянки
у розмiрi не бiльше 0,6 га громадянам для ведення особистого
пiдсобного господарства на пiдставi рiшень сiльськоє, селищ-
ноє, мiськоє ради.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93