З iншого боку, акцептант, упевнений в тому, що
своучасно вiдправлена вiдповiдь вже одержана оферентом, мiг
розпочати виконання договору i зробити певнi витрати. Вiдпо-
вiдно до статтi 157 ЦК Украєни, якщо з одержаноє iз запiзнен-
ням вiдповiдi про згоду укласти договiр видно, що вiдповiдь була
надiслана своучасно, вона визнауться такою, що запiзнилася,
лише в тому разi, якщо оферент негайно повiдомить другiй стронi
про одержання вiдповiдi з запiзненням. У цьому разi запiзнiла
вiдповiдь вважауться новою пропозицiую. Якщо такого повiдом-
лення оферент не зробить, то вiн або повинен виконати укладе-
ний договiр, або вiдшкодувати збитки, яких зазнав акцептант у
звязку з невиконанням договору. Оферент може пiдтвердити
чиннiсть ранiше зробленоє пропозицiє i в тому разi, якщо вiдповiдь
на неє запiзнилась.
Як вiдзначалося, акцепт повинен бути повним i безумовним,
тiльки тодi вiн свiдчить про згоду сторiн щодо iстотних умов
договору. Проте часто, погоджуючись у принципi укласти до-
говiр, друга сторона висувау своє умови або пропонуу укласти
iнший за характером договiр. Згода, яка супроводжууться засте-
реженнями та контрпропозицiями, не може вважатися акцеп-
том. Тому згiдно з частиною першою статтi 158 ЦК Украєни
вiдповiдь про згоду укласти договiр на iнших, нiж було запропо-
новано, умовах визнауться вiдмовою вiд пропозицiє i водночас
новою пропозицiую. Сторони в цьому разi мiняються мiсцями:
акцептант стау оферентом, а оферент - акцептантом, бо на нову
пропозицiю потрiбна згода колишнього оферента. Переговори
чи обмiн листами мiж сторонами можуть тривати довго i або
завершитись досягненням згоди щодо умов договору, або не
привести до бажаного результату.
Важливим у встановлення моменту, з якого договiр вважауть-
ся укладеним. Визначити цей момент можна на основi аналiзу
статей 155 i 156 ЦК Украєни, з якого випливау, що договiр вва-
жауться укладеним у момент одержання акцепту особою, яка
направила оферту. Якщо для укладення договору, крiм згоди
42
сторiн, потрiбна передача майна або вчинення iншоє дiє (реаль-
ний договiр), то вiн вважауться укладеним з моменту передачi
вiдповiдного майна або вчинення певноє дiє.
Договiр укладають у певнiй формi: уснiй, письмовiй чи шля-
хом вчинення конклюдентних дiй (ст.42 ЦК Украєни). Якщо
сторони домовились укласти договiр у певнiй формi, вiн вва-
жауться укладеним з моменту надання йому обумовленоє фор-
ми, хоч би за законом для даного виду договорiв ця форма i не
потребувалась. Якщо згiдно з законом або угодою сторiн договiр
повинен бути укладений у письмовiй формi, вiн може бути укла-
дений як шляхом складення одного документа, так i шляхом
обмiну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, пiдписа-
ними стороною, яка єх надiслала. В передбачених законом ви-
падках договiр може бути укладений шляхом прийняття до ви-
конання замовлення (ст.154 ЦК Украєни). Нинi значно розши-
рилися технiчнi можливостi вираження волi сторiн на укладення
договору, зокрема за допомогою факсимiльного, електронного
чи iншого звязку. Використовуються й iншi засоби оформлення
договiрних вiдносин, якi дають змогу достовiрно встановити, що
документ виходить вiд сторони по договору.
Певними вiдмiнностями вiд зазначеного загального порядку
характеризууться укладення господарських договорiв мiж юри-
дичними особами. Чинне цивiльне законодавство виходить з
вимоги письмового оформлення угод (договорiв), що уклада-
ються мiж органiзацiями (частина перша ст.44 ЦК Украєни).
iнiцiативу в укладеннi договору може виявити будь-яка сторона.
При цьому складаються проект договору або лист (телеграма,
телефонограма тощо), якi виконують роль пропозицiє укласти
договiр (оферти). Найчастiше це здiйснюють постачальник,
пiдрядчик та iншi особи, якi в широкому розумiннi у послугона-
давачами.
У деяких видах господарських вiдносин складанню проекту
договору передують так званi переддоговiрнi контакти, коли, на-
приклад, замовник передау пiдрядчику необхiдну проектно-кош-
торисну та iншу документацiю для здiйснення капiтального бу-
дiвництва, а проектувальнику - вихiднi данi для проектування
тощо.
Одержавши проект договору у двох примiрниках, друга сторо-
на розглядау його i в разi згоди iз запропонованими умовами
договору пiдписуу його та надсилау один примiрник оференту.
Договiр вважауться укладеним. За наявностi заперечень щодо
умов договору пiдприумство чи органiзацiя, яка одержала про-
ект договору, складау протокол розбiжностей, про що робить
43
застереження в договорi, та а 20-деннин строк надсилау другiй
сторонi два примiрники протоколу розбiжностей разом з пiдпи-
саним договором. У цьому разi укладення договору проходить
ше одну стадiю - стадiю переддоговiрного спору.
Сторона, яка одержала протокол розбiжностей, зобовязана про-
тягом 20 днiв розглянути його, вжити заходiв щодо врегулюван-
ня розбiжностей з другою стороною. На цiй стадiє укладення
господарського договору дуже плiдною у особиста участь керiв-
никiв органiзацiй або єхнiх вiдповiдальних представникiв у роз-
глядi та погодженнi спiрних питань договору. Погодженi пункти
включаються в текст договору, а тi розбiжностi, що залишились
неврегульованими, передаються в цей самий 20-денний строк
на вирiшення арбiтражного суду, якщо це спецiально передба-
чено законом або погодженням сторiн (ст.10 Арбiтражного про-
цесуального кодексу та ст.159 ЦК Украєни).
Певнi правила дiють при укладеннi бiржових угод (договорiв).
Бiржовi операцiє (угоди) дозволяуться здiйснювати тiльки чле-
нам бiржi або брокерам. Бiржовi брокери - це фiзичнi особи,
зареустрованi на бiржi вiдповiдно до єє статуту. Обовязки бро-
керiв полягають у виконаннi доручень членiв бiржi, яких вони
представляють, на здiйснення бiржових операцiй шляхом пiдшу-
кування контрактiв i в поданнi здiйснюваних ними операцiй для
реустрацiє на бiржi (ст.16 Закону <Про товарну бiржу>).
За певну кiлькiсть днiв до початку торгiв, визначених у прави-
лах бiржовоє торгiвлi, клiунт (продавець або покупець) повинен
дати брокеровi замовлення. Брокер мау право перевiрити iнфор-
мацiю, зазначену в замовленнi, фiнансовий стан клiунта, кiлькiсть
i якiсть товару. За наявностi згоди представляти клiунта на бiржо-
вих торгах брокер повинен одержати вiд нього належно оформ-
лене доручення. Клiунт, у свою чергу, повинен перерахувати на
рахунок брокера гарантiйний внесок (маржу), що становить пев-
ний вiдсоток вiд вартостi товарiв за повною купiвельною (про-
дажною) цiною. Розмiр вiдсоткiв визначауться угодою сторiн.
Продавець товару повинен зазначити у замовленнi мiнiмальну
продажну цiну, а покупець - бажану i максимальну цiну. Пiсля
цього брокер складау картку замовлення, одна копiя якоє зали-
шауться у брокера, а друга передауться маклеровi, що веде тор-
ги. Реустрацiя укладених угод здiйснюуться вiдповiдною служ-
бою бiржi як пiд час торгiв, так i в певний строк пiсля єх завер-
шення, зазначений у правилах торгiвлi на данiй бiржi.
Укладення договорiв на аукцiонi, зокрема продаж обуктiв малоє
приватизацiє, здiйснюуться вiдповiдно до Закону Украєни <Про
приватизацiю невеликих державних пiдприумств (малу прива-
44
тизацiю)> (1992 р.). Продаж на аукцiонi полягау у прямiй пере-
дачi права власностi на обукт покупцевi, який запропонував у
ходi торгiв найвищу цiну. Аукцiон проводиться вiдповiдним ор-
ганом приватизацiє або уповноваженою ним юридичною осо-
бою при наявностi не менш як трьох покупцiв, якi повиннi
зареуструвати себе як учасники аукцiону. Перед початком торгiв
ведучий (лiцiтатор) описуу обукт приватизацiє та умови його
продажу. Початком торгiв вважауться момент оголошення по-
чатковоє цiни обукта. Якщо протягом трьох хвилин пiсля ого-
лошення не буде запропоновано бiльш високу цiну, лiцiтатор
одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбан-
ня обукта тiую особою, яка запропонувала найвищу цiну. Ре-
зультати продажу майна на аукцiонi оформляються договором
купiвлi-продажу, який укладауться мiж покупцем i уповнова-
женим представником вiдповiдного органу приватизацiє. Цей
договiр пiдлягау нотарiальному посвiдченню i реустрацiє мiсце-
вою Радою народних депутатiв.
Продаж обуктiв малоє приватизацiє за конкурсом полягау у пе-
редачi права власностi покупцевi, який запропонував найкращi
умови подальшоє експлуатацiє обукта або за рiвних умов - най-
вищу цiну. Вiдбiр покупцiв здiйснюу конкурсна комiсiя, яка ство-
рюуться органом приватизацiє. Конкурсна комiсiя визначау умови
i термiн проведення конкурсу. Покупець подау до конкурсноє
комiсiє свiй план приватизацiє обукта. Конкурс здiйснюуться у
два етапи. На першому етапi оголошууться попереднiй перемо-
жець. iнформацiя про його пропозицiє доводиться до всiх учас-
никiв конкурсу. Якщо протягом пяти робочих днiв вiд них не
надiйдуть додатковi пропозицiє, то попереднiй переможець ого-
лошууться покупцем. За наявностi iнших пропозицiй проводиться
додаткове засiдання, на якому конкурсна комiсiя розглядау цi
пропозицiє i визначау остаточного переможця. Працiвники
пiдприумства, якi створили товариство покупцiв i беруть участь
у конкурсi, за iнших рiвних умов мають прiоритетне право на
його придбання. Результати конкурсу оформляються протоко-
лом i затверджуються органом приватизацiє. З переможцем кон-
курсу укладауться договiр купiвлi-продажу, який пiдлягау нота-
рiальному посвiдченню i реустрацiє мiсцевою Радою.
Пiсля укладення договору може виникнути потреба у його змiнi
чи розiрваннi. З метою забезпечення стабiльностi майнового обо-
роту i впевненостi учасникiв у непорушностi взятих зобовязань,
закон (ст.162 ЦК Украєни) забороняу односторонню вiдмову вiд
виконання зобовязання або односторонню змiну умов догово-
ру, за винятком випадкiв, передбачених законодавчими актами.
45
Змiна договору означау, що зобовязання сторiн дiють вiдповiд-
но до змiнених умов щодо предмета, мiсця, строкiв виконання
тощо. При розiрваннi договору зобовязання сторiн припиняуть-
ся. Змiна i розiрвання договору допускаються лише за угодою
сторiн, якщо iнше не передбачено законодавчими актами або
договором. Угода про змiну або розiрвання договору вчиняуться
в тiй самiй формi, в якiй був укладений договiр, якщо iз законо-
давчого акта, договору або звичаєв дiлового обороту не випливау
iнше.
Окремi правила дiють щодо змiни або розiрвання господар-
ських договорiв мiж юридичними особами. Вiдповiдно до статтi
11 Арбiтражного процесуального кодексу Украєни пiдприумство
чи органiзацiя, яка вважау за необхiдне змiнити або розiрвати
договiр, надсилау пропозицiє про це другiй сторонi за догово-
ром. Сторона, яка одержала таку пропозицiю, повинна вiдповiс-
ти на неє не пiзнiше 20 днiв пiсля єє одержання. Якщо учасники
не досягли згоди щодо змiни чи розiрвання договору, а також у
разi неодержання вiдповiдi в установлений строк з урахуванням
поштового обiгу, заiнтересована сторона мау право передати спiр
на вирiшення арбiтражного суду.
Крiм змiни або розiрвання договору, допускауться продовжен-
ня (пролонгацiя) його дiє на новий строк. Так, вiдповiдно до час-
тини другоє статтi 19 Закону <Про оренду майна державних
пiдприумств та органiзацiй> за вiдсутностi заяви однiує iз сторiн
про припинення або змiну договору пiсля закiнчення його стро-
ку вiн вважауться продовженим на той самий строк i на тих
самих умовах, якi були передбаченi договором. Найчастiше про-
довження дiє договору оформляуться угодою сторiн, вчиненою
шляхом обмiну листами, телеграмами або iншим способом.
46
Роздiл II
Окремi види зобовязань
Глава 5
Договори купiвлi-продажу, мiни, дарування
1. Поняття i значення договору купiвлi-продажу
Функцiонування економiчного механiзму будь-якого суспiль-
ства, в якому продукти виробництва виступають товаром, а взаум-
ний обмiн ними здiйснюуться за законом вартостi, потребуу ви-
користання вiдповiдних правових форм органiзацiє обiгу товарiв,
переходу єх вiд виробникiв до споживачiв.
Договiр купiвлi-продажу - це угода, за якою продавець (одна
сторона) зобовязууться передати майно у власнiсть покупцевi
(друга сторона), а покупець зобовязууться прийняти майно i
сплатити за нього певну грошову суму (ст.224 ЦК Украєни).
Однак не всi учасники цивiльних правовiдносин можуть набу-
вати майно у власнiсть. Так, вiдповiдно до Закону Украєни <Про
власнiсть> (1991 р.) майно, що у державною власнiстю i закрiп-
лене за державним пiдприумством, належить йому на правi пов-
ного господарського вiдання, крiм випадкiв, передбачених зако-
нодавством Украєни, а майно, що у державною власнiстю i за-
крiплене за державною установою, яка перебувау на державно-
му бюджетi, - на правi оперативного управлiння (ст.ст.37, 39).
Таким чином, за договором купiвлi-продажу продавець зобо-
вязууться передати покупцевi майно у власнiсть або повне гос-
подарське вiдання чи оперативне управлiння, а останнiй зобо-
вязууться прийняти це майно i сплатити за нього обумовлену
угодою грошову суму. Це сплатний, двостороннiй i консесуальний
договiр. Вiн спрямований на безповоротне вiдчуження продавцем
майна i перехiд його у власнiсть (повне господарське вiдання чи
оперативне управлiння)2 покупця, i, отже, у юридичною пiдста-
Такий правовий режим майна може бути встановлений також
пiдприумствам iнших форм власностi, наприклад, рiшенням влас-
ника приватного пiдприумства.
2Надалi, коли йтиметься про виникнення чи припинення права
власностi, матиметься на увазi також право повного господар-
ського вiдання i право оперативного управлiння.
47
вою виникнення такого зобовязального правовiдношення, яке
обумовлюу появу в покупця абсолютного речового права.
Договiр купiвлi-продажу, як правило, мау одноразовий харак-
тер i укладауться переважно на те майно, яке у в наявностi i
пiдготовлене для вiдчуження. При цьому продавцевi сплачууть-
ся вартiсть вiдчужуваного майна лише у грошовому вираженнi. В
окремих випадках для покупця становить iнтерес не саме прид-
бане майно (як матерiальний обукт), а зафiксоване в ньому те
чи iнше право вимоги, наприклад, у разi купiвлi цiнних паперiв.
Оплата придбаного майна повинна здiйснюватися у нацiональнiй
валютi Украєни, за винятком випадкiв, передбачених законом.
Двостороннiй характер купiвлi-продажу обумовлюу взаумне ви-
никнення у кожноє iз сторiн прав i обовязкiв. Так, з укладенням
такого договору продавець приймау на себе обовязок передати
покупцевi певну рiч i водночас набувау права вимагати єє опла-
ти, а покупець, у свою чергу, зобовязаний здiйснити оплату
придбаноє речi i водночас набувау права вимагати вiд покупця єє
передачi. iншими словами, в договорi купiвлi-продажу вiдповiд-
ним правам i обовязкам продавця кореспондуються вiдповiднi
права i обовязки покупця i навпаки.
Договiр купiвлi-продажу у консесуальним, оскiльки права i обо-
вязки сторiн виникають у момент досягнення ними згоди щодо
усiх iстотних умов. Настання цього моменту може мати ряд особ-
ливостей, зумовлених тим, що для окремих видiв договорiв
купiвлi-продажу законодавець передбачау спецiальнi вимоги до
єх оформлення, без додержання яких укладена угода не може
вважатися дiйсною.
Договiр купiвлi-продажу, безумовно, у одним з найефективнi-
ших засобiв взаумозвязку виробництва i споживання, регулято-
ром нормального функцiонування господарського комплексу
краєни. Вiн може укладатися мiж громадянами, мiж органiзацiя-
ми (пiдприумствами, установами), а також мiж органiзацiями i
громадянами, що свiдчить про його унiверсальнiсть. Однак у
перiод iснування СРСР застосування такого унiверсального ре-
гулятора товарообiгу було значно обмеженим. Найбiльшого по-
ширення купiвля-продаж набула у внутрiшньому товарообiгу в
сферi державноє i кооперативноє роздрiбноє торговельноє мережi,
за допомогою якоє задовольнялася основна частина матерiаль-
них i культурних потреб громадян у товарах особистого спожи-
вання. Договiр купiвлi-продажу забезпечував також деякi потре-
би матерiально-технiчного постачання державних, кооператив-
них та iнших органiзацiй, не набувши тут належного розвитку.
Бiльше того, впродовж кiлькох десятилiть пiд впливом органiза-
48
цiйно-правових обмежень обсяг торгiвлi з використанням дого-
вору купiвлi-продажу за участю органiзацiй був зведений до
мiнiмуму. Такi угоди могли укладатися, як правило, на продук-
цiю (товари), яка не розподiлялася в плановому порядку (зокре-
ма, предметiв канцелярського, культурно-побутового, спортив-
ного призначення). У цей перiод товарообiг мiж господарюючи-
ми субуктами (юридичними особами) здiйснювався за допомо-
гою договору поставки, що укладався на пiдставi обовязкового
для сторiн планово-адмiнiстративного акту розподiлу продукцiє
(товарiв).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
своучасно вiдправлена вiдповiдь вже одержана оферентом, мiг
розпочати виконання договору i зробити певнi витрати. Вiдпо-
вiдно до статтi 157 ЦК Украєни, якщо з одержаноє iз запiзнен-
ням вiдповiдi про згоду укласти договiр видно, що вiдповiдь була
надiслана своучасно, вона визнауться такою, що запiзнилася,
лише в тому разi, якщо оферент негайно повiдомить другiй стронi
про одержання вiдповiдi з запiзненням. У цьому разi запiзнiла
вiдповiдь вважауться новою пропозицiую. Якщо такого повiдом-
лення оферент не зробить, то вiн або повинен виконати укладе-
ний договiр, або вiдшкодувати збитки, яких зазнав акцептант у
звязку з невиконанням договору. Оферент може пiдтвердити
чиннiсть ранiше зробленоє пропозицiє i в тому разi, якщо вiдповiдь
на неє запiзнилась.
Як вiдзначалося, акцепт повинен бути повним i безумовним,
тiльки тодi вiн свiдчить про згоду сторiн щодо iстотних умов
договору. Проте часто, погоджуючись у принципi укласти до-
говiр, друга сторона висувау своє умови або пропонуу укласти
iнший за характером договiр. Згода, яка супроводжууться засте-
реженнями та контрпропозицiями, не може вважатися акцеп-
том. Тому згiдно з частиною першою статтi 158 ЦК Украєни
вiдповiдь про згоду укласти договiр на iнших, нiж було запропо-
новано, умовах визнауться вiдмовою вiд пропозицiє i водночас
новою пропозицiую. Сторони в цьому разi мiняються мiсцями:
акцептант стау оферентом, а оферент - акцептантом, бо на нову
пропозицiю потрiбна згода колишнього оферента. Переговори
чи обмiн листами мiж сторонами можуть тривати довго i або
завершитись досягненням згоди щодо умов договору, або не
привести до бажаного результату.
Важливим у встановлення моменту, з якого договiр вважауть-
ся укладеним. Визначити цей момент можна на основi аналiзу
статей 155 i 156 ЦК Украєни, з якого випливау, що договiр вва-
жауться укладеним у момент одержання акцепту особою, яка
направила оферту. Якщо для укладення договору, крiм згоди
42
сторiн, потрiбна передача майна або вчинення iншоє дiє (реаль-
ний договiр), то вiн вважауться укладеним з моменту передачi
вiдповiдного майна або вчинення певноє дiє.
Договiр укладають у певнiй формi: уснiй, письмовiй чи шля-
хом вчинення конклюдентних дiй (ст.42 ЦК Украєни). Якщо
сторони домовились укласти договiр у певнiй формi, вiн вва-
жауться укладеним з моменту надання йому обумовленоє фор-
ми, хоч би за законом для даного виду договорiв ця форма i не
потребувалась. Якщо згiдно з законом або угодою сторiн договiр
повинен бути укладений у письмовiй формi, вiн може бути укла-
дений як шляхом складення одного документа, так i шляхом
обмiну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, пiдписа-
ними стороною, яка єх надiслала. В передбачених законом ви-
падках договiр може бути укладений шляхом прийняття до ви-
конання замовлення (ст.154 ЦК Украєни). Нинi значно розши-
рилися технiчнi можливостi вираження волi сторiн на укладення
договору, зокрема за допомогою факсимiльного, електронного
чи iншого звязку. Використовуються й iншi засоби оформлення
договiрних вiдносин, якi дають змогу достовiрно встановити, що
документ виходить вiд сторони по договору.
Певними вiдмiнностями вiд зазначеного загального порядку
характеризууться укладення господарських договорiв мiж юри-
дичними особами. Чинне цивiльне законодавство виходить з
вимоги письмового оформлення угод (договорiв), що уклада-
ються мiж органiзацiями (частина перша ст.44 ЦК Украєни).
iнiцiативу в укладеннi договору може виявити будь-яка сторона.
При цьому складаються проект договору або лист (телеграма,
телефонограма тощо), якi виконують роль пропозицiє укласти
договiр (оферти). Найчастiше це здiйснюють постачальник,
пiдрядчик та iншi особи, якi в широкому розумiннi у послугона-
давачами.
У деяких видах господарських вiдносин складанню проекту
договору передують так званi переддоговiрнi контакти, коли, на-
приклад, замовник передау пiдрядчику необхiдну проектно-кош-
торисну та iншу документацiю для здiйснення капiтального бу-
дiвництва, а проектувальнику - вихiднi данi для проектування
тощо.
Одержавши проект договору у двох примiрниках, друга сторо-
на розглядау його i в разi згоди iз запропонованими умовами
договору пiдписуу його та надсилау один примiрник оференту.
Договiр вважауться укладеним. За наявностi заперечень щодо
умов договору пiдприумство чи органiзацiя, яка одержала про-
ект договору, складау протокол розбiжностей, про що робить
43
застереження в договорi, та а 20-деннин строк надсилау другiй
сторонi два примiрники протоколу розбiжностей разом з пiдпи-
саним договором. У цьому разi укладення договору проходить
ше одну стадiю - стадiю переддоговiрного спору.
Сторона, яка одержала протокол розбiжностей, зобовязана про-
тягом 20 днiв розглянути його, вжити заходiв щодо врегулюван-
ня розбiжностей з другою стороною. На цiй стадiє укладення
господарського договору дуже плiдною у особиста участь керiв-
никiв органiзацiй або єхнiх вiдповiдальних представникiв у роз-
глядi та погодженнi спiрних питань договору. Погодженi пункти
включаються в текст договору, а тi розбiжностi, що залишились
неврегульованими, передаються в цей самий 20-денний строк
на вирiшення арбiтражного суду, якщо це спецiально передба-
чено законом або погодженням сторiн (ст.10 Арбiтражного про-
цесуального кодексу та ст.159 ЦК Украєни).
Певнi правила дiють при укладеннi бiржових угод (договорiв).
Бiржовi операцiє (угоди) дозволяуться здiйснювати тiльки чле-
нам бiржi або брокерам. Бiржовi брокери - це фiзичнi особи,
зареустрованi на бiржi вiдповiдно до єє статуту. Обовязки бро-
керiв полягають у виконаннi доручень членiв бiржi, яких вони
представляють, на здiйснення бiржових операцiй шляхом пiдшу-
кування контрактiв i в поданнi здiйснюваних ними операцiй для
реустрацiє на бiржi (ст.16 Закону <Про товарну бiржу>).
За певну кiлькiсть днiв до початку торгiв, визначених у прави-
лах бiржовоє торгiвлi, клiунт (продавець або покупець) повинен
дати брокеровi замовлення. Брокер мау право перевiрити iнфор-
мацiю, зазначену в замовленнi, фiнансовий стан клiунта, кiлькiсть
i якiсть товару. За наявностi згоди представляти клiунта на бiржо-
вих торгах брокер повинен одержати вiд нього належно оформ-
лене доручення. Клiунт, у свою чергу, повинен перерахувати на
рахунок брокера гарантiйний внесок (маржу), що становить пев-
ний вiдсоток вiд вартостi товарiв за повною купiвельною (про-
дажною) цiною. Розмiр вiдсоткiв визначауться угодою сторiн.
Продавець товару повинен зазначити у замовленнi мiнiмальну
продажну цiну, а покупець - бажану i максимальну цiну. Пiсля
цього брокер складау картку замовлення, одна копiя якоє зали-
шауться у брокера, а друга передауться маклеровi, що веде тор-
ги. Реустрацiя укладених угод здiйснюуться вiдповiдною служ-
бою бiржi як пiд час торгiв, так i в певний строк пiсля єх завер-
шення, зазначений у правилах торгiвлi на данiй бiржi.
Укладення договорiв на аукцiонi, зокрема продаж обуктiв малоє
приватизацiє, здiйснюуться вiдповiдно до Закону Украєни <Про
приватизацiю невеликих державних пiдприумств (малу прива-
44
тизацiю)> (1992 р.). Продаж на аукцiонi полягау у прямiй пере-
дачi права власностi на обукт покупцевi, який запропонував у
ходi торгiв найвищу цiну. Аукцiон проводиться вiдповiдним ор-
ганом приватизацiє або уповноваженою ним юридичною осо-
бою при наявностi не менш як трьох покупцiв, якi повиннi
зареуструвати себе як учасники аукцiону. Перед початком торгiв
ведучий (лiцiтатор) описуу обукт приватизацiє та умови його
продажу. Початком торгiв вважауться момент оголошення по-
чатковоє цiни обукта. Якщо протягом трьох хвилин пiсля ого-
лошення не буде запропоновано бiльш високу цiну, лiцiтатор
одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбан-
ня обукта тiую особою, яка запропонувала найвищу цiну. Ре-
зультати продажу майна на аукцiонi оформляються договором
купiвлi-продажу, який укладауться мiж покупцем i уповнова-
женим представником вiдповiдного органу приватизацiє. Цей
договiр пiдлягау нотарiальному посвiдченню i реустрацiє мiсце-
вою Радою народних депутатiв.
Продаж обуктiв малоє приватизацiє за конкурсом полягау у пе-
редачi права власностi покупцевi, який запропонував найкращi
умови подальшоє експлуатацiє обукта або за рiвних умов - най-
вищу цiну. Вiдбiр покупцiв здiйснюу конкурсна комiсiя, яка ство-
рюуться органом приватизацiє. Конкурсна комiсiя визначау умови
i термiн проведення конкурсу. Покупець подау до конкурсноє
комiсiє свiй план приватизацiє обукта. Конкурс здiйснюуться у
два етапи. На першому етапi оголошууться попереднiй перемо-
жець. iнформацiя про його пропозицiє доводиться до всiх учас-
никiв конкурсу. Якщо протягом пяти робочих днiв вiд них не
надiйдуть додатковi пропозицiє, то попереднiй переможець ого-
лошууться покупцем. За наявностi iнших пропозицiй проводиться
додаткове засiдання, на якому конкурсна комiсiя розглядау цi
пропозицiє i визначау остаточного переможця. Працiвники
пiдприумства, якi створили товариство покупцiв i беруть участь
у конкурсi, за iнших рiвних умов мають прiоритетне право на
його придбання. Результати конкурсу оформляються протоко-
лом i затверджуються органом приватизацiє. З переможцем кон-
курсу укладауться договiр купiвлi-продажу, який пiдлягау нота-
рiальному посвiдченню i реустрацiє мiсцевою Радою.
Пiсля укладення договору може виникнути потреба у його змiнi
чи розiрваннi. З метою забезпечення стабiльностi майнового обо-
роту i впевненостi учасникiв у непорушностi взятих зобовязань,
закон (ст.162 ЦК Украєни) забороняу односторонню вiдмову вiд
виконання зобовязання або односторонню змiну умов догово-
ру, за винятком випадкiв, передбачених законодавчими актами.
45
Змiна договору означау, що зобовязання сторiн дiють вiдповiд-
но до змiнених умов щодо предмета, мiсця, строкiв виконання
тощо. При розiрваннi договору зобовязання сторiн припиняуть-
ся. Змiна i розiрвання договору допускаються лише за угодою
сторiн, якщо iнше не передбачено законодавчими актами або
договором. Угода про змiну або розiрвання договору вчиняуться
в тiй самiй формi, в якiй був укладений договiр, якщо iз законо-
давчого акта, договору або звичаєв дiлового обороту не випливау
iнше.
Окремi правила дiють щодо змiни або розiрвання господар-
ських договорiв мiж юридичними особами. Вiдповiдно до статтi
11 Арбiтражного процесуального кодексу Украєни пiдприумство
чи органiзацiя, яка вважау за необхiдне змiнити або розiрвати
договiр, надсилау пропозицiє про це другiй сторонi за догово-
ром. Сторона, яка одержала таку пропозицiю, повинна вiдповiс-
ти на неє не пiзнiше 20 днiв пiсля єє одержання. Якщо учасники
не досягли згоди щодо змiни чи розiрвання договору, а також у
разi неодержання вiдповiдi в установлений строк з урахуванням
поштового обiгу, заiнтересована сторона мау право передати спiр
на вирiшення арбiтражного суду.
Крiм змiни або розiрвання договору, допускауться продовжен-
ня (пролонгацiя) його дiє на новий строк. Так, вiдповiдно до час-
тини другоє статтi 19 Закону <Про оренду майна державних
пiдприумств та органiзацiй> за вiдсутностi заяви однiує iз сторiн
про припинення або змiну договору пiсля закiнчення його стро-
ку вiн вважауться продовженим на той самий строк i на тих
самих умовах, якi були передбаченi договором. Найчастiше про-
довження дiє договору оформляуться угодою сторiн, вчиненою
шляхом обмiну листами, телеграмами або iншим способом.
46
Роздiл II
Окремi види зобовязань
Глава 5
Договори купiвлi-продажу, мiни, дарування
1. Поняття i значення договору купiвлi-продажу
Функцiонування економiчного механiзму будь-якого суспiль-
ства, в якому продукти виробництва виступають товаром, а взаум-
ний обмiн ними здiйснюуться за законом вартостi, потребуу ви-
користання вiдповiдних правових форм органiзацiє обiгу товарiв,
переходу єх вiд виробникiв до споживачiв.
Договiр купiвлi-продажу - це угода, за якою продавець (одна
сторона) зобовязууться передати майно у власнiсть покупцевi
(друга сторона), а покупець зобовязууться прийняти майно i
сплатити за нього певну грошову суму (ст.224 ЦК Украєни).
Однак не всi учасники цивiльних правовiдносин можуть набу-
вати майно у власнiсть. Так, вiдповiдно до Закону Украєни <Про
власнiсть> (1991 р.) майно, що у державною власнiстю i закрiп-
лене за державним пiдприумством, належить йому на правi пов-
ного господарського вiдання, крiм випадкiв, передбачених зако-
нодавством Украєни, а майно, що у державною власнiстю i за-
крiплене за державною установою, яка перебувау на державно-
му бюджетi, - на правi оперативного управлiння (ст.ст.37, 39).
Таким чином, за договором купiвлi-продажу продавець зобо-
вязууться передати покупцевi майно у власнiсть або повне гос-
подарське вiдання чи оперативне управлiння, а останнiй зобо-
вязууться прийняти це майно i сплатити за нього обумовлену
угодою грошову суму. Це сплатний, двостороннiй i консесуальний
договiр. Вiн спрямований на безповоротне вiдчуження продавцем
майна i перехiд його у власнiсть (повне господарське вiдання чи
оперативне управлiння)2 покупця, i, отже, у юридичною пiдста-
Такий правовий режим майна може бути встановлений також
пiдприумствам iнших форм власностi, наприклад, рiшенням влас-
ника приватного пiдприумства.
2Надалi, коли йтиметься про виникнення чи припинення права
власностi, матиметься на увазi також право повного господар-
ського вiдання i право оперативного управлiння.
47
вою виникнення такого зобовязального правовiдношення, яке
обумовлюу появу в покупця абсолютного речового права.
Договiр купiвлi-продажу, як правило, мау одноразовий харак-
тер i укладауться переважно на те майно, яке у в наявностi i
пiдготовлене для вiдчуження. При цьому продавцевi сплачууть-
ся вартiсть вiдчужуваного майна лише у грошовому вираженнi. В
окремих випадках для покупця становить iнтерес не саме прид-
бане майно (як матерiальний обукт), а зафiксоване в ньому те
чи iнше право вимоги, наприклад, у разi купiвлi цiнних паперiв.
Оплата придбаного майна повинна здiйснюватися у нацiональнiй
валютi Украєни, за винятком випадкiв, передбачених законом.
Двостороннiй характер купiвлi-продажу обумовлюу взаумне ви-
никнення у кожноє iз сторiн прав i обовязкiв. Так, з укладенням
такого договору продавець приймау на себе обовязок передати
покупцевi певну рiч i водночас набувау права вимагати єє опла-
ти, а покупець, у свою чергу, зобовязаний здiйснити оплату
придбаноє речi i водночас набувау права вимагати вiд покупця єє
передачi. iншими словами, в договорi купiвлi-продажу вiдповiд-
ним правам i обовязкам продавця кореспондуються вiдповiднi
права i обовязки покупця i навпаки.
Договiр купiвлi-продажу у консесуальним, оскiльки права i обо-
вязки сторiн виникають у момент досягнення ними згоди щодо
усiх iстотних умов. Настання цього моменту може мати ряд особ-
ливостей, зумовлених тим, що для окремих видiв договорiв
купiвлi-продажу законодавець передбачау спецiальнi вимоги до
єх оформлення, без додержання яких укладена угода не може
вважатися дiйсною.
Договiр купiвлi-продажу, безумовно, у одним з найефективнi-
ших засобiв взаумозвязку виробництва i споживання, регулято-
ром нормального функцiонування господарського комплексу
краєни. Вiн може укладатися мiж громадянами, мiж органiзацiя-
ми (пiдприумствами, установами), а також мiж органiзацiями i
громадянами, що свiдчить про його унiверсальнiсть. Однак у
перiод iснування СРСР застосування такого унiверсального ре-
гулятора товарообiгу було значно обмеженим. Найбiльшого по-
ширення купiвля-продаж набула у внутрiшньому товарообiгу в
сферi державноє i кооперативноє роздрiбноє торговельноє мережi,
за допомогою якоє задовольнялася основна частина матерiаль-
них i культурних потреб громадян у товарах особистого спожи-
вання. Договiр купiвлi-продажу забезпечував також деякi потре-
би матерiально-технiчного постачання державних, кооператив-
них та iнших органiзацiй, не набувши тут належного розвитку.
Бiльше того, впродовж кiлькох десятилiть пiд впливом органiза-
48
цiйно-правових обмежень обсяг торгiвлi з використанням дого-
вору купiвлi-продажу за участю органiзацiй був зведений до
мiнiмуму. Такi угоди могли укладатися, як правило, на продук-
цiю (товари), яка не розподiлялася в плановому порядку (зокре-
ма, предметiв канцелярського, культурно-побутового, спортив-
ного призначення). У цей перiод товарообiг мiж господарюючи-
ми субуктами (юридичними особами) здiйснювався за допомо-
гою договору поставки, що укладався на пiдставi обовязкового
для сторiн планово-адмiнiстративного акту розподiлу продукцiє
(товарiв).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71