Цивiльним процесуальним кодексом Украєни безпосередньо
визначено порядок продажу з прилюдних торгiв будинку, на який
судом звернено стягнення (ст.394-402).
Можливий також продаж майна на конкурсних умовах. Така
форма купiвлi-продажу застосовууться переважно щодо обуктiв
приватизацiє державного майна, порядок здiйснення єє визначе-
но Положенням про застосування способiв приватизацiє майна
державних пiдприумств. Вiдповiдно до пункту 4.1 цього Поло-
ження продаж обуктiв за конкурсом - це спосiб приватизацiє,
за яким власником обукта стау покупець, що запропонував най-
кращi умови подальшоє експлуатацiє його (некомерцiйний кон-
курс) або за рiвних фiксованих умов - найвищу цiну (комерцiй-
ний конкурс).
Купiвля-продаж майна державних пiдприумств у порядку прива-
тизацiє. Правовi пiдстави i засади приватизацiє майна державних
пiдприумств та порядок єє здiйснення визначаються Законами
Украєни <Про приватизацiю майна державних пiдприумств>, <Про
приватизацiю невеликих державних пiдприумств (малу привати-
Голос Украєни. - 1995. - 31 жовтня.
державний iнформацiйний бюлетень про приватизацiю.
- С.27-78; Бiзнес. - 1995. - 11 травня.
№2.
82
зацiю)>, <Про приватизацiйнi папери>. Державною програмою
приватизацiє, яка щорiчно перезатверджууться, та iншими чис-
ленними актами законодавства, якi в цiлому утворюють само-
стiйну галузь приватизацiйного законодавства.
Вiдповiдно до статтi 1 Закону Украєни <Про приватизацiю майна
державних пiдприумств> приватизацiя майна державних
пiдприумств - це вiдчуження майна, що перебувау у загально-
державнiй, республiканськiй (Автономноє Республiки Крим) i ко-
мунальнiй власностi, на користь фiзичних та недержавних юри-
дичних осiб. Пiд вiдчуженням обуктiв приватизацiє треба розу-
мiти особливий вид угоди, оформлюваноє договором купiвлi-про-
дажу. Передумови укладення такоє угоди та єє змiст залежать вiд
застосовуваного способу приватизацiє. За законом приватизацiя
державного майна здiйснюуться способом:
- продажу обуктiв приватизацiє та незавершеного будiвницт-
ва на аукцiонi, за конкурсом, в тому числi з виключним застосу-
ванням майнових сертифiкатiв, вiльноконвертованоє валюти;
- продажу часток (акцiй, паєв) у майнi пiдприумств на аукцi-
онi, за конкурсом, на фондовiй бiржi та iншими способами, що
передбачають конкуренцiю покупцiв;
- викупу майна державного пiдприумства, зданого в оренду;
- викупу обуктiв малоє приватизацiє товариствами покупцiв,
створених працiвниками цих обуктiв.
Вiдчуження майна державних пiдприумств, яке пiддягау при-
ватизацiє, мау оформлятися вiдповiдним договором купiвлi-про-
дажу. Законодавство про приватизацiю вичерпно визначау коло
субуктiв i обуктiв приватизацiє, сторiн у договорi купiвлi-про-
дажу та iстотнi умови договору. Продавцем у такому договорi
виступау вiдповiдний державний орган приватизацiє. Покупця-
ми обуктiв приватизацiє можуть бути: громадяни Украєни, iно-
земнi особи, особи без громадянства; юридичнi особи, зареуст-
рованi на територiє Украєни, крiм передбачених законом випадкiв;
юридичнi особи iнших держав. Водночас не можуть бути покуп-
цями: юридичнi особи щодо обуктiв, перелiк яких визначауться
державною, республiканською (Автономна Республiка Крим) та
мiсцевими програмами приватизацiє; юридичнi особи, у майнi
яких частка державноє власностi перевищуу 25 вiдсоткiв; органи
державноє влади i управлiння; працiвники органiв приватизацiє
(крiм випадкiв використання ними приватизацiйних паперiв).
Державною програмою приватизацiє можуть бути встановленi
й iншi способи приватизацiє державного майна.
83
Фiзичнi особи мають право у встановленому порядку створю-
вати для спiльного здiйснення приватизацiє господарське това-
риство або товариство покупцiв.
Вiдповiдно до статтi 27 Закону Украєни <Про приватизацiю
майна державних пiдприумств> до договору купiвлi-продажу мо-
жуть включатися передбаченi планом приватизацiє зобовязання
щодо збереження досягнутих на момент угоди номенклатури та
обсягу виробництва зазначених видiв продукцiє (послуг), вiдшко-
дування боргiв державного пiдприумства, утримання обуктiв со-
цiально-побутового призначення тощо. Термiн дiє цих зобовя-
зань не повинен перевищувати двох рокiв. При цьому заборо-
няуться включати до договору умови, не передбаченi планом
приватизацiє та умовами аукцiону, конкурсу без згоди покупця i
продавця. Вiдповiднi вимоги до оформлення договору купiвлi-
продажу сформульованi також у статтi 25 Закону Украєни <Про
приватизацiю невеликих державних пiдприумств (малу привати-
зацiю)>. Однак в обох випадках договори купiвлi-продажу обуктiв
приватизацiє пiдлягають нотарiальному посвiдченню i наступнiй
реустрацiє мiсцевою Радою народних депутатiв.
На вiдносини купiвлi-продажу обуктiв приватизацiє можуть
поширюватися також вiдповiднi норми цивiльного законодав-
ства про угоди, якщо iнше не випливау з законодавства про при-
ватизацiю. Зокрема, на пiдставi норм ЦК Украєни можуть ви-
знаватися недiйсними договори купiвлi-продажу обуктiв прива-
тизацiє.
З метою впорядкування та унiфiкацiє угод про вiдчуження
обуктiв приватизацiє Фондом державного майна Украєни роз-
робленi i рекомендованi взiрцевi договори купiвлi-продажу дер-
жавного майна на аукцiонi, за конкурсом, за викупом та iншi, а
також перелiк формалiзованих документiв, необхiдних для оформ-
лення продажу.2
Форварднi, фючерснi та опцiоннi операцiє (угоди). Такi угоди
притаманнi економiчним вiдносинам ринкового спрямування.
Єх визначення дано в Законi Украєни <Про оподаткування при-
бутку пiдприумств> (ст.1).3
Бiльш детально про правовi засади приватизацiє див.: Пилипенко
А.Я., Щербина В.С. Основи господарського права Украєни. - К.,
1995. - С. 141-157.
державний iнформацiйний бюлетень про приватизацiю. - 1995.
- №2. - С.45-78; - №4. - С.39-53.
вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1995. - №4. - Ст.28.
84
Форвардна операцiя - це господарча операцiя субукта пiдприум-
ництва, що передбачау придбання (продаж) форвардноє угоди,
тобто зобовязання придбати (продати) продукцiю сезонного ви-
робництва, цiннi папери або валютнi цiнностi у визначений час
у майбутньому, з фiксацiую цiни реалiзацiє на дату укладення
форвардноє угоди.
Фючерсна операцiя - господарча операцiя субукта пiдпри-
умництва, що передбачау придбання (продаж) фючерсноє уго-
ди, тобто зобовязання придбати (продати) продукцiю сезонно-
го виробництва, цiннi папери або валютнi цiнностi у визначе-
ний час у майбутньому, з фiксацiую цiни реалiзацiє на дату
здiйснення реалiзацiє.
Операцiя з опцiоном - господарча операцiя субукта пiдприум-
ництва, що передбачау продаж (купiвлю) опцiону, тобто пра-
ва придбати (продати) продукцiю сезонного виробництва, цiннi
папери або валютнi цiнностi у будь-який момент протягом
визначеного часу, з фiксацiую цiни реалiзацiє на дату укла-
дення (придбання) опцiону. Продавець опцiону несе зобовя-
зання щодо збереження безумовноє i безвiдкличноє пропозицiє
про реалiзацiю права покупця опцiону на придбання (продаж)
зазначених обуктiв протягом строку дiє опцiону. При цьому
покупець (продавець) форвардноє чи фючерсноє угоди мау
право на вiдмову вiд єє виконання виключно за наявностi зго-
ди iншоє сторони угоди. Покупець опцiону мау право на свiй
розсуд вiдмовитися вiд придбання (продажу) обумовлених
обуктiв.
В усiх перелiчених угодах єх виконання вiддалене у часi вiд
моменту єх укладення. Однак, якщо форвардна i фючерсна уго-
ди передбачають єх виконання у майбутньому у <певний час>, то
операцiя з опцiоном - <у будь-який момент протягом певного
часу>. Фючерснi та опцiоннi угоди останнiм часом застосову-
ють на бiржах, аукцiонах. Особливо поширеними стали фю-
черснi бiржовi угоди, предметом яких у стандартний контракт
на стандартизований товар, якого на момент укладення угоди
не iснуу. Форвардна угода фактично передбачау поставку това-
ру в майбутньому i може бути позабiржовою.2
Див.: Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Основи господарського пра-
ва Украєни. - К., 1995. - С. 163-168.
2Див.: Правила застосування Закону Украєни <Про оподатку-
вання прибутку пiдприумств> вiд 27.06.95; Бiзнес. - 1995. - 8
серпня.
85
б. Договiр мiни
У Цивiльному кодексi Украєни вiдсутну визначення договору
мiни. У ньому лише зазначауться, що за договором мiни мiж
сторонами проводиться обмiн одного майна на iнше. При цьому
кожний з тих, хто бере участь у мiнi, вважауться продавцем того
майна, яке вiн дау в обмiн, i покупцем майна, яке одержуу (ст.241).
Договiр мiни спрямований на невiдворотне вiдчуження кож-
ною iз сторiн належного єй майна. У сторони, яка за договором
мiни набувау майно, вiдповiдно виникау право власностi (право
повного господарського вiдання або право оперативного управ-
лiння).
За своєми юридичними ознаками договiр мiни у сплатним, дво-
стороннiм, консесуальним.
Договiр мiни за своєм змiстом i за формою мау багато спiльно-
го з договором купiвлi-продажу. У раннiй перiод iсторичного
розвитку, коли суспiльство ще не мало грошовоє одиницi, мiна
була основною правовою формою забезпечення потреб грома-
дян i товарообiгу. Найiстотнiшою ознакою для розмежування
цих двох договорiв у те, що в договорi купiвлi-продажу за прода-
ване майно продавцю сплачууться вiдповiдна його вартiсть лише
в грошовому вираженнi. За договором мiни у разi нерiвноцiн-
ностi обмiнюваного майна сторона, яка отримуу рiч бiльшоє вар-
тостi, може компенсувати iншiй сторонi рiзницю вiдповiдною
сумою. За таких умов, однак, договiр мiни не перетворюуться на
договiр купiвлi-продажу.
Вiдповiдно до статтi 242 ЦК Украєни правове регулювання
договору мiни повинно здiйснюватися за правилами про договiр
купiвлi-продажу, якщо iнше не випливау iз змiсту вiдносин сторiн.
Таким чином вирiшуються питання про форму та умови догово-
ру мiни, про права, обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн за недо-
лiки обмiнюваного майна тощо. Правила купiвлi-продажу, не
притаманнi договору мiни, або якi суперечать його змiсту, на-
приклад, правила про сплату за куплену рiч грошовоє суми, до
договору мiни не застосовуються. Не у договором мiни угоди
про обмiн громадянами жилих примiщень, якi вони займають
як наймачi, вiдносини з обмiну промислових товарiв, придбаних
громадянами в роздрiбнiй торговельнiй мережi, якщо вони з
якихось причин не влаштовують покупця або у неякiсними.
До недавнього часу договiр мiни широко не застосовувався.
Бiльше того, сфера його застосування постiйно звужувалася. Так,
за чинним ранiше законодавством, договiр мiни, в якому однiую
або обома сторонами виступали державнi органiзацiє, мiг бути ук-
86
ладений лише у випадках, передбачених законодавством. Мiж кол-
госпами та iншими кооперативними, а також громадськими органi-
зацiями договори мiни мали укладатися в межах спецiальноє пра-
воздатностi єх i якщо це не суперечило закону. Громадяни укла-
дали договори мiни переважно побутового характеру. Забороня-
лися, як правило, товарообмiннi вiдносини мiждержавними органi-
зацiями i громадянами. Наявнiсть цих та багатьох iнших обме-
жень щодо застосування договору мiни у сферi товарообiгу зу-
мовлювалася централiзованою плановою системою розподiлу ма-
терiальних благ, iгноруванням законiв ринковоє економiки.
i лише пiсля започаткування економiчних реформ ринкового
спрямування, прийняття нового законодавства про власнiсть,
пiдприумництво тощо договiр мiни набув вагомiшого значення.
Так, вiдповiдно до статтi 4 Закону Украєни <Про власнiсть> влас-
ник мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не
суперечать закону, тобто саме власник вправi обирати спосiб
вiдчуження належного йому майна. В Законi Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi> (ст.10) прямо зазначауться, що пiдприум-
ства можуть вiдчужувати, в тому числi обмiнювати, належне єм
майно iншим пiдприумствам, а також за певних умов громадя-
нам. Предметом договору мiни може бути практично все те май-
но, що i в договорi купiвлi-продажу. Разом з тим, у законодавствi
можуть встановлюватися тi чи iншi обмеження щодо товарооб-
мiнних угод. В умовах реформування системи розподiлу про-
дуктiв матерiального виробництва, виникнення диспропорцiй у
структурi виробництва та вiдсутностi у субуктiв пiдприумницт-
ва достатнiх коштiв набули поширення бартернi угоди.
Договiр мiни може породжувати негативнi тенденцiє. Зокрема,
бартернi угоди здатнi гальмувати товарообiг, а в умовах дефiциту
обiгових коштiв - спонукати сторони укладати єх на невигiдних
та нееквiвалентних умовах, особливо в зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi. Тому з метою упорядкування здiйснення бартерних
(товарообмiнних) операцiй субуктами зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi Украєни, регулювання платiжного балансу Украєни 27
сiчня 1995 р. було прийнято Указ Президента Украєни <Про ре-
гулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi>.
Вiдповiдно до статтi згаданого Указу бартерна (товарообмiн-
на) операцiя у галузi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi - це один
з видiв експортно-iмпортних операцiй, оформлених удиним до-
говором мiж субуктом зовнiшньоекономiчноє дiяльностi Украє-
ни та iноземним субуктом господарськоє дiяльностi, що перед-
бачау збалансований за вартiстю обмiн товарами, не опосеред-
87
кований рухом коштiв у готiвковiй чи безготiвковiй формi (бар-
терний договiр). В Указi визначаються порядок вiдкриття, вне-
сення та повернення попереднiх iмпортних депозитiв у разi
здiйснення бартерних операцiй, предметом яких у високолiквiднi
експортнi товари Украєни, високолiквiдна сiльгосппродукцiя та
високолiквiднi продукти єє переробки i товари, що у критичним
iмпортом для Украєни. Вiдповiдно до статтi 11 згаданого вище
Указу товари, що iмпортуються за бартерним договором, пiдля-
гають ввезенню на митну територiю Украєни у строки, зазначенi
в такому договорi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати
митного оформлення товарiв, що фактично експортованi за бар-
терним договором, а в разi експорту за бартерним договором
робiт, послуг - з дати пiдписання акта або iншого документа,
що засвiдчуу виконання робiт, надання послуг. Порушення цих
строкiв ввезення товарiв (виконання робiт, надання послуг), що
iмпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнен-
ня пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3% вiд вартостi
неодержаних товарiв в iноземнiй валютi, перерахованiй у валюту
Украєни за офiцiйним поточним курсом валюти Украєни до до-
лара США на день нарахування пенi.
На вiдмiну вiд традицiйного договору мiни предметом бартер-
ного договору можуть бути не лише майно, а й послуги i роботи,
що випливау iз змiсту зазначеного Указу. Бiльше того, можлива
ситуацiя, за якоє взагалi немау обмiну реальними товарами, на-
приклад, коли кожна з сторiн бартерного договору надау одна
однiй послуги чи виконуу роботи.
До бартерного договору в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi за-
стосовуються вiдповiднi положення Закону Украєни <Про зов-
нiшньоекономiчну дiяльнiсть>, iншi спецiальнi законодавчi акти.
7. Договiр дарування
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передау
безоплатно iншiй сторонi (обдарованiй) майно у власнiсть (ст.243
ЦК Украєни). Отже, договiр дарування, як i договори мiни,
купiвлi-продажу, направлений на безповоротне припинення права
власностi у дарувальника i виникнення права власностi (права
повного господарського вiдання чи права оперативного управ-
лiння) в обдарованоє особи. Як i продавець, дарувальник пови-
нен бути власником вiдчужуваного в такий спосiб майна. Проте
на вiдмiну вiд зазначених договорiв договiр дарування у завжди
безоплатним, тому дарувальник не вправi вимагати вiд обдарова-
ноє особи зустрiчних дiй майнового характеру.
Оскiльки вiдповiдно до частини другоє статтi 243 ЦК Украєни
договiр дарування вважауться укладеним з моменту передачi
майна обдарованому, то його необхiдно вiднести до категорiє
реальних угод. Подарувати майно iншим особам у виключним
правом власника. Здiйснення безоплатного вiдчуження майна,
як правило, зумовлюуться особистими iнтересами дарувальника
у визначеннi цiлей використання його, вiдносинами сiмейних
звязкiв чи дружби, значними заслугами чи вчинками обдарова-
ноє особи тощо. Тому визнання договору дарування консесуаль-
ним могло б призводити до ситуацiй, за яких особа мала б право
вимагати в примусовому порядку дару, що у неприпустимим з
точки зору моральностi.
Договiр дарування у одностороннiм. З його укладенням у сторiн,
як правило, не виникають взаумнi або одностороннi обовязки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71