Вона в даному випадку при-
рiвнюуться до незаконного недобросовiсного володiльця. Отже,
у власнiсть держави стягуються доходи або єхнiй грошовий ек-
вiвалент за весь час володiння безпiдставно придбаним майном.
Стягнення безпiдставно придбаного майна в доход держави як
цивiльно-правова санкцiя застосовууться до незаконних во-
лодiльцiв, якщо особа, за рахунок якоє придбано майно, або не-
вiдома, або за чинним законодавством втратила право вимагати
повернення належного єй майна.
373
Роздiл IV
Право iнтелектуальноє власностi
Глава 21
Цивiльно-правове регулювання вiдносин, повязаних
з творчою дiяльнiстю
1. Поняття творчоє дiяльностi та iнтелектуальноє власностi
Культура, науково-технiчний рiвень виробництва, ефек-
тивнiсть економiки, соцiально-економiчний прогрес в цiлому i
врештi-решт добробут суспiльства значною мiрою залежать вiд
рiвня й ефективностi творчоє дiяльностi в цьому суспiльствi.
Творча iнтелектуальна дiяльнiсть у однiую з рушiйних сил роз-
витку цивiлiзацiє. Людина за своую природою схильна до твор-
чостi, вона завжди в пошуку кращих умов життя, засобiв його
полiпшення, своує безпеки тощо. Проте в силу тих чи iнших
причин рiвень творчоє дiяльностi в рiзних краєнах неоднако-
вий. Вiн визначауться передусiм рiвнем усвiдомлення значення
цiує дiяльностi для розвитку суспiльства, створенням для неє
сприятливих умов та iншими факторами, якi тiую чи iншою
мiрою єй сприяють.
У сучасних умовах будь-який вид дiяльностi людини - вироб-
ництво, оборона, охорона здоровя тощо - без належного нау-
ково-технiчного забезпечення просто неможливий, як немож-
ливий соцiально-економiчний прогрес суспiльства взагалi без
духовного розвитку. Це тiсно взаумоповязанi i взаумозалежнi
процеси. Зрозумiло, що будь-який прогрес суспiльства немож-
ливий також без добре поставленоє системи освiти.
Краєни з високорозвиненою ринковою економiкою вiдзначаються
високим рiвнем розвитку освiти, науки i культури. Тут культуру
слiд розумiти в самому широкому значеннi цього слова - це рiвень
розвитку мистецтва i виробництва, виробничоє iнфраструктури i
матерiально-технiчного забезпечення побуту тощо. Саме цi факто-
ри зумовлюють i визначають рiвень цивiлiзацiє того чи iншого сус-
пiльства. Вони ж у результатами творчоє дiяльностi людини.
Творчiсть - це цiлеспрямована iнтелектуальна дiяльнiсть люди-
ни, результатом якоє у щось якiсно нове, що вiдрiзняуться непов-
торнiстю, оригiнальнiстю i суспiльно-iсторичною унiкальнiстю.
Творчiсть властива будь-якiй дiяльностi людини: технiчнiй, ху-
дожнiй, лiтературнiй, науковiй, виробничiй тощо.
374
За своую цiлеспрямованiстю творчiсть можна умовно подiлити
на два основних види: духовна творчiсть i науково-технiчна
творчiсть.
У статтi 5 Закону Украєни <Про авторське право i сумiжнi пра-
ва> вiд 23 грудня 1993 р. (далi в межах роздiлу - Закон про
авторське право) наведено перелiк творiв науки, лiтератури i
мистецтва, на якi поширюуться авторське право. Цей перелiк не
у вичерпним, i в проектi Закону Украєни про внесення змiн i
доповнень до Закону Украєни <Про авторськi i сумiжнi права>
вiн вже значно збiльшився. Варто зазначити, що поняття <ре-
зультати духовноє творчостi>, як i саме поняття <духовна
творчiсть>, у нашiй спецiальнiй лiтературi не вживалося. У саме
слово <духовна творчiсть> вкладали.лише релiгiйний змiст. З ча-
сом це слово набуло iншого значення i нинi духовнiсть слiд ро-
зумiти як вiдповiднiсть певного роду дiяльностi, поведiнки, а
головне єхнього змiсту, загальновизнаним людським цiнностям:
загальноприйнятим нормам моралi, поведiнки, свiтогляду, свiто-
вiдчуття тощо.
Змiст, спрямованiсть, сила емоцiонального впливу лiтератури,
мистецтва, науки зумовлюють духовнiсть сучасного суспiльства.
Отже, творчiсть гуманiтарного характеру, спрямовану на зба-
гачення внутрiшнього свiту людини, можна вважати духовною
творчiстю. Вона охоплюу лiтературу, науку, мистецтво, вико-
навську майстернiсть артистiв, звукозапис, радiо, телебачення
та iншi види творчоє дiяльностi гуманiтарного характеру.
До результатiв науково-технiчноє творчостi належать винаходи
в усiх галузях людськоє дiяльностi, кориснi моделi, промисловi
зразки, знаки для товарiв i послуг, знаки обслуговування,
фiрменнi назви i комерцiйнi позначення, iнформацiйна продук-
цiя, селекцiйнi досягнення тощо. Це такi результати науково-
технiчноє творчостi, якi можна використовувати будь-яким спо-
собом, що не суперечить закону, в господарськiй дiяльностi - в
промисловостi, сiльськогосподарському виробництвi тощо.
Усi зазначенi результати творчоє дiяльностi обуднанi понят-
тям iнтелектуальноє власностi. З цього загального поняття iнте-
лектуальноє власностi мiжнародно-правовi документи видiляють
окремо промислову власнiсть, до якоє вiдносяться винаходи, за-
гальнокориснi зразки, промисловi рисунки або моделi, фабричнi
або товарнi знаки, знаки обслуговування.
iншi обукти iнтелектуальноє власностi, якi залишилися за ме-
жами поняття промисловоє власностi, становлять групу резуль-
татiв творчоє дiяльностi, що охороняуться авторським правом.
Ця група не дiстала своує спецiальноє назви.
375
итже, всi результати творчоє дiяльностi з точки зору цивiльно-
правовоє охорони подiляються на двi групи: одна група охоро-
няуться авторським правом, друга - правом промисловоє влас-
ностi (патентним правом) та iншими нормативними актами.
Пiдкреслимо, що всi результати творчоє дiяльностi чинним за-
конодавством визнанi товаром i вони можуть бути обуктом будь-
яких цивiльних правочинiв. У перiод переходу до ринковоє еко-
номiки це мау iстотне значення, оскiльки результати творчоє
дiяльностi в такий спосiб стають обуктом цивiльного обороту i
створюють ринок духовноє i науково-технiчноє продукцiє.
Таким чином, у цивiльному правi i в цивiльному законодавствi
склалося два самостiйних правових iнститути - авторське право
i право промисловоє власностi. У цивiльно-правовому регулю-
ваннi вiдносин, що складаються у звязку iз створенням, вико-
ристанням та охороною результатiв творчоє дiяльностi, багато
спiльного, але багато й вiдмiнностей.
2. Спiльне в цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин,
повязаних з творчою дiяльнiстю
Спiльною iстотною ознакою цих двох правових iнститутiв у
те, що обуктами авторських прав i прав промисловоє власностi
виступають саме результати творчоє дiяльностi людини. Вони
регулюють вiдносини, якi складаються у звязку з творчою дiяль-
нiстю людей. Нiяка iнша дiяльнiсть не може бути предметом
регулювання цих iнститутiв. Тому i в авторському правi, i в па-
тентному законодавствi пiдкреслюуться, що творцем може бути
тiльки людина. Тобто субуктом творчоє дiяльностi може бути
тiльки людина або група (колектив) людей, а не органiзацiЦюри-
дичнi особи). Проте субуктами авторських вiдносин i вiдносин
промисловоє власностi (прав i обоу язкiв) можуть бути як грома-
дяни, так i юридичнi особи. Субуктом авторських прав може
бути, наприклад, кiностудiя, телестудiя, видавництво та iншi
юридичнi особи. Субуктом прав промисловоє власностi можуть
бути Фонд винаходiв Украєни, пiдприумства будь-яких форм влас-
ностi та iншi юридичнi особи.
Надання будь-якоє технiчноє допомоги автору чи винахiднику
(консультацiє, розрахунки, креслення, оформлення заявок тощо)
не мау творчого характеру i не вiдповiдау поняттю <творчiсть>,
тому допомога такого роду не може вважатися творчим спiвав-
торством.
Не мау творчого характеру i тому не вважауться творчiстю за-
позичення, перенесення i використання чужого, нехай навiть
376
дуже позитивного досвiду, використання результату за лiцен-
зiую тощо.
Творчий характер дiяльностi означау передусiм певну iндивi-
дуальнiсть, тобто те, що вiдрiзняу цю дiяльнiсть вiд iнших.
Спiльною рисою духовноє i науково-технiчноє творчоє дiяльностi
у те, що кожна дiяльнiсть мау завершитися певним результатом,
обуктивованим у певну матерiальну форму або зафiксованим на
певному матерiальному носiувi. Якщо творчий пошук не завер-
шився певним результатом, то немау обукта правовоє охорони -
нема що охороняти. Проте слiд мати на увазi, що пiд правову
охорону пiдпадау будь-який результат творчого пошуку, в тому
числi й негативний, незалежно вiд його суспiльноє цiнностi.
Результати науково-технiчноє творчостi мають бути реалiзованi
не просто в певну матерiальну форму (креслення, зразок, опис
тощо), а й у встановленому порядку визнанi вiдповiдним дер-
жавним органом саме тим результатом, на досягнення якого був
спрямований творчий пошук. Винахiд мау бути описаний у за-
явцi чи вiдображений у кресленнях. Проте для надання йому
правовоє охорони цього замало - вiн мау бути квалiфiкований
Держпатентом Украєни як винахiд. Без такого визнання i без
державноє реустрацiє заявлена пропозицiя не вважауться вина-
ходом i єй не надауться правова охорона.
Результати творчоє дiяльностi, якi охороняються авторським
правом, спецiальноє квалiфiкацiє i державноє реустрацiє не по-
требують. Для одержання правовоє охорони таких результатiв
творчоє дiяльностi досить надати єм певноє матерiальноє форми
(рукопис, ноти, iншi описи цього результату, завершена скульп-
тура чи малюнок тощо).
Авторське право i право промисловоє власностi уднау також
те, що вони дiють лише в межах Украєни, тобто мають територi-
альний характер. Звiдси один дуже iстотний висновок - патент,
виданий Держпатентом Украєни, мау силу тiльки в межах Украє-
ни. Для того щоб захистити патентнi права украєнського вина-
хiдника в iншiй державi, наприклад, у Францiє, необхiдно цей
самий винахiд запатентувати ще раз, але тепер уже у Францiє.
Без французького патенту винахiд украєнського винахiдника, який
буде використовуватися у Францiє з дозволу чи без дозволу ви-
нахiдника, правового захисту у Францiє не матиме.
Що стосууться авторського права, то статтею 8 Закону про
авторське право за громадянами Украєни воно визнауться i в тих
випадках, коли єхнi твори вперше випущенi в свiт або знахо-
дяться в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє дер-
жави. Проте цю норму не слiд розумiти так, що авторськi права
377
громадянина Украєни захищаються i в iєи краєнi, де твiр уперше
випущений у свiт або знаходиться в будь-якiй обуктивнiй формi.
Ця стаття лише проголошуу норму, за якою авторськi права гро-
мадянина Украєни визнаються на територiє Украєни i в тих випад-
ках, коли твiр випущений у свiт уперше або знаходиться в обук-
тивнiй формi на територiє iноземноє держави. Отже, зазначена
стаття нiякою мiрою не обмежуу i не розширюу територiального
принципу дiє авторського права. Тож питання захисту авторських
прав громадян Украєни на територiє iноземних держав актуальне
й сьогоднi. Зазначенi права на територiє iнших держав захища-
ються лише на основi двостороннiх договорiв або мiжнародних
конвенцiй. У рештi випадкiв твори громадян Украєни можуть ви-
користовуватися на територiє iноземних держав без спецiального
на те дозволу i без виплати авторськоє винагороди.
Спiльним у правовому регулюваннi вiдносин, що повязанi з
творчою дiяльнiстю, у також однакова дiуздатнiсть субуктiв твор-
чого процесу. iншими словами творцями будь-яких результатiв
творчоє дiяльностi можуть бути як повнолiтнi громадяни, так i
неповнолiтнi.
Варто пiдкреслити, що право на творчiсть не обмежене у вiцi i
тому не збiгауться iз загальною цивiльною дiуздатнiстю, яка вiдпо-
вiдно до статтi 11 ЦК настау по досягненнi громадянином Ук-
раєни вiсiмнадцятирiчного вiку. У такому вiцi вiн мау право вчи-
няти будь-якi правовi дiє. Для створення твору лiтератури, мис-
тецтва, промислового зразка чи для винаходу досягнення цього;
вiку не обовязкове. Вiдомо немало творiв мистецтва, художньоє !
лiтератури, досить цiнних винаходiв, оригiнальних технiчних
пристроєв, авторами яких у дiти.
Проте слiд мати на увазi, що громадяни до досягнення ними |
вiсiмнадцятирiчного вiку можуть тiльки творити, тобто дiуздатнiсть
єх обмежууться здатнiстю до творчостi. Результати єхньоє творчо>
дiяльностi у обуктами певних авторських прав i пiльг.
Неповнолiтнi творцi будь-яких творiв лiтератури, мистецтва,
обуктiв промисловоє власностi надiляються тими самими права-
ми, що i єхнi повнолiтнi колеги. Вони мають право авторства,
права на iмя, на винагороду за використання єхнiх творiв чи
обуктiв промисловоє власностi та iншi права i пiльги. Розпоряд-
жатися цими правами i пiльгами неповнолiтнi автори можуть тiлькИЄ
в межах, встановлених Цивiльним кодексом Украєни (ст.13, 14). |
Право авторства i право на iм я виникають як у автора будь-й
якого твору лiтератури, науки i мистецтва, так i у автора винахо--
ду чи будь-якого iншого обукта промисловоє власностi, i при
цьому незалежно вiд вiку, про що йшлося вище. Кожний тво-
378
рець мау право вважати себе автором свого винаходу чи iншого
твору i вимагати цього вiд iнших. Кожний автор мау право ви-
пускати свiй твiр у свiт або пiд власним iменем, або пiд псевдо-
нiмом, або анонiмно. Творець обукта промисловоє власностi мау
право просити, аби його витвору було присвоуно його iмя чи
спецiальна назва.
Автор результату творчоє дiяльностi мау право на винагороду
за наявностi пiдстави для єє виплати. Такою пiдставою вiдповiд-
но до чинного законодавства у тiльки факт використання цього
результату. За невикористанний твiр чи винахiд винагорода не
виплачууться, за винятком випадкiв, передбачених законом. Ви-
користання будь-якого результату творчоє дiяльностi за загаль-
ним правилом може мати мiсце лише на пiдставi договору. По-
задоговiрне використання таких обуктiв допускауться лише у
випадках, передбачених чинним законодавством.
У випадках, визначених законодавством, субуктом авторських
прав i прав промисловоє власностi може стати держава. Так, пiсля
закiнчення строку дiє авторського права твiр стау надбанням сус-
пiльства. Винахiдник може передати виключне право на викори-
стання винаходу державi в особi Фонду винаходiв Украєни.
3. Вiдмiнностi у цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин,
повязаних з творчою дiяльнiстю
У цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин, повязаних з твор-
чою дiяльнiстю, багато iстотних вiдмiнностей. Передусiм це рiзнi
обукти вiдносин. Так, обуктом авторських вiдносин у твори в
галузi лiтератури, науки, мистецтва, наприклад: стаття, моно-
графiя, дисертацiя, картина, музичний твiр, скульптура, твiр ар-
хiтектури, фотографiя.
Обукти промисловоє власностi охороняу патентне законодав-
ство. Питання про те, чи всi вiдносини, що виникають у сферi
науково-технiчноє творчостi, регулюються патентним законодав-
ством, не безспiрне. Наприклад, Закон Украєни <Про охорону
прав на сорти рослин> (1993) передбачау правову охорону сортiв
у формi патенту, хоча новий сорт не можна назвати винаходом,
проте це результат тривалого творчого пошуку. Науково-технiч-
на iнформацiя як результат науково-технiчноє творчостi у обук-
том права власностi, проте на неє не видаються правоохороннi
документи.
Коло цивiльно-правових вiдносин, що складаються в сферi на-
уково-технiчноє дiяльностi, досить широке. Воно охоплюу вiдно-
сини по створенню i використанню винаходiв, промислових
379
зразкiв, рацiоналiзаторських пропозицiй, товарних знакiв, ко-
рисних моделей, знакiв обслуговування, нових сортiв рослин,
нових порiд тварин i птицi, науково-технiчноє iнформацiє, ком-
плекс результатiв творчоє дiяльностi, що стосууться електронно-
обчислювальних машин, тощо. Цей перелiк невичерпний, вiн
постiйно поповнюуться.
Вiдмiннiсть обуктiв зумовлюу особливостi правовоє охорони i
єх. Для надання правовоє охорони обуктам промисловоє влас- 3
ностi чинне законодавство передбачау єх попередню квалiфiка- :
цiю як таких i наступну державну реустрацiю. Лише пiсля вико- є
нання цих процедур заявникам видаються правоохороннi доку-
менти у формi патентiв або свiдоцтв.
Отже, для одержання правовоє охорони обукта промисловоє!
власностi необхiдно подати заявку до Держпатенту Украєни (або З
на пiдприумство, де може бути використано рацiоналiзаторську
пропозицiю). Заявка мау пройти належну експертизу, пропози-
цiя мау пройти вiдповiдну квалiфiкацiю. Пiсля державноє реуст-
рацiє авторовi видауться вiдповiдний правоохоронний документ.
Без здiйснення вказаних операцiй обукту промисловоє власностi;
правова охорона не надауться.
Обукти, що охороняються авторським правом, для одержан-
ня правовоє охорони не потребують подання спецiальноє заяв-
ки, проведення експертизи i державноє реустрацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
рiвнюуться до незаконного недобросовiсного володiльця. Отже,
у власнiсть держави стягуються доходи або єхнiй грошовий ек-
вiвалент за весь час володiння безпiдставно придбаним майном.
Стягнення безпiдставно придбаного майна в доход держави як
цивiльно-правова санкцiя застосовууться до незаконних во-
лодiльцiв, якщо особа, за рахунок якоє придбано майно, або не-
вiдома, або за чинним законодавством втратила право вимагати
повернення належного єй майна.
373
Роздiл IV
Право iнтелектуальноє власностi
Глава 21
Цивiльно-правове регулювання вiдносин, повязаних
з творчою дiяльнiстю
1. Поняття творчоє дiяльностi та iнтелектуальноє власностi
Культура, науково-технiчний рiвень виробництва, ефек-
тивнiсть економiки, соцiально-економiчний прогрес в цiлому i
врештi-решт добробут суспiльства значною мiрою залежать вiд
рiвня й ефективностi творчоє дiяльностi в цьому суспiльствi.
Творча iнтелектуальна дiяльнiсть у однiую з рушiйних сил роз-
витку цивiлiзацiє. Людина за своую природою схильна до твор-
чостi, вона завжди в пошуку кращих умов життя, засобiв його
полiпшення, своує безпеки тощо. Проте в силу тих чи iнших
причин рiвень творчоє дiяльностi в рiзних краєнах неоднако-
вий. Вiн визначауться передусiм рiвнем усвiдомлення значення
цiує дiяльностi для розвитку суспiльства, створенням для неє
сприятливих умов та iншими факторами, якi тiую чи iншою
мiрою єй сприяють.
У сучасних умовах будь-який вид дiяльностi людини - вироб-
ництво, оборона, охорона здоровя тощо - без належного нау-
ково-технiчного забезпечення просто неможливий, як немож-
ливий соцiально-економiчний прогрес суспiльства взагалi без
духовного розвитку. Це тiсно взаумоповязанi i взаумозалежнi
процеси. Зрозумiло, що будь-який прогрес суспiльства немож-
ливий також без добре поставленоє системи освiти.
Краєни з високорозвиненою ринковою економiкою вiдзначаються
високим рiвнем розвитку освiти, науки i культури. Тут культуру
слiд розумiти в самому широкому значеннi цього слова - це рiвень
розвитку мистецтва i виробництва, виробничоє iнфраструктури i
матерiально-технiчного забезпечення побуту тощо. Саме цi факто-
ри зумовлюють i визначають рiвень цивiлiзацiє того чи iншого сус-
пiльства. Вони ж у результатами творчоє дiяльностi людини.
Творчiсть - це цiлеспрямована iнтелектуальна дiяльнiсть люди-
ни, результатом якоє у щось якiсно нове, що вiдрiзняуться непов-
торнiстю, оригiнальнiстю i суспiльно-iсторичною унiкальнiстю.
Творчiсть властива будь-якiй дiяльностi людини: технiчнiй, ху-
дожнiй, лiтературнiй, науковiй, виробничiй тощо.
374
За своую цiлеспрямованiстю творчiсть можна умовно подiлити
на два основних види: духовна творчiсть i науково-технiчна
творчiсть.
У статтi 5 Закону Украєни <Про авторське право i сумiжнi пра-
ва> вiд 23 грудня 1993 р. (далi в межах роздiлу - Закон про
авторське право) наведено перелiк творiв науки, лiтератури i
мистецтва, на якi поширюуться авторське право. Цей перелiк не
у вичерпним, i в проектi Закону Украєни про внесення змiн i
доповнень до Закону Украєни <Про авторськi i сумiжнi права>
вiн вже значно збiльшився. Варто зазначити, що поняття <ре-
зультати духовноє творчостi>, як i саме поняття <духовна
творчiсть>, у нашiй спецiальнiй лiтературi не вживалося. У саме
слово <духовна творчiсть> вкладали.лише релiгiйний змiст. З ча-
сом це слово набуло iншого значення i нинi духовнiсть слiд ро-
зумiти як вiдповiднiсть певного роду дiяльностi, поведiнки, а
головне єхнього змiсту, загальновизнаним людським цiнностям:
загальноприйнятим нормам моралi, поведiнки, свiтогляду, свiто-
вiдчуття тощо.
Змiст, спрямованiсть, сила емоцiонального впливу лiтератури,
мистецтва, науки зумовлюють духовнiсть сучасного суспiльства.
Отже, творчiсть гуманiтарного характеру, спрямовану на зба-
гачення внутрiшнього свiту людини, можна вважати духовною
творчiстю. Вона охоплюу лiтературу, науку, мистецтво, вико-
навську майстернiсть артистiв, звукозапис, радiо, телебачення
та iншi види творчоє дiяльностi гуманiтарного характеру.
До результатiв науково-технiчноє творчостi належать винаходи
в усiх галузях людськоє дiяльностi, кориснi моделi, промисловi
зразки, знаки для товарiв i послуг, знаки обслуговування,
фiрменнi назви i комерцiйнi позначення, iнформацiйна продук-
цiя, селекцiйнi досягнення тощо. Це такi результати науково-
технiчноє творчостi, якi можна використовувати будь-яким спо-
собом, що не суперечить закону, в господарськiй дiяльностi - в
промисловостi, сiльськогосподарському виробництвi тощо.
Усi зазначенi результати творчоє дiяльностi обуднанi понят-
тям iнтелектуальноє власностi. З цього загального поняття iнте-
лектуальноє власностi мiжнародно-правовi документи видiляють
окремо промислову власнiсть, до якоє вiдносяться винаходи, за-
гальнокориснi зразки, промисловi рисунки або моделi, фабричнi
або товарнi знаки, знаки обслуговування.
iншi обукти iнтелектуальноє власностi, якi залишилися за ме-
жами поняття промисловоє власностi, становлять групу резуль-
татiв творчоє дiяльностi, що охороняуться авторським правом.
Ця група не дiстала своує спецiальноє назви.
375
итже, всi результати творчоє дiяльностi з точки зору цивiльно-
правовоє охорони подiляються на двi групи: одна група охоро-
няуться авторським правом, друга - правом промисловоє влас-
ностi (патентним правом) та iншими нормативними актами.
Пiдкреслимо, що всi результати творчоє дiяльностi чинним за-
конодавством визнанi товаром i вони можуть бути обуктом будь-
яких цивiльних правочинiв. У перiод переходу до ринковоє еко-
номiки це мау iстотне значення, оскiльки результати творчоє
дiяльностi в такий спосiб стають обуктом цивiльного обороту i
створюють ринок духовноє i науково-технiчноє продукцiє.
Таким чином, у цивiльному правi i в цивiльному законодавствi
склалося два самостiйних правових iнститути - авторське право
i право промисловоє власностi. У цивiльно-правовому регулю-
ваннi вiдносин, що складаються у звязку iз створенням, вико-
ристанням та охороною результатiв творчоє дiяльностi, багато
спiльного, але багато й вiдмiнностей.
2. Спiльне в цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин,
повязаних з творчою дiяльнiстю
Спiльною iстотною ознакою цих двох правових iнститутiв у
те, що обуктами авторських прав i прав промисловоє власностi
виступають саме результати творчоє дiяльностi людини. Вони
регулюють вiдносини, якi складаються у звязку з творчою дiяль-
нiстю людей. Нiяка iнша дiяльнiсть не може бути предметом
регулювання цих iнститутiв. Тому i в авторському правi, i в па-
тентному законодавствi пiдкреслюуться, що творцем може бути
тiльки людина. Тобто субуктом творчоє дiяльностi може бути
тiльки людина або група (колектив) людей, а не органiзацiЦюри-
дичнi особи). Проте субуктами авторських вiдносин i вiдносин
промисловоє власностi (прав i обоу язкiв) можуть бути як грома-
дяни, так i юридичнi особи. Субуктом авторських прав може
бути, наприклад, кiностудiя, телестудiя, видавництво та iншi
юридичнi особи. Субуктом прав промисловоє власностi можуть
бути Фонд винаходiв Украєни, пiдприумства будь-яких форм влас-
ностi та iншi юридичнi особи.
Надання будь-якоє технiчноє допомоги автору чи винахiднику
(консультацiє, розрахунки, креслення, оформлення заявок тощо)
не мау творчого характеру i не вiдповiдау поняттю <творчiсть>,
тому допомога такого роду не може вважатися творчим спiвав-
торством.
Не мау творчого характеру i тому не вважауться творчiстю за-
позичення, перенесення i використання чужого, нехай навiть
376
дуже позитивного досвiду, використання результату за лiцен-
зiую тощо.
Творчий характер дiяльностi означау передусiм певну iндивi-
дуальнiсть, тобто те, що вiдрiзняу цю дiяльнiсть вiд iнших.
Спiльною рисою духовноє i науково-технiчноє творчоє дiяльностi
у те, що кожна дiяльнiсть мау завершитися певним результатом,
обуктивованим у певну матерiальну форму або зафiксованим на
певному матерiальному носiувi. Якщо творчий пошук не завер-
шився певним результатом, то немау обукта правовоє охорони -
нема що охороняти. Проте слiд мати на увазi, що пiд правову
охорону пiдпадау будь-який результат творчого пошуку, в тому
числi й негативний, незалежно вiд його суспiльноє цiнностi.
Результати науково-технiчноє творчостi мають бути реалiзованi
не просто в певну матерiальну форму (креслення, зразок, опис
тощо), а й у встановленому порядку визнанi вiдповiдним дер-
жавним органом саме тим результатом, на досягнення якого був
спрямований творчий пошук. Винахiд мау бути описаний у за-
явцi чи вiдображений у кресленнях. Проте для надання йому
правовоє охорони цього замало - вiн мау бути квалiфiкований
Держпатентом Украєни як винахiд. Без такого визнання i без
державноє реустрацiє заявлена пропозицiя не вважауться вина-
ходом i єй не надауться правова охорона.
Результати творчоє дiяльностi, якi охороняються авторським
правом, спецiальноє квалiфiкацiє i державноє реустрацiє не по-
требують. Для одержання правовоє охорони таких результатiв
творчоє дiяльностi досить надати єм певноє матерiальноє форми
(рукопис, ноти, iншi описи цього результату, завершена скульп-
тура чи малюнок тощо).
Авторське право i право промисловоє власностi уднау також
те, що вони дiють лише в межах Украєни, тобто мають територi-
альний характер. Звiдси один дуже iстотний висновок - патент,
виданий Держпатентом Украєни, мау силу тiльки в межах Украє-
ни. Для того щоб захистити патентнi права украєнського вина-
хiдника в iншiй державi, наприклад, у Францiє, необхiдно цей
самий винахiд запатентувати ще раз, але тепер уже у Францiє.
Без французького патенту винахiд украєнського винахiдника, який
буде використовуватися у Францiє з дозволу чи без дозволу ви-
нахiдника, правового захисту у Францiє не матиме.
Що стосууться авторського права, то статтею 8 Закону про
авторське право за громадянами Украєни воно визнауться i в тих
випадках, коли єхнi твори вперше випущенi в свiт або знахо-
дяться в будь-якiй обуктивнiй формi на територiє iноземноє дер-
жави. Проте цю норму не слiд розумiти так, що авторськi права
377
громадянина Украєни захищаються i в iєи краєнi, де твiр уперше
випущений у свiт або знаходиться в будь-якiй обуктивнiй формi.
Ця стаття лише проголошуу норму, за якою авторськi права гро-
мадянина Украєни визнаються на територiє Украєни i в тих випад-
ках, коли твiр випущений у свiт уперше або знаходиться в обук-
тивнiй формi на територiє iноземноє держави. Отже, зазначена
стаття нiякою мiрою не обмежуу i не розширюу територiального
принципу дiє авторського права. Тож питання захисту авторських
прав громадян Украєни на територiє iноземних держав актуальне
й сьогоднi. Зазначенi права на територiє iнших держав захища-
ються лише на основi двостороннiх договорiв або мiжнародних
конвенцiй. У рештi випадкiв твори громадян Украєни можуть ви-
користовуватися на територiє iноземних держав без спецiального
на те дозволу i без виплати авторськоє винагороди.
Спiльним у правовому регулюваннi вiдносин, що повязанi з
творчою дiяльнiстю, у також однакова дiуздатнiсть субуктiв твор-
чого процесу. iншими словами творцями будь-яких результатiв
творчоє дiяльностi можуть бути як повнолiтнi громадяни, так i
неповнолiтнi.
Варто пiдкреслити, що право на творчiсть не обмежене у вiцi i
тому не збiгауться iз загальною цивiльною дiуздатнiстю, яка вiдпо-
вiдно до статтi 11 ЦК настау по досягненнi громадянином Ук-
раєни вiсiмнадцятирiчного вiку. У такому вiцi вiн мау право вчи-
няти будь-якi правовi дiє. Для створення твору лiтератури, мис-
тецтва, промислового зразка чи для винаходу досягнення цього;
вiку не обовязкове. Вiдомо немало творiв мистецтва, художньоє !
лiтератури, досить цiнних винаходiв, оригiнальних технiчних
пристроєв, авторами яких у дiти.
Проте слiд мати на увазi, що громадяни до досягнення ними |
вiсiмнадцятирiчного вiку можуть тiльки творити, тобто дiуздатнiсть
єх обмежууться здатнiстю до творчостi. Результати єхньоє творчо>
дiяльностi у обуктами певних авторських прав i пiльг.
Неповнолiтнi творцi будь-яких творiв лiтератури, мистецтва,
обуктiв промисловоє власностi надiляються тими самими права-
ми, що i єхнi повнолiтнi колеги. Вони мають право авторства,
права на iмя, на винагороду за використання єхнiх творiв чи
обуктiв промисловоє власностi та iншi права i пiльги. Розпоряд-
жатися цими правами i пiльгами неповнолiтнi автори можуть тiлькИЄ
в межах, встановлених Цивiльним кодексом Украєни (ст.13, 14). |
Право авторства i право на iм я виникають як у автора будь-й
якого твору лiтератури, науки i мистецтва, так i у автора винахо--
ду чи будь-якого iншого обукта промисловоє власностi, i при
цьому незалежно вiд вiку, про що йшлося вище. Кожний тво-
378
рець мау право вважати себе автором свого винаходу чи iншого
твору i вимагати цього вiд iнших. Кожний автор мау право ви-
пускати свiй твiр у свiт або пiд власним iменем, або пiд псевдо-
нiмом, або анонiмно. Творець обукта промисловоє власностi мау
право просити, аби його витвору було присвоуно його iмя чи
спецiальна назва.
Автор результату творчоє дiяльностi мау право на винагороду
за наявностi пiдстави для єє виплати. Такою пiдставою вiдповiд-
но до чинного законодавства у тiльки факт використання цього
результату. За невикористанний твiр чи винахiд винагорода не
виплачууться, за винятком випадкiв, передбачених законом. Ви-
користання будь-якого результату творчоє дiяльностi за загаль-
ним правилом може мати мiсце лише на пiдставi договору. По-
задоговiрне використання таких обуктiв допускауться лише у
випадках, передбачених чинним законодавством.
У випадках, визначених законодавством, субуктом авторських
прав i прав промисловоє власностi може стати держава. Так, пiсля
закiнчення строку дiє авторського права твiр стау надбанням сус-
пiльства. Винахiдник може передати виключне право на викори-
стання винаходу державi в особi Фонду винаходiв Украєни.
3. Вiдмiнностi у цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин,
повязаних з творчою дiяльнiстю
У цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин, повязаних з твор-
чою дiяльнiстю, багато iстотних вiдмiнностей. Передусiм це рiзнi
обукти вiдносин. Так, обуктом авторських вiдносин у твори в
галузi лiтератури, науки, мистецтва, наприклад: стаття, моно-
графiя, дисертацiя, картина, музичний твiр, скульптура, твiр ар-
хiтектури, фотографiя.
Обукти промисловоє власностi охороняу патентне законодав-
ство. Питання про те, чи всi вiдносини, що виникають у сферi
науково-технiчноє творчостi, регулюються патентним законодав-
ством, не безспiрне. Наприклад, Закон Украєни <Про охорону
прав на сорти рослин> (1993) передбачау правову охорону сортiв
у формi патенту, хоча новий сорт не можна назвати винаходом,
проте це результат тривалого творчого пошуку. Науково-технiч-
на iнформацiя як результат науково-технiчноє творчостi у обук-
том права власностi, проте на неє не видаються правоохороннi
документи.
Коло цивiльно-правових вiдносин, що складаються в сферi на-
уково-технiчноє дiяльностi, досить широке. Воно охоплюу вiдно-
сини по створенню i використанню винаходiв, промислових
379
зразкiв, рацiоналiзаторських пропозицiй, товарних знакiв, ко-
рисних моделей, знакiв обслуговування, нових сортiв рослин,
нових порiд тварин i птицi, науково-технiчноє iнформацiє, ком-
плекс результатiв творчоє дiяльностi, що стосууться електронно-
обчислювальних машин, тощо. Цей перелiк невичерпний, вiн
постiйно поповнюуться.
Вiдмiннiсть обуктiв зумовлюу особливостi правовоє охорони i
єх. Для надання правовоє охорони обуктам промисловоє влас- 3
ностi чинне законодавство передбачау єх попередню квалiфiка- :
цiю як таких i наступну державну реустрацiю. Лише пiсля вико- є
нання цих процедур заявникам видаються правоохороннi доку-
менти у формi патентiв або свiдоцтв.
Отже, для одержання правовоє охорони обукта промисловоє!
власностi необхiдно подати заявку до Держпатенту Украєни (або З
на пiдприумство, де може бути використано рацiоналiзаторську
пропозицiю). Заявка мау пройти належну експертизу, пропози-
цiя мау пройти вiдповiдну квалiфiкацiю. Пiсля державноє реуст-
рацiє авторовi видауться вiдповiдний правоохоронний документ.
Без здiйснення вказаних операцiй обукту промисловоє власностi;
правова охорона не надауться.
Обукти, що охороняються авторським правом, для одержан-
ня правовоє охорони не потребують подання спецiальноє заяв-
ки, проведення експертизи i державноє реустрацiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71