3) зобовязання, в яких по-
уднуються юридичнi i фактичнi послуги (договiр експедицiє).
2. Договiр доручення
За договором доручення одна сторона (повiрений) зобовязууть-
ся виконати вiд iменi i за рахунок другоє сторони (довiрителя)
певнi юридичнi дiє (ст.386 ЦК Украєни). Отже, сторонами дого-
вору виступають повiрений i довiритель. Повiрений - особа,
265
яка зобовязууться виконати юридичнi дiє, а довiритель - особа,
яка доручау повiреному виконати цi дiє. Повiреним i довiрите-
лем можуть бути як громадяни, так i юридичнi особи. Громадя-
ни, якi виступають повiреними чи довiрителями, мають бути
дiуздатними. Будь-яка юридична особа вправi бути довiрителем,
а повiреним - лише за умови, що це не виходить за межi єє
спецiальноє правоздатностi. Наприклад, посередницькi органi-
зацiє, юридичнi консультацiє, банки, товарнi бiржi.
Договiр доручення досить поширений у цивiльному обiгу. Вiн
застосовууться установами банку з клiунтами для виконання
рiзних доручень - одержання та виплата грошей; у вiдносинах
органiв звязку з громадянами щодо переказу грошей i виконан-
ня iнших дiй; у вiдносинах клiунтiв з колегiую адвокатiв; у вiдно-
синах торговельних i промислових органiзацiй з посередниць-
кими органiзацiями тощо.
Предметом договору доручення у юридичнi дiє повiреного. До
таких юридичних дiй вiдносяться не тiльки угоди, а також iншi
дiє повiреного (вчинення процесуальних дiй, складення актiв),
завдяки яким довiритель здiйснюу своє права та обовязки або
набувау, змiнюу i припиняу єх. iнколи повiрений, виконуючи
доручення, здiйснюу також окремi фактичнi дiє. Наприклад, ог-
лядау речi, якi бажау придбати довiритель, спадковуу i перево-
зить речi тощо. Такi дiє не у предметом договору доручення.
Вони носять супровiдний характер i можуть мати правове зна-
чення у вiдносинах мiж повiреним та довiрителем, який зобовя-
заний вiдшкодувати витрати повiреного, що повязанi з прове-
денням фактичних дiй.
Характерним для договору доручення у те, що повiрений ви-
конуу юридичнi дiє вiд iменi i за рахунок довiрителя. Згiдно з
цим усi права та обовязки, що виникають внаслiдок юридичних
дiй повiреного, - це права та обовязки довiрителя, а не повiре-
ного. Повiрений виступау як представник свого довiрителя пе-
ред третiми особами. Внаслiдок цього договiр доручення нази-
вають також договором про представництво. Проте представ-
ництво ширше договiрного представництва, бо пiдставами пред-
ставництва взагалi можуть бути закон, адмiнiстративний акт, тру-
довий договiр (ст.62 ЦК Украєни). Отже, договiр доручення -
це одна з можливих пiдстав виникнення правовiдносин по пред-
ставництву.
Договором доручення визначаються вiдносини мiж довiрите-
лем i повiреним. Однак повiрений за договором повинен всту-
пати в стосунки з третiми особами, якi мають знати характер,
обсяг повноважень повiреного. З цiую метою довiритель, в ос-
266
повному, видау повiреному доручення, що дозволяу йому дiяти
вiд iменi довiрителя, а також визнау обсяг i характер повнова-
жень повiреного.
Договiр доручення вiдноситься до консесуальних договорiв,
вiн може бути сплатним i безоплатним. Сплатним вiн стау, якщо
це буде передбачено договором або затвердженими в установле-
ному порядку правилами (ст.387 ЦК Украєни).
Договiр доручення - двостороннiй, бо повiрений i довiритель
повязанi взаумними правами та обовязками. Ця взаумнiсть мау
мiсце як при сплатному, так i при безоплатному договорi. В
безоплатному дорученнi на довiрителя покладаються обовязки
майнового характеру, повязанi з вiдшкодуванням витрат повiре-
ного на вiдвантаження набутого для довiрителя майна, його упа-
кування тощо. Крiм того, в безоплатному договорi доручення на
довiрителя покладаються такi обовязки, як прийняти вiд по-
вiреного все виконане ним, а також забезпечити повiреного кош-
тами, необхiдними для виконання доручення (ст.391 ЦК Украє-
ни).
Форма договору доручення законом спецiально не обумовле-
на. Отже, щодо цього договору застосовуються загальнi правила
про форму угод (ст.42-47 ЦК Украєни) i про форму договору
(ст.154 ЦК Украєни). Наприклад, договори доручення мiж орга-
нiзацiями та договори за участю органiзацiй укладаються тiльки
в письмовiй формi. Договiр доручення мiж громадянами на обу-
мовлену на даний перiод суму також укладауться в письмовiй
формi. Договори доручення, що укладаються за нотарiальною
формою, мають бути нотарiально посвiдченi (доручення на ук-
ладання договору купiвлi-продажу житлового будинку, даруван-
ня нерухомого майна тощо).
Права та обовязки сторiн. Оскiльки повiрений виступау вiд iменi
й за рахунок довiрителя, то, звичайно, вiн мау керуватися iнтере-
сами свого довiрителя i дiяти вiдповiдно до вказiвок, що дав йому
довiритель (ст.388 ЦК Украєни). Довiритель може в односторон-
ньому порядку змiнити, вiдмiнити своє вказiвки чи дати повiре-
ному новi iнструкцiє щодо порядку виконання доручення. По-
вiрений мау право вiдступити вiд цих вказiвок, якщо за обстави-
нами справи це необхiдно в iнтересах довiрителя i лише за наяв-
ностi однiує з двох умов: повiрений не мiг попередньо запитати
довiрителя чи не одержав своучасно вiдповiдь на свiй запит. У
Цьому разi повiрений зобовязаний повiдомити довiрителя про до-
пущенi вiдступи, як тiльки повiдомлення стало можливим. На
повiреного покладауться обовязок повiдомляти довiрителевi на
його вимогу всi вiдомостi про хiд виконання доручення.
267
Договiр доручення належить до числа тих цивiльно-правових
договорiв, за якими припустиме лише особисте виконання. Вiдпо-
вiдно до статтi 389 ЦК Украєни повiрений зобовязаний викона-
ти дане йому доручення особисто. Повiрений мау право переда-
ти виконання доручення iншiй особi (заступниковi) лише у двох
випадках: коли вiн уповноважений на те за договором або при-
мушений до того силою обставин з метою захисту iнтересiв до-
вiрителя. Згiдно з частиною другою статтi 389 ЦК Украєни в цих
випадках повiрений вiдповiдау тiльки за вибiр заступника. Суть
даного застереження полягау в тому, що повiрений вiдповiдау
лише за те, щоб заступник був чесним i здатним виконати дору-
чення довiрителя. Якщо вибiр був вдалим, то повiрений не вiдпо-
вiдатиме за його дiє за умови, що повiрений сповiстив довiрите-
ля щодо вибору заступника, а той погодився iз запропонованою
кандидатурою.
Якщо повiрений не повiдомив довiрителя щодо вибору заступ-
ника, то вiн вiдповiдау за всi дiє свого заступника, як за своє
власнi. Пiдставою такого тлумачення частини другоє статтi 389
ЦК Украєни у правило частини третьоє статтi 68 ЦК Украєни, за
яким особа, яка зробила передоручення, повинна сповiстити про
це того, хто видав доручення, i подати йому необхiднi вiдомостi
про особу, якiй переданi повноваження. Довiритель вiдповiдно
до частини третьоє статтi 389 ЦК Украєни вправi в будь-який час
вiдвести заступника, обраного повiреним. Це свiдчить про те,
що довiритель мау знати про передоручення. Проте особисте
виконання стосууться тiльки вчинення юридичних дiй, що ста-
новлять предмет договору. Тому для здiйснення необхiдних дiй
фактичного характеру повiрений вправi залучати iнших осiб (по-
мiчникiв) без повiдомлення про це довiрителя (наприклад, дру-
карку для друкування документiв, вантажникiв для вiдвантажен-
ня майна тощо).
Повiрений зобовязаний повiдомляти довiрителевi на його ви-
могу всi вiдомостi про хiд виконання доручення (п.1 ст.390 ЦК
Украєни). Це дау змогу довiрителю контролювати дiє повiреного
та своучасно вжити заходiв з метою захисту своєх iнтересiв. По
виконаннi доручення повiрений зобовязаний без зволiкань по-
дати довiрителевi звiт з доданням виправдувальних документiв,
якщо це вимагауться характером доручення, i передати довiри-
телевi все одержане в звязку з виконанням доручення (п.2, З
ст.390 ЦК Украєни). Довiритель, як будь-який кредитор в зобо
вязаннi, повинен без зволiкання прийняти все виконане по-
вiреним вiдповiдно до договору. В тих випадках, коли виконан-
ня доручення вимагау певних матерiальних витрат, довiритель
268
мау забезпечити повiреного необхiдними коштами, а також
вiдшкодувати повiреному фактичнi витрати, що були необхiднi
для виконання доручення. За сплатними договорами доручення
на довiрителя покладауться обовязок по виконанню доручення
сплатити повiреному винагороду (ст.391 ЦК Украєни).
Припинення договору. Характерною ознакою договору доручен-
ня у те, що закон (частина перша ст.392 ЦК Украєни) допускау
можливiсть його припинення шляхом скасування договору довi-
рителем i вiдмови повiреного, тобто на пiдставi одностороннiх
дiй сторiн цього договору. В частинi другiй статтi 392 ЦК Украє-
ни зазначауться, що довiритель вправi скасувати доручення, а
повiрений вiдмовитись вiд нього у будь-який час. Угода про вiдмо-
ву вiд цього права недiйсна. Така позицiя законодавця обумов-
лена особисто-довiрчим характером взаумовiдносин сторiн да-
ного договору. Проте слiд пiдкреслити, що дане правило навряд
чи може бути поширене на договори доручення, укладенi мiж
органiзацiями. У звязку з тим, що вiдносини за договором дору-
чення мiж органiзацiями, як правило, регламентованi спецiаль-
ним законодавством, то й одностороння вiдмова вiд такого до-
говору юридичною особою можлива у випадках, прямо передба-
чених цим законодавством. Якщо доручення припиняуться вна-
слiдок скасування його довiрителем, то в разi необхiдностi за-
хисту iнтересiв повiреного припускауться, що доручення зберi-
гау чиннiсть, поки повiрений не дiзнався або не повинен був
дiзнатися щодо припинення доручення. Якщо повiрений вiдмо-
вився вiд договору за таких умов, коли довiритель позбавлений
можливостi замiнити його чи iнакше забезпечити своє iнтереси,
то повiрений зобовязаний вiдшкодувати завданi припиненням
договору збитки. Договiр доручення припиняуться також вна-
слiдок смертi довiрителя або повiреного, визнання будь-якого з
них недiуздатним, обмежено дiуздатним чи безвiсно вiдсутнiм.
Вiдповiдно до ЦК Украєни (п.4 ст.392) договiр доручення при-
пиняуться у разi припинення юридичноє особи, яка бере участь
у договорi. Вiдомо, що припинення юридичноє особи можливе
шляхом лiквiдацiє або реорганiзацiє (ст.37 ЦК Украєни). Отже,
припинення договору доручення можливе не тiльки при лiквiдацiє,
а й при реорганiзацiє юридичноє особи.
Закон (ст.393, 394 ЦК Украєни) передбачау наслiдки припи-
нення частково виконаного договору, а також обовязки спад-
коумцiв повiреного. У разi припинення частково виконаного
договору доручення довiритель зобовязаний винагородити по-
вiреного вiдповiдно до виконаноє роботи, якщо винагороду пе-
редбачено договором або затвердженими у встановленому по-
269
рядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати.
Це правило не застосовууться до виконання повiреним доручен-
ня пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про при-
пинення доручення. Спадкоумцi померлого повiреного зобовя-
занi повiдомити довiрителя про припинення договору доручен-
ня i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.
Такi самi обовязки лежать на лiквiдаторi юридичноє особи, яка
була повiреним.
3. Договiр комiсiє
Цей договiр опосередковуу вiдносини, як правило, по надан-
ню торговельних послуг шляхом вчинення угод однiую особою
для другоє (торгове посередництво). Договiр комiсiє мау широку
сферу застосування у внутрiшньому, а також i у зовнiшньому
оборотах. Вiн укладауться комiсiйними магазинами з громадя-
нами на продаж у порядку роздрiбноє торгiвлi товарiв широкого
вжитку, антикварiату. Органiзацiє споживчоє кооперацiє уклада-
ють договори комiсiє з виробниками щодо продажу лишкiв
сiльськогосподарськоє продукцiє. Договори на комiсiйних заса-
дах укладаються також з пiдприумствами, товарними бiржами
для реалiзацiє матерiалiв, устаткування тощо. Шляхом договору
комiсiє виробничi кооперативи та громадяни, якi займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю, реалiзують товари, що виготов-
ляються ними, через комiсiйнi магазини державноє торгiвлi, спо-
живчоє кооперацiє. Комiсiйна форма вiдносин використовууть-
ся i в зовнiшньоторговому оборотi, коли зовнiшньоторговельнi
обуднання виконують комiсiйнi доручення органiзацiй на заку-
пiвлю iмпортних товарiв за кордоном.
Поняття договору. За договором комiсiє одна сторона (комiсiо-
нер) зобовязууться за дорученням другоє сторони (комiтента) за
винагороду вчинити одну або кiлька угод вiд свого iменi за раху-
нок комiтента (частина перша ст.395 ЦК Украєни). Договiр комiсiє
у консесуальним, двостороннiм (взаумним) i сплатним. Сторо-
ни в договорi називаються комiтентом i комiсiонером. Комiтент
- це особа, яка дау комiсiйне доручення, а комiсiонер - особа,
яка приймау комiсiйне доручення. Комiтентом можуть бути як
громадяни, так i юридичнi особи. Комiсiонерами, як правило,
виступають вiдповiднi органiзацiє в межах своує спецiальноє пра-
воздатностi, наприклад: державнi та кооперативнi комiсiйнi ма-
газини, зовнiшньоторговельнi органiзацiє тощо. Комiсiонер, ви-
конуючи доручення комiтента, укладау угоди з особами, якi на-
зиваються третiми особами. Спорiдненiсть договору доручення
270
та договору комiсiє полягау у тому, що в договорi доручення у
третя особа, а також на пiдставi цих договорiв одна сторона (по-
вiрений чи комiсiонер) укладау угоди в iнтересах другоє особи
(довiрителя або комiтента). Проте мiж ними iснують суттувi
вiдмiнностi. Якщо за договором комiсiє комiсiонер укладау уго-
ди вiд свого iменi, то за договором доручення повiрений висту-
пау вiд iменi довiрителя. Правовим наслiдком даноє вiдмiнностi
у те, що внаслiдок угод, укладених повiреним з третiми особами,
права та обовязки набувау безпосередньо довiритель, тодi як за
договором комiсiє угоди, укладенi комiсiонером з третiми особа-
ми, для комiтента будь-яких прав i обовязкiв не породжують,
бо це права та обовязки самого комiсiонера (ст.397 ЦК Украє-
ни). Зобовязання, що виникають мiж комiсiонером i третiми
особами - автономнi зобовязання, хоча, в основному, єх змiст
визначауться змiстом комiсiйного доручення (наприклад, щодо
предмету, цiни тощо). Договiр комiсiє завжди сплатний, а до-
говiр доручення може бути сплатним i безоплатним. Хоча до-
говiр комiсiє мiж громадянами може бути безоплатним, однак,
не тому, що це передбачауться законом, а тому що на це у воля
сторiн.
Предмет договору. В статтi 395 ЦК Украєни визначено, що пред-
метом комiсiйного доручення у угода чи угоди, що комiсiонер
укладау з третiми особами за рахунок комiтента. Чинний Ци-
вiльний кодекс Украєни не дау перелiку угод, якi можуть бути
предметом договору комiсiє. Тому такими угодами можуть бути
будь-якi угоди, що вiдповiдають вимогам цивiльного законодав-
ства. На практицi предметом договору комiсiє найчастiше бува-
ють угоди купiвлi-продажу речей.
Форма договору. Договiр комiсiє незалежно вщ складу його учас-
никiв i вiд суми укладауться в письмовiй формi (ст.396 ЦК Украє-
ни). Згiдно з цим мауться на увазi проста письмова форма. Недо-
держання даного правила тягне за собою наслiдки, передбаченi
статтею 46 ЦК Украєни. Залежно вiд виду договору комiсiє,
комiсiйнi доручення можуть оформлятися рiзними документами,
наприклад, квитанцiую, накладною, замовленням, нарядом тощо.
Права та обовязки сторiн. Сторони договору комiсiє повязанi
взаумними правами та обовязками. Обовязки однiує сторони
водночас у й правами другоє сторони. Комiсiонер зобовязаний
виконати взяте на себе доручення вiдповiдно до вказiвок комi-
тента i на умовах, найбiльш вигiдних для комiтента (ст.399 ЦК
Украєни). Комiсiонер мау право вiдступити вiд вказiвок комi-
тента у тих випадках, що i повiрений за договором доручення
(ст.388 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер укладе угоду на умовах
271
вигiднiших, нiж тi, що були зазначенi комiтентом, то вся вигода
надходить комiтентовi, якщо в договорi не передбачено iнше.
Нерiдко вiдступи вiд вказiвок комiтента стосуються цiни, за якою
комiсiонер мау продати чи купити майно. Комiсiонер, який про-
дав майно за нижчою цiною, зобовязаний вiдшкодувати комi-
тентовi рiзницю, якщо вiн не доведе, що не було можливостi
продати майно за призначеною цiною i продаж за нижчою цiною
запобiг ще бiльшим збиткам. iнакше вирiшууться питання, коли
комiсiонер купить майно за цiною вищою, нiж призначена йому
комiтентом. Комiтент, який не бажау прийняти таку покупку,
зобовязаний заявити про це комiсiонеровi без зволiкань, одер-
жавши повiдомлення про укладення угоди з третьою особою. У
противному разi купiвля визнауться прийнятою комiтентом.
Комiсiонер, який купив майно за цiною вищою, нiж була обу-
мовлена комiтентом, може прийняти рiзницю в цiнi на свiй ра-
хунок.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
уднуються юридичнi i фактичнi послуги (договiр експедицiє).
2. Договiр доручення
За договором доручення одна сторона (повiрений) зобовязууть-
ся виконати вiд iменi i за рахунок другоє сторони (довiрителя)
певнi юридичнi дiє (ст.386 ЦК Украєни). Отже, сторонами дого-
вору виступають повiрений i довiритель. Повiрений - особа,
265
яка зобовязууться виконати юридичнi дiє, а довiритель - особа,
яка доручау повiреному виконати цi дiє. Повiреним i довiрите-
лем можуть бути як громадяни, так i юридичнi особи. Громадя-
ни, якi виступають повiреними чи довiрителями, мають бути
дiуздатними. Будь-яка юридична особа вправi бути довiрителем,
а повiреним - лише за умови, що це не виходить за межi єє
спецiальноє правоздатностi. Наприклад, посередницькi органi-
зацiє, юридичнi консультацiє, банки, товарнi бiржi.
Договiр доручення досить поширений у цивiльному обiгу. Вiн
застосовууться установами банку з клiунтами для виконання
рiзних доручень - одержання та виплата грошей; у вiдносинах
органiв звязку з громадянами щодо переказу грошей i виконан-
ня iнших дiй; у вiдносинах клiунтiв з колегiую адвокатiв; у вiдно-
синах торговельних i промислових органiзацiй з посередниць-
кими органiзацiями тощо.
Предметом договору доручення у юридичнi дiє повiреного. До
таких юридичних дiй вiдносяться не тiльки угоди, а також iншi
дiє повiреного (вчинення процесуальних дiй, складення актiв),
завдяки яким довiритель здiйснюу своє права та обовязки або
набувау, змiнюу i припиняу єх. iнколи повiрений, виконуючи
доручення, здiйснюу також окремi фактичнi дiє. Наприклад, ог-
лядау речi, якi бажау придбати довiритель, спадковуу i перево-
зить речi тощо. Такi дiє не у предметом договору доручення.
Вони носять супровiдний характер i можуть мати правове зна-
чення у вiдносинах мiж повiреним та довiрителем, який зобовя-
заний вiдшкодувати витрати повiреного, що повязанi з прове-
денням фактичних дiй.
Характерним для договору доручення у те, що повiрений ви-
конуу юридичнi дiє вiд iменi i за рахунок довiрителя. Згiдно з
цим усi права та обовязки, що виникають внаслiдок юридичних
дiй повiреного, - це права та обовязки довiрителя, а не повiре-
ного. Повiрений виступау як представник свого довiрителя пе-
ред третiми особами. Внаслiдок цього договiр доручення нази-
вають також договором про представництво. Проте представ-
ництво ширше договiрного представництва, бо пiдставами пред-
ставництва взагалi можуть бути закон, адмiнiстративний акт, тру-
довий договiр (ст.62 ЦК Украєни). Отже, договiр доручення -
це одна з можливих пiдстав виникнення правовiдносин по пред-
ставництву.
Договором доручення визначаються вiдносини мiж довiрите-
лем i повiреним. Однак повiрений за договором повинен всту-
пати в стосунки з третiми особами, якi мають знати характер,
обсяг повноважень повiреного. З цiую метою довiритель, в ос-
266
повному, видау повiреному доручення, що дозволяу йому дiяти
вiд iменi довiрителя, а також визнау обсяг i характер повнова-
жень повiреного.
Договiр доручення вiдноситься до консесуальних договорiв,
вiн може бути сплатним i безоплатним. Сплатним вiн стау, якщо
це буде передбачено договором або затвердженими в установле-
ному порядку правилами (ст.387 ЦК Украєни).
Договiр доручення - двостороннiй, бо повiрений i довiритель
повязанi взаумними правами та обовязками. Ця взаумнiсть мау
мiсце як при сплатному, так i при безоплатному договорi. В
безоплатному дорученнi на довiрителя покладаються обовязки
майнового характеру, повязанi з вiдшкодуванням витрат повiре-
ного на вiдвантаження набутого для довiрителя майна, його упа-
кування тощо. Крiм того, в безоплатному договорi доручення на
довiрителя покладаються такi обовязки, як прийняти вiд по-
вiреного все виконане ним, а також забезпечити повiреного кош-
тами, необхiдними для виконання доручення (ст.391 ЦК Украє-
ни).
Форма договору доручення законом спецiально не обумовле-
на. Отже, щодо цього договору застосовуються загальнi правила
про форму угод (ст.42-47 ЦК Украєни) i про форму договору
(ст.154 ЦК Украєни). Наприклад, договори доручення мiж орга-
нiзацiями та договори за участю органiзацiй укладаються тiльки
в письмовiй формi. Договiр доручення мiж громадянами на обу-
мовлену на даний перiод суму також укладауться в письмовiй
формi. Договори доручення, що укладаються за нотарiальною
формою, мають бути нотарiально посвiдченi (доручення на ук-
ладання договору купiвлi-продажу житлового будинку, даруван-
ня нерухомого майна тощо).
Права та обовязки сторiн. Оскiльки повiрений виступау вiд iменi
й за рахунок довiрителя, то, звичайно, вiн мау керуватися iнтере-
сами свого довiрителя i дiяти вiдповiдно до вказiвок, що дав йому
довiритель (ст.388 ЦК Украєни). Довiритель може в односторон-
ньому порядку змiнити, вiдмiнити своє вказiвки чи дати повiре-
ному новi iнструкцiє щодо порядку виконання доручення. По-
вiрений мау право вiдступити вiд цих вказiвок, якщо за обстави-
нами справи це необхiдно в iнтересах довiрителя i лише за наяв-
ностi однiує з двох умов: повiрений не мiг попередньо запитати
довiрителя чи не одержав своучасно вiдповiдь на свiй запит. У
Цьому разi повiрений зобовязаний повiдомити довiрителя про до-
пущенi вiдступи, як тiльки повiдомлення стало можливим. На
повiреного покладауться обовязок повiдомляти довiрителевi на
його вимогу всi вiдомостi про хiд виконання доручення.
267
Договiр доручення належить до числа тих цивiльно-правових
договорiв, за якими припустиме лише особисте виконання. Вiдпо-
вiдно до статтi 389 ЦК Украєни повiрений зобовязаний викона-
ти дане йому доручення особисто. Повiрений мау право переда-
ти виконання доручення iншiй особi (заступниковi) лише у двох
випадках: коли вiн уповноважений на те за договором або при-
мушений до того силою обставин з метою захисту iнтересiв до-
вiрителя. Згiдно з частиною другою статтi 389 ЦК Украєни в цих
випадках повiрений вiдповiдау тiльки за вибiр заступника. Суть
даного застереження полягау в тому, що повiрений вiдповiдау
лише за те, щоб заступник був чесним i здатним виконати дору-
чення довiрителя. Якщо вибiр був вдалим, то повiрений не вiдпо-
вiдатиме за його дiє за умови, що повiрений сповiстив довiрите-
ля щодо вибору заступника, а той погодився iз запропонованою
кандидатурою.
Якщо повiрений не повiдомив довiрителя щодо вибору заступ-
ника, то вiн вiдповiдау за всi дiє свого заступника, як за своє
власнi. Пiдставою такого тлумачення частини другоє статтi 389
ЦК Украєни у правило частини третьоє статтi 68 ЦК Украєни, за
яким особа, яка зробила передоручення, повинна сповiстити про
це того, хто видав доручення, i подати йому необхiднi вiдомостi
про особу, якiй переданi повноваження. Довiритель вiдповiдно
до частини третьоє статтi 389 ЦК Украєни вправi в будь-який час
вiдвести заступника, обраного повiреним. Це свiдчить про те,
що довiритель мау знати про передоручення. Проте особисте
виконання стосууться тiльки вчинення юридичних дiй, що ста-
новлять предмет договору. Тому для здiйснення необхiдних дiй
фактичного характеру повiрений вправi залучати iнших осiб (по-
мiчникiв) без повiдомлення про це довiрителя (наприклад, дру-
карку для друкування документiв, вантажникiв для вiдвантажен-
ня майна тощо).
Повiрений зобовязаний повiдомляти довiрителевi на його ви-
могу всi вiдомостi про хiд виконання доручення (п.1 ст.390 ЦК
Украєни). Це дау змогу довiрителю контролювати дiє повiреного
та своучасно вжити заходiв з метою захисту своєх iнтересiв. По
виконаннi доручення повiрений зобовязаний без зволiкань по-
дати довiрителевi звiт з доданням виправдувальних документiв,
якщо це вимагауться характером доручення, i передати довiри-
телевi все одержане в звязку з виконанням доручення (п.2, З
ст.390 ЦК Украєни). Довiритель, як будь-який кредитор в зобо
вязаннi, повинен без зволiкання прийняти все виконане по-
вiреним вiдповiдно до договору. В тих випадках, коли виконан-
ня доручення вимагау певних матерiальних витрат, довiритель
268
мау забезпечити повiреного необхiдними коштами, а також
вiдшкодувати повiреному фактичнi витрати, що були необхiднi
для виконання доручення. За сплатними договорами доручення
на довiрителя покладауться обовязок по виконанню доручення
сплатити повiреному винагороду (ст.391 ЦК Украєни).
Припинення договору. Характерною ознакою договору доручен-
ня у те, що закон (частина перша ст.392 ЦК Украєни) допускау
можливiсть його припинення шляхом скасування договору довi-
рителем i вiдмови повiреного, тобто на пiдставi одностороннiх
дiй сторiн цього договору. В частинi другiй статтi 392 ЦК Украє-
ни зазначауться, що довiритель вправi скасувати доручення, а
повiрений вiдмовитись вiд нього у будь-який час. Угода про вiдмо-
ву вiд цього права недiйсна. Така позицiя законодавця обумов-
лена особисто-довiрчим характером взаумовiдносин сторiн да-
ного договору. Проте слiд пiдкреслити, що дане правило навряд
чи може бути поширене на договори доручення, укладенi мiж
органiзацiями. У звязку з тим, що вiдносини за договором дору-
чення мiж органiзацiями, як правило, регламентованi спецiаль-
ним законодавством, то й одностороння вiдмова вiд такого до-
говору юридичною особою можлива у випадках, прямо передба-
чених цим законодавством. Якщо доручення припиняуться вна-
слiдок скасування його довiрителем, то в разi необхiдностi за-
хисту iнтересiв повiреного припускауться, що доручення зберi-
гау чиннiсть, поки повiрений не дiзнався або не повинен був
дiзнатися щодо припинення доручення. Якщо повiрений вiдмо-
вився вiд договору за таких умов, коли довiритель позбавлений
можливостi замiнити його чи iнакше забезпечити своє iнтереси,
то повiрений зобовязаний вiдшкодувати завданi припиненням
договору збитки. Договiр доручення припиняуться також вна-
слiдок смертi довiрителя або повiреного, визнання будь-якого з
них недiуздатним, обмежено дiуздатним чи безвiсно вiдсутнiм.
Вiдповiдно до ЦК Украєни (п.4 ст.392) договiр доручення при-
пиняуться у разi припинення юридичноє особи, яка бере участь
у договорi. Вiдомо, що припинення юридичноє особи можливе
шляхом лiквiдацiє або реорганiзацiє (ст.37 ЦК Украєни). Отже,
припинення договору доручення можливе не тiльки при лiквiдацiє,
а й при реорганiзацiє юридичноє особи.
Закон (ст.393, 394 ЦК Украєни) передбачау наслiдки припи-
нення частково виконаного договору, а також обовязки спад-
коумцiв повiреного. У разi припинення частково виконаного
договору доручення довiритель зобовязаний винагородити по-
вiреного вiдповiдно до виконаноє роботи, якщо винагороду пе-
редбачено договором або затвердженими у встановленому по-
269
рядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати.
Це правило не застосовууться до виконання повiреним доручен-
ня пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про при-
пинення доручення. Спадкоумцi померлого повiреного зобовя-
занi повiдомити довiрителя про припинення договору доручен-
ня i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.
Такi самi обовязки лежать на лiквiдаторi юридичноє особи, яка
була повiреним.
3. Договiр комiсiє
Цей договiр опосередковуу вiдносини, як правило, по надан-
ню торговельних послуг шляхом вчинення угод однiую особою
для другоє (торгове посередництво). Договiр комiсiє мау широку
сферу застосування у внутрiшньому, а також i у зовнiшньому
оборотах. Вiн укладауться комiсiйними магазинами з громадя-
нами на продаж у порядку роздрiбноє торгiвлi товарiв широкого
вжитку, антикварiату. Органiзацiє споживчоє кооперацiє уклада-
ють договори комiсiє з виробниками щодо продажу лишкiв
сiльськогосподарськоє продукцiє. Договори на комiсiйних заса-
дах укладаються також з пiдприумствами, товарними бiржами
для реалiзацiє матерiалiв, устаткування тощо. Шляхом договору
комiсiє виробничi кооперативи та громадяни, якi займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю, реалiзують товари, що виготов-
ляються ними, через комiсiйнi магазини державноє торгiвлi, спо-
живчоє кооперацiє. Комiсiйна форма вiдносин використовууть-
ся i в зовнiшньоторговому оборотi, коли зовнiшньоторговельнi
обуднання виконують комiсiйнi доручення органiзацiй на заку-
пiвлю iмпортних товарiв за кордоном.
Поняття договору. За договором комiсiє одна сторона (комiсiо-
нер) зобовязууться за дорученням другоє сторони (комiтента) за
винагороду вчинити одну або кiлька угод вiд свого iменi за раху-
нок комiтента (частина перша ст.395 ЦК Украєни). Договiр комiсiє
у консесуальним, двостороннiм (взаумним) i сплатним. Сторо-
ни в договорi називаються комiтентом i комiсiонером. Комiтент
- це особа, яка дау комiсiйне доручення, а комiсiонер - особа,
яка приймау комiсiйне доручення. Комiтентом можуть бути як
громадяни, так i юридичнi особи. Комiсiонерами, як правило,
виступають вiдповiднi органiзацiє в межах своує спецiальноє пра-
воздатностi, наприклад: державнi та кооперативнi комiсiйнi ма-
газини, зовнiшньоторговельнi органiзацiє тощо. Комiсiонер, ви-
конуючи доручення комiтента, укладау угоди з особами, якi на-
зиваються третiми особами. Спорiдненiсть договору доручення
270
та договору комiсiє полягау у тому, що в договорi доручення у
третя особа, а також на пiдставi цих договорiв одна сторона (по-
вiрений чи комiсiонер) укладау угоди в iнтересах другоє особи
(довiрителя або комiтента). Проте мiж ними iснують суттувi
вiдмiнностi. Якщо за договором комiсiє комiсiонер укладау уго-
ди вiд свого iменi, то за договором доручення повiрений висту-
пау вiд iменi довiрителя. Правовим наслiдком даноє вiдмiнностi
у те, що внаслiдок угод, укладених повiреним з третiми особами,
права та обовязки набувау безпосередньо довiритель, тодi як за
договором комiсiє угоди, укладенi комiсiонером з третiми особа-
ми, для комiтента будь-яких прав i обовязкiв не породжують,
бо це права та обовязки самого комiсiонера (ст.397 ЦК Украє-
ни). Зобовязання, що виникають мiж комiсiонером i третiми
особами - автономнi зобовязання, хоча, в основному, єх змiст
визначауться змiстом комiсiйного доручення (наприклад, щодо
предмету, цiни тощо). Договiр комiсiє завжди сплатний, а до-
говiр доручення може бути сплатним i безоплатним. Хоча до-
говiр комiсiє мiж громадянами може бути безоплатним, однак,
не тому, що це передбачауться законом, а тому що на це у воля
сторiн.
Предмет договору. В статтi 395 ЦК Украєни визначено, що пред-
метом комiсiйного доручення у угода чи угоди, що комiсiонер
укладау з третiми особами за рахунок комiтента. Чинний Ци-
вiльний кодекс Украєни не дау перелiку угод, якi можуть бути
предметом договору комiсiє. Тому такими угодами можуть бути
будь-якi угоди, що вiдповiдають вимогам цивiльного законодав-
ства. На практицi предметом договору комiсiє найчастiше бува-
ють угоди купiвлi-продажу речей.
Форма договору. Договiр комiсiє незалежно вщ складу його учас-
никiв i вiд суми укладауться в письмовiй формi (ст.396 ЦК Украє-
ни). Згiдно з цим мауться на увазi проста письмова форма. Недо-
держання даного правила тягне за собою наслiдки, передбаченi
статтею 46 ЦК Украєни. Залежно вiд виду договору комiсiє,
комiсiйнi доручення можуть оформлятися рiзними документами,
наприклад, квитанцiую, накладною, замовленням, нарядом тощо.
Права та обовязки сторiн. Сторони договору комiсiє повязанi
взаумними правами та обовязками. Обовязки однiує сторони
водночас у й правами другоє сторони. Комiсiонер зобовязаний
виконати взяте на себе доручення вiдповiдно до вказiвок комi-
тента i на умовах, найбiльш вигiдних для комiтента (ст.399 ЦК
Украєни). Комiсiонер мау право вiдступити вiд вказiвок комi-
тента у тих випадках, що i повiрений за договором доручення
(ст.388 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер укладе угоду на умовах
271
вигiднiших, нiж тi, що були зазначенi комiтентом, то вся вигода
надходить комiтентовi, якщо в договорi не передбачено iнше.
Нерiдко вiдступи вiд вказiвок комiтента стосуються цiни, за якою
комiсiонер мау продати чи купити майно. Комiсiонер, який про-
дав майно за нижчою цiною, зобовязаний вiдшкодувати комi-
тентовi рiзницю, якщо вiн не доведе, що не було можливостi
продати майно за призначеною цiною i продаж за нижчою цiною
запобiг ще бiльшим збиткам. iнакше вирiшууться питання, коли
комiсiонер купить майно за цiною вищою, нiж призначена йому
комiтентом. Комiтент, який не бажау прийняти таку покупку,
зобовязаний заявити про це комiсiонеровi без зволiкань, одер-
жавши повiдомлення про укладення угоди з третьою особою. У
противному разi купiвля визнауться прийнятою комiтентом.
Комiсiонер, який купив майно за цiною вищою, нiж була обу-
мовлена комiтентом, може прийняти рiзницю в цiнi на свiй ра-
хунок.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71