Примiрним договором визначаються умови, за яких настау
вiдповiдальнiсть охорони за договором, визначаються випадки,
коли охорона звiльняуться вiд вiдповiдальностi. Примiрним до-
говором визначаються також правопорушення, за якi власник
несе вiдповiдальнiсть перед охороною.
Крiм договiрного способу, цивiльне право забезпечуу охорону
права власностi шляхом витребування власником свого майна з
чужого незаконного володiння, покладення на винного заподi-
ювача шкоди обовязку вiдшкодувати єє. Цi форми охорони влас-
ностi спрямованi на захист вже порушених прав власника, тобто
виконують в основному так званi компенсацiйнi функцiє. Проте
такий захист не завжди забезпечуу повне та швидке вiдновлення
майнового стану власника через вiдсутнiсть у правопорушника
достатнiх коштiв. Бiльш ефективним засобом охорони власностi
у засоби профiлактичного (запобiжного) характеру, метою яких
у недопущення крадiжок, пошкодження або знищення товарно-
матерiальних цiнностей. Одним з них i у розглянутий договiр
про охорону обуктiв.
285Глава 16
Спiльна дiяльнiсть
1. Поняття та основнi види зобовязань за спiльною
дiяльнiстю
Серед рiзних видiв зобовязань, якi вiдображають процес об-
мiну у суспiльствi, окреме мiсце посiдають зобовязання за
спiльною дiяльнiстю. Це обумовлено тими особливостями, що
властивi даному виду цивiльних правовiдносин.
У процесi задоволення своєх економiчних (майнових) та iнших
iнтересiв у субуктiв цивiльних правовiдносин виникау необхiднiсть
в кооперацiє (вiд лат. соорегаєiо - спiвробiтництво), тобто спiльноє
дiяльностi, змiстом якоє у обуднання майна, трудових зусиль,
органiзацiя спiвпрацi для досягнення спiльноє мети. Ця необхiднiсть
може бути викликана: вiдсутнiстю в особи достатнiх фiнансових
коштiв, майна, досвiду, знань, технологiй тощо для здiйснення
будь-якого виду дiяльностi; неможливiстю здiйснювати певний
вид дiяльностi без партнерiв в силу юридичних (нормативно-пра-
вових) вимог (органiзацiя та дiяльнiсть фондовоє бiржi, комерцiй-
ного банку, здiйснення довiрчих операцiй, страховоє дiяльностi,
проведення ломбардних операцiй); бажанням отримати певнi
пiльги, наприклад, податковi (згiдно з ст.32 Закону Украєни <Про
iноземнi iнвестицiє>, яка дiяла до 1 сiчня 1994 р., пiдприумства з
iноземними iнвестицiями за участю украєнського капiталу звiльня-
лися вiд сплати податкiв на доходи протягом пяти рокiв); праг-
ненням уникнути чи зменшити ризики тощо.
Спiвробiтництво для досягнення спiльноє мети може здiйсню-
ватися не тiльки мiж украєнськими субуктами права, але й мiж
ними та iноземними особами. Так, стаття 4 Закону Украєни <Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть> передбачау наукову, науково-
технiчну, науково-виробничу, виробничу та iншу кооперацiю
украєнських субуктiв зовнiшньоекономiчноє дiяльностi з iнозем-
ними субуктами господарськоє дiяльностi, спiльну пiдприумниць-
ку дiяльнiсть мiж ними, що включау створення спiльних
пiдприумств рiзних видiв i форм, проведення спiльних госпо-
дарських операцiй та спiльне володiння майном як на територiє
Украєни, так i за єє межами.
Вiдносини, що виникають мiж субуктами права при зуднаннi
своєх внескiв (майно, знання тощо) i органiзацiє спiвпрацi для
досягнення спiльноє мети у одним iз рiзновидiв цивiльних пра-
вовiдносин, а саме - зобовязаннями за спiльною дiяльнiстю.
286
Оскiльки цi зобовязання завжди обуднують двох i бiльше учас-
никiв, вони можуть бути двостороннiми i багатостороннiми.
Причому кожний учасник зобовязань за спiльною дiяльнiстю
виступау одночасно як боржник i як кредитор. Наприклад, вiн
може бути зобовязаний передати майно i мати право вимагати
вiд другоє сторони трудовоє участi у здiйсненнi спiльноє дiяль-
ностi. У тому випадку, коли учасникiв бiльше двох, права та
обовязки виникають у кожного з них по вiдношенню до iнших.
На вiдмiну вiд таких видiв зобовязань, як купiвля-продаж, мiна,
дарування, поставка тощо, де вiдбувауться перехiд майна вiд
одного власника до iншого, у зобовязаннях за спiльною дiяль-
нiстю майно часто обуднууться у спiльну власнiсть.
iншою характерною особливiстю зобовязань за спiльною дiяль-
нiстю у наявнiсть у сторiн спiльноє мети (цiлей) дiяльностi на
вiдмiну, наприклад, вiд зобовязань купiвлi-продажу, майнового
найму (оренди), в яких одна особа мау на метi передати (прода-
ти, надати в оренду) майно та одержати за нього певну суму, а
друга - набути майно у власнiсть або у володiння i користуван-
ня.
Зуднання внескiв i подальша спiльна дiяльнiсть для досягнен-
ня спiльноє мети вимагау вiд учасникiв чiткоє органiзацiє. Отже,
зобовязання за спiльноє дiяльностi мають чiткий органiзацiй-
ний характер.
Залежно вiд особливостей спiвробiтництва, цiлей, що ставлять
перед собою його учасники, та iнших чинникiв зобовязання за
спiльною дiяльнiстю оформляються у певнi органiзацiйно-пра-
вовi форми.
iснують двi основнi органiзацiйно-правовi форми та два ос-
новних види зобовязань за спiльною дiяльнiстю.
По-перше, учасники можуть обрати органiзацiйно-правову фор-
му єх спiльноє дiяльностi, що не передбачау створення юридич-
ноє особи. В цьому випадку вiдносини, що виникають мiж учас-
никами, оформляються у договорi про спiльну дiяльнiсть, який
у юридичним фактом або пiдставою виникнення зобовязання
за спiльною дiяльнiстю i мiстить всi iстотнi та iншi умови взау-
мовiдносин сторiн.
По-друге, спiльна дiяльнiсть учасникiв може бути направлена
на здiйснення спiвробiтництва у межах самостiйного субукта права
- юридичноє особи. Тут в силу правових вимог, що предявля-
ються до даного виду спiльноє дiяльностi, учасникам необхiдно
укласти установчий договiр, який не тiльки регулюу єх спiльну
дiяльнiсть, а й визначау правовий статус створеноє ними для цiує
мети юридичноє особи.
287
Слiд вiдзначити договори мiж субуктами права про створен-
ня, наприклад, громадських органiзацiй, фондiв та iнших фор-
мувань, якi у юридичними особами. Такi договори за своєм ха-
рактером у рiзновидом договорiв про спiльну дiяльнiсть, оскiль-
ки мiстять лише положення про органiзацiйнi засади створення
юридичноє особи (про обуднання майна та здiйснення його ре-
устрацiє) i не визначають єє правового статусу i не виконують
функцiє установчих документiв. Так, заснування кредитноє спiлки
здiйснюуться шляхом укладення єє засновниками угоди, що ви-
значау порядок та принципи створення спiлки, склад заснов-
никiв, порядок пiдготовки проекту статуту та його затверджен-
ня. Тут також встановлюуться, що кредитна спiлка дiу на основi
статуту (див. <Про тимчасове положення про кредитнi спiлки в
Украєнi>. Указ Президента Украєни вiд 20 вересня 1993 р. №377/93
// Урядовий курур. - 1993. - 19 жовтня).
iснують вiдмiни i в нормативно-правовому регулюваннi зазна-
чених основних видiв зобовязань за спiльною дiяльнiстю. Якщо
зобовязання за договором про спiльну дiяльнiсть регулюються
главою 38 ЦК Украєни, то зобовязання, що виникають з уста-
новчого договору учасникiв, поки що регламентуються учасни-
ками правових форм пiдприумництва (закони Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi>, <Про пiдприумництво>, <Про госпо-
дарськi товариства>, <Про банки i банкiвську дiяльнiсть>, Дек-
рети Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про довiрчi товариства>, <Про
страхування> тощо). Основнi положення про установчi догово-
ри планууться включити до нового ЦК Украєни.
2. Договори про спiльну дiяльнiсть (просте товариство)
Поняття i юридична характеристика договiрiв про спiльну дiяльнiсть.
Обуднання двома (або кiлькома) самостiйними особами майна,
трудових зусиль та iнших внескiв i органiзацiя спiльноє дiяльностi
для досягнення спiльноє мети (цiлей) без створення юридичноє
особи здiйснюються за договором про спiльну дiяльнiсть.
Вiдповiдно де статтi 43011К Украєни за договорами про спiльну
дiяльнiсть сторони зобовязуються спiльно дiяти для досягнення
спiльноє господарськоє мети. Дана стаття не мiстить вичерпного
перелiку цiлей спiльноє дiяльностi, оскiльки передбачити в за-
конi всю єх розмаєтiсть неможливо.
Слiд зазначити, що останнiм часом в Украєнi було прийнято
цiлу низку законодавчих актiв, якi зняли обмеження в здiйсненнi
громадянами i юридичними особами господарськоє та iншоє дiяль-
ностi. Правовiдносини, що виникли i склалися на новiй норма-
288
тивнiи оазi, вийшли за межi правил деяких iснуючих законiв i,
зокрема, положень глави 38 ЦК Украєни, що регулюу зобовя-
зання за договором про спiльну дiяльнiсть.
Ранiше, згiдно з статтею 430 ЦК Украєни, громадяни могли
укладати договори про спiльну дiяльнiсть для задоволення лише
своєх особистих побутових потреб i тiльки мiж собою. Юридичнi
особи могли укладати такий договiр тiльки для досягнення гос-
подарськоє мети. Проте законами Украєни <Про власнiсть>, <Про
пiдприумництво>, <Про пiдприумства в Украєнi>, <Про зовнiш-
ньоекономiчну дiяльнiсть> тощо цi обмеження були знятi. На-
приклад, вiдповiдно до статтi 4 Закону <Про власнiсть> власник
мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не супере-
чать закону. Вiн може використовувати майно для здiйснення
господарськоє та iншоє, не забороненоє законом, дiяльностi, зок-
рема, передавати його безоплатно або за плату у володiння i
користування iншим особам. Окремо визначауться право влас-
ника використовувати належне йому майно для пiдприумниць-
коє дiяльностi (ст.6 Закону <Про власнiсть>). Статтею 3 Закону
<Про власнiсть> допускауться обуднання майна, що у власнiстю
громадян i юридичних осiб.
Отже, субуктами (сторонами або учасниками) договору про
спiльну дiяльнiсть виступають громадяни та юридичнi особи.
Проте участь юридичноє особи у цих договорах повинна вiдпо-
вiдати цiлям, передбаченим єє статутом. Щодо спiльноє мети до-
говору про спiльну дiяльнiсть, нове законодавство Украєни при-
пускау як господарську, так й iншу (наприклад, благодiйну чи
науково-дослiдну) мету такого спiвробiтництва.
Договори про спiльну дiяльнiсть можуть бути дво- та багато-
стороннiми угодами. Вони також вважаються консесуальними
договорами, оскiльки для укладення єх досить згоди сторiн i не
потрiбен сам факт передачi внескiв та здiйснення спiльних дiй.
Багато суперечок в юридичнiй лiтературi виникау з приводу
вирiшення питання про оплатнiсть чи безоплатнiсть договорiв
про спiльну дiяльнiсть. Однi автори вважають, що договори про
спiльну дiяльнiсть у сплатними, оскiльки кожний з учасникiв,
який зробив майновий внесок, мау право вимагати вiд iнших
вiдповiдного зустрiчного задоволення. (Гражданское право. -
М., 1993. Т. 2. - С. 370; Масляев А.И., Масляев И.А. Договори
о совместной деятельности в советском гражданском праве. -
М., 1988. - С. 18). iншi вченi обстоюють думку про безоплат-
ний характер даних вiдносин, грунтуючи єє на вiдсутностi мате-
рiального еквiвалента дiям учасника, що зробив майновий вне-
сок (Советское гражданское право. - М., 1980.- Т.2. - С. 338).
10 6-257
289
На пiдставi аналiзу договорiв про спiльну дiяльнiсть можна кон-
статувати, що вони можуть бути як сплатними, так i безоплат-
ними. Такий критерiй, як <зустрiчне задоволення>, не завжди
свiдчить про оплатнiсть договорiв про спiльну дiяльнiсть, тому
що оплатнiсть (як ознака договорiв купiвлi-продажу, мiни, по-
ставки, майнового найму (оренди), комiсiє тощо) передбачау за-
доволення будь-яких майнових (економiчних) iнтересiв, майно-
ве задоволення. Наприклад, за договором про спiльну дiяльнiсть
по виробництву певноє продукцiє один учасник зобовязууться
надати примiщення, а другий - зробити внесок обладнанням
для розмiщення його у цьому примiщеннi. Тут дiйсно один учас-
ник задовольняу своє майновi iнтереси у потрiбному йому при-
мiщеннi, а другий - в обладнаннi, оскiльки це майно спiльно
використовууться. У випадках, коли сторони обуднують майно,
трудовi зусилля для досягнення спiльно, благодiйноє мети, то
задоволення ними майнових iнтересiв (майнове задоволення)
первiсне вiдступау У звязку з цим немау й ознаки оплатностi
даного договору, хоча сторони i роблять <зустрiчне задоволен-
ня>. Отже, найбiльш прийнятним критерiум оплатностi дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть виступау мета, що передбачау задо-
волення майнового (економiчного) iнтересу кожноє iз сторiн.
Рiзновиди договорiв про спiльну дiяльнiсть. Чинний Цивiльний
кодекс Украєни не мiстить вичерпного перелiку рiзновидiв дого-
ворiв про спiльну дiяльнiсть. Згiдно iз статтею 430 Кодексу сто-
рони можуть укладати договори про спiльну дiяльнiсть для бу-
дiвництва шляхiв, спортивних споруд, шкiл, житлових будинкiв
тощо. Крiм того, цивiльне законодавство надало права громадя-
нам i юридичним особам вiльно i без обмежень здiйснювати гос-
подарську та iншу дiяльнiсть. Отже, субукти права можуть оби-
рати науково-технiчне, виробниче, творче спiвробiтництво.
Зовнiшньоекономiчне законодавство Украєни i, зокрема, стат-
тя 45 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iнозем-
ного iнвестування> вiд 20 травня 1993 р. передбачау договори
(контракти) про виробничу кооперацiю, спiльне виробництво та
iншi види спiльноє iнвестицiйноє дiяльностi, не повязанi iз ство-
ренням юридичноє особи.
Договори про спiльну дiяльнiсть подiляються на договори мiж
украєнськими юридичними та фiзичними особами i мiж ними та
iноземними особами (зовнiшньоекономiчнi договори про спiльну
дiяльнiсть). Спiльна дiяльнiсть без створення юридичноє особи,
тобто в рамках неправосубуктного обуднання мiж украєнськи-
ми та iноземними особами, регулюуться главою 38 ЦК Украєни,
якщо до договору буде застосовуватись украєнське право, поло-
290
женнями Закону Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>,
Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни <Про режим iноземного iн-
вестування> та iншими законодавчими актами.
Сторони договорiв про спiльну дiяльнiсть можуть переслiдува-
ти мету як отримання прибутку (доходу), так i досягнення iншо-
го результату, наприклад, соцiального ефекту. В звязку з цим
договори про спiльну дiяльнiсть подiляють на комерцiйнi i такi,
що передбачають немайнову мету (благодiйну, наукову, освiт-
ню).
Змiст договорiв про спiльну дiяльнiсть. Договори про спiльну
дiяльнiсть, як правило, укладаються у простiй письмовiй формi.
Цей договiр мiстить положення про предмет договору, про внес-
ки, що роблять учасники договору, про керiвництво сумiсною
дiяльнiстю, строк дiє договору та iншi умови.
Предметом договору про спiльну дiяльнiсть у той результат, на
досягнення якого направленi дiє учасникiв по обуднанню внескiв
та спiльноє дiяльностi. Оформлення предмету договору дау змо-
гу визначити юридичну природу взаумовiдносин учасникiв i на
цiй основi узгоджувати iншi умови спiвробiтництва.
Важливе мiсце у договорi займають права та обовязки учас-
никiв. Вони встановлюються законом i договором.
Закон надау учасникам договору про спiльну дiяльнiсть право
брати участь у веденнi спiльних справ (ст.431 ЦК Украєни), пра-
во на доходи вiд спiльного майна вiдповiдно до своує частки
(ст.113 ЦК Украєни). Крiм того, сторони договору можуть ви-
значати також й iншi права, що доповнюють i розширюють на-
данi законом.
Чiтка органiзацiя спiльноє дiяльностi досягауться шляхом за-
крiплення у договорi цiлого ряду обовязкiв, що покладаються
на учасникiв. Цi договiрнi обовязки деталiзують дiє учасникiв у
досягненнi спiльноє мети i сприяють виконанню договору в цiло-
му. Вони за своєм характером можуть бути органiзацiйними, ви-
робничими та загальними. Так, до останнiх слiд вiднести обо-
вязки сторiн дотримуватись умов договору, виконувати всi своє
зобовязання перед iншими сторонами, не розголошувати ко-
мерцiйну таумницю та конфiденцiйну iнформацiю про спiльну
дiяльнiсть тощо. Органiзацiйнi включають обовязки учасникiв
зробити визначенi договором внески.
Зокрема, учасники договору про спiльну дiяльнiсть можуть ро-
бити внески грошима, яким-небудь рухомим i нерухомим май-
ном (землею, будiвлями, спорудами, обладнанням) i будь-якими
повязаними з ними майновими правами, акцiями, облiгацiями;
фошовими вимогами та правом вимоги щодо виконання дого-
><> 291
вiрних зобовязань, якi мають вартiсть; будь-якими правами iнте-
лектуальноє власностi, що мають вартiсть, включаючи авторськi
права, права на винаходи, права на знаки для товарiв i послуг,
фiрмовi найменування, промисловi зразки, ноу-хау тощо.
Учасники договору про спiльну дiяльнiсть можуть робити внес-
ки трудовою участю (ст.432 ЦК Украєни). Трудова участь - це
обумовлена договором сукупнiсть практичних дiй учасника, що
полягау в безпосередньому виконаннi трудових функцiй для до-
сягнення результату (мети) спiльноє дiяльностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71