Перевезення за плату пасажирiв та
єх речей громадянами, якi здiйснюють єх епiзодично, регулю-
ються нормами про договiр пiдряду, а не правилами транспорт-
ного законодавства.

Договори перевезення пасажирiв укладаються усно. Доказом
укладення договору у пасажирський квиток (ст. 187 Кодексу тор-
говельного мореплавства). Проте квиток не можна вважати пись-
мовою формою договору, оскiльки на ньому немау пiдписiв про-
тилежних сторiн. Вiн видауться, в основному, без позначення
iменi пасажира, крiм авiаквиткiв та iменних абонементних квиткiв
на примiськi поєзди. iнодi договiр перевезення укладауться шля-
хом вчинення конклюдентних дiй без видачi квитка (наприклад,
опускання жетона в касу метро, вiдкритого для проєзду паса-
жирiв).

Перевiзник повинен подати для перевезення пасажирiв той
транспортний засiб i надати в ньому певне мiсце, що зазначенi у
проєзному квитку. При морських перевезеннях пароплавство до
початку рейсу повинно привести судно в стан, придатний для
плавання та безпечний для пасажирiв, завчасно укомплектувати
його екiпажем, спорядити й забезпечити усiм необхiдним i пiдтри-
мувати його в такому станi пiд час перевезення (ст.192 Кодексу
торговельного мореплавства). Перевiзник зобовязаний доставити
пасажира до мiсця призначення.

218

Пасажир вправi провозити з собою безкоштовно одну дитину
вiком до пяти рокiв (на мiському транспортi - до семи рокiв),
якщо вона не займау окремого мiсця (ст.128 Статуту залiзниць,
ст.82 Статуту автомобiльного транспорту). На дiтей старшого вiку
(до 10 рокiв, на повiтряному транспортi до 12 рокiв) можна прид-
бати пiльговий дитячий квиток. Пасажировi дозволено зробити
зупинку в дорозi з продовженням строку придатностi квитка до
десяти дiб, а в разi хвороби - на весь час хвороби з поданням
довiдки лiкувального закладу. Вiн може змiнити один раз протя-
гом поєздки залiзницею маршрут, зазначений у квитку, не змiню-
ючи станцiє призначення. У разi вiдмови вiд поєздки пасажировi
повертауться вартiсть проєзду за вирахуванням збору за попе-
реднiй продаж квитка i певного вiдсотка вiд вартостi проєзду.

Пасажирам надауться i ряд iнших прав, повязаних з переве-
зеннями. Водночас вони повиннi дотримуватись дiючих на вiдпо-
вiдному транспортi правил, тобто бережливо користуватись май-
ном перевiзника. Пiд час повiтряних перевезень з метою забез-
печення безпеки польотiв, охорони життя i здоровя пасажирiв
та членiв екiпажу встановлено огляд пасажирiв, єхньоє ручноє
поклажi й багажу. Огляд здiйснюуться в аеропорту чи мiському
аеровокзалi. При вiдмовi пасажира в аеропорту вiд огляду бага-
жу перевiзник мау право розiрвати договiр з поверненням плати
за перевезення, з вирахуванням встановленого збору.

Вiдповiдальнiсть перевiзника за шкоду, заподiяну смертю або
пошкодженням здоровя пасажира, визначауться за правилами,
що регулюють зобовязання iз заподiяння шкоди (глава 40 ЦК
Украєни).

Пасажир, який придбав квиток для поєздки, вправi провозити
з собою безкоштовно ручну поклажу певноє ваги, наприклад,
залiзницею не бiльше 36 кг i додатково у примiських поєздах не
бiльше 50 кг за плату по багажному тарифу (ст.128 Статуту за-
лiзниць). Турботу про цiлiсть i схороннiсть своує ручноє поклажi
повинен проявляти особисто пасажир. При морських i повiтря-
них перевезеннях вiдповiдальнiсть за втрату, нестачу або пошкод-
ження ручноє поклажi може бути покладена на перевiзника, якщо
пасажир доведе його вину. На iнших видах транспорту вiдповi-
дальностi перевiзника за несхороннiсть ручноє поклажi не пе-
редбачено.

На вiдмiну вiд ручноє поклажi, що перевозиться разом з паса-
жиром, багаж - це речi пасажира, якi здаються перевiзниковi у
його вiдання для доставки до пункту призначення за окрему
плату. Багаж перевозиться у багажному вагонi чи багажному
вiддiленнi судна, лiтака, автомобiля. У посвiдчення прийому ба-

219

гажу до перевезення пасажировi видауться багажна квитанцiя
(ст.131 Статуту залiзниць, ст.60 Повiтряного кодексу Украєни,
ст.187 Кодексу торговельного мореплавства).

Перевiзник повинен забезпечити схороннiсть багажу та доста-
вити його у строк, який визначауться часом руху поєзда, тепло-
хода, автомобiля до пункту призначення. Вiдповiдальнiсть пере-
вiзника за втрату, нестачу, псування або пошкодження багажу, а
також за прострочення його доставки будууться на тих самих
засадах, що й при порушеннi перевiзником вiдповiдних обовязкiв
за договором перевезення вантажу (ст.362 ЦК Украєни).

8. Претензiє та позови при перевезеннях

Порушення учасниками перевезення та буксирування своєх обо-
вязкiв у пiдставою для предявлення уповноваженою особою
претензiй i позовiв до правопорушника. Обставини, що можуть
викликати матерiальну вiдповiдальнiсть перевiзникiв, вiдправ-
никiв, одержувачiв вантажiв i пасажирiв i бути пiдставою для
предявлення претензiє та позову, посвiдчуються комерцiйними
актами та актами загальноє форми.

Комерцiйний акт складауться для посвiдчення нестачi, псу-
вання чи пошкодження вантажу або багажу, виявлення вантажiв
без супровiдних документiв та документiв без вантажу, повер-
нення перевiзниковi вкраденого вантажу (багажу), непередачi
вантажу залiзницею на пiдєзну колiю протягом 24 годин пiсля
оформлення в товарнiй конторi видачi вантажу за документами
(ст.168 Статуту залiзниць).

Акти загальноє форми складаються для посвiдчення iнших по-
рушень договору перевезення. Вiдповiдно до статтi 158 Статуту
автомобiльного транспорту i роздiлу 9 Правил перевезення ван-
тажiв автотранспортом обставини, повязанi з несхороннiстю
вантажiв та iншими порушеннями договору перевезення, фiксу-
ються в товарно-транспортнiй накладнiй, а у разi розходження в
оцiнцi сторонами причин i характеру порушень оформляються
актами встановленоє форми, що прирiвнюються до комерцiйних
актiв та актiв загальноє форми на iнших видах транспорту.

Акт складауться перевiзником, якщо вiн сам виявить зазначенi
ранiше обставини або єх наявнiсть стверджууться вiдправником
чи одержувачем вантажу. Необгрунтовану вiдмову перевiзника
скласти комерцiйний акт можна оскаржити в установленому по-
рядку. В цьому разi приймання вантажу слiд оформити вiдповiд-
но до правил про порядок приймання продукцiє та товарiв за
кiлькiстю i якiстю, що дiють при поставцi, контрактацiє тощо.

220

По всiх видах перевезень передбачено обовязковий претен-
зiйний порядок вирiшення спорiв. Претензiє, якi виникають з
перевезень вантажiв, предявляються до транспортноє органiзацiє
пункту призначення вантажу. Якщо спiр виник з перевезення
вантажу в прямому змiшаному сполученнi, то претензiя предяв-
ляуться: а) до управлiння залiзницi призначення, якщо кiнце-
вим пунктом призначення у залiзнична станцiя; б) до iншого
транспортного органу, коли кiнцевим пунктом перевезення у
порт (пристань), автостанцiя чи аеропорт. Претензiє, що вини-
кають з перевезень пасажирiв i багажу, можуть предявлятись до
транспортного органу вiдправлення або призначення за розсудом
заявника. Залежно вiд характеру порушення право на предяв-
лення претензiє мау вiдправник чи одержувач вантажу, якi мо-
жуть переуступити його один одному або кожен з них своуму
вищестоящому органу чи транспортно-експедицiйнiй органiзацiє.
Передача права на предявлення до перевiзника претензiє або
позову iншим органiзацiям чи громадянам не допускауться.

Для усiх перевезень, за загальним правилом, закрiпленим в
статтях 365, 366 ЦК Украєни i вiдтвореним в усiх транспортних
статутах (кодексах), до предявлення перевiзнику позову обо-
вязково слiд предявити йому претензiю. Претензiє предявля-
ються протягом шести мiсяцiв, а про сплату штрафiв i премiй -
протягом 45 днiв. Перевiзник зобовязаний розглянути заявлену
претензiю i повiдомити заявника про задоволення чи вiдхилен-
ня єє протягом трьох мiсяцiв, а щодо претензiє по перевезенню,
здiйснюваному перевiзниками рiзних видiв транспорту по одно-
му документу, протягом шести мiсяцiв; про сплату штрафу або
пенi - протягом 45 днiв. Якщо претензiя вiдхилена чи вiдповiдь не
одержана у зазначенi строки, заявниковi надауться на предяв-
лення позову два мiсяцi з дня одержання вiдповiдi або закiнчен-
ня строку, встановленого для вiдповiдi. Для предявлення пере-
вiзником до вiдправникiв, одержувачiв чи пасажирiв позовiв, що
випливають з перевезення, встановлено шестимiсячний строк
(частина друга ст.366 ЦК Украєни).

Строки позовноє давностi та порядок предявлення позовiв у
спорах, повязаних з перевезеннями в закордонному сполученнi,
встановлюються транспортними статутами (кодексами) або
мiжнародними угодами (ст.367 ЦК Украєни).

9. Договори експедицiє

Серед допомiжних договорiв, що повязанi з перевезеннями
вантажiв, багажу та пошти, слiд видiлити договори експедицiє. У

221

звязку з розвитком централiзованих перевезень вантажiв авто-
мобiльному транспорту часто передаються функцiє, повязанi з
виникненням або завершенням процесу перевезення вантажiв
на iнших видах транспорту. Автотранспортнi пiдприумства чи
спецiально створюванi транспортно-експедицiйнi органiзацiє
приймають на себе весь комплекс операцiй по вiдправленню
вантажiв залiзничним, водним та повiтряним транспортом, одер-
жанню вiд них вантажiв i доставцi єх одержувачам, проведенню
розрахункiв за перевезення тощо. Вiдносини цих органiзацiй з
клiунтурою та iншими транспортними пiдприумствами оформ-
ляються договорами експедицiє.

Експедицiйнi функцiє здiйснюються також пiдприумствами
звязку. За договорами з видавництвами газет, журналiв вони
одержують перiодичнi видання вiд друкарень, обробляють, упа-
ковують i вiдправляють єх за призначенням. Поштовi пiдприум-
ства виконують функцiє експедитора й у тому разi, коли вони
приймають i доставляють клiунтурi - громадянам та органiзацi-
ям - рiзноманiтнi поштовi вiдправлення: листи, посилки, бан-
деролi, грошовi перекази, газети та журнали. Пересилка пошто-
вих вiдправлень неможлива без єх перевезення рiзними видами
транспорту. Установи звязку укладають з перевiзниками дого-
вори на перевезення пошти. Зокрема, залiзницi здiйснюють пош-
товi перевезення як у спецiальних вагонах Мiнiстерства звязку,
так i у вагонах залiзниць, включаючи єх у пасажирськi, швидкi
та поштово-багажнi поєзди (ст.137 Статуту залiзниць).

В чинному Цивiльному кодексi Украєни вiдсутнi норми щодо
договору експедицiє. Вiдносини по транспортно-експедицiйно-
му обслуговуванню регулюються нормами транспортних статутiв
(ст.68 Статуту залiзниць, ст.78 Статуту внутрiшнього водного
транспорту, ст.125, 126 Статуту автомобiльного транспорту), Пра-
вилами централiзованого завезення (вивезення) вантажiв авто-
мобiльним транспортом загального користування на залiзничнi
станцiє, аеропорти, морськi порти, порти (пристанi) внутрiш-
нього водного транспорту, що спiльно затверджуються вiдповiд-
ними транспортними мiнiстерствами.

За договором транспортноє експедицiє експедитор зобовязууть-
ся за винагороду i за рахунок вiдправника вантажу укласти вiд
його або свого iменi один чи кiлька договорiв перевезення ван-
тажу та органiзувати виконання зазначених у договорi додатко-
вих послуг, повязаних з перевезенням. Як додатковi послуги за
договором експедицiє можуть передбачатись: здiйснення таких
необхiдних для доставки вантажу операцiй, як одержання по-
трiбних для експорту або iмпорту документiв, виконання мит-

222

них та iнших формальностей, перевiрка кiлькостi та стану ван-
тажу, його навантаження i розвантаження, сплата мита, зборiв
та iнших витрат, що покладаються на вiдправника, зберiгання
вантажу, його одержання у пунктi призначення.

Експедитор може дiяти як вiд iменi клiунта, так i вiд свого
iменi. Якщо експедитор за умовами договору дiу вiд iменi вiдправ-
ника, то щодо вiдносин по договору експедицiє застосовуються
положення про договiр доручення. У разi, якщо вiн дiу вiд свого
iменi, застосовуються вiдповiднi правила про договiр комiсiє.
Вiдповiдальнiсть при цьому за невиконання чи неналежне вико-
нання обовязкiв, що складають змiст додаткових послуг, надан-
ня яких прийняв на себе експедитор, визначауться законодав-
ством про вiдповiдний договiр (пiдряду, зберiгання тощо) та умо-
вами договору експедицiє. Отже, договiр експедицiє може мiсти-
ти елементи кiлькох видiв: перевезення, доручення, комiсiє, пiдря-
ду, зберiгання тощо, якi тiсно переплiтаються в одному юридич-
ному фактi (договорi).

У договорi транспортноє експедицiє, укладеному мiж експеди-
тором i клiунтом, експедитор по сутi замiняу клiунта у вiдноси-
нах з перевiзником. У звязку з цим автотранспортнi пiдприум-
ства, що здiйснюють транспортно-експедицiйне обслуговування
клiунтури, користуються правами i несуть обовязки та вiдповi-
дальнiсть, передбаченi транспортними статутами для вiдправникiв
й одержувачiв вантажiв (ст.68 Статуту залiзниць).

Водночас автотранспортнi пiдприумства (експедитори) укла-
дають з органiзацiями залiзничного транспорту, морськими i
рiчковими портами та аеропортами договори на централiзоване
завезення та вивезення вантажiв. У цих договорах передбача-
ються:

- обсяги перевезень вантажiв;

- строки доставки вантажiв згiдно з погодженими графiками;

- забезпечення збереженостi вантажу;

- виконання навантажувально-розвантажувальних робiт в обу-
мовленi години доби;

- умови розрахункiв за перевезення та виконання експеди-
цiйних робiт;

- взаумна вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договiрних
зобовязань тощо.

Договори, що укладаються автотранспортними пiдприумства-
ми, з одного боку, з клiунтурою на транспортно-експедицiйне
обслуговування, а з другого - з транспортними пiдприумствами
на централiзоване завезення i вивезення вантажiв, за своєм змiстом
повиннi бути взаумопогодженими, щоб забезпечувати чiтку й

223

.-.--.--.-. .ч ..iч.iiд-гi. i>->пi па iиненга по-
кладаються такi обовязки, як:

- предявляти вантажi експедиторовi рiвномiрно протягом
кварталу, мiсяця, доби;

- забезпечувати на своєх складах роботу по вiдправленню та
прийманню вантажiв у певнi часи, погодженi з експедитором,
тощо.

За невиконання або неналежне виконання обовязкiв за дого-
вором про транспортно-експедицiйне обслуговування сторони не-
суть майнову вiдповiдальнiсть. Вона визначауться як загальними
положеннями про зобовязання, так i нормами транспортних ста-
тутiв i кодексiв, договорами мiж експедиторами та клiунтами, якi
укладаються на основi типових договорiв (наприклад, типовий
договiр на централiзоване завезення (вивезення) вантажiв на станцiє
залiзниць, в порти (на пристанi), аеропорти, виконання мiжмiських
перевезень вантажiв i транспортно-експедицiйне обслуговування
автотранспортними пiдприумствами та органiзацiями автомобiль-
ного транспорту загального користування).

Договором експедицiє, за умовами якого експедитор дiу вiд
свого iменi, може бути передбачена вiдповiдальнiсть експедито-
ра за неналежне виконання договорiв перевезення, укладених
ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така вiдповiдальнiсть
експедитора визначауться за тими самими правилами, за якими
перед ним вiдповiдау той чи iнший перевiзник, якщо договором
не передбачена пiдвищена вiдповiдальнiсть експедитора. Зокре-
ма, експедитор вiдповiдау перед клiунтом за неподання контей-
нера пiд завантаження, за невручення квитанцiє про приймання
вантажу до перевезення або накладноє пiсля одержання вантажу
вiд перевiзника, за нестачу, пошкодження вантажу тощо. Клiунт
несе вiдповiдальнiсть за невикористання поданих автомобiлiв чи
контейнерiв, за несвоучасну оплату наданих послуг тощо.

Глава 13
Кредитно-розрахунковi вiдносини

1. Поняття кредитноє системи Украєни

Кредитна система Украєни - це мережа кредитних установ на
чолi з Нацiональним банком Украєни та iншi органiзацiє (на-
приклад, кредитнi спiлки, ломбарди).

Банки - це установи, функцiую яких у кредитування субуктiв
господарськоє дiяльностi та громадян за рахунок залучення коштiв

224

, пiдприумств, установ, органiзацiй, населення та iнших кредит-
них ресурсiв, касове i розрахункове обслуговування народного
господарства, виконання валютних та iнших банкiвських опе-
рацiй, передбачених законодавством Украєни. Банки у юридич-
ними особами, економiчно самостiйними i повнiстю незалеж-
ними вiд виконавчих та розпорядчих органiв державноє влади в
рiшеннях, повязаних з єх оперативною дiяльнiстю, а також щодо
вимог i вказiвок, якi не вiдповiдають чинному законодавству. В
умовах переходу до ринковоє економiки кардинально змiнено
систему банкiв в Украєнi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71