Глава 10
Договiр пiдряду
1. Поняття i значення договору пiдряду
За договором пiдряду одна сторона (пiдрядчик) зобовязууться
виконати на свiй риск певну роботу за завданням iншоє сторони
(замовника) з єє або своєх матерiалiв, а замовник зобовязууться
прийняти й оплатити виконану роботу (ст.332 ЦК Украєни).
Аналiз наведеного визначення договору пiдряду дау достатнi
пiдстави для висновку про те, що це консесуальнич, двостороннiй
i сплатний договiр.
Закон не розкривау змiсту робiт, якi можуть виконуватися за
договором пiдряду. Безперечним, однак, у факт, що предметом
договору пiдряду у iндивiдуалiзований результат працi пiдряд-
чика, який набувау тiує чи iншоє матерiалiзованоє форми, ос-
кiльки робота виконууться з матерiалiв сторiн i здауться у виг-
лядi, придатному для оцiнки. Буквальне тлумачення статтi 332
ЦК Украєни виключау можливiсть вiднесення до предмета до-
говору пiдряду робiт, якi виконуються без використання мате-
рiалiв (наприклад, ремонт годинника, радiоприймача, телевiзора
156
без використання запасних деталей чи iнструментiв). Правда,
деякi автори радянського перiоду (В.Г.Вердников) визнавали
за можливе розглядати як матерiал надавану для ремонту рiч.
Вiдомi випадки виконання робiт без використання матерiалiв,
але iз застосуванням iнструментiв або без них (риття траншеє,
перемiщення вантажу тощо). Такi роботи можуть бути визнанi
пiдрядними, оскiльки єх дiя спрямована на вiдповiднi змiни ма-
терiальних обуктiв.
У юридичнiй лiтературi договiр пiдряду розглядауться як один
з багатьох так званих договорiв про надання послуг, хоч у зако-
нодавствi така категорiя договорiв не видiляуться. При цьому
необхiдно договiр пiдряду вiдмежовувати вiд iнших договорiв,
що стосуються надання рiзних послуг (договорiв зберiгання, до-
ручення тощо), оскiльки в останнiх результат роботи не мау по-
дiбного речового вiдтворення i споживауться в процесi самоє
дiяльностi виконавця таких послуг. Однак на практицi вiдноси-
ни, якi виникають у звязку з наданням послуг, настiльки рiзно-
манiтнi, що такi рекомендацiє щодо розумiння предмета дого-
ворiв про надання послуг не завжди можуть дати позитивнi на-
слiдки. При цьому найбiльшi труднощi виникають пiд час ви-
значення правовоє природи послуг з навчання музицi, iнозем-
ним мовам (репетиторство), з вiдправлення обрядiв, а також
послуг, повязаних з кiноконцертною, театральною дiяльнiстю
тощо, оскiльки для таких послуг характерна вiдсутнiсть матерiа-
лiзованого результату i в цивiльному законодавствi фактично
немау норм, якi б регулювали договiрнi вiдносини такого роду.
До таких вiдносин можливе застосування (за аналогiую) вiдпо-
вiдних норм, що регулюють договiр пiдряду.
Отже, за Цивiльним кодексом Украєни предметом договору
пiдряду у матерiалiзованi результати створення, перетворення,
поновлення i навiть лiквiдацiє речей виробничого, споживчого,
науково-культурного призначення. У змiстi цiує статтi не врахо-
вано особливостi численних послуг, для яких характерна
вiдсутнiсть матерiалiзованого результату. У звязку з цим певний
iнтерес становить досвiд зарубiжних краєн. Так, Цивiльним ко-
дексом Францiє передбачено договiр найму робiт i послуг як уди-
ний договiр. Цивiльним законодавством Федеративноє Респуб-
лiки Нiмеччини окремо регулюються договiр найму послуг та
договiр пiдряду. При цьому предметом договору послуг можуть
бути будь-якi послуги, а предметом договору пiдряду - як виго-
товлення чи переробка речi, так i iнший результат виробничоє
дiяльностi чи послуг. Отже, за законодавством ФРН лише певна
частина послуг розглядауться пiдрядом.
157
Сторонами в договорi пiдряду у пiдрядчик i замовник. Пiдряд-
чик - це особа, яка бере на себе обовязок виконання замовле-
ноє роботи (послуги), а замовник - це особа, яка замовляу ви-
конання певноє роботи (послуги), беручи на себе обовязок прий-
няти i оплатити єє результат.
Договiрними сторонами можуть виступати як юридичнi, так i
фiзичнi особи. Пiдряднi роботи виконують спецiально створенi
для цього пiдприумства (будiвельнi, будiвельно-монтажнi, у сферi
побутового обслуговування тощо), а також iншi пiдприумства
що займаються виробничо-господарською дiяльнiстю. Звичай-
но спецiалiзованi пiдприумства виступають як пiдрядчики.
Пiдрядчик мау право доручити виконання певноє роботи третiм
особам - субпiдрядникам.
Щодо участi фiзичних осiб у пiдрядних вiдносинах (особливо
як пiдрядчикiв), то вона суттуво обмежувалася законодавчими
актами. Так, вiдповiдно до статтi 333 ЦК Украєни громадянин
мiг приймати на себе виконання роботи за договором пiдряду
лише у випадках, не заборонених законом, i за умови виконан-
ня цiує роботи особистою працею. Певнi види робiт (послуг), якi
не могли виконуватися на пiдрядних умовах, визначалися, на-
приклад, Положенням про кустарно-ремiсничi промисли вiд 31
травня 1976 р. Положенням, зокрема, заборонялося виготовлен-
ня i ремонт зброє, тиражування платiвок, кiнофiльмiв, магнiтних
записiв, виготовлення виробiв iз дорогоцiнних металiв i каменiв,
перевезення пасажирiв i вантажiв автотранспортними засобами.
Безумовно, щодо бiльшостi перерахованих у Положеннi робiт
заборона була цiлком виправданою, проте були й такi роботи,
заборона яких не мала достатнiх пiдстав.
З прийняттям в Украєнi законодавства ринкового спрямуван-
ня потреба в застосуваннi багатьох, ранiше чинних актiв стосов-
но iндивiдуальноє трудовоє дiяльностi вiдпала. Основоположни-
ми принципами нового законодавства стали вiльне економiчне
самовизначення громадян, свобода пiдприумництва тощо. Так,
за статтею 12 Закону Украєни <Про власнiсть> громадянин набу-
вау права власностi на доходи вiд участi в суспiльному вироб-
ництвi, iндивiдуальноє працi, пiдприумницькоє дiяльностi, вкла-
дення коштiв у кредитнi установи, акцiонернi товариства, а та-
кож на майно, одержане внаслiдок успадкування або укладення
iнших угод, не заборонених законом. Громадяни, iндивiдуальна
трудова дiяльнiсть яких мау ознаки пiдприумництва, повиннi до-
тримуватися правил, визначених Законом Украєни <Про пiдпри-
умництво>. Для цього єм необхiдно набути статус пiдприумця
або утворити (самостiйно чи разом з iншими особами) пiдпри-
158
умство з правами юридичноє особи, здiйснивши державну ре-
устрацiю пiдприумництва у виконавчому комiтетi вiдповiдноє Ради
народних депутатiв. Громадянин, який бажау набути статус
пiдприумця без створення юридичноє особи, подау до виконав-
чого комiтету заяву, реустрацiйну картку встановленого зразка
та документ, що засвiдчуу сплату коштiв за державну реустрацiю
(ст.8 Закону <Про пiдприумництво>).
Проголошуючи свободу пiдприумництва, законодавець водно-
час передбачау види дiяльностi, для заняття якими необхiдне
одержання спецiального дозволу (лiцензiє). Це, зокрема, ремонт
спортивноє та мисливськоє зброє, виготовлення i реалiзацiя ме-
дикаментiв i хiмiчних речовин, виготовлення горiлчаних, i тю-
тюнових виробiв. Деякi iншi види дiяльностi, як, наприклад, ви-
готовлення i реалiзацiя наркотичних засобiв, вiйськовоє зброє та
боуприпасiв до неє, як зазначауться в статтi 4 Закону <Про
пiдприумництво>, можуть виконувати лише державнi пiдприум-
ства й органiзацiє.
Пiдряднi вiдносини безпосередньо врегульованi статтями 332-
356 ЦК Украєни. Норми цих статей носять загальний характер.
Тому щодо окремих видiв договору пiдряду, якi мають значну
специфiку, можуть прийматися спецiальнi нормативнi акти. В
Цивiльному кодексi Украєни врахованi особливостi лише дого-
вору пiдряду з обслуговування побутових потреб громадян (до-
говiр побутового замовлення). Окремими статтями регулюуться
договiр пiдряду на капiтальне будiвництво (ст.353-357), що зу-
мовлено особливим порядком укладення i виконання цього до-
говору, а ранiше - також iснуванням планово-адмiнiстративноє
системи в СРСР. Тому договiр пiдряду на капiтальне будiвницт-
во розглядався в юридичнiй лiтературi як самостiйний, а не як
рiзновид загального договору пiдряду. Нинi, коли вiдбуваються
докорiннi змiни в плановiй системi, така квалiфiкацiя договору
пiдряду на капiтальне будiвництво втрачау будь-якi пiдстави.
Договiр пiдряду дуже важливо вiдмежовувати вiд iнших близь-
ких за зовнiшнiми ознаками договорiв, оскiльки неправильне
застосування до пiдрядних вiдносин законодавства, що регулюу
iншi договiрнi вiдносини, може суттуво порушити права сторiн.
Особливi труднощi виникають у випадку розмежування дого-
вору пiдряду i трудового договору, кожний з яких мау своє суттувi
ознаки. Так, якщо предметом договору пiдряду у певний матерi-
альний результат виконаноє роботи, то для трудового договору
вiн не обовязковий, оскiльки в останньому випадку головне зна-
чення мау трудова дiяльнiсть взагалi, а не виконання разовоє
конкретноє роботи. За трудовим договором працiвник виконуу
159
роооту вiдповiдно до його квалiфiкацiє, посади протягом неви-
значеного або певного строку. При цьому виконувана робота
може мати виробничо-технiчний, органiзацiйно-керiвний, гро-
мадсько-полiтичний та iнший характер.
Пiдрядчик органiзацiйно самостiйний у виробничому процесi,
замовнику не пiдпорядкований, виконуу роботу переважно своєми
засобами та iнструментами i на свiй риск. За трудовим догово-
ром працiвник пiдпорядкований адмiнiстрацiє, дотримууться вста-
новлених правил внутрiшнього розпорядку, роботу виконуу, як
правило, засобами органiзацiє i не несе ризику випадковоє заги-
белi предмета працi.
Розмежовуються цi договори й за колом єх учасникiв. Так, якщо
в договорi пiдряду пiдрядчиком може бути як органiзацiя, так i
громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (пра-
цiвником) виступау лише громадянин. За трудовим договором
працiвник зараховууться наказом до штату певноє органiзацiє,
що породжуу вiдповiднi правовi наслiдки з приводу оплати працi
i вiдпочинку працiвника, його соцiального забезпечення тощо.
На практицi мають мiсце випадки укладення мiж громадяни-
ном i органiзацiую трудовоє угоди на виконання першим певноє
роботи. Однак це ще не свiдчить про виникнення трудових вiдно-
син, на якi повинне поширюватися трудове законодавство. Лише
за наявностi всiх згаданих вище ознак можна зробити висновок
про приналежнiсть конкретноє угоди до трудового договору чи
договору пiдряду.
Договiр пiдряду необхiдно вiдмежовувати також вiд iнших су-
мiжних цивiльно-правових договорiв (купiвлi-продажу, постав-
ки, перевезення тощо).
2. Змiст договору пiдряду
Суттувими в договорi пiдряду у умови, що стосуються його
предмета, цiни та строку виконання. Саме вони i визначають
змiст договору пiдряду, його особливостi.
Як уже зазначалося, предметом договору пiдряду у результат
виконаноє пiдрядчиком роботи. З огляду на це не безспiрною у
думка про те, що предмет договору пiдряду - це виконання
пiдрядчиком певноє роботи i передача замовниковi єє результатiв.
Фактично таке визначення предмета договору пiдряду вiдтво-
рюу текст законодавче сформульованого поняття договору, яке
мiстить данi про сторони, єхнi права та обовязки, а також опо-
середкованi данi щодо умов договору. У наведенiй думцi вiдбу-
вауться, по сутi, ототожнення предмета договору пiдряду з iншими
160
його елементами. Саме по сооi <виконання> замовлення, як пра-
вило, не може бути предметом договору ще й тому, що
здiйснюуться воно пiдрядчиком органiзацiйно самостiйно. За
такого пiдходу ми вимушенi були б визнати, що, наприклад,
предметом купiвлi-продажу у не сама вiдчужувана рiч, а дiє про-
давця щодо єє вiдчуження, що суперечить сутностi купiвлi-про-
дажу.
У договорi пiдряду повиннi бути чiтко визначенi вимоги до
його предмета щодо якостi, кiлькостi тощо. Прiоритет у форму-
люваннi предмета договору, безумовно, належить замовниковi,
який виходить iз своєх потреб. Однак це не означау, що пiдряд-
чику законом вiдведена пасивна роль. Вiн також бере участь в
оцiнцi предмета, виходячи з своєх матерiальних, професiйних та
iнших можливостей. В окремих випадках сторони можуть i не
погоджувати тi чи iншi вимоги до предмета договору, якщо вони
безпосередньо передбаченi спецiальними нормативними акта-
ми, стандартами, технiчними умовами, зразками (наприклад, у
сферi побутового обслуговування, капiтального будiвництва).
Для досягнення замовленого результату можуть використову-
ватися матерiали пiдрядчика або замовника, можливе також по-
уднання матерiалiв обох сторiн. Такий висновок випливау iз змiсту
ст.332 ЦК Украєни. Разом з тим, вiдповiдно до частини першоє
статтi 335 цього Кодексу пiдрядчик зобовязаний виконати ро-
боту, обумовлену договором, iз своєх матерiалiв i своєми засоба-
ми, якщо iнше не встановлене законом або договором, тобто в
останньому випадку припускауться, що за загальним правилом
матерiали надаються пiдрядчиком, а iнше може бути передбаче-
не законом або договором. Подiбне застереження набувау прак-
тичного значення у випадку, коли в договорi не визначено сто-
рону, на яку покладауться обовязок рiзновидiв договору пiдря-
ду. Такий обовязок може встановлюватися також у спецiальних
актах законодавства.
У договорах пiдряду, якi вправi були укладати соцiалiстичнi
органiзацiє, необхiдно було обовязково передбачати норми ви-
трат матерiалiв, строки повернення лишкiв та основних вiдходiв,
а також вiдповiдальнiсть пiдрядчика за невиконання або нена-
лежне виконання цих обовязкiв (ст.338 ЦК Украєни). В умовах
ринковоє економiки i утвердження принципiв вiльного пiдпри-
умництва наведена норма, на наш погляд, не може бути обо-
вязковою для юридичних осiб - субуктiв пiдприумництва.
Наступною суттувою умовою договору пiдряду у цiна, тобто
грошова сума, належна пiдрядчику за виконане замовлення. Ви-
значення цiни багато в чому залежить вiд складу сторiн догово-
6 6-257
161
ру. Так, якщо сторонами в ньому виступають громадяни, то цiна
визначауться за погодженням мiж ними. Надання послуг за до-
говором пiдряду органiзацiями здiйснювалося тривалий час, як
правило, за цiнами вiдповiдно до затверджених у встановленому
порядку прейскурантiв, цiнникiв, тарифiв, каталогiв. Нинi в
Украєнi формууться система цiноутворення за законами ринко-
воє економiки, яка реалiзууться вiдповiдно до положень зокрема
постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 жовтня 1994 р. <Про
цiноутворення в умовах реформування економiки>, якою було
скорочено обсяги державного регулювання на деякi види послуг
(зокрема, на послуги для населення з ремонту та виготовлення
окулярноє оптики i медичних приладiв).
На виконання робiт, передбачених договором пiдряду, скла-
дауться кошторис, згiдно з яким i визначауться цiна замовлен-
ня. У процесi виконання замовлення можуть виникнути непе-
редбаченi обставини i спричинити змiни в кошторисi та вiдпо-
вiдно вплинути на цiну. За законом пiдрядчик повинен своучас-
но попередити про це замовника, який мау право вiдмовитися
вiд договору в разi значного перевищення кошторису (частина
друга ст.334 ЦК Украєни).
В кошторисi виконуваних робiт потрiбно враховувати вартiсть
матерiалiв, термiновiсть виконання замовлення та iншi можливi
обставини. Вартiсть замовлення може бути сплачена повнiстю
чи частково до початку його виконання або по завершенню робiт.
Оплата вартостi виконаних побутовими пiдприумствами робiт
проводиться, як правило, пiсля виконання замовлення, а вартiсть
матерiалiв, яка не входить до вартостi послуг, сплачууться по-
внiстю пiд час оформлення замовлення.
Третьою суттувою умовою договору пiдряду у строк його ви-
конання, яким визначауться момент завершення пiдрядних робiт
i здачi єх результатiв замовнику. Цей строк встановлюуться за
погодженням сторiн або вiдповiдними нормативними актами,
адмiнiстративно-плановими завданнями, у яких передбачаються
максимальнi строки виконання робiт (наприклад, у сферi побу-
тового обслуговування).
Сторони, особливо замовник, можуть бути зацiкавленi у виз-
наченнi початкових i промiжних строкiв виконання робiт. По-
чатковий строк мау значення для проведення допомiжних за-
ходiв щодо пiдготовки необхiдних матерiалiв, земельноє дiлянки
для забудови, проектно-кошторисноє документацiє тощо. iнодi
встановлюють не лише день, а й годину початку пiдрядних робiт,
наприклад, у договорi на ремонт жилих примiщень, коли для
зясування пiдготовленостi примiщень до ремонту важлива при-
162
сутнiсть замовника. Наявнiсть у договорi промiжних (етапних)
строкiв дау змогу замовниковi контролювати своучаснiсть i якiсть
ходу робiт, а пiдрядчику - дотримуватися встановленоє техно-
логiчноє i господарськоє дисциплiни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71