З позицiй кримiнально-проце-
суального законодавства звинувачений не несе вiдповiдальностi
за вiдмову вiд давання показань. Отже, правомiрним у тверджен-
ня про те, що позбавляти такого обвинуваченого права на вiдшко-
дування заподiяноє шкоди було б несправедливим. Вина обвину-
ваченого, який застосовуу самообмову, може виражатися лише в
умислi. За таких обставин позбавлення його права на вiдшкоду-
вання цiлком вiдповiдау вимогам статтi 454 ЦК Украєни, згiдно з
якою умисел потерпiлого виключау вiдповiдальнiсть заподiювана
шкоди. Якщо самообмова була наслiдком необережноє поведiнки
потерпiлого, то вважаумо, що потерпiлий повинен набути право
на вiдшкодування шкоди. Самообмова повинна бути актом волi
обвинуваченого, що сформувалася незалежно вiд дiяльностi служ-
бових осiб, якi розслiдують справу. Шкода вiдшкодовууться, коли
самообмова була наслiдком застосування насильства, погроз чи
iнших незаконних заходiв. При цьому факт насильства, погроз
або iнших незаконних мiр повинен буги встановлений слiдчими
органами прокурором або судом.
7. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом
пiдвищеноє небезпеки
Поняття та види джерел пiдвищеноє небезпеки. Стаття 450 ЦК
Украєни регулюу зобовязальнi вiдносини, що виникають iз факту
заподiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки. Норма цiує
статтi вiдрiзняуться вiд iнших норм, що передбачають зобовя-
зання iз заподiяння шкоди, тим, що в нiй йдеться про особли-
332
вий засiб заподiяння шкоди - про джерело пiдвищеноє небезпе-
ки. В звязку з цим за статтею 450 ЦК Украєни використовують-
ся три взаумоповязанi категорiє:
1) пiдвищена небезпека для оточення;
2) дiяльнiсть, яка повязана з пiдвищеною небезпекою;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки.
Якi соцiально-економiчнi фактори викликали до життя зазна-
ченi категорiєi Сучасний рiвень розвитку народного господар-
ства нашоє краєни характеризууться значним технiчним потен-
цiалом. Це машини, механiзми, виробниче устаткування, рiзнi
знаряддя працi, будiвельнi конструкцiє, експлуатацiя яких, як
свiдчить досвiд, повязана з можливiстю заподiяння шкоди жит-
тю i здоровю громадян, єхньому майну, а також майну органi-
зацiй. Внаслiдок цього законодавством в зазначених нормах пе-
редбачено вiдшкодування шкоди, заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки. Водночас стаття 450 ЦК Украєни не розкривау
сутi пiдвищеноє небезпеки, джерела пiдвищеноє небезпеки. Це
- завдання цивiлiстичноє науки. Розроблено кiлька теорiй, в
яких вираженi погляди на суть джерела пiдвищеноє небезпеки.
Найбiльшого визнання у науцi i в судово-арбiтражнiй практицi
набули теорiє дiяльностi (М.М.Агарков, Б.С.Антимонов) та
обуктiв або предметiв матерiального свiту (О.О.Красавчиков,
М.С.Малеєн).
Аналiз основних положень теорiє дiяльностi дау змогу сформу-
лювати три висновки: по-перше, пiд джерелом пiдвищеноє не-
безпеки слiд розумiти дiяльнiсть, яка повязана з використанням
певних предметiв, головним чином технiки; по-друге, пiдвище-
ну небезпеку створюу не <мертвий обукт>, а повязана з ним
дiяльнiсть; по-трету, пiдвищена небезпечна дiяльнiсть характе-
ризууться тим, що вона повязана з такими видами технiки, в
яких закладена рухова система, та експлуатацiя єх при сучасно-
му рiвнi розвитку технiки безпеки повнiстю не виключау мож-
ливостi заподiяння непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Змiст теорiє обуктiв або предметiв матерiального свiту скла-
дауться з таких положень:
1) джерелом пiдвищеноє небезпеки у те, що єє створюу;
2) матерiальний вираз джерела пiдвищеноє небезпеки слiд шу-
кати у вивченнi елементiв виробничих сил - знарядь i засобiв
виробництва;
3) знаряддя i засоби виробництва створюються людським ро-
зумом i руками. Людина використовуу єх у своєй цiлеспрямо-
ванiй свiдомiй дiяльностi. Водночас цi предмети матерiального
свiту повязанi з дiую обуктивних законiв природи: механiчних,
333
фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, якi iснують поза свiдомiстю лю-
дини i не залежать вiд неє;
4) суть джерела пiдвищеноє небезпеки полягау в тому, що пред-
мети, створенi людиною, залишаються пiд дiянням законiв при-
роди;
5) предмети - джерела пiдвищеноє небезпеки - мають спе-
цифiчнi особливостi або властивостi, якi можуть шкiдливо впли-
вати на навколишну середовище, в тому числi i на людину.
Рiзниця мiж названими теорiями полягау в тому, що згiдно з
теорiую дiяльностi джерело пiдвищеноє небезпеки - це дiяльнiсть,
повязана з використанням певних предметiв. За змiстом теорiє
предметiв або обуктiв матерiального свiту джерело пiдвищеноє
небезпеки - предмети, що повязанi з дiяльнiстю з приводу єх
використання. Цi вiдмiнностi, на наш погляд, непринциповi.
Сильнiшою у єх схожiсть, яка полягау, за думкою авторiв обох
теорiй, у тому, що джерело пiдвищеноє небезпеки характери-
зууться непiдконтрольнiстю з боку осiб, якi управляють вiдпо-
вiдною дiяльнiстю або користуються певними предметами, вна-
слiдок чого повнiстю не виключауться можливiсть заподiяння
непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Усвiдомлення зазначених теорiй наводить на думку, що буде
ближче до iстини, якщо обуднати положення цих теорiй у удину
систему знань про суть джерела пiдвищеноє небезпеки, а також
використати ознаки джерела пiдвищеноє небезпеки, якi мiстять-
ся в них, для його визначення. Саме таку спробу зробив Пленум
Верховного Суду Украєни в постановi вiд 27 березня 1992 р. <Про
практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про
вiдшкодування шкоди>. В нiй на рiвнi керiвних розяснень Пле-
нуму Верховного Суду Украєни запропоновано визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки, в якому неважко виявити розробк.
обох теорiй. Отже, джерелом пiдвищеноє небезпеки слiд визна-
вати будь-яку дiяльнiсть, здiйснення якоє створюу пiдвищену
вiрогiднiсть заподiяння шкоди через неможливiсть повного кон-
тролю за нею людиною, а також дiяльнiсть по використанню,
транспортуванню, збереженню предметiв, речовин та iнших
обуктiв виробничого, господарського або iншого призначення,
якi мають такi ж самi властивостi.
За допомогою цих теорiй i запропонованого визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки можна зясувати цивiльно-правовi
категорiє, що мiстяться у статтi 450 ЦК Украєни:
1) пiдвищена небезпека для оточення - це дiяльнiсть, яка ство-
рюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди;
334
2) дiяльнiсть, повязана з пiдвищеною небезпекою, - це
дiяльнiсть по використанню, транспортуванню, збереженню пред-
метiв, речовин, яка не пiддауться безперервному i всеосяжному
контролю людиною;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки - це будь-яка дiяльнiсть, у
тому числi дiяльнiсть по використанню, транспортуванню, збе-
реженню предметiв матерiального свiту (наприклад, технiки), яка
створюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаче-
ноє (випадковоє) шкоди через неможливiсть безперервного i все-
осяжного контролю за нею людиною.
Стаття 450 ЦК Украєни передбачау приблизний перелiк орга-
нiзацiй i громадян, дiяльнiсть яких повязана з пiдвищеною не-
безпекою: транспортнi органiзацiє, промисловi пiдприумства,
будови, власники автомобiлiв тощо. Виходячи з цього перелiку,
неважко скласти уявлення про джерела пiдвищеноє небезпеки.
Це рiзнi транспортнi засоби (локомотиви, автобуси, трамває, тро-
лейбуси, автомашини та iн.), устаткування промислових
пiдприумств (верстати, механiзми, конструкцiє), будiвельна тех-
нiка (бульдозери, екскаватори, баштовi крани).
Отже, чинним законодавством визнано за необхiдне встано-
вити приблизний перелiк джерел пiдвищеноє небезпеки. В звязку
з цим судово-арбiтражна практика визнала джерелами пiдвище-
ноє небезпеки: здiйснення вантажно-розвантажувальних робiт,
мотоцикли, вибуховi, отруйнi, займистi речовини. Слiд зазначи-
ти, що практика не вiдносить до джерел пiдвищеноє небезпеки:
велосипеди, вогнепальну i холодну зброю, свiйських тварин, гу-
жовий транспорт. Позицiя чинного законодавства щодо при-
мiрного перелiку джерел пiдвищеноє небезпеки у правильною,
бо вiдповiдау потребам практики. Адже в такому випадку суди
та арбiтражнi суди вправi визнавати джерелами пiдвищеноє не-
безпеки новi види технiки, рiзнi види енергiє.
Проте у й iнша точка зору, вiдповiдно до якоє перелiк джерел
пiдвищеноє небезпеки повинен бути вичерпним (Б.САнтимо-
нов). На користь неє наводяться аргументи про те, що в кожно-
му випадку особа, якiй належить джерело пiдвищеноє небезпе-
ки, повинна знати, що вона пiдлягау цивiльнiй вiдповiдальностi
за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки саме як
володiлець останнього. З цiую точкою зору важко погодитися,
бо неможливо скласти вичерпний перелiк джерел пiдвищеноє
небезпеки i, отже, в нього необхiдно безупинно вносити змiни
та доповнення. Разом з тим, ця позицiя наводить на думку про
необхiднiсть законодавчого закрiплення в Цивiльному кодексi
Украєни ознак джерела пiдвищеноє небезпеки:
335
1) непiдконтрольнiсть вiдповiдноє дiяльностi безупинному i все-
осяжному контролю з боку людини;
2) високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди цiую дiяльнiстю.
Пiдстави вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну джерелом пiдви-
щеноє небезпеки.
Обуктивнi пiдстави вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну дже-
релом пiдвищеноє небезпеки, збiгаються iз загальними обуктив-
ними пiдставами вiдповiдальностi за заподiяння шкоди (ст.440
ЦК Украєни). Це шкода, протиправнiсть дiяльностi, повязаноє з
пiдвищеною небезпекою для оточення, причинний звязок мiж
джерелом пiдвищеноє небезпеки i шкодою, що настала. Наведе-
мо кiлька зауважень щодо протиправностi дiяльностi, повязаноє
з пiдвищеною небезпекою, i причинного звязку мiж джерелом
пiдвищеноє небезпеки i шкодою. Дiяльнiсть, яка повязана з ви-
користанням засобiв механiзованого транспорту, iнших машин
з двигунами тощо, сама по собi правомiрна. Проте правомiрнiсть
експлуатацiє джерел пiдвищеноє небезпеки зовсiм не означау пра-
вомiрностi заподiяння ними шкоди особi або майну. Отже, за-
подiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки завжди у не-
правомiрною дiую. Вiдшкодування за статтею 450 ЦК Украєни
проводиться, коли шкода безпосередньо заподiяна джерелом
пiдвищеноє небезпеки. Якщо шкода заподiяна хоч й пiд час ек-
сплуатацiє джерела пiдвищеноє небезпеки, але не ним, вiдшко-
дування за заподiяну шкоду за статтею 450 ЦК Украєни виклю-
чауться. Так, судова практика виходить з того, що залiзниця не
вiдшкодовуу шкоду, заподiяну машинiсту або пасажировi пiд час
руху поєзда твердим предметом, який кинутий збоку. Згiдно з
статтею 450 ЦК Украєни обовязок по вiдшкодуванню заподiя-
ноє шкоди виникау незалежно вiд вини заподiювача шкоди, тоб-
то i за випадково заподiяну шкоду. В цьому полягау iстотна особ-
ливiсть вiдшкодування за статтею 450 ЦК Украєни порiвняно з
вiдшкодуванням на загальних пiдставах (ст.440 ЦК Украєни). Без-
винний характер обовязку по вiдшкодуванню шкоди, заподiя-
ноє джерелом пiдвищеноє небезпеки, пiдтверджууться змiстом
обставин, якi виключають застосування статтi 450 ЦК Украєни.
До числа таких обставин вiдносяться непереборна сила i умисел
потерпiлого. Отже, в усiх iнших випадках, в тому числi i при
вiдсутностi вини володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки, ос-
таннiй вiдшкодовуу шкоду потерпiлому.
Обовязок по вiдшкодуванню шкоди заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки, називауться в заголовку статтi 450 ЦК Украє-
ни вiдповiдальнiстю. Оскiльки ця вiдповiдальнiсть застосовууть-
336
ся i при вiдсутностi вини заподiювача шкоди, в цивiлiстичнiй
лiтературi вона iменууться вiдповiдальнiстю незалежно вiд вини.
Необхiдно пiдкреслити, що судова та арбiтражна практика тлу-
мачить i застосовуу статтю 450 ЦК Украєни вiдповiдно до єє бук-
вального тексту, заголовку та змiсту статтi. Наприклад, в ухвалi
судовоє колегiє по цивiльних справах Верховного Суду Украєни
зазначено: <Посилання вiдповiдача на те, що державна автомо-
бiльна iнспекцiя не визнала вини шофера у нещасному випадку,
не може служити пiдставою для звiльнення автоколони вiд обо-
вязку вiдшкодувати шкоду, заподiяну позивачевi, оскiльки орга-
нiзацiя несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом пiдви-
щеноє небезпеки i у випадку вiдсутностi вини шофера у заподi-
яннi шкоди>.
Вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини за шкоду, заподiяну дже-
релом пiдвищеноє небезпеки, в сучасних умовах науково-технiч-
ного прогресу, ускладнення всiх сторiн життя суспiльства - важ-
ливий правовий iнструмент забезпечення соцiальноє справедли-
востi. Вона зумовлена особливо шкiдливими якостями джерел
пiдвищеноє небезпеки, оскiльки останнi в процесi експлуатацiє
не пiддаються безупинному i всеосяжному контролю з боку лю-
дини. Нiякi спецiальнi знання, навички, досвiд не дають можли-
востi нi передбачити тих шкiдливих наслiдкiв, якi настають у
конкретнiй життувiй ситуацiє, нi запобiгти єм. Окрiм того, вiдпо-
вiдальнiсть незалежно вiд вини стимулюу володiльцiв джерел
пiдвищеноє небезпеки до прийняття всiх можливих заходiв щодо
запобiгання заподiяння шкоди, заохочуу єх до участi в створеннi
новоє, бiльш безпечноє технiки. За афористичним виразом Б.С.Ан-
тимонова, стимулювати, спонукати до безпечноє дiяльностi можна
i без обвинувачень.
Субукти зобовязань по вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє дже-
релом пiдвищеноє небезпеки. Зобовязаною стороною у вiдноси-
нах по вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє джерелом пiдвищеноє
небезпеки, у органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з
пiдвищеною небезпекою для оточення (ст.450 ЦК Украєни). За-
значенi органiзацiє та громадяни на практицi i в лiтературi нази-
ваються володiльцями джерел пiдвищеноє небезпеки. В Поста-
новi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.
передбачауться приблизний перелiк володiльцiв джерел пiдви-
щеноє небезпеки. До них, зокрема належать:
Приклад, запозичений iз узагальнення судовоє практики Верхов-
ного Суду Украєни.
337
i/ власники джерел пiдвищеноє небезпеки (кооперативи, ак-
цiонернi товариства, громадяни тощо);
2) органiзацiє, що володiють джерелами пiдвищеноє небезпеки
на правi повного господарського вiдання або на правi оператив-
ного управлiння (державнi пiдприумства та установи);
3) органiзацiє i громадяни, що володiють джерелами пiдвище-
ноє небезпеки на пiдставi вiдповiдних договорiв (договору орен-
ди, пiдряду);
4) громадяни, якi мають доручення на управлiння транспорт-
ним засобом;
5) органiзацiє, що володiють джерелами пiдвищеноє небезпеки
на пiдставi адмiнiстративного акта про передачу єх у тимчасове
користування (п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 27 березня 1992 р.).
Звичайно, вказiвки пункту 4 Постанови не вичерпують усiх
випадкiв розвязання питань про субукта вiдповiдальностi за
шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки. Так, в су-
довiй практицi вирiшуються питання про субукта вiдповiдаль-
ностi, якщо джерело пiдвищеноє небезпеки - автомашина - у
обуктом спiльноє власностi. Судова практика виходить з того,
що субуктом вiдповiдальностi в зазначених випадках у той з
учасникiв спiльноє власностi, наприклад, один з подружжя, який
експлуатував автомашину у момент заподiяння шкоди. Нерiдко
судова практика розвязуу питання про субукта вiдповiдаль-
ностi за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, якщо
його заподiянню сприяла неправомiрна, винна поведiнка тре-
тьоє особи. Так, Верховний Суд Украєни вважау, що стаття 450
ЦК Украєни не передбачау звiльнення володiльця джерела пiдви-
щеноє небезпеки вiд вiдповiдальностi i в тих випадках, коли
заподiянню шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки сприяла не-
правомiрна винна поведiнка третьоє особи. Отже, субуктом
вiдповiдальностi перед потерпiлим у володiлець джерела пiдви-
щеноє небезпеки. Останнiй вправi предявити регресний позов
до винноє третьоє особи. При заподiяннi шкоди здоровю гро-
мадян внаслiдок взаумодiє (зiткнення) джерел пiдвищеноє не-
безпеки єх володiльцi вiдповiдають перед потерпiлими солiдар-
но, тобто несуть солiдарну вiдповiдальнiсть. Питання про вiдпо-
вiдальнiсть за шкоду, заподiяну при цьому самим джерелам
пiдвищеноє небезпеки, вирiшууться за статтею 440 ЦК Украє-
ни, i судам необхiдно виходити з того, що мiж собою володiльцi
вiдповiдають за принципом вини, а саме:
1) шкода, заподiяна одному з володiльцiв з вини iншого, вiдшко-
довууться винним;
338
2) при наявностi вини лише володiльця, якому заподiяна шко-
да, вона йому не вiдшкодовууться;
3) при наявностi вини обох володiльцiв розмiр вiдшкодування
визначауться вiдповiдно до ступеня вини кожного;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
суального законодавства звинувачений не несе вiдповiдальностi
за вiдмову вiд давання показань. Отже, правомiрним у тверджен-
ня про те, що позбавляти такого обвинуваченого права на вiдшко-
дування заподiяноє шкоди було б несправедливим. Вина обвину-
ваченого, який застосовуу самообмову, може виражатися лише в
умислi. За таких обставин позбавлення його права на вiдшкоду-
вання цiлком вiдповiдау вимогам статтi 454 ЦК Украєни, згiдно з
якою умисел потерпiлого виключау вiдповiдальнiсть заподiювана
шкоди. Якщо самообмова була наслiдком необережноє поведiнки
потерпiлого, то вважаумо, що потерпiлий повинен набути право
на вiдшкодування шкоди. Самообмова повинна бути актом волi
обвинуваченого, що сформувалася незалежно вiд дiяльностi служ-
бових осiб, якi розслiдують справу. Шкода вiдшкодовууться, коли
самообмова була наслiдком застосування насильства, погроз чи
iнших незаконних заходiв. При цьому факт насильства, погроз
або iнших незаконних мiр повинен буги встановлений слiдчими
органами прокурором або судом.
7. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом
пiдвищеноє небезпеки
Поняття та види джерел пiдвищеноє небезпеки. Стаття 450 ЦК
Украєни регулюу зобовязальнi вiдносини, що виникають iз факту
заподiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки. Норма цiує
статтi вiдрiзняуться вiд iнших норм, що передбачають зобовя-
зання iз заподiяння шкоди, тим, що в нiй йдеться про особли-
332
вий засiб заподiяння шкоди - про джерело пiдвищеноє небезпе-
ки. В звязку з цим за статтею 450 ЦК Украєни використовують-
ся три взаумоповязанi категорiє:
1) пiдвищена небезпека для оточення;
2) дiяльнiсть, яка повязана з пiдвищеною небезпекою;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки.
Якi соцiально-економiчнi фактори викликали до життя зазна-
ченi категорiєi Сучасний рiвень розвитку народного господар-
ства нашоє краєни характеризууться значним технiчним потен-
цiалом. Це машини, механiзми, виробниче устаткування, рiзнi
знаряддя працi, будiвельнi конструкцiє, експлуатацiя яких, як
свiдчить досвiд, повязана з можливiстю заподiяння шкоди жит-
тю i здоровю громадян, єхньому майну, а також майну органi-
зацiй. Внаслiдок цього законодавством в зазначених нормах пе-
редбачено вiдшкодування шкоди, заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки. Водночас стаття 450 ЦК Украєни не розкривау
сутi пiдвищеноє небезпеки, джерела пiдвищеноє небезпеки. Це
- завдання цивiлiстичноє науки. Розроблено кiлька теорiй, в
яких вираженi погляди на суть джерела пiдвищеноє небезпеки.
Найбiльшого визнання у науцi i в судово-арбiтражнiй практицi
набули теорiє дiяльностi (М.М.Агарков, Б.С.Антимонов) та
обуктiв або предметiв матерiального свiту (О.О.Красавчиков,
М.С.Малеєн).
Аналiз основних положень теорiє дiяльностi дау змогу сформу-
лювати три висновки: по-перше, пiд джерелом пiдвищеноє не-
безпеки слiд розумiти дiяльнiсть, яка повязана з використанням
певних предметiв, головним чином технiки; по-друге, пiдвище-
ну небезпеку створюу не <мертвий обукт>, а повязана з ним
дiяльнiсть; по-трету, пiдвищена небезпечна дiяльнiсть характе-
ризууться тим, що вона повязана з такими видами технiки, в
яких закладена рухова система, та експлуатацiя єх при сучасно-
му рiвнi розвитку технiки безпеки повнiстю не виключау мож-
ливостi заподiяння непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Змiст теорiє обуктiв або предметiв матерiального свiту скла-
дауться з таких положень:
1) джерелом пiдвищеноє небезпеки у те, що єє створюу;
2) матерiальний вираз джерела пiдвищеноє небезпеки слiд шу-
кати у вивченнi елементiв виробничих сил - знарядь i засобiв
виробництва;
3) знаряддя i засоби виробництва створюються людським ро-
зумом i руками. Людина використовуу єх у своєй цiлеспрямо-
ванiй свiдомiй дiяльностi. Водночас цi предмети матерiального
свiту повязанi з дiую обуктивних законiв природи: механiчних,
333
фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, якi iснують поза свiдомiстю лю-
дини i не залежать вiд неє;
4) суть джерела пiдвищеноє небезпеки полягау в тому, що пред-
мети, створенi людиною, залишаються пiд дiянням законiв при-
роди;
5) предмети - джерела пiдвищеноє небезпеки - мають спе-
цифiчнi особливостi або властивостi, якi можуть шкiдливо впли-
вати на навколишну середовище, в тому числi i на людину.
Рiзниця мiж названими теорiями полягау в тому, що згiдно з
теорiую дiяльностi джерело пiдвищеноє небезпеки - це дiяльнiсть,
повязана з використанням певних предметiв. За змiстом теорiє
предметiв або обуктiв матерiального свiту джерело пiдвищеноє
небезпеки - предмети, що повязанi з дiяльнiстю з приводу єх
використання. Цi вiдмiнностi, на наш погляд, непринциповi.
Сильнiшою у єх схожiсть, яка полягау, за думкою авторiв обох
теорiй, у тому, що джерело пiдвищеноє небезпеки характери-
зууться непiдконтрольнiстю з боку осiб, якi управляють вiдпо-
вiдною дiяльнiстю або користуються певними предметами, вна-
слiдок чого повнiстю не виключауться можливiсть заподiяння
непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Усвiдомлення зазначених теорiй наводить на думку, що буде
ближче до iстини, якщо обуднати положення цих теорiй у удину
систему знань про суть джерела пiдвищеноє небезпеки, а також
використати ознаки джерела пiдвищеноє небезпеки, якi мiстять-
ся в них, для його визначення. Саме таку спробу зробив Пленум
Верховного Суду Украєни в постановi вiд 27 березня 1992 р. <Про
практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про
вiдшкодування шкоди>. В нiй на рiвнi керiвних розяснень Пле-
нуму Верховного Суду Украєни запропоновано визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки, в якому неважко виявити розробк.
обох теорiй. Отже, джерелом пiдвищеноє небезпеки слiд визна-
вати будь-яку дiяльнiсть, здiйснення якоє створюу пiдвищену
вiрогiднiсть заподiяння шкоди через неможливiсть повного кон-
тролю за нею людиною, а також дiяльнiсть по використанню,
транспортуванню, збереженню предметiв, речовин та iнших
обуктiв виробничого, господарського або iншого призначення,
якi мають такi ж самi властивостi.
За допомогою цих теорiй i запропонованого визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки можна зясувати цивiльно-правовi
категорiє, що мiстяться у статтi 450 ЦК Украєни:
1) пiдвищена небезпека для оточення - це дiяльнiсть, яка ство-
рюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди;
334
2) дiяльнiсть, повязана з пiдвищеною небезпекою, - це
дiяльнiсть по використанню, транспортуванню, збереженню пред-
метiв, речовин, яка не пiддауться безперервному i всеосяжному
контролю людиною;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки - це будь-яка дiяльнiсть, у
тому числi дiяльнiсть по використанню, транспортуванню, збе-
реженню предметiв матерiального свiту (наприклад, технiки), яка
створюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаче-
ноє (випадковоє) шкоди через неможливiсть безперервного i все-
осяжного контролю за нею людиною.
Стаття 450 ЦК Украєни передбачау приблизний перелiк орга-
нiзацiй i громадян, дiяльнiсть яких повязана з пiдвищеною не-
безпекою: транспортнi органiзацiє, промисловi пiдприумства,
будови, власники автомобiлiв тощо. Виходячи з цього перелiку,
неважко скласти уявлення про джерела пiдвищеноє небезпеки.
Це рiзнi транспортнi засоби (локомотиви, автобуси, трамває, тро-
лейбуси, автомашини та iн.), устаткування промислових
пiдприумств (верстати, механiзми, конструкцiє), будiвельна тех-
нiка (бульдозери, екскаватори, баштовi крани).
Отже, чинним законодавством визнано за необхiдне встано-
вити приблизний перелiк джерел пiдвищеноє небезпеки. В звязку
з цим судово-арбiтражна практика визнала джерелами пiдвище-
ноє небезпеки: здiйснення вантажно-розвантажувальних робiт,
мотоцикли, вибуховi, отруйнi, займистi речовини. Слiд зазначи-
ти, що практика не вiдносить до джерел пiдвищеноє небезпеки:
велосипеди, вогнепальну i холодну зброю, свiйських тварин, гу-
жовий транспорт. Позицiя чинного законодавства щодо при-
мiрного перелiку джерел пiдвищеноє небезпеки у правильною,
бо вiдповiдау потребам практики. Адже в такому випадку суди
та арбiтражнi суди вправi визнавати джерелами пiдвищеноє не-
безпеки новi види технiки, рiзнi види енергiє.
Проте у й iнша точка зору, вiдповiдно до якоє перелiк джерел
пiдвищеноє небезпеки повинен бути вичерпним (Б.САнтимо-
нов). На користь неє наводяться аргументи про те, що в кожно-
му випадку особа, якiй належить джерело пiдвищеноє небезпе-
ки, повинна знати, що вона пiдлягау цивiльнiй вiдповiдальностi
за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки саме як
володiлець останнього. З цiую точкою зору важко погодитися,
бо неможливо скласти вичерпний перелiк джерел пiдвищеноє
небезпеки i, отже, в нього необхiдно безупинно вносити змiни
та доповнення. Разом з тим, ця позицiя наводить на думку про
необхiднiсть законодавчого закрiплення в Цивiльному кодексi
Украєни ознак джерела пiдвищеноє небезпеки:
335
1) непiдконтрольнiсть вiдповiдноє дiяльностi безупинному i все-
осяжному контролю з боку людини;
2) високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди цiую дiяльнiстю.
Пiдстави вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну джерелом пiдви-
щеноє небезпеки.
Обуктивнi пiдстави вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну дже-
релом пiдвищеноє небезпеки, збiгаються iз загальними обуктив-
ними пiдставами вiдповiдальностi за заподiяння шкоди (ст.440
ЦК Украєни). Це шкода, протиправнiсть дiяльностi, повязаноє з
пiдвищеною небезпекою для оточення, причинний звязок мiж
джерелом пiдвищеноє небезпеки i шкодою, що настала. Наведе-
мо кiлька зауважень щодо протиправностi дiяльностi, повязаноє
з пiдвищеною небезпекою, i причинного звязку мiж джерелом
пiдвищеноє небезпеки i шкодою. Дiяльнiсть, яка повязана з ви-
користанням засобiв механiзованого транспорту, iнших машин
з двигунами тощо, сама по собi правомiрна. Проте правомiрнiсть
експлуатацiє джерел пiдвищеноє небезпеки зовсiм не означау пра-
вомiрностi заподiяння ними шкоди особi або майну. Отже, за-
подiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки завжди у не-
правомiрною дiую. Вiдшкодування за статтею 450 ЦК Украєни
проводиться, коли шкода безпосередньо заподiяна джерелом
пiдвищеноє небезпеки. Якщо шкода заподiяна хоч й пiд час ек-
сплуатацiє джерела пiдвищеноє небезпеки, але не ним, вiдшко-
дування за заподiяну шкоду за статтею 450 ЦК Украєни виклю-
чауться. Так, судова практика виходить з того, що залiзниця не
вiдшкодовуу шкоду, заподiяну машинiсту або пасажировi пiд час
руху поєзда твердим предметом, який кинутий збоку. Згiдно з
статтею 450 ЦК Украєни обовязок по вiдшкодуванню заподiя-
ноє шкоди виникау незалежно вiд вини заподiювача шкоди, тоб-
то i за випадково заподiяну шкоду. В цьому полягау iстотна особ-
ливiсть вiдшкодування за статтею 450 ЦК Украєни порiвняно з
вiдшкодуванням на загальних пiдставах (ст.440 ЦК Украєни). Без-
винний характер обовязку по вiдшкодуванню шкоди, заподiя-
ноє джерелом пiдвищеноє небезпеки, пiдтверджууться змiстом
обставин, якi виключають застосування статтi 450 ЦК Украєни.
До числа таких обставин вiдносяться непереборна сила i умисел
потерпiлого. Отже, в усiх iнших випадках, в тому числi i при
вiдсутностi вини володiльця джерела пiдвищеноє небезпеки, ос-
таннiй вiдшкодовуу шкоду потерпiлому.
Обовязок по вiдшкодуванню шкоди заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки, називауться в заголовку статтi 450 ЦК Украє-
ни вiдповiдальнiстю. Оскiльки ця вiдповiдальнiсть застосовууть-
336
ся i при вiдсутностi вини заподiювача шкоди, в цивiлiстичнiй
лiтературi вона iменууться вiдповiдальнiстю незалежно вiд вини.
Необхiдно пiдкреслити, що судова та арбiтражна практика тлу-
мачить i застосовуу статтю 450 ЦК Украєни вiдповiдно до єє бук-
вального тексту, заголовку та змiсту статтi. Наприклад, в ухвалi
судовоє колегiє по цивiльних справах Верховного Суду Украєни
зазначено: <Посилання вiдповiдача на те, що державна автомо-
бiльна iнспекцiя не визнала вини шофера у нещасному випадку,
не може служити пiдставою для звiльнення автоколони вiд обо-
вязку вiдшкодувати шкоду, заподiяну позивачевi, оскiльки орга-
нiзацiя несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом пiдви-
щеноє небезпеки i у випадку вiдсутностi вини шофера у заподi-
яннi шкоди>.
Вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини за шкоду, заподiяну дже-
релом пiдвищеноє небезпеки, в сучасних умовах науково-технiч-
ного прогресу, ускладнення всiх сторiн життя суспiльства - важ-
ливий правовий iнструмент забезпечення соцiальноє справедли-
востi. Вона зумовлена особливо шкiдливими якостями джерел
пiдвищеноє небезпеки, оскiльки останнi в процесi експлуатацiє
не пiддаються безупинному i всеосяжному контролю з боку лю-
дини. Нiякi спецiальнi знання, навички, досвiд не дають можли-
востi нi передбачити тих шкiдливих наслiдкiв, якi настають у
конкретнiй життувiй ситуацiє, нi запобiгти єм. Окрiм того, вiдпо-
вiдальнiсть незалежно вiд вини стимулюу володiльцiв джерел
пiдвищеноє небезпеки до прийняття всiх можливих заходiв щодо
запобiгання заподiяння шкоди, заохочуу єх до участi в створеннi
новоє, бiльш безпечноє технiки. За афористичним виразом Б.С.Ан-
тимонова, стимулювати, спонукати до безпечноє дiяльностi можна
i без обвинувачень.
Субукти зобовязань по вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє дже-
релом пiдвищеноє небезпеки. Зобовязаною стороною у вiдноси-
нах по вiдшкодуванню шкоди, заподiяноє джерелом пiдвищеноє
небезпеки, у органiзацiє i громадяни, дiяльнiсть яких повязана з
пiдвищеною небезпекою для оточення (ст.450 ЦК Украєни). За-
значенi органiзацiє та громадяни на практицi i в лiтературi нази-
ваються володiльцями джерел пiдвищеноє небезпеки. В Поста-
новi Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р.
передбачауться приблизний перелiк володiльцiв джерел пiдви-
щеноє небезпеки. До них, зокрема належать:
Приклад, запозичений iз узагальнення судовоє практики Верхов-
ного Суду Украєни.
337
i/ власники джерел пiдвищеноє небезпеки (кооперативи, ак-
цiонернi товариства, громадяни тощо);
2) органiзацiє, що володiють джерелами пiдвищеноє небезпеки
на правi повного господарського вiдання або на правi оператив-
ного управлiння (державнi пiдприумства та установи);
3) органiзацiє i громадяни, що володiють джерелами пiдвище-
ноє небезпеки на пiдставi вiдповiдних договорiв (договору орен-
ди, пiдряду);
4) громадяни, якi мають доручення на управлiння транспорт-
ним засобом;
5) органiзацiє, що володiють джерелами пiдвищеноє небезпеки
на пiдставi адмiнiстративного акта про передачу єх у тимчасове
користування (п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни вiд 27 березня 1992 р.).
Звичайно, вказiвки пункту 4 Постанови не вичерпують усiх
випадкiв розвязання питань про субукта вiдповiдальностi за
шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки. Так, в су-
довiй практицi вирiшуються питання про субукта вiдповiдаль-
ностi, якщо джерело пiдвищеноє небезпеки - автомашина - у
обуктом спiльноє власностi. Судова практика виходить з того,
що субуктом вiдповiдальностi в зазначених випадках у той з
учасникiв спiльноє власностi, наприклад, один з подружжя, який
експлуатував автомашину у момент заподiяння шкоди. Нерiдко
судова практика розвязуу питання про субукта вiдповiдаль-
ностi за шкоду, заподiяну джерелом пiдвищеноє небезпеки, якщо
його заподiянню сприяла неправомiрна, винна поведiнка тре-
тьоє особи. Так, Верховний Суд Украєни вважау, що стаття 450
ЦК Украєни не передбачау звiльнення володiльця джерела пiдви-
щеноє небезпеки вiд вiдповiдальностi i в тих випадках, коли
заподiянню шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки сприяла не-
правомiрна винна поведiнка третьоє особи. Отже, субуктом
вiдповiдальностi перед потерпiлим у володiлець джерела пiдви-
щеноє небезпеки. Останнiй вправi предявити регресний позов
до винноє третьоє особи. При заподiяннi шкоди здоровю гро-
мадян внаслiдок взаумодiє (зiткнення) джерел пiдвищеноє не-
безпеки єх володiльцi вiдповiдають перед потерпiлими солiдар-
но, тобто несуть солiдарну вiдповiдальнiсть. Питання про вiдпо-
вiдальнiсть за шкоду, заподiяну при цьому самим джерелам
пiдвищеноє небезпеки, вирiшууться за статтею 440 ЦК Украє-
ни, i судам необхiдно виходити з того, що мiж собою володiльцi
вiдповiдають за принципом вини, а саме:
1) шкода, заподiяна одному з володiльцiв з вини iншого, вiдшко-
довууться винним;
338
2) при наявностi вини лише володiльця, якому заподiяна шко-
да, вона йому не вiдшкодовууться;
3) при наявностi вини обох володiльцiв розмiр вiдшкодування
визначауться вiдповiдно до ступеня вини кожного;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71