Таким чином, спадкоумцями за законом визначаються не тiльки
найближчi родичi померлого. Спадкоумцями за законом можуть
бути i стороннi особи за умови єх непрацездатностi та знаход-
ження на утриманнi померлого не менше одного року до його
смертi. Непрацездатнiсть особи встановлюуться залежно вiд вiку
i стану здоровя.
За чинним законодавством непрацездатними вважаються осо-
би у вiцi до 16 рокiв (а тi, що вчаться, до 18 рокiв), жiнки, якi
досягли 55-рiчного, та чоловiки, якi досягли 60-рiчного вiку, а
також iнвалiди i, II та III груп.
Аналiз судовоє практики свiдчить, що непрацездатнi особи мо-
жуть бути зарахованi до зазначеноє категорiє спадкоумцiв лише
за наявностi таких умов:
а) непрацездатна особа повинна знаходитися на утриманнi по-
мерлого не менше одного року безпосередньо перед його смер-
тю;
б) допомога, яку надавав померлий цiй непрацездатнiй особi,
повинна бути основним джерелом для єє iснування (хоча не обо-
вязково, щоб вона була удиним джерелом iснування);
в) допомога повинна надаватися систематично.
Порядок закликання до спадкування. Не всi спадкоумцi за зако-
ном одночасно закликаються до прийняття спадщини.
Цивiльний кодекс Украєни передбачау черговiсть закликання
до спадкування зазначених черг спадкоумцiв.
Коли у спадкоумцi першоє черги: дiти, дружина, батьки по-
мерлого, а також онуки та правнуки (при вже зазначених умо-
456
457
вах) - право на одержання спадщини виникау лише у цих осiб.
Спадкоумцi другоє черги до спадкування в цьому випадку не
закликаються. Коли вiдсутнi спадкоумцi першоє черги або коли
вони не прийняли спадщини, а також якщо всi спадкоумцi пер-
шоє черги не закликаються до спадкування, до спадкування бу-
дуть закликанi спадкоумцi другоє черги - брати, сестри, дiд та
баба померлого (ст.530 ЦК Украєни).
Особливий порядок закликання до спадкування встановлений
щодо утриманцiв. Непрацездатнi особи, якi перебували на утри-
маннi померлого не менше одного року до його смертi, за наяв-
ностi спадкоумцiв першоє черги разом з ними закликаються до
спадкування. При вiдсутностi спадкоумцiв першоє черги або в
разi неприйняття ними спадщини, а також коли всi спадкоумцi
першоє черги не закликаються до спадкування, зазначенi непра-
цездатнi особи закликаються до спадкування нарiвнi зi спадко-
умцями другоє черги.
Встановлюючи такий порядок закликання до спадкування ут-
риманцiв, законодавець виключау можливiсть випадкiв, коли б
стороння особа могла усунути вiд спадкування близьких родичiв
померлого - братiв, сестер, дiда та бабу.
Якщо немау спадкоумцiв нi за законом, нi за заповiтом або
жоден iз спадкоумцiв не прийняв спадщини, чи всi спадкоумцi
позбавленi спадщини за заповiтом, майно померлого за правом
спадкоумства переходить до держави (ст.524 ЦК Украєни).
Отже, держава - це також спадкоумець за законом. Однак
право на одержання спадщини у держави виникау при вiдсут-
ностi будь-яких iнших спадкоумцiв або за наявностi iнших умов,
зазначених у статтi 524 ЦК Украєни.
По праву представлення успадковують лише онуки, правнуки
спадкоумця та прямi низхiднi нащадки усиновлених.
Дiти ж iнших спадкоумцiв за законом (наприклад, дiти братiв
та сестер) у разi смертi останнiх до вiдкриття спадщини, до спад-
кування по праву представлення не закликаються.
Розподiл майна померлого мiж спадкоумцями при спадкуваннi за
законом. При спадкуваннi за законом спадкове майно дiлиться
на рiвнi частини мiж особами, якi закликанi до спадкування у
порядку черговостi. Наприклад, пiсля смертi Н. залишилася дру-
жина, двоу дiтей та брат померлого. Право на одержання спад-
щини у цьому випадку мають дружина i двоу дiтей, оскiльки
вони у спадкоумцями першоє черги. Спадкове майно буде роз-
дiлене мiж ними на рiвнi частини, тобто кожний з них мау право
на одержання 1/3 частини спадщини. Брат не буде закликаний
до спадкування, оскiльки вiн у спадкоумцем другоє черги.
458
Коли хтось iз спадкоумцiв не прийме спадщини, тодi його част-
ка переходить до iнших спадкоумцiв, закликаних до спадкуван-
ня.
Проте, перш нiж визначити конкретно частку кожного iз спад-
коумцiв, слiд встановити, яке майно належало померлому, зок-
рема, треба визначити частку дружини (що лишився в живих) у
майнi, яке було спiльно придбане подружжям пiд час сумiсного
життя, i виключити цю частку з складу спадкового майна.
Наприклад, коли пiд час сумiсного життя подружжя придба-
ло будинок, то пiсля смертi одного з них треба визначити, яка
частка в правi власностi на будинок належала померлому, i тiльки
в цiй частинi i вiдкривауться спадщина. Це стосууться й iншо-
го майна.
Правило згiдно з яким спадкове майно при спадкуваннi за за-
коном дiлиться на рiвнi частини мiж особами, закликаними до
спадкування, не застосовууться лише в двох випадках.
Перший випадок стосууться розподiлу майна мiж онуками та
правнуками. Онуки та правнуки можуть не одержати частку, рiвну
часткам iнших спадкоумцiв. Як уже зазначалося, онуки та прав-
нуки закликаються до спадкування з iншими спадкоумцями пер-
шоє черги лише тодi, коли на момент вiдкриття спадщини немау
в живих того з єх батькiв, який мав би одержати спадщину. При
цьому згiдно з статтею 529 ЦК Украєни вони успадковують по-
рiвну в тiй частцi, що належала б при спадкуваннi за законом
єхньому померлому родителю.
Наприклад, якщо пiсля смертi громадянина Н. залишились доч-
ка i троу дiтей померлого ранiше сина, то цi троу онукiв по-
дiлять мiж собою частку єх померлого батька (тобто половину
спадкового майна) i таким чином кожний з них одержить по i/
6 частинi спадкового майна, дочка ж одержить половину спад-
щини. Дiти ж дочки взагалi до спадкування закликанi не будуть.
Другий випадок стосууться предметiв домашньоє обстановки
та вжитку.
Законодавством Украєни встановленi особливi правила щодо
спадкування предметiв домашньоє обстановки та вжитку. Вiдпо-
вiдно до статтi 533 ЦК Украєни предмети звичайноє домашньоє
обстановки i вжитку переходять до спадкоумцiв за законом, якi
проживали спiльно з спадкодавцем не менше одного року до
його смертi незалежно вiд черги цих спадкоумцiв i належноє єм
спадковоє частини.
Так, громадянин Н. проживав зi своєм братом. Дiти Н. - доч-
ка та син - проживали окремо вiд свого батька. Пiсля смертi Н.
всi предмети звичайноє домашньоє обстановки i вжитку перей-
459
дуть до його брата, незважаючи на те що брат у спадкоумцем
другоє черги, а дiти - спадкоумцi першоє черги. Решта майна
(яка не належить до предметiв звичайноє домашньоє обстановки
i вжитку) буде подiлена в рiвних частках мiж дочкою i сином
спадкодавця, оскiльки вони як спадкоумцi першоє черги закли-
каються до спадкування.
Норма статтi 533 ЦК Украєни спрямована на захист iнтересiв
членiв сiмє, якi проживали разом iз спадкодавцем.
Зрозумiло, що короткий строк проживання спiльно зi спадко-
давцем (наприклад, протягом кiлькох тижнiв чи мiсяцiв) не може
створювати будь-яких переваг для такого спадкоумця щодо спад-
кування предметiв домашньоє обстановки i вжитку. Треба ви-
знати цiлком обгрунтованим i доцiльним встановлення у зако-
нодавствi рiчного строку, який (як мiнiмум) повинен прожити
спадкоумець спiльно зi спадкодавцем для того, щоб одержати
переваги в спадкуваннi зазначених предметiв.
Для визнання спадкоумця таким, який проживав спiльно зi
спадкодавцем, достатньо встановити факти єхнього сумiсного про-
живання в однiй кiмнатi чи в однiй квартирi (строком не менше
одного року) та спiльного користування предметами домашньоє
обстановки i вжитку.
До предметiв звичайноє домашньоє обстановки та вжитку на-
лежать речi, що призначенi служити задоволенню звичайних,
повсякденних потреб громадян, тобто це меблi, посуд тощо.
До предметiв домашньоє обстановки i вжитку не належать жит-
ловi будинки, дачi, автомашини, човни, предмети, що були не-
обхiднi спадкодавцю для здiйснення його професiйноє дiяльностi
(рояль, гiтара), вироби з дорогоцiнних металiв, твори мистецтва,
що мають художню чи iсторичну цiннiсть, валютнi цiнностi, вкла-
ди в банку, грошi, одяг та взуття померлого.
При наявностi сумнiвiв питання щодо того, чи можна вiднести
ту чи iншу рiч до предметiв домашньоє обстановки i вжитку,
вирiшуу суд.
Коли серед спадкоумцiв за законом вiдсутнi такi, якi б прожи-
вали спiльно зi спадкодавцем, все майно, в тому числi i предме-
ти домашньоє обстановки i вжитку, дiлиться на рiвнi частки мiж
усiма спадкоумцями, закликаними до спадкування в порядку чер-
говостi.
4. Спадкування за заповiтом
Поняття та форма заповiту. Порядок складання заповiтiв. Кож-
ний дiуздатний громадянин може за життя визначити долю на-
460
лежного йому майна на випадок смертi. Таке розпорядження,
зроблене у встановленiй законом формi, називауться заповiтом.
За своую юридичною природою заповiт - одностороння угода.
У цiй угодi знаходить своу вираження волевиявлення тiльки
однiує особи - заповiдача. Внаслiдок такого одностороннього
волевиявлення пiсля смертi заповiдача у певних осiб, згаданих у
заповiтi, як-правило, виникау право на одержання спадщини.
На дiйснiсть заповiту не впливау той факт, що спадкоумець за
заповiтом не тiльки не висловлював пiд час складання заповiту
згоди на прийняття спадщини, але навiть i не знав про те, що на
його користь складено заповiт.
Звичайно угоди можуть укладатись через представника. Проте
це не вiдноситься до Такоє угоди, як заповiт. Заповiт у всiх ви-
падках може бути укладений лише особисто заповiдачем, при
цьому заповiдач обовязково мау бути дiуздатною особою.
Особистий характер заповiту виключау можливiсть укладання
одного заповiту двома громадянами навiть i в тому випадку, якщо
заповiдалося спiльне майно. Наприклад, не може бути посвiдче-
ний заповiт, укладений подружжям з приводу єх спiльного майна.
Коли громадянин залишив заповiт, то пiсля його смертi майно
переходить до особи чи до осiб, вказаних у заповiтi, тобто на-
стау спадкування за заповiтом. Спадкування за заповiтом мати-
ме мiсце за умов, що заповiт буде дiйсним, що спадкоумцi не
будуть усунутi вiд спадщини i що спадкоумцi за заповiтом ви-
словлять згоду прийняти спадщину.
Вiдповiдно до статтi 541 ЦК Украєни заповiт повинен бути
укладений у письмовiй формi i нотарiально посвiдчений. Пору-
шення зазначеноє форми (укладання заповiту в простiй пись-
мовiй формi або в уснiй формi) тягне за собою недiйснiсть запо-
вiту (ст.47 ЦК Украєни).
У деяких випадках заповiт може бути посвiдчений не тiльки
нотарiусом. Вiдповiдно до статтi 542 ЦК Украєни до нотарiально
посвiдчених заповiтiв прирiвнюються:
1. Заповiти громадян, якi перебувають на лiкуваннi в лiкарнях,
iнших стацiонарних лiкувально-профiлактичних закладах, сана-
торiях або проживають у будинках для пристарiлих та iнвалiдiв,
посвiдченi головними лiкарями, єх заступниками по медичнiй
частинi або черговими лiкарями цих лiкувальних закладiв, а в
будинках для пристарiлих та iнвалiдiв - посвiдченi директорами
i головними лiкарями цих будинкiв.
2. Заповiти громадян, якi перебувають пiд час плавання на
морських суднах або суднах внутрiшнього плавання, що плава-
ють пiд прапором Украєни, посвiдченi капiтанами цих суден.
461
3. Заповiти громадян, якi перебувають у розвiдувальних, арк-
тичних та iнших подiбних єм експедицiях, посвiдченi начальни-
ками цих експедицiй.
4. Заповiти вiйськовослужбовцiв та iнших осiб, якi перебува-
ють на лiкуваннi в госпiталях, санаторiях та iнших вiйськово-
лiкувальних закладах, посвiдченi начальниками, єх заступника-
ми по медичнiй частинi, старшими i черговими лiкарями зазна-
чених закладiв.
5. Заповiти вiйськовослужбовцiв, а в пунктах дислокацiє вiйсько-
вих частин, зуднань, установ i вiйськово-навчальних закладiв,
де немау державних нотарiальних контор та iнших органiв, що
вчиняють нотарiальнi дiє, також заповiти робiтникiв i службовцiв,
членiв єх сiмей i членiв сiмей вiйськовослужбовцiв посвiдченi
командирами (начальниками) цих частин, зуднань, установ i
закладiв.
6. Заповiти осiб, якi перебувають у мiсцях позбавлення волi,
посвiдченi начальниками мiсць позбавлення волi.
Заповiт складауться у двох примiрниках. Один з них зберi-
гауться у нотарiальнiй конторi, другий видауться заповiдачу.
В заповiтi обовязково зазначаються мiсце та час його укла-
дання (ст.541 ЦК Украєни).
Заповiт повинен бути пiдписаний самим спадкодавцем у при-
сутностi нотарiуса чи iншоє особи, яка мау право вiдповiдно до
статтi 542 ЦК Украєни посвiдчувати цей документ. Громадянин
не може надати право комусь за дорученням пiдписати заповiт.
Якщо громадянин за станом здоровя не мау змоги зявитися до
нотарiальноє контори, вiн мау право запросити нотарiуса додо-
му.
Якщо заповiдач внаслiдок фiзичноє вади, хвороби або з будь-
яких iнших причин не може власноручно пiдписати заповiт, за
його дорученням у його присутностi заповiт мау право пiдписа-
ти iнша особа. Вона пiдписуу заповiт в присутностi нотарiуса
або iншоє службовоє особи, яка мау право посвiдчувати цей до-
кумент. При цьому необхiдно зазначити причини, з яких запо-
вiдач не мiг пiдписати заповiт власноручно (ст.543 ЦК Украєни).
Заповiт не може пiдписувати особа, на користь якоє його зроб-
лено.
При складаннi та посвiдченнi заповiту нотарiус перевiряу, чи у
заповiдач тiую особою, вiд iменi якоє складено заповiт, пере-
вiряу правомiрнiсть заповiтних розпоряджень та дiуздатнiсть за-
повiдача.
Нотарiус повинен вiдмовити у посвiдченнi заповiту, коли в
ньому мiстяться незаконнi розпорядження або коли заповiдач у
462
недiуздатною особою. Нотарiус мау право вiдмовити в посвiдченнi
заповiту i у випадку, якщо заповiдач тимчасово перебувау в та-
кому станi, що не може розумiти значення своєх дiй (наприклад,
заповiдач перебувау у нетверезому станi).
Заповiдач не повинен представляти нотарiусу документи чи
будь-якi iншi докази належностi йому майна, з приводу якого
складауться заповiт. Цей факт перевiряуться вже пiсля вiдкриття
спадщини.
Особлива форма розпоряджень на випадок смертi передбачена
законом щодо вкладiв у банках. Вкладник може залишити роз-
порядження безпосередньо вiдповiдному банку про те, кому слiд
видати вклад у разi його (вкладника) смертi. Це розпорядження
може бути зроблене уформi напису як на ощаднiй книжцi, так i
на облiковiй картцi вкладника. Причому пiдпис вкладника по-
свiдчууться завiдуючим вiдповiдним вiддiленням банку.
Коло спадкоумцiв за заповiтом i змiстом заповiту. Вiдповiдно до
ЦК Украєни кожний громадянин мау право залишити за запо-
вiтом усе своу майно або частину його (не виключаючи пред-
метiв звичайноє домашньоє обстановки та вжитку) однiй чи
кiльком особам як тим, що входять, так i тим, що не входять до
кола спадкоумцiв за законом, а також державi або окремим дер-
жавним, кооперативним та iншим громадським органiзацiям
(ст.534 ЦК Украєни).
Отже, заповiт на користь далекого родича чи просто приятеля
буде дiйсним i тодi, коли на момент вiдкриття спадщини будуть
живi спадкоумцi за законом (наприклад, дiти, дружина та iншi).
Заповiдач може залишити все своу майно або його частину
спадкоумцю другоє черги незважаючи на наявнiсть осiб, якi вхо-
дять у першу чергу спадкоумцiв за законом, або залишити все
майно або частину його онуку, хоча син або дочка спадкодавця
- батьки цього онука - живi.
Тобто заповiдач не звязаний нi колом спадкоумцiв за зако-
ном, нi черговiстю закликання спадкоумцiв до спадкування, нi
правом представлення.
Спадкодавець мау право заповiдати своу майно державi, дер-
жавним, кооперативним та громадським органiзацiям, незважа-
ючи на те що у нього у спадкоумцi за законом.
Спадкодавець може розподiлити майно мiж спадкоумцями за
законом або стороннiми особами в будь-яких частках. Наприк-
лад, одному з спадкоумцiв може залишити 9/10 спадщини, а
другому 1/10 єє.
Усе це стосууться всякого майна, в тому числi i предметiв зви-
чайноє домашньоє обстановки i вжитку (ст.534 ЦК Украєни).
463
Законодавством Украєни не передбачено особливого режиму
для хатнього майна при спадкуваннi за заповiтом: заповiдач може
розпоряджатися ним так само, як i iншим майном.
Отже, заповiдач мау право залишити своу хатну майно особам,
якi з ним не проживали, навiть за наявностi таких законних спад-
коумцiв, якi проживали спiльно з ним бiльше року до його смертi.
Право на обовязкову частку в спадщинi. Свобода заповiдаль-
них розпоряджень обмежууться в iнтересах неповнолiтнiх i не-
працездатних дiтей спадкодавця (в тому числi усиновлених), ут-
риманцiв та iнших непрацездатних спадкоумцiв першоє черга
(крiм онукiв та правнукiв).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71