Грошi, вирученi вiд
його реалiзацiє, видаються поклажодавцевi за вiдрахуванням сум,
належних охоронцевi. Якщо охоронцем виступау громадянин,
вiн вправi вимагати продаж невитребуваного майна по суду в
порядку, передбаченому Цивiльним процесуальним кодексом Ук-
раєни для виконання судових рiшень. Якщо охоронцем у органi-
278
зацiя, то продаж невитребуваного майна провадиться в порядку,
передбаченому в статутi (положеннi) цiує органiзацiє (ст.421 ЦК
Украєни).
Поклажодавець за сплатним договором схову зобовязаний оп-
латити охоронцевi винагороду. Розмiр винагороди визначауться
затвердженими в установленому порядку таксами, ставками, та-
рифами, а при вiдсутностi таких - за згодою сторiн. В разi без-
оплатного схову Поклажодавець зобовязаний вiдшкодувати охо-
ронцевi витрати, необхiднi для збереження майна (ст.417 ЦК
Украєни).
Поклажодавець повинен вiдшкодувати охоронцевi збитки, зав-
данi властивостями зданого на схов майна, коли охоронець, прий-
маючи майно на схов, не знав i не повинен був знати про цi
властивостi (ст.422 ЦК Украєни). Це правило застосовууться при
укладеннi договору схову, а також у разi, якщо схов здiйснюуть-
ся на пiдставi iнших договорiв чи в межах вказiвок закону (ст.424
ЦК Украєни).
Вiдповiдальнiсть за збереження майна. Охоронець вiдповiдау за
втрату, нестачу, пошкодження майна, переданого на зберiгання.
Вiдповiдальнiсть охоронця може бути повною i обмеженою. При
повнiй вiдповiдальностi охоронець вiдшкодовуу поклажодавцевi
як прямi збитки, так i неодержанi доходи (ст.203 ЦК Украєни).
Згiдно з частиною першою статтi 419 ЦК Украєни повна вiдпо-
вiдальнiсть можлива, якщо це передбачено законом або догово-
ром. В протилежному випадку настау обмежена вiдповiдальнiсть,
на пiдставi якоє за втрату та нестачу майна охоронець вiдповiдау
лише в розмiрi вартостi втраченого майна чи майна, якого не
вистачау, а за пошкодження майна - в розмiрi суми, на яку
знизилась його вартiсть (пункти 1, 2 частини першоє ст.419 ЦК
Украєни). Якщо при здачi майна на схов була зроблена його
оцiнка, вiдповiдальнiсть охоронця обмежууться сумою оцiнки.
Проте якщо буде доведено, що дiйсна вартiсть пошкодженого,
втраченого майна або майна, якого не вистачау перевищуу цю
суму, то охоронець вiдповiдатиме в межах дiйсноє вартостi (час-
тина друга ст.419 ЦК Украєни). Якщо внаслiдок пошкодження
якiсть майна змiнилася настiльки, що воно не може бути вико-
ристане за первiсним призначенням, Поклажодавець вправi вiд
нього вiдмовитись i вимагати вiдшкодування його вартостi (час-
тина третя ст.419 ЦК Украєни). Отже, i тут мау мiсце обмежена
вiдповiдальнiсть.
Вiдповiдальнiсть за правилами статтi 419 ЦК Украєни застосо-
вууться також до випадкiв, коли схов здiйснюуться на пiдставi
iнших договорiв чи на пiдставi вказiвок закону, якщо iнше не
279
встановлено законом чи спецiальними правилами про цi дого-
вори (ст.424 ЦК Украєни).
Стаття 420 ЦК Украєни передбачау особливий випадок вiдпо-
вiдальностi за збереження майна в готелях, будинках вiдпочин-
ку, санаторiях, гуртожитках тощо. Вони вiдповiдають за збере-
ження майна громадян, яке знаходиться у вiдведених йому при-
мiщеннях, хоча б це майно i не було осiбно здане на збереження
цим органiзацiям, за винятком грошей i дорогоцiнностей. Розмiр
вiдповiдальностi цих органiзацiй також визначауться за прави-
лами статтi 419 ЦК Украєни.
В цивiльному правi вiдповiдальнiсть, як правило, настау за на-
явностi вини особи, яка не виконала зобовязання або виконала
його неналежним чином (ст.209 ЦК Украєни). В зобовязаннях
по схову майна передбачауться виняток з цього правила. Згiдно
з частиною першою статтi 418 ЦК Украєни органiзацiя, що
здiйснюу схов в межах своує професiйноє дiяльностi, звiльняуть-
ся вiд вiдповiдальностi за втрату, нестачу i пошкодження майна
лише тодi, коли доведе, що шкода спричинена непереборною
силою. У науцi цивiльного права дану вiдповiдальнiсть назива-
ють пiдвищеною у тому розумiннi, що вона настау незалежно
вiд вини охоронця.
Вiдповiдальнiсть охоронця зменшууться, якщо поклажодавець
не забере майно в строк, обумовлений договором, а при сховi
майна без зазначення строку - в строк, визначений охоронцем.
У такому разi охоронець звiльняуться вiд вiдповiдальностi за втра-
ту, нестачу чи пошкодження невитребуваного майна, заподiя-
них випадково або внаслiдок простоє необережностi охоронця.
Вiн вiдповiдау тiльки при наявностi з його боку умислу чи грубоє
необережностi (частина друга ст.418 ЦК Украєни).
5. Договiр про охорону обуктiв
Поняття договору. Цивiльний кодекс не регламентуу спецiаль-
но договiрнi вiдносини по охоронi обуктiв, не вiдокремлюу да-
ний договiр як окремий вид. Проте це не означау, що договiр
про охорону обуктiв не у самостiйним договором i не вiдно-
ситься до зобовязань, якi регулюються цивiльним правом.
Правовiдносини, що виникають на пiдставi договору про охо-
рону обуктiв, мають усi ознаки, що властивi цивiльно-право-
вим зобовязанням. За цим договором одна сторона надау другiй
сторонi послуги по охоронi майна за плату, внаслiдок чого мiж
сторонами виникають майновi вiдносини, обумовленi викорис-
танням товарно-грошовоє форми. Вони регулюються цивiль-
280
ним законодавством, отже, i сам договiр у цивiльно-право-
вим.
Вiдносини по охоронi обуктiв регулюються Примiрним дого-
вором про охорону обуктiв, а також окремими урядовими по-
становами, iнструкцiями та настановами Мiнiстерства внутрiшнiх
справ, iнших мiнiстерств i вiдомств, загальними нормами зобо-
вязального права.
Сторони договору. В складi управлiнь, вiддiлiв, при органах
внутрiшнiх справ для охорони обуктiв створюються пiдроздiли
державноє служби охорони.
Такi пiдроздiли у стороною договору i називаються охороною.
Другою стороною договору можуть бути пiдприумства, органi-
зацiє, установи, що називаються власниками. Договiр укладауть-
ся певними службовими особами пiдроздiлiв охорони та керiв-
никами (представниками) вiдповiдних органiзацiй, обукти яких
беруться пiд охорону.
Предмет i обукти договору. Предметом договору у органiзацiя
пропускного режиму на обуктах, якi охороняються. Обуктами
охорони можуть бути пiдприумства, установи, органiзацiя i за-
безпечення схоронностi майна власника, а також здiйснення охо-
рони можуть бути пiдприумства, установи, бази, склади, магази-
ни, будiвельнi майданчики та окремi дiлянки територiє, що ви-
користовуються для зберiгання товарно-матерiальних цiнностей.
Отже, за договором про охорону обуктiв одна сторона - охоро-
на - зобовязууться забезпечити охорону майна другоє сторони
- власника, а власник зобовязууться створити охоронi необхiднi
умови для виконання нею своєх обовязкiв i сплатити обумовле-
ну вартiсть охорони.
Договiр про охорону обуктiв - двостороннiй (взаумний), оп-
латний та консесуальний. Вiн мау багато спiльного з договором
схову. Цi договори направленi на досягнення однiує мети - за-
безпечення схоронностi майна. Водночас вони мають суттувi
вiдмiнностi.
За договором про охорону обуктiв власник доручау органам
охорони здiйснювати щоденно охорону вiдповiдних обуктiв без
передачi єх в господарську сферу органу, що здiйснюу охорону.
А за договором схову поклажодавець передау майно охоронцю.
Окрiм того, учасниками договору про охорону обуктiв можуть
бути тiльки органiзацiє, а учасниками договору схову - також i
громадяни. Договiр про охорону завжди сплатний, а договiр схову
може бути сплатним i безоплатним.
Не слiд також ототожнювати договiр про охорону обуктiв з
договором пiдряду. За цим договором пiдрядчик зобов язууться
281
виконати на свiй ризик певну роботу за завданням замовника з
його чи своєх матерiалiв, а замовник зобовязууться прийняти та
оплатити виконану роботу. В договорi пiдряду важливий кiнце-
вий результат працi - створення готовоє продукцiє, полiпшення
речi тощо.
Отже, якщо предметом договору пiдряду у виконання певноє
роботи, то предметом договору про охорону обуктiв у органiза-
цiя i забезпечення охорони матерiальних цiнностей власника вiд
розкрадання та дотримання пропускного режиму. Вони рiзнять-
ся метою та результатом працi. За договором про охорону обуктiв
забезпечууться схороннiсть вже наявних матерiальних цiннос-
тей i будь-якоє вартостi не створюуться. За договором пiдряду
пiдрядчик створюу нову споживну вартiсть.
Договiр про охорону обуктiв мау схожiсть з договором про
охорону квартир громадян, яка полягау у тому, що в обох дого-
ворах на охорону покладауться обовязок по схоронностi дору-
ченого єй майна. Також за допомогою цих договорiв охорона
запобiгау розкраданню майна.
Проте мiж цими договорами iснують й суттувi вiдмiнностi, що
стосуються субуктного складу, обукта охорони i предмета до-
говору, способу охорони, порядку укладення зазначених дого-
ворiв та характеру майновоє вiдповiдальностi охорони перед влас-
ником квартири, з яким укладауться договiр. Вiдносини сторiн
за договором про охорону квартир регулюються вiдповiдними
нормативними актами.
Правовi вiдносини по охоронi обуктiв мають своє характернi
особливостi, повязанi з особливим порядком укладення догово-
ру, його умовами та вiдповiдальнiстю сторiн, що детально регу-
люються примiрним договором, iнструкцiями та настановами
МВС Украєни.
Договiр про охорону обуктiв укладауться у такому самому по-
рядку, як й iншi договори мiж пiдприумствами, установами,
органiзацiями. Проте специфiкою у те, що його укладанню пе-
редують органiзацiйно-технiчнi заходи. Так, при зверненнi влас-
ника до охорони з проханням щодо прийому обукта пiд охоро-
ну створюуться мiжвiдомча комiсiя у складi представникiв влас-
ника, охорони i Державного пожежного нагляду. В разi необхiд-
ностi у роботi комiсiє беруть участь представники iнших служб
органу внутрiшнiх справ та мiсцевих органiв влади. Комiсiя про-
водить обстеження обукта з метою узгодження виду охорони,
визначення кiлькостi постiв, необхiдностi обладнання засобами
сигналiзацiє i пожежогасiння, технiчного укрiплення, виходячи з
розмiрiв територiє, що займау обукт, технологiє виробництва про-
282
дукцiє, режиму роботи та iнших умов забезпечення схоронностi
власностi. Результати обстеження оформляються актом, у якому
вказуються пропозицiє власнику щодо усунення виявлених не-
долiкiв i рекомендацiє з технiчного укрiплення обукта. Власник
вживау заходiв щодо усунення недолiкiв у технiчному укрiпленнi
обуктiв, замовляу проектно-кошторисну документацiю по об-
ладнанню обукта i вiдокремлених примiщень охоронно-пожеж-
ною сигналiзацiую. На договiрнiй основi силами пiдроздiлiв охо-
рони чи iнших органiзацiй здiйснюуться монтаж засобiв сигна-
лiзацiє.
Управлiння, вiддiл, вiддiлення охорони, одержавши вiд влас-
ника письмове повiдомлення про готовнiсть обукта для пере-
дачi пiд охорону, перевiряу повноту та якiсть виконання пропо-
зицiє за результатами обстеження i залежно вiд цього приймау
обукт пiд охорону чи вiдмовляу в прийманнi, з викладенням
причин вiдмови, про що повiдомляу власника.
Приймання обуктiв пiд охорону оформляуться договором мiж
охороною i власником. При укладаннi договору сторони готу-
ють окремий документ, що називауться Дислокацiую обуктiв
охорони. В ньому вказуються перелiк обуктiв, що охороняти-
муться, час та вид охорони, розрахунки вартостi по кожному
виду охорони i посту, витрати на утримання бюро перепусток i
службових собак, обслуговування сигналiзацiє тощо.
Договiр i дислокацiя складаються у трьох примiрниках. По од-
ному з них залишауться у сторiн, що єх пiдписали, а третiй -
пiдроздiлом охорони в триденний строк направляуться в управ-
лiння (вiддiл) охорони при Управлiннi внутрiшнiх справ для вне-
сення змiн у штати охорони.
Система охорони обуктiв i дислокацiя постiв визначаються
охороною i узгоджуються з власником. Пропускний i внутрiш-
ньообуктовий режими на обуктi охорони встановлюються влас-
ником, а виконання цих режимiв здiйснюуться охороною.
Вартiсть охорони визначауться залежно вiд виду охорони, кате-
горiє обукта i часу охорони. Внаслiдок проведення вже зазначе-
них заходiв погоджуються такi важливi умови договору, як обукт
охорони, предмет договору i вартiсть послуг по охоронi. В ходi
чинностi договору можуть змiнюватись вид охорони, дислокацiя
обуктiв, якi охороняються, що, звичайно, тягне за собою кори-
гування розрахункiв вартостi охорони. Пiсля укладення догово-
ру сторони зобовязанi не менше одного разу на рiк проводити
обстеження технiчного стану обукта охорони, пiсля чого скла-
дауться акт iз зазначенням строкiв усунення виявлених недолiкiв.
Правове значення даних актiв грунтууться на тому, що невико-
283
нання власником в строк робiт, передбачених ними, може бути
пiдставою для звiльнення охорони вiд майновоє вiдповiдальностi
у разi встановлення, що умовою здiйснення крадiжки було не-
своучасне проведення робiт по технiчному змiцненню обукта
охорони.
При укладаннi, виконаннi, а також при змiненнi та розiрваннi
договору мiж сторонами можуть виникати розбiжностi з тих чи
iнших питань. Примiрним договором спецiальний порядок ви-
рiшення таких спорiв не передбачауться i лише зазначауться,
що всi спори по договору пiдлягають вирiшенню у порядку, вста-
новленому законом.
Примiрний договiр передбачау, що договiр укладауться на
строк, погоджений сторонами, i набувау чинностi з дня його
пiдписання. Якщо за два мiсяцi до закiнчення строку договору
нi одна iз сторiн не вимагатиме його припинення, договiр ви-
знауться подовженим за попереднiми умовами i на той самий
строк. При розiрваннi договору з iнiцiативи власника охоронi
вiдшкодовуються повязанi з цим витрати.
За неналежне виконання договiрних зобовязань охорона несе
майнову вiдповiдальнiсть, застосування якоє мау деякi особли-
востi. Основною формою цiує вiдповiдальностi у вiдшкодування
збиткiв, заподiяних власнику крадiжкою, грабежем, розбоум, зни-
щенням або пошкодженням майна стороннiми особами, якi про-
никли на обукт охорони, чи внаслiдок пожежi, що сталась з
вини як стороннiх осiб, так i працiвникiв охорони. Усi дiє, яки-
ми заподiяно збитки, мають бути встановленi органами дiзнан-
ня, слiдства або судом, а розмiр збиткiв визначауться шляхом
зiставлення вартостi викрадених чи знищених товарно-матерi-
альних цiнностей i грошей з єх залишками. Розмiри збиткiв та
залишки товарно-матерiальних цiнностей стверджуються вiдпо-
вiдними документами i розрахунками, звiреними з бухгалтер-
ськими даними на день подiє.
Вiдповiдальнi представники охорони зобовязанi брати участь
у визначеннi розмiру збиткiв та у зняттi залишкiв матерiальних
цiнностей. Згiдно з Примiрним договором до збиткiв, що пiдля-
гають вiдшкодуванню, включаються вартiсть викраденого або зни-
щеного майна, розмiр уцiнки зiпсованих матерiальних цiннос-
тей, витрати на єх вiдновлення, а також викраденi грошi, тобто
вiдшкодуванню пiдлягають лише прямi збитки. Така вiдповi-
дальнiсть у обмеженою, оскiльки при повнiй вiдповiдальностi
мають вiдшкодовуватися не тiльки прямi збитки, а й <неодер-
жанi кредитором доходи, якi вiн одержав би, якби зобовязання
було виконане боржником> (ст.203 ЦК Украєни).
284
Викликау сумнiв рацiональнiсть застосування обмеженоє вiдпо-
вiдальностi у вiдносинах по охоронi обуктiв. Неодержання до-
ходiв негативно впливау на планово-фiнансовi показники влас-
ника, на розмiр вiдрахувань у премiальнi та iншi фонди пiдпри-
умства. Отже, слiд доповнити Примiрний договiр вказiвкою про
те, що до збиткiв, якi пiдлягають вiдшкодуванню, включаються
також неодержанi власником доходи. Повна майнова вiдповi-
дальнiсть, потенцiальна можливiсть єє застосування будуть важ-
ливим стимулом належноє органiзацiє i здiйснення охорони
обуктiв.
Примiрним договором встановлюуться, що охорона безпосе-
редньо несе майнову вiдповiдальнiсть перед власником за нена-
лежне виконання договiрних зобовязань по схоронностi його
майна. При виявленнi винних осiб майновi збитки стягуються з
них охороною за регресним позовом. Охорона мау нести вiдпо-
вiдальнiсть перед власником навiть у випадку, коли виннi особи
будуть виявленi ще до вiдшкодування охороною збиткiв власни-
ку. Така структура вiдповiдальностi обумовлена прагненням за-
безпечити майновi iнтереси власника, який може в порiвняно
короткий строк покрити своє збитки за рахунок охорони. Недо-
тримання цього правила може призвести до того, що вiдшкоду-
вання збиткiв власнику буде взагалi неможливим або продовжу-
ватиметься невизначено довго, оскiльки виннi особи (злочинцi),
як правило, матерiально неспроможнi негайно i повнiстю вiдшко-
дувати заподiянi ними збитки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
його реалiзацiє, видаються поклажодавцевi за вiдрахуванням сум,
належних охоронцевi. Якщо охоронцем виступау громадянин,
вiн вправi вимагати продаж невитребуваного майна по суду в
порядку, передбаченому Цивiльним процесуальним кодексом Ук-
раєни для виконання судових рiшень. Якщо охоронцем у органi-
278
зацiя, то продаж невитребуваного майна провадиться в порядку,
передбаченому в статутi (положеннi) цiує органiзацiє (ст.421 ЦК
Украєни).
Поклажодавець за сплатним договором схову зобовязаний оп-
латити охоронцевi винагороду. Розмiр винагороди визначауться
затвердженими в установленому порядку таксами, ставками, та-
рифами, а при вiдсутностi таких - за згодою сторiн. В разi без-
оплатного схову Поклажодавець зобовязаний вiдшкодувати охо-
ронцевi витрати, необхiднi для збереження майна (ст.417 ЦК
Украєни).
Поклажодавець повинен вiдшкодувати охоронцевi збитки, зав-
данi властивостями зданого на схов майна, коли охоронець, прий-
маючи майно на схов, не знав i не повинен був знати про цi
властивостi (ст.422 ЦК Украєни). Це правило застосовууться при
укладеннi договору схову, а також у разi, якщо схов здiйснюуть-
ся на пiдставi iнших договорiв чи в межах вказiвок закону (ст.424
ЦК Украєни).
Вiдповiдальнiсть за збереження майна. Охоронець вiдповiдау за
втрату, нестачу, пошкодження майна, переданого на зберiгання.
Вiдповiдальнiсть охоронця може бути повною i обмеженою. При
повнiй вiдповiдальностi охоронець вiдшкодовуу поклажодавцевi
як прямi збитки, так i неодержанi доходи (ст.203 ЦК Украєни).
Згiдно з частиною першою статтi 419 ЦК Украєни повна вiдпо-
вiдальнiсть можлива, якщо це передбачено законом або догово-
ром. В протилежному випадку настау обмежена вiдповiдальнiсть,
на пiдставi якоє за втрату та нестачу майна охоронець вiдповiдау
лише в розмiрi вартостi втраченого майна чи майна, якого не
вистачау, а за пошкодження майна - в розмiрi суми, на яку
знизилась його вартiсть (пункти 1, 2 частини першоє ст.419 ЦК
Украєни). Якщо при здачi майна на схов була зроблена його
оцiнка, вiдповiдальнiсть охоронця обмежууться сумою оцiнки.
Проте якщо буде доведено, що дiйсна вартiсть пошкодженого,
втраченого майна або майна, якого не вистачау перевищуу цю
суму, то охоронець вiдповiдатиме в межах дiйсноє вартостi (час-
тина друга ст.419 ЦК Украєни). Якщо внаслiдок пошкодження
якiсть майна змiнилася настiльки, що воно не може бути вико-
ристане за первiсним призначенням, Поклажодавець вправi вiд
нього вiдмовитись i вимагати вiдшкодування його вартостi (час-
тина третя ст.419 ЦК Украєни). Отже, i тут мау мiсце обмежена
вiдповiдальнiсть.
Вiдповiдальнiсть за правилами статтi 419 ЦК Украєни застосо-
вууться також до випадкiв, коли схов здiйснюуться на пiдставi
iнших договорiв чи на пiдставi вказiвок закону, якщо iнше не
279
встановлено законом чи спецiальними правилами про цi дого-
вори (ст.424 ЦК Украєни).
Стаття 420 ЦК Украєни передбачау особливий випадок вiдпо-
вiдальностi за збереження майна в готелях, будинках вiдпочин-
ку, санаторiях, гуртожитках тощо. Вони вiдповiдають за збере-
ження майна громадян, яке знаходиться у вiдведених йому при-
мiщеннях, хоча б це майно i не було осiбно здане на збереження
цим органiзацiям, за винятком грошей i дорогоцiнностей. Розмiр
вiдповiдальностi цих органiзацiй також визначауться за прави-
лами статтi 419 ЦК Украєни.
В цивiльному правi вiдповiдальнiсть, як правило, настау за на-
явностi вини особи, яка не виконала зобовязання або виконала
його неналежним чином (ст.209 ЦК Украєни). В зобовязаннях
по схову майна передбачауться виняток з цього правила. Згiдно
з частиною першою статтi 418 ЦК Украєни органiзацiя, що
здiйснюу схов в межах своує професiйноє дiяльностi, звiльняуть-
ся вiд вiдповiдальностi за втрату, нестачу i пошкодження майна
лише тодi, коли доведе, що шкода спричинена непереборною
силою. У науцi цивiльного права дану вiдповiдальнiсть назива-
ють пiдвищеною у тому розумiннi, що вона настау незалежно
вiд вини охоронця.
Вiдповiдальнiсть охоронця зменшууться, якщо поклажодавець
не забере майно в строк, обумовлений договором, а при сховi
майна без зазначення строку - в строк, визначений охоронцем.
У такому разi охоронець звiльняуться вiд вiдповiдальностi за втра-
ту, нестачу чи пошкодження невитребуваного майна, заподiя-
них випадково або внаслiдок простоє необережностi охоронця.
Вiн вiдповiдау тiльки при наявностi з його боку умислу чи грубоє
необережностi (частина друга ст.418 ЦК Украєни).
5. Договiр про охорону обуктiв
Поняття договору. Цивiльний кодекс не регламентуу спецiаль-
но договiрнi вiдносини по охоронi обуктiв, не вiдокремлюу да-
ний договiр як окремий вид. Проте це не означау, що договiр
про охорону обуктiв не у самостiйним договором i не вiдно-
ситься до зобовязань, якi регулюються цивiльним правом.
Правовiдносини, що виникають на пiдставi договору про охо-
рону обуктiв, мають усi ознаки, що властивi цивiльно-право-
вим зобовязанням. За цим договором одна сторона надау другiй
сторонi послуги по охоронi майна за плату, внаслiдок чого мiж
сторонами виникають майновi вiдносини, обумовленi викорис-
танням товарно-грошовоє форми. Вони регулюються цивiль-
280
ним законодавством, отже, i сам договiр у цивiльно-право-
вим.
Вiдносини по охоронi обуктiв регулюються Примiрним дого-
вором про охорону обуктiв, а також окремими урядовими по-
становами, iнструкцiями та настановами Мiнiстерства внутрiшнiх
справ, iнших мiнiстерств i вiдомств, загальними нормами зобо-
вязального права.
Сторони договору. В складi управлiнь, вiддiлiв, при органах
внутрiшнiх справ для охорони обуктiв створюються пiдроздiли
державноє служби охорони.
Такi пiдроздiли у стороною договору i називаються охороною.
Другою стороною договору можуть бути пiдприумства, органi-
зацiє, установи, що називаються власниками. Договiр укладауть-
ся певними службовими особами пiдроздiлiв охорони та керiв-
никами (представниками) вiдповiдних органiзацiй, обукти яких
беруться пiд охорону.
Предмет i обукти договору. Предметом договору у органiзацiя
пропускного режиму на обуктах, якi охороняються. Обуктами
охорони можуть бути пiдприумства, установи, органiзацiя i за-
безпечення схоронностi майна власника, а також здiйснення охо-
рони можуть бути пiдприумства, установи, бази, склади, магази-
ни, будiвельнi майданчики та окремi дiлянки територiє, що ви-
користовуються для зберiгання товарно-матерiальних цiнностей.
Отже, за договором про охорону обуктiв одна сторона - охоро-
на - зобовязууться забезпечити охорону майна другоє сторони
- власника, а власник зобовязууться створити охоронi необхiднi
умови для виконання нею своєх обовязкiв i сплатити обумовле-
ну вартiсть охорони.
Договiр про охорону обуктiв - двостороннiй (взаумний), оп-
латний та консесуальний. Вiн мау багато спiльного з договором
схову. Цi договори направленi на досягнення однiує мети - за-
безпечення схоронностi майна. Водночас вони мають суттувi
вiдмiнностi.
За договором про охорону обуктiв власник доручау органам
охорони здiйснювати щоденно охорону вiдповiдних обуктiв без
передачi єх в господарську сферу органу, що здiйснюу охорону.
А за договором схову поклажодавець передау майно охоронцю.
Окрiм того, учасниками договору про охорону обуктiв можуть
бути тiльки органiзацiє, а учасниками договору схову - також i
громадяни. Договiр про охорону завжди сплатний, а договiр схову
може бути сплатним i безоплатним.
Не слiд також ототожнювати договiр про охорону обуктiв з
договором пiдряду. За цим договором пiдрядчик зобов язууться
281
виконати на свiй ризик певну роботу за завданням замовника з
його чи своєх матерiалiв, а замовник зобовязууться прийняти та
оплатити виконану роботу. В договорi пiдряду важливий кiнце-
вий результат працi - створення готовоє продукцiє, полiпшення
речi тощо.
Отже, якщо предметом договору пiдряду у виконання певноє
роботи, то предметом договору про охорону обуктiв у органiза-
цiя i забезпечення охорони матерiальних цiнностей власника вiд
розкрадання та дотримання пропускного режиму. Вони рiзнять-
ся метою та результатом працi. За договором про охорону обуктiв
забезпечууться схороннiсть вже наявних матерiальних цiннос-
тей i будь-якоє вартостi не створюуться. За договором пiдряду
пiдрядчик створюу нову споживну вартiсть.
Договiр про охорону обуктiв мау схожiсть з договором про
охорону квартир громадян, яка полягау у тому, що в обох дого-
ворах на охорону покладауться обовязок по схоронностi дору-
ченого єй майна. Також за допомогою цих договорiв охорона
запобiгау розкраданню майна.
Проте мiж цими договорами iснують й суттувi вiдмiнностi, що
стосуються субуктного складу, обукта охорони i предмета до-
говору, способу охорони, порядку укладення зазначених дого-
ворiв та характеру майновоє вiдповiдальностi охорони перед влас-
ником квартири, з яким укладауться договiр. Вiдносини сторiн
за договором про охорону квартир регулюються вiдповiдними
нормативними актами.
Правовi вiдносини по охоронi обуктiв мають своє характернi
особливостi, повязанi з особливим порядком укладення догово-
ру, його умовами та вiдповiдальнiстю сторiн, що детально регу-
люються примiрним договором, iнструкцiями та настановами
МВС Украєни.
Договiр про охорону обуктiв укладауться у такому самому по-
рядку, як й iншi договори мiж пiдприумствами, установами,
органiзацiями. Проте специфiкою у те, що його укладанню пе-
редують органiзацiйно-технiчнi заходи. Так, при зверненнi влас-
ника до охорони з проханням щодо прийому обукта пiд охоро-
ну створюуться мiжвiдомча комiсiя у складi представникiв влас-
ника, охорони i Державного пожежного нагляду. В разi необхiд-
ностi у роботi комiсiє беруть участь представники iнших служб
органу внутрiшнiх справ та мiсцевих органiв влади. Комiсiя про-
водить обстеження обукта з метою узгодження виду охорони,
визначення кiлькостi постiв, необхiдностi обладнання засобами
сигналiзацiє i пожежогасiння, технiчного укрiплення, виходячи з
розмiрiв територiє, що займау обукт, технологiє виробництва про-
282
дукцiє, режиму роботи та iнших умов забезпечення схоронностi
власностi. Результати обстеження оформляються актом, у якому
вказуються пропозицiє власнику щодо усунення виявлених не-
долiкiв i рекомендацiє з технiчного укрiплення обукта. Власник
вживау заходiв щодо усунення недолiкiв у технiчному укрiпленнi
обуктiв, замовляу проектно-кошторисну документацiю по об-
ладнанню обукта i вiдокремлених примiщень охоронно-пожеж-
ною сигналiзацiую. На договiрнiй основi силами пiдроздiлiв охо-
рони чи iнших органiзацiй здiйснюуться монтаж засобiв сигна-
лiзацiє.
Управлiння, вiддiл, вiддiлення охорони, одержавши вiд влас-
ника письмове повiдомлення про готовнiсть обукта для пере-
дачi пiд охорону, перевiряу повноту та якiсть виконання пропо-
зицiє за результатами обстеження i залежно вiд цього приймау
обукт пiд охорону чи вiдмовляу в прийманнi, з викладенням
причин вiдмови, про що повiдомляу власника.
Приймання обуктiв пiд охорону оформляуться договором мiж
охороною i власником. При укладаннi договору сторони готу-
ють окремий документ, що називауться Дислокацiую обуктiв
охорони. В ньому вказуються перелiк обуктiв, що охороняти-
муться, час та вид охорони, розрахунки вартостi по кожному
виду охорони i посту, витрати на утримання бюро перепусток i
службових собак, обслуговування сигналiзацiє тощо.
Договiр i дислокацiя складаються у трьох примiрниках. По од-
ному з них залишауться у сторiн, що єх пiдписали, а третiй -
пiдроздiлом охорони в триденний строк направляуться в управ-
лiння (вiддiл) охорони при Управлiннi внутрiшнiх справ для вне-
сення змiн у штати охорони.
Система охорони обуктiв i дислокацiя постiв визначаються
охороною i узгоджуються з власником. Пропускний i внутрiш-
ньообуктовий режими на обуктi охорони встановлюються влас-
ником, а виконання цих режимiв здiйснюуться охороною.
Вартiсть охорони визначауться залежно вiд виду охорони, кате-
горiє обукта i часу охорони. Внаслiдок проведення вже зазначе-
них заходiв погоджуються такi важливi умови договору, як обукт
охорони, предмет договору i вартiсть послуг по охоронi. В ходi
чинностi договору можуть змiнюватись вид охорони, дислокацiя
обуктiв, якi охороняються, що, звичайно, тягне за собою кори-
гування розрахункiв вартостi охорони. Пiсля укладення догово-
ру сторони зобовязанi не менше одного разу на рiк проводити
обстеження технiчного стану обукта охорони, пiсля чого скла-
дауться акт iз зазначенням строкiв усунення виявлених недолiкiв.
Правове значення даних актiв грунтууться на тому, що невико-
283
нання власником в строк робiт, передбачених ними, може бути
пiдставою для звiльнення охорони вiд майновоє вiдповiдальностi
у разi встановлення, що умовою здiйснення крадiжки було не-
своучасне проведення робiт по технiчному змiцненню обукта
охорони.
При укладаннi, виконаннi, а також при змiненнi та розiрваннi
договору мiж сторонами можуть виникати розбiжностi з тих чи
iнших питань. Примiрним договором спецiальний порядок ви-
рiшення таких спорiв не передбачауться i лише зазначауться,
що всi спори по договору пiдлягають вирiшенню у порядку, вста-
новленому законом.
Примiрний договiр передбачау, що договiр укладауться на
строк, погоджений сторонами, i набувау чинностi з дня його
пiдписання. Якщо за два мiсяцi до закiнчення строку договору
нi одна iз сторiн не вимагатиме його припинення, договiр ви-
знауться подовженим за попереднiми умовами i на той самий
строк. При розiрваннi договору з iнiцiативи власника охоронi
вiдшкодовуються повязанi з цим витрати.
За неналежне виконання договiрних зобовязань охорона несе
майнову вiдповiдальнiсть, застосування якоє мау деякi особли-
востi. Основною формою цiує вiдповiдальностi у вiдшкодування
збиткiв, заподiяних власнику крадiжкою, грабежем, розбоум, зни-
щенням або пошкодженням майна стороннiми особами, якi про-
никли на обукт охорони, чи внаслiдок пожежi, що сталась з
вини як стороннiх осiб, так i працiвникiв охорони. Усi дiє, яки-
ми заподiяно збитки, мають бути встановленi органами дiзнан-
ня, слiдства або судом, а розмiр збиткiв визначауться шляхом
зiставлення вартостi викрадених чи знищених товарно-матерi-
альних цiнностей i грошей з єх залишками. Розмiри збиткiв та
залишки товарно-матерiальних цiнностей стверджуються вiдпо-
вiдними документами i розрахунками, звiреними з бухгалтер-
ськими даними на день подiє.
Вiдповiдальнi представники охорони зобовязанi брати участь
у визначеннi розмiру збиткiв та у зняттi залишкiв матерiальних
цiнностей. Згiдно з Примiрним договором до збиткiв, що пiдля-
гають вiдшкодуванню, включаються вартiсть викраденого або зни-
щеного майна, розмiр уцiнки зiпсованих матерiальних цiннос-
тей, витрати на єх вiдновлення, а також викраденi грошi, тобто
вiдшкодуванню пiдлягають лише прямi збитки. Така вiдповi-
дальнiсть у обмеженою, оскiльки при повнiй вiдповiдальностi
мають вiдшкодовуватися не тiльки прямi збитки, а й <неодер-
жанi кредитором доходи, якi вiн одержав би, якби зобовязання
було виконане боржником> (ст.203 ЦК Украєни).
284
Викликау сумнiв рацiональнiсть застосування обмеженоє вiдпо-
вiдальностi у вiдносинах по охоронi обуктiв. Неодержання до-
ходiв негативно впливау на планово-фiнансовi показники влас-
ника, на розмiр вiдрахувань у премiальнi та iншi фонди пiдпри-
умства. Отже, слiд доповнити Примiрний договiр вказiвкою про
те, що до збиткiв, якi пiдлягають вiдшкодуванню, включаються
також неодержанi власником доходи. Повна майнова вiдповi-
дальнiсть, потенцiальна можливiсть єє застосування будуть важ-
ливим стимулом належноє органiзацiє i здiйснення охорони
обуктiв.
Примiрним договором встановлюуться, що охорона безпосе-
редньо несе майнову вiдповiдальнiсть перед власником за нена-
лежне виконання договiрних зобовязань по схоронностi його
майна. При виявленнi винних осiб майновi збитки стягуються з
них охороною за регресним позовом. Охорона мау нести вiдпо-
вiдальнiсть перед власником навiть у випадку, коли виннi особи
будуть виявленi ще до вiдшкодування охороною збиткiв власни-
ку. Така структура вiдповiдальностi обумовлена прагненням за-
безпечити майновi iнтереси власника, який може в порiвняно
короткий строк покрити своє збитки за рахунок охорони. Недо-
тримання цього правила може призвести до того, що вiдшкоду-
вання збиткiв власнику буде взагалi неможливим або продовжу-
ватиметься невизначено довго, оскiльки виннi особи (злочинцi),
як правило, матерiально неспроможнi негайно i повнiстю вiдшко-
дувати заподiянi ними збитки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71