А-П

П-Я

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 


При цьому, коли шкода заподiяна джерелом пiдвищеноє небез-
пеки, належним нестрахувальниковi, то вiн вiдповiдау перед
потерпiлим як володiлець джерела пiдвищеноє небезпеки неза-
лежно вiд вини (ст.450 ЦК Украєни). В iнших випадках нестра-
хувальник вiдшкодовуу шкоду при встановленнi загальних пiдстав
вiдповiдальностi (ст.440 ЦК Украєни).

Змiст i розмiр вiдшкодування шкоди. Вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє працiвниковi ушкодженням здоровя, складауться з:

1) виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноє його части-
ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноє праце-
здатностi;

2) виплати у вiдповiдних випадках одноразовоє допомоги по-
терпiлому (членам сiмє та утриманцям померлого);

352

3) компенсацiє витрат на медичну та соцiальну допомогу (по-
силене харчування, протезування, стороннiй догляд тощо);

4) за наявностi факту моральноє шкоди потерпiлому вiдшкодо-
вууться моральна шкода.

Розмiр вiшкодування у виглядi перiодичних платежiв визна-
чауться залежно вiд таких факторiв, як: а) розмiр середньомiсяч-
ного заробiтку; б) вiдсоток втрати професiйноє працездатностi;

в) вiдсоток вини потерпiлого (ст.454 ЦК Украєни, п.4, 9, 22, 23,
26, 29 Правил вiд 23 червня 1993 р.). Далi будуть охарактеризо-
ванi зазначенi фактори.

Середньомiсячний заробiток. Вiдшкодування шкоди полягау у
виплатi потерпiлому грошових сум у розмiрi заробiтку, який вiн
втратив внаслiдок втрати або зниження професiйноє працездат-
ностi. Середнiй заробiток береться за бажанням потерпiлого за
12 або останнi 3 повних календарних мiсяцi роботи, що переду-
ють калiцтву або настанню стiйкоє втрати працездатностi при
професiйному захворюваннi. Для визначення початку перебiгу
12- або 3-мiсячного перiоду необхiдно зазначити мiсяць, в яко-
му стався нещасний випадок. Ця iнформацiя мiститься в актi
про нещасний випадок. Наприклад, нещасний випадок стався
21 серпня 1993 року. Отже, середньомiсячний заробiток береть-
ся за липень, червень, травень, квiтень, березень, лютий, сiчень
1993 року, грудень, листопад, жовтень, вересень, серпень 1992
року. Разом з тим практика не виключау iнший порядок виз-
начення початку перебiгу зазначених перiодiв. У цьому випадку
необхiдно визначити час встановлення стiйкоє втрати працездат-
ностi. Вiн передбачений у висновку медико-соцiальноє експерт-
ноє комiсiє (МСЕК) про вiдсоток втрати професiйноє працездат-
ностi внаслiдок калiцтва. Такий порядок визначення початку
перебiгу розглядуваних перiодiв бажаний для потерпiлих, у яких
момент заподiяння калiцтва i час настання втрати працездат-
ностi роздiленi тривалим перiодом часу. Наприклад, нещасний
випадок стався 18 червня 1991 р. Пiсля цього робiтник продов-
жував виконувати своє трудовi обовязки. Через пять рокiв у
листопадi 1995 р. сталося рiзке погiршення його здоровя, вна-
слiдок чого працiвник за висновком МСЕК вiд 15 грудня 1995 р.
визнаний непрацездатним в звязку з калiцтвом, заподiяним йому
18 червня 1990 р. В цьому випадку середньомiсячний заробiток
визначауться за листопад, жовтень, вересень i так далi до листо-
пада 1994 р. За бажанням потерпiлого при визначеннi середньо-
мiсячного заробiтку мiсяцi, протягом яких працiвник не працю-
вав або пропрацював неповну кiлькiсть робочих днiв з поважних
причин, виключаються з розрахункiв i замiнюються iншими, що

12 6-257

передують цим мiсяцям. Види оплати працi, що враховуються
при обчисленнi середньомiсячного заробiтку, визначаються вiдпо-
вiдно до чинного законодавства про пенсiйне забезпечення.

Вiдсоток втрати професiйноє працездатностi. Ступiнь втрати пра-
цездатностi визначауться медико-соцiальною експертною комi-
сiую у вiдсотках до професiйноє працездатностi, яку мав потер-
пiлий до ушкодження здоровя. Медико-соцiальна експертна ко-
мiсiя проводить огляд потерпiлого, за направленнями: лiку-
вально-профiлактичного закладу, органiзацiє-страхувальника,
профспiлкового органу пiдприумства, органiв слiдства, прокура-
гури.

Можливi два варiанти врахування вiдсотка втрати професiйноє
працездатностi:

1) втрата 100% професiйноє працездатностi. В цьому випадку
потерпiлий мау право на вiдшкодування повноє суми середньо-
мiсячного заробiтку, бо вiн повнiстю втратив здатнiсть працюва-
ти за своую професiую;

2) часткова втрата професiйноє працездатностi. Розмiр вiдшко-
дування визначауться у вiдсотках до середньомiсячного заробiт-
ку, що вiдповiдау ступеню втрати професiйноє працездатностi.
Наприклад, середньомiсячний заробiток становить 9 млн. крб.,
потерпiлий втратив 80% професiйноє працездатностi. 80% вiд 9
млн. крб. дорiвнюу 7,2 млн. крб., тобто йдеться про суму, яку
потерпiлий втратив у звязку з втратою професiйноє працездат-
ностi i що пiдлягау вiдшкодуванню.

Вина потерпiлого. Якщо калiцтво заподiяне не тiльки з вини
страхувальника, а й внаслiдок грубоє необережностi потерпiло-
го, розмiр вiдшкодування повинен бути зменшений залежно вiд.
ступеня вини потерпiлого (ст.454 ЦК Украєни). Питання щодо
того, чи у необережнiсть грубою або простою, вирiшууться у
кожному випадку з урахуванням конкретних обставин. Так, су-
дова практика визнау грубою необережнiстю нетверезий стан
потерпiлого, який сприяв виникненню або збiльшенню шкоди.
На практицi груба необережнiсть потерпiлого прирiвнюуться до
такоє форми вини, як самовпевненiсть. Остання характеризууть-
ся тим, що особа передбачау шкiдливi наслiдки своує поведiнки,
проте легковажно розраховуу єх уникнути. Наприклад, досвiдче-
ний квалiфiкований працiвник, маючи захиснi окуляри, не ско-
ристався ними свiдомо, нехтуючи правилами технiки безпеки,
внаслiдок чого йому заподiяно пошкодження ока. В даному ви-
падку з врахуванням досвiду роботи i квалiфiкацiє потерпiлого у
пiдстави говорити про грубу необережнiсть з його боку у формi
самовпевненостi. Вiн передбачав шкiдливi наслiдки своує поведiн-

354

ки, але легковажно розраховував на єх запобiгання. Наприклад,
в результатi нещасного випадку на виробництвi потерпiлий втра-
тив 50% професiйноє працездатностi. iз середньомiсячного за-
робiтку 8 млн. крб. сума втраченого заробiтку дорiвнюу 4 млн.
крб. (50% вад 8 млн. крб.). Оскiльки нещасний випадок на ви-
робництвi стався внаслiдок грубоє необережностi потерпiлого,
його вину визначено в 20%. У цьому випадку втрачений заробi-
ток повинен бути зменшений на 800 тис. крб. (20% вiд 4 млн.
крб.) i становить 3,2 млн. крб. (4 млн. крб. - 800 тис. крб.).

Груба необережнiсть потерпiлого може бути пiдставою для змен-
шення розмiру вiдшкодування, але не до вiдмови у такому вiдшко-
дуваннi. Втрачений заробiток або його частина вiдповiдно до
ступеня втрати професiйноє працездатностi вiдшкодовууться стра-
хувальником у повному обсязi, тобто без урахування розмiру
пенсiє по iнвалiдностi, а також незалежно вiд одержуваних по-
терпiлим iнших видiв пенсiй, заробiтку (доходiв) i стипендiє. В
разi заподiяння калiцтва або iншого ушкодження здоровя за-
страхованiй особi нестрахувальником розмiр вiдшкодування у ви-
глядi перiодичних платежiв визначауться залежно вiд таких са-
мих факторiв: середньомiсячний заробiток, вiдсоток втрати про-
фесiйноє працездатностi, вiдсоток вини потерпiлого, як при
вiдшкодуваннi шкоди страхувальником з урахуванням такоє
вiдмiнностi. На розмiр вiдшкодування шкоди, заподiяноє нестра-
хувальником впливау пенсiя по iнвалiдностi (ст.457 ЦК Украє-
ни). В звязку з цим, якщо з ушкодженням потерпiлому призна-
чена пенсiя по iнвалiдностi або збiльшено пенсiю, яку вiн одер-
жував, розмiр вiдшкодування визначауться за вiдрахуванням з
втраченого заробiтку суми призначеноє пенсiє по iнвалiдностi
або суми, на яку єє збiльшено. Пенсiя з iнших пiдстав, призначе-
на потерпiлому, як до, так i пiсля ушкодження здоровя, пiдля-
гау зарахуванню в частинi, яка могла бути призначена йому в
звязку з даним ушкодженням здоровя (п.6 Постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 8 липня 1994 р. <Про внесення
змiн i доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 27 березня 1992 р. <Про практику розгляду судами ци-
вiльних справ за позовами про вiдшкодування шкоди>).

Вiдшкодування шкоди при заподiяннi смертi потерпiлому. Коло
осiб, якi мають право на вiдшкодування шкоди в зв язку зi смер-
тю потерпiлого. В разi смертi потерпiлого право на вiдшкоду-
вання шкоди мають:

1) непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померло-
го;

2) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi по-

12 355

мерлого, проте мали на день його смертi право на одержання вiд
нього утримання;

3) дитина померлого, яка народилася пiсля його смертi;

4) один з батькiв, дружина померлого або iнший член сiмє
незалежно вiд вiку i працездатностi, якщо вiн не працюу i
здiйснюу нагляд за дiтьми, братами, сестрами або онуками по-
мерлого, якi не досягли восьми рокiв.

Зазначенi особи мають право на вiдшкодування при наявностi
пiдстав цивiльноє вiдповiдальностi заподiювача перед потерпi-
лим. Єм вiдшкодовуються засоби до iснування, що вони втрати-
ли в звязку зi смертю потерпiлого. Саме тому законодавець по-
вязуу єх право на вiдшкодування з єх непрацездатнiстю i фактом
утримання (або правом на одержання утримання на день смертi
потерпiлого).

Розглянемо цi умови. Непрацездатними особами визнаються:

1) неповнолiтнi особи (в тому числi дитина померлого, яка
народилася пiсля йог<г смертi), що не досягли 18 рокiв: вихо-
ванцi, учнi, студенти, курсанти, слухачi, стажисти - до закiн-
чення навчальних закладiв, але не довше нiж до досягнення ними
23 рокiв;

2) чоловiки старшi 60 рокiв i жiнки старшi 55 рокiв;

3) особи, визнанi iнвалiдами i, II, III груп.

Якщо особа частково втратила працездатнiсть, але не визнана
iнвалiдом, вона не набувау права на вiдшкодування в звязку зi
смертю потерпiлого. Щодо факту утримання, то судова практи-
ка вважау непрацездатних осiб утриманцями, якщо частина за-
робiтку померлого, що припадала на кожного з них, була пос-
тiйним та основним джерелом єх iснування. При цьому непра-
цездатнi особи можуть мати й iншi джерела засобiв до iснуван-
ня. Наприклад, непрацездатна дружина померлого одержуу пен-
сiю. Отже, сама по собi наявнiсть заробiтку, пенсiє, стипендiє,
алiментiв у непрацездатноє особи не виключау факту утриман-
ня, коли допомога померлого була для неє постiйним та основ-
ним джерелом iснування. Для виникнення права на вiдшкоду-
вання не мау значення чи знаходились непрацездатнi утриманцi
у вiдносинах спорiдненостi або свояцтва з померлим чи нi. Строк
знаходження на утриманнi, а також роздiльне проживання не-
працездатного утриманця й потерпiлого не впливають на ви-
никнення права на вiдшкодування.

Визначення розмiру вiдшкодування непрацездатним утриманцям
й iншим особам, якi мають право на вiдшкодування. Правила вiд
23 червня 1993 р. передбачають варiанти визначення розмiру
вiдшкодування в звязку зi смертю потерпiлого.

356



i варiант. Непрацездатним утриманцям шкода визначауться в
розмiрi середньомiсячного заробiтку померлого за вирахуванням
часток, що припадали на самого померлого i працездатних ут-
риманцiв, якi не мають права на вiдшкодування. Наприклад,
середнiй заробiток померлого становить 8 млн. крб. На його ут-
риманнi знаходилися: працездатна дружина, яка не працювала,
двоу дiтей вiком 12 i 15 рокiв. Для визначення розмiру вiдшкоду-
вання необхiдно провести такi розрахунки: iз суми середнього
заробiтку виключити частину заробiтку, що припадала на потер-
пiлого i працездатну дружину: 8 млн. крб.: 4 млн. крб.х2
млн. крб.; 8 млн. крб. - 4 млн. крб. = 4 млн. крб. У даному
випадку право на вiдшкодування мають двоу дiтей i на них при-
падау 4 млн. крб. Для визначення розмiру вiдшкодування кож-
ному з дiтей необхiдно зазначену суму подiлити на кiлькiсть дiтей:

4 млн. крб : 2 млн. крб.

П варiант. Непрацездатним особам, якi не перебували на утри-
маннi померлого, але мали право на одержання вiд нього утри-
мання, розмiр вiдшкодування визначауться таким чином: а) якщо
кошти на утримання стягуються на пiдставi рiшення суду, то
вiдшкодування визначауться в сумi, призначенiй судом; б) якщо
кошти на утримання не стягуються у судовому порядку, то розмiр
вiдшкодування встановлюуться в твердiй грошовiй сумi з ураху-
ванням матерiального становища непрацездатних осiб i можли-
востi потерпiлого за своу життя надавати єм допомогу. Наприк-
лад, заробiток потерпiлого становить 9 млн. крб. на мiсяць. На
вiдшкодування шкоди претендуу непрацездатний батько потер-
пiлого, який проживау з iншим сином (братом померлого) i зна-
ходиться на його утриманнi. Враховуючи матерiальне станови-
ще батька i можливостi потерпiлого за своу життя надавати йому
допомогу, слiд визначити розмiр вiдшкодування батьковi в сумi
2 млн. крб.

III варiант. У разi, коли право на вiдшкодування шкоди мають
одночасно непрацездатнi особи, якi були на утриманнi помер-
лого, i непрацездатнi особи, якi не були на його утриманнi, спо-
чатку визначауться розмiр вiдшкодування шкоди особам, якi не
були на утриманнi померлого. Цим особам розмiр вiдшкодуван-
ня визначауться у твердiй грошовiй сумi, що виключауться iз
заробiтку померлого. Потiм визначауться розмiр вiдшкодування
шкоди особам, якi були на утриманнi померлого в порядку, за-
значеному в i варiантi.

Вiдшкодування шкоди особам, якi втратили годувальника, ви-
плачууться в повному розмiрi без урахування призначеноє пенсiє
та iнших доходiв. Це правило поширюуться лише на випадки,

357

коли смерть годувальника сталася внаслiдок ушкодження здо-
ровя, повязаного з виконанням ним трудових обовязкiв. Отже,
у рештi випадкiв пенсiя, що призначена в звязку з смертю году-
вальника, пiдлягау зарахуванню i на єє суму зменшууться розмiр
вiдшкодування особам, якi мають право на вiдшкодування в разi
смертi годувальника.

Випадки перерахунку сум вiдшкодування шкоди членам сiмє по-
мерлого. Частина заробiтку потерпiлого, що обчислена на день
його смертi вiдповiдно до дiючого законодавства i припадау на
непрацездатних утриманцiв та iнших осiб, якi мають право на
вiдшкодування, подалi перерахунку не пiдлягау. Виключенням у
такi випадки.

По-перше, народження дитини пiсля смертi потерпiлого. На-
приклад, на день смертi потерпiлого на його утриманнi знаходи-
лися син 7 рокiв i працездатна дружина 32 рокiв, яка не працю-
вала. Заробiток потерпiлого складау 9,6 млн. крб. Право на
вiдшкодування мау неповнолiтнiй син. Частина заробiтку загиб-
лого, що припадау на сина, дорiвнюу 3,2 млн. крб. (9,6 млн. крб.
: 302 млн. крб.). Через чотири мiсяцi пiсля смертi потерпiлого
його вдова народила дочку. В цьому випадку повинна бути пе-
рерахована частина заробiтку потерпiлого, що припадау на кож-
ного члена сiмє, який мау право на вiдшкодування. Пiсля на-
родження дитини право на вiдшкодування мають дитина, яка
народилася; дружина потерпiлого незалежно вiд вiку i стану здо-
ровя, яка доглядау за дитиною потерпiлого, що не досягла восьми
рокiв. Як i ранiше мау право на вiдшкодування неповнолiтнiй
син потерпiлого: 9,6 млн. крб.: 4 = 2,4 млн. крб. Отже, кожний
iз членiв сiмє загиблого, якi мають право на вiдшкодування,
пiсля проведеного перерахунку вправi вимагати вiд заподiювача
2,4 млн. крб.

По-друге, припинення (призначення) виплати суми вiдшко-
дування одному з батькiв, дружинi або iншому члену сiмє,
який не працюу i доглядау за дiтьми, братами, сестрами або
онуками потерпiлого до досягнення ними восьмирiчного вiку.
Частка вдови потерпiлого складау 2,4 млн. крб. Коли дочцi
виповнилося 7 рокiв, вдова влаштувалася на роботу. Виплата
суми вiдшкодування єй була припинена. В цьому випадку час-
тина заробiтку потерпiлого, що припадау на сина i дочку пiдля-
гау перерахунку. Тепер право на вiдшкодування мають двоу
дiтей, бо дружина працездатна i своую працею заробляу засо-
би до iснування. З урахуванням частки, що припадау на само-
го потерпiлого, частка дiтей дорiвнюу 9,6 млн. крб.:302 млн.
крб.

358



11. Вiдповiдальнiсть за ушкодження здоровя i смерть
громадянина, який не пiдлягау соцiальному страхуванню

У Цивiльному кодексi Украєни передбачено обсяг вiдповiдаль-
ностi у випадку ушкодження здоровя або смертi незастрахова-
ноє особи (чаєстина перша ст.461 ЦК Украєни).

Щодо умов вiдповiдальностi, то вони визначаються або на за-
гальних пiдставах за ст.440 або за ст.450 - у випадку ушкодження
здоровя чи заподiяння смертi джерелом пiдвищеноє небезпеки).

Субуктом вiдповiдальностi за статтею 461 можуть бути грома-
дянин або органiзацiя, що заподiяли шкоду життю i здоровю
незастрахованоє особи.

Ця стаття поширюуться на потерпiлих осiб, якi не пiдлягають
соцiальному страхуванню.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71