За недовiдпуск тепловоє енергiє на вироб-
ничi цiлi постачальна органiзацiя сплачуу споживачам штраф у
розмiрi тарифноє вартостi недовiдпущеноє енергiє у звязку з не-
допоставкою палива електростанцiям i чотирикратноє тарифноє
вартостi недовiдпущеноє енергiє у всiх iнших випадках.
Матерiальна вiдповiдальнiсть енергопостачальних органiзацiй
перед споживачами за недовiдпуск електроенергiє не настау, коли
це було викликано: а) стихiйними явищами (пожежами, повеня-
115
ми, бурею тощо); б) неправильними дiями персоналу споживача
або стороннiх осiб (помилкове ввiмкнення або вимкнення, на-
кидання предметiв на проводи повiтряних лiнiй); в) припинен-
ням або обмеженням подачi енергiє з вини споживача (п. 1.10.2
Правил користування електричною енергiую). Аналогiчнi пiдстави
для звiльнення енергопостачальних органiзацiй за недовiдпуск
тепловоє енергiє передбаченi пунктом 8.6 Правил користування
тепловою енергiую. Незалежно вiд причин недовiдпуску енергiє
постачальна органiзацiя не зобовязана поповнювати єє в наступ-
них перiодах. Це стосууться й недоподачi газу.
За порушення умов щодо якостi енергiє, а саме в разi вiдпуску
електроенергiє зниженоє якостi (за одним або кiлькома показни-
ками одночасно), енергопостачальна органiзацiя сплачуу спо-
живачевi штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi вiдпущеноє елект-
роенергiє зниженоє якостi. Аналогiчну за розмiром неустойку
(штраф) сплачуу енергопостачальна органiзацiя за зниження
параметрiв тепловоє енергiє. При зниженнi з єє вини параметрiв
пари бiльш нiж на 25 вiдсоткiв обумовленого договором спожи-
вач мау право, попередньо повiдомивши контрагента, припини-
ти споживання тепловоє енергiє. В цьому разi постачальна орга-
нiзацiя вiдповiдау як за недовiдпуск енергiє.
За недоподачу газу вiдповiдно до укладеного договору винна
сторона сплачуу контрагенту неустойку в розмiрi 8 вiдсоткiв вар-
тостi газу, який не був поданий протягом мiсяця. В разi пору-
шення обумовленоє договором якостi газу або погодженого тис-
ку сторона, що подау газ, виплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв вiд вартостi добовоє подачi за кожну добу, протягом
якоє було допущене порушення (п.41, 43 Правил подачi газу
магiстральним газопроводам i споживачам).
Правила користування електричною i тепловою енергiую не
передбачають вiдповiдальностi споживачiв за недовикористання
замовленоє енергiє. i це цiлком вiрно, бо єє запровадження не
узгоджувалося б iз прагненням до економiє матерiальних ресурсiв
як важливоє умови пiдвищення ефективностi виробництва.
Штрафи за порушення умов щодо кiлькостi i якостi енергiє та
газу у виключною неустойкою, бо збитки при цьому не вiдшко-
довуються.
Споживач вiдповiдау за несвоучасну оплату рахункiв у формi
пенi. Незалежно вiд стягнення пенi енергопостачальна органiза-
цiя може припинити вiдпуск енергiє споживачевi до погашення
ним заборгованостi. Крiм того, повне або часткове припинення
подачi енергiє споживачевi, пiсля попередження його постачаль-
ною органiзацiую, допускауться також у разi: а) незадовiльного
116
стану енергоустановок споживача; б) порушення встановленого
режиму енергопостачання; в) самовiльного пiдуднання до ме-
режi нових приймачiв енергiє; г) недопущення службових осiб
постачальноє органiзацiє до енергоустановок i приладiв облiку
енергiє та в iнших випадках, передбачених пунктами 1.9.2 Пра-
вил користування електричною енергiую i 7.2 Правил користу-
вання тепловою енергiую. Односторонну припинення подачi
енергiє в цих випадках можна вiднести до числа оперативних
майнових санкцiй.
Глава 7. Договори на реалiзацiю сiльсько-
господарськоє продукцiє
1. Поняття та укладення договору на закупку сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє
Формування державних ресурсiв сiльськогосподарськоє про-
дукцiє, забезпечення населення продовольством, а переробних
пiдприумств необхiдною сировиною значною мiрою залежить
вiд чiтко налагодженоє системи договiрних вiдносин по закупках
цiує продукцiє в сiльськогосподарських виробникiв. Забезпечен-
ня потреб у продукцiє сiльського господарства для бюджетноє
сфери, формування державного резервного та елiтного насiнну-
вих фондiв i генетичного фонду у тваринництвi здiйснюуться
через державний контракт. Виробники сiльськогосподарськоє
продукцiє самостiйно розпоряджаються своую продукцiую, реа-
лiзуючи єє за контрактними (включаючи державнi) та iншими
договорами через бiржi, торговi та контрактовi доми, заготiвельнi
та посередницькi органiзацiє.
В мiру створення в Украєнi спецiалiзованих аграрних бiрж за-
купки частини сiльськогосподарськоє продукцiє здiйснюються
шляхом торгiв фючерсними i договiрними контрактами на цих
бiржах. Оскiльки бiржова торгiвля сiльгосппродукцiє ще тiльки
налагоджууться, закупки цiує продукцiє заготiвельними та iнши-
ми органiзацiями безпосередньо у виробникiв єє здiйснюуться
переважно за договорами контрактацiє.
За договором контрактацiє виробник сiльськогосподарськоє про-
дукцiє зобовязууться виробити i передати заготiвельниковi такоє
продукцiє (контрактантовi) у власнiсть, повне господарське вiдан-
ня або оперативне управлiння вироблену ним продукцiю в обу-
мовленi договором строки у кiлькостi та асортиментi, передба-
чених цим договором, а контрактант зобовязууться сприяти
117
виробниковi у виробництвi ним сiльськогосподарськоє продукцiє,
прийняти та оплатити єє за встановленими цiнами.
Сторонами у договорi контрактацiє виступають, з одного боку,
пiдприумства, органiзацiє, на якi в установленому порядку по-
кладено функцiє державноє закупiвлi сiльгосппродукцiє (заготi-
вельнi, переробнi, торговельнi тощо). Зокрема замовниками
сiльгосппродукцiє, що реалiзууться за державним контрактом,
виступають мiнiстерства, вiдомства, установи та органiзацiє, яким
видiленi з цiую метою кошти з державного бюджету. Замовника-
ми продукцiє за регiональними державними контрактами можуть
бути органiзацiє, яким видiленi кошти з мiсцевого бюджету.
Друга сторона в договорах контрактацiє - це пiдприумства та
органiзацiє будь-яких форм власностi, що виробляють сiльсько-
господарську продукцiю. До них вiдносяться колективнi сiльсько-
господарськi пiдприумства, селянськi (фермерськi) та iншi гос-
подарства, пiдсобнi господарства обуднань у промисловостi,
дослiдно-виробничi господарства сiльськогосподарських навчаль-
них закладiв i науково-дослiдних iнститутiв, селекцiйнi та дослiднi
станцiє тощо. Отже, коротко сторони в договорi можна назвати
так: заготiвельник i господарство. iнодi заготiвельник видау госпо-
дарству так звану вiдвантажувальну рознарядку про вiдправку
продукцiє не за своую адресою, а за адресою iншоє органiзацiє-
одержувача, з якою вiн перебувау в договiрних вiдносинах з по-
ставки. Тодi просування сiльгосппродукцiє вiд господарства до
споживача (промислового чи торговельного пiдприумства) офор-
мляуться двома договорами - договором контрактацiє i догово-
ром поставки. Договiр поставки звязуу заготiвельника i одержу-
вача продукцiє.
Предметом договору контрактацiє у сiльськогосподарська про-
дукцiя у сирому виглядi або така, що пройшла первинну оброб-
ку. Проте при укладеннi договору сторони можуть передбачити,
що в рахунок виконання зобовязань щодо здачi продукцiє у свiжо-
му (натуральному) виглядi господарство частину продукцiє про-
дау у переробленому виглядi. За предметом i змiстом договiр
контрактацiє близький до договору купiвлi-продажу i поставки.
Сiльгосппродукцiя у сирому виглядi у предметом договору по-
ставки, коли вiн укладений мiж заготiвельною органiзацiую i про-
мисловим пiдприумством. За загальним правилом, на реалiзацiю
переробленоє продукцiє укладауться договiр поставки. Проте, щоб
уникнути укладення двох договорiв з одним господарством - на
реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi i окремо у пере-
робленому виглядi, - укладають тiльки договiр контрактацiє.
Взагалi, сторонам надауться можливiсть вибору правовоє форми
118
реалiзацiє сiльгосппродукцiє (купiвля-продаж, контрактацiя або
поставка). Якщо одна iз сторiн заперечуу проти укладення дого-
вору поставки на реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi
чи пiсля первинноє обробки, то арбiтражний суд при вирiшеннi
спору виносить рiшення про укладення договору контрактацiє
незалежно вiд того, що сторони ранiше укладали договори по-
ставки. У цьому найбiльше зацiкавлене господарство, оскiльки
за договором контрактацiє на заготiвельника можуть покладати-
ся зобовязання, наприклад, щодо сприяння в органiзацiє ви-
робництва сiльгосппродукцiє, забезпечення господарства тарою
i пакувальними матерiалами, вiдпуску промислових чи продо-
вольчих товарiв або комбiкормiв у порядку зустрiчного продажу,
що не передбачено законодавством про поставки.
Укладення договорiв на реалiзацiю сiльгосппродукцiє на спецi-
алiзованих аграрних бiржах визначауться правилами органiзацiє
та проведення торгiв фючерсними та форвардними контракта-
ми пiд закупку сiльськогосподарськоє продукцiє та продуктiв єє
переробки. Порядок укладення, змiни i розiрвання договорiв поза
бiржею, як i iнших господарських договорiв, визначено стаття-
ми 10, 11 Арбiтражного процесуального кодексу Украєни. До-
говiрнi вiдносини з контрактацiє регулюються типовими догово-
рами контрактацiє, iншими нормативними актами.
2. Змiст i виконання договору контрактацiє
За договором контрактацiє господарство i заготiвельник повя-
занi взаумними правами i обовязками. У ньому мають бути за-
значенi назва, кiлькiсть (за видами продукцiє), якiсть, цiна, стро-
ки, загальна сума договору, порядок та умови доставки, мiсця
здачi-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розра-
хункiв, обовязки заготiвельника щодо надання господарству до-
помоги в органiзацiє виробництва сiльгосппродукцiє та єє транс-
портування на приймальний пункт заготiвельника, взаумна май-
нова вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору та iншi умови,
якi сторони визнають за необхiдне передбачити у договорi (ст.255
ЦК Украєни).
Кiлькiсть та асортимент сiльгосппродукцiє, належноє до за-
купiвлi, визначаються в договорах вiдповiдно до державного кон-
тракту, а в разi його вiдсутностi - за розсудом сторiн. У договорi
окремо зазначауться кiлькiсть продукцiє, яку буде продано у си-
рому i у переробленому виглядi.
За якiстю продукцiя, яка продауться господарством, повинна
вiдповiдати стандартам, технiчним умовам, правилам ветеринар-
119
ного i санiтарного нагляду. Отже, заготiвельник мау право або
повнiстю вiдмовитись вiд недоброякiсноє продукцiє, або прий-
няти єє за цiною, яка вiдповiдау якостi продукцiє.
Важливою умовою в договорi контрактацiє у строки здачi про-
дукцiє заготiвельниковi, єх зазначають у договорах з урахуван-
ням пори дозрiвання культур, умов виробництва, переробки та
зберiгання. За погодженням iз заготiвельником господарство може
достроково здати продукцiю в рахунок наступних здавальних
перiодiв. Невiдумною частиною договору у погодженi мiж сто-
ронами графiки доставки, якi конкретизують строки здачi про-
дукцiє. Господарство телеграфом повiдомляу заготiвельника про
час вiдвантаження продукцiє. Днем виконання господарством
зобовязань за договором вважауться дата складення приймаль-
но-здавального документа пiд час здачi продукцiє у господарствi
або на приймально-здавальному пунктi заготiвельника, а в разi
вiдвантаження єє одержувачевi - день здачi продукцiє транс-
портнiй органiзацiє.
У договорi зазначаються пункти здачi-приймання сiльгосп-
продукцiє. Доки не завершено повний перехiд до приймання про-
дукцiє заготiвельником безпосередньо у господарствах, у дого-
ворах контрактацiє зазначають окремо обсяги продукцiє, яка: а)
доставляуться господарством безпосередньо роздрiбним торго-
вельним пiдприумствам; б) приймауться заготiвельником безпо-
середньо в господарствi; в) приймауться заготiвельником на своєх
приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та розванта-
ження законтрактованоє продукцiє проводяться за рахунок заго-
тiвельних органiзацiй.
Заготiвельник зобовязаний прийняти доставлену на приймаль-
ний пункт продукцiю, не допускаючи простою транспортних
засобiв понад встановленi строки. В товарно-транспортних на-
кладних зазначауться час прибуття транспорту i час закiнчення
навантаження або вивантаження продукцiє. Якщо продукцiю
приймають не безпосередньо в господарствi, то предявленою
до здачi вважауться продукцiя, доставлена господарством на прий-
мальний пункт (пiдприумство) вiдповiдно до договору чи погод-
женого графiка.
Приймання сiльгосппродукцiє за кiлькiстю та якiстю
здiйснюуться в порядку i в строки, встановленi стандартами, ти-
повими договорами контрактацiє, вiдповiдними iнструкцiями.
Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, то сто-
рони можуть визначити єх у договорi.
У разi вiдмови вiд приймання продукцiє заготiвельник пови-
нен заявити господарству про факт вiдмови у письмовiй формi
120
(позначення на товарно-транспортнiй накладнiй), телеграфне
тощо. Якщо заготiвельник ухиляуться вiд письмовоє заяви про
вiдмову вiд приймання продукцiє, то господарство складау про
це акт з участю державного iнспектора по заготiвлях i якостi
продукцiє або iншого представника управлiння сiльського гос-
подарства i продовольства, або представника iншоє незаiнтере-
сованоє органiзацiє. В разi вiдмови заготiвельника вiд приймання
продукцiє, що швидко псууться, предявленоє вiдповiдно до умов
договору i погодженого графiка, господарство може реалiзувати
цю продукцiю державним, кооперативним органiзацiям i на кол-
госпному ринку за договiрними цiнами з включенням зазна-
ченоє продукцiє у виконання зобовязань по контрактацiє. При
цьому заготiвельнi органiзацiє не звiльняються вiд вiдповiдаль-
ностi за необгрунтовану вiдмову вiд приймання продукцiє.
Заготiвельник повинен своучасно i повнiстю розрахуватися за
одержану продукцiю. При укладеннi сiльськогосподарськими то-
варовиробниками договорiв контрактацiє iз заготiвельними
пiдприумствами використовуються орiунтовнi стартовi закупi-
вельнi цiни. При цьому зазначенi закупiвельнi цiни iндексують-
ся у звязку з iнфляцiйними процесами вiдповiдно до встановле-
ного порядку, що обовязково обумовлюуться договорами кон-
трактацiє. Розрахунки за продану сiльгосппродукцiю здiйсню-
ються шляхом попередньоє оплати, якщо iнша форма розрахункiв
не обумовлена угодою сторiн.
В рахунок оплати державного контракту на сiльськогосподарсь-
ку продукцiю виконавцям державного контракту (за єхньою зго-
дою) можуть поставлятись матерiально-технiчнi ресурси через
постачально-збутовi та заготiвельнi органiзацiє. Виконавцi дер-
жавного контракту розраховуються за одержанi в рахунок попе-
редньоє оплати кошти (матерiально-технiчнi ресурси) законтрак-
тованою продукцiую за цiнами, що склалися на момент надход-
ження цих коштiв (ресурсiв).
3. Вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору
контрактацiє
За невиконання або неналежне виконання сторонами своєх
обовязкiв за договором контрактацiє передбачено майнову вiдпо-
вiдальнiсть у формi неустойки i вiдшкодування збиткiв. Зокре-
ма, у разi невиконання договору за кiлькiстю, асортиментом i
строками здачi сiльгосппродукцiє господарства сплачують заготi-
вельним органiзацiям i переробним пiдприумствам неустойку,
розмiр якоє встановлюуться в договорi у процентному вiдношеннi
121
до вартостi недопоставленоє продукцiє за цiнами, обумовленими
в договорi, з урахуванням єх iндексацiє у звязку з iнфляцiйними
процесами, крiм випадкiв недобору продукцiє внаслiдок стихiй-
ного лиха.
У сферi контрактацiє дiу вимога реального виконання зобовя-
зань: кiлькiсть продукцiє, не зданоє господарством у встановленi
договором перiоди (строки), пiдлягау здачi в iншi строки, погод-
женi сторонами, i зарахуванню в перiод єє фактичноє здачi, за
винятком тих видiв продукцiє, виробництво яких мау сезонний
характер i поповнення незданоє кiлькостi єх неможливе. Проте
штраф за нездачу господарством продукцiє вираховууться, вихо-
дячи лише з вартостi продукцiє, не зданоє в попередньому перi-
одi. Господарство вiдповiдау також за неповернення тари, нада-
ноє йому заготiвельником, вiдшкодовуу заготiвельниковi збит-
ки, яких вiн зазнав у звязку з тим, що господарство не пiдготу-
вало продукцiю до здачi на мiсцi i не попередило про це заготi-
вельника тощо.
З господарства, яке уклало договiр контрактацiє, не може бути
стягнуто штраф за неналежну якiсть продукцiє, якщо iнше не
передбачено iнструкцiями, правилами про порядок проведення
закупок або в договорi за згодою обох сторiн встановлено санкцiє
за таке порушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
ничi цiлi постачальна органiзацiя сплачуу споживачам штраф у
розмiрi тарифноє вартостi недовiдпущеноє енергiє у звязку з не-
допоставкою палива електростанцiям i чотирикратноє тарифноє
вартостi недовiдпущеноє енергiє у всiх iнших випадках.
Матерiальна вiдповiдальнiсть енергопостачальних органiзацiй
перед споживачами за недовiдпуск електроенергiє не настау, коли
це було викликано: а) стихiйними явищами (пожежами, повеня-
115
ми, бурею тощо); б) неправильними дiями персоналу споживача
або стороннiх осiб (помилкове ввiмкнення або вимкнення, на-
кидання предметiв на проводи повiтряних лiнiй); в) припинен-
ням або обмеженням подачi енергiє з вини споживача (п. 1.10.2
Правил користування електричною енергiую). Аналогiчнi пiдстави
для звiльнення енергопостачальних органiзацiй за недовiдпуск
тепловоє енергiє передбаченi пунктом 8.6 Правил користування
тепловою енергiую. Незалежно вiд причин недовiдпуску енергiє
постачальна органiзацiя не зобовязана поповнювати єє в наступ-
них перiодах. Це стосууться й недоподачi газу.
За порушення умов щодо якостi енергiє, а саме в разi вiдпуску
електроенергiє зниженоє якостi (за одним або кiлькома показни-
ками одночасно), енергопостачальна органiзацiя сплачуу спо-
живачевi штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi вiдпущеноє елект-
роенергiє зниженоє якостi. Аналогiчну за розмiром неустойку
(штраф) сплачуу енергопостачальна органiзацiя за зниження
параметрiв тепловоє енергiє. При зниженнi з єє вини параметрiв
пари бiльш нiж на 25 вiдсоткiв обумовленого договором спожи-
вач мау право, попередньо повiдомивши контрагента, припини-
ти споживання тепловоє енергiє. В цьому разi постачальна орга-
нiзацiя вiдповiдау як за недовiдпуск енергiє.
За недоподачу газу вiдповiдно до укладеного договору винна
сторона сплачуу контрагенту неустойку в розмiрi 8 вiдсоткiв вар-
тостi газу, який не був поданий протягом мiсяця. В разi пору-
шення обумовленоє договором якостi газу або погодженого тис-
ку сторона, що подау газ, виплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв вiд вартостi добовоє подачi за кожну добу, протягом
якоє було допущене порушення (п.41, 43 Правил подачi газу
магiстральним газопроводам i споживачам).
Правила користування електричною i тепловою енергiую не
передбачають вiдповiдальностi споживачiв за недовикористання
замовленоє енергiє. i це цiлком вiрно, бо єє запровадження не
узгоджувалося б iз прагненням до економiє матерiальних ресурсiв
як важливоє умови пiдвищення ефективностi виробництва.
Штрафи за порушення умов щодо кiлькостi i якостi енергiє та
газу у виключною неустойкою, бо збитки при цьому не вiдшко-
довуються.
Споживач вiдповiдау за несвоучасну оплату рахункiв у формi
пенi. Незалежно вiд стягнення пенi енергопостачальна органiза-
цiя може припинити вiдпуск енергiє споживачевi до погашення
ним заборгованостi. Крiм того, повне або часткове припинення
подачi енергiє споживачевi, пiсля попередження його постачаль-
ною органiзацiую, допускауться також у разi: а) незадовiльного
116
стану енергоустановок споживача; б) порушення встановленого
режиму енергопостачання; в) самовiльного пiдуднання до ме-
режi нових приймачiв енергiє; г) недопущення службових осiб
постачальноє органiзацiє до енергоустановок i приладiв облiку
енергiє та в iнших випадках, передбачених пунктами 1.9.2 Пра-
вил користування електричною енергiую i 7.2 Правил користу-
вання тепловою енергiую. Односторонну припинення подачi
енергiє в цих випадках можна вiднести до числа оперативних
майнових санкцiй.
Глава 7. Договори на реалiзацiю сiльсько-
господарськоє продукцiє
1. Поняття та укладення договору на закупку сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє
Формування державних ресурсiв сiльськогосподарськоє про-
дукцiє, забезпечення населення продовольством, а переробних
пiдприумств необхiдною сировиною значною мiрою залежить
вiд чiтко налагодженоє системи договiрних вiдносин по закупках
цiує продукцiє в сiльськогосподарських виробникiв. Забезпечен-
ня потреб у продукцiє сiльського господарства для бюджетноє
сфери, формування державного резервного та елiтного насiнну-
вих фондiв i генетичного фонду у тваринництвi здiйснюуться
через державний контракт. Виробники сiльськогосподарськоє
продукцiє самостiйно розпоряджаються своую продукцiую, реа-
лiзуючи єє за контрактними (включаючи державнi) та iншими
договорами через бiржi, торговi та контрактовi доми, заготiвельнi
та посередницькi органiзацiє.
В мiру створення в Украєнi спецiалiзованих аграрних бiрж за-
купки частини сiльськогосподарськоє продукцiє здiйснюються
шляхом торгiв фючерсними i договiрними контрактами на цих
бiржах. Оскiльки бiржова торгiвля сiльгосппродукцiє ще тiльки
налагоджууться, закупки цiує продукцiє заготiвельними та iнши-
ми органiзацiями безпосередньо у виробникiв єє здiйснюуться
переважно за договорами контрактацiє.
За договором контрактацiє виробник сiльськогосподарськоє про-
дукцiє зобовязууться виробити i передати заготiвельниковi такоє
продукцiє (контрактантовi) у власнiсть, повне господарське вiдан-
ня або оперативне управлiння вироблену ним продукцiю в обу-
мовленi договором строки у кiлькостi та асортиментi, передба-
чених цим договором, а контрактант зобовязууться сприяти
117
виробниковi у виробництвi ним сiльськогосподарськоє продукцiє,
прийняти та оплатити єє за встановленими цiнами.
Сторонами у договорi контрактацiє виступають, з одного боку,
пiдприумства, органiзацiє, на якi в установленому порядку по-
кладено функцiє державноє закупiвлi сiльгосппродукцiє (заготi-
вельнi, переробнi, торговельнi тощо). Зокрема замовниками
сiльгосппродукцiє, що реалiзууться за державним контрактом,
виступають мiнiстерства, вiдомства, установи та органiзацiє, яким
видiленi з цiую метою кошти з державного бюджету. Замовника-
ми продукцiє за регiональними державними контрактами можуть
бути органiзацiє, яким видiленi кошти з мiсцевого бюджету.
Друга сторона в договорах контрактацiє - це пiдприумства та
органiзацiє будь-яких форм власностi, що виробляють сiльсько-
господарську продукцiю. До них вiдносяться колективнi сiльсько-
господарськi пiдприумства, селянськi (фермерськi) та iншi гос-
подарства, пiдсобнi господарства обуднань у промисловостi,
дослiдно-виробничi господарства сiльськогосподарських навчаль-
них закладiв i науково-дослiдних iнститутiв, селекцiйнi та дослiднi
станцiє тощо. Отже, коротко сторони в договорi можна назвати
так: заготiвельник i господарство. iнодi заготiвельник видау госпо-
дарству так звану вiдвантажувальну рознарядку про вiдправку
продукцiє не за своую адресою, а за адресою iншоє органiзацiє-
одержувача, з якою вiн перебувау в договiрних вiдносинах з по-
ставки. Тодi просування сiльгосппродукцiє вiд господарства до
споживача (промислового чи торговельного пiдприумства) офор-
мляуться двома договорами - договором контрактацiє i догово-
ром поставки. Договiр поставки звязуу заготiвельника i одержу-
вача продукцiє.
Предметом договору контрактацiє у сiльськогосподарська про-
дукцiя у сирому виглядi або така, що пройшла первинну оброб-
ку. Проте при укладеннi договору сторони можуть передбачити,
що в рахунок виконання зобовязань щодо здачi продукцiє у свiжо-
му (натуральному) виглядi господарство частину продукцiє про-
дау у переробленому виглядi. За предметом i змiстом договiр
контрактацiє близький до договору купiвлi-продажу i поставки.
Сiльгосппродукцiя у сирому виглядi у предметом договору по-
ставки, коли вiн укладений мiж заготiвельною органiзацiую i про-
мисловим пiдприумством. За загальним правилом, на реалiзацiю
переробленоє продукцiє укладауться договiр поставки. Проте, щоб
уникнути укладення двох договорiв з одним господарством - на
реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi i окремо у пере-
робленому виглядi, - укладають тiльки договiр контрактацiє.
Взагалi, сторонам надауться можливiсть вибору правовоє форми
118
реалiзацiє сiльгосппродукцiє (купiвля-продаж, контрактацiя або
поставка). Якщо одна iз сторiн заперечуу проти укладення дого-
вору поставки на реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi
чи пiсля первинноє обробки, то арбiтражний суд при вирiшеннi
спору виносить рiшення про укладення договору контрактацiє
незалежно вiд того, що сторони ранiше укладали договори по-
ставки. У цьому найбiльше зацiкавлене господарство, оскiльки
за договором контрактацiє на заготiвельника можуть покладати-
ся зобовязання, наприклад, щодо сприяння в органiзацiє ви-
робництва сiльгосппродукцiє, забезпечення господарства тарою
i пакувальними матерiалами, вiдпуску промислових чи продо-
вольчих товарiв або комбiкормiв у порядку зустрiчного продажу,
що не передбачено законодавством про поставки.
Укладення договорiв на реалiзацiю сiльгосппродукцiє на спецi-
алiзованих аграрних бiржах визначауться правилами органiзацiє
та проведення торгiв фючерсними та форвардними контракта-
ми пiд закупку сiльськогосподарськоє продукцiє та продуктiв єє
переробки. Порядок укладення, змiни i розiрвання договорiв поза
бiржею, як i iнших господарських договорiв, визначено стаття-
ми 10, 11 Арбiтражного процесуального кодексу Украєни. До-
говiрнi вiдносини з контрактацiє регулюються типовими догово-
рами контрактацiє, iншими нормативними актами.
2. Змiст i виконання договору контрактацiє
За договором контрактацiє господарство i заготiвельник повя-
занi взаумними правами i обовязками. У ньому мають бути за-
значенi назва, кiлькiсть (за видами продукцiє), якiсть, цiна, стро-
ки, загальна сума договору, порядок та умови доставки, мiсця
здачi-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розра-
хункiв, обовязки заготiвельника щодо надання господарству до-
помоги в органiзацiє виробництва сiльгосппродукцiє та єє транс-
портування на приймальний пункт заготiвельника, взаумна май-
нова вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору та iншi умови,
якi сторони визнають за необхiдне передбачити у договорi (ст.255
ЦК Украєни).
Кiлькiсть та асортимент сiльгосппродукцiє, належноє до за-
купiвлi, визначаються в договорах вiдповiдно до державного кон-
тракту, а в разi його вiдсутностi - за розсудом сторiн. У договорi
окремо зазначауться кiлькiсть продукцiє, яку буде продано у си-
рому i у переробленому виглядi.
За якiстю продукцiя, яка продауться господарством, повинна
вiдповiдати стандартам, технiчним умовам, правилам ветеринар-
119
ного i санiтарного нагляду. Отже, заготiвельник мау право або
повнiстю вiдмовитись вiд недоброякiсноє продукцiє, або прий-
няти єє за цiною, яка вiдповiдау якостi продукцiє.
Важливою умовою в договорi контрактацiє у строки здачi про-
дукцiє заготiвельниковi, єх зазначають у договорах з урахуван-
ням пори дозрiвання культур, умов виробництва, переробки та
зберiгання. За погодженням iз заготiвельником господарство може
достроково здати продукцiю в рахунок наступних здавальних
перiодiв. Невiдумною частиною договору у погодженi мiж сто-
ронами графiки доставки, якi конкретизують строки здачi про-
дукцiє. Господарство телеграфом повiдомляу заготiвельника про
час вiдвантаження продукцiє. Днем виконання господарством
зобовязань за договором вважауться дата складення приймаль-
но-здавального документа пiд час здачi продукцiє у господарствi
або на приймально-здавальному пунктi заготiвельника, а в разi
вiдвантаження єє одержувачевi - день здачi продукцiє транс-
портнiй органiзацiє.
У договорi зазначаються пункти здачi-приймання сiльгосп-
продукцiє. Доки не завершено повний перехiд до приймання про-
дукцiє заготiвельником безпосередньо у господарствах, у дого-
ворах контрактацiє зазначають окремо обсяги продукцiє, яка: а)
доставляуться господарством безпосередньо роздрiбним торго-
вельним пiдприумствам; б) приймауться заготiвельником безпо-
середньо в господарствi; в) приймауться заготiвельником на своєх
приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та розванта-
ження законтрактованоє продукцiє проводяться за рахунок заго-
тiвельних органiзацiй.
Заготiвельник зобовязаний прийняти доставлену на приймаль-
ний пункт продукцiю, не допускаючи простою транспортних
засобiв понад встановленi строки. В товарно-транспортних на-
кладних зазначауться час прибуття транспорту i час закiнчення
навантаження або вивантаження продукцiє. Якщо продукцiю
приймають не безпосередньо в господарствi, то предявленою
до здачi вважауться продукцiя, доставлена господарством на прий-
мальний пункт (пiдприумство) вiдповiдно до договору чи погод-
женого графiка.
Приймання сiльгосппродукцiє за кiлькiстю та якiстю
здiйснюуться в порядку i в строки, встановленi стандартами, ти-
повими договорами контрактацiє, вiдповiдними iнструкцiями.
Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, то сто-
рони можуть визначити єх у договорi.
У разi вiдмови вiд приймання продукцiє заготiвельник пови-
нен заявити господарству про факт вiдмови у письмовiй формi
120
(позначення на товарно-транспортнiй накладнiй), телеграфне
тощо. Якщо заготiвельник ухиляуться вiд письмовоє заяви про
вiдмову вiд приймання продукцiє, то господарство складау про
це акт з участю державного iнспектора по заготiвлях i якостi
продукцiє або iншого представника управлiння сiльського гос-
подарства i продовольства, або представника iншоє незаiнтере-
сованоє органiзацiє. В разi вiдмови заготiвельника вiд приймання
продукцiє, що швидко псууться, предявленоє вiдповiдно до умов
договору i погодженого графiка, господарство може реалiзувати
цю продукцiю державним, кооперативним органiзацiям i на кол-
госпному ринку за договiрними цiнами з включенням зазна-
ченоє продукцiє у виконання зобовязань по контрактацiє. При
цьому заготiвельнi органiзацiє не звiльняються вiд вiдповiдаль-
ностi за необгрунтовану вiдмову вiд приймання продукцiє.
Заготiвельник повинен своучасно i повнiстю розрахуватися за
одержану продукцiю. При укладеннi сiльськогосподарськими то-
варовиробниками договорiв контрактацiє iз заготiвельними
пiдприумствами використовуються орiунтовнi стартовi закупi-
вельнi цiни. При цьому зазначенi закупiвельнi цiни iндексують-
ся у звязку з iнфляцiйними процесами вiдповiдно до встановле-
ного порядку, що обовязково обумовлюуться договорами кон-
трактацiє. Розрахунки за продану сiльгосппродукцiю здiйсню-
ються шляхом попередньоє оплати, якщо iнша форма розрахункiв
не обумовлена угодою сторiн.
В рахунок оплати державного контракту на сiльськогосподарсь-
ку продукцiю виконавцям державного контракту (за єхньою зго-
дою) можуть поставлятись матерiально-технiчнi ресурси через
постачально-збутовi та заготiвельнi органiзацiє. Виконавцi дер-
жавного контракту розраховуються за одержанi в рахунок попе-
редньоє оплати кошти (матерiально-технiчнi ресурси) законтрак-
тованою продукцiую за цiнами, що склалися на момент надход-
ження цих коштiв (ресурсiв).
3. Вiдповiдальнiсть сторiн за порушення договору
контрактацiє
За невиконання або неналежне виконання сторонами своєх
обовязкiв за договором контрактацiє передбачено майнову вiдпо-
вiдальнiсть у формi неустойки i вiдшкодування збиткiв. Зокре-
ма, у разi невиконання договору за кiлькiстю, асортиментом i
строками здачi сiльгосппродукцiє господарства сплачують заготi-
вельним органiзацiям i переробним пiдприумствам неустойку,
розмiр якоє встановлюуться в договорi у процентному вiдношеннi
121
до вартостi недопоставленоє продукцiє за цiнами, обумовленими
в договорi, з урахуванням єх iндексацiє у звязку з iнфляцiйними
процесами, крiм випадкiв недобору продукцiє внаслiдок стихiй-
ного лиха.
У сферi контрактацiє дiу вимога реального виконання зобовя-
зань: кiлькiсть продукцiє, не зданоє господарством у встановленi
договором перiоди (строки), пiдлягау здачi в iншi строки, погод-
женi сторонами, i зарахуванню в перiод єє фактичноє здачi, за
винятком тих видiв продукцiє, виробництво яких мау сезонний
характер i поповнення незданоє кiлькостi єх неможливе. Проте
штраф за нездачу господарством продукцiє вираховууться, вихо-
дячи лише з вартостi продукцiє, не зданоє в попередньому перi-
одi. Господарство вiдповiдау також за неповернення тари, нада-
ноє йому заготiвельником, вiдшкодовуу заготiвельниковi збит-
ки, яких вiн зазнав у звязку з тим, що господарство не пiдготу-
вало продукцiю до здачi на мiсцi i не попередило про це заготi-
вельника тощо.
З господарства, яке уклало договiр контрактацiє, не може бути
стягнуто штраф за неналежну якiсть продукцiє, якщо iнше не
передбачено iнструкцiями, правилами про порядок проведення
закупок або в договорi за згодою обох сторiн встановлено санкцiє
за таке порушення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71