У разi видання органом держав-
ного управлiння чи кооперативним органом акта, що порушуу
права кооперативу, кооператив вправi звернутися до суду або
арбiтражного суду про визнання такого акта недiйсним повнiстю
або частково. Збитки, заподiянi кооперативу внаслiдок виконання
кооперативними органами своєх обовязкiв щодо кооперативу,
пiдлягають вiдшкодуванню цими органами.
У цивiлiстичнiй лiтературi широко обгрунтовууться точка зору,
вiдповiдно до якоє усi вiдносини по вiдшкодуванню шкоди, що
виникли в сферах, якi регулюються рiзними галузями права, у
цивiльно-правовими. Виходячи з цього, до спецiального закону,
Братусь С.Н. Юридическая ответственность й законность. -
М.: Юрид. л-ра, 1976. - С.157.
325
якого вимагау стаття 442 ЦК Украєни, слiд вiднести Закон Ук-
раєни <Про пiдприумства в Украєнi>, який заборонив держав-
ним, громадським i кооперативним органам втручатись у
дiяльнiсть пiдприумств. У випадку видання державним або iншим
органом акта, який не вiдповiдау його компетенцiє або вимогам
закону, пiдприумство мау звернутися до суду або арбiтражного
суду з заявою про визнання такого акта недiйсним. Важливе зна-
чення для захисту прав пiдприумства мають положення Закону,
вiдповiдно до яких збитки, завданi внаслiдок виконання вказi-
вок державних або iнших органiв чи службових осiб, якi пору-
шили права пiдприумства, а також у результатi неналежного
здiйснення такими органами або єх службовими особами перед-
бачених законом обовязкiв щодо пiдприумств, пiдлягають
вiдшкодуванню цими органами.
За вiдсутностi спецiального закону, до якого вiдсилау стаття
442 ЦК Украєни, суд або арбiтражний суд вiдмовляють в позовi
про вiдшкодування шкоди, заподiяноє органiзацiє в галузi адмi-
нiстративного управлiння.
б. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну незаконними дiями
органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду
У процесi реалiзацiє вiдсильних норм ЦК Украєни статтею 443
передбачено право громадянина на вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє незаконними дiями службових осiб органiв дiзнання,
попереднього слiдства, прокуратури i суду.
Важливi питання цього виду вiдшкодування вирiшуються у За-
конi Украєни <Про порядок вiдшкодування шкоди, завданоє гро-
мадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суду> вiд 1 грудня 1994 року (Голос Ук-
раєни, №9 вiд 17 сiчня 1995 року). Цей Закон заповнив прогали-
ну у чинному законодавствi Украєни i розширив порiвняно зi
статтею 443 ЦК Украєни сферу захисту цивiльних майнових прав:
права власностi, права на житлове примiщення, немайнових осо-
бистих прав (право на честь, право на гiднiсть тощо), а також
трудових i пенсiйних прав.
Стаття 443 ЦК Украєни передбачау конкретний вид зобовя-
зання внаслiдок заподiяння шкоди. Сфера застосування зазна-
ченоє статтi чiтко визначена перелiком незаконних дiй у цiй статтi.
До них належать:
1) незаконне засудження;
2) незаконне притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi;
3) незаконне застосування взяття пiд варту як запобiжного заходу;
326
4) незаконний адмiнiстративний арешт;
5) незаконне накладення адмiнiстративного стягнення у ви-
глядi виправних робiт.
Закон Украєни вiд 1 грудня 1994 р. до вже зазначених незакон-
них дiй вiдповiдних службових осiб вiдносить i такi незаконнi дiє:
1) незаконне проведення в ходi розслiдування чи судового роз-
гляду кримiнальноє справи обшуку, виємки, незаконного накла-
дення арешту на майно, незаконного вiдсторонення вiд роботи
(посади) та iнших процесуальних дiй, що обмежують права гро-
мадян; 2) незаконну конфiскацiю майна, незаконне накладення
штрафу; 3) незаконне проведення оперативно-розшукових заходiв,
передбачених законами Украєни <Про оперативно-розшукову
дiяльнiсть>, <Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з орга-
н-iзованою злочиннiстю>. Наявнiсть однiує iз передбачених неза-
конних дiй у сукупностi з iншими пiдставами вiдповiдальностi
(шкода, причинний звязок) породжують зобовязальне вiдношення
мiж потерпiлим i зобовязаною особою. Випадки заподiяння шкоди
внаслiдок незаконних дiй, що не охоплюються статтею 443 ЦК
Украєни i Законом вiд 1 грудня 1994 р. (наприклад, незаконне
виконання вироку, втрата, розтрата, псування матерiальних цiннос-
тей, вилучених судово-прокурорськими органами), повиннi пiдпа-
дати пiд дiю частини першоє статтi 442 ЦК Украєни.
Пiдставами вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну незаконни-
ми дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокурату-
ри i суду, у шкода, незаконнi дiє, причинний звязок мiж неза-
конними дiями та шкодою. Наявнiсть вини не вимагауться, бо
за текстом статтi 443 ЦК Украєни i Закону вiд 1 грудня 1994 р.
шкода вiдшкодовууться незалежно вiд вини службових осiб
органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду. В
Законi вiд 1 грудня 1994 року передбачаються види шкоди, що
пiдлягають вiдшкодуванню громадяниновi:
1) заробiток та iншi грошовi доходи, що втраченi ним внаслi-
док незаконних дiй;
2) майно (в тому числi грошi, грошовi вклади i вiдсотки по
них, цiннi папери та вiдсотки по них, частка у статутному фондi
господарського товариства, учасником якого був громадянин, та
прибуток, якого вiн не отримав вiдповiдно до цiує частки, iншi
цiнностi), конфiсковане або звернене в доход держави судом,
вилучене органами дiзнання чи попереднього слiдства, органа-
ми, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, а також
майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягненi на виконання судового вироку, судовi вит-
рати, iншi суми, сплаченi громадянином внаслiдок незаконних дiй;
327
4) суми, сплаченi громадянином за надання йому юридичноє
допомоги;
5) моральна шкода.
Втрата заробiтку та iнших доходiв пiдлягау вiдшкодуванню за
час:
- тримання пiд вартою;
- вiдбування покарання або адмiнiстративного стягнення у
виглядi арешту чи виправних робiт;
- вiдсторонення вiд посади за постановою слiдчого або про-
курора;
- перебування на стацiонарнiй судово-психiатричнiй експер-
тизi;
- вiдсутностi на роботi в звязку з викликом громадянина в
органи розслiдування або в суд як пiдозрюваного, пiдсудного,
обвинуваченого;
- працевлаштування громадянина в межах тримiсячного строку
до прийняття адмiнiстрацiую пiдприумства, установи, органiзацiє,
рiшення з цього питання у встановлений мiсячний строк;
- мiж проголошенням виправдального вироку i вступом його
в законну силу.
Якщо громадянин був позбавлений можливостi займати певнi
посади або займатися певною дiяльнiстю, внаслiдок чого в ме-
жах призначеного судом строку не працював або виконував менш
оплачувану роботу, тодi втрата заробiтку за вiдповiдний перiод
пiдлягау вiдшкодуванню iз зарахуванням заробiтку по нижчеоп-
лачуванiй роботi.
Вiдшкодування заробiтку та iнших грошових доходiв, сплаче-
них штрафних сум, сум судових витрат, а також сум, сплачених
громадянином у звязку з наданням йому юридичноє допомоги i
сум моральноє шкоди, проводиться за рахунок коштiв держав-
ного бюджету. Вiдшкодування моральноє шкоди проводиться тодi,
коли незаконнi дiє органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду завдали моральноє шкоди громадяниновi, при-
звели до порушення його нормальних життувих звязкiв, вима-
гають вiд нього додаткових зусиль для органiзацiє свого життя.
Конфiсковане, вилучене, заарештоване майно повертауться гро-
мадяниновi в натурi, а в разi неможливостi повернення в натурi
його вартiсть вiдшкодовууться за рахунок тих пiдприумств, уста-
нов, органiзацiй, яким воно передано безоплатно. Внаслiдок
лiквiдацiє зазначених органiзацiй або недостатностi у них коштiв
для вiдшкодування шкоди вартiсть майна (частина вартостi)
вiдшкодовууться за рахунок державного бюджету (ст.3-4 Зако-
ну Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
328
Крiм того, громадянин повинен бути поновлений у трудових,
житлових, особистих правах, у навчальному закладi, вiйськових
та iнших званнях, йому повертаються ордени та медалi, при не-
обхiдностi публiкуються спростування обставин, що ганьблять
особу (ст.6-11 Закону Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
Протиправний характер дiй службових осiб слiдчо-прокурор-
ських органiв повинен вiдповiдати змiсту незаконних дiй, що
перелiченi в зазначених правових нормах. Для зясування єх змiсту
необхiдно звернутися до статтi 176 Кримiнального кодексу Ук-
раєни, статей 148, 155 Кримiнально-процесуального кодексу Ук-
раєни, статей 31, 32 Кодексу Украєни про адмiнiстративнi право-
порушення.
Для встановлення вiдповiдальностi за заподiяну шкоду слiд ви-
значити причинний звязок мiж незаконними дiями службових
осiб вiдповiдних органiв i шкодою. Такими у обуктивнi пiдста-
ви вiдповiдальностi за статтею 443 ЦК Украєни. Щодо субуктив-
ноє пiдстави вiдповiдальностi, як зазначалося вище, стаття 443
передбачау вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини. Вважаумо по-
зицiю закону цiлком виправданою. Обгрунтування вiдповiдаль-
ностi незалежно вiд вини вбачауться:
1) в подальшому змiцненнi законностi в дiяльностi органiв
дiзнання, попереднього слiдства, суду i прокуратури;
2) в пiдсиленнi захисту прав i законних iнтересiв громадян.
Субуктом вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну громадяниновi
незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду стаття 443 ЦК Украєни передбачау державу. Отже,
перед потерпiлими вiдповiдау держава, а не заподiювачi шкоди
- органи дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду.
За загальним правилом субуктом вiдповiдальностi у заподiювач
шкоди. Якщо шкода заподiяна службовими особами органiзацiє.
що мау статус юридичноє особи, субуктом вiдповiдальностi у
юридична особа (ст.23, 32 ЦК Украєни). Чому стаття 443 вiдсту-
пила вiд загального правила, поклавши обовязок вiдшкодуван-
ня на державу як такуi Якими у соцiальнi та юридичнi пiдстави
покладення вiдповiдальностi на державу, а не на заподiювачiв
шкодиi На нашу думку, вiдповiдь може бути такою. Захист прав
громадян у функцiую Украєнськоє держави, яка характеризуу один
з напрямiв дiяльностi всiх єє органiв, передусiм органiв, спецi-
ально створених для захисту правопорядку, в тому числi для за-
хисту прав громадян. Це судово-прокурорськi органи, органи
дiзнання i попереднього слiдства, iншi органи, що здiйснюють
вiд iменi держави функцiє правосуддя, прокурорського нагляду,
розслiдування злочинiв. Дедалi бiльше стау загальновизнаним,
329
що правосуддя, прокурорський нагляд у вищими гарантiями юри-
дичних прав громадян у державi. За таких умов незаконна
дiяльнiсть зазначених органiв у порушенням функцiє держави
щодо захисту прав громадян. Саме тому не державнi органи (про-
куратура, суд, мiлiцiя та iн.), а Украєнська держава зобовязана
вiдшкодувати шкоду, заподiяну потерпiлому. Встановлення та-
кого субукта вiдповiдальностi свiдчить про те, що законодавець
розцiнюу незаконну дiяльнiсть органiв дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суду як надзвичайну подiю в загально-
державному масштабi. Украєнська держава вiдшкодовуу заподiя-
ну шкоду за рахунок державного бюджету. Трапляються судовi
помилки щодо визначення субукта вiдповiдальностi за шкоду,
заподiяну незаконною дiяльнiстю слiдчо-судово-прокурорських
органiв. Так, громадянин К. був незаконно засуджений. Потiм
обвинувальний вирок був скасований. Громадянин К. звернувся
до суду з позовом про вiдшкодування шкоди, повязаноє зi спла-
тою послуг юридичнiй консультацiє. Суд винiс рiшення про стяг-
нення вiдповiдноє суми за рахунок консультацiє. Це рiшення
незаконне, бо зазначенi суми вiдшкодовуються за рахунок дер-
жавного бюджету, а не коштiв певноє органiзацiє, як юридична
консультацiя.
Субуктами права на вiдшкодування шкоди у громадяни, щодо
яких були вчиненi вiдповiднi незаконнi дiє. Право на вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди виникау з моменту вступу у законну
силу виправдувального вироку, з дня винесення постанови про
закриття кримiнальноє справи, в основу якоє покладено реабiлi-
туючi пiдстави (вiдсутнiсть подiє злочину, вiдсутнiсть в дiяннях
особи складу злочину або недоказовiсть участi громадянина у
вчиненнi злочину), чи припинення справи про адмiнiстративне
правопорушення. Закриття кримiнальноє справи на пiдставi акта
про амнiстiю, по закiнченнi строку давностi притягнення до кри-
мiнальноє вiдповiдальностi, в звязку з прийняттям закону, що
усувау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинене дiяння, не у
пiдставою для виникнення права на вiдшкодування за статтею
443 ЦК Украєни.
Змiна квалiфiкацiє вчиненоє злочинноє дiє за статтею закону,
що передбачау менш тяжкий злочин з призначенням по цiй статтi
бiльш мякого покарання або зниження мiри покарання без змiни
квалiфiкацiє, також не у пiдставою для вiдшкодування шкоди
вiдповiдно до зазначених вище правових норм. Стаття 53 Кри-
мiнально-процесуального кодексу Украєни зобовязуу органи
дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду розяснити
громадяниновi порядок поновлення його порушених прав. Цi
330
органи повиннi направити громадяниновi, а у разi його смертi -
його спадкоумцям, повiдомлення про припинення кримiналь-
ноє справи або копiю виправдувального вироку. Громадяниновi
також направляуться повiдомлення, що розяснюу його права i
порядок вiдшкодування шкоди. Розмiр вiдшкодування шкоди,
залежно вiд того, який орган здiйснював слiдчi дiє чи розглядав
справу, визначають вiдповiднi органи дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суд. Вони виносять постанову (ухвалу)
про розмiр вiдшкодування протягом мiсяця з дня надходження
заяви вiд потерпiлого громадянина про вiдшкодування шкоди.
Якщо справу закрито судом при розгляданнi єє в касацiйному
порядку або в порядку нагляду, розмiр вiдшкодування визначау
суд, що розглядав справу у першiй iнстанцiє. У постановi (ух-
валi) мiстяться певнi реквiзити: змiст вимог громадянина; док-
ладний розрахунок втраченого громадянином заробiтку; розмiр
штрафiв, судовi витрати та iншi суми,-сплаченi у звязку з неза-
конними дiями; суми, сплаченi на користь юридичноє консуль-
тацiє.
Якщо пiд час розглядання заяви про вiдшкодування шкоди
виникау спiр мiж спадкоумцями щодо частки кожного з них, а
також спiр стосовно осiб, якi повиннi бути включенi в коло спад-
коумцiв, то в постановi необхiдно зазначити суму, що пiдлягау
сплатi всiм спадкоумцям. А спiр мiж ними пiдлягау розвязанню
в загальнопозовному порядку. Отже, незадоволенi спадкоумцi
не мають права предявляти претензiє до органiв, якi винесли
постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодування.
Така постанова (ухвала) може бути оскаржена вiдповiдному про-
курору чи у вищестоящий суд у порядку i в строки, передбаченi
кримiнально-процесуальним законодавством i законодавством про
адмiнiстративнi правопорушення. Єє копiя, що завiрена гербовою
печаткою, надсилауться громадяниновi або його спадкоумцям. Гро-
мадянин чи його спадкоумцi подають копiю постанови у фiнан-
совий вiддiл регiонального органу державного управлiння за мiсцем
проживання для одержання чека, який потiм подауться до вiдпо-
вiдноє установи Нацiонального банку Украєни.
Постанова (ухвала) про розмiр вiдшкодування мау велике юри-
дичне значення, адже в нiй передбачауться конкретизацiя обук-
та права на вiдшкодування та визначенi розмiри грошових сум,
право на якi належить громадяниновi. Без цього документа не-
можлива реалiзацiя права на вiдшкодування. Якщо зазначенi
органи не виносять постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодуван-
ня, то вони так чи iнакше перешкоджають здiйсненню належ-
ного громадяниновi права на вiдшкодування. Тому, на нашу дум-
331
ку, громадянин мау право звернутися до суду за захистом пору-
шеного права на вiдшкодування.
Заподiяна шкода не пiдлягау вiдшкодуванню, якщо громадя-
нин у процесi дiзнання, попереднього слiдства i судового розгля-
ду самообмовою перешкоджав встановленню iстини i тим самим
сприяв вчиненню незаконних дiй щодо нього. Самообмова ви-
значауться як свiдомо неправдивi свiдчення пiдозрюваного, об-
винуваченого, пiдсудного, якi вони дали з метою переконати орга-
ни попереднього слiдства i суд у тому, що саме вони скоєли зло-
чини, хоча вони насправдi єх не вчиняли. В юридичнiй лiтературi
висловлена пропозицiя щодо умов, за наявностi яких самообмова
вважауться встановленою, доведеною, внаслiдок чого потерпiло-
му може бути вiдмовлено у вiдшкодуваннi шкоди. Самообмова
повинна виражатися у показаннях обвинуваченого, що зафiксо-
ванi у протоколi допиту. Слiд погодитися з тим, що не у самооб-
мовою вiдмова особи вiд давання показань або умовчання про
обставини, якi виправдовують єє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
ного управлiння чи кооперативним органом акта, що порушуу
права кооперативу, кооператив вправi звернутися до суду або
арбiтражного суду про визнання такого акта недiйсним повнiстю
або частково. Збитки, заподiянi кооперативу внаслiдок виконання
кооперативними органами своєх обовязкiв щодо кооперативу,
пiдлягають вiдшкодуванню цими органами.
У цивiлiстичнiй лiтературi широко обгрунтовууться точка зору,
вiдповiдно до якоє усi вiдносини по вiдшкодуванню шкоди, що
виникли в сферах, якi регулюються рiзними галузями права, у
цивiльно-правовими. Виходячи з цього, до спецiального закону,
Братусь С.Н. Юридическая ответственность й законность. -
М.: Юрид. л-ра, 1976. - С.157.
325
якого вимагау стаття 442 ЦК Украєни, слiд вiднести Закон Ук-
раєни <Про пiдприумства в Украєнi>, який заборонив держав-
ним, громадським i кооперативним органам втручатись у
дiяльнiсть пiдприумств. У випадку видання державним або iншим
органом акта, який не вiдповiдау його компетенцiє або вимогам
закону, пiдприумство мау звернутися до суду або арбiтражного
суду з заявою про визнання такого акта недiйсним. Важливе зна-
чення для захисту прав пiдприумства мають положення Закону,
вiдповiдно до яких збитки, завданi внаслiдок виконання вказi-
вок державних або iнших органiв чи службових осiб, якi пору-
шили права пiдприумства, а також у результатi неналежного
здiйснення такими органами або єх службовими особами перед-
бачених законом обовязкiв щодо пiдприумств, пiдлягають
вiдшкодуванню цими органами.
За вiдсутностi спецiального закону, до якого вiдсилау стаття
442 ЦК Украєни, суд або арбiтражний суд вiдмовляють в позовi
про вiдшкодування шкоди, заподiяноє органiзацiє в галузi адмi-
нiстративного управлiння.
б. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну незаконними дiями
органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду
У процесi реалiзацiє вiдсильних норм ЦК Украєни статтею 443
передбачено право громадянина на вiдшкодування шкоди, за-
подiяноє незаконними дiями службових осiб органiв дiзнання,
попереднього слiдства, прокуратури i суду.
Важливi питання цього виду вiдшкодування вирiшуються у За-
конi Украєни <Про порядок вiдшкодування шкоди, завданоє гро-
мадяниновi незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суду> вiд 1 грудня 1994 року (Голос Ук-
раєни, №9 вiд 17 сiчня 1995 року). Цей Закон заповнив прогали-
ну у чинному законодавствi Украєни i розширив порiвняно зi
статтею 443 ЦК Украєни сферу захисту цивiльних майнових прав:
права власностi, права на житлове примiщення, немайнових осо-
бистих прав (право на честь, право на гiднiсть тощо), а також
трудових i пенсiйних прав.
Стаття 443 ЦК Украєни передбачау конкретний вид зобовя-
зання внаслiдок заподiяння шкоди. Сфера застосування зазна-
ченоє статтi чiтко визначена перелiком незаконних дiй у цiй статтi.
До них належать:
1) незаконне засудження;
2) незаконне притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi;
3) незаконне застосування взяття пiд варту як запобiжного заходу;
326
4) незаконний адмiнiстративний арешт;
5) незаконне накладення адмiнiстративного стягнення у ви-
глядi виправних робiт.
Закон Украєни вiд 1 грудня 1994 р. до вже зазначених незакон-
них дiй вiдповiдних службових осiб вiдносить i такi незаконнi дiє:
1) незаконне проведення в ходi розслiдування чи судового роз-
гляду кримiнальноє справи обшуку, виємки, незаконного накла-
дення арешту на майно, незаконного вiдсторонення вiд роботи
(посади) та iнших процесуальних дiй, що обмежують права гро-
мадян; 2) незаконну конфiскацiю майна, незаконне накладення
штрафу; 3) незаконне проведення оперативно-розшукових заходiв,
передбачених законами Украєни <Про оперативно-розшукову
дiяльнiсть>, <Про органiзацiйно-правовi основи боротьби з орга-
н-iзованою злочиннiстю>. Наявнiсть однiує iз передбачених неза-
конних дiй у сукупностi з iншими пiдставами вiдповiдальностi
(шкода, причинний звязок) породжують зобовязальне вiдношення
мiж потерпiлим i зобовязаною особою. Випадки заподiяння шкоди
внаслiдок незаконних дiй, що не охоплюються статтею 443 ЦК
Украєни i Законом вiд 1 грудня 1994 р. (наприклад, незаконне
виконання вироку, втрата, розтрата, псування матерiальних цiннос-
тей, вилучених судово-прокурорськими органами), повиннi пiдпа-
дати пiд дiю частини першоє статтi 442 ЦК Украєни.
Пiдставами вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну незаконни-
ми дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокурату-
ри i суду, у шкода, незаконнi дiє, причинний звязок мiж неза-
конними дiями та шкодою. Наявнiсть вини не вимагауться, бо
за текстом статтi 443 ЦК Украєни i Закону вiд 1 грудня 1994 р.
шкода вiдшкодовууться незалежно вiд вини службових осiб
органiв дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду. В
Законi вiд 1 грудня 1994 року передбачаються види шкоди, що
пiдлягають вiдшкодуванню громадяниновi:
1) заробiток та iншi грошовi доходи, що втраченi ним внаслi-
док незаконних дiй;
2) майно (в тому числi грошi, грошовi вклади i вiдсотки по
них, цiннi папери та вiдсотки по них, частка у статутному фондi
господарського товариства, учасником якого був громадянин, та
прибуток, якого вiн не отримав вiдповiдно до цiує частки, iншi
цiнностi), конфiсковане або звернене в доход держави судом,
вилучене органами дiзнання чи попереднього слiдства, органа-
ми, що здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, а також
майно, на яке накладено арешт;
3) штрафи, стягненi на виконання судового вироку, судовi вит-
рати, iншi суми, сплаченi громадянином внаслiдок незаконних дiй;
327
4) суми, сплаченi громадянином за надання йому юридичноє
допомоги;
5) моральна шкода.
Втрата заробiтку та iнших доходiв пiдлягау вiдшкодуванню за
час:
- тримання пiд вартою;
- вiдбування покарання або адмiнiстративного стягнення у
виглядi арешту чи виправних робiт;
- вiдсторонення вiд посади за постановою слiдчого або про-
курора;
- перебування на стацiонарнiй судово-психiатричнiй експер-
тизi;
- вiдсутностi на роботi в звязку з викликом громадянина в
органи розслiдування або в суд як пiдозрюваного, пiдсудного,
обвинуваченого;
- працевлаштування громадянина в межах тримiсячного строку
до прийняття адмiнiстрацiую пiдприумства, установи, органiзацiє,
рiшення з цього питання у встановлений мiсячний строк;
- мiж проголошенням виправдального вироку i вступом його
в законну силу.
Якщо громадянин був позбавлений можливостi займати певнi
посади або займатися певною дiяльнiстю, внаслiдок чого в ме-
жах призначеного судом строку не працював або виконував менш
оплачувану роботу, тодi втрата заробiтку за вiдповiдний перiод
пiдлягау вiдшкодуванню iз зарахуванням заробiтку по нижчеоп-
лачуванiй роботi.
Вiдшкодування заробiтку та iнших грошових доходiв, сплаче-
них штрафних сум, сум судових витрат, а також сум, сплачених
громадянином у звязку з наданням йому юридичноє допомоги i
сум моральноє шкоди, проводиться за рахунок коштiв держав-
ного бюджету. Вiдшкодування моральноє шкоди проводиться тодi,
коли незаконнi дiє органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду завдали моральноє шкоди громадяниновi, при-
звели до порушення його нормальних життувих звязкiв, вима-
гають вiд нього додаткових зусиль для органiзацiє свого життя.
Конфiсковане, вилучене, заарештоване майно повертауться гро-
мадяниновi в натурi, а в разi неможливостi повернення в натурi
його вартiсть вiдшкодовууться за рахунок тих пiдприумств, уста-
нов, органiзацiй, яким воно передано безоплатно. Внаслiдок
лiквiдацiє зазначених органiзацiй або недостатностi у них коштiв
для вiдшкодування шкоди вартiсть майна (частина вартостi)
вiдшкодовууться за рахунок державного бюджету (ст.3-4 Зако-
ну Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
328
Крiм того, громадянин повинен бути поновлений у трудових,
житлових, особистих правах, у навчальному закладi, вiйськових
та iнших званнях, йому повертаються ордени та медалi, при не-
обхiдностi публiкуються спростування обставин, що ганьблять
особу (ст.6-11 Закону Украєни вiд 1 грудня 1994 р.).
Протиправний характер дiй службових осiб слiдчо-прокурор-
ських органiв повинен вiдповiдати змiсту незаконних дiй, що
перелiченi в зазначених правових нормах. Для зясування єх змiсту
необхiдно звернутися до статтi 176 Кримiнального кодексу Ук-
раєни, статей 148, 155 Кримiнально-процесуального кодексу Ук-
раєни, статей 31, 32 Кодексу Украєни про адмiнiстративнi право-
порушення.
Для встановлення вiдповiдальностi за заподiяну шкоду слiд ви-
значити причинний звязок мiж незаконними дiями службових
осiб вiдповiдних органiв i шкодою. Такими у обуктивнi пiдста-
ви вiдповiдальностi за статтею 443 ЦК Украєни. Щодо субуктив-
ноє пiдстави вiдповiдальностi, як зазначалося вище, стаття 443
передбачау вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини. Вважаумо по-
зицiю закону цiлком виправданою. Обгрунтування вiдповiдаль-
ностi незалежно вiд вини вбачауться:
1) в подальшому змiцненнi законностi в дiяльностi органiв
дiзнання, попереднього слiдства, суду i прокуратури;
2) в пiдсиленнi захисту прав i законних iнтересiв громадян.
Субуктом вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну громадяниновi
незаконними дiями органiв дiзнання, попереднього слiдства, про-
куратури i суду стаття 443 ЦК Украєни передбачау державу. Отже,
перед потерпiлими вiдповiдау держава, а не заподiювачi шкоди
- органи дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду.
За загальним правилом субуктом вiдповiдальностi у заподiювач
шкоди. Якщо шкода заподiяна службовими особами органiзацiє.
що мау статус юридичноє особи, субуктом вiдповiдальностi у
юридична особа (ст.23, 32 ЦК Украєни). Чому стаття 443 вiдсту-
пила вiд загального правила, поклавши обовязок вiдшкодуван-
ня на державу як такуi Якими у соцiальнi та юридичнi пiдстави
покладення вiдповiдальностi на державу, а не на заподiювачiв
шкодиi На нашу думку, вiдповiдь може бути такою. Захист прав
громадян у функцiую Украєнськоє держави, яка характеризуу один
з напрямiв дiяльностi всiх єє органiв, передусiм органiв, спецi-
ально створених для захисту правопорядку, в тому числi для за-
хисту прав громадян. Це судово-прокурорськi органи, органи
дiзнання i попереднього слiдства, iншi органи, що здiйснюють
вiд iменi держави функцiє правосуддя, прокурорського нагляду,
розслiдування злочинiв. Дедалi бiльше стау загальновизнаним,
329
що правосуддя, прокурорський нагляд у вищими гарантiями юри-
дичних прав громадян у державi. За таких умов незаконна
дiяльнiсть зазначених органiв у порушенням функцiє держави
щодо захисту прав громадян. Саме тому не державнi органи (про-
куратура, суд, мiлiцiя та iн.), а Украєнська держава зобовязана
вiдшкодувати шкоду, заподiяну потерпiлому. Встановлення та-
кого субукта вiдповiдальностi свiдчить про те, що законодавець
розцiнюу незаконну дiяльнiсть органiв дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суду як надзвичайну подiю в загально-
державному масштабi. Украєнська держава вiдшкодовуу заподiя-
ну шкоду за рахунок державного бюджету. Трапляються судовi
помилки щодо визначення субукта вiдповiдальностi за шкоду,
заподiяну незаконною дiяльнiстю слiдчо-судово-прокурорських
органiв. Так, громадянин К. був незаконно засуджений. Потiм
обвинувальний вирок був скасований. Громадянин К. звернувся
до суду з позовом про вiдшкодування шкоди, повязаноє зi спла-
тою послуг юридичнiй консультацiє. Суд винiс рiшення про стяг-
нення вiдповiдноє суми за рахунок консультацiє. Це рiшення
незаконне, бо зазначенi суми вiдшкодовуються за рахунок дер-
жавного бюджету, а не коштiв певноє органiзацiє, як юридична
консультацiя.
Субуктами права на вiдшкодування шкоди у громадяни, щодо
яких були вчиненi вiдповiднi незаконнi дiє. Право на вiдшкоду-
вання заподiяноє шкоди виникау з моменту вступу у законну
силу виправдувального вироку, з дня винесення постанови про
закриття кримiнальноє справи, в основу якоє покладено реабiлi-
туючi пiдстави (вiдсутнiсть подiє злочину, вiдсутнiсть в дiяннях
особи складу злочину або недоказовiсть участi громадянина у
вчиненнi злочину), чи припинення справи про адмiнiстративне
правопорушення. Закриття кримiнальноє справи на пiдставi акта
про амнiстiю, по закiнченнi строку давностi притягнення до кри-
мiнальноє вiдповiдальностi, в звязку з прийняттям закону, що
усувау кримiнальну вiдповiдальнiсть за вчинене дiяння, не у
пiдставою для виникнення права на вiдшкодування за статтею
443 ЦК Украєни.
Змiна квалiфiкацiє вчиненоє злочинноє дiє за статтею закону,
що передбачау менш тяжкий злочин з призначенням по цiй статтi
бiльш мякого покарання або зниження мiри покарання без змiни
квалiфiкацiє, також не у пiдставою для вiдшкодування шкоди
вiдповiдно до зазначених вище правових норм. Стаття 53 Кри-
мiнально-процесуального кодексу Украєни зобовязуу органи
дiзнання, попереднього слiдства, прокуратури i суду розяснити
громадяниновi порядок поновлення його порушених прав. Цi
330
органи повиннi направити громадяниновi, а у разi його смертi -
його спадкоумцям, повiдомлення про припинення кримiналь-
ноє справи або копiю виправдувального вироку. Громадяниновi
також направляуться повiдомлення, що розяснюу його права i
порядок вiдшкодування шкоди. Розмiр вiдшкодування шкоди,
залежно вiд того, який орган здiйснював слiдчi дiє чи розглядав
справу, визначають вiдповiднi органи дiзнання, попереднього
слiдства, прокуратури i суд. Вони виносять постанову (ухвалу)
про розмiр вiдшкодування протягом мiсяця з дня надходження
заяви вiд потерпiлого громадянина про вiдшкодування шкоди.
Якщо справу закрито судом при розгляданнi єє в касацiйному
порядку або в порядку нагляду, розмiр вiдшкодування визначау
суд, що розглядав справу у першiй iнстанцiє. У постановi (ух-
валi) мiстяться певнi реквiзити: змiст вимог громадянина; док-
ладний розрахунок втраченого громадянином заробiтку; розмiр
штрафiв, судовi витрати та iншi суми,-сплаченi у звязку з неза-
конними дiями; суми, сплаченi на користь юридичноє консуль-
тацiє.
Якщо пiд час розглядання заяви про вiдшкодування шкоди
виникау спiр мiж спадкоумцями щодо частки кожного з них, а
також спiр стосовно осiб, якi повиннi бути включенi в коло спад-
коумцiв, то в постановi необхiдно зазначити суму, що пiдлягау
сплатi всiм спадкоумцям. А спiр мiж ними пiдлягау розвязанню
в загальнопозовному порядку. Отже, незадоволенi спадкоумцi
не мають права предявляти претензiє до органiв, якi винесли
постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодування.
Така постанова (ухвала) може бути оскаржена вiдповiдному про-
курору чи у вищестоящий суд у порядку i в строки, передбаченi
кримiнально-процесуальним законодавством i законодавством про
адмiнiстративнi правопорушення. Єє копiя, що завiрена гербовою
печаткою, надсилауться громадяниновi або його спадкоумцям. Гро-
мадянин чи його спадкоумцi подають копiю постанови у фiнан-
совий вiддiл регiонального органу державного управлiння за мiсцем
проживання для одержання чека, який потiм подауться до вiдпо-
вiдноє установи Нацiонального банку Украєни.
Постанова (ухвала) про розмiр вiдшкодування мау велике юри-
дичне значення, адже в нiй передбачауться конкретизацiя обук-
та права на вiдшкодування та визначенi розмiри грошових сум,
право на якi належить громадяниновi. Без цього документа не-
можлива реалiзацiя права на вiдшкодування. Якщо зазначенi
органи не виносять постанову (ухвалу) про розмiр вiдшкодуван-
ня, то вони так чи iнакше перешкоджають здiйсненню належ-
ного громадяниновi права на вiдшкодування. Тому, на нашу дум-
331
ку, громадянин мау право звернутися до суду за захистом пору-
шеного права на вiдшкодування.
Заподiяна шкода не пiдлягау вiдшкодуванню, якщо громадя-
нин у процесi дiзнання, попереднього слiдства i судового розгля-
ду самообмовою перешкоджав встановленню iстини i тим самим
сприяв вчиненню незаконних дiй щодо нього. Самообмова ви-
значауться як свiдомо неправдивi свiдчення пiдозрюваного, об-
винуваченого, пiдсудного, якi вони дали з метою переконати орга-
ни попереднього слiдства i суд у тому, що саме вони скоєли зло-
чини, хоча вони насправдi єх не вчиняли. В юридичнiй лiтературi
висловлена пропозицiя щодо умов, за наявностi яких самообмова
вважауться встановленою, доведеною, внаслiдок чого потерпiло-
му може бути вiдмовлено у вiдшкодуваннi шкоди. Самообмова
повинна виражатися у показаннях обвинуваченого, що зафiксо-
ванi у протоколi допиту. Слiд погодитися з тим, що не у самооб-
мовою вiдмова особи вiд давання показань або умовчання про
обставини, якi виправдовують єє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71