Споживачем у громадянин, який
замовляу або мау намiр замовити товари (роботи, послуги) для
власних побутових потреб, а виконавцем - пiдприумство, уста-
нова, органiзацiя або громадянин-пiдприумець, якi виконують
роботи або надають послуги. Тому не викликау сумнiвiв пра-
вомiрнiсть поширення Закону <Про захист прав споживачiв> на
побутове замовлення.
За статтею 3 Закону <Про захист прав споживачiв> споживачi
(в даному випадку вони i замовники), зокрема, мають право на
державний захист своєх прав, належну якiсть робiт i послуг, без-
пеку робiт, послуг; на вiдшкодування збиткiв, завданих робота-
171
ми, послугами неналежноє якостi, а також шкоди, заподiяноє
небезпечними для життя i здоровя людей роботами, послугами
у випадках, передбачених законодавством, на необхiдну, дос-
тупну та достовiрну iнформацiю про кiлькiсть, якiсть i асорти-
мент робiт, послуг.
Змiст зазначених прав, умови єх здiйснення та захисту деталь-
но регламентуються багатьма статтями Закону <Про захист прав
споживачiв> (статтi 3, 12, 13, 16, 17, 18, 23, 24). Особливий iнте-
рес становить стаття 15, якою визначенi права споживача у разi
порушення виконавцем умов договору про виконання робiт i
надання послуг, у пунктах першому i другому якоє майже пов-
нiстю вiдтворенi норми першоє i другоє частин статтi 347, у пунк-
тах третьому i четвертому - норми першоє i другоє частин статтi
344 ЦК Украєни.
Вiдповiдно до статтi 350 ЦК Украєни, якщо пiдрядчик допустив
iстотнi вiдступи вiд умов договору побутового замовлення або iншi
iстотнi недолiки в роботi, виконанiй з матерiалу замовника, ос-
таннiй вправi на свiй вибiр вимагати або виготовлення iншоє речi
з однорiдного матерiалу такоє самоє якостi, або розiрвання дого-
вору з вiдшкодуванням збиткiв (аналогiчна норма мiститься та-
кож у п.4 ст.15 Закону <Про захист прав споживачiв>). У термiно-
логiчних поясненнях до Закону <Про захист прав споживачiв>
розкривауться змiст iстотного недолiку. Таким вважауться недолiк,
який робить неможливим чи недопустимим використання товару
(роботи, послуги) вiдповiдно до його цiльового призначення, або
не може бути усунений щодо цього споживача, або для його усу-
нення необхiднi великi затрати працi та часу, або вiн робить товар
(роботу, послуги) iншим, нiж передбачено договором, або вияв-
ляуться знову пiсля його усунення. Таке визначення iстотного
недолiку певною мiрою повторюу визначення, дане у вищезга-
данiй Постановi Пленуму Верховного Суду Украєни.
У разi невиконання чи неналежного виконання зобовязання
виконавець повинен сплатити замовниковi неустойку, якщо вона
передбачена законодавством чи договором.
Вимоги замовника, передбаченi статтею 15 Закону <Про за-
хист прав споживачiв>, пiдлягають задоволенню в разi виявлен-
ня недолiкiв протягом гарантiйного чи iнших термiнiв, установ-
лених договором. Позов з приводу недолiкiв у роботi, виконанiй
за договором побутового замовлення, може бути предявлений
не пiзнiше шести мiсяцiв з дня вiдхилення претензiє, а якщо
претензiя не заявлена або час єє заявлення встановити неможли-
во, - не пiзнiше шести мiсяцiв з дня строку, встановленого для
заявлення претензiє. Порядок i строк предявлення претензiй щодо
172
таких вимог визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни (ст.350
ЦК Украєни). Виконавець не повинен нести вiдповiдальнiсть за
недолiки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо дове-
де, що вони виникли з вини самого споживача.
Виконавець зобовязаний протягом мiсяця вiдшкодувати збит-
ки, якi виникли у звязку з втратою, псуванням чи пошкоджен-
ням речi, прийнятоє ним вiд споживача для виконання робiт або
надання послуг. При цьому вiн не звiльняуться вiд вiдповiдаль-
ностi, навiть якщо рiвень його наукових, i технiчних знань не
дав змоги виявити особливi властивостi речi, прийнятоє ним вiд
споживача для виконання робiт або надання послуг.
Норма пункту 10 статтi 15 Закону <Про захист прав спожи-
вачiв> передбачау вiдповiдальнiсть виконавця за шкоду, заподiя-
ну життю, здоровю або майну споживача, що виникла у звязку
з використанням речей, матерiалiв, обладнання, приладiв, iнстру-
ментiв, пристосувань чи iнших засобiв, необхiдних для вико-
нання ним робiт або надання послуг, незалежно вiд знання ви-
конавцем єх властивостей. Згаданим Законом детально врегу-
льовано й iншi вiдносини, повязанi з вiдповiдальнiстю вико-
навця (пiдрядчика).
Якщо замовник не зявився за одержанням речi, виготовленоє
за договором побутового замовлення, пiдрядчик вправi пiсля за-
кiнчення шести мiсяцiв з дня виготовлення речi за договором i
дворазового попередження замовника продати рiч у встановле-
ному порядку, а виручену суму, за вiдрахуванням усiх належних
пiдрядчику платежiв (у тому числi оплата за виконання замов-
лення, витрати на його зберiгання, реалiзацiю та повiдомлення
замовника), внести на депозит нотарiальноє контори на iмя за-
мовника (ст.352 ЦК Украєни, п.25 Правил побутового обслуго-
вування населення).
Законодавством або договором можуть встановлюватися й iншi
умови щодо визначення цiни, строкiв, органiзацiє виконання за-
мовлення тощо.
Глава 11
Договори пiдряду в капiтальному будiвництвi
1. Капiтальне будiвництво в Украєнi i способи його
здiйснення
Капiтальне будiвництво - це галузь матерiального виробницт-
ва, в межах якоє здiйснюуться створення нових, реконструкцiя
173
дiючих основних фондiв виробничого i невиробничого призна-
чення, а також технiчне переозброуння єх.
Нове будiвництво (новобудова) - це будiвництво пiдприумств,
будiвель i споруд, яке здiйснюуться на нових майданчиках на
пiдставi початкове затвердженоє проектно-кошторисноє докумен-
тацiє.
Розширення - це здiйснюване за новим проектом будiвництво
других i наступних черг дiючих пiдприумств, додаткових вироб-
ничих комплексiв i виробiв, а також нових або розширення дiю-
чих цехiв.
Технiчне переозброуння - здiйснення вiдповiдно до плану тех-
нiчного розвитку обуднань (пiдприумств) комплексу заходiв (без
розширення виробничих площ) щодо пiдвищення технiчного
рiвня окремих дiльниць виробництва, агрегатiв, установок шля-
хом запровадження новоє технiки, технологiє, замiни устатку-
вання тощо.
Основними завданнями в галузi будiвництва на сучасному етапi
у докорiнна змiна iнвестицiйноє полiтики, значне скорочення
кiлькостi одночасно споруджуваних обуктiв, iстотне зменшен-
ня рiвня незавершеного будiвництва.
Капiтальне будiвництво може виконуватись пiдрядним спосо-
бом, тобто шляхом залучення до виконання будiвельних i спецiа-
лiзованих монтажних робiт пiдрядних будiвельних органiзацiй, якi
на пiдставi договору iз замовником будують обукт вiдповiдно до
проектно-кошторисноє документацiє. Будiвництво може здiйсню-
ватись i власними силами замовника без залучення спецiалiзова-
них будiвельних органiзацiй, тобто господарським способом. Якщо
виникау потреба поуднати зусилля пiдрядноє органiзацiє i замов-
ника, то будiвництво обукта може вестись змiшаним способом.
Вибiр способу будiвництва залежить вiд конкретних умов, в яких
перебувау замовник, вiд складностi обукта, технiчних можливос-
тей замовника, наявностi пiдрядних органiзацiй, якi були б зацi-
кавленi у виконаннi робiт для замовника, та iн.
Традицiйно в нашiй краєнi бiльшiсть будiвельних робiт (понад
80%) виконууться пiдрядним способом. Це насамперед пояс-
нюуться досить розгалуженою системою будiвельних i спецiалi-
зованих органiзацiй, якi функцiонують в межах будiвельного
комплексу Украєни, а також технiчною озброунiстю єх, викорис-
танням прогресивних будiвельних технологiй, сучасних матерi-
алiв, конструкцiй.
Особливу увагу слiд зосередити на будiвництвi обуктiв <пiд
ключ>, коли забезпечууться спорудження обуктiв, пiдготовле-
них до експлуатацiє або виконання додаткових робiт та надання
174
послуг, на пiдставi зосередження функцiй управлiння всiма ста-
дiями iнвестицiйного процесу в однiй органiзацiйнiй структурi,
коли будiвництво здiйснюуться як удиний безперервний процес
створення завершеноє будiвельноє продукцiє (проектування - ви-
конання будiвельних i монтажних робiт, включаючи комплекта-
цiю будов технологiчним, iнженерним устаткуванням, - вве-
дення в експлуатацiю). Як правило, функцiє удиного керiвницт-
ва будiвельним процесом покладаються на пiдрядчика.
Докорiнна перебудова господарського механiзму в будiвництвi
неможлива без удосконалення господарських взаумовiдносин,
змiцнення договiрноє дисциплiни, пiдвищення економiчноє вiдпо-
вiдальностi будiвельникiв i замовникiв за кiнцевi результати дiяль-
ностi.
В умовах радикальноє економiчноє реформи значно пiдвищууть-
ся роль договiрних засад в органiзацiє будiвельного процесу i
загалом договору пiдряду.
2. Поняття i значення пiдрядних договорiв у капiтальному
будiвництвi
Згiдно зi статтею 353 ЦК Украєни за договором пiдряду на
капiтальне будiвництво органiзацiя-пiдрядчик зобовязууться
своєми силами i засобами збудувати та здати органiзацiє-замов-
нику передбачений планом обукт вiдповiдно до затвердженоє
проектно-кошторисноє документацiє i у встановлений строк, а
замовник зобовязууться надати пiдрядчику будiвельний майдан-
чик, передати йому затверджену проектно-кошторисну докумен-
тацiю, забезпечити своучасне фiнансування будiвництва, прий-
няти закiнченi будiвництвом обукти й оплатити єх.
Таким чином, договiр пiдряду в капiтальному будiвництвi вiдпо-
вiдно до наведеного визначення слiд вiднести до двосторонньо-
го, консесуального i сплатного. Однак перехiд до ринковоє еко-
номiки викликав необхiднiсть нових пiдходiв до визначення i
самого поняття пiдрядного договору в будiвництвi, i його право-
воє природи.
Чинне законодавство видiляу договiр пiдряду на капiтальне бу-
дiвництво, як i договiр на виконання проектних i розвiдуваль-
них робiт, у самостiйний вид, вiдокремлений вiд загального
пiдрядного договору. На вiдмiну вiд договору побутового пiдря-
ду на договiр пiдряду в будiвництвi не поширюються загальнi
норми, що регулюють в цiлому пiдряднi вiдносини.
Новi умови господарювання, процес роздержавлення власностi
i приватизацiє економiки потребують внесення вiдповiдних ко-
175
рективiв до регулювання пiдрядних договiрних вiдносин у будiв-
ництвi. Якщо в умовах адмiнiстративно-командноє економiки
договiр пiдряду на капiтальне будiвництво був виключно плано-
вий, то в умовах ринковоє економiки головним регулятором по-
винен стати сам договiр, що ж до плану, то вiн посiдатиме певне
мiсце, яке визначатиметься i джерелами iнвестування, i формою
власностi. За таких обставин договiр пiдряду може бути i плано-
вим (якщо обукт мау споруджуватися за рахунок iнвестицiй дер-
жавного бюджету), i таким, що укладауться на пiдставi вiльного
волевиявлення сторiн.
Чинне законодавство обмежуу i коло субуктiв договiрних вiдно-
син у будiвництвi лише юридичними особами. Розвиток вiльно-
го пiдприумництва i в цьому питаннi потребуу вiдповiдних змiн,
якi б забезпечували рiвнi права будь-яких власникiв, незалежно
вiд форми єх власностi.
Вiдносно суто юридичних характеристик цього договору слiд
зазначити, що пiдряднi договори в будiвництвi у двостороннiми,
тобто кожна iз сторiн мау i права, i обовязки. Договiр пiдряду в
будiвництвi завжди сплатний, це випливау насамперед iз його
взаумного характеру: за виконану роботу пiдрядчик повинен дати
вiдповiдний грошовий еквiвалент. Таким чином, i в будiвництвi
пiдрядний договiр зберiгау тi самi ознаки, якi властивi пiдряд-
ним договорам в цiлому, - взаумнiсть (двостороннiсть) i оп-
латнiсть.
Крiм наведених рис у договорi пiдряду на капiтальне будiв-
ництво, як i в загальному договорi пiдряду, пiдрядчик виконуу
роботу на свiй риск, хоча про це прямо i не йдеться в статтi 353
ЦК Украєни.
Договори пiдряду в будiвництвi мають особливостi, зумовленi
тривалiстю виробничого циклу, значними витратами i характе-
ром самого будiвельного процесу, технiки, робочоє сили. Крiм
того, будь-який обукт будiвництва мау територiальне закрiп-
лення - розмiщууться на певнiй земельнiй дiлянцi. Тому при
укладеннi i виконаннi договору пiдряду на капiтальне будiвницт-
во слiд враховувати не тiльки цивiльне, адмiнiстративне, фiнан-
сове законодавство, а й норми земельного та природоохоронно-
го права.
Закон Украєни <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> (1991 р.) перед-
бачау, що основним правовим документом, який регулюу взау-
мовiдносини мiж субуктами iнвестицiйноє дiяльностi, у договiр
(угода).
Укладання договорiв, вибiр партнерiв, визначення зобовязань
чи будь-яких iнших умов господарських взаумин, якi не супере-
176
чать чинному законодавству Украєни, - це виключна компетен-
цiя субуктiв iнвестицiйноє дiяльностi. Втручання державних органiв
i посадових осiб у договiрнi вiдносини мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi понад єх компетенцiю не припускауться.
Значення договорiв пiдряду в будiвництвi визначауться тим,
що в умовах ринковоє економiки саме договiр як угода, яка грун-
тууться на вiльному волевиявленнi сторiн, стау основним регу-
лятором вiдносин мiж учасниками будiвництва на всiх етапах
iнвестицiйноє дiяльностi - вiд проектування до виведення обук-
та на проектну потужнiсть.
Як i будь-який цивiльно-правовий договiр, договiр пiдряду по-
винен враховувати iнтереси обох контрагентiв - i замовника, i
пiдрядчика. При цьому юридична конструкцiя цього договору
дау змогу, з одного боку, забезпечити повну господарську Са-
мостiйнiсть виконавцю робiт - пiдрядчику, з iншого боку, -
забезпечуу замовнику право здiйснювати на всiх етапах конт-
роль за ходом виконання договору.
Договори пiдряду в будiвництвi, укладенi замовниками i вiдпо-
вiдними пiдрядними органiзацiями, у пiдставою для формуван-
ня єхнiх виробничих планiв i програм, а також для здiйснення
фiнансово-кредитних вiдносин мiж замовниками, пiдрядчиками
i банками, що фiнансують єхню дiяльнiсть.
Змiцнення договiрних вiдносин, найбiльш повне використан-
ня можливостей договору з метою прискорення будiвництва, по-
лiпшення його якiсних показникiв у важливим напрямом удос-
коналення господарського механiзму iнвестицiйноє дiяльностi в
цiлому i капiтального будiвництва зокрема.
3. Система пiдрядних договорiв у будiвництвi та органiзацiя
договiрних звязкiв.
В iнвестицiйнiй дiяльностi, зокрема в капiтальному будiвництвi,
застосовуються практично всi договiрнi типи: пiдряд, поставка,
перевезення. Крiм того, в межах договiрних типiв використову-
ються рiзноманiтнi види i рiзновиди: договори в галузi прове-
дення розвiдок i проектування, здiйснення шефмонтажу устат-
кування i пуско-налагоджувальних робiт, будiвництва. Усi цi до-
говори опосередковують вiдносини, якi технологiчно повязанi
мiж собою, i тому потребують удиного комплексного врегулю-
вання. Головне мiсце посiдають пiдряднi договори, оскiльки за
єхньою допомогою регулюються вiдносини з приводу виконан-
ня робiт, якi мають найбiльшу питому вагу в iнвестицiйнiй дiяль-
ностi.
177
договори пiдрядного типу, застосовуванi в оудiвництвi, до-
цiльно класифiкувати вiдповiдно до характеру робiт i сфери єх
виконання.
Таким чином, можна видiлити такi групи пiдрядних договорiв:
1) на виконання проектних i розвiдувальних робiт; 2) на вико-
нання будiвельних, монтажних i спецiальних робiт; 3) на вико-
нання пуско-налагоджувальних робiт i шефмонтажу устаткуван-
ня; 4) на виконання iнших допомiжних робiт.
Тривалий перiод у лiтературi точилися дискусiє з приводу пра-
вовоє природи i самостiйностi окремих видiв договорiв, що за-
стосовуються в будiвельному процесi. Найбiльшi суперечки були
викликанi договором на виконання проектних i розвiдувальних
робiт. Якщо питання про самостiйнiсть договору пiдряду на
капiтальне будiвництво було вирiшене в законодавствi пози-
тивно, то доля iнших пiдрядних договорiв, якi тiсно повязанi з
будiвництвом i становлять удиний технологiчний процес, зали-
шилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це i
стало приводом для твердження, що договiр на виконання про-
ектних i розвiдувальних робiт, як i iншi пiдряднi договори в
будiвництвi, слiд розглядати як рiзновид договору пiдряду на
капiтальне бу-дiвництво, оскiльки проектування у однiую iз
стадiй капiтального будiвництва в широкому розумiннi. Ви-
словлювалась думка про те, що пiдряднi вiдносини з приводу
проектування повиннi регулюватися тими самими нормами гла-
ви 8 Основ Цивiльного законодавства, що й пiдряд на капi-
тальне будiвництво. Однак бiльшiсть авторiв обстоювали са-
мостiйнiсть договору на виконання проектних i розвiдувальних
робiт, маючи на увазi, що вiн характеризууться власним пред-
метом регулювання, iншим порядком виконання зобовязань,
а також приймання i оплати робiт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
замовляу або мау намiр замовити товари (роботи, послуги) для
власних побутових потреб, а виконавцем - пiдприумство, уста-
нова, органiзацiя або громадянин-пiдприумець, якi виконують
роботи або надають послуги. Тому не викликау сумнiвiв пра-
вомiрнiсть поширення Закону <Про захист прав споживачiв> на
побутове замовлення.
За статтею 3 Закону <Про захист прав споживачiв> споживачi
(в даному випадку вони i замовники), зокрема, мають право на
державний захист своєх прав, належну якiсть робiт i послуг, без-
пеку робiт, послуг; на вiдшкодування збиткiв, завданих робота-
171
ми, послугами неналежноє якостi, а також шкоди, заподiяноє
небезпечними для життя i здоровя людей роботами, послугами
у випадках, передбачених законодавством, на необхiдну, дос-
тупну та достовiрну iнформацiю про кiлькiсть, якiсть i асорти-
мент робiт, послуг.
Змiст зазначених прав, умови єх здiйснення та захисту деталь-
но регламентуються багатьма статтями Закону <Про захист прав
споживачiв> (статтi 3, 12, 13, 16, 17, 18, 23, 24). Особливий iнте-
рес становить стаття 15, якою визначенi права споживача у разi
порушення виконавцем умов договору про виконання робiт i
надання послуг, у пунктах першому i другому якоє майже пов-
нiстю вiдтворенi норми першоє i другоє частин статтi 347, у пунк-
тах третьому i четвертому - норми першоє i другоє частин статтi
344 ЦК Украєни.
Вiдповiдно до статтi 350 ЦК Украєни, якщо пiдрядчик допустив
iстотнi вiдступи вiд умов договору побутового замовлення або iншi
iстотнi недолiки в роботi, виконанiй з матерiалу замовника, ос-
таннiй вправi на свiй вибiр вимагати або виготовлення iншоє речi
з однорiдного матерiалу такоє самоє якостi, або розiрвання дого-
вору з вiдшкодуванням збиткiв (аналогiчна норма мiститься та-
кож у п.4 ст.15 Закону <Про захист прав споживачiв>). У термiно-
логiчних поясненнях до Закону <Про захист прав споживачiв>
розкривауться змiст iстотного недолiку. Таким вважауться недолiк,
який робить неможливим чи недопустимим використання товару
(роботи, послуги) вiдповiдно до його цiльового призначення, або
не може бути усунений щодо цього споживача, або для його усу-
нення необхiднi великi затрати працi та часу, або вiн робить товар
(роботу, послуги) iншим, нiж передбачено договором, або вияв-
ляуться знову пiсля його усунення. Таке визначення iстотного
недолiку певною мiрою повторюу визначення, дане у вищезга-
данiй Постановi Пленуму Верховного Суду Украєни.
У разi невиконання чи неналежного виконання зобовязання
виконавець повинен сплатити замовниковi неустойку, якщо вона
передбачена законодавством чи договором.
Вимоги замовника, передбаченi статтею 15 Закону <Про за-
хист прав споживачiв>, пiдлягають задоволенню в разi виявлен-
ня недолiкiв протягом гарантiйного чи iнших термiнiв, установ-
лених договором. Позов з приводу недолiкiв у роботi, виконанiй
за договором побутового замовлення, може бути предявлений
не пiзнiше шести мiсяцiв з дня вiдхилення претензiє, а якщо
претензiя не заявлена або час єє заявлення встановити неможли-
во, - не пiзнiше шести мiсяцiв з дня строку, встановленого для
заявлення претензiє. Порядок i строк предявлення претензiй щодо
172
таких вимог визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни (ст.350
ЦК Украєни). Виконавець не повинен нести вiдповiдальнiсть за
недолiки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо дове-
де, що вони виникли з вини самого споживача.
Виконавець зобовязаний протягом мiсяця вiдшкодувати збит-
ки, якi виникли у звязку з втратою, псуванням чи пошкоджен-
ням речi, прийнятоє ним вiд споживача для виконання робiт або
надання послуг. При цьому вiн не звiльняуться вiд вiдповiдаль-
ностi, навiть якщо рiвень його наукових, i технiчних знань не
дав змоги виявити особливi властивостi речi, прийнятоє ним вiд
споживача для виконання робiт або надання послуг.
Норма пункту 10 статтi 15 Закону <Про захист прав спожи-
вачiв> передбачау вiдповiдальнiсть виконавця за шкоду, заподiя-
ну життю, здоровю або майну споживача, що виникла у звязку
з використанням речей, матерiалiв, обладнання, приладiв, iнстру-
ментiв, пристосувань чи iнших засобiв, необхiдних для вико-
нання ним робiт або надання послуг, незалежно вiд знання ви-
конавцем єх властивостей. Згаданим Законом детально врегу-
льовано й iншi вiдносини, повязанi з вiдповiдальнiстю вико-
навця (пiдрядчика).
Якщо замовник не зявився за одержанням речi, виготовленоє
за договором побутового замовлення, пiдрядчик вправi пiсля за-
кiнчення шести мiсяцiв з дня виготовлення речi за договором i
дворазового попередження замовника продати рiч у встановле-
ному порядку, а виручену суму, за вiдрахуванням усiх належних
пiдрядчику платежiв (у тому числi оплата за виконання замов-
лення, витрати на його зберiгання, реалiзацiю та повiдомлення
замовника), внести на депозит нотарiальноє контори на iмя за-
мовника (ст.352 ЦК Украєни, п.25 Правил побутового обслуго-
вування населення).
Законодавством або договором можуть встановлюватися й iншi
умови щодо визначення цiни, строкiв, органiзацiє виконання за-
мовлення тощо.
Глава 11
Договори пiдряду в капiтальному будiвництвi
1. Капiтальне будiвництво в Украєнi i способи його
здiйснення
Капiтальне будiвництво - це галузь матерiального виробницт-
ва, в межах якоє здiйснюуться створення нових, реконструкцiя
173
дiючих основних фондiв виробничого i невиробничого призна-
чення, а також технiчне переозброуння єх.
Нове будiвництво (новобудова) - це будiвництво пiдприумств,
будiвель i споруд, яке здiйснюуться на нових майданчиках на
пiдставi початкове затвердженоє проектно-кошторисноє докумен-
тацiє.
Розширення - це здiйснюване за новим проектом будiвництво
других i наступних черг дiючих пiдприумств, додаткових вироб-
ничих комплексiв i виробiв, а також нових або розширення дiю-
чих цехiв.
Технiчне переозброуння - здiйснення вiдповiдно до плану тех-
нiчного розвитку обуднань (пiдприумств) комплексу заходiв (без
розширення виробничих площ) щодо пiдвищення технiчного
рiвня окремих дiльниць виробництва, агрегатiв, установок шля-
хом запровадження новоє технiки, технологiє, замiни устатку-
вання тощо.
Основними завданнями в галузi будiвництва на сучасному етапi
у докорiнна змiна iнвестицiйноє полiтики, значне скорочення
кiлькостi одночасно споруджуваних обуктiв, iстотне зменшен-
ня рiвня незавершеного будiвництва.
Капiтальне будiвництво може виконуватись пiдрядним спосо-
бом, тобто шляхом залучення до виконання будiвельних i спецiа-
лiзованих монтажних робiт пiдрядних будiвельних органiзацiй, якi
на пiдставi договору iз замовником будують обукт вiдповiдно до
проектно-кошторисноє документацiє. Будiвництво може здiйсню-
ватись i власними силами замовника без залучення спецiалiзова-
них будiвельних органiзацiй, тобто господарським способом. Якщо
виникау потреба поуднати зусилля пiдрядноє органiзацiє i замов-
ника, то будiвництво обукта може вестись змiшаним способом.
Вибiр способу будiвництва залежить вiд конкретних умов, в яких
перебувау замовник, вiд складностi обукта, технiчних можливос-
тей замовника, наявностi пiдрядних органiзацiй, якi були б зацi-
кавленi у виконаннi робiт для замовника, та iн.
Традицiйно в нашiй краєнi бiльшiсть будiвельних робiт (понад
80%) виконууться пiдрядним способом. Це насамперед пояс-
нюуться досить розгалуженою системою будiвельних i спецiалi-
зованих органiзацiй, якi функцiонують в межах будiвельного
комплексу Украєни, а також технiчною озброунiстю єх, викорис-
танням прогресивних будiвельних технологiй, сучасних матерi-
алiв, конструкцiй.
Особливу увагу слiд зосередити на будiвництвi обуктiв <пiд
ключ>, коли забезпечууться спорудження обуктiв, пiдготовле-
них до експлуатацiє або виконання додаткових робiт та надання
174
послуг, на пiдставi зосередження функцiй управлiння всiма ста-
дiями iнвестицiйного процесу в однiй органiзацiйнiй структурi,
коли будiвництво здiйснюуться як удиний безперервний процес
створення завершеноє будiвельноє продукцiє (проектування - ви-
конання будiвельних i монтажних робiт, включаючи комплекта-
цiю будов технологiчним, iнженерним устаткуванням, - вве-
дення в експлуатацiю). Як правило, функцiє удиного керiвницт-
ва будiвельним процесом покладаються на пiдрядчика.
Докорiнна перебудова господарського механiзму в будiвництвi
неможлива без удосконалення господарських взаумовiдносин,
змiцнення договiрноє дисциплiни, пiдвищення економiчноє вiдпо-
вiдальностi будiвельникiв i замовникiв за кiнцевi результати дiяль-
ностi.
В умовах радикальноє економiчноє реформи значно пiдвищууть-
ся роль договiрних засад в органiзацiє будiвельного процесу i
загалом договору пiдряду.
2. Поняття i значення пiдрядних договорiв у капiтальному
будiвництвi
Згiдно зi статтею 353 ЦК Украєни за договором пiдряду на
капiтальне будiвництво органiзацiя-пiдрядчик зобовязууться
своєми силами i засобами збудувати та здати органiзацiє-замов-
нику передбачений планом обукт вiдповiдно до затвердженоє
проектно-кошторисноє документацiє i у встановлений строк, а
замовник зобовязууться надати пiдрядчику будiвельний майдан-
чик, передати йому затверджену проектно-кошторисну докумен-
тацiю, забезпечити своучасне фiнансування будiвництва, прий-
няти закiнченi будiвництвом обукти й оплатити єх.
Таким чином, договiр пiдряду в капiтальному будiвництвi вiдпо-
вiдно до наведеного визначення слiд вiднести до двосторонньо-
го, консесуального i сплатного. Однак перехiд до ринковоє еко-
номiки викликав необхiднiсть нових пiдходiв до визначення i
самого поняття пiдрядного договору в будiвництвi, i його право-
воє природи.
Чинне законодавство видiляу договiр пiдряду на капiтальне бу-
дiвництво, як i договiр на виконання проектних i розвiдуваль-
них робiт, у самостiйний вид, вiдокремлений вiд загального
пiдрядного договору. На вiдмiну вiд договору побутового пiдря-
ду на договiр пiдряду в будiвництвi не поширюються загальнi
норми, що регулюють в цiлому пiдряднi вiдносини.
Новi умови господарювання, процес роздержавлення власностi
i приватизацiє економiки потребують внесення вiдповiдних ко-
175
рективiв до регулювання пiдрядних договiрних вiдносин у будiв-
ництвi. Якщо в умовах адмiнiстративно-командноє економiки
договiр пiдряду на капiтальне будiвництво був виключно плано-
вий, то в умовах ринковоє економiки головним регулятором по-
винен стати сам договiр, що ж до плану, то вiн посiдатиме певне
мiсце, яке визначатиметься i джерелами iнвестування, i формою
власностi. За таких обставин договiр пiдряду може бути i плано-
вим (якщо обукт мау споруджуватися за рахунок iнвестицiй дер-
жавного бюджету), i таким, що укладауться на пiдставi вiльного
волевиявлення сторiн.
Чинне законодавство обмежуу i коло субуктiв договiрних вiдно-
син у будiвництвi лише юридичними особами. Розвиток вiльно-
го пiдприумництва i в цьому питаннi потребуу вiдповiдних змiн,
якi б забезпечували рiвнi права будь-яких власникiв, незалежно
вiд форми єх власностi.
Вiдносно суто юридичних характеристик цього договору слiд
зазначити, що пiдряднi договори в будiвництвi у двостороннiми,
тобто кожна iз сторiн мау i права, i обовязки. Договiр пiдряду в
будiвництвi завжди сплатний, це випливау насамперед iз його
взаумного характеру: за виконану роботу пiдрядчик повинен дати
вiдповiдний грошовий еквiвалент. Таким чином, i в будiвництвi
пiдрядний договiр зберiгау тi самi ознаки, якi властивi пiдряд-
ним договорам в цiлому, - взаумнiсть (двостороннiсть) i оп-
латнiсть.
Крiм наведених рис у договорi пiдряду на капiтальне будiв-
ництво, як i в загальному договорi пiдряду, пiдрядчик виконуу
роботу на свiй риск, хоча про це прямо i не йдеться в статтi 353
ЦК Украєни.
Договори пiдряду в будiвництвi мають особливостi, зумовленi
тривалiстю виробничого циклу, значними витратами i характе-
ром самого будiвельного процесу, технiки, робочоє сили. Крiм
того, будь-який обукт будiвництва мау територiальне закрiп-
лення - розмiщууться на певнiй земельнiй дiлянцi. Тому при
укладеннi i виконаннi договору пiдряду на капiтальне будiвницт-
во слiд враховувати не тiльки цивiльне, адмiнiстративне, фiнан-
сове законодавство, а й норми земельного та природоохоронно-
го права.
Закон Украєни <Про iнвестицiйну дiяльнiсть> (1991 р.) перед-
бачау, що основним правовим документом, який регулюу взау-
мовiдносини мiж субуктами iнвестицiйноє дiяльностi, у договiр
(угода).
Укладання договорiв, вибiр партнерiв, визначення зобовязань
чи будь-яких iнших умов господарських взаумин, якi не супере-
176
чать чинному законодавству Украєни, - це виключна компетен-
цiя субуктiв iнвестицiйноє дiяльностi. Втручання державних органiв
i посадових осiб у договiрнi вiдносини мiж субуктами iнвестицiй-
ноє дiяльностi понад єх компетенцiю не припускауться.
Значення договорiв пiдряду в будiвництвi визначауться тим,
що в умовах ринковоє економiки саме договiр як угода, яка грун-
тууться на вiльному волевиявленнi сторiн, стау основним регу-
лятором вiдносин мiж учасниками будiвництва на всiх етапах
iнвестицiйноє дiяльностi - вiд проектування до виведення обук-
та на проектну потужнiсть.
Як i будь-який цивiльно-правовий договiр, договiр пiдряду по-
винен враховувати iнтереси обох контрагентiв - i замовника, i
пiдрядчика. При цьому юридична конструкцiя цього договору
дау змогу, з одного боку, забезпечити повну господарську Са-
мостiйнiсть виконавцю робiт - пiдрядчику, з iншого боку, -
забезпечуу замовнику право здiйснювати на всiх етапах конт-
роль за ходом виконання договору.
Договори пiдряду в будiвництвi, укладенi замовниками i вiдпо-
вiдними пiдрядними органiзацiями, у пiдставою для формуван-
ня єхнiх виробничих планiв i програм, а також для здiйснення
фiнансово-кредитних вiдносин мiж замовниками, пiдрядчиками
i банками, що фiнансують єхню дiяльнiсть.
Змiцнення договiрних вiдносин, найбiльш повне використан-
ня можливостей договору з метою прискорення будiвництва, по-
лiпшення його якiсних показникiв у важливим напрямом удос-
коналення господарського механiзму iнвестицiйноє дiяльностi в
цiлому i капiтального будiвництва зокрема.
3. Система пiдрядних договорiв у будiвництвi та органiзацiя
договiрних звязкiв.
В iнвестицiйнiй дiяльностi, зокрема в капiтальному будiвництвi,
застосовуються практично всi договiрнi типи: пiдряд, поставка,
перевезення. Крiм того, в межах договiрних типiв використову-
ються рiзноманiтнi види i рiзновиди: договори в галузi прове-
дення розвiдок i проектування, здiйснення шефмонтажу устат-
кування i пуско-налагоджувальних робiт, будiвництва. Усi цi до-
говори опосередковують вiдносини, якi технологiчно повязанi
мiж собою, i тому потребують удиного комплексного врегулю-
вання. Головне мiсце посiдають пiдряднi договори, оскiльки за
єхньою допомогою регулюються вiдносини з приводу виконан-
ня робiт, якi мають найбiльшу питому вагу в iнвестицiйнiй дiяль-
ностi.
177
договори пiдрядного типу, застосовуванi в оудiвництвi, до-
цiльно класифiкувати вiдповiдно до характеру робiт i сфери єх
виконання.
Таким чином, можна видiлити такi групи пiдрядних договорiв:
1) на виконання проектних i розвiдувальних робiт; 2) на вико-
нання будiвельних, монтажних i спецiальних робiт; 3) на вико-
нання пуско-налагоджувальних робiт i шефмонтажу устаткуван-
ня; 4) на виконання iнших допомiжних робiт.
Тривалий перiод у лiтературi точилися дискусiє з приводу пра-
вовоє природи i самостiйностi окремих видiв договорiв, що за-
стосовуються в будiвельному процесi. Найбiльшi суперечки були
викликанi договором на виконання проектних i розвiдувальних
робiт. Якщо питання про самостiйнiсть договору пiдряду на
капiтальне будiвництво було вирiшене в законодавствi пози-
тивно, то доля iнших пiдрядних договорiв, якi тiсно повязанi з
будiвництвом i становлять удиний технологiчний процес, зали-
шилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це i
стало приводом для твердження, що договiр на виконання про-
ектних i розвiдувальних робiт, як i iншi пiдряднi договори в
будiвництвi, слiд розглядати як рiзновид договору пiдряду на
капiтальне бу-дiвництво, оскiльки проектування у однiую iз
стадiй капiтального будiвництва в широкому розумiннi. Ви-
словлювалась думка про те, що пiдряднi вiдносини з приводу
проектування повиннi регулюватися тими самими нормами гла-
ви 8 Основ Цивiльного законодавства, що й пiдряд на капi-
тальне будiвництво. Однак бiльшiсть авторiв обстоювали са-
мостiйнiсть договору на виконання проектних i розвiдувальних
робiт, маючи на увазi, що вiн характеризууться власним пред-
метом регулювання, iншим порядком виконання зобовязань,
а також приймання i оплати робiт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71