Внаслiдок цього позадоговiрна вiдповiдальнiсть - це завжди
новий юридичний обовязок, який покладауться на правопоруш-
ника замiсть невиконаного.
Як договiрна вiдповiдальнiсть, так i позадоговiрна за змiстом у
майновими. Проте форми єх вираження рiзнi.
Договiрна вiдповiдальнiсть подiляуться на двi форми: загальну
i спецiальну. Загальна форма - це стягнення збиткiв. Вона за-
стосовууться в усiх випадках, за винятком тих, де закон виклю-
чау єє. Спецiальнi форми, навпаки, можуть застосовуватися там,
де це передбачено законом або договором. Неустойка, сплата чи
втрата завдатку, позбавлення субуктивного цивiльного права -
спецiальнi форми договiрноє вiдповiдальностi.
У деяких випадках, передбачених законом, за порушення до-
говiрного зобовязання може водночас застосовуватись як за-
гальна, так i спецiальна форми.
Позадоговiрна вiдповiдальнiсть мау своєм змiстом, вiдповiдно
до статтi 453 ЦК Украєни, вiдшкодування шкоди шляхом вiдшко-
дування єє в натурi (надати рiч того самого роду та якостi) або
повне вiдшкодування заподiяних збиткiв.
Маючи майновий характер, позадоговiрна вiдповiдальнiсть в
окремих, передбачених законом випадках за своєм змiстом може
бути немайновою. Наприклад, наслiдки порушення заборони,
що передбачау стаття 7 ЦК Украєни, зокрема, заборона поши-
рювати вiдомостi, якi порочать честь, гiднiсть чи дiлову репута-
цiю громадянина та органiзацiє. Вчинення таких дiй у порушен-
ням пасивного юридичного обовязку, що кореспондував абсо-
лютному субуктивному праву на недоторканiсть честi, гiдностi
чи дiловоє репутацiє громадянина та органiзацiє. Замiсть невико-
наного на правопорушника покладауться новий активний юри-
дичний обовязок з властивим йому примусом - спростувати
вiдповiдним способом вiдомостi, якi поширенi про потерпiлого.
За своую суттю цей обовязок у мiрою цивiльноє вiдповiдаль-
ностi з немайновим змiстом. Вiдсутнiсть майнового змiсту не
впливау на єє сутнiсть, оскiльки в даному випадку змiст обовяз-
ку зумовлюуться порушеним особистим (немайновим) правом.
Одночасно необхiдно зазначити, що пiдставою для позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi у передбачених законом випадках може бути
306
заподiяння моральноє (немайновоє) шкоди (ст.440 ЦК Украє-
ни).
Важливе значення для розмежування договiрноє та позадого-
вiрноє вiдповiдальностi мау характер норм, що регулюють види
вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть регулюуться
iмперативними нормами, а тому встановленi ними правила не
можуть бути змiненi за згодою сторiн. Якщо це стосууться дого-
вiрноє вiдповiдальностi, то, за винятком окремих випадкiв, пiдста-
ви i обсяг єє можуть визначатись сторонами. Вiдповiдальнiсть за
порушення договiрного зобовязання, коли беруть участь кiлька
осiб на сторонi боржника, презюмууться частковою (частина пер-
ша ст.173 ЦК Украєни). При позадоговiрнiй вiдповiдальностi
особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповi-
дальнiсть перед потерпiлим (ст.451 ЦК Украєни).
Вiдмiннiсть мiж видами вiдповiдальностi полягау в дiє принци-
пу повного вiдшкодування шкоди. Хоча вiн властивий обом ви-
дам вiдповiдальностi, проте у сферi договiрних вiдносин, особ-
ливо мiж органiзацiями, законодавство мiстить деякi винятки,
що призводять до значного обмеження дiє принципу повного
вiдшкодування збиткiв. Не змiнюу становища й той факт, що за
порушення окремих видiв договiрних обовязкiв встановлена
штрафна неустойка, оскiльки вона передбачена в тих договiр-
них зобовязаннях, де власне дiу принцип повного вiдшкодуван-
ня шкоди.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi шкода вiдшкодовууться
повнiстю незалежно вiд обукта посягання. Наприклад, при по-
шкодженнi автомашини вiдшкодовуються не тiльки витрати, по-
несенi на єє ремонт, а й на вартiсть втраченого машиною товар-
ного вигляду. Ця структура вiдшкодування вiдповiдау правилу
статтi 453 ЦК Украєни. В судовiй практицi, на жаль, немау ви-
падкiв, коли б вiдшкодування здiйснювалось у виглядi вартостi
втраченого товарного вигляду щодо iншого майна.
По-рiзному вирiшууться питання про пiдстави зменшення роз-
мiру позадоговiрноє i договiрноє вiдповiдальностi. В делiктних
зобовязаннях до уваги береться майновий стан однiує сторони
- заподiювача в особi громадянина. Вiдповiдно до статтi 454
ЦК суд може зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє громадянином, залежно вiд його майнового стану. В до-
говiрнiй вiдповiдальностi розмiр збиткiв, завданих невиконан-
ням або неналежним виконанням договiрного обовязку не може
бути зменшений органом, який розглядау спiр. Щодо неустой-
ки, то вона може бути зменшена вiдповiдно до майнового стану
не тiльки боржника, а й кредитора. Пiдставою зменшення неус-
307
тойки може бути ступiнь виконання зобовязання, а також й
iншi iнтереси, що заслуговують на увагу.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi заподiювач шкоди
звiльняуться вiд обовязку вiдшкодування, коли шкода виникла
внаслiдок умислу потерпiлого (ст.450 ЦК Украєни). Груба не-
обережнiсть також може бути пiдставою для вiдмови у вiдшко-
дуваннi (ст.454 ЦК Украєни). При договiрнiй вiдповiдальностi
боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо невиконання
чи неналежне виконання обумовлено умислом або необереж-
нiстю кредитора (ст.210 ЦК Украєни).
Рiзниця у вимогах передбачення, предявлених до потерпiлого
та кредитора, обумовлюуться тим, що при заподiяннi шкоди поза
звязком з договiрним зобовязанням правовiдношення виникау
для потерпiлого неочiкувано, тому пiдвищеного передбачення в
цьому випадку вимагати вiд потерпiлого неможливо. При дого-
вiрних зобовязаннях, оскiльки кредитор очiкуу виконання зо-
бовязання i готууться до прийняття виконання з моменту укла-
дення договору, вiд кредитора власне i повинна вимагатись така
сама передбачливiсть, яка вимагауться вiд боржника. Боржник
несе вiдповiдальнiсть i за просту необережнiсть.
Зазначенi особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi, єє
вiдмiнностi вiд договiрноє мають важливе значення не тiльки для
теорiє цивiльного права, а й для практики.
Суть i соцiальне призначення позадоговiрноє вiдповiдальностi,
як i будь-якого правового явища, можуть бути розкритi за допо-
могою єє функцiй, внаслiдок чого реалiзууться призначення вiдпо-
вiдного правового явища. Функцiя виражау основний напрям
розвитку того чи iншого правового явища. З точки зору соцiо-
логiє функцiя вказуу на ту роль, яку виконуу соцiальний iнсти-
тут. При цьому характеристика сутностi функцiй цивiльноє вiдпо-
вiдальностi, в тому числi позадоговiрноє, залежить вiд юридич-
ного змiсту i соцiальноє направленостi вiдповiдальностi.
Як мiра державного примусу, позадоговiрна вiдповiдальнiсть
виступау як особлива реакцiя держави стосовно особи, яка вчи-
нила правопорушення. Вона виражауться в осудi єє поведiнки та
супроводжууться для неє негативними наслiдками. Останнi по-
лягають у покладеннi на правопорушника нового юридичного
обовязку, змiстом якого у вiдшкодування заподiяноє шкоди. Та-
ким покладенням здiйснюуться вплив на правопорушника через
його майнову сферу, що призводить до єє зменшення, до позбав-
лення благ, належних йому. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть, ви-
кликаючи такi наслiдки для правопорушника, карау його i тим
самим здiйснюу щодо нього карну (репресивну) функцiю. Ступiнь
308
кари i способи впливу позадоговiрноє вiдповiдальностi на право-
порушника iстотно вiдрiзняються вiд iнших видiв юридичноє
вiдповiдальностi. Карна функцiя однаково направлена на грома-
дянина та органiзацiю, що у субуктами вiдповiдальностi.
Впливаючи на особу правопорушника, позадоговiрна вiдповi-
дальнiсть, як й iншi види юридичноє вiдповiдальностi, направ-
лена на попередження нових правопорушень. Примус, мож-
ливiсть примусу здатнi психологiчно спонукати до певноє пози-
тивноє поведiнки. Проте превенцiя здiйснюуться не тiльки в ви-
падку покладення вiдповiдальностi. Саме iснування правовоє
норми, що передбачау вiдповiдальнiсть за вчинене правопору-
шення, так само у стимулюючим фактором. На вiдмiну вiд кар-
ноє функцiє, яка дiу тiльки при покладеннi вiдповiдальностi, пре-
венцiя здiйснюуться i без правозастосувальноє дiяльностi. Як мiра
державного примусу позадоговiрна вiдповiдальнiсть входить у
систему спецiальних засобiв, якi здiйснюють виховну функцiю.
Якщо карна функцiя здiйснюуться щодо правопорушника, то
превентивно-виховна функцiя дiу не тiльки на правопорушни-
ка, а й на всiх осiб. Зазначенi функцiє притаманнi i договiрнiй
вiдповiдальностi, а також iншим видам юридичноє вiдповiдаль-
ностi, кожна з яких здiйснюуться властивим єй методом.
.Загальновизнаним у юридичнiй лiтературi у положення за яким
особливостi вiдповiдальностi, що застосовууться на основi норм
тiує чи iншоє галузi права, являу собою один iз виразiв характер-
ного i специфiчного для неє методу правового регулювання, що
в свою чергу обумовлюуться природою предмету даноє галузi
права. Цивiльне право регулюу майновi вiдносини в вартiснiй
формi та немайновi, повязанi з майновими i без такого звязку.
Законодавство, встановлюючи мiри цивiльно-правовоє вiдповi-
дальностi, в тому числi позадоговiрноє вiдповiдальностi, чи iншi
цивiльно-правовi мiри примусу, передбачау таку єх направленiсть,
яка забезпечила нормальне функцiонування вiдповiдноє групи
суспiльних вiдносин. Враховуючи обукт правопорушення, чин-
ним законодавством у статтi 6 ЦК Украєни передбаченi й спосо-
би захисту цивiльних прав. Наприклад, захист майнових прав
здiйснюуться шляхом стягнення з особи, яка порушила право,
завданих збиткiв, а у випадках, передбачених законом або дого-
вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою,
позбавленням субуктивного права.
Перелiченi мiри державного примусу за своую юридичною сут-
нiстю у цивiльно-правовою вiдповiдальнiстю. Майновий харак-
тер порушеного права, а в окремих випадках передбачених за-
коном, немайновий, обумовлюу майновий i немайновий змiст
309
вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть - це обовя-
зок особи, вiдповiдальноє за шкоду, вiдшкодувати єє в натурi або
повнiстю вiдшкодувати заподiянi збитки. Разом з тим характер
порушеного права зумовлюу i можливiсть його вiдновлення (ком-
пенсацiє) шляхом передачi потерпiлому стягнених з правопоруш-
ника грошових сум або майна, за допомогою позадоговiрноє
вiдповiдальностi усуваються несприятливi для потерпiлого май-
новi наслiдки, викликанi правопорушенням. Така соцiальна на-
правленiсть позадоговiрноє вiдповiдальностi обумовлюу у неє пра-
вовiдновлювальноє (компенсацiйноє) функцiє. Правовiдновлю-
вальною функцiую цивiльна вiдповiдальнiсть вiдрiзняуться вiд
iнших видiв юридичноє вiдповiдальностi, окремим видам яких
також властивий майновий змiст (наприклад, штраф i конфiска-
цiя як мiри адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдальностi).
Правовiдновлювальна (компенсацiйна) функцiя позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi взаумоповязана з єє карною функцiую. Цей
звязок виявляуться у тому, що здiйснення правовiдновлюваль-
ноє функцiє повинно викликати зменшення майновоє сфери пра-
вопорушника. Коли вiдновлення майновоє сфери потерпiлого
не призводить до зменшення майна правопорушника, тодi така
мiра не може бути позадоговiрною вiдповiдальнiстю. Прикладом
може служити двостороння (одностороння) реституцiя, що мау
мiсце у випадку визнання угоди недiйсною, повернення одержа-
ного майна без правовоє пiдстави (ст.469 ЦК Украєни).
Втрата тiує чи iншоє функцiє призводить до припинення iсну-
вання позадоговiрноє вiдповiдальностi як правовоє категорiє. За-
значенi функцiє тiсно мiж собою повязанi, нi одна з них не мау
переваги перед iншою.
Мета позадоговiрноє вiдповiдальностi - виконання всiма учас-
никами цивiльно-правових правовiдносин диспозицiє правовоє
норми.
3. Пiдстави позадоговiрноє вiдповiдальностi
Юридичною пiдставою позадоговiрноє вiдповiдальностi у склад
цивiльного правопорушення (ст.440 ЦК Украєни). Необхiднi еле-
менти складу такi: шкода, протиправна поведiнка, причинний
звязок мiж шкодою i протиправною поведiнкою, вина. Фактич-
ною пiдставою у вчинення правопорушення. У цiй формi вира-
жена формула генерального делiкту: <Хто за своує вини заподiяв
iншому шкоду, зобовязаний єє вiдшкодувати>. Встановлений стат-
тею 440 склад цивiльного правопорушення поширюуться на всi
норми, що входять до глави 40 ЦК Украєни, тiую мiрою, в якiй
310
його не змiнюють спецiальнi правила, передбаченi окремими
статтями цiує глави.
Шкода - зменшення або знищення майнових чи немайнових
(особистих) благ, що охороняються законом. Виступаючи як
зменшення наявних майнових, особистих благ, шкода може бути
майновою i моральною (немайновою). Майновою вважауться
шкода, яка мау певну економiчну цiннiсть i виражауться в гро-
шах. Моральною, в свою чергу, буде шкода, яка не мау еконо-
мiчного змiсту i не може бути виражена в грошах. У судовiй
практицi моральна шкода визначауться як моральнi або фiзичнi
страждання, заподiянi внаслiдок порушення особистих немай-
нових прав громадянина або органiзацiє чи єх майнових прав
(постанова Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 31 березня
1995 р. <Про судову практику в справах про вiдшкодування мо-
ральноє (немайновоє) шкоди>). Необхiдно зазначити, що харак-
тер шкоди не визначауться обуктом, якому вона завдауться.
Майнова i моральна шкода може мати мiсце як при порушеннi
майнових, так i особистих благ. Наприклад, заподiяння калiцт-
ва, що викликало зниження працездатностi, призводить до змен-
шення заробiтноє плати. Привласнення чужого авторства поз-
бавляу автора одержати авторський гонорар. У наведених при-
кладах майнова шкода у наслiдком порушення особистих не-
майнових благ. У звязку з цим знищення фотографiє близькоє
людини викликау певнi душевнi страждання (моральну шкоду),
проте майнова шкода вiдсутня.
Вказуючи на шкоду як елемент цивiльного правопорушення,
стаття 440 ЦК Украєни передбачау майнову шкоду, внаслiдок
якоє до складу правопорушення входить лише майнова шкода. Єє
вiдсутнiсть виключау квалiфiкацiю поведiнки як цивiльного пра-
вопорушення. Разом з тим до складу правопорушення входить i
моральна шкода (ст.440 ЦК Украєни). Хоча вона, на вiдмiну вiд
майновоє, не визначау розмiру єє вiдшкодування, суд виносить
рiшення про вiдшкодування у грошовiй або iншiй матерiальнiй
формi моральноє шкоди.
Розмiр вiдшкодування моральноє шкоди визначауться з ураху-
ванням сутi позовних вимог, характеру правопорушення, глиби-
ни моральних i психiчних страждань потерпiлого, а також iнших
негативних наслiдкiв, але не менше пяти мiнiмальних розмiрiв
заробiтноє плати.
При пошкодженнi чи знищеннi майна шкода виражауться у
сумi вартостi знищеноє або пошкодженоє речi. Коли така рiч
приносила плоди i доходи, тодi шкода виражауться у втратi мож-
ливостi єх одержання. При ушкодженнi здоровя потерпший втра-
311
чау повнiстю або частково працездатнiсть, що обмежуу прояв
своує особистостi, внаслiдок чого виникау повна або часткова
втрата заробiтноє плати. При заподiяннi смертi майнова шкода
виявляуться в утратi можливостi одержувати майнове утримання
непрацездатними особами, якi були на утриманнi померлого, а
також у витратах, понесених на поховання померлого.
Майнова шкода, входячи до складу цивiльного правопорушен-
ня, виконуу ще одну функцiю - єє розмiр визначау розмiр ци-
вiльноє вiдповiдальностi.
Протиправнiсть поведiнки - це невиконання юридичного обо-
вязку, встановленого нормою права. Юридичнi обовязки, ухи-
лення вiд яких заборонено законом, виявляються у формi необ-
хiдностi утримуватись вiд вчинення певних дiй для невизначе-
ного кола. Протиправнiсть завжди виявляуться у конкретних фор-
мах i поза ними не iснуу. Форми протиправноє поведiнки безпо-
середньо повязанi з формами юридичних обовязкiв:
- необхiднiсть вчиняти певнi дiє для конкретноє особи (актив-
ний обовязок);
- необхiднiсть утримуватися вiд вчинення дiй, заборонених
нормою права (пасивний обовязок).
Якщо для виконання активного юридичного обовязку необ-
хiдно зобовязаною особою вчиняти певнi дiє, то пасивний юри-
дичний обовязок виконууться шляхом утримання вiд вчинення
заборонених дiй.
Вiдповiдно до форм юридичних обовязкiв Протиправнiсть ви-
ступау у формi дiє i бездiяльностi. Протиправна дiя - це поведiн-
ка, що заборонена законом. У разi протиправноє бездiяльностi
особа не вчиняу дiє, до якоє вона зобовязувалася нормою права.
Сама по собi пасивнiсть не у протиправною, вона стау такою
лише у випадку, коли норма права зобовязуу дану особу до вчи-
нення вiдповiдноє дiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
новий юридичний обовязок, який покладауться на правопоруш-
ника замiсть невиконаного.
Як договiрна вiдповiдальнiсть, так i позадоговiрна за змiстом у
майновими. Проте форми єх вираження рiзнi.
Договiрна вiдповiдальнiсть подiляуться на двi форми: загальну
i спецiальну. Загальна форма - це стягнення збиткiв. Вона за-
стосовууться в усiх випадках, за винятком тих, де закон виклю-
чау єє. Спецiальнi форми, навпаки, можуть застосовуватися там,
де це передбачено законом або договором. Неустойка, сплата чи
втрата завдатку, позбавлення субуктивного цивiльного права -
спецiальнi форми договiрноє вiдповiдальностi.
У деяких випадках, передбачених законом, за порушення до-
говiрного зобовязання може водночас застосовуватись як за-
гальна, так i спецiальна форми.
Позадоговiрна вiдповiдальнiсть мау своєм змiстом, вiдповiдно
до статтi 453 ЦК Украєни, вiдшкодування шкоди шляхом вiдшко-
дування єє в натурi (надати рiч того самого роду та якостi) або
повне вiдшкодування заподiяних збиткiв.
Маючи майновий характер, позадоговiрна вiдповiдальнiсть в
окремих, передбачених законом випадках за своєм змiстом може
бути немайновою. Наприклад, наслiдки порушення заборони,
що передбачау стаття 7 ЦК Украєни, зокрема, заборона поши-
рювати вiдомостi, якi порочать честь, гiднiсть чи дiлову репута-
цiю громадянина та органiзацiє. Вчинення таких дiй у порушен-
ням пасивного юридичного обовязку, що кореспондував абсо-
лютному субуктивному праву на недоторканiсть честi, гiдностi
чи дiловоє репутацiє громадянина та органiзацiє. Замiсть невико-
наного на правопорушника покладауться новий активний юри-
дичний обовязок з властивим йому примусом - спростувати
вiдповiдним способом вiдомостi, якi поширенi про потерпiлого.
За своую суттю цей обовязок у мiрою цивiльноє вiдповiдаль-
ностi з немайновим змiстом. Вiдсутнiсть майнового змiсту не
впливау на єє сутнiсть, оскiльки в даному випадку змiст обовяз-
ку зумовлюуться порушеним особистим (немайновим) правом.
Одночасно необхiдно зазначити, що пiдставою для позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi у передбачених законом випадках може бути
306
заподiяння моральноє (немайновоє) шкоди (ст.440 ЦК Украє-
ни).
Важливе значення для розмежування договiрноє та позадого-
вiрноє вiдповiдальностi мау характер норм, що регулюють види
вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть регулюуться
iмперативними нормами, а тому встановленi ними правила не
можуть бути змiненi за згодою сторiн. Якщо це стосууться дого-
вiрноє вiдповiдальностi, то, за винятком окремих випадкiв, пiдста-
ви i обсяг єє можуть визначатись сторонами. Вiдповiдальнiсть за
порушення договiрного зобовязання, коли беруть участь кiлька
осiб на сторонi боржника, презюмууться частковою (частина пер-
ша ст.173 ЦК Украєни). При позадоговiрнiй вiдповiдальностi
особи, якi спiльно заподiяли шкоду, несуть солiдарну вiдповi-
дальнiсть перед потерпiлим (ст.451 ЦК Украєни).
Вiдмiннiсть мiж видами вiдповiдальностi полягау в дiє принци-
пу повного вiдшкодування шкоди. Хоча вiн властивий обом ви-
дам вiдповiдальностi, проте у сферi договiрних вiдносин, особ-
ливо мiж органiзацiями, законодавство мiстить деякi винятки,
що призводять до значного обмеження дiє принципу повного
вiдшкодування збиткiв. Не змiнюу становища й той факт, що за
порушення окремих видiв договiрних обовязкiв встановлена
штрафна неустойка, оскiльки вона передбачена в тих договiр-
них зобовязаннях, де власне дiу принцип повного вiдшкодуван-
ня шкоди.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi шкода вiдшкодовууться
повнiстю незалежно вiд обукта посягання. Наприклад, при по-
шкодженнi автомашини вiдшкодовуються не тiльки витрати, по-
несенi на єє ремонт, а й на вартiсть втраченого машиною товар-
ного вигляду. Ця структура вiдшкодування вiдповiдау правилу
статтi 453 ЦК Украєни. В судовiй практицi, на жаль, немау ви-
падкiв, коли б вiдшкодування здiйснювалось у виглядi вартостi
втраченого товарного вигляду щодо iншого майна.
По-рiзному вирiшууться питання про пiдстави зменшення роз-
мiру позадоговiрноє i договiрноє вiдповiдальностi. В делiктних
зобовязаннях до уваги береться майновий стан однiує сторони
- заподiювача в особi громадянина. Вiдповiдно до статтi 454
ЦК суд може зменшити розмiр вiдшкодування шкоди, заподiя-
ноє громадянином, залежно вiд його майнового стану. В до-
говiрнiй вiдповiдальностi розмiр збиткiв, завданих невиконан-
ням або неналежним виконанням договiрного обовязку не може
бути зменшений органом, який розглядау спiр. Щодо неустой-
ки, то вона може бути зменшена вiдповiдно до майнового стану
не тiльки боржника, а й кредитора. Пiдставою зменшення неус-
307
тойки може бути ступiнь виконання зобовязання, а також й
iншi iнтереси, що заслуговують на увагу.
При позадоговiрнiй вiдповiдальностi заподiювач шкоди
звiльняуться вiд обовязку вiдшкодування, коли шкода виникла
внаслiдок умислу потерпiлого (ст.450 ЦК Украєни). Груба не-
обережнiсть також може бути пiдставою для вiдмови у вiдшко-
дуваннi (ст.454 ЦК Украєни). При договiрнiй вiдповiдальностi
боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, якщо невиконання
чи неналежне виконання обумовлено умислом або необереж-
нiстю кредитора (ст.210 ЦК Украєни).
Рiзниця у вимогах передбачення, предявлених до потерпiлого
та кредитора, обумовлюуться тим, що при заподiяннi шкоди поза
звязком з договiрним зобовязанням правовiдношення виникау
для потерпiлого неочiкувано, тому пiдвищеного передбачення в
цьому випадку вимагати вiд потерпiлого неможливо. При дого-
вiрних зобовязаннях, оскiльки кредитор очiкуу виконання зо-
бовязання i готууться до прийняття виконання з моменту укла-
дення договору, вiд кредитора власне i повинна вимагатись така
сама передбачливiсть, яка вимагауться вiд боржника. Боржник
несе вiдповiдальнiсть i за просту необережнiсть.
Зазначенi особливостi позадоговiрноє вiдповiдальностi, єє
вiдмiнностi вiд договiрноє мають важливе значення не тiльки для
теорiє цивiльного права, а й для практики.
Суть i соцiальне призначення позадоговiрноє вiдповiдальностi,
як i будь-якого правового явища, можуть бути розкритi за допо-
могою єє функцiй, внаслiдок чого реалiзууться призначення вiдпо-
вiдного правового явища. Функцiя виражау основний напрям
розвитку того чи iншого правового явища. З точки зору соцiо-
логiє функцiя вказуу на ту роль, яку виконуу соцiальний iнсти-
тут. При цьому характеристика сутностi функцiй цивiльноє вiдпо-
вiдальностi, в тому числi позадоговiрноє, залежить вiд юридич-
ного змiсту i соцiальноє направленостi вiдповiдальностi.
Як мiра державного примусу, позадоговiрна вiдповiдальнiсть
виступау як особлива реакцiя держави стосовно особи, яка вчи-
нила правопорушення. Вона виражауться в осудi єє поведiнки та
супроводжууться для неє негативними наслiдками. Останнi по-
лягають у покладеннi на правопорушника нового юридичного
обовязку, змiстом якого у вiдшкодування заподiяноє шкоди. Та-
ким покладенням здiйснюуться вплив на правопорушника через
його майнову сферу, що призводить до єє зменшення, до позбав-
лення благ, належних йому. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть, ви-
кликаючи такi наслiдки для правопорушника, карау його i тим
самим здiйснюу щодо нього карну (репресивну) функцiю. Ступiнь
308
кари i способи впливу позадоговiрноє вiдповiдальностi на право-
порушника iстотно вiдрiзняються вiд iнших видiв юридичноє
вiдповiдальностi. Карна функцiя однаково направлена на грома-
дянина та органiзацiю, що у субуктами вiдповiдальностi.
Впливаючи на особу правопорушника, позадоговiрна вiдповi-
дальнiсть, як й iншi види юридичноє вiдповiдальностi, направ-
лена на попередження нових правопорушень. Примус, мож-
ливiсть примусу здатнi психологiчно спонукати до певноє пози-
тивноє поведiнки. Проте превенцiя здiйснюуться не тiльки в ви-
падку покладення вiдповiдальностi. Саме iснування правовоє
норми, що передбачау вiдповiдальнiсть за вчинене правопору-
шення, так само у стимулюючим фактором. На вiдмiну вiд кар-
ноє функцiє, яка дiу тiльки при покладеннi вiдповiдальностi, пре-
венцiя здiйснюуться i без правозастосувальноє дiяльностi. Як мiра
державного примусу позадоговiрна вiдповiдальнiсть входить у
систему спецiальних засобiв, якi здiйснюють виховну функцiю.
Якщо карна функцiя здiйснюуться щодо правопорушника, то
превентивно-виховна функцiя дiу не тiльки на правопорушни-
ка, а й на всiх осiб. Зазначенi функцiє притаманнi i договiрнiй
вiдповiдальностi, а також iншим видам юридичноє вiдповiдаль-
ностi, кожна з яких здiйснюуться властивим єй методом.
.Загальновизнаним у юридичнiй лiтературi у положення за яким
особливостi вiдповiдальностi, що застосовууться на основi норм
тiує чи iншоє галузi права, являу собою один iз виразiв характер-
ного i специфiчного для неє методу правового регулювання, що
в свою чергу обумовлюуться природою предмету даноє галузi
права. Цивiльне право регулюу майновi вiдносини в вартiснiй
формi та немайновi, повязанi з майновими i без такого звязку.
Законодавство, встановлюючи мiри цивiльно-правовоє вiдповi-
дальностi, в тому числi позадоговiрноє вiдповiдальностi, чи iншi
цивiльно-правовi мiри примусу, передбачау таку єх направленiсть,
яка забезпечила нормальне функцiонування вiдповiдноє групи
суспiльних вiдносин. Враховуючи обукт правопорушення, чин-
ним законодавством у статтi 6 ЦК Украєни передбаченi й спосо-
би захисту цивiльних прав. Наприклад, захист майнових прав
здiйснюуться шляхом стягнення з особи, яка порушила право,
завданих збиткiв, а у випадках, передбачених законом або дого-
вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою,
позбавленням субуктивного права.
Перелiченi мiри державного примусу за своую юридичною сут-
нiстю у цивiльно-правовою вiдповiдальнiстю. Майновий харак-
тер порушеного права, а в окремих випадках передбачених за-
коном, немайновий, обумовлюу майновий i немайновий змiст
309
вiдповiдальностi. Позадоговiрна вiдповiдальнiсть - це обовя-
зок особи, вiдповiдальноє за шкоду, вiдшкодувати єє в натурi або
повнiстю вiдшкодувати заподiянi збитки. Разом з тим характер
порушеного права зумовлюу i можливiсть його вiдновлення (ком-
пенсацiє) шляхом передачi потерпiлому стягнених з правопоруш-
ника грошових сум або майна, за допомогою позадоговiрноє
вiдповiдальностi усуваються несприятливi для потерпiлого май-
новi наслiдки, викликанi правопорушенням. Така соцiальна на-
правленiсть позадоговiрноє вiдповiдальностi обумовлюу у неє пра-
вовiдновлювальноє (компенсацiйноє) функцiє. Правовiдновлю-
вальною функцiую цивiльна вiдповiдальнiсть вiдрiзняуться вiд
iнших видiв юридичноє вiдповiдальностi, окремим видам яких
також властивий майновий змiст (наприклад, штраф i конфiска-
цiя як мiри адмiнiстративноє або кримiнальноє вiдповiдальностi).
Правовiдновлювальна (компенсацiйна) функцiя позадоговiр-
ноє вiдповiдальностi взаумоповязана з єє карною функцiую. Цей
звязок виявляуться у тому, що здiйснення правовiдновлюваль-
ноє функцiє повинно викликати зменшення майновоє сфери пра-
вопорушника. Коли вiдновлення майновоє сфери потерпiлого
не призводить до зменшення майна правопорушника, тодi така
мiра не може бути позадоговiрною вiдповiдальнiстю. Прикладом
може служити двостороння (одностороння) реституцiя, що мау
мiсце у випадку визнання угоди недiйсною, повернення одержа-
ного майна без правовоє пiдстави (ст.469 ЦК Украєни).
Втрата тiує чи iншоє функцiє призводить до припинення iсну-
вання позадоговiрноє вiдповiдальностi як правовоє категорiє. За-
значенi функцiє тiсно мiж собою повязанi, нi одна з них не мау
переваги перед iншою.
Мета позадоговiрноє вiдповiдальностi - виконання всiма учас-
никами цивiльно-правових правовiдносин диспозицiє правовоє
норми.
3. Пiдстави позадоговiрноє вiдповiдальностi
Юридичною пiдставою позадоговiрноє вiдповiдальностi у склад
цивiльного правопорушення (ст.440 ЦК Украєни). Необхiднi еле-
менти складу такi: шкода, протиправна поведiнка, причинний
звязок мiж шкодою i протиправною поведiнкою, вина. Фактич-
ною пiдставою у вчинення правопорушення. У цiй формi вира-
жена формула генерального делiкту: <Хто за своує вини заподiяв
iншому шкоду, зобовязаний єє вiдшкодувати>. Встановлений стат-
тею 440 склад цивiльного правопорушення поширюуться на всi
норми, що входять до глави 40 ЦК Украєни, тiую мiрою, в якiй
310
його не змiнюють спецiальнi правила, передбаченi окремими
статтями цiує глави.
Шкода - зменшення або знищення майнових чи немайнових
(особистих) благ, що охороняються законом. Виступаючи як
зменшення наявних майнових, особистих благ, шкода може бути
майновою i моральною (немайновою). Майновою вважауться
шкода, яка мау певну економiчну цiннiсть i виражауться в гро-
шах. Моральною, в свою чергу, буде шкода, яка не мау еконо-
мiчного змiсту i не може бути виражена в грошах. У судовiй
практицi моральна шкода визначауться як моральнi або фiзичнi
страждання, заподiянi внаслiдок порушення особистих немай-
нових прав громадянина або органiзацiє чи єх майнових прав
(постанова Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 31 березня
1995 р. <Про судову практику в справах про вiдшкодування мо-
ральноє (немайновоє) шкоди>). Необхiдно зазначити, що харак-
тер шкоди не визначауться обуктом, якому вона завдауться.
Майнова i моральна шкода може мати мiсце як при порушеннi
майнових, так i особистих благ. Наприклад, заподiяння калiцт-
ва, що викликало зниження працездатностi, призводить до змен-
шення заробiтноє плати. Привласнення чужого авторства поз-
бавляу автора одержати авторський гонорар. У наведених при-
кладах майнова шкода у наслiдком порушення особистих не-
майнових благ. У звязку з цим знищення фотографiє близькоє
людини викликау певнi душевнi страждання (моральну шкоду),
проте майнова шкода вiдсутня.
Вказуючи на шкоду як елемент цивiльного правопорушення,
стаття 440 ЦК Украєни передбачау майнову шкоду, внаслiдок
якоє до складу правопорушення входить лише майнова шкода. Єє
вiдсутнiсть виключау квалiфiкацiю поведiнки як цивiльного пра-
вопорушення. Разом з тим до складу правопорушення входить i
моральна шкода (ст.440 ЦК Украєни). Хоча вона, на вiдмiну вiд
майновоє, не визначау розмiру єє вiдшкодування, суд виносить
рiшення про вiдшкодування у грошовiй або iншiй матерiальнiй
формi моральноє шкоди.
Розмiр вiдшкодування моральноє шкоди визначауться з ураху-
ванням сутi позовних вимог, характеру правопорушення, глиби-
ни моральних i психiчних страждань потерпiлого, а також iнших
негативних наслiдкiв, але не менше пяти мiнiмальних розмiрiв
заробiтноє плати.
При пошкодженнi чи знищеннi майна шкода виражауться у
сумi вартостi знищеноє або пошкодженоє речi. Коли така рiч
приносила плоди i доходи, тодi шкода виражауться у втратi мож-
ливостi єх одержання. При ушкодженнi здоровя потерпший втра-
311
чау повнiстю або частково працездатнiсть, що обмежуу прояв
своує особистостi, внаслiдок чого виникау повна або часткова
втрата заробiтноє плати. При заподiяннi смертi майнова шкода
виявляуться в утратi можливостi одержувати майнове утримання
непрацездатними особами, якi були на утриманнi померлого, а
також у витратах, понесених на поховання померлого.
Майнова шкода, входячи до складу цивiльного правопорушен-
ня, виконуу ще одну функцiю - єє розмiр визначау розмiр ци-
вiльноє вiдповiдальностi.
Протиправнiсть поведiнки - це невиконання юридичного обо-
вязку, встановленого нормою права. Юридичнi обовязки, ухи-
лення вiд яких заборонено законом, виявляються у формi необ-
хiдностi утримуватись вiд вчинення певних дiй для невизначе-
ного кола. Протиправнiсть завжди виявляуться у конкретних фор-
мах i поза ними не iснуу. Форми протиправноє поведiнки безпо-
середньо повязанi з формами юридичних обовязкiв:
- необхiднiсть вчиняти певнi дiє для конкретноє особи (актив-
ний обовязок);
- необхiднiсть утримуватися вiд вчинення дiй, заборонених
нормою права (пасивний обовязок).
Якщо для виконання активного юридичного обовязку необ-
хiдно зобовязаною особою вчиняти певнi дiє, то пасивний юри-
дичний обовязок виконууться шляхом утримання вiд вчинення
заборонених дiй.
Вiдповiдно до форм юридичних обовязкiв Протиправнiсть ви-
ступау у формi дiє i бездiяльностi. Протиправна дiя - це поведiн-
ка, що заборонена законом. У разi протиправноє бездiяльностi
особа не вчиняу дiє, до якоє вона зобовязувалася нормою права.
Сама по собi пасивнiсть не у протиправною, вона стау такою
лише у випадку, коли норма права зобовязуу дану особу до вчи-
нення вiдповiдноє дiє.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71