Згiдно iз статтею 95 Житло-
вого кодексу розмiр плати за договором пiднайму хоч i встанов-
люуться угодою сторiн, але не може перевищувати розмiру квар-
тирноє плати, яку сплачуу наймач за надаване примiщення, i
вiдповiдноє частини видаткiв на оплату комунальних послуг.
Статтею 93 Житлового кодексу передбачено умови, за яких не
допускауться укладення договору пiднайму, а саме: якщо при
вселеннi пiднаймачiв на кожну особу, що проживау в даному
жилому примiщеннi, буде припадати менше норми середньоє за-
безпеченостi житлом у даному населеному пунктi; якщо пiднай-
мач, який вселяуться в квартиру, де живе два чи бiльше най-
мачiв, страждау тяжкою формою хронiчного захворювання, у
звязку з чим вiн не може проживати в такiй квартирi.
Договiр пiднайму припиняуться по закiнченнi строку договору
i пiднаймач не вправi вимагати поновлення договору, а на вимо-
гу наймача повинен звiльнити жиле примiщення.
Договiр пiднайму може бути розiрваний i достроково, якщо
пiднаймач i особи, що проживають разом з ним, систематично
руйнують чи псують жиле примiщення або використовують його
не за призначенням, або систематично порушуючи правила
149
спiвжиття, унеможливлюють для iнших проживання в однiй квар-
тирi чи будинку, а також у разi систематичноє несплати квартир-
ноє плати (ст.97 Житлового кодексу).
У тих випадках, коли договiр пiднайму був укладений без зазна-
чення строку, наймач зобовязаний письмово попередити пiднай-
мача про припинення договору за три мiсяцi. Якщо пiднаймач
вiдмовляуться звiльнити жиле примiщення, вiн та члени його сiмє
пiдлягають виселенню в судовому порядку без надання iншого
жилого примiщення. Пiднаймач користууться правом за згодою
членiв своує сiмє в будь-який час розiрвати договiр пiднайму.
Вiд пiднаймачiв слiд вiдрiзняти тимчасових жильцiв, тобто осiб,
якi можуть бути поселенi наймачем (за згодою членiв його сiмє)
без стягнення з них плати за користування жилим примiщенням
i укладення договору. Згода наймодавця на вселення тимчасо-
вих жильцiв не вимагауться. Строком проживання тимчасовi
жильцi не обмежуються, проте, згiдно з частиною другою статтi
98 Житлового кодексу, вселення тимчасових жильцiв на строк
бiльше нiж пiвтора мiсяцi допускауться за умови дотримання
розмiру жилоє площi, встановленого для надання жилих при-
мiщень.
Тимчасовi жильцi зобовязанi на вимогу наймача або членiв
його сiмє негайно звiльнити жиле примiщення, яке займають, а
в разi вiдмови пiдлягають виселенню в судовому порядку без
надання iншого жилого примiщення.
7. Надання громадянам житла у звязку
з капiтальним ремонтом
Як правило, у звязку з капiтальним ремонтом громадянам на-
дауться iнше жиле примiщення. Вiдповiдно до статтi 101 Житло-
вого кодексу наймодавець вправi в судовому порядку вимагати
переселення наймача та членiв його сiмє в iнше жиле примiщення
на час капiтального ремонту будинку, якщо наймач вiдмовляуться
переселитися добровiльно. Необхiднiсть виселення виникау тодi,
коли без звiльнення жилих примiщень неможливо провести пе-
редбаченi проектом ремонтнi роботи. Розмiр надаваного тимча-
сового жилого примiщення не визначауться законом, проте вiдпо-
вiдно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни №2 вiд 12 квiтня 1985 р. це жиле примiщення повинно бути
розташоване в межах того самого населеного пункту i бути при-
датним для проживання в ньому громадян, якi виселяються, з
урахуванням кiлькiсного складу єх сiмє, стану здоровя та iнших
обставин, що заслуговують на увагу.
150
Переселення наймача на час капiтального ремонту не припи-
няу договору найму жилого примiщення, проте квартирну плату
вiн вносить за те примiщення, що надане йому на час капiталь-
ного ремонту.
Вiдповiдно до частини третьоє статтi 101 Житлового кодексу
пiсля закiнчення капiтального ремонту наймач повертауться в
жиле примiщення, яке займав ранiше, а якщо наймодавець за-
селить це примiщення iншими особами, то наймач вправi в су-
довому порядку вимагати виселення цих осiб.
Вирiшуючи питання, повязанi з капiтальним ремонтом бу-
динку, та проблеми тимчасового вiдселення наймачiв, наймода-
вець вправi надати наймачевi та членам його сiмє (за єх згодою)
iнше впорядковане жиле примiщення для постiйного проживання
в ньому. Проте це не обовязок, а право наймодавця, i вимоги
громадян зобовязати наймодавця не пiдлягають судовому роз-
гляду.
У тих випадках, коли жиле примiщення, яке займають наймач
та члени його сiмє, внаслiдок капiтального ремонту не може
бути збережене або суттуво збiльшиться i в наймача утворяться
надлишки жилоє площi, йому та членам його сiмє до початку
капiтального ремонту повинно бути надане iнше впорядковане
жиле примiщення. Якщо жиле примiщення, яке займау наймач,
суттуво зменшиться внаслiдок капiтального ремонту, на вимогу
наймача йому та членам його сiмє мау бути надане iнше впо-
рядковане жиле примiщення до початку капiтального ремонту.
Спори, що виникають мiж наймодавцем та наймачем i члена-
ми його сiмє з приводу поселення на жилу площу пiсля капi-
тального ремонту у звязку з єє збiльшенням чи зменшенням,
пiдлягають розгляду в судовому порядку.
8. Змiна договору найму жилого примiщення
Жилi примiщення у будинках державного та громадського жит-
лового фонду надаються громадянам у безстрокове користуван-
ня. Це не означау, що договiр найму жилого примiщення, який
був укладений пiсля одержання ордеру, з часом (у звязку з од-
руженням наймача, розлученням, смертю тощо) не може бути
змiнений, виходячи з потреб сiмє, яка проживау у найнятому
примiщеннi. У статтi 103 Житлового кодексу передбачено, що
договiр найму жилого примiщення може бути змiнений за взаум-
ною згодою наймача i членiв його сiмє та згодою наймодавця;
Найчастiше судова практика мау справу з вимогами колиш-
нього члена сiмє наймача (наприклад, у звязку з розiрванням
151
шлюбу) змiнити договiр найму жилого примiщення i видiлити
заявнику окреме примiщення. Набагато рiдше трапляються ви-
падки, коли один iз членiв сiмє (наприклад, дорослий син най-
мача, який збирауться одружитися) ставить перед наймачем такi
вимоги.
Для розгляду цих та подiбних вимог слiд звернутися до змiсту
статтi 104 Житлового кодексу, за якою член сiмє наймача (чи
колишнiй член сiмє, що продовжуу проживати в найнятому при-
мiщеннi) вправi вимагати за згодою всiх, що проживають разом
з ним членiв сiмє (чи колишнiх членiв сiмє), укладення з ним
окремого договору найму. Якщо зазначенi особи чи наймода-
вець не дають згоди на укладення договору найму, то цей спiр
вирiшууться в судовому порядку.
Розглядаючи такi спори, суд враховуу, перш за все, чи дотри-
мано вимогу, передбачену статтею 104 Житлового кодексу, а саме:
чи припадау на заявника окреме iзольоване жиле примiщення у
цiй квартирi площею не нижче середньоє забезпеченостi. При
цьому обовязково береться до уваги й умова частини другоє статтi
65 цього Кодексу: за особою, яка вселена наймачем, тiльки тодi
визнауться рiвне право з рештою членiв сiмє наймача на корис-
тування всiую жилою площею, якщо мiж ними не було певноє
угоди про порядок користування житлом.
Якщо така угода мала мiсце, то частка жилоє площi на заявни-
ка вираховууться не з усiує жилоє площi, а тiльки з тiує, щодо
якоє було укладено з ним угоду.
Правила про змiну договору найму жилого примiщення на ви-
могу члена сiмє наймача не поширюються на жилi примiщення
в будинках пiдприумств, установ та органiзацiй найважливiших
галузей народного господарства (ст.114 Житлового кодексу), крiм
випадкiв, коли наймач одержав жиле примiщення у цих будин-
ках не у звязку з трудовими вiдносинами чи коли наймодавець
втратив право на його виселення.
Наймачi жилих примiщень, якi проживають в однiй квартирi
на пiдставi окремих договорiв найму, у випадках обуднання єх в
одну сiмю мають право вимагати вiд наймодавця укладення з
певною особою одного договору найму на все жиле примiщен-
ня, яке вони займають. Попереднi договори припиняють свою
дiю i виникау зобовязання на обуднане жиле примiщення з
рiвним правом усiх членiв сiмє на це жиле примiщення.
Вiдмова наймодавця вiд укладення одного договору найму може
бути оскаржена в судовому порядку.
За правилами статтi 106 Житлового кодексу повнолiтнiй член
сiмє наймача вправi за згодою наймача та iнших членiв сiмє, якi
152
проживають спiльно, вимагати визнання його наймачем за ра-
нiше укладеним договором найму жилого примiщення замiсть
попереднього наймача. Такi випадки найчастiше трапляються
тодi, коли попереднiй наймач жилого примiщення виєздить на
iнше постiйне мiсце проживання, а в найнятому ним примiщеннi
залишаються проживати члени його сiмє. Право змiни договору
передбачауться i у випадках смертi наймача або втрати ним пра-
ва на жиле примiщення.
У разi вiдмови наймодавця визнати наймачем особу, що пода-
;iа заяву за згодою iнших членiв сiмє, спiр вирiшууться в судово-
му порядку.
Правила статтi 106 Житлового кодексу не поширюються на
жилi примiщення в будинках пiдприумств, установ та органi-
зацiй найважливiших галузей народного господарства, крiм ви-
падкiв, що викладенi вище.
9. Припинення договору найму жилого примiщення
Зобовязання, що виникають з договору найму жилого при-
мiщення, можуть припинятися як за волевиявленням сторiн, так
i незалежно вiд єхньоє волi. Припинення зобовязання за волеви-
явленням сторiн здiйснюуться шляхом розiрвання договору.
Житловi правовiдносини можуть бути припиненi також у звяз-
ку з певними подiями: смерть одинокого наймача, руйнування
жилого примiщення у звязку з стихiйним лихом тощо.
Отже, поняття припинення житлових правовiдносин у ширшим
за поняття розiрвання договору, але в цьому роздiлi ми зупини-
мось тiльки на випадках розiрвання договору житлового найму.
За загальним, правилом, передбаченим статтею 107 Житлово-
го кодексу, наймач за згодою членiв своує сiмє мау право у будь-
який час вимагати розiрвання договору найму жилого примiщен-
ня. Для цього вiн повинен довести до вiдома наймодавця своу
рiшення, сплатити квартирну плату та здати примiщення в на-
лежному станi.
Жиле примiщення надауться в користування всiм членам сiмє
наймача. У тих випадках, коли вибувау не вся сiмя, договiр
найму жилого примiщення не розривауться, а наймач, який
вибув, втрачау право на користування цим жилим примiщен-
ням з дня виєзду.
Розiрвання договору найму жилого примiщення на вимогу най-
модавця проводиться лише з пiдстав, установлених законом, i
тiльки в судовому порядку, крiм випадкiв виселення з будинкiв,
що загрожують обвалом.
153
Як правило, виселення громадян проводиться в судовому по-
рядку. В адмiнiстративному порядку можуть бути виселенi лише
громадяни, якi самоуправне зайняли жиле примiщення, тобто
вселилися без будь-яких законних пiдстав, або якi проживають у
жилому примiщеннi, якому загрожуу обвал.
Виселення в адмiнiстративному порядку проводиться на пiдставi
заяви наймодавця (наймача) з санкцiє прокурора. У випадках
самоуправного зайняття житловоє площi громадяни виселяють-
ся без надання єм жилого примiщення, а якщо громадяни висе-
ляються з будинку, якому загрожуу обвал, єм надауться впоряд-
коване жиле примiщення.
За статтею 110 Житлового кодексу у випадках загрози будинку
обвалом, зносу будинку чи переобладнання його в нежилий, най-
модавець мау право виселити громадян з наданням єм iншого
впорядкованого жилого примiщення.
В силу статтi 111 Житлового кодексу, якщо будинок, в якому
знаходиться жиле примiщення, пiдлягау знесенню у звязку з
вилученням земельноє дiлянки для державних чи громадських
потреб, громадянам, що виселяються, надауться iнше впорядко-
ване жиле примiщення виконкомом Ради мiсцевих народних де-
путатiв, а в тих випадках, коли земельна дiлянка вiдводиться
державнiй, кооперативнiй чи iншiй громадськiй органiзацiє, -
цiую органiзацiую.
У випадку переобладнання жилого будинку в нежилий грома-
дянам, якi виселяються, мау бути надане iнше впорядковане жиле
примiщення. Його зобовязана надати державна, кооперативна
чи iнша громадська органiзацiя, якiй належить будинок (жиле
примiщення), що пiдлягау переобладнанню. У разi неможливостi
надання цими органiзацiями житла воно надауться виконавчим
комiтетом мiсцевоє Ради народних депутатiв.
Стаття 113 Житлового кодексу мiстить перелiк вимог, що став-
ляться до впорядкованого жилого примiщення, яке надауться у
звязку з виселенням.
По-перше, надаване жиле примiщення повинно бути в межах
даного населеного пункту.
По-друге, впорядковане жиле примiщення мау бути розташо-
ване в будинку капiтального типу i вiдповiдати певним санiтар-
ним та технiчним вимогам.
По-трету, якщо громадянин займав окрему квартиру, то йому
повинна бути надана окрема квартира, а якщо кiлька кiмнат, то
йому надауться житлова площа з такою самою кiлькiстю кiмнат.
Надаване жиле примiщення за розмiром не може бути меншим
за те, яке займав наймач, однак мау бути у межах норм житловоє
154
площi. Так, якщо до виселення одинокий наймач займав окрему
квартиру, що складалася з трьох кiмнат, йому повинна бути нада-
на окрема квартира з однiує кiмнати розмiром не менше 13,65 м2
(за умови, що вiн не мау права на додаткову житлову площу).
По-четверте, при виселеннi з жилого примiщення, меншого за
розмiром, нiж це передбачено для надання житла в даному насе-
леному пунктi, особi, яка виселяуться, надауться жиле примiщен-
ня згiдно з нормами середньоє забезпеченостi житлом у даному
населеному пунктi.
По-п яте, якщо наймач або члени його сiмє мають право на
додаткову житлову площу i фактично користуються нею, жиле
примiщення надауться з урахуванням права на додаткову жит-
лову площу.
Досить часто при виселеннi громадян у звязку iз знесенням
будинку виникау запитання, чи мають право громадяни, якi
проживали в одному жилому примiщеннi, але утворили кiлька
сiмей (хоч з ними не укладались окремi договори житлового
найму), на одержання окремих жилих примiщеньi Ця пробле-
ма вирiшууться в кожному конкретному випадку, виходячи з
обставин, але, як правило, кожнiй сiмє надауться окреме жиле
примiщення.
Вiдповiдно до статтi 114 Житлового кодексу з наданням iншо-
го жилого примiщення можуть бути виселенi робiтники i служ-
бовцi (разом з особами, якi з ними проживають), якi припинили
трудовi вiдносини з пiдприумствами, установами, органiзацiями
найважливiших галузей народного господарства i були звiльненi
за власним бажанням без поважних причин, чи за порушення
трудовоє дисциплiни, чи за скоуння злочину. В цьому випадку
примiщення, що надауться громадянам, повинно бути в межах
даного населеного пункту та вiдповiдати встановленим санiтар-
ним i технiчним вимогам.
Як зазначалося вище, громадяни вселяються в надаване жиле
примiщення за ордером. У певних випадках (ст.59 Житлового
кодексу) ордер може бути визнаний судом недiйсним, а грома-
дяни пiдлягають виселенню в судовому порядку без надання чи
з наданням жилого примiщення (ст.117 Житлового кодексу).
Якщо ордер на жиле примiщення одержаний на пiдставi непра-
вомiрних дiй осiб, якi вселилися у жиле примiщення, останнi
пiдлягають виселенню без надання iншого жилого примiщення.
Проте, якщо цi громадяни ранiше користувалися жилим при-
мiщенням в будинку державного чи громадського житлового
фонду, єм повинно бути надане жиле примiщення, яке вони зай-
мали ранiше, чи iнше жиле примiщення.
155
Вiдповiдно до статтi 116 Житлового кодексу, якщо наймач,
члени його сiмє чи iншi особи, що проживають спiльно з ними,
систематично руйнують або псують жиле примiщення, чи вико-
ристовують його не за призначенням, або систематичним пору-
шенням загальнолюдських правил спiвжиття унеможливлюють
для iнших проживання з ними в однiй квартирi чи будинку, а
запобiжнi заходи i громадський вплив (попередження з боку
органiв мiлiцiє, прокуратури, товариського суду) виявилися без-
результатними, виселення винних на вимогу наймодавця чи
iнших заiнтересованих громадян провадиться за рiшенням суду i
без надання iншого жилого примiщення.
До громадян, якi систематично порушують загальнолюдськi
правила спiвжиття, може бути судом застосований такий суво-
рий захiд попередження, як вимога провести обмiн займаного
жилого примiщення на iнше жиле примiщення, запропоноване
заiнтересованою в обмiнi стороною.
Крiм того, в судовому порядку без надання iншого жилого
примiщення виселяються громадяни, позбавленi батькiвських
прав, якщо вони проживають разом з дiтьми, вiдносно яких поз-
бавленi батькiвських прав.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
вого кодексу розмiр плати за договором пiднайму хоч i встанов-
люуться угодою сторiн, але не може перевищувати розмiру квар-
тирноє плати, яку сплачуу наймач за надаване примiщення, i
вiдповiдноє частини видаткiв на оплату комунальних послуг.
Статтею 93 Житлового кодексу передбачено умови, за яких не
допускауться укладення договору пiднайму, а саме: якщо при
вселеннi пiднаймачiв на кожну особу, що проживау в даному
жилому примiщеннi, буде припадати менше норми середньоє за-
безпеченостi житлом у даному населеному пунктi; якщо пiднай-
мач, який вселяуться в квартиру, де живе два чи бiльше най-
мачiв, страждау тяжкою формою хронiчного захворювання, у
звязку з чим вiн не може проживати в такiй квартирi.
Договiр пiднайму припиняуться по закiнченнi строку договору
i пiднаймач не вправi вимагати поновлення договору, а на вимо-
гу наймача повинен звiльнити жиле примiщення.
Договiр пiднайму може бути розiрваний i достроково, якщо
пiднаймач i особи, що проживають разом з ним, систематично
руйнують чи псують жиле примiщення або використовують його
не за призначенням, або систематично порушуючи правила
149
спiвжиття, унеможливлюють для iнших проживання в однiй квар-
тирi чи будинку, а також у разi систематичноє несплати квартир-
ноє плати (ст.97 Житлового кодексу).
У тих випадках, коли договiр пiднайму був укладений без зазна-
чення строку, наймач зобовязаний письмово попередити пiднай-
мача про припинення договору за три мiсяцi. Якщо пiднаймач
вiдмовляуться звiльнити жиле примiщення, вiн та члени його сiмє
пiдлягають виселенню в судовому порядку без надання iншого
жилого примiщення. Пiднаймач користууться правом за згодою
членiв своує сiмє в будь-який час розiрвати договiр пiднайму.
Вiд пiднаймачiв слiд вiдрiзняти тимчасових жильцiв, тобто осiб,
якi можуть бути поселенi наймачем (за згодою членiв його сiмє)
без стягнення з них плати за користування жилим примiщенням
i укладення договору. Згода наймодавця на вселення тимчасо-
вих жильцiв не вимагауться. Строком проживання тимчасовi
жильцi не обмежуються, проте, згiдно з частиною другою статтi
98 Житлового кодексу, вселення тимчасових жильцiв на строк
бiльше нiж пiвтора мiсяцi допускауться за умови дотримання
розмiру жилоє площi, встановленого для надання жилих при-
мiщень.
Тимчасовi жильцi зобовязанi на вимогу наймача або членiв
його сiмє негайно звiльнити жиле примiщення, яке займають, а
в разi вiдмови пiдлягають виселенню в судовому порядку без
надання iншого жилого примiщення.
7. Надання громадянам житла у звязку
з капiтальним ремонтом
Як правило, у звязку з капiтальним ремонтом громадянам на-
дауться iнше жиле примiщення. Вiдповiдно до статтi 101 Житло-
вого кодексу наймодавець вправi в судовому порядку вимагати
переселення наймача та членiв його сiмє в iнше жиле примiщення
на час капiтального ремонту будинку, якщо наймач вiдмовляуться
переселитися добровiльно. Необхiднiсть виселення виникау тодi,
коли без звiльнення жилих примiщень неможливо провести пе-
редбаченi проектом ремонтнi роботи. Розмiр надаваного тимча-
сового жилого примiщення не визначауться законом, проте вiдпо-
вiдно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду Украє-
ни №2 вiд 12 квiтня 1985 р. це жиле примiщення повинно бути
розташоване в межах того самого населеного пункту i бути при-
датним для проживання в ньому громадян, якi виселяються, з
урахуванням кiлькiсного складу єх сiмє, стану здоровя та iнших
обставин, що заслуговують на увагу.
150
Переселення наймача на час капiтального ремонту не припи-
няу договору найму жилого примiщення, проте квартирну плату
вiн вносить за те примiщення, що надане йому на час капiталь-
ного ремонту.
Вiдповiдно до частини третьоє статтi 101 Житлового кодексу
пiсля закiнчення капiтального ремонту наймач повертауться в
жиле примiщення, яке займав ранiше, а якщо наймодавець за-
селить це примiщення iншими особами, то наймач вправi в су-
довому порядку вимагати виселення цих осiб.
Вирiшуючи питання, повязанi з капiтальним ремонтом бу-
динку, та проблеми тимчасового вiдселення наймачiв, наймода-
вець вправi надати наймачевi та членам його сiмє (за єх згодою)
iнше впорядковане жиле примiщення для постiйного проживання
в ньому. Проте це не обовязок, а право наймодавця, i вимоги
громадян зобовязати наймодавця не пiдлягають судовому роз-
гляду.
У тих випадках, коли жиле примiщення, яке займають наймач
та члени його сiмє, внаслiдок капiтального ремонту не може
бути збережене або суттуво збiльшиться i в наймача утворяться
надлишки жилоє площi, йому та членам його сiмє до початку
капiтального ремонту повинно бути надане iнше впорядковане
жиле примiщення. Якщо жиле примiщення, яке займау наймач,
суттуво зменшиться внаслiдок капiтального ремонту, на вимогу
наймача йому та членам його сiмє мау бути надане iнше впо-
рядковане жиле примiщення до початку капiтального ремонту.
Спори, що виникають мiж наймодавцем та наймачем i члена-
ми його сiмє з приводу поселення на жилу площу пiсля капi-
тального ремонту у звязку з єє збiльшенням чи зменшенням,
пiдлягають розгляду в судовому порядку.
8. Змiна договору найму жилого примiщення
Жилi примiщення у будинках державного та громадського жит-
лового фонду надаються громадянам у безстрокове користуван-
ня. Це не означау, що договiр найму жилого примiщення, який
був укладений пiсля одержання ордеру, з часом (у звязку з од-
руженням наймача, розлученням, смертю тощо) не може бути
змiнений, виходячи з потреб сiмє, яка проживау у найнятому
примiщеннi. У статтi 103 Житлового кодексу передбачено, що
договiр найму жилого примiщення може бути змiнений за взаум-
ною згодою наймача i членiв його сiмє та згодою наймодавця;
Найчастiше судова практика мау справу з вимогами колиш-
нього члена сiмє наймача (наприклад, у звязку з розiрванням
151
шлюбу) змiнити договiр найму жилого примiщення i видiлити
заявнику окреме примiщення. Набагато рiдше трапляються ви-
падки, коли один iз членiв сiмє (наприклад, дорослий син най-
мача, який збирауться одружитися) ставить перед наймачем такi
вимоги.
Для розгляду цих та подiбних вимог слiд звернутися до змiсту
статтi 104 Житлового кодексу, за якою член сiмє наймача (чи
колишнiй член сiмє, що продовжуу проживати в найнятому при-
мiщеннi) вправi вимагати за згодою всiх, що проживають разом
з ним членiв сiмє (чи колишнiх членiв сiмє), укладення з ним
окремого договору найму. Якщо зазначенi особи чи наймода-
вець не дають згоди на укладення договору найму, то цей спiр
вирiшууться в судовому порядку.
Розглядаючи такi спори, суд враховуу, перш за все, чи дотри-
мано вимогу, передбачену статтею 104 Житлового кодексу, а саме:
чи припадау на заявника окреме iзольоване жиле примiщення у
цiй квартирi площею не нижче середньоє забезпеченостi. При
цьому обовязково береться до уваги й умова частини другоє статтi
65 цього Кодексу: за особою, яка вселена наймачем, тiльки тодi
визнауться рiвне право з рештою членiв сiмє наймача на корис-
тування всiую жилою площею, якщо мiж ними не було певноє
угоди про порядок користування житлом.
Якщо така угода мала мiсце, то частка жилоє площi на заявни-
ка вираховууться не з усiує жилоє площi, а тiльки з тiує, щодо
якоє було укладено з ним угоду.
Правила про змiну договору найму жилого примiщення на ви-
могу члена сiмє наймача не поширюються на жилi примiщення
в будинках пiдприумств, установ та органiзацiй найважливiших
галузей народного господарства (ст.114 Житлового кодексу), крiм
випадкiв, коли наймач одержав жиле примiщення у цих будин-
ках не у звязку з трудовими вiдносинами чи коли наймодавець
втратив право на його виселення.
Наймачi жилих примiщень, якi проживають в однiй квартирi
на пiдставi окремих договорiв найму, у випадках обуднання єх в
одну сiмю мають право вимагати вiд наймодавця укладення з
певною особою одного договору найму на все жиле примiщен-
ня, яке вони займають. Попереднi договори припиняють свою
дiю i виникау зобовязання на обуднане жиле примiщення з
рiвним правом усiх членiв сiмє на це жиле примiщення.
Вiдмова наймодавця вiд укладення одного договору найму може
бути оскаржена в судовому порядку.
За правилами статтi 106 Житлового кодексу повнолiтнiй член
сiмє наймача вправi за згодою наймача та iнших членiв сiмє, якi
152
проживають спiльно, вимагати визнання його наймачем за ра-
нiше укладеним договором найму жилого примiщення замiсть
попереднього наймача. Такi випадки найчастiше трапляються
тодi, коли попереднiй наймач жилого примiщення виєздить на
iнше постiйне мiсце проживання, а в найнятому ним примiщеннi
залишаються проживати члени його сiмє. Право змiни договору
передбачауться i у випадках смертi наймача або втрати ним пра-
ва на жиле примiщення.
У разi вiдмови наймодавця визнати наймачем особу, що пода-
;iа заяву за згодою iнших членiв сiмє, спiр вирiшууться в судово-
му порядку.
Правила статтi 106 Житлового кодексу не поширюються на
жилi примiщення в будинках пiдприумств, установ та органi-
зацiй найважливiших галузей народного господарства, крiм ви-
падкiв, що викладенi вище.
9. Припинення договору найму жилого примiщення
Зобовязання, що виникають з договору найму жилого при-
мiщення, можуть припинятися як за волевиявленням сторiн, так
i незалежно вiд єхньоє волi. Припинення зобовязання за волеви-
явленням сторiн здiйснюуться шляхом розiрвання договору.
Житловi правовiдносини можуть бути припиненi також у звяз-
ку з певними подiями: смерть одинокого наймача, руйнування
жилого примiщення у звязку з стихiйним лихом тощо.
Отже, поняття припинення житлових правовiдносин у ширшим
за поняття розiрвання договору, але в цьому роздiлi ми зупини-
мось тiльки на випадках розiрвання договору житлового найму.
За загальним, правилом, передбаченим статтею 107 Житлово-
го кодексу, наймач за згодою членiв своує сiмє мау право у будь-
який час вимагати розiрвання договору найму жилого примiщен-
ня. Для цього вiн повинен довести до вiдома наймодавця своу
рiшення, сплатити квартирну плату та здати примiщення в на-
лежному станi.
Жиле примiщення надауться в користування всiм членам сiмє
наймача. У тих випадках, коли вибувау не вся сiмя, договiр
найму жилого примiщення не розривауться, а наймач, який
вибув, втрачау право на користування цим жилим примiщен-
ням з дня виєзду.
Розiрвання договору найму жилого примiщення на вимогу най-
модавця проводиться лише з пiдстав, установлених законом, i
тiльки в судовому порядку, крiм випадкiв виселення з будинкiв,
що загрожують обвалом.
153
Як правило, виселення громадян проводиться в судовому по-
рядку. В адмiнiстративному порядку можуть бути виселенi лише
громадяни, якi самоуправне зайняли жиле примiщення, тобто
вселилися без будь-яких законних пiдстав, або якi проживають у
жилому примiщеннi, якому загрожуу обвал.
Виселення в адмiнiстративному порядку проводиться на пiдставi
заяви наймодавця (наймача) з санкцiє прокурора. У випадках
самоуправного зайняття житловоє площi громадяни виселяють-
ся без надання єм жилого примiщення, а якщо громадяни висе-
ляються з будинку, якому загрожуу обвал, єм надауться впоряд-
коване жиле примiщення.
За статтею 110 Житлового кодексу у випадках загрози будинку
обвалом, зносу будинку чи переобладнання його в нежилий, най-
модавець мау право виселити громадян з наданням єм iншого
впорядкованого жилого примiщення.
В силу статтi 111 Житлового кодексу, якщо будинок, в якому
знаходиться жиле примiщення, пiдлягау знесенню у звязку з
вилученням земельноє дiлянки для державних чи громадських
потреб, громадянам, що виселяються, надауться iнше впорядко-
ване жиле примiщення виконкомом Ради мiсцевих народних де-
путатiв, а в тих випадках, коли земельна дiлянка вiдводиться
державнiй, кооперативнiй чи iншiй громадськiй органiзацiє, -
цiую органiзацiую.
У випадку переобладнання жилого будинку в нежилий грома-
дянам, якi виселяються, мау бути надане iнше впорядковане жиле
примiщення. Його зобовязана надати державна, кооперативна
чи iнша громадська органiзацiя, якiй належить будинок (жиле
примiщення), що пiдлягау переобладнанню. У разi неможливостi
надання цими органiзацiями житла воно надауться виконавчим
комiтетом мiсцевоє Ради народних депутатiв.
Стаття 113 Житлового кодексу мiстить перелiк вимог, що став-
ляться до впорядкованого жилого примiщення, яке надауться у
звязку з виселенням.
По-перше, надаване жиле примiщення повинно бути в межах
даного населеного пункту.
По-друге, впорядковане жиле примiщення мау бути розташо-
ване в будинку капiтального типу i вiдповiдати певним санiтар-
ним та технiчним вимогам.
По-трету, якщо громадянин займав окрему квартиру, то йому
повинна бути надана окрема квартира, а якщо кiлька кiмнат, то
йому надауться житлова площа з такою самою кiлькiстю кiмнат.
Надаване жиле примiщення за розмiром не може бути меншим
за те, яке займав наймач, однак мау бути у межах норм житловоє
154
площi. Так, якщо до виселення одинокий наймач займав окрему
квартиру, що складалася з трьох кiмнат, йому повинна бути нада-
на окрема квартира з однiує кiмнати розмiром не менше 13,65 м2
(за умови, що вiн не мау права на додаткову житлову площу).
По-четверте, при виселеннi з жилого примiщення, меншого за
розмiром, нiж це передбачено для надання житла в даному насе-
леному пунктi, особi, яка виселяуться, надауться жиле примiщен-
ня згiдно з нормами середньоє забезпеченостi житлом у даному
населеному пунктi.
По-п яте, якщо наймач або члени його сiмє мають право на
додаткову житлову площу i фактично користуються нею, жиле
примiщення надауться з урахуванням права на додаткову жит-
лову площу.
Досить часто при виселеннi громадян у звязку iз знесенням
будинку виникау запитання, чи мають право громадяни, якi
проживали в одному жилому примiщеннi, але утворили кiлька
сiмей (хоч з ними не укладались окремi договори житлового
найму), на одержання окремих жилих примiщеньi Ця пробле-
ма вирiшууться в кожному конкретному випадку, виходячи з
обставин, але, як правило, кожнiй сiмє надауться окреме жиле
примiщення.
Вiдповiдно до статтi 114 Житлового кодексу з наданням iншо-
го жилого примiщення можуть бути виселенi робiтники i служ-
бовцi (разом з особами, якi з ними проживають), якi припинили
трудовi вiдносини з пiдприумствами, установами, органiзацiями
найважливiших галузей народного господарства i були звiльненi
за власним бажанням без поважних причин, чи за порушення
трудовоє дисциплiни, чи за скоуння злочину. В цьому випадку
примiщення, що надауться громадянам, повинно бути в межах
даного населеного пункту та вiдповiдати встановленим санiтар-
ним i технiчним вимогам.
Як зазначалося вище, громадяни вселяються в надаване жиле
примiщення за ордером. У певних випадках (ст.59 Житлового
кодексу) ордер може бути визнаний судом недiйсним, а грома-
дяни пiдлягають виселенню в судовому порядку без надання чи
з наданням жилого примiщення (ст.117 Житлового кодексу).
Якщо ордер на жиле примiщення одержаний на пiдставi непра-
вомiрних дiй осiб, якi вселилися у жиле примiщення, останнi
пiдлягають виселенню без надання iншого жилого примiщення.
Проте, якщо цi громадяни ранiше користувалися жилим при-
мiщенням в будинку державного чи громадського житлового
фонду, єм повинно бути надане жиле примiщення, яке вони зай-
мали ранiше, чи iнше жиле примiщення.
155
Вiдповiдно до статтi 116 Житлового кодексу, якщо наймач,
члени його сiмє чи iншi особи, що проживають спiльно з ними,
систематично руйнують або псують жиле примiщення, чи вико-
ристовують його не за призначенням, або систематичним пору-
шенням загальнолюдських правил спiвжиття унеможливлюють
для iнших проживання з ними в однiй квартирi чи будинку, а
запобiжнi заходи i громадський вплив (попередження з боку
органiв мiлiцiє, прокуратури, товариського суду) виявилися без-
результатними, виселення винних на вимогу наймодавця чи
iнших заiнтересованих громадян провадиться за рiшенням суду i
без надання iншого жилого примiщення.
До громадян, якi систематично порушують загальнолюдськi
правила спiвжиття, може бути судом застосований такий суво-
рий захiд попередження, як вимога провести обмiн займаного
жилого примiщення на iнше жиле примiщення, запропоноване
заiнтересованою в обмiнi стороною.
Крiм того, в судовому порядку без надання iншого жилого
примiщення виселяються громадяни, позбавленi батькiвських
прав, якщо вони проживають разом з дiтьми, вiдносно яких поз-
бавленi батькiвських прав.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71