Внаслiд9к цього комiтент не несе збиткiв вiд пiдвищення
цiни i тому не вправi вiдмовитися вiд укладеноє для нього угоди
(ст.400 ЦК Украєни). Комiсiонер повинен виконати всi обовяз-
ки i здiйснити всi права, що випливають з угоди, укладеноє ним
з третьою особою (частина перша ст.402 ЦК Украєни). Проте
може статись так, що укладена комiсiонером угода не виконууться
самою третьою особою. Частина друга статтi 402 ЦК Украєни
передбачау, що комiсiонер не вiдповiдау перед комiтентом за
виконання угоди третьою особою. Перед комiтентом комiсiонер
вiдповiдау лише за дiйснiсть угоди, але не за єє виконання тре-
тьою особою. Тiльки в окремих випадках, коли комiсiонер прий-
мау на себе поруку за виконання зобовязань третьою особою,
вiн буде нести вiдповiдальнiсть перед комiтентом. Ця порука
називауться делькредере (частина друга ст.402 ЦК Украєни) i за-
стосовууться, як правило, в операцiях зовнiшньоє торгiвлi, коли,
наприклад, експортно-iмпортна органiзацiя на зовнiшньоторго-
вельному ринку залучау як комiсiонера iноземну фiрму чи осо-
бисто дiу як комiсiонер.
У випадку порушення третьою особою угоди, укладеноє з нею
комiсiонером, останнiй зобовязаний без зволiкання повiдомити
про це комiтента, зiбрати i забезпечити необхiднi докази, а ко-
мiтент, який отримав таке повiдомлення, вправi вимагати пере-
дачi йому вимог, що мау комiсiонер до цiує особи. Проте для
третьоє особи контрагентом залишауться комiсiонер, а комiтент
виступау лише як особа, якiй комiсiонер передав своє права (ус-
тупка вимоги).
Пiсля виконання доручення комiсiонер повинен передати ко-
мiтенту все одержане по виконаному дорученню, а також за вимо-
272
гою комiтента передати йому всi права щодо третьоє особи, що
випливають з угоди, укладеноє комiсiонером з цiую третьою осо-
бою. Окрiм того, комiсiонер зобовязаний представити комiтен-
товi звiт про виконання доручення (ст.404 ЦК Украєни). Якщо у
комiтента iснують заперечення проти поданого звiту, вiн зобовя-
заний повiдомити про них комiсiонеру протягом трьох мiсяцiв, з
дня одержання звiту. В противному разi звiт вважауться прийня-
тим при вiдсутностi iншоє угоди мiж комiсiонером i комiтентом.
Майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте
комiсiонером за рахунок комiтента, у власнiстю останнього (ст.398
ЦК Украєни). Внаслiдок цього ризик випадковоє загибелi чи зiпсу-
вання даного майна несе комiтент як його власник (ст.130 ЦК
Украєни). На комiсiонера покладауться обовязок забезпечувати
схороннiсть майна комiтента i вживати заходiв щодо охорони
його прав (ст.403 ЦК Украєни). За втрату або пошкодження майна
комiтента комiсiонер несе вiдповiдальнiсть, зобовязаний вiдшко-
дувати заподiянi збитки, якщо не доведе, що втрата або пошкод-
ження майна сталися не з його вини.
За умовами договору або в силу закону на комiсiонера може
бути покладений обовязок застрахувати майно комiтента. Якщо
комiсiонер цього не зробить, а незастраховане майно загине чи
зiпсууться внаслiдок випадкових обставин, то вiн зобовязаний
вiдшкодувати заподiянi комiтентовi збитки в межах тiує суми,
що органи страхування мали виплатити, якщо б майно було за-
страховане.
Комiтент, згiдно з статтею 405 ЦК Украєни, зобовязаний прий-
няти вiд комiсiонера все виконане за дорученням (грошi, речi),
оглянути майно, придбане для нього комiсiонером, i про вияв-
ленi недолiки сповiстити комiсiонеру без зволiкання, звiльнити
комiсiонера вiд зобовязань, взятих ним на себе по виконанню
доручення перед третьою особою (наприклад, взяти на себе борг,
що виник у комiсiонера за кредитними угодами, тощо).
Комiсiйний договiр - сплатний, у звязку з цим одним iз обо-
вязкiв комiтента у виплата винагороди за послуги комiсiонера
(ст.406 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер прийняв на себе поруку
за виконання угоди третьою особою (делькредере), то за цю по-
руку комiсiонер одержуу вiд комiтента окрему винагороду. Розмiр
комiсiйноє винагороди, а також винагороди за делькредере ви-
значауться погодженням сторiн, якщо iнше не встановлено за-
коном. Комiтент зобовязаний компенсувати витрати комiсiоне-
ра, повязанi з транспортуванням, упаковкою речей, проведен-
ням вантажних робiт тощо. Комiсiонер не мау права на вiдшко-
дування витрат по зберiганню майна комiтента, що знаходиться
273
у нього, якщо у законi або договорi не передбачено iнше. Щоб
забезпечити надходження комiсiонеровi платежiв, йому надауться
право утримати належнi йому за договором комiсiє суми з усiх
сум, що надiйшли до нього за рахунок комiтента (ст.408 ЦК
Украєни).
Припинення договору. Договiр комiсiє може бути скасований "
комiтентом в односторонньому порядку в будь-який час. У звязку /
з цим вiн зобовязаний сплатити комiсiонеровi комiсiйну вина- |
городу за укладенi ним до скасування доручення угоди, а також С
вiдшкодувати йому понесенi перед цим витрати. Комiсiйна ви- |
нагорода не сплачууться, якщо комiтент скасуу доручення до т
укладання комiсiонером вiдповiдних угод з третiми особами, є-
Комiсiонер у такому разi мау право лише на вiдшкодування зроб- ||
лених ним витрат, а комiсiйний магазин у тому числi i витрат по ||
зберiганню речi (ст.412 ЦК Украєни). i
Скасувавши доручення, комiтент повинен протягом мiсяця з ;|
дня одержання вiдмови розпорядитися майном, що у у комiсiо- |
нера (частина друга ст.411 ЦК Украєни). Якщо комiтент у зазна- |
чений строк не розпорядиться майном, яке знаходиться у комi- i
сiонера, комiсiонер вправi здати це майно на зберiгання за раху-
нок комiтента чи з метою покриття своєх вимог до комiтента
продати його за можливо бiльш вигiдною для комiтента цiною.
Комiсiонер, на вiдмiну вiд комiтента, не може вiльно i без-
пiдставно вiдмовитись вiд виконання прийнятого доручення. Вiн
вправi це зробити тiльки за наявностi однiує з трьох умов: якщо
це передбачено договором, коли це викликано неможливiстю
виконання доручення або порушенням комiтентом договору
комiсiє (частина перша ст.410 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер
вiдмовиться вiд виконання прийнятого доручення внаслiдок по-
рушення договору комiсiє комiтентом, вiн може одержати як
вiдшкодування понесених витрат, так i комiсiйну винагороду
(частина третя ст.410 ЦК Украєни). За будь-яких обставин комi-
сiонер зобовязаний письмово повiдомити комiтента про свою
вiдмову. Договiр комiсiє зберiгау свою чиннiсть протягом двох
тижнiв з дня одержання комiтентом такого повiдомлення (час-
тина друга ст.410 ЦК Украєни). Комiтент, зi своує сторони, в
межах мiсячного строку з дня одержання вiдмови, зобовязаний
розпорядитися майном пiд загрозою його продажу комiсiонером
або здачi на зберiгання третiм особам за рахунок комiтента. Ко-
мiсiйне доручення припиняуться також у разi смертi комiтента,
визнання його недiуздатним, обмежено дiуздатним, безвiсно
вiдсутнiм, а також внаслiдок припинення юридичноє особи, яка
виступау як комiтент. Проте комiсiонер зобовязаний продовжу-
274
вати виконання даного йому доручення до того часу, поки вiд
правонаступникiв чи представникiв комiтента не надiйдуть
вiдповiднi вказiвки (ст.409 ЦК Украєни).
Види договору комiсiє. Комiсiйна торгiвля здiйснюуться за до-
помогою кiлькох видiв договорiв, якi рiзняться мiж собою за
субуктним складом, предметом, формою i порядком укладання
чи розiрвання договору та за iншими ознаками. Комiсiйна тор-
гiвля подiляуться на такi основнi види: комiсiйна торгiвля не-
продовольчими товарами; комiсiйна торгiвля продовольчими то-
варами; комiсiйна торгiвля продукцiую виробничо-технiчного
призначення тощо. Крiм норм ЦК, кожне з названих видiв регу-
люуться спецiальними нормативними актами.
4. Договiр схову
На вiдмiну вiд договорiв доручення та комiсiє, за якими нада-
ються послуги юридичного характеру, договiр схову належить
до тiує групи договорiв, якi направленi на надання фактичних
послуг.
Поняття договору. За договором схову одна сторона (охоро-
нець) зобовязууться зберiгати майно, передане єй другою сторо-
ною, i повернути це майно в цiлостi (частина перша ст.413 ЦК
Украєни). Договiр схову - реальний, вiдповiдно до цього вiн
набувау чинностi з моменту передачi речi на зберiгання, а не з
часу досягнення згоди про це. Проте договори схову можуть
бути й консесуальними, в основному, мiж органiзацiями, коли
одна органiзацiя бере на себе зобовязання прийняти на схов
майно, що буде передане єй iншою органiзацiую (частина друга
ст.413 ЦК Украєни). Наприклад, договори зi складами, елевато-
рами, холодильниками тощо.
Договiр схову вважауться безоплатним. Але вiн може бути i
сплатним, якщо це спецiально передбачауться законом чи дого-
вором (частина третя ст.413 ЦК Украєни). Мiж громадянами
договiр схову, як правило, безоплатний, але вiн може стати оп-
латним, якщо при укладеннi договору сторони обумовлять це.
iнодi органiзацiє також надають безоплатнi послуги по охоронi
майна, наприклад: зберiгання верхнього одягу в гардеробах те-
атрiв, установ, здача речей в камеру схову готелiв тощо. Якщо
нормативним актом передбачено стягнення органiзацiую плати
за зберiгання майна, то договiр, що укладауться з такою органi-
зацiую, мау бути тiльки сплатним.
Договiр схову належить до розряду двостороннiх договорiв, бо
як в сплатному, так i в безоплатному договорах схову iснують
275
певнi права та обовязки обох сторiн. Зокрема, охоронець зобо-
вязаний забезпечити схороннiсть майна i повернути його другiй
сторонi, яка зобовязана забрати майно, що було на зберiганнi
(ст.421 ЦК Украєни), i вiдшкодувати охоронцевi витрати, не-
обхiднi для збереження майна (частина друга ст.417 ЦК Украє-
ни).
Сторони договору. В договорi схову беруть участь двi сторони
- охоронець та особа, яка передау майно на зберiгання. У ци-
вiльному правi ця особа називауться поклажодавцем. Вiн може
бути як громадянином, так i юридичною особою. Охоронцями
повиннi бути дiуздатнi громадяни та органiзацiє, що мають ста-
тус юридичноє особи. Охороннi функцiє органiзацiя може
здiйснювати в межах своує основноє дiяльностi або як додаткове
зобовязання за iнших договiрних чи позадоговiрних вiдносин.
Зберiгання майна камерами схову на вокзалах, елеваторами, хо-
лодильниками у основною дiяльнiстю цих органiзацiй. Зобовя-
зання по охоронi майна у даному випадку виникау на пiдставi
вiдповiдних договорiв схову. Проте обовязок охорони майна
нерiдко покладауться i на учасникiв iнших правовiдносин. Так,
комiсiонер зобовязаний зберiгати майно комiтента, пiдрядчик
- майно замовника, а перевiзник - вантаж вiдправника. Обо-
вязок цих осiб зберiгати майно виникау не в силу договору схо-
ву, а вiдповiдно до пiдстав договору комiсiє, пiдряду, перевезен-
ня i розглядауться як додатковий елемент основних зобовязань
зазначених контрагентiв.
Зобовязання по зберiганню майна може виникати на пiдставi
прямоє вказiвки закону без укладення договору схову. Наприк-
лад, мiлiцiя чи виконкоми мiсцевих Рад народних депутатiв зо-
бовязанi зберiгати зданi єм знайденi речi протягом шести мiсяцiв
(ст.138 ЦК Украєни); бездоглядна або приблудна худоба пере-
дауться на тимчасове утримання вiдповiдним сiльськогосподар-
ським пiдприумствам, керiвники яких не мають права вiдмови-
тись вiд прийняття худоби (ст.139 ЦК Украєни). Коли схов
здiйснюуться на пiдставi iнших договорiв або на пiдставi вказi-
вок закону, до нього застосовуються правила про договiр схову,
визначенi у частинi першiй статтi 415, статтях 413, 416, 418-422
ЦК Украєни за умови, що iнше не встановлено законом або спе-
цiальними актами (ст.424 ЦК Украєни).
Предмет i обукти договору. Предметом договору схову у по-
слуги, що надаються охоронцем поклажодавцевi та якi направ-
ленi на забезпечення схоронностi майна. Предмет договору схо-
ву не слiд ототожнювати з його обуктами, що передаються на
зберiгання. Такими обуктами можуть бути як iндивiдуально-
276
визначенi речi, так i речi, що мають родовi ознаки. Отже, слiд
особливо наголосити, що залежно вiд того, якарiч передауться
на зберiгання, рiзними бувають i правовi наслiдки в разi єє заги-
белi, псування чи неправомiрних дiй охоронця щодо цiує речi.
Якщо обуктом схову у iндивiдуально-визначена рiч, то власни-
ком єє залишауться поклажодавець. У такому разi, керуючись
статтею 130 ЦК Украєни, ризик випадковоє загибелi речi або
випадкового зiпсування речi несе поклажодавець. Однак части-
на перша статтi 418 ЦК Украєни вносить певнi корективи в це
правило щодо органiзацiй, якi здiйснюють схов в межах своує
основноє дiяльностi (елеватори, холодильники, камери схову).
За випадкову загибель чи зiпсування майна вони несуть вiдпо-
вiдальнiсть навiть при умовi, що його власником залишауться
поклажодавець, бо удиною пiдставою зняття вiдповiдальностi з
таких охоронцiв у дiя непереборноє сили.
Залишаючись власником зданоє на схов iндивiдуально-визна-
ченоє речi, поклажодавець мау право на єє повернення i вiдшко-
дування збиткiв згiдно iз статтями 415, 419 ЦК Украєни. Якщо
на схов здано речi, визначенi в договорi лише родовими ознака-
ми, то при вiдсутностi iншоє угоди цi речi переходять у власнiсть
охоронця (ст.423 ЦК Украєни). Отже, ризик випадковоє загибелi
чи зiпсування таких речей покладауться на охоронця i вiн зобо-
вязаний повернути поклажодавцевi рiвну або обумовлену сто-
ронами кiлькiсть речей того самого роду та якостi, звичайно, за
умови, якщо загибель речей не сталася внаслiдок дiє неперебор-
ноє сили.
Форма договору схову регламентууться статтею 414 ЦК Украє-
ни, що передбачау залежнiсть форми договору вiд вартостi пере-
даного на схов майна, строку та субуктiв договору. Договiр схо-
ву, в якому хоча б однiую стороною у громадянин, укладауться
обовязково у письмовiй формi, якщо вартiсть переданого на
схов майна перевищуу обумовлену на даний перiод суму. Виня-
ток зроблено для речей, якi здаються на короткострокове зберi-
гання в гардероби установ театрiв, єдалень тощо. Замiнником
письмовоє форми тут слугуу видача охоронцем номера або жето-
на (знака легiтимацiє). Недодержання письмовоє форми позбав-
ляу сторони права в разi спору посилатися на показання свiдкiв
для пiдтвердження факту укладання договору. Припустимi лише
письмовi докази. Проте якщо сторони, порушивши форму дого-
вору, не заперечують самого факту укладання договору i спiр
виникау про тотожнiсть речей, переданих на схов, i речей, що
повертау охоронець, допускаються показання свiдкiв (частина
друга ст.414 ЦК Украєни). \
277
Передача на схов майна будь-якоє вартостi пiд час надзвичай-
них обставин (пожежа, повiнь тощо) може доводитися показан-
нями свiдкiв.
Строк. Договiр схову може укладатися на певний строк i без
зазначення строку (ст.415 ЦК Украєни). Строк у договорi схову
встановлюуться в iнтересах поклажодавця. Згiдно з цим вiн може
вимагати вiд охоронця повернення майна достроково незалежно
вiд строку схову. Проте охоронець не мау права вимагати вiд
поклажодавця забрати достроково своу майно. В договорах без
зазначення строку охоронець вправi у будь-який час вiдмови-
тись вiд договору, але зобовязаний надати поклажодавцевi дос-
татнiй строк для одержання ним свого майна.
Права та обовязки сторiн. Охоронець зобовязаний вжити всiх
необхiдних або передбачених договором заходiв для збереження
майна (частина перша ст.416 ЦК Украєни).
Обсяг та характер заходiв, якi повиннi вживатися охоронцем,
визначаються видом договору, а також його ошатнiстю чи без-
оплатнiстю. Наприклад, ломбард мау вжити застережних заходiв
проти псування речей вiд вологостi, молi тощо. Холодильник
повинен забезпечити збереження продуктiв вiдповiдно до
iнструкцiй та санiтарних правил. У безоплатному договорi мiж
громадянами охоронець повинен дбати про передане йому на
схов майно, як про своу власне (частина друга ст.416 ЦК Украє-
ни). Отже, такого охоронця не можна звинувачувати в тому, що
вiн не вжив певних заходiв схоронностi майна, якщо цi заходи
вiн не застосував для збереження власного майна, наприклад: не
провiтрював, не пересипав нафталiном речi тощо. Охоронець не
мау права користуватися зданим на схов майном, якщо це спец-
iально не передбачено договором (частина третя ст.416 ЦК Ук-
раєни). Охоронець зобовязаний повернути майно по закiнченнi
строку схову або за першою вимогою поклажодавця незалежно
вiд строку схову.
Поклажодавець повинен своучасно одержати майно вiд охо-
ронця, тобто взяти назад здане на схов майно пiсля закiнчення
строку, зазначеного в договорi, проте в безстрокових договорах
схову пiсля закiнчення строку зазначеного охоронцем (ст.421 ЦК
Украєни). Невиконання поклажодавцем цього обовязку дау право
охоронцевi продати невитребуване майно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71
цiни i тому не вправi вiдмовитися вiд укладеноє для нього угоди
(ст.400 ЦК Украєни). Комiсiонер повинен виконати всi обовяз-
ки i здiйснити всi права, що випливають з угоди, укладеноє ним
з третьою особою (частина перша ст.402 ЦК Украєни). Проте
може статись так, що укладена комiсiонером угода не виконууться
самою третьою особою. Частина друга статтi 402 ЦК Украєни
передбачау, що комiсiонер не вiдповiдау перед комiтентом за
виконання угоди третьою особою. Перед комiтентом комiсiонер
вiдповiдау лише за дiйснiсть угоди, але не за єє виконання тре-
тьою особою. Тiльки в окремих випадках, коли комiсiонер прий-
мау на себе поруку за виконання зобовязань третьою особою,
вiн буде нести вiдповiдальнiсть перед комiтентом. Ця порука
називауться делькредере (частина друга ст.402 ЦК Украєни) i за-
стосовууться, як правило, в операцiях зовнiшньоє торгiвлi, коли,
наприклад, експортно-iмпортна органiзацiя на зовнiшньоторго-
вельному ринку залучау як комiсiонера iноземну фiрму чи осо-
бисто дiу як комiсiонер.
У випадку порушення третьою особою угоди, укладеноє з нею
комiсiонером, останнiй зобовязаний без зволiкання повiдомити
про це комiтента, зiбрати i забезпечити необхiднi докази, а ко-
мiтент, який отримав таке повiдомлення, вправi вимагати пере-
дачi йому вимог, що мау комiсiонер до цiує особи. Проте для
третьоє особи контрагентом залишауться комiсiонер, а комiтент
виступау лише як особа, якiй комiсiонер передав своє права (ус-
тупка вимоги).
Пiсля виконання доручення комiсiонер повинен передати ко-
мiтенту все одержане по виконаному дорученню, а також за вимо-
272
гою комiтента передати йому всi права щодо третьоє особи, що
випливають з угоди, укладеноє комiсiонером з цiую третьою осо-
бою. Окрiм того, комiсiонер зобовязаний представити комiтен-
товi звiт про виконання доручення (ст.404 ЦК Украєни). Якщо у
комiтента iснують заперечення проти поданого звiту, вiн зобовя-
заний повiдомити про них комiсiонеру протягом трьох мiсяцiв, з
дня одержання звiту. В противному разi звiт вважауться прийня-
тим при вiдсутностi iншоє угоди мiж комiсiонером i комiтентом.
Майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте
комiсiонером за рахунок комiтента, у власнiстю останнього (ст.398
ЦК Украєни). Внаслiдок цього ризик випадковоє загибелi чи зiпсу-
вання даного майна несе комiтент як його власник (ст.130 ЦК
Украєни). На комiсiонера покладауться обовязок забезпечувати
схороннiсть майна комiтента i вживати заходiв щодо охорони
його прав (ст.403 ЦК Украєни). За втрату або пошкодження майна
комiтента комiсiонер несе вiдповiдальнiсть, зобовязаний вiдшко-
дувати заподiянi збитки, якщо не доведе, що втрата або пошкод-
ження майна сталися не з його вини.
За умовами договору або в силу закону на комiсiонера може
бути покладений обовязок застрахувати майно комiтента. Якщо
комiсiонер цього не зробить, а незастраховане майно загине чи
зiпсууться внаслiдок випадкових обставин, то вiн зобовязаний
вiдшкодувати заподiянi комiтентовi збитки в межах тiує суми,
що органи страхування мали виплатити, якщо б майно було за-
страховане.
Комiтент, згiдно з статтею 405 ЦК Украєни, зобовязаний прий-
няти вiд комiсiонера все виконане за дорученням (грошi, речi),
оглянути майно, придбане для нього комiсiонером, i про вияв-
ленi недолiки сповiстити комiсiонеру без зволiкання, звiльнити
комiсiонера вiд зобовязань, взятих ним на себе по виконанню
доручення перед третьою особою (наприклад, взяти на себе борг,
що виник у комiсiонера за кредитними угодами, тощо).
Комiсiйний договiр - сплатний, у звязку з цим одним iз обо-
вязкiв комiтента у виплата винагороди за послуги комiсiонера
(ст.406 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер прийняв на себе поруку
за виконання угоди третьою особою (делькредере), то за цю по-
руку комiсiонер одержуу вiд комiтента окрему винагороду. Розмiр
комiсiйноє винагороди, а також винагороди за делькредере ви-
значауться погодженням сторiн, якщо iнше не встановлено за-
коном. Комiтент зобовязаний компенсувати витрати комiсiоне-
ра, повязанi з транспортуванням, упаковкою речей, проведен-
ням вантажних робiт тощо. Комiсiонер не мау права на вiдшко-
дування витрат по зберiганню майна комiтента, що знаходиться
273
у нього, якщо у законi або договорi не передбачено iнше. Щоб
забезпечити надходження комiсiонеровi платежiв, йому надауться
право утримати належнi йому за договором комiсiє суми з усiх
сум, що надiйшли до нього за рахунок комiтента (ст.408 ЦК
Украєни).
Припинення договору. Договiр комiсiє може бути скасований "
комiтентом в односторонньому порядку в будь-який час. У звязку /
з цим вiн зобовязаний сплатити комiсiонеровi комiсiйну вина- |
городу за укладенi ним до скасування доручення угоди, а також С
вiдшкодувати йому понесенi перед цим витрати. Комiсiйна ви- |
нагорода не сплачууться, якщо комiтент скасуу доручення до т
укладання комiсiонером вiдповiдних угод з третiми особами, є-
Комiсiонер у такому разi мау право лише на вiдшкодування зроб- ||
лених ним витрат, а комiсiйний магазин у тому числi i витрат по ||
зберiганню речi (ст.412 ЦК Украєни). i
Скасувавши доручення, комiтент повинен протягом мiсяця з ;|
дня одержання вiдмови розпорядитися майном, що у у комiсiо- |
нера (частина друга ст.411 ЦК Украєни). Якщо комiтент у зазна- |
чений строк не розпорядиться майном, яке знаходиться у комi- i
сiонера, комiсiонер вправi здати це майно на зберiгання за раху-
нок комiтента чи з метою покриття своєх вимог до комiтента
продати його за можливо бiльш вигiдною для комiтента цiною.
Комiсiонер, на вiдмiну вiд комiтента, не може вiльно i без-
пiдставно вiдмовитись вiд виконання прийнятого доручення. Вiн
вправi це зробити тiльки за наявностi однiує з трьох умов: якщо
це передбачено договором, коли це викликано неможливiстю
виконання доручення або порушенням комiтентом договору
комiсiє (частина перша ст.410 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер
вiдмовиться вiд виконання прийнятого доручення внаслiдок по-
рушення договору комiсiє комiтентом, вiн може одержати як
вiдшкодування понесених витрат, так i комiсiйну винагороду
(частина третя ст.410 ЦК Украєни). За будь-яких обставин комi-
сiонер зобовязаний письмово повiдомити комiтента про свою
вiдмову. Договiр комiсiє зберiгау свою чиннiсть протягом двох
тижнiв з дня одержання комiтентом такого повiдомлення (час-
тина друга ст.410 ЦК Украєни). Комiтент, зi своує сторони, в
межах мiсячного строку з дня одержання вiдмови, зобовязаний
розпорядитися майном пiд загрозою його продажу комiсiонером
або здачi на зберiгання третiм особам за рахунок комiтента. Ко-
мiсiйне доручення припиняуться також у разi смертi комiтента,
визнання його недiуздатним, обмежено дiуздатним, безвiсно
вiдсутнiм, а також внаслiдок припинення юридичноє особи, яка
виступау як комiтент. Проте комiсiонер зобовязаний продовжу-
274
вати виконання даного йому доручення до того часу, поки вiд
правонаступникiв чи представникiв комiтента не надiйдуть
вiдповiднi вказiвки (ст.409 ЦК Украєни).
Види договору комiсiє. Комiсiйна торгiвля здiйснюуться за до-
помогою кiлькох видiв договорiв, якi рiзняться мiж собою за
субуктним складом, предметом, формою i порядком укладання
чи розiрвання договору та за iншими ознаками. Комiсiйна тор-
гiвля подiляуться на такi основнi види: комiсiйна торгiвля не-
продовольчими товарами; комiсiйна торгiвля продовольчими то-
варами; комiсiйна торгiвля продукцiую виробничо-технiчного
призначення тощо. Крiм норм ЦК, кожне з названих видiв регу-
люуться спецiальними нормативними актами.
4. Договiр схову
На вiдмiну вiд договорiв доручення та комiсiє, за якими нада-
ються послуги юридичного характеру, договiр схову належить
до тiує групи договорiв, якi направленi на надання фактичних
послуг.
Поняття договору. За договором схову одна сторона (охоро-
нець) зобовязууться зберiгати майно, передане єй другою сторо-
ною, i повернути це майно в цiлостi (частина перша ст.413 ЦК
Украєни). Договiр схову - реальний, вiдповiдно до цього вiн
набувау чинностi з моменту передачi речi на зберiгання, а не з
часу досягнення згоди про це. Проте договори схову можуть
бути й консесуальними, в основному, мiж органiзацiями, коли
одна органiзацiя бере на себе зобовязання прийняти на схов
майно, що буде передане єй iншою органiзацiую (частина друга
ст.413 ЦК Украєни). Наприклад, договори зi складами, елевато-
рами, холодильниками тощо.
Договiр схову вважауться безоплатним. Але вiн може бути i
сплатним, якщо це спецiально передбачауться законом чи дого-
вором (частина третя ст.413 ЦК Украєни). Мiж громадянами
договiр схову, як правило, безоплатний, але вiн може стати оп-
латним, якщо при укладеннi договору сторони обумовлять це.
iнодi органiзацiє також надають безоплатнi послуги по охоронi
майна, наприклад: зберiгання верхнього одягу в гардеробах те-
атрiв, установ, здача речей в камеру схову готелiв тощо. Якщо
нормативним актом передбачено стягнення органiзацiую плати
за зберiгання майна, то договiр, що укладауться з такою органi-
зацiую, мау бути тiльки сплатним.
Договiр схову належить до розряду двостороннiх договорiв, бо
як в сплатному, так i в безоплатному договорах схову iснують
275
певнi права та обовязки обох сторiн. Зокрема, охоронець зобо-
вязаний забезпечити схороннiсть майна i повернути його другiй
сторонi, яка зобовязана забрати майно, що було на зберiганнi
(ст.421 ЦК Украєни), i вiдшкодувати охоронцевi витрати, не-
обхiднi для збереження майна (частина друга ст.417 ЦК Украє-
ни).
Сторони договору. В договорi схову беруть участь двi сторони
- охоронець та особа, яка передау майно на зберiгання. У ци-
вiльному правi ця особа називауться поклажодавцем. Вiн може
бути як громадянином, так i юридичною особою. Охоронцями
повиннi бути дiуздатнi громадяни та органiзацiє, що мають ста-
тус юридичноє особи. Охороннi функцiє органiзацiя може
здiйснювати в межах своує основноє дiяльностi або як додаткове
зобовязання за iнших договiрних чи позадоговiрних вiдносин.
Зберiгання майна камерами схову на вокзалах, елеваторами, хо-
лодильниками у основною дiяльнiстю цих органiзацiй. Зобовя-
зання по охоронi майна у даному випадку виникау на пiдставi
вiдповiдних договорiв схову. Проте обовязок охорони майна
нерiдко покладауться i на учасникiв iнших правовiдносин. Так,
комiсiонер зобовязаний зберiгати майно комiтента, пiдрядчик
- майно замовника, а перевiзник - вантаж вiдправника. Обо-
вязок цих осiб зберiгати майно виникау не в силу договору схо-
ву, а вiдповiдно до пiдстав договору комiсiє, пiдряду, перевезен-
ня i розглядауться як додатковий елемент основних зобовязань
зазначених контрагентiв.
Зобовязання по зберiганню майна може виникати на пiдставi
прямоє вказiвки закону без укладення договору схову. Наприк-
лад, мiлiцiя чи виконкоми мiсцевих Рад народних депутатiв зо-
бовязанi зберiгати зданi єм знайденi речi протягом шести мiсяцiв
(ст.138 ЦК Украєни); бездоглядна або приблудна худоба пере-
дауться на тимчасове утримання вiдповiдним сiльськогосподар-
ським пiдприумствам, керiвники яких не мають права вiдмови-
тись вiд прийняття худоби (ст.139 ЦК Украєни). Коли схов
здiйснюуться на пiдставi iнших договорiв або на пiдставi вказi-
вок закону, до нього застосовуються правила про договiр схову,
визначенi у частинi першiй статтi 415, статтях 413, 416, 418-422
ЦК Украєни за умови, що iнше не встановлено законом або спе-
цiальними актами (ст.424 ЦК Украєни).
Предмет i обукти договору. Предметом договору схову у по-
слуги, що надаються охоронцем поклажодавцевi та якi направ-
ленi на забезпечення схоронностi майна. Предмет договору схо-
ву не слiд ототожнювати з його обуктами, що передаються на
зберiгання. Такими обуктами можуть бути як iндивiдуально-
276
визначенi речi, так i речi, що мають родовi ознаки. Отже, слiд
особливо наголосити, що залежно вiд того, якарiч передауться
на зберiгання, рiзними бувають i правовi наслiдки в разi єє заги-
белi, псування чи неправомiрних дiй охоронця щодо цiує речi.
Якщо обуктом схову у iндивiдуально-визначена рiч, то власни-
ком єє залишауться поклажодавець. У такому разi, керуючись
статтею 130 ЦК Украєни, ризик випадковоє загибелi речi або
випадкового зiпсування речi несе поклажодавець. Однак части-
на перша статтi 418 ЦК Украєни вносить певнi корективи в це
правило щодо органiзацiй, якi здiйснюють схов в межах своує
основноє дiяльностi (елеватори, холодильники, камери схову).
За випадкову загибель чи зiпсування майна вони несуть вiдпо-
вiдальнiсть навiть при умовi, що його власником залишауться
поклажодавець, бо удиною пiдставою зняття вiдповiдальностi з
таких охоронцiв у дiя непереборноє сили.
Залишаючись власником зданоє на схов iндивiдуально-визна-
ченоє речi, поклажодавець мау право на єє повернення i вiдшко-
дування збиткiв згiдно iз статтями 415, 419 ЦК Украєни. Якщо
на схов здано речi, визначенi в договорi лише родовими ознака-
ми, то при вiдсутностi iншоє угоди цi речi переходять у власнiсть
охоронця (ст.423 ЦК Украєни). Отже, ризик випадковоє загибелi
чи зiпсування таких речей покладауться на охоронця i вiн зобо-
вязаний повернути поклажодавцевi рiвну або обумовлену сто-
ронами кiлькiсть речей того самого роду та якостi, звичайно, за
умови, якщо загибель речей не сталася внаслiдок дiє неперебор-
ноє сили.
Форма договору схову регламентууться статтею 414 ЦК Украє-
ни, що передбачау залежнiсть форми договору вiд вартостi пере-
даного на схов майна, строку та субуктiв договору. Договiр схо-
ву, в якому хоча б однiую стороною у громадянин, укладауться
обовязково у письмовiй формi, якщо вартiсть переданого на
схов майна перевищуу обумовлену на даний перiод суму. Виня-
ток зроблено для речей, якi здаються на короткострокове зберi-
гання в гардероби установ театрiв, єдалень тощо. Замiнником
письмовоє форми тут слугуу видача охоронцем номера або жето-
на (знака легiтимацiє). Недодержання письмовоє форми позбав-
ляу сторони права в разi спору посилатися на показання свiдкiв
для пiдтвердження факту укладання договору. Припустимi лише
письмовi докази. Проте якщо сторони, порушивши форму дого-
вору, не заперечують самого факту укладання договору i спiр
виникау про тотожнiсть речей, переданих на схов, i речей, що
повертау охоронець, допускаються показання свiдкiв (частина
друга ст.414 ЦК Украєни). \
277
Передача на схов майна будь-якоє вартостi пiд час надзвичай-
них обставин (пожежа, повiнь тощо) може доводитися показан-
нями свiдкiв.
Строк. Договiр схову може укладатися на певний строк i без
зазначення строку (ст.415 ЦК Украєни). Строк у договорi схову
встановлюуться в iнтересах поклажодавця. Згiдно з цим вiн може
вимагати вiд охоронця повернення майна достроково незалежно
вiд строку схову. Проте охоронець не мау права вимагати вiд
поклажодавця забрати достроково своу майно. В договорах без
зазначення строку охоронець вправi у будь-який час вiдмови-
тись вiд договору, але зобовязаний надати поклажодавцевi дос-
татнiй строк для одержання ним свого майна.
Права та обовязки сторiн. Охоронець зобовязаний вжити всiх
необхiдних або передбачених договором заходiв для збереження
майна (частина перша ст.416 ЦК Украєни).
Обсяг та характер заходiв, якi повиннi вживатися охоронцем,
визначаються видом договору, а також його ошатнiстю чи без-
оплатнiстю. Наприклад, ломбард мау вжити застережних заходiв
проти псування речей вiд вологостi, молi тощо. Холодильник
повинен забезпечити збереження продуктiв вiдповiдно до
iнструкцiй та санiтарних правил. У безоплатному договорi мiж
громадянами охоронець повинен дбати про передане йому на
схов майно, як про своу власне (частина друга ст.416 ЦК Украє-
ни). Отже, такого охоронця не можна звинувачувати в тому, що
вiн не вжив певних заходiв схоронностi майна, якщо цi заходи
вiн не застосував для збереження власного майна, наприклад: не
провiтрював, не пересипав нафталiном речi тощо. Охоронець не
мау права користуватися зданим на схов майном, якщо це спец-
iально не передбачено договором (частина третя ст.416 ЦК Ук-
раєни). Охоронець зобовязаний повернути майно по закiнченнi
строку схову або за першою вимогою поклажодавця незалежно
вiд строку схову.
Поклажодавець повинен своучасно одержати майно вiд охо-
ронця, тобто взяти назад здане на схов майно пiсля закiнчення
строку, зазначеного в договорi, проте в безстрокових договорах
схову пiсля закiнчення строку зазначеного охоронцем (ст.421 ЦК
Украєни). Невиконання поклажодавцем цього обовязку дау право
охоронцевi продати невитребуване майно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71