Заробітна плата, як правило, визначається у грошово-
му виразі та виплачується у грошових знаках, що мають
законний обіг на території. України. Як виняток із цього
правила колективним договоров може бути передбачено
часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не

598

нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями,
де така виплата, що еквівалентна оплаті праці в грошово-
му виразі, е звичайною або бажаною для працівників, крім
товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів
України (затверджений постановою від 3 квітня 1993 р..
№ .244 (244-93-п), зміни внесено постановою від 3 квітня
1996 р. № 400).

Поряд із цим заборонено виплачувати заробітну плату
у формі боргових зобов'язань і розписок або в будь-якій
іншій формі, крім банківських чеків, у встановленому по-
рядку (ст. 23 Закону).

При неможливості стягнення натурою заборгованості по
заробітній платі, що виплачувалась у такій формі, її нале-
жить стягувати в грошовому еквіваленті заробітної пла-
ти, виходячи з якої була нарахована оплата натурою.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навес-
ти в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні
сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і спла-
та прибуткового податку з громадян є відповідно обов'яз-
ком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену су-
му без утримання цього податку й інших обов'язкових
платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

7. Оскільки відповідно до ст.97 КЗпП форми і систе-
ми оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки,
схеми посадових окладів, умови запровадження й розмі-
ри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочу-
вальних, компенсаційних і гарантійних виплат встанов-
люються підприємствами, установами, організаціями само-
стійно в колективному договорі, а у випадку, коли його
не укладено, власником або уповноваженим ним органом
за погодженням із профспілковим органом, що представ-
ляє інтереси більшості працівників, або, за його відсутності,
з іншим органом, уповноваженим на представництво тру-
довим колективом, з урахуванням загальних положень
законодавства про оплату праці, суд у разі вирішення
спорів з цих питань має з'ясовувати, чи були і як саме вони
врегульовані у зазначеному порядку та чи було при цьо-
му додержано норм і гарантій, передбачених законодав-
ством, генеральною й галузевою (регіональною) угодами.
При їх недодержанні застосовуються відповідно норми і
гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галу-
зевою (регіональною) угодами.

Слід також враховувати, що умови та розмір оплати
праці працівників установ і організацій, які фінансуються
з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

599

8. При вирішенні спорів про виплату премій, винагоро-
ди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надба-
вок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових
актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Пра-
цівники, на яких поширюються зазначені нормативно-пра-
вові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір
останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов,
передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів
у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в то-
му разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю
' певних коштів чи фінансування.

9. Звільнення у зв'язку зі змінами в організації вироб-
ництва і праці (п.1 ст.40 КЗпП) особи, яка досягла пен-
сійного віку, не припиняє її конституційного права на пра-
цю, тому суд не може відмовити їй із цих підстав у задово-
ленні її вимог про виплату середньої заробітної плати на
період працевлаштування у визначених ст.49-3 КЗпП ме-
жах незалежно від того, чи одержує ця особа пенсію.

На працівників, які звільнені за п.1 ст.40 КЗпП з ро-
боти за сумісництвом, передбачене ст.49-3 КЗпП правило
про збереження заробітної плати не поширюється (крім
вихідної допомоги), оскільки їх не можна віднести до ка-
тегорії працівників, що потребують працевлаштування, в
розумінні чинного законодавства.

10. Якщо буде встановлено, що на порушення ст.46
КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних
підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням
виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов ос-
таннього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробіт-
ної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

11. При припиненні трудового договору вихідна допо-
мога виплачується у випадках і розміріы передбачених як
ст.44 КЗпП, так і іншими нормами закону.

Наприклад, при звільненні державного службовця у
зв'язку з досягненням граничного віку перебування на
державній службі вихідна допомога виплачується йому не
за ст.44 КЗпП, а згідно зі ст.37 Закону ЫПро державну
службуы.

Працівникові, який звільняється за станом здоров'я,
вихідна допомога на підставі ст.44 КЗпП виплачується в
тому разі, коли трудовий договір із ним розривається з
ініціативи роботодавця за п.2 ст.40 КЗпП. Е

Якщо ж трудовий договір розривається на вимогу пра-
цівника внаслідок порушення роботодавцем законодав-
ства про охорону праці, вихідна допомога стягується на

600

його користь у розмірі тримісячного середнього заробіт-
ку, коли колективним договором не* передбачено більшого
її розміру.

12. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статей
21, 22 Закону (108/95-ВР) роботодавець не може в одно-
сторонньому порядку приймати рішення з питань оплати
праці, які погіршують умови, встановлені законодавством,
угодами і колективним договором. Розмір заробітної пла-
ти за працю може бути нижчим за встановлений трудо-
вим договором та мінімальний розмір заробітної плати
тільки в разі невиконання норм виробітку, виготовлення
продукції, що виявилась браком, та з інших передбачених
чинним законодавством причин, які мали місце з вини
працівника.

Оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у
зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч.З
ст.32 КЗпП), введенні нових або зміні діючих умов опла-
ти праці у бік погіршення (ст.103 КЗпП) роботодавець по-
винен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два
місяці до їх запровадження, порушення цього строку мо-
же бути підставою для задоволення вимог працівника про
оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на
який було скорочено зазначений строк попередження.

Зі змісту ст.103 КЗпП не вбачається, що її правила не
застосовуються у випадках зміни робітникові розряду на
підставі ч.5 ст.96 КЗпП або зменшення службовцю поса-
дового окладу за результатами атестації згідно з ч. 6 цієї
статті.

13. Розглядаючи позови про оплату праці членів вироб-
ничих бригад, суди повинні виходити з того, що заробіток
за колективні результати праці визначається відповідно до
чинних на підприємстві систем її оплати і форм матері-
ального заохочення, а його розподіл між членами бригади
провадиться з урахуванням присвоєних їм кваліфікацій-
них розрядів, годинних тарифних ставок, фактично відпра-
цьованого часу і коефіцієнта трудової участі (якщо він був
установлений). Відповідачем у такому спорі є не бригада,
а підприємство як сторона в трудовому договорі (ст.21
КЗпП).

Якщо відповідно до ст.252-7 КЗпП колективний заро-
біток розподіляється із застосуванням коефіцієнта трудо-
вої участі, затвердженого колективом бригади, спори її
членів, пов'язані з незгодою із цим коефіцієнтом, вирішу-
ються з урахуванням обставин, виходячи з яких він був
установлений, а також його відповідності загальним по-

6&1




ложенням щодо розміру заробітної плати (ч.2 ст.94
КЗпП). '

14. Згідно зі ст. 102-1 КЗпП працівники, які працюють
за сумісництвом (виконують крім основної у вільний від
неї час і іншу роботу на умовах трудового договору в того
самого чи іншого роботодавця), одержують заробітну пла-
ту за фактично виконану роботу без обмеження її певним
розміром. Сумісники мають право на оплату фактично
виконаної роботи й тоді, коли було порушено встановлені
для певної категорії працівників обмеження для роботи за
сумісництвом. Такі порушення за певних умов можуть бути
підставою для припинення трудового договору за сумісниц-
твом.

Визначені Кабінетом Міністрів України відповідно до
ст.102-1 КЗпП умови роботи за сумісництвом, у тому числі
щодо її тривалості, яка протягом місяця не повинна пере-
вищувати половину місячної норми робочого часу, поши-
рюються лише на працівників державних підприємств, ус-
танов і організацій.

Робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з
денною формою навчання, не е сумісництвом і оплачується
на загальних підставах.

15. Роз'яснити судам, що в тому разі, коли умови про
розміри доплат за виконання працівником поряд з основ-
ною роботою додаткової, роботи за іншою професією чи по-
садою (суміщення професій, посад) або обов'язків тимча-
сово відсутнього працівника без звільнення від основної ро-
боти не були визначені відповідно до ст.105 КЗпП у
колективному договорі, чи погоджені інакше за відсутності
останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за роз-
порядженням власника або з його відомаы визначається су-
дом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а та-
кож ступеня використання робочого часу та 'тарифної став-
ки працівника.

При цьому слід мати на увазі, що згідно з п.5 постанови
Кабінету Міністрів України і Національного банку Украї-
ни від 31 серпня 1996 р. № 1033 (з "наступними змінами)
на період погашення заборгованості по заробітній платі
працівникам бюджетних установ, умови оплати праці яких
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29
травня 1996 р. № 565 ЫПро упорядкування умов оплати
праці працівників окремих галузей бюджетної сфериы, доп-
лати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх праців-
ників та суміщення професій (посад) здійснюються в розмірі
до ЗО відсотків посадового окладу (тарифної ставки).

602 -

Зазначені правила не застосовуються, коли йдеться про
виконання робітниками і службовцями робіт різної ква-
ліфікації, оплата за які провадиться згідно зі ст.104 КЗпП.

16. Нри вирішенні спорів про оплату роботи в надуроч-
ний час судам слід мати на увазі, що передбачене ч.4 ст.106
КЗпП ( 322-08 ) положення про заборону компенсації на-
дурочних робіт шляхом надання відгулу поширюється і
на випадки їх виконання у святкові, неробочі та вихідні
дні. В разі проведення таких робіт за розпорядженням або
з відома роботодавця години роботи понад нормальну три-
валість робочого дня, а в разі підсумованого обліку робо-
чого часу понад установлений робочий час в обліковому
періоді оплачуються при погодинній системі оплати праці
у подвійному розмірі годинної ставки, а при відрядній си-
стемі З шляхом доплати 100 відсотків тарифної ставки
працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого
здійснюється за погодинною системою (ст.106 КЗпП), і в
тому разі, коли ці роботи було виконано без додержання
умов і порядку залучення до них.

Робота працівника з неповним робочим днем понад
передбачений трудовим договором час, але в межах ус-
тановленої законодавством тривалості повного робочого
дня не вважається надурочною і оплачується в одинар-
ному розмірі.

Так само не є надурочною робота працівника з ненор-
мованим робочим днем понад установлену норму робочо-
го часу, крім випадків виконання за дорученням робото-
давця роботи, що не входила до кола його обов'язків.

Працівникам, які залучались до роботи у святковий чи
неробочий день, вона оплачується за години, відпрацьовані
в ці дні: відрядникам за подвійними відрядними розцін-
ками; тим, чия праця оплачується за годинними або ден- Е
ними ставками, у розмірі подвійної такої ставки, а тим, хто
одержує місячний оклад, у розмірі одинарної годинної або
денної ставки понад оклад, якщо ця робота провадилась у
межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної
такої ставки, якщо цю норму було перевищено.

На бажання працівника, який працював у святковий або
неробочий день, йому може бути надано інший день відпо-
чинку за умови, що робота в цей день виконувалась понад
установлену місячну норму робочого часу.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за зго-
дою сторін, наданням іншого дня відпочинку або.в грошовій
формі у подвійному розмірі.

603

17. У справах за позовами про оплату простою необхі-
дно виходити як із правил ст.113 КЗпП, так і з відповід-
них норм інших актів законодавства, маючи на увазі, зок-
рема, таке:

1) оплата часу простою не з вини працівника у розмірі
не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йо-
му розряду ставиться у залежність від повідомлення ним
про початок простою власника або уповноважений ним ор-
ган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі,
коли не йдеться про простій певного структурного підроз-
ділу чи всього підприємства;

2) за час простою, коли виникла виробнича ситуація, не-
безпечна для здоров'я чи життя працівника або для лю-
дей, які його оточують, і навколишнього природного сере-,
довигца не з вини працівника, за ним зберігається середній
заробіток;

3) відповідно до ч.З ст.84 КЗпП у разі простою підприє-
мства (установи, організації) з не залежних від працівників
причин власник або уповноважений ним орган (роботода-
вець) може у визначеному колективним договором порядку
надавати відпустки без збереження або з частковим збе-
реженням заробітної плати. За цих умов надання відпус-
тки не ставиться у залежність від подання працівником
Заяви і термін перебування в ній не входить до часу опла-
чуваного простою, якщо це передбачено колективним до-
говором;

4) простій з вини працівника в будь-якому разі оплаті
не підлягає.

18. Необхідно мати на увазі, що положення ст.114
КЗпП проЗбереження середнього заробітку за працівником,
переведеним на нижчеоплачувану роботу, "протягом двох
тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не пе-
редбачено законодавством, і в тому разі, коли переведення
мало місце з ініціативи самого працівника.

За потерпілими, тимчасово переведеними згідно з виснов-
ком лікарсько-консультативної комісії на легшу нижчео-
плачувану роботу, середньомісячний заробіток ізберігається
на термін, визначений цією комісією, або до встановлення ме-
дико-соціальною експертною комісією стійкої повної (част-
кової) втрати професійної працездатності не на підставі
ст.114 КЗпП, а відповідно до ст.170 цього Кодексу і Пра-
вил відшкодування власником підприємства, установи і
організації або уповноваженим ним органом шкоди, запо-
діяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з

604

виконанням ним трудових обов'язків, затверджених по-
становою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.
.№ 472 (з наступними змінами).

За змістом ст.114 КЗпП при переміщенні працівника
(ч.2 ст.32 КЗпП) йому провадиться доплата до поперед-
нього середнього заробітку протягом двох місяців з дня
переміщення, якщо на новому робочому місці він належно
виконує свої трудові обов'язки, але його заробіток зменшив-
ся з не залежних від нього причин.

19. При вирішенні спорів про доплату за роботу в нічний
час судам належить виходити з положень статей 54, 108
КЗпП і враховувати, що нічним вважається час із 10-ї го-
дини вечора до 6-ї години ранку і робота в такий час має
оплачуватись роботодавцем у підвищеному розмірі, вста-
новленому генеральною, галузевою, регіональною угодами
або колективним договором, але в будь-якому разі не нижче
від 20 відсотків тарифної ставки (окладу) працівника за
кожну годину. Оплата в зазначеному розмірі провадиться
незалежно від того, скільки годин робочого часу припадає
на нічний час.

20. Установивши при розгляді справи про стягнення
заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при
звільненні, що працівникові не були виплачені належні йо-
му від підприємства, установи, організації суми в день
звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступ-
ного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про
розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь
працівника середній заробіток за весь період затримки роз-
рахунку, а при непроведенні його до розгляду справи З по
день постановлення рішення, якщо роботодавець не дове-
де відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність
коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникнен-
ням спору про розмір належних до виплати сум вимоги
про відповідальність за затримку розрахунку підлягають
задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на ко-
ристь позивача або такого висновку Дійде суд, що розгля-
дає справу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74