В той же час практика застосування КЗпП 1922 р. пiшла шляхом застосування до трудових спорiв цивiльноє трирiчноє позовноє давностi. В 1927 р. Пленум Верховного Суду РРФСР запропонував судам застосовувати скорочений тримiсячний строк давностi в справах про звiльнення i про оплату за надурочнi роботи. В 1927 i 1928 рр. в деяких союзних республiках, в тому числi в РРФСР i Украєнськiй РСР, були прийнятi постанови про застосування шестимiсячного давнiсного строку по цих двох категорiях трудових спорiв.
Нарештi, постановою ЦВК РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi Правила про розгляд трудових спорiв, якi встановили скороченi строки давностi в два тижнi, мiсяць i три мiсяцi для всiх трудових спорiв.
Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 31 сiчня 1957 р. було затверджене Положення про порядок розгляду трудових спорiв, яким Правила 1928 р. були скасованi, а разом з ними втратили значення заснованi на Правилах статтi КЗпП про позовну давнiсть.
КЗпП 1971 р. знову повернувся до питання строкiв.
Працiвник може звернутись iз заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного (мiського) суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзна-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
462
тися про порушення свого права, а у справах про звiльнення - в мiсячний строк з дня вручення йому копiє наказу про звiльнення або з дня видачi трудовоє книжки.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працiвника матерiальноє шкоди, заподiяноє пiдприумству, встановлюуться строк в один рiк з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди. Цей же строк застосовууться i при зверненнi до суду вищого органу або прокурора.
У разi пропуску з поважних причин строкiв районний (мiський) суд може поновити єх.
Порядок обчислення строкiв позовноє давностi i процесуальних строкiв визначауться трудовим i процесуальним законодавством. Строки, що встановленi законом або призначаються судом, обчислюються роками, мiсяцями, тижнями i днями. Строк може визначатись також вказiвкою на подiю, яка повинна обов'язково настати, наприклад повернення жiнки з вiдпустки по вагiтностi i пологах.
Строк, що обчислюуться роками, закiнчууться у вiдповiдний мiсяць i число останнього року строку. Так, при укладаннi строкового трудового договору 17 липня 1999 р. на три роки його строк закiнчууться 17 липня 2002 р.
Строк, що обчислюуться мiсяцями, минау вiдповiдного числа останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, що обчислюуться мiсяцями, припадау на такий мiсяць, який не мау вiдповiдного числа, то строк минау в останнiй день цього мiсяця. Це правило застосовууться i тодi, коли строк обчислюуться роками.
Строк, що обчислюуться тижнями, розпочинауться з дня, що у наступним за тим днем, з якого починауться строк. Закiнчууться строк у той самий за назвою день, з якого було визначено його початок, наприклад понедiлок.
Перебiг строкiв, якi визначенi календарними днями, розпочинауться з дня, що у наступним пiсля календарноє дати, яка визначау його початок. Наприклад, в разi незгоди сторони трудового спору з рiшенням КТС воно може бути оскаржене до народного суду у десятиденний строк з дня вручення сторонi копiє або витягу з рiшення КТС. До цього десятиденного строку включаються всi календарнi днi, в тому числi святковi, вихiднi та неробочi. Якщо ж кiнець строку припадау на неробочий день, то останнiм днем строку вважауться перший за ним робочий день.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
463
5. Розгляд судом спорiв про поновлення на роботi
Основним видом трудових спорiв, що розглядаються судовими органами, у спори про поновлення на роботi. Працiвники, звiльненi з роботи, незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, або переведенi на iншу роботу, якщо вони вважають таке звiльнення або переведення незаконним, мають право звернутись до суду з позовом про поновлення на роботi.
Вiдповiдно до ст. 235 КЗпП поновленню на роботi пiдлягау працiвник, який був звiльнений без законноє пiдстави або незаконно переведений на iншу роботу.
Поновлення на роботi полягау в тому, що працiвнику на-доуться та ж робота, яку вiн виконував до звiльнення його з роботи. При цьому слiд мати на увазi, що суд, як i .будь-який iнший орган по розгляду трудових спорiв, не мау адмiнiстративних повноважень, тому вiн не може скасовувати накази, змiнювати пiдстави розiрвання трудового договору. Якщо звiльнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу i не змiнюючи пiдстав припинення трудового договору, зобов'язаний поновити працiвника на попереднiй роботi.
Незаконно звiльнений працiвник не поновлюуться на попереднiй роботi лише тодi, коли повнiстю лiквiдоване пiдприумство. Навiть у випадку скорочення чисельностi або штату працiвникiв, при реорганiзацiє пiдприумства незаконно звiльнений працiвник пiдлягау поновленню на попереднiй роботi. Не може викликати вiдмову в поновленнi на попереднiй роботi також наявнiсть у працiвника iншоє роботи, на якiй вже працюу звiльнений, якщо внаслiдок звiльнення з роботи порушенi права працiвника.
Лише у випадку, коли працiвник звiльнений без законноє пiдстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попереднiй роботi неможливе через лiквiдацiю пiдприумства, орган, що розглядау трудовий спiр, зобов'язуу лiквiдацiйну комiсiю або власника чи уповноважений ним орган, а в певних випадках правонаступника виплатити працiвнику заробiтну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно працiвник визнауться звiльненим вiдповiдно до п. 1 ст. 40 КЗпП, внаслiдок чого на працiвника поширюються пiльги та компенсацiє, передбаченi щодо працiвникiв, звiльнених за цiую пiдставою.
При розглядi справ про поновлення на роботi суд своєм рiшенням не може створити чи надати сторонам якiсь права,
464
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
яких у них до виникнення спору не було. В разi вiдсутностi порушення прав суд вiдмовляу працiвнику у задоволеннi його вимог. Але коли трудовi права працiвника порушенi, суд зобов'язаний єх захистити, що здiйснюуться шляхом поновлення працiвника на попереднiй роботi.
Моментом, з якого незаконно звiльненого працiвника слiд вважати поновленим на роботi, у день видання наказу про звiльнення, а не день винесення судом рiшення. Це означау, що весь час вимушеного прогулу зараховууться до трудового стажу i за весь цей час на користь працiвника стягууться заробiтна плата. Ст. 235 КЗпП лише обмежуу, що заробiтна плата за час вимушеного прогулу може бути стягнена не бiльш як за один рiк. Але коли заява про поновлення на роботi розглядауться бiльше одного року не з вини працiвника, орган, який розглядау трудовий спiр, може винести рiшення про виплату заробiтку за весь час вимушеного прогулу.
Обчислення середнього заробiтку за час вимушеного прогулу провадиться вiдповiдно до Порядку обчислення середньоє заробiтноє плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого 1995 р. № 100. Середньомiсячна заробiтна плата обчислюуться виходячи з виплат за останнi два календарнi мiсяцi роботи, що передують мiсяцю звiльнення працiвника з роботи.
До середньомiсячноє заробiтноє плати включаються: основна заробiтна плата, доплати i надбавки (за надурочну роботу та роботу в нiчний час; сумiщення професiй i посад; розширення зон обслуговування або виконання пiдвищених обсягiв робiт робiтниками-почасовиками; високi досягнення в працi (високу професiйну майстернiсть); умови працi; iнтенсивнiсть працi;
керiвництво бригадою, вислугу рокiв та iн.); виробничi премiє та премiє за економiю конкретних видiв палива, електроенергiє i топливноє енергiє; винагорода за пiдсумками рiчноє роботи пiдприумства та вислугу рокiв тощо. Щомiсячнi премiє включаються в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомостю на заробiтну плату. Премiє, якi виплачуються за тривалiший промiжок часу, включаються в частинi, що припадау на розрахунковий перiод.
Не враховуються в середнiй заробiтнiй платi виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працiвникiв (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
465
виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачууться працiвникам, якi виконують обов'язки тимчасово вiдсутнього працiвника пiдприумства або його структурного пiдроздiлу i не у штатними заступниками); одноразовi виплати (компенсацiя за невикористану вiдпустку, матерiальна допомога, допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю, вихiдна допомога тощо); компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проєзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових);
премiє за винаходи i рацiоналiзаторськi пропозицiє, за сприяння впровадженню винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй, за впровадження новоє технiки i технологiє, за збирання i здавання брухту чорних, кольорових i дорогоцiнних металiв, збирання i здавання на вiдновлення вiдпрацьованих деталей машин, автомобiльних шин, введення в дiю виробничих потужностей та об'уктiв будiвництва (за винятком тих премiй працiвникам будiвельних органiзацiй, що виплачуються у складi премiй за результатами господарськоє дiяльностi); грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
пенсiє, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати; лiтературний гонорар штатним працiвникам газет i журналiв, що сплачууться за авторським договором; вартiсть безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування; дотацiє на обiди, проєзд, вартiсть оплачених пiдприумством путiвок до санаторiєв i будинкiв вiдпочинку; виплати, пов'язанi з ювiлейними датами, днем народження, за довголiтню i бездоганну трудову дiяльнiсть, активну громадську роботу тощо; вартiсть безоплатного надання деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на єх вiдшкодування;
заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення єє до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством); суми вiдшкодування шкоди, заподiяноє працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я; доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно пiдприумства.
При обчисленнi середньоє заробiтноє плати за останнi два мiсяцi також не враховуються виплати за час, протягом якого
466
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
зберiгауться середнiй заробiток працiвника (за час виконання державних i громадських обов'язкiв, щорiчноє i додатковоє вiдпусток, вiдрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю.
Нарахування виплат, що обчислюються iз середньоє заробiтноє плати за останнi два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробiтку на число робочих днiв або годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днiв, що мають бути оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна (годинна) заробiтна плата визначауться дiленням заробiтноє плати за фактично вiдпрацьованi протягом двох мiсяцiв робочi (календарнi) днi на число робочих днiв (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днiв за цей перiод.
У випадку пiдвищення тарифних ставок i посадових окладiв на пiдприумствi вiдповiдно до актiв законодавства, а також за рiшеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому перiодi, протягом якого за працiвником зберiгауться середнiй заробiток, заробiтна плата, включаючи премiє та iншi виплати, що враховуються при обчисленнi середньоє заробiтноє плати, за промiжок часу до пiдвищення коригууться на коефiцiунт єх пiдвищення.
У разi змiни тарифноє ставки (посадового окладу) працiвниковi у зв'язку з присвоунням вищого розряду, переведенням на iншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньоє заробiтноє плати не провадиться.
При розглядi справ про поновлення на роботi суди вiдповiдно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> повиннi з'ясовувати, з яких пiдстав проведено звiльнення працiвника згiдно з наказом чи розпорядженням i перевiряти єх вiдповiднiсть законовi. Суд не мау права визнати звiльнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звiльнення.
Якщо обставинам, якi стали пiдставою звiльнення, в наказi чи розпорядженнi дана неправильна юридична квалiфiкацiя, суд може змiнити формулювання причин звiльнення i привести його у вiдповiднiсть з чинним законодавством про працю.
Досить часто трапляуться, що в день розгляду справи в судi вiдповiдач або його представник подають наказ про поновлення працiвника на роботi. Подальший розгляд справи залежить
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
467
вiд позицiє позивача, який може поставити питання про закриття провадження по справi або про вiдкладення єє слухання до з'ясування дiйсних намiрiв власника. Якщо ж такого клопотання позивач не заявить, то саме по собi скасування наказу про звiльнення не може бути визнано пiдставою для припинення провадження по справi. Суд повинен розглянути позов працiвника по сутi i в разi визнання факту поновлення на роботi дiйсним вiдмовити працiвнику у позовi про поновлення на роботi.
При розглядi справи про поновлення на роботi сторони мають право укласти мирову угоду. Але при єє затвердженнi суд повинен перевiрити, чи не суперечить ця угода закону i чи не порушуються нею iнтереси держави, права i охоронюванi законом iнтереси сторiн. Зокрема, чи не позбавляуться працiвник мировою угодою заробiтноє плати за час вимушеного прогулу, чи не звiльняу ця угода службову особу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну пiдприумству незаконим звiльненням шкоду.
Але навiть затверджуючи мирову угоду, суд мау право винести окрему ухвалу про виявленi при розглядi справи порушення закону i про усунення причин, що породжують цi порушення.
Поряд iз справами про поновлення на роботi в судi можуть розглядатися позови про змiну формулювання причин звiльнення. Пiдвiдомчiсть цих спорiв визначауться так, як би визначалась пiдвiдомчiсть спору про поновлення працiвника на роботi. Тобто спори про змiну формулювання причин звiльнення розглядаються безпосередньо судами, за винятком працiвникiв, трудовi спори яких про поновлення на роботi не можуть розглядатись у судовому порядку.
Змiна формулювання причин звiльнення може мати мiсце тодi, коли працiвник звiльнений без законних пiдстав або з порушенням встановлених правил звiльнення, але вiн вiдмовляуться вiд поновлення на роботi i хоче лише змiнити формулювання звiльнення.
Частиною 3 ст. 235 КЗпП передбачено, що в разi визнання формулювання причин звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдау чинному законодавству, орган, що розглядау трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну
468
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причин звiльнення в трудовiй книжцi перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядау трудовий спiр, одночасно вирiшуу вимоги про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу.
Якщо звiльнення проведено на законних пiдставах i з додержанням встановлених правил звiльнення, суд не мау права змiнювати формулювання причин звiльнення тiльки тому, що про це просить працiвник.
При поновленнi працiвника на роботi i стягненнi на його користь заробiтноє плати за час вимушеного прогулу суд може покласти на службову особу обов'язок вiдшкодувати пiдприумству збитки, заподiянi у зв'язку з оплатою незаконно звiльненому чи переведеному працiвниковi часу вимушеного прогулу.
Виплаченi працiвнику на пiдставi рiшення суду заробiтна плата за час вимушеного прогулу та iншi виплати, що випливають iз трудових правовiдносин, у разi скасування виконаних рiшень з працiвника не стягуються. Поворот виконання допускауться лише тодi, коли скасоване рiшення грунтувалося на повiдомлених позивачем неправдивих даних або поданих ним пiдроблених документах.
З цих же пiдстав допускауться стягнення з працiвникiв сум, виплачених єм вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення КТС при повторному розглядi справи.
6. Порядок розгляду колективних трудових спорiв (конфлiктiв)
До внесення Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. змiн до глави XV КЗпП ст. 242 КЗпП передбачала, що спори, якi виникають мiж працiвниками i адмiнiстрацiую з приводу встановлення нових або змiни iснуючих умов працi, не урегульованих законодавством чи iншими нормативними положеннями про працю, розглядаються адмiнiстрацiую за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства, а в разi недосягнення мiж ними згоди вирiшуються за погодженням мiж вищими господарськими та профспiлковими органами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Нарештi, постановою ЦВК РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi Правила про розгляд трудових спорiв, якi встановили скороченi строки давностi в два тижнi, мiсяць i три мiсяцi для всiх трудових спорiв.
Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 31 сiчня 1957 р. було затверджене Положення про порядок розгляду трудових спорiв, яким Правила 1928 р. були скасованi, а разом з ними втратили значення заснованi на Правилах статтi КЗпП про позовну давнiсть.
КЗпП 1971 р. знову повернувся до питання строкiв.
Працiвник може звернутись iз заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного (мiського) суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзна-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
462
тися про порушення свого права, а у справах про звiльнення - в мiсячний строк з дня вручення йому копiє наказу про звiльнення або з дня видачi трудовоє книжки.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працiвника матерiальноє шкоди, заподiяноє пiдприумству, встановлюуться строк в один рiк з дня виявлення заподiяноє працiвником шкоди. Цей же строк застосовууться i при зверненнi до суду вищого органу або прокурора.
У разi пропуску з поважних причин строкiв районний (мiський) суд може поновити єх.
Порядок обчислення строкiв позовноє давностi i процесуальних строкiв визначауться трудовим i процесуальним законодавством. Строки, що встановленi законом або призначаються судом, обчислюються роками, мiсяцями, тижнями i днями. Строк може визначатись також вказiвкою на подiю, яка повинна обов'язково настати, наприклад повернення жiнки з вiдпустки по вагiтностi i пологах.
Строк, що обчислюуться роками, закiнчууться у вiдповiдний мiсяць i число останнього року строку. Так, при укладаннi строкового трудового договору 17 липня 1999 р. на три роки його строк закiнчууться 17 липня 2002 р.
Строк, що обчислюуться мiсяцями, минау вiдповiдного числа останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, що обчислюуться мiсяцями, припадау на такий мiсяць, який не мау вiдповiдного числа, то строк минау в останнiй день цього мiсяця. Це правило застосовууться i тодi, коли строк обчислюуться роками.
Строк, що обчислюуться тижнями, розпочинауться з дня, що у наступним за тим днем, з якого починауться строк. Закiнчууться строк у той самий за назвою день, з якого було визначено його початок, наприклад понедiлок.
Перебiг строкiв, якi визначенi календарними днями, розпочинауться з дня, що у наступним пiсля календарноє дати, яка визначау його початок. Наприклад, в разi незгоди сторони трудового спору з рiшенням КТС воно може бути оскаржене до народного суду у десятиденний строк з дня вручення сторонi копiє або витягу з рiшення КТС. До цього десятиденного строку включаються всi календарнi днi, в тому числi святковi, вихiднi та неробочi. Якщо ж кiнець строку припадау на неробочий день, то останнiм днем строку вважауться перший за ним робочий день.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
463
5. Розгляд судом спорiв про поновлення на роботi
Основним видом трудових спорiв, що розглядаються судовими органами, у спори про поновлення на роботi. Працiвники, звiльненi з роботи, незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, або переведенi на iншу роботу, якщо вони вважають таке звiльнення або переведення незаконним, мають право звернутись до суду з позовом про поновлення на роботi.
Вiдповiдно до ст. 235 КЗпП поновленню на роботi пiдлягау працiвник, який був звiльнений без законноє пiдстави або незаконно переведений на iншу роботу.
Поновлення на роботi полягау в тому, що працiвнику на-доуться та ж робота, яку вiн виконував до звiльнення його з роботи. При цьому слiд мати на увазi, що суд, як i .будь-який iнший орган по розгляду трудових спорiв, не мау адмiнiстративних повноважень, тому вiн не може скасовувати накази, змiнювати пiдстави розiрвання трудового договору. Якщо звiльнення з роботи проведено з порушенням закону, суд, не скасовуючи наказу i не змiнюючи пiдстав припинення трудового договору, зобов'язаний поновити працiвника на попереднiй роботi.
Незаконно звiльнений працiвник не поновлюуться на попереднiй роботi лише тодi, коли повнiстю лiквiдоване пiдприумство. Навiть у випадку скорочення чисельностi або штату працiвникiв, при реорганiзацiє пiдприумства незаконно звiльнений працiвник пiдлягау поновленню на попереднiй роботi. Не може викликати вiдмову в поновленнi на попереднiй роботi також наявнiсть у працiвника iншоє роботи, на якiй вже працюу звiльнений, якщо внаслiдок звiльнення з роботи порушенi права працiвника.
Лише у випадку, коли працiвник звiльнений без законноє пiдстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попереднiй роботi неможливе через лiквiдацiю пiдприумства, орган, що розглядау трудовий спiр, зобов'язуу лiквiдацiйну комiсiю або власника чи уповноважений ним орган, а в певних випадках правонаступника виплатити працiвнику заробiтну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно працiвник визнауться звiльненим вiдповiдно до п. 1 ст. 40 КЗпП, внаслiдок чого на працiвника поширюються пiльги та компенсацiє, передбаченi щодо працiвникiв, звiльнених за цiую пiдставою.
При розглядi справ про поновлення на роботi суд своєм рiшенням не може створити чи надати сторонам якiсь права,
464
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
яких у них до виникнення спору не було. В разi вiдсутностi порушення прав суд вiдмовляу працiвнику у задоволеннi його вимог. Але коли трудовi права працiвника порушенi, суд зобов'язаний єх захистити, що здiйснюуться шляхом поновлення працiвника на попереднiй роботi.
Моментом, з якого незаконно звiльненого працiвника слiд вважати поновленим на роботi, у день видання наказу про звiльнення, а не день винесення судом рiшення. Це означау, що весь час вимушеного прогулу зараховууться до трудового стажу i за весь цей час на користь працiвника стягууться заробiтна плата. Ст. 235 КЗпП лише обмежуу, що заробiтна плата за час вимушеного прогулу може бути стягнена не бiльш як за один рiк. Але коли заява про поновлення на роботi розглядауться бiльше одного року не з вини працiвника, орган, який розглядау трудовий спiр, може винести рiшення про виплату заробiтку за весь час вимушеного прогулу.
Обчислення середнього заробiтку за час вимушеного прогулу провадиться вiдповiдно до Порядку обчислення середньоє заробiтноє плати, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого 1995 р. № 100. Середньомiсячна заробiтна плата обчислюуться виходячи з виплат за останнi два календарнi мiсяцi роботи, що передують мiсяцю звiльнення працiвника з роботи.
До середньомiсячноє заробiтноє плати включаються: основна заробiтна плата, доплати i надбавки (за надурочну роботу та роботу в нiчний час; сумiщення професiй i посад; розширення зон обслуговування або виконання пiдвищених обсягiв робiт робiтниками-почасовиками; високi досягнення в працi (високу професiйну майстернiсть); умови працi; iнтенсивнiсть працi;
керiвництво бригадою, вислугу рокiв та iн.); виробничi премiє та премiє за економiю конкретних видiв палива, електроенергiє i топливноє енергiє; винагорода за пiдсумками рiчноє роботи пiдприумства та вислугу рокiв тощо. Щомiсячнi премiє включаються в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомостю на заробiтну плату. Премiє, якi виплачуються за тривалiший промiжок часу, включаються в частинi, що припадау на розрахунковий перiод.
Не враховуються в середнiй заробiтнiй платi виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працiвникiв (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
465
виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачууться працiвникам, якi виконують обов'язки тимчасово вiдсутнього працiвника пiдприумства або його структурного пiдроздiлу i не у штатними заступниками); одноразовi виплати (компенсацiя за невикористану вiдпустку, матерiальна допомога, допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю, вихiдна допомога тощо); компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проєзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових);
премiє за винаходи i рацiоналiзаторськi пропозицiє, за сприяння впровадженню винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй, за впровадження новоє технiки i технологiє, за збирання i здавання брухту чорних, кольорових i дорогоцiнних металiв, збирання i здавання на вiдновлення вiдпрацьованих деталей машин, автомобiльних шин, введення в дiю виробничих потужностей та об'уктiв будiвництва (за винятком тих премiй працiвникам будiвельних органiзацiй, що виплачуються у складi премiй за результатами господарськоє дiяльностi); грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
пенсiє, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати; лiтературний гонорар штатним працiвникам газет i журналiв, що сплачууться за авторським договором; вартiсть безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування; дотацiє на обiди, проєзд, вартiсть оплачених пiдприумством путiвок до санаторiєв i будинкiв вiдпочинку; виплати, пов'язанi з ювiлейними датами, днем народження, за довголiтню i бездоганну трудову дiяльнiсть, активну громадську роботу тощо; вартiсть безоплатного надання деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на єх вiдшкодування;
заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення єє до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством); суми вiдшкодування шкоди, заподiяноє працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я; доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно пiдприумства.
При обчисленнi середньоє заробiтноє плати за останнi два мiсяцi також не враховуються виплати за час, протягом якого
466
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
зберiгауться середнiй заробiток працiвника (за час виконання державних i громадських обов'язкiв, щорiчноє i додатковоє вiдпусток, вiдрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю.
Нарахування виплат, що обчислюються iз середньоє заробiтноє плати за останнi два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробiтку на число робочих днiв або годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днiв, що мають бути оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна (годинна) заробiтна плата визначауться дiленням заробiтноє плати за фактично вiдпрацьованi протягом двох мiсяцiв робочi (календарнi) днi на число робочих днiв (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днiв за цей перiод.
У випадку пiдвищення тарифних ставок i посадових окладiв на пiдприумствi вiдповiдно до актiв законодавства, а також за рiшеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому перiодi, протягом якого за працiвником зберiгауться середнiй заробiток, заробiтна плата, включаючи премiє та iншi виплати, що враховуються при обчисленнi середньоє заробiтноє плати, за промiжок часу до пiдвищення коригууться на коефiцiунт єх пiдвищення.
У разi змiни тарифноє ставки (посадового окладу) працiвниковi у зв'язку з присвоунням вищого розряду, переведенням на iншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньоє заробiтноє плати не провадиться.
При розглядi справ про поновлення на роботi суди вiдповiдно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд б листопада 1992 р. № 9 <Про практику розгляду судами трудових спорiв> повиннi з'ясовувати, з яких пiдстав проведено звiльнення працiвника згiдно з наказом чи розпорядженням i перевiряти єх вiдповiднiсть законовi. Суд не мау права визнати звiльнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звiльнення.
Якщо обставинам, якi стали пiдставою звiльнення, в наказi чи розпорядженнi дана неправильна юридична квалiфiкацiя, суд може змiнити формулювання причин звiльнення i привести його у вiдповiднiсть з чинним законодавством про працю.
Досить часто трапляуться, що в день розгляду справи в судi вiдповiдач або його представник подають наказ про поновлення працiвника на роботi. Подальший розгляд справи залежить
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
467
вiд позицiє позивача, який може поставити питання про закриття провадження по справi або про вiдкладення єє слухання до з'ясування дiйсних намiрiв власника. Якщо ж такого клопотання позивач не заявить, то саме по собi скасування наказу про звiльнення не може бути визнано пiдставою для припинення провадження по справi. Суд повинен розглянути позов працiвника по сутi i в разi визнання факту поновлення на роботi дiйсним вiдмовити працiвнику у позовi про поновлення на роботi.
При розглядi справи про поновлення на роботi сторони мають право укласти мирову угоду. Але при єє затвердженнi суд повинен перевiрити, чи не суперечить ця угода закону i чи не порушуються нею iнтереси держави, права i охоронюванi законом iнтереси сторiн. Зокрема, чи не позбавляуться працiвник мировою угодою заробiтноє плати за час вимушеного прогулу, чи не звiльняу ця угода службову особу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну пiдприумству незаконим звiльненням шкоду.
Але навiть затверджуючи мирову угоду, суд мау право винести окрему ухвалу про виявленi при розглядi справи порушення закону i про усунення причин, що породжують цi порушення.
Поряд iз справами про поновлення на роботi в судi можуть розглядатися позови про змiну формулювання причин звiльнення. Пiдвiдомчiсть цих спорiв визначауться так, як би визначалась пiдвiдомчiсть спору про поновлення працiвника на роботi. Тобто спори про змiну формулювання причин звiльнення розглядаються безпосередньо судами, за винятком працiвникiв, трудовi спори яких про поновлення на роботi не можуть розглядатись у судовому порядку.
Змiна формулювання причин звiльнення може мати мiсце тодi, коли працiвник звiльнений без законних пiдстав або з порушенням встановлених правил звiльнення, але вiн вiдмовляуться вiд поновлення на роботi i хоче лише змiнити формулювання звiльнення.
Частиною 3 ст. 235 КЗпП передбачено, що в разi визнання формулювання причин звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдау чинному законодавству, орган, що розглядау трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну
468
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причин звiльнення в трудовiй книжцi перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядау трудовий спiр, одночасно вирiшуу вимоги про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу.
Якщо звiльнення проведено на законних пiдставах i з додержанням встановлених правил звiльнення, суд не мау права змiнювати формулювання причин звiльнення тiльки тому, що про це просить працiвник.
При поновленнi працiвника на роботi i стягненнi на його користь заробiтноє плати за час вимушеного прогулу суд може покласти на службову особу обов'язок вiдшкодувати пiдприумству збитки, заподiянi у зв'язку з оплатою незаконно звiльненому чи переведеному працiвниковi часу вимушеного прогулу.
Виплаченi працiвнику на пiдставi рiшення суду заробiтна плата за час вимушеного прогулу та iншi виплати, що випливають iз трудових правовiдносин, у разi скасування виконаних рiшень з працiвника не стягуються. Поворот виконання допускауться лише тодi, коли скасоване рiшення грунтувалося на повiдомлених позивачем неправдивих даних або поданих ним пiдроблених документах.
З цих же пiдстав допускауться стягнення з працiвникiв сум, виплачених єм вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення КТС при повторному розглядi справи.
6. Порядок розгляду колективних трудових спорiв (конфлiктiв)
До внесення Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. змiн до глави XV КЗпП ст. 242 КЗпП передбачала, що спори, якi виникають мiж працiвниками i адмiнiстрацiую з приводу встановлення нових або змiни iснуючих умов працi, не урегульованих законодавством чи iншими нормативними положеннями про працю, розглядаються адмiнiстрацiую за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства, а в разi недосягнення мiж ними згоди вирiшуються за погодженням мiж вищими господарськими та профспiлковими органами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63