В разi розбiжностi точок зору по сутi питання рiшення не може бути прийняте.
iнiцiатива про спiльне вирiшення питань покладауться на одну iз сторiн. Так, власник або уповноважений ним орган разом з профспiлкою розподiляу фонд матерiального заохочення, соцiально-культурних заходiв i житлового будiвництва; визначау розмiри премiй, матерiальноє допомоги i винагороди за рiчними пiдсумками роботи пiдприумства; вирiшуу питання про надання житлових примiщень в будинках державних, кооперативних i громадських органiзацiй тощо.
Незалежно вiд того, хто виявив iнiцiативу при спiльному вирiшеннi питань, обидвi сторони мають рiвнi права в прийняттi рiшення. Безумовно, тут немау рiвностi в компетенцiє сторiн у вiдповiдальностi за проведення прийнятих рiшень у життя.
Спiльнi акти власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового органу у двостороннiми актами. Вони набувають чинностi з часу єх пiдписання сторонами або в обумовлений строк. Проведення єх в життя не може бути вiдкладене одностороннiми дiями як власника або уповноваженого ним органу, так i профспiлкового органу.
Особливiстю такоє форми взаумовiдносин у те, що власник або уповноважений ним орган мають право здiйснювати той чи iнший захiд у галузi трудових вiдносин лише разом, спiльно з профспiлковим органом.
Погоджувальний порядок вирiшення питань носить правоохоронний характер. Суть погодження рiшення власника або уповноваженого ним органу з профспiлкою полягау в тому, що без такого погодження власник або уповноважений ним орган
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
119
не мау права видавати вiдповiдний акт або приймати рiшення з даного питання. Однак одержана вiд профспiлкового органу попередня згода не у обов'язковою для прийняття вiдповiдного акта, оскiльки потреба в цьому може вiдпасти.
За погодженням з профспiлковим органом приймаються рiшення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу тодi, коли така його дiя у розпорядчим актом. Але цей акт набувау чинностi лише у разi, коли вiн був погоджений з профспiлковим органом, що представляу iнтереси трудового колективу даного пiдприумства. Рiшення в цьому разi пiдписуу власник або уповноважений ним орган одноособове. Але в обов'язковому порядку воно повинно мiстити посилання на те, що це питання погоджено з профспiлковим органом.
У порядку погодження з профспiлковим органом власник або уповноважений ним орган встановлюу системи оплати працi;
затверджуу положення про премiювання робiтникiв i службовцiв, про виплату винагороди за пiдсумками рiчноє роботи пiдприумства; затверджуу зниженi норми виробiтку для неповнолiтнiх i молодих робiтникiв; встановлюу черговiсть надання вiдпусток; затверджуу графiки змiнностi при п'ятиденному робочому тижнi; вирiшуу питання про проведення надурочних робiт, про залучення працiвникiв до роботи у вихiднi днi, про звiльнення працiвникiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.
Вирiшення питань з участю профспiлкового органу означау, що власник або уповноважений ним орган запрошуу профспiлковий орган для обговорення певних питань. Висновки профспiлкового органу з питань, що розглядаються, всебiчно обговорюються i беруться до уваги при постановленнi рiшення. Але обов'язковоє юридичноє сили цi висновки для власника або уповноваженого ним органу не мають.
За змiстом наданi профспiлковим органам пiдприумств права можна роздiлити на двi групи: по встановленню умов працi i по контролю за застосуванням власником або уповноваженим ним органом чинного законодавства та ранiше встановлених умов
працi.
У встановленнi умов працi права профспiлкових органiв мають паритетний характер. Переважною формою встановлення умов працi у колективний договiр. Як i всяка угода, колективний договiр становить собою юридичний факт, що викли-
120
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
кау виникнення, змiну або припинення правових вiдносин. Колективний договiр регулюуться главою II КЗпП (ст.ст. 12-20) та Законом Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди>.
Колективний договiр укладауться на основi чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв. Право на ведення переговорiв i укладення колективного договору вiд iменi найманих працiвникiв надауться професiйним спiлкам, об'уднанням профспiлок в особi єх виборчих органiв або iншим представницьким органiзацiям трудящих, надiленим трудовими колективами вiдповiдними повноваженнями. За наявностi на пiдприумствi кiлькох профспiлок чи єх об'уднань або iнших уповноважених трудовими колективами на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення угоди або колективного договору.
Укладенню колективного договору, угоди передують колективнi переговори. Порядок ведення переговорiв з питань розробки, укладення або внесення змiн до колективного договору визначауться сторонами i оформляуться вiдповiдним протоколом.
Пiсля того як умови колективного договору будуть розробленi сторонами, проект договору обговорюуться в трудовому колективi i виноситься на розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.
У разi, якщо збори чи конференцiя трудового колективу вiдхилять проект колективного договору або окремi його положення, сторони поновлюють переговори для пошуку необхiдного рiшення. Термiн цих переговорiв не повинен перевищувати 10 днiв. Пiсля цього проект в цiлому знову виноситься на розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.
При схваленнi проекту колективного договору загальними зборами або конференцiую трудового колективу вiн пiдписууться уповноваженими представниками сторiн не пiзнiше як через п'ять днiв з моменту його схвалення, якщо iнше не встановлено зборами чи конференцiую трудового колективу.
Положення колективного договору поширюються на всiх працiвникiв пiдприумства незалежно вiд того, чи у вони члена-
Роздiл iУ. Суб'укти трудового права Украєни
121
ми профспiлок, i у обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так i для працiвникiв пiдприумства.
Поряд з колективним договором на пiдприумствах зростау значення iнших форм колективних угод та погоджень, що досягаються i укладаються мiж власником або уповноваженим ним органом i профспiлкою. До таких форм та погоджень слiд вiднести графiк черговостi надання вiдпусток (ст. 79 КЗпП), графiк змiнностi (ст. 58), запровадження пiдсумованого облiку робочого часу (ст. 61), встановлення другого вихiдного дня при п'ятиденному робочому тижнi (ст.ст. 67, 69); затвердження правил внутрiшнього трудового розпорядку (ст. 142), iнструкцiй з охорони працi (ст. 159 КЗпП).
В свою чергу, правила внутрiшнього трудового розпорядку мiстять низку нормативних положень про порядок прийняття на роботу i звiльнення з неє, час початку i закiнчення робочого дня, тривалiсть перерв для вiдпочинку i харчування тощо. В Процесi здiйснення правових вiдносин по застосуванню чинного законодавства про працю, як i при реалiзацiє встановлених умов працi, положення закону, правовi норми застосовуються до конкретних фактiв, що виникають в процесi трудовоє дiяльностi. Специфiка цих правових вiдносин полягау в том.у, що деякi норми трудового законодавства власник або уповноважений ним орган може застосовувати не самостiйно, а за погодженням з профспiлковим органом. Такий порядок у важливою гарантiую проти суб'уктивiзму з боку власника або уповноваженого ним органу. Особливо ця гарантiя необхiдна тодi, коли наслiдки неправильного застосування норм важко усунути шляхом контролю в майбутньому або коли при застосуваннi норм необхiдно врахувати фактичнi обставини справи чи особистi якостi працiвника, якi не можуть бути з найбiльшою об'уктивнiстю виявленi i оцiненi лише власником або уповноваженим ним органом.
Участь профспiлкових органiв у контролi за застосуванням чинного законодавства i ранiше встановлених умов працi проявляуться при звiльненнi працiвникiв з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 43 КЗпП), вирiшеннi питань про залучення працюючих до надурочних робiт (ст. 62) i до роботи у вихiднi днi (ст. 71), вирiшеннi незгод, що виникають мiж власником або уповноваженим ним органом i працю-
122
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ючими при встановленнi або переглядi норм виробiтку, норм часу, норм обслуговування (ст. 93 КЗпП).
Таким чином, контроль профспiлок за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю у правовою дiяльнiстю i здiйснюуться в разi надання державою повноважень профспiлкам у цiй галузi.
За наявностi порушень з боку власника або уповноваженого ним органу профспiлки мають певнi повноваження щодо єх усунення. Профспiлковi органи мають право проводити загальнi збори i конференцiє трудового колективу, на яких можуть заслуховувати звiти власника або уповноваженого ним органу про виконання зобов'язань колективного договору i вимагати усунення виявлених недолiкiв. Профспiлковий орган, який за дорученням трудового колективу пiдписав колективний договiр, мау право ставити перед власником або уповноваженим ним органом питання про розiрвання трудового договору (контракту) з керiвним працiвником або усунення його iз займаноє посади, якщо вiн порушуу законодавство про працю i не виконуу зобов'язань за колективним договором. Така вимога профспiлкового органу у обов'язковою для власника або уповноваженого ним органу, хоч i може бути оскаржена до вищого профспiлкового органу чи в суд.
Важливою формою контролю за дотриманням законодавства про працю була участь профспiлок у вирiшеннi трудових спорiв: як сторони комiсiє по трудових спорах i як другого самостiйного колегiального органу по розгляду трудових спорiв, яким був профспiлковий комiтет пiдприумства. Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. профспiлки повнiстю усунутi вiд участi у розглядi трудових спорiв.
В представництвi iнтересiв працюючих все бiльшого поширення набувають, на вiдмiну вiд офiцiйних профспiлок, новi об'уднання - страйковi комiтети. Єх створення у реалiзацiую конституцiйного права трудящих на об'уднання в громадськi органiзацiє з метою здiйснення i захисту своєх прав i свобод. У той же час нiхто не може бути примушений до вступу у будь-яке об'уднання, обмежений у правах i мати перевагу в зв'язку з належнiстю чи неналежнiстю до нього.
Усi права, наданi профспiлковим органам, можуть бути реалiзованi лише тодi, коли в цi органи обираються принциповi, досконало знаючi законодавство про працю працiвники. З му-
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
123
тою захисту прав працiвникiв, обраних до складу профспiлкових органiв i не звiльнених вiд виробничоє роботи, 'єх не можна пiддавати дисциплiнарному стягненню без попередньоє згоди органу, членами якого вони у, а керiвникiв профспiлкових органiв пiдроздiлiв - без попередньоє згоди вiдповiдного профспiлкового органу на пiдприумствi. Керiвники ж профспiлкового органу пiдприумства можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню за попередньою згодою вiдповiдного профспiлкового об'уднання. Попередня згода потрiбна i при накладеннi дисциплiнарного стягнення на профспiлкового органiзатора.
Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу осiб, обраних до складу профспiлкових органiв i не звiльнених вiд виробничоє дiяльностi, допускауться, крiм додержання загального порядку звiльнення, лише за попередньою згодою профспiлкового органу, членами якого вони у, а голiв i членiв профспiлкових органiв на пiдприумствi, крiм того, - лише за згодою об'уднання профспiлок. Звiльнення профспiлкових органiзаторiв i профгрупоргiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допускауться лише за згодою органу вiдповiдного профспiлкового об'уднання.
Членам виборних профспiлкових органiв, не звiльненим вiд своує виробничоє дiяльностi, надауться на умовах, що визначаються колективним договором, вiльний вiд роботи час iз збереженням середнього заробiтку для виконання громадських обов'язкiв в iнтересах колективу, а також на час єх профспiлкового навчання.
Члени виборних профспiлкових органiв звiльняються вiд виробничоє роботи з оплатою в розмiрi середнього заробiтку за рахунок коштiв профспiлки на час участi як делегатiв на з'єздах, конференцiях, що скликаються профспiлками, а також у роботi єх пленумiв, президiй.
Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу працiвникiв, якi обиралися до складу профспiлкових органiв, не допускауться протягом двох рокiв пiсля закiнчення виборних повноважень, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства або вчинення працiвником певних дiй, за якi законодавством передбачена можливiсть звiльнення.
Члени ради або правлiння пiдприумства, обранi до єє складу вiд трудового колективу, не можуть бути з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу звiльненi з пiдприумства без
124
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
згоди загальних зборiв або конференцiє трудового колективу, якi єх обрали.
Члени ради трудового колективу не можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню без згоди ради трудового колективу. Звiльнення членiв ради трудового колективу з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, крiм додержання загального порядку звiльнення, допускауться лише за згодою ради трудового колективу.
7. Державнi органи, якi виступають суб'уктами трудового права Украєни
Поряд з контролем за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю i нормативних актiв по охоронi працi, що здiйснюуться професiйними спiлками, нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю здiйснюють також спецiально уповноваженi на те органи та iнспекцiє, якi не залежать у своєй дiяльностi вiд власника або уповноваженого ним органу.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуванням законодавства про працю здiйснюуться Генеральним прокурором Украєни i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Центральнi органи державноє виконавчоє влади здiйснюють контроль за додержанням законодавства про працю на пiдприумствах, що перебувають у єх функцiональному пiдпорядкуваннi.
Для здiйснення державного нагляду за додержанням законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi працi державою створено ряд органiв.
Одним з важливих таких органiв у Комiтет по нагляду за охороною працi, пiдпорядкований Мiнiстерству працi i соцiальноє полiтики Украєни. Положення про цей комiтет затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 4 травня 1993 р. № 328. В свою чергу, комiтет по нагляду за охороною працi наказом вiд 31 травня 1995 р. № 82 затвердив Порядок органiзацiє державного нагляду за охороною працi в своєй системi.
Порядком визначено, що основним методом роботи при здiйсненнi державного нагляду у проведення перiодичних перевiрок пiдприумств з точки зору органiзацiє робiт по охоронi працi, вiдповiдностi споруд, устаткування i обладнання, технологiй вимогам нормативних актiв про охорону працi.
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
125
Перевiрки щодо дотримання нормативних актiв по охоронi працi залежно вiд єх конкретних завдань, мети i тривалостi подiляються на три види: оперативнi, цiльовi i комплекснi.
Контроль за технiчним станом пiдприумств здiйснюуться експертно-технiчними центрами Комiтету по нагляду за охороною працi.
Крiм того, державний нагляд за охороною працi здiйснюють такi органи:
- Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
- органи державного пожежного нагляду управлiння пожежноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
- органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби
iН^герстра охорони здоров'я Украєни.
|^i|аИХ*_1НiЙОНЮЮЧИ СВОЄ повноваження по нагляду за
^^^^^|^Цй|иi|ВЦ(( акгiв 9 охорони працi, вiдповiдно
||^iВiИИм^|^м,'фУДОвого права.
^ИеiiГО'ДерЖiакГаДмiнiстрацiЄ i ради народних депутатiв у |йжах вiдповiдноє! територiє також виступають суб'уктами трудового права, коли забезпечують реалiзацiю державноє полiтики в галузi охорони працi; формують за участю профспiлок програми заходiв з питань безпеки, гiгiуни працi i виробничого середовища, що мають мiжгалузеве значення; здiйснюють контроль за додержанням нормативних актiв про охорону працi, ^встановлюють квоту для прийому на роботу молодi, iнвалiдiв.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ V
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВiР
1. iсторiя виникнення колективних договорiв i етапи єх розвитку в Украєнi
Виникнення колективних договорiв у всiх краєнах тiсно пов'язане з економiчними i соцiальними наслiдками подiй, що мали мiсце наприкiнцi XIX та на початку XX ст. Прискорений розвиток капiталiстичного способу виробництва, розподiл працi
- все це вiдбилося на традицiйних вiдносинах мiж трудящими i пiдприумцями i змусило трудящих шукати захисту шляхом створення органiзацiй, якi були б спроможними захистити єх iнтереси. Такими органiзацiями стали об'уднання за професiую
- професiйнi спiлки, мета створення яких була рiзною:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
iнiцiатива про спiльне вирiшення питань покладауться на одну iз сторiн. Так, власник або уповноважений ним орган разом з профспiлкою розподiляу фонд матерiального заохочення, соцiально-культурних заходiв i житлового будiвництва; визначау розмiри премiй, матерiальноє допомоги i винагороди за рiчними пiдсумками роботи пiдприумства; вирiшуу питання про надання житлових примiщень в будинках державних, кооперативних i громадських органiзацiй тощо.
Незалежно вiд того, хто виявив iнiцiативу при спiльному вирiшеннi питань, обидвi сторони мають рiвнi права в прийняттi рiшення. Безумовно, тут немау рiвностi в компетенцiє сторiн у вiдповiдальностi за проведення прийнятих рiшень у життя.
Спiльнi акти власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового органу у двостороннiми актами. Вони набувають чинностi з часу єх пiдписання сторонами або в обумовлений строк. Проведення єх в життя не може бути вiдкладене одностороннiми дiями як власника або уповноваженого ним органу, так i профспiлкового органу.
Особливiстю такоє форми взаумовiдносин у те, що власник або уповноважений ним орган мають право здiйснювати той чи iнший захiд у галузi трудових вiдносин лише разом, спiльно з профспiлковим органом.
Погоджувальний порядок вирiшення питань носить правоохоронний характер. Суть погодження рiшення власника або уповноваженого ним органу з профспiлкою полягау в тому, що без такого погодження власник або уповноважений ним орган
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
119
не мау права видавати вiдповiдний акт або приймати рiшення з даного питання. Однак одержана вiд профспiлкового органу попередня згода не у обов'язковою для прийняття вiдповiдного акта, оскiльки потреба в цьому може вiдпасти.
За погодженням з профспiлковим органом приймаються рiшення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу тодi, коли така його дiя у розпорядчим актом. Але цей акт набувау чинностi лише у разi, коли вiн був погоджений з профспiлковим органом, що представляу iнтереси трудового колективу даного пiдприумства. Рiшення в цьому разi пiдписуу власник або уповноважений ним орган одноособове. Але в обов'язковому порядку воно повинно мiстити посилання на те, що це питання погоджено з профспiлковим органом.
У порядку погодження з профспiлковим органом власник або уповноважений ним орган встановлюу системи оплати працi;
затверджуу положення про премiювання робiтникiв i службовцiв, про виплату винагороди за пiдсумками рiчноє роботи пiдприумства; затверджуу зниженi норми виробiтку для неповнолiтнiх i молодих робiтникiв; встановлюу черговiсть надання вiдпусток; затверджуу графiки змiнностi при п'ятиденному робочому тижнi; вирiшуу питання про проведення надурочних робiт, про залучення працiвникiв до роботи у вихiднi днi, про звiльнення працiвникiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.
Вирiшення питань з участю профспiлкового органу означау, що власник або уповноважений ним орган запрошуу профспiлковий орган для обговорення певних питань. Висновки профспiлкового органу з питань, що розглядаються, всебiчно обговорюються i беруться до уваги при постановленнi рiшення. Але обов'язковоє юридичноє сили цi висновки для власника або уповноваженого ним органу не мають.
За змiстом наданi профспiлковим органам пiдприумств права можна роздiлити на двi групи: по встановленню умов працi i по контролю за застосуванням власником або уповноваженим ним органом чинного законодавства та ранiше встановлених умов
працi.
У встановленнi умов працi права профспiлкових органiв мають паритетний характер. Переважною формою встановлення умов працi у колективний договiр. Як i всяка угода, колективний договiр становить собою юридичний факт, що викли-
120
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
кау виникнення, змiну або припинення правових вiдносин. Колективний договiр регулюуться главою II КЗпП (ст.ст. 12-20) та Законом Украєни вiд 1 липня 1993 р. <Про колективнi договори i угоди>.
Колективний договiр укладауться на основi чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв. Право на ведення переговорiв i укладення колективного договору вiд iменi найманих працiвникiв надауться професiйним спiлкам, об'уднанням профспiлок в особi єх виборчих органiв або iншим представницьким органiзацiям трудящих, надiленим трудовими колективами вiдповiдними повноваженнями. За наявностi на пiдприумствi кiлькох профспiлок чи єх об'уднань або iнших уповноважених трудовими колективами на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення угоди або колективного договору.
Укладенню колективного договору, угоди передують колективнi переговори. Порядок ведення переговорiв з питань розробки, укладення або внесення змiн до колективного договору визначауться сторонами i оформляуться вiдповiдним протоколом.
Пiсля того як умови колективного договору будуть розробленi сторонами, проект договору обговорюуться в трудовому колективi i виноситься на розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.
У разi, якщо збори чи конференцiя трудового колективу вiдхилять проект колективного договору або окремi його положення, сторони поновлюють переговори для пошуку необхiдного рiшення. Термiн цих переговорiв не повинен перевищувати 10 днiв. Пiсля цього проект в цiлому знову виноситься на розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.
При схваленнi проекту колективного договору загальними зборами або конференцiую трудового колективу вiн пiдписууться уповноваженими представниками сторiн не пiзнiше як через п'ять днiв з моменту його схвалення, якщо iнше не встановлено зборами чи конференцiую трудового колективу.
Положення колективного договору поширюються на всiх працiвникiв пiдприумства незалежно вiд того, чи у вони члена-
Роздiл iУ. Суб'укти трудового права Украєни
121
ми профспiлок, i у обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так i для працiвникiв пiдприумства.
Поряд з колективним договором на пiдприумствах зростау значення iнших форм колективних угод та погоджень, що досягаються i укладаються мiж власником або уповноваженим ним органом i профспiлкою. До таких форм та погоджень слiд вiднести графiк черговостi надання вiдпусток (ст. 79 КЗпП), графiк змiнностi (ст. 58), запровадження пiдсумованого облiку робочого часу (ст. 61), встановлення другого вихiдного дня при п'ятиденному робочому тижнi (ст.ст. 67, 69); затвердження правил внутрiшнього трудового розпорядку (ст. 142), iнструкцiй з охорони працi (ст. 159 КЗпП).
В свою чергу, правила внутрiшнього трудового розпорядку мiстять низку нормативних положень про порядок прийняття на роботу i звiльнення з неє, час початку i закiнчення робочого дня, тривалiсть перерв для вiдпочинку i харчування тощо. В Процесi здiйснення правових вiдносин по застосуванню чинного законодавства про працю, як i при реалiзацiє встановлених умов працi, положення закону, правовi норми застосовуються до конкретних фактiв, що виникають в процесi трудовоє дiяльностi. Специфiка цих правових вiдносин полягау в том.у, що деякi норми трудового законодавства власник або уповноважений ним орган може застосовувати не самостiйно, а за погодженням з профспiлковим органом. Такий порядок у важливою гарантiую проти суб'уктивiзму з боку власника або уповноваженого ним органу. Особливо ця гарантiя необхiдна тодi, коли наслiдки неправильного застосування норм важко усунути шляхом контролю в майбутньому або коли при застосуваннi норм необхiдно врахувати фактичнi обставини справи чи особистi якостi працiвника, якi не можуть бути з найбiльшою об'уктивнiстю виявленi i оцiненi лише власником або уповноваженим ним органом.
Участь профспiлкових органiв у контролi за застосуванням чинного законодавства i ранiше встановлених умов працi проявляуться при звiльненнi працiвникiв з роботи з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 43 КЗпП), вирiшеннi питань про залучення працюючих до надурочних робiт (ст. 62) i до роботи у вихiднi днi (ст. 71), вирiшеннi незгод, що виникають мiж власником або уповноваженим ним органом i працю-
122
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ючими при встановленнi або переглядi норм виробiтку, норм часу, норм обслуговування (ст. 93 КЗпП).
Таким чином, контроль профспiлок за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю у правовою дiяльнiстю i здiйснюуться в разi надання державою повноважень профспiлкам у цiй галузi.
За наявностi порушень з боку власника або уповноваженого ним органу профспiлки мають певнi повноваження щодо єх усунення. Профспiлковi органи мають право проводити загальнi збори i конференцiє трудового колективу, на яких можуть заслуховувати звiти власника або уповноваженого ним органу про виконання зобов'язань колективного договору i вимагати усунення виявлених недолiкiв. Профспiлковий орган, який за дорученням трудового колективу пiдписав колективний договiр, мау право ставити перед власником або уповноваженим ним органом питання про розiрвання трудового договору (контракту) з керiвним працiвником або усунення його iз займаноє посади, якщо вiн порушуу законодавство про працю i не виконуу зобов'язань за колективним договором. Така вимога профспiлкового органу у обов'язковою для власника або уповноваженого ним органу, хоч i може бути оскаржена до вищого профспiлкового органу чи в суд.
Важливою формою контролю за дотриманням законодавства про працю була участь профспiлок у вирiшеннi трудових спорiв: як сторони комiсiє по трудових спорах i як другого самостiйного колегiального органу по розгляду трудових спорiв, яким був профспiлковий комiтет пiдприумства. Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. профспiлки повнiстю усунутi вiд участi у розглядi трудових спорiв.
В представництвi iнтересiв працюючих все бiльшого поширення набувають, на вiдмiну вiд офiцiйних профспiлок, новi об'уднання - страйковi комiтети. Єх створення у реалiзацiую конституцiйного права трудящих на об'уднання в громадськi органiзацiє з метою здiйснення i захисту своєх прав i свобод. У той же час нiхто не може бути примушений до вступу у будь-яке об'уднання, обмежений у правах i мати перевагу в зв'язку з належнiстю чи неналежнiстю до нього.
Усi права, наданi профспiлковим органам, можуть бути реалiзованi лише тодi, коли в цi органи обираються принциповi, досконало знаючi законодавство про працю працiвники. З му-
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
123
тою захисту прав працiвникiв, обраних до складу профспiлкових органiв i не звiльнених вiд виробничоє роботи, 'єх не можна пiддавати дисциплiнарному стягненню без попередньоє згоди органу, членами якого вони у, а керiвникiв профспiлкових органiв пiдроздiлiв - без попередньоє згоди вiдповiдного профспiлкового органу на пiдприумствi. Керiвники ж профспiлкового органу пiдприумства можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню за попередньою згодою вiдповiдного профспiлкового об'уднання. Попередня згода потрiбна i при накладеннi дисциплiнарного стягнення на профспiлкового органiзатора.
Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу осiб, обраних до складу профспiлкових органiв i не звiльнених вiд виробничоє дiяльностi, допускауться, крiм додержання загального порядку звiльнення, лише за попередньою згодою профспiлкового органу, членами якого вони у, а голiв i членiв профспiлкових органiв на пiдприумствi, крiм того, - лише за згодою об'уднання профспiлок. Звiльнення профспiлкових органiзаторiв i профгрупоргiв з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу допускауться лише за згодою органу вiдповiдного профспiлкового об'уднання.
Членам виборних профспiлкових органiв, не звiльненим вiд своує виробничоє дiяльностi, надауться на умовах, що визначаються колективним договором, вiльний вiд роботи час iз збереженням середнього заробiтку для виконання громадських обов'язкiв в iнтересах колективу, а також на час єх профспiлкового навчання.
Члени виборних профспiлкових органiв звiльняються вiд виробничоє роботи з оплатою в розмiрi середнього заробiтку за рахунок коштiв профспiлки на час участi як делегатiв на з'єздах, конференцiях, що скликаються профспiлками, а також у роботi єх пленумiв, президiй.
Звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу працiвникiв, якi обиралися до складу профспiлкових органiв, не допускауться протягом двох рокiв пiсля закiнчення виборних повноважень, крiм випадкiв повноє лiквiдацiє пiдприумства або вчинення працiвником певних дiй, за якi законодавством передбачена можливiсть звiльнення.
Члени ради або правлiння пiдприумства, обранi до єє складу вiд трудового колективу, не можуть бути з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу звiльненi з пiдприумства без
124
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
згоди загальних зборiв або конференцiє трудового колективу, якi єх обрали.
Члени ради трудового колективу не можуть бути пiдданi дисциплiнарному стягненню без згоди ради трудового колективу. Звiльнення членiв ради трудового колективу з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, крiм додержання загального порядку звiльнення, допускауться лише за згодою ради трудового колективу.
7. Державнi органи, якi виступають суб'уктами трудового права Украєни
Поряд з контролем за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю i нормативних актiв по охоронi працi, що здiйснюуться професiйними спiлками, нагляд i контроль за додержанням законодавства про працю здiйснюють також спецiально уповноваженi на те органи та iнспекцiє, якi не залежать у своєй дiяльностi вiд власника або уповноваженого ним органу.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуванням законодавства про працю здiйснюуться Генеральним прокурором Украєни i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Центральнi органи державноє виконавчоє влади здiйснюють контроль за додержанням законодавства про працю на пiдприумствах, що перебувають у єх функцiональному пiдпорядкуваннi.
Для здiйснення державного нагляду за додержанням законодавчих та iнших нормативних актiв по охоронi працi державою створено ряд органiв.
Одним з важливих таких органiв у Комiтет по нагляду за охороною працi, пiдпорядкований Мiнiстерству працi i соцiальноє полiтики Украєни. Положення про цей комiтет затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 4 травня 1993 р. № 328. В свою чергу, комiтет по нагляду за охороною працi наказом вiд 31 травня 1995 р. № 82 затвердив Порядок органiзацiє державного нагляду за охороною працi в своєй системi.
Порядком визначено, що основним методом роботи при здiйсненнi державного нагляду у проведення перiодичних перевiрок пiдприумств з точки зору органiзацiє робiт по охоронi працi, вiдповiдностi споруд, устаткування i обладнання, технологiй вимогам нормативних актiв про охорону працi.
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
125
Перевiрки щодо дотримання нормативних актiв по охоронi працi залежно вiд єх конкретних завдань, мети i тривалостi подiляються на три види: оперативнi, цiльовi i комплекснi.
Контроль за технiчним станом пiдприумств здiйснюуться експертно-технiчними центрами Комiтету по нагляду за охороною працi.
Крiм того, державний нагляд за охороною працi здiйснюють такi органи:
- Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
- органи державного пожежного нагляду управлiння пожежноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
- органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби
iН^герстра охорони здоров'я Украєни.
|^i|аИХ*_1НiЙОНЮЮЧИ СВОЄ повноваження по нагляду за
^^^^^|^Цй|иi|ВЦ(( акгiв 9 охорони працi, вiдповiдно
||^iВiИИм^|^м,'фУДОвого права.
^ИеiiГО'ДерЖiакГаДмiнiстрацiЄ i ради народних депутатiв у |йжах вiдповiдноє! територiє також виступають суб'уктами трудового права, коли забезпечують реалiзацiю державноє полiтики в галузi охорони працi; формують за участю профспiлок програми заходiв з питань безпеки, гiгiуни працi i виробничого середовища, що мають мiжгалузеве значення; здiйснюють контроль за додержанням нормативних актiв про охорону працi, ^встановлюють квоту для прийому на роботу молодi, iнвалiдiв.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ V
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВiР
1. iсторiя виникнення колективних договорiв i етапи єх розвитку в Украєнi
Виникнення колективних договорiв у всiх краєнах тiсно пов'язане з економiчними i соцiальними наслiдками подiй, що мали мiсце наприкiнцi XIX та на початку XX ст. Прискорений розвиток капiталiстичного способу виробництва, розподiл працi
- все це вiдбилося на традицiйних вiдносинах мiж трудящими i пiдприумцями i змусило трудящих шукати захисту шляхом створення органiзацiй, якi були б спроможними захистити єх iнтереси. Такими органiзацiями стали об'уднання за професiую
- професiйнi спiлки, мета створення яких була рiзною:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63