Це - соцiальне партнерство на державному, галузевому та виробничому рiвнях. Така система передбачау обов'язковий дiалог, хоч би яким важким вiн не був, мiж профспiлками, урядом та пiдприумцями.
142
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Це у удиною цивiлiзованою альтернативою руйнiвним страйкам, якi ще бiльше погiршують економiчну ситуацiю, посилюють розлад у суспiльствi.
Система соцiального партнерства почала складатися в Украєнi на початку 90-х рокiв, у складних умовах переходу економiки вiд жорсткоє командно-плановоє системи до господарювання на ринкових засадах. На сучасному етапi становлення системи соцiального партнерства, коли одна з його сторiн - пiдприумцi - ще не сформувалася, саме державi, яка переважно i виступау в ролi роботодавця, та профспiлкам належить провiдна роль.
Основою цивiлiзованих вiдносин профспiлок з державою у укладення колективних угод. Поняття <колективна угода> в законодавствi Украєни з'явилося порiвняно недавно з прийняттям Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. До цього iснували тарифнi угоди, якi укладалися на мiжгалузевому, галузевому, територiальному та виробничому рiвнях. Тарифна угода визначалась як договiр мiж представниками сторiн переговорiв з питань оплати працi та соцiальних гарантiй.
Закон Украєни <Про колективнi договори i угоди> визначив правовi засади розробки, укладення та виконання колективних угод з метою сприяння регулюванню трудових вiдносин та соцiально-економiчних iнтересiв працiвникiв i власникiв. Метою укладення колективних угод у не тiльки вирiшення питань оплати працi i соцiальних гарантiй, а й регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв.
Законодавець розрiзняу поняття колективного договору i угоди, хоча по сутi колективний договiр у рiзновидом колективноє угоди, яка укладауться на виробничому рiвнi. Але, незважаючи на спiльнi риси колективноє угоди i договору, таке розмежування викликано наявнiстю мiж ними вiдмiнностей i особливостей. Основною вiдмiннiстю у те, що колективна угода мау специфiчну сферу укладення. Вiдповiдно до ст. 2 названого Закону Украєни колективна угода укладауться на державному, галузевому, регiональному рiвнях на двостороннiй основi.
Сторонами Генеральноє угоди виступають професiйнi спiлки, якi об'удналися для ведення колективних переговорiв i укладення Генеральноє угоди, та власники або уповноваженi ними
143
Роздiл V. Колективний договiр
органи, якi об'удналися також для проведення таких переговорiв. Оскiльки в Украєнi в даний час бiльшiсть найманих працiвникiв зайнято в державному секторi економiки, тому iнтереси власника при укладеннi Генеральноє угоди представляу Кабiнет Мiнiстрiв Украєни.
Право представляти iнтереси трудящих при укладеннi Генеральноє угоди законом надауться об'уднаним з цiую метою профспiлкам. На вiдмiну вiд iнших видiв колективних угод i колективних договорiв при укладеннi Генеральноє угоди закон визнау повноважними представниками трудящих лише професiйнi спiлки i не мiстить формулювання <профспiлки та iншi уповноваженi трудовим колективом органи>. Такий пiдхiд викликаний вiдсутнiстю на державному рiвнi iншоє, крiм професiйних спiлок, органiзацiє, що представляу трудящих, яка була б такою масовою, мала б такий досвiд роботи i авторитет серед К^Але iншi представницькi органiзацiє трудящих не поз-
iгМежливостi брати участь в переговорах i при укла-
I-тоє угоди.
ЕНi Генеральна угода була вперше укладена в 1993 р. _ це був принципово новий документ як за змiстом, |4 а> складом сторiн, що його пiдписали. Дiя угоди згодом була продовжена на 1994 р.
В листопадi 1994 р. мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни та профспiлковими об'уднаннями Украєни знову розпочалися переговори про укладення Генеральноє угоди, яка була пiдписана 4 серпня 1995 р.
18 жовтня 1997 року пiдписана Генеральна угода на 1997-1998 роки. Єє особливiсть полягау в тому, що вона укладена мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i Украєнським союзом промисловцiв i пiдприумцiв, з одного боку, та профспiлковими об'уднанням Украєни - з другого, тобто на двостороннiй основi. Держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни i Украєнський союз промисловцiв i пiдприумцiв виступили удиною, об'уднаною стороною.
В роздiлах Генеральноє угоди сформульовано норми, що стосуються забезпечення продуктивноє зайнятостi та соцiального захисту населення вiд безробiття, гарантiє оплати працi та єє захисту; забезпечення соцiальних гарантiй, групових вiдносин, режиму працi i вiдпочинку, охорони працi, здоров'я i навколишнього середовища; соцiального забезпечення; гарантiй
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
144
у приватизацiє; соцiального партнерства; умов внесення змiн i доповнень до угоди, контролю за єє виконанням, вiдповiдальностi за недотримання єє положень тощо.
Сторонами угоди на галузевому рiвнi у власники, об'уднання власникiв або iншi представницькi органiзацiє роботодавцiв. На пiдприумствах державноє власностi iнтереси власника представляють мiнiстерства i вiдомства. iнтереси ж працюючих представляють галузевi об'уднання профспiлок.
Угода на регiональному рiвнi укладауться мiж мiсцевими органами державноє виконавчоє влади або регiональними об'уднаннями пiдприумцiв, якщо вони створенi i мають вiдповiднi повноваження, i об'уднаннями профспiлок чи iншими уповноваженими трудовими колективами органами.
За наявностi на галузевому чи територiальному рiвнi кiлькох профспiлок або єх об'уднань чи iнших уповноважених трудовим колективом на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективноє угоди. У разi недосягнення згоди у створеннi спiльного представницького органу угода вважауться укладеною, якщо єє пiдписали представники профспiлок чи єх об'уднань або iншi уповноваженi трудовим колективом на представництво органи, до яких входить бiльше половини найманих працiвникiв галузi, територiє.
Законодавець послiдовно вiдстоюу право iнших, крiм професiйних спiлок, органiзацiй трудящих на участь в колективних переговорах i укладення колективних угод, а також право трудящих самим вирiшувати, якi органiзацiє представлятимуть єх iнтереси.
Колективна угода у нормативним актом, єє положення дiють безпосередньо i у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн. Одночасно вона у локальним актом, бо єє положення поширююуться на певне коло суб'уктiв, обмежене сферою дiє сторiн, якi пiдписали угоду.
Колективна угода у багатоплановим актом, оскiльки вона регулюу всi вiдносини на пiдприумствах, на якi поширюуться дiя угоди. Єє особливiстю у наявнiсть в єє змiстi нормативних i зобов'язальних положень. Нормативнi положення угоди являють собою сукупнiсть локальних норм з основних питань працi, єє оплати, умов i охорони працi, соцiально-побутових питань. Зобов'язальнi положення на вiдмiну вiд нормативних не мають
Роздiл V. Колективний договiр
145
загального характеру i полягають у виконаннi конкретних разових дiй, якими вичерпуються. Порiвняно з колективними договорами доля зобов'язальних положень в угодах значно менша.
Порядок укладення колективноє угоди у досить демократичним. Однiую з єє сторiн виступають уповноваженi представники трудящих, хоча єх участь в розробцi i укладеннi угоди опосередкована через єх представникiв.
Порядок ведення переговорiв, розробки проекту та укладення колективних угод майже не вiдрiзняуться вiд порядку укладення колективного договору. Сторони ведуть колективнi переговори, утворюють робочу комiсiю, яка готуу проект угоди, використовують прямi процедури для регулювання розбiжностей тощо. Але колективна угода на вiдмiну вiд договору не виноситься на схвалення трудовими колективами.
от, що уклали угоду, повиннi iнформувати громадян масовоУ iнформацiє про змiну угоди та хiд єє реа-,МГiОНальнi угоди пiддягають повiдомнiй ре-iрiЙИ.ЩМЩ Украєни в порядку, передбаченому ЯОрядок повiдомноє реустрацiє галузевих i УГОД, колективних договорiв, затвердженим по-йнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 квiтня 1994 р. № 225. . реустрацiя проводиться з метою забезпечення можливостi ДЛЯ врахування умов, що вмiщують угоди, пiд час розгляду трудових спорiв.
Колективна угода у строковим актом. Вона укладауться на визначений термiн i набирау чинностi з дня єi пiдписання представниками сторiн або з дня, зазначеного в угодi. ^ Угодою на державному рiвнi регулюються основнi принципи i норми реалiзацiє соцiально-економiчноє полiтики i трудових вiдносин. Зокрема, ст. 8 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> передбачау включення в змiст угод гарантiй працi i забезпечення продуктивностi зайнятостi, мiнiмальних соцiальних гарантiй оплати працi, розмiру прожиткового мiнiмуму, соцiального страхування, умов охорони працi та iншi питання.
Структура Генеральноє угоди законодавче не визначена, тому це питання вирiшууться сторонами пiд час проведення переговорiв. Так, Генеральною угодою мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i профспiлковими об'уднаннями Украєни, що пiдписана 4 серпня 1995 р., передбачено 10 роздiлiв з рiзних питань, що
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
пов'язанi з трудовими вiдносинами. Генеральна угода на 1997- 1998 роки вмiщуу вже 11 роздiлiв.
Чинне законодавство i наука трудового права не дають визначення поняття колективноє угоди. З урахуванням наведених вище вiдправних позицiй можна визначити колективну угоду як строкову угоду, яка укладауться мiж власниками та органами, що уповноваженi представляти трудящих на державному, галузевому та регiональному рiвнях, про встановлення нормативних положень в сферi працi та соцiально-побутових питань, якi у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн, з метою врегулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв держави, трудящих i власникiв, а також уповноважених ними органiв.
5. Колективнi переговори по укладенню колективного договору
В науцi трудового права серйозного дослiдження практики ведення колективних переговорiв не проводилось, оскiльки навiть термiн <колективнi переговори> чинним законодавством не вживався. Цей термiн в трудове право введений Законом Украєни <Про колективнi договори i угоди>, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Пiзнiше Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорiв була включена до ст. 14 КЗпП.
Фактично колективнi переговори iснують ще до єх офiцiйного початку, оскiльки i власник або уповноважена ним особа, i представники трудового колективу готуються до проведення переговорiв, збирають необхiдну iнформацiю, визначають свою лiнiю поведiнки, тактику i стратегiю ведення переговорiв, у загальних рисах вирiшують коло питань, що будуть винесенi на переговори. Кожна iз сторiн готуу пакет аргументованих пропозицiй щодо структури i змiсту колективного договору. Цi пропозицiє передаються iншiй сторонi з метою єх попереднього вивчення, аналiзу, пiдготовки висновкiв.
Лiнiя поведiнки кожноє сторони визначауться досягненням внутрiшньоє погодженостi початкових позицiй. Таке погодження особливо важливе тодi, коли iнтереси членiв сторiн у багатогранними, що може викликати значнi розбiжностi. На переговорах сторона повинна бути згуртованою i мати вигляд удиноє. Особливо це стосууться представникiв трудящих. Перелiк
Роздiл V. Колективний договiр
вимог, що ними заявляються, мау вiдповiдати побажанням усiх членiв колективу: молодих i похилого вiку, квалiфiкованих робiтникiв i допомiжного персоналу, почасове оплачуваних i оплачуваних за продуктивнiстю працi, працiвникiв розумовоє та фiзичноє працi тощо. Цi вимоги повиннi бути сформульованi так, щоб задовольняти всiх працюючих.
Що ж до адмiнiстрацiє пiдприумства, то тут пануу принцип удиноначальностi. На державних пiдприумствах у можливiсть узгодити позицiю з вищим керiвництвом у порядку пiдлеглостi. До того ж керiвництво пiдприумства краще знау стан виробництва i вiльно використовуу оперативну iнформацiю.
Щоб досягти успiхiв на переговорах, сторони перш за все повиннi урегулювати рiзнi процедурнi питання, єм належним ЧИНОМ необхiдно визнати один одного уповноваженим висту-iменi сторони, яку вони представляють, заявити про ; переговори в певний час i у визначеному мiсцi, ЙЧi ВСЮ необхiдну документацiю, уточнити ^, 'Визначити тривалiсть переговорiв i врегу-
ового колективу переговори повинен вести одержав на це повноваження. Вiдповiдно до практики, ЩО iснувала в минулi роки, таким органом виступав профспiлковий комiтет пiдприумства. У даний час право на ведення колективних переговорiв може надаватись професiйним спiлкам чи єх об'уднанням в особi єх виборних органiв. Але право вести колективнi переговори може надаватись й iншим представницьким органам, наприклад радi трудового колективу, страйковому комiтету, якщо трудовий колектив висловився за надання ЄМ таких повноважень. Такi повноваження надаються загальними зборами трудового колективу або конференцiую його членiв шляхом голосування.
Якщо на пiдприумствi у кiлька професiйних спiлок чи iнших об'уднань або iнших уповноважених колективом представницьких органiзацiй, усi вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективного договору.
У разi, коли профспiлковi та iншi представницькi органiзацiє не досягли згоди i не створили спiльний орган або не досягнуто згоди в роботi спiльного органу, загальнi збори трудового колективу вирiшують, кому надати переважне право на ведення переговорiв i укладення колективного договору.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Не допускауться ведення переговорiв i укладення колективних договорiв вiд iменi працiвникiв органiзацiями або органами, якi створенi чи фiнансуються власниками або єх уповноваженими органами, полiтичними партiями, радами пiдприумства.
Для ведення переговорiв будь-яка iз сторiн не ранiше як за три мiсяцi до закiнчення строку дiє колективного договору або у строк, визначений дiючим колективним договором, письмово повiдомляу iншу сторону про початок переговорiв. iнша сторона протягом семи днiв повинна розпочати переговори.
Ухилення осiб, якi представляють власникiв або уповноважених ними органiв чи профспiлки, або iнших уповноважених трудовим колективом органiв вiд участi в переговорах щодо укладення, змiни чи доповнення колективного договору, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорiв або незабезпечення роботи комiсiй з представникiв сторiн тягне за собою накладення штрафу в десять мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Власник або уповноважена ним особа повинна вести переговори з представниками трудового колективу у визначений час i у встановленому мiсцi. Вiн не повинен ухилятися вiд цього обов'язку, наприклад брати участь у переговорах без бажання досягти угоди, затягувати переговори, вiдмовлятися вiд пред'явлення будь-яких контрпропозицiй тим вимогам, що заявили представники трудового колективу.
Обов'язок вести переговори не створюу обов'язку погоджуватись з усiма вимогами iншоє сторони. На переговорах жодна iз сторiн не мау будь-якоє переваги. Тому предметом переговорiв може бути все, що не суперечить чинному законодавству i входить до кола iнтересiв трудового колективу.
Вiдповiдно до ст. 14 КЗпП колективний договiр може укладатися в структурних пiдроздiлах пiдприумства. Єх укладенню також передують колективнi переговори. Для успiшного єх проведення необхiдне чiтке розмежування компетенцiє сторiн на всiх рiвнях переговорiв, визначення сфери дiє i мiри норм та положень загального колективного договору на пiдприумствi в цiлому.
Для ведення переговорiв i пiдготовки проектiв колективного договору утворюуться робоча комiсiя з представникiв сторiн, надiлених вiдповiдними повноваженнями. Крiм представниць-
Роздiл V. Колективний договiр
ких сторiн до участi в переговорах можуть залучатися також спецiалiсти, експерти, запрошенi за домовленiстю сторiн.
Повноваження членiв комiсiє встановлюються вiдповiдними рiшеннями сторiн, якi ведуть переговори. Цi рiшення оформляються наказами, розпорядженнями, постановами тощо. Ними визначаються статус i права членiв комiсiє, порядок єх дiяльностi, встановлюються певнi гарантiє на час проведення переговорiв.
Мiнiмальнi гарантiє членiв комiсiє визначенi ст. 12 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. Передбачено, що особи, якi беруть участь в переговорах як представники сторiн, а також спецiалiсти, запрошенi для участi в роботi комiсiй, на перiод переговорiв i пiдготовки проекту колективного договору звiльняються вiд основноє роботи iз збереженням середньомiсячного заробiтку та включенням цього часу до трудового ста-я1у>вс1 витрати, пов'язанi з участю у переговорах i пiдготовкою проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю або колективним договором.
Практика проведення переговорiв не може бути стандартизованою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
142
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Це у удиною цивiлiзованою альтернативою руйнiвним страйкам, якi ще бiльше погiршують економiчну ситуацiю, посилюють розлад у суспiльствi.
Система соцiального партнерства почала складатися в Украєнi на початку 90-х рокiв, у складних умовах переходу економiки вiд жорсткоє командно-плановоє системи до господарювання на ринкових засадах. На сучасному етапi становлення системи соцiального партнерства, коли одна з його сторiн - пiдприумцi - ще не сформувалася, саме державi, яка переважно i виступау в ролi роботодавця, та профспiлкам належить провiдна роль.
Основою цивiлiзованих вiдносин профспiлок з державою у укладення колективних угод. Поняття <колективна угода> в законодавствi Украєни з'явилося порiвняно недавно з прийняттям Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. До цього iснували тарифнi угоди, якi укладалися на мiжгалузевому, галузевому, територiальному та виробничому рiвнях. Тарифна угода визначалась як договiр мiж представниками сторiн переговорiв з питань оплати працi та соцiальних гарантiй.
Закон Украєни <Про колективнi договори i угоди> визначив правовi засади розробки, укладення та виконання колективних угод з метою сприяння регулюванню трудових вiдносин та соцiально-економiчних iнтересiв працiвникiв i власникiв. Метою укладення колективних угод у не тiльки вирiшення питань оплати працi i соцiальних гарантiй, а й регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв трудящих, власникiв та уповноважених ними органiв.
Законодавець розрiзняу поняття колективного договору i угоди, хоча по сутi колективний договiр у рiзновидом колективноє угоди, яка укладауться на виробничому рiвнi. Але, незважаючи на спiльнi риси колективноє угоди i договору, таке розмежування викликано наявнiстю мiж ними вiдмiнностей i особливостей. Основною вiдмiннiстю у те, що колективна угода мау специфiчну сферу укладення. Вiдповiдно до ст. 2 названого Закону Украєни колективна угода укладауться на державному, галузевому, регiональному рiвнях на двостороннiй основi.
Сторонами Генеральноє угоди виступають професiйнi спiлки, якi об'удналися для ведення колективних переговорiв i укладення Генеральноє угоди, та власники або уповноваженi ними
143
Роздiл V. Колективний договiр
органи, якi об'удналися також для проведення таких переговорiв. Оскiльки в Украєнi в даний час бiльшiсть найманих працiвникiв зайнято в державному секторi економiки, тому iнтереси власника при укладеннi Генеральноє угоди представляу Кабiнет Мiнiстрiв Украєни.
Право представляти iнтереси трудящих при укладеннi Генеральноє угоди законом надауться об'уднаним з цiую метою профспiлкам. На вiдмiну вiд iнших видiв колективних угод i колективних договорiв при укладеннi Генеральноє угоди закон визнау повноважними представниками трудящих лише професiйнi спiлки i не мiстить формулювання <профспiлки та iншi уповноваженi трудовим колективом органи>. Такий пiдхiд викликаний вiдсутнiстю на державному рiвнi iншоє, крiм професiйних спiлок, органiзацiє, що представляу трудящих, яка була б такою масовою, мала б такий досвiд роботи i авторитет серед К^Але iншi представницькi органiзацiє трудящих не поз-
iгМежливостi брати участь в переговорах i при укла-
I-тоє угоди.
ЕНi Генеральна угода була вперше укладена в 1993 р. _ це був принципово новий документ як за змiстом, |4 а> складом сторiн, що його пiдписали. Дiя угоди згодом була продовжена на 1994 р.
В листопадi 1994 р. мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни та профспiлковими об'уднаннями Украєни знову розпочалися переговори про укладення Генеральноє угоди, яка була пiдписана 4 серпня 1995 р.
18 жовтня 1997 року пiдписана Генеральна угода на 1997-1998 роки. Єє особливiсть полягау в тому, що вона укладена мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i Украєнським союзом промисловцiв i пiдприумцiв, з одного боку, та профспiлковими об'уднанням Украєни - з другого, тобто на двостороннiй основi. Держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни i Украєнський союз промисловцiв i пiдприумцiв виступили удиною, об'уднаною стороною.
В роздiлах Генеральноє угоди сформульовано норми, що стосуються забезпечення продуктивноє зайнятостi та соцiального захисту населення вiд безробiття, гарантiє оплати працi та єє захисту; забезпечення соцiальних гарантiй, групових вiдносин, режиму працi i вiдпочинку, охорони працi, здоров'я i навколишнього середовища; соцiального забезпечення; гарантiй
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
144
у приватизацiє; соцiального партнерства; умов внесення змiн i доповнень до угоди, контролю за єє виконанням, вiдповiдальностi за недотримання єє положень тощо.
Сторонами угоди на галузевому рiвнi у власники, об'уднання власникiв або iншi представницькi органiзацiє роботодавцiв. На пiдприумствах державноє власностi iнтереси власника представляють мiнiстерства i вiдомства. iнтереси ж працюючих представляють галузевi об'уднання профспiлок.
Угода на регiональному рiвнi укладауться мiж мiсцевими органами державноє виконавчоє влади або регiональними об'уднаннями пiдприумцiв, якщо вони створенi i мають вiдповiднi повноваження, i об'уднаннями профспiлок чи iншими уповноваженими трудовими колективами органами.
За наявностi на галузевому чи територiальному рiвнi кiлькох профспiлок або єх об'уднань чи iнших уповноважених трудовим колективом на представництво органiв вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективноє угоди. У разi недосягнення згоди у створеннi спiльного представницького органу угода вважауться укладеною, якщо єє пiдписали представники профспiлок чи єх об'уднань або iншi уповноваженi трудовим колективом на представництво органи, до яких входить бiльше половини найманих працiвникiв галузi, територiє.
Законодавець послiдовно вiдстоюу право iнших, крiм професiйних спiлок, органiзацiй трудящих на участь в колективних переговорах i укладення колективних угод, а також право трудящих самим вирiшувати, якi органiзацiє представлятимуть єх iнтереси.
Колективна угода у нормативним актом, єє положення дiють безпосередньо i у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн. Одночасно вона у локальним актом, бо єє положення поширююуться на певне коло суб'уктiв, обмежене сферою дiє сторiн, якi пiдписали угоду.
Колективна угода у багатоплановим актом, оскiльки вона регулюу всi вiдносини на пiдприумствах, на якi поширюуться дiя угоди. Єє особливiстю у наявнiсть в єє змiстi нормативних i зобов'язальних положень. Нормативнi положення угоди являють собою сукупнiсть локальних норм з основних питань працi, єє оплати, умов i охорони працi, соцiально-побутових питань. Зобов'язальнi положення на вiдмiну вiд нормативних не мають
Роздiл V. Колективний договiр
145
загального характеру i полягають у виконаннi конкретних разових дiй, якими вичерпуються. Порiвняно з колективними договорами доля зобов'язальних положень в угодах значно менша.
Порядок укладення колективноє угоди у досить демократичним. Однiую з єє сторiн виступають уповноваженi представники трудящих, хоча єх участь в розробцi i укладеннi угоди опосередкована через єх представникiв.
Порядок ведення переговорiв, розробки проекту та укладення колективних угод майже не вiдрiзняуться вiд порядку укладення колективного договору. Сторони ведуть колективнi переговори, утворюють робочу комiсiю, яка готуу проект угоди, використовують прямi процедури для регулювання розбiжностей тощо. Але колективна угода на вiдмiну вiд договору не виноситься на схвалення трудовими колективами.
от, що уклали угоду, повиннi iнформувати громадян масовоУ iнформацiє про змiну угоди та хiд єє реа-,МГiОНальнi угоди пiддягають повiдомнiй ре-iрiЙИ.ЩМЩ Украєни в порядку, передбаченому ЯОрядок повiдомноє реустрацiє галузевих i УГОД, колективних договорiв, затвердженим по-йнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 квiтня 1994 р. № 225. . реустрацiя проводиться з метою забезпечення можливостi ДЛЯ врахування умов, що вмiщують угоди, пiд час розгляду трудових спорiв.
Колективна угода у строковим актом. Вона укладауться на визначений термiн i набирау чинностi з дня єi пiдписання представниками сторiн або з дня, зазначеного в угодi. ^ Угодою на державному рiвнi регулюються основнi принципи i норми реалiзацiє соцiально-економiчноє полiтики i трудових вiдносин. Зокрема, ст. 8 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> передбачау включення в змiст угод гарантiй працi i забезпечення продуктивностi зайнятостi, мiнiмальних соцiальних гарантiй оплати працi, розмiру прожиткового мiнiмуму, соцiального страхування, умов охорони працi та iншi питання.
Структура Генеральноє угоди законодавче не визначена, тому це питання вирiшууться сторонами пiд час проведення переговорiв. Так, Генеральною угодою мiж Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни i профспiлковими об'уднаннями Украєни, що пiдписана 4 серпня 1995 р., передбачено 10 роздiлiв з рiзних питань, що
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
пов'язанi з трудовими вiдносинами. Генеральна угода на 1997- 1998 роки вмiщуу вже 11 роздiлiв.
Чинне законодавство i наука трудового права не дають визначення поняття колективноє угоди. З урахуванням наведених вище вiдправних позицiй можна визначити колективну угоду як строкову угоду, яка укладауться мiж власниками та органами, що уповноваженi представляти трудящих на державному, галузевому та регiональному рiвнях, про встановлення нормативних положень в сферi працi та соцiально-побутових питань, якi у обов'язковими для всiх суб'уктiв, що перебувають у сферi дiє сторiн, з метою врегулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин i узгодження iнтересiв держави, трудящих i власникiв, а також уповноважених ними органiв.
5. Колективнi переговори по укладенню колективного договору
В науцi трудового права серйозного дослiдження практики ведення колективних переговорiв не проводилось, оскiльки навiть термiн <колективнi переговори> чинним законодавством не вживався. Цей термiн в трудове право введений Законом Украєни <Про колективнi договори i угоди>, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Пiзнiше Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорiв була включена до ст. 14 КЗпП.
Фактично колективнi переговори iснують ще до єх офiцiйного початку, оскiльки i власник або уповноважена ним особа, i представники трудового колективу готуються до проведення переговорiв, збирають необхiдну iнформацiю, визначають свою лiнiю поведiнки, тактику i стратегiю ведення переговорiв, у загальних рисах вирiшують коло питань, що будуть винесенi на переговори. Кожна iз сторiн готуу пакет аргументованих пропозицiй щодо структури i змiсту колективного договору. Цi пропозицiє передаються iншiй сторонi з метою єх попереднього вивчення, аналiзу, пiдготовки висновкiв.
Лiнiя поведiнки кожноє сторони визначауться досягненням внутрiшньоє погодженостi початкових позицiй. Таке погодження особливо важливе тодi, коли iнтереси членiв сторiн у багатогранними, що може викликати значнi розбiжностi. На переговорах сторона повинна бути згуртованою i мати вигляд удиноє. Особливо це стосууться представникiв трудящих. Перелiк
Роздiл V. Колективний договiр
вимог, що ними заявляються, мау вiдповiдати побажанням усiх членiв колективу: молодих i похилого вiку, квалiфiкованих робiтникiв i допомiжного персоналу, почасове оплачуваних i оплачуваних за продуктивнiстю працi, працiвникiв розумовоє та фiзичноє працi тощо. Цi вимоги повиннi бути сформульованi так, щоб задовольняти всiх працюючих.
Що ж до адмiнiстрацiє пiдприумства, то тут пануу принцип удиноначальностi. На державних пiдприумствах у можливiсть узгодити позицiю з вищим керiвництвом у порядку пiдлеглостi. До того ж керiвництво пiдприумства краще знау стан виробництва i вiльно використовуу оперативну iнформацiю.
Щоб досягти успiхiв на переговорах, сторони перш за все повиннi урегулювати рiзнi процедурнi питання, єм належним ЧИНОМ необхiдно визнати один одного уповноваженим висту-iменi сторони, яку вони представляють, заявити про ; переговори в певний час i у визначеному мiсцi, ЙЧi ВСЮ необхiдну документацiю, уточнити ^, 'Визначити тривалiсть переговорiв i врегу-
ового колективу переговори повинен вести одержав на це повноваження. Вiдповiдно до практики, ЩО iснувала в минулi роки, таким органом виступав профспiлковий комiтет пiдприумства. У даний час право на ведення колективних переговорiв може надаватись професiйним спiлкам чи єх об'уднанням в особi єх виборних органiв. Але право вести колективнi переговори може надаватись й iншим представницьким органам, наприклад радi трудового колективу, страйковому комiтету, якщо трудовий колектив висловився за надання ЄМ таких повноважень. Такi повноваження надаються загальними зборами трудового колективу або конференцiую його членiв шляхом голосування.
Якщо на пiдприумствi у кiлька професiйних спiлок чи iнших об'уднань або iнших уповноважених колективом представницьких органiзацiй, усi вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективного договору.
У разi, коли профспiлковi та iншi представницькi органiзацiє не досягли згоди i не створили спiльний орган або не досягнуто згоди в роботi спiльного органу, загальнi збори трудового колективу вирiшують, кому надати переважне право на ведення переговорiв i укладення колективного договору.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Не допускауться ведення переговорiв i укладення колективних договорiв вiд iменi працiвникiв органiзацiями або органами, якi створенi чи фiнансуються власниками або єх уповноваженими органами, полiтичними партiями, радами пiдприумства.
Для ведення переговорiв будь-яка iз сторiн не ранiше як за три мiсяцi до закiнчення строку дiє колективного договору або у строк, визначений дiючим колективним договором, письмово повiдомляу iншу сторону про початок переговорiв. iнша сторона протягом семи днiв повинна розпочати переговори.
Ухилення осiб, якi представляють власникiв або уповноважених ними органiв чи профспiлки, або iнших уповноважених трудовим колективом органiв вiд участi в переговорах щодо укладення, змiни чи доповнення колективного договору, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорiв або незабезпечення роботи комiсiй з представникiв сторiн тягне за собою накладення штрафу в десять мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Власник або уповноважена ним особа повинна вести переговори з представниками трудового колективу у визначений час i у встановленому мiсцi. Вiн не повинен ухилятися вiд цього обов'язку, наприклад брати участь у переговорах без бажання досягти угоди, затягувати переговори, вiдмовлятися вiд пред'явлення будь-яких контрпропозицiй тим вимогам, що заявили представники трудового колективу.
Обов'язок вести переговори не створюу обов'язку погоджуватись з усiма вимогами iншоє сторони. На переговорах жодна iз сторiн не мау будь-якоє переваги. Тому предметом переговорiв може бути все, що не суперечить чинному законодавству i входить до кола iнтересiв трудового колективу.
Вiдповiдно до ст. 14 КЗпП колективний договiр може укладатися в структурних пiдроздiлах пiдприумства. Єх укладенню також передують колективнi переговори. Для успiшного єх проведення необхiдне чiтке розмежування компетенцiє сторiн на всiх рiвнях переговорiв, визначення сфери дiє i мiри норм та положень загального колективного договору на пiдприумствi в цiлому.
Для ведення переговорiв i пiдготовки проектiв колективного договору утворюуться робоча комiсiя з представникiв сторiн, надiлених вiдповiдними повноваженнями. Крiм представниць-
Роздiл V. Колективний договiр
ких сторiн до участi в переговорах можуть залучатися також спецiалiсти, експерти, запрошенi за домовленiстю сторiн.
Повноваження членiв комiсiє встановлюються вiдповiдними рiшеннями сторiн, якi ведуть переговори. Цi рiшення оформляються наказами, розпорядженнями, постановами тощо. Ними визначаються статус i права членiв комiсiє, порядок єх дiяльностi, встановлюються певнi гарантiє на час проведення переговорiв.
Мiнiмальнi гарантiє членiв комiсiє визначенi ст. 12 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. Передбачено, що особи, якi беруть участь в переговорах як представники сторiн, а також спецiалiсти, запрошенi для участi в роботi комiсiй, на перiод переговорiв i пiдготовки проекту колективного договору звiльняються вiд основноє роботи iз збереженням середньомiсячного заробiтку та включенням цього часу до трудового ста-я1у>вс1 витрати, пов'язанi з участю у переговорах i пiдготовкою проекту, компенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю або колективним договором.
Практика проведення переговорiв не може бути стандартизованою.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63