Видатний вчений у галузi трудового права В. Догадов розробив i опублiкував дiаграму проходження трудових справ. Вiн показав, що в разi трудового спору вiд РНК до пленуму Верховного Суду РРФСР справа повинна була пройти через 24 органи'.
Постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi новi Правила про примирно-третейськi суди i судовий розгляд трудових спорiв2.
На пiдставi цих Правил НКП СРСР 12 грудня 1928 р. затвердив Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє. Комiсiє утворювались на пiдприумствах i в установах iз рiвноє кiлькостi представникiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету.
Рiшення в РКК приймалося тiльки за погодженням з обома сторонами, незалежно вiд характеру спору. В разi недосягнен-ня згоди рiшення не приймалось, i на цьому розгляд спору в РКК закiнчувався.
Рiшення РКК могло бути оскаржено кожною стороною або опротестовано прокурором до вищоє профспiлки не пiзнiше 14-денного строку з дня повiдомлення сторiн про розгляд спору. В особливих сесiях народного суду трудовi спори могли розглядатись тiльки у випадках, коли сторони в РКК не досягли згоди i рiшення прийнятим не було, коли рiшення РКК було скасовано вищою профспiлковою органiзацiую, коли вiдповiдно до законодавства не обов'язково було звертатись до РКК.
Постановою вiд 28 серпня 1928 р. встановлювався також адмiнiстративний порядок розгляду трудових спорiв вищими у порядку пiдлеглостi органами.
З пiдвищенням ролi РКК i народних судiв зводиться нанiвець роль примирних камер i третейських судiв - органiв по розгляду спорiв при укладеннi, змiнi чи доповненнi колективного договору. Мала значення i та обставина, що роль колективних договорiв як джерела права звужувалася, а з 1933 р. вони взагалi перестали укладатись.
Правила 1928 р., якими визначався порядок розгляду трудових спорiв, дiяли до 1957 р. 31 сiчня 1957 р. Указом Президiє Верховноє Ради СРСР було затверджено нове Положення про порядок розгляду трудових спорiв. Для розгляду трудових спорiв були визначенi органи: комiсiя по трудових спорах, яка створювалась на паритетних засадах з рiвноє кiлькостi представ-
Див.: Труд. 1928. 14 января. Див.: СЗ СССР. 1928. № 56. С. 495.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
455
никiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету; фабричнi, заводськi, мiсцевi комiтети профспiлок i народнi суди. Трудовi спори працiвникiв, якi займали посади, зазначенi у перелiку, що додавався до Положення, розглядались у порядку пiдлеглостi вищими органами.
Розгляд трудових спорiв був удосконалений новим Положенням про порядок розгляду трудових спорiв, затвердженим Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудових спорiв i порядок єх вирiшення залишилися такими, якими вони були установленi Положенням вiд 31 сiчня 1957 р.
Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. в КЗпП Украєни була повнiстю замiнена глава XV <Трудовi спори> (ст. ст. 221 - 242). Вона одержала назву, була зменшена на три статтi - вiдсутнi ст. ст. 240, 241 та 242. Пiзнiше, за вiдсутностi ст. ст. 240 i 241, були введенi ст. ст. 240' i 241'.
Трудовi спори стали розглядатись тiльки комiсiями по трудових спорах i районними (мiськими) судами. Фабричний, заводський, мiсцевий комiтет профспiлки був виключений з числа органiв, що розглядали трудовi спори.
Змiнився i порядок створення комiсiє по трудових спорах.. Якщо, починаючи з 1957 р., комiсiє по трудових спорах створювались на паритетних засадах з представникiв адмiнiстрацiє та профспiлкового комiтету i за вiдсутностi погодженоє думки сторiн рiшення не приймалося, то тепер вони обирались трудовим колективом, обов'язково по трудовому спору виносили рiшення по сутi i це рiшення поряд з працiвником, у разi незгоди, мiг оскаржити власник або уповноважений ним орган.
Встановлювались особливостi розгляду трудових спорiв су-дей, прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури, якi мають власнi чини.
<Випав> також порядок розгляду спорiв з приводу встановлення або змiни умов працi, що регулювався ст. 242 КЗпП.
3. Комiсiя по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорiв
Комiсiя по трудових спорах (КТС) у обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пiдприумствах. Вона обирауться загальними зборами або кон-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
456
ференцiую трудового колективу пiдприумства з числом працюючих не менше 15 чоловiк.
Порядок обрання, чисельнiсть, склад i строк повноважень КТС визначаються загальними зборами або вiдповiдно конференцiую трудового колективу пiдприумства. Якщо це виробниче пiдприумство або органiзацiя, то кiлькiсть робiтникiв у складi КТС повинна бути не менше половини єє складу.
КТС обирау iз свого складу голову, його заступникiв i секретаря комiсiє.
За рiшенням загальних зборiв або конференцiє трудового колективу пiдприумства можуть бути створенi КТС в цехах та iнших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiє обираються колективами пiдроздiлiв i дiють на тих же пiдставах, що й КТС пiдприумств. Але вони можуть розглядати трудовi спори в межах повноважень цих пiдроздiлiв.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення КТС, а до такого забезпечення вiдноситься надання обладнаного примiщення, друкарськоє та iншоє технiки, необхiдноє лiтератури, органiзацiя дiловодства, облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та видача копiй рiшень тощо, здiйснюуться власником або уповноваженим ним органом.
КТС пiдприумства мау печатку встановленого зразка.
Право звернення до КТС надано працiвнику. В iнтересах працiвника з заявою до комiсiє може звернутись прокурор або вiдповiдний орган профспiлковоє органiзацiє, членом якоє у працiвник. Власнику або уповноваженому ним органу право на звернення до КТС законом не надано.
Працiвник може звернутись до КТС у тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права. У разi пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити.
КТС повинна розглядати усi спори, що виникають на пiдприумствах. Комiсiя не може розглядати лише спори, що безпосередньо вiднесенi до компетенцiє районного (мiського) суду, або коли по спору встановлений особливий порядок його розгляду. При цьому трудовий спiр пiдлягау розглядовi в КТС за умови, що працiвник самостiйно або з участю профспiлковоє органiзацiє, що представляу його iнтереси, не врегулював розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Роздiл XIV. Порядок-розгляду трудових спорiв
457
Заява працiвника, що надiйшла до КТС, пiдлягау обов'язковiй реустрацiє. Голова комiсiє або за його дорученням хтось iз єє членiв проводить пiдготовку матерiалiв до розгляду заяви на засiданнi комiсiє; вирiшуу питання про виклик свiдкiв; доручау спецiалiстам проведення технiчних, бухгалтерських та iнших перевiрок; мау право зажадати вiд власника або уповноваженого ним органу необхiднi розрахунки та документи.
КТС повинна розглянути трудовий спiр в десятиденний строк з дня подання заяви. Розгляд спору проводиться у присутностi працiвника, який подав заяву, представникiв власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору у вiдсутностi працiвника допускауться лише за його письмовою заявою. За бажанням працiвника при розглядi спору вiд його iменi може виступати представник профспiлкового органу або, за вибором працiвника, iнша особа, в тому числi адвокат.
У разi нез'явлення працiвника або його представника на засiдання КТС розгляд заяви вiдкладауться до наступного засiдання. При повторному нез'явленнi працiвника без поважних причин КТС може винести рiшення про зняття цiує заяви з розгляду, що не позбавляу працiвника права подати заяву знову в межах тримiсячного строку з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.
Засiдання КТС вважауться правомочним, якщо на ньому присутнi не менше двох третин обраних до єє складу членiв.
Працiвник i власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований вiдвiд будь-якому члену комiсiє. Питання про вiдвiд вирiшууться бiльшiстю голосiв членiв комiсiє, присутнiх на засiданнi. Член комiсiє, якому заявлено вiдвiд, не бере участi у вирiшеннi питання про вiдвiд.
На засiданнi КТС ведеться протокол, який пiдписууться головою або його заступником i секретарем.
КТС по трудових спорах приймау рiшення бiльшiстю голосiв єє членiв, присутнiх на засiданнi. Рiшення викладауться в письмовiй формi i в ньому зазначаються: повне найменування пiдприумства; прiзвище, iм'я та по батьковi працiвника, який звернувся до комiсiє, його представника, дата звернення до комiсiє i дата розгляду спору; суть спору; прiзвища членiв комiсiє, власника або представникiв уповноваженого ним органу; результати голосування i мотивоване рiшення комiсiє. Рiшення пiдписууться всiм складом комiсiє, що розглядав спiр.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
458
Копiє рiшення комiсiє у триденний строк вручаються працiвниковi, власнику або уповноваженому ним органу.
У разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити його до суду в десятиденний строк з дня вручення єм виписки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє. Пропуск вказаного строку не у пiдставою для вiдмови у прийняттi заяви. Визнавши причину пропуску строку поважною, суд може поновити цей строк i розглянути спiр по сутi. В разi, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядауться.
Рiшення КТС набувау чинностi i пiдлягау виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закiнченнi десяти днiв, передбачених на його оскарження. У разi невиконання власником або уповноваженим ним органом рiшення у встановлений строк КТС пiдприумства видау працiвниковi посвiдчення, що мау силу виконавчого листа.
В посвiдченнi вказуються: найменування органу, який винiс рiшення по трудовому спору, дата його прийняття i видачi посвiдчення; прiзвище, iм'я та по батьковi працiвника; рiшення по сутi спору. Посвiдчення засвiдчууться пiдписом голови або заступника голови КТС пiдприумства та печаткою комiсiє.
Посвiдчення не видауться, якщо працiвник чи власник або уповноважений ним орган в десятиденний строк звернувся iз заявою про вирiшення трудового спору до районного (мiського) суду.
На пiдставi посвiдчення, пред'явленого не пiзнiше тримiсячного строку до районного (мiського) суду, судовий виконавець виконуу рiшення КТС у примусовому порядку. У разi пропуску працiвником установленого тримiсячного строку з поважних причин КТС, що видала посвiдчення, може поновити цей строк.
4. Судовий порядок розгляду трудових спорiв
Другим органом по розгляду трудових спорiв у районний (мiський) суд. Право на судовий захист - одна iз найважливiших гарантiй охорони трудових прав трудящих. Тому чим доступнiша можливiсть його використання, тим краще забезпечууться законнiсть у сферi трудових правовiдносин.
В районних (мiських) судах розглядаються трудовi спори за заявою працiвника або власника чи уповноваженого ним органу, коли вони не згоднi з рiшенням КТС пiдприумства чи його
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
459
пiдроздiлу; прокурора, коли вiн вважау, що рiшення комiсiє по трудових спорах суперечить чинному законодавству.
Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядають трудовi спори за заявами працiвникiв пiдприумств, де КТС не обирауться; працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, змiни дати i формулювання причини звiльнення, оплати за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваноє роботи, за винятком спорiв про дострокове звiльнення вiд виборноє платноє посади членiв громадських та iнших об'уднань громадян за рiшенням органiв, що єх обрали, та трудових спорiв суддiв та прокурорсько-слiдчих працiвникiв; керiвника пiдприумства (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого обособленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприумства, його заступникiв, а також посадових осiб таможенних органiв, державних податкових адмiнiстрацiй, яким присвоунi персональнi звання, службових осiб державноє контрольно-ревiзiйноє служби i органiв державного контролю за цiнами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються i призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого i регiонального самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об'уднаннями громадян, з питань звiльнення, змiни дати i формулювання причин звiльнення, переведення на iншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу i накладення дисциплiнарних стягнень, за винятком спорiв про дострокове звiльнення вiд виборноє платноє посади та трудових спорiв суддiв i прокурорсько-слiдчих працiвникiв; власника або уповноваженого ним органу про вiдшкодування працiвниками матерiальноє шкоди, заподiяноє пiдприумству; працiвникiв з питань застосування законодавства про працю, коли спiр вiдповiдно до чинного законодавства попередньо був вирiшений власником або уповноваженим ним органом i профспiлковим органом пiдприумства у межах наданих єм прав.
До безпосереднього розгляду в судi вiднесенi також спори про вiдмову у прийняттi на роботу працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переведення з iншого пiдприумства; молодих спецiалiстiв, якi закiнчили i у встановленому порядку направленi на роботу на дане пiдприумство; вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або дитину-iнвалiда, одиноких матерiв - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв; виборних працiвникiв при закiнченнi строку єх повнова-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
460
жень; працiвникiв, яким надано право поворотного прийняття на роботу; iншим особам, з якими власник або уповноважений ним орган вiдповiдно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договiр.
Трудовi спори суди розглядають за загальними правилами цивiльного судочинства, тобто керуються положеннями ЦПК Украєни. Разом з тим у порядку розгляду трудових спорiв у своє особливостi. Незалежно вiд того, працiвником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа пiсля вирiшення спору в КТС, суд розглядау єє як трудовий спiр, що вирiшувався в КТС, тобто на вимогу працiвника до пiдприумства (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суди Украєни вiд 6 листопада 1992 р. <Про практику розгляду судами трудових спорiв).
Маються на увазi випадки, коли сторони трудового спору не згоднi з рiшенням КТС, а прокурор вважау його таким, що суперечить чинному законодавству. Стаття 228 КЗпП надау сторонам i прокурору право оскаржити рiшення КТС до районного (мiського) суду. Фактично ж у даному випадку у не оскарження рiшення, оскiльки суд рiшення КТС не ревiзуу, не змiнюу i не скасовуу, а звернення до другого органу, а не до другоє iнстанцiє, бо суд по вiдношенню до КТС у другим органом по розгляду трудових спорiв, а не другою iнстанцiую. Таке звернення до суду здiйснюуться у формi заяви. Якщо вона подауться працiвником, то це буде позовна заява, яка повинна мiстити усi реквiзити, передбаченi ст. 137 ЦПК Украєни.
Заява власника або уповноваженого ним органу до суду повинна мати довiльну форму, якою ставиться перед судом клопотання про розгляд спору, що був розглянутий КТС, з рiшенням якоє власник або уповноважений ним орган не згоден. Це не позовна заява, бо власник або уповноважений ним орган позову не заявляу, тому при розглядi спору в судi, хоч iз заявою до суду звернувся власник або уповноважений ним орган, судом буде розглядатись позов працiвника до власника у такому ж обсязi, як вiн був заявлений для розгляду КТС.
Заява прокурора також не у позовною - це вимога до суду розглянути трудовий спiр, по якому, на думку прокурора, винесено рiшення, що суперечить чинному законодавству.
Робiтники i службовцi при заявленнi вимог, що випливають iз трудових правовiдносин, звiльняються вiд судових вит-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
461
рат на користь держави. По трудових спорах встановлюуться альтернативна пiдсуднiсть: працiвникам надано право звертатись до суду як за мiсцем знаходження вiдповiдача, так i за мiсцем свого проживання.
Вiдповiдно до чинного законодавства цивiльною процесуальною правоздатнiстю володiють особи, що досягли повнолiття. Для вирiшення трудового спору до суду можуть звертатися особи, що мають вiк чотирнадцять рокiв, якщо вони працювали з дотриманням умов, передбачених ст. 188 КЗпП.
При зверненнi до суду необхiдно додержуватись давнiсних строкiв. Позовний або давнiсний строк - це встановлений законом строк для звернення до юрисдикцiйного органу за захистом порушенного права чи iнтересу. Цей строк слiд вiдрiзняти вiд процесуального, яким визнауться певний вiдрiзок часу для проведення певних процесуальних дiй.
Питання про позовну давнiсть в трудовому законодавствi представляу значний теоретичний i практичний iнтерес. КЗпП 1922 р. в первоначальнiй редакцiє не встановлював позовноє давностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Постановою ЦВК i РНК СРСР вiд 29 серпня 1928 р. були затвердженi новi Правила про примирно-третейськi суди i судовий розгляд трудових спорiв2.
На пiдставi цих Правил НКП СРСР 12 грудня 1928 р. затвердив Положення про розцiночно-конфлiктнi комiсiє. Комiсiє утворювались на пiдприумствах i в установах iз рiвноє кiлькостi представникiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету.
Рiшення в РКК приймалося тiльки за погодженням з обома сторонами, незалежно вiд характеру спору. В разi недосягнен-ня згоди рiшення не приймалось, i на цьому розгляд спору в РКК закiнчувався.
Рiшення РКК могло бути оскаржено кожною стороною або опротестовано прокурором до вищоє профспiлки не пiзнiше 14-денного строку з дня повiдомлення сторiн про розгляд спору. В особливих сесiях народного суду трудовi спори могли розглядатись тiльки у випадках, коли сторони в РКК не досягли згоди i рiшення прийнятим не було, коли рiшення РКК було скасовано вищою профспiлковою органiзацiую, коли вiдповiдно до законодавства не обов'язково було звертатись до РКК.
Постановою вiд 28 серпня 1928 р. встановлювався також адмiнiстративний порядок розгляду трудових спорiв вищими у порядку пiдлеглостi органами.
З пiдвищенням ролi РКК i народних судiв зводиться нанiвець роль примирних камер i третейських судiв - органiв по розгляду спорiв при укладеннi, змiнi чи доповненнi колективного договору. Мала значення i та обставина, що роль колективних договорiв як джерела права звужувалася, а з 1933 р. вони взагалi перестали укладатись.
Правила 1928 р., якими визначався порядок розгляду трудових спорiв, дiяли до 1957 р. 31 сiчня 1957 р. Указом Президiє Верховноє Ради СРСР було затверджено нове Положення про порядок розгляду трудових спорiв. Для розгляду трудових спорiв були визначенi органи: комiсiя по трудових спорах, яка створювалась на паритетних засадах з рiвноє кiлькостi представ-
Див.: Труд. 1928. 14 января. Див.: СЗ СССР. 1928. № 56. С. 495.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
455
никiв адмiнiстрацiє i профспiлкового комiтету; фабричнi, заводськi, мiсцевi комiтети профспiлок i народнi суди. Трудовi спори працiвникiв, якi займали посади, зазначенi у перелiку, що додавався до Положення, розглядались у порядку пiдлеглостi вищими органами.
Розгляд трудових спорiв був удосконалений новим Положенням про порядок розгляду трудових спорiв, затвердженим Указом Президiє Верховноє Ради СРСР вiд 20 травня 1974 р. Але органи по розгляду трудових спорiв i порядок єх вирiшення залишилися такими, якими вони були установленi Положенням вiд 31 сiчня 1957 р.
Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. в КЗпП Украєни була повнiстю замiнена глава XV <Трудовi спори> (ст. ст. 221 - 242). Вона одержала назву
Трудовi спори стали розглядатись тiльки комiсiями по трудових спорах i районними (мiськими) судами. Фабричний, заводський, мiсцевий комiтет профспiлки був виключений з числа органiв, що розглядали трудовi спори.
Змiнився i порядок створення комiсiє по трудових спорах.. Якщо, починаючи з 1957 р., комiсiє по трудових спорах створювались на паритетних засадах з представникiв адмiнiстрацiє та профспiлкового комiтету i за вiдсутностi погодженоє думки сторiн рiшення не приймалося, то тепер вони обирались трудовим колективом, обов'язково по трудовому спору виносили рiшення по сутi i це рiшення поряд з працiвником, у разi незгоди, мiг оскаржити власник або уповноважений ним орган.
Встановлювались особливостi розгляду трудових спорiв су-дей, прокурорсько-слiдчих працiвникiв, а також працiвникiв навчальних, наукових та iнших установ прокуратури, якi мають власнi чини.
<Випав> також порядок розгляду спорiв з приводу встановлення або змiни умов працi, що регулювався ст. 242 КЗпП.
3. Комiсiя по трудових спорах як обов'язковий первинний орган по розгляду трудових спорiв
Комiсiя по трудових спорах (КТС) у обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорiв, що виникають на пiдприумствах. Вона обирауться загальними зборами або кон-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
456
ференцiую трудового колективу пiдприумства з числом працюючих не менше 15 чоловiк.
Порядок обрання, чисельнiсть, склад i строк повноважень КТС визначаються загальними зборами або вiдповiдно конференцiую трудового колективу пiдприумства. Якщо це виробниче пiдприумство або органiзацiя, то кiлькiсть робiтникiв у складi КТС повинна бути не менше половини єє складу.
КТС обирау iз свого складу голову, його заступникiв i секретаря комiсiє.
За рiшенням загальних зборiв або конференцiє трудового колективу пiдприумства можуть бути створенi КТС в цехах та iнших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiє обираються колективами пiдроздiлiв i дiють на тих же пiдставах, що й КТС пiдприумств. Але вони можуть розглядати трудовi спори в межах повноважень цих пiдроздiлiв.
Органiзацiйно-технiчне забезпечення КТС, а до такого забезпечення вiдноситься надання обладнаного примiщення, друкарськоє та iншоє технiки, необхiдноє лiтератури, органiзацiя дiловодства, облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та видача копiй рiшень тощо, здiйснюуться власником або уповноваженим ним органом.
КТС пiдприумства мау печатку встановленого зразка.
Право звернення до КТС надано працiвнику. В iнтересах працiвника з заявою до комiсiє може звернутись прокурор або вiдповiдний орган профспiлковоє органiзацiє, членом якоє у працiвник. Власнику або уповноваженому ним органу право на звернення до КТС законом не надано.
Працiвник може звернутись до КТС у тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права. У разi пропуску з поважних причин установленого строку КТС може його поновити.
КТС повинна розглядати усi спори, що виникають на пiдприумствах. Комiсiя не може розглядати лише спори, що безпосередньо вiднесенi до компетенцiє районного (мiського) суду, або коли по спору встановлений особливий порядок його розгляду. При цьому трудовий спiр пiдлягау розглядовi в КТС за умови, що працiвник самостiйно або з участю профспiлковоє органiзацiє, що представляу його iнтереси, не врегулював розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Роздiл XIV. Порядок-розгляду трудових спорiв
457
Заява працiвника, що надiйшла до КТС, пiдлягау обов'язковiй реустрацiє. Голова комiсiє або за його дорученням хтось iз єє членiв проводить пiдготовку матерiалiв до розгляду заяви на засiданнi комiсiє; вирiшуу питання про виклик свiдкiв; доручау спецiалiстам проведення технiчних, бухгалтерських та iнших перевiрок; мау право зажадати вiд власника або уповноваженого ним органу необхiднi розрахунки та документи.
КТС повинна розглянути трудовий спiр в десятиденний строк з дня подання заяви. Розгляд спору проводиться у присутностi працiвника, який подав заяву, представникiв власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору у вiдсутностi працiвника допускауться лише за його письмовою заявою. За бажанням працiвника при розглядi спору вiд його iменi може виступати представник профспiлкового органу або, за вибором працiвника, iнша особа, в тому числi адвокат.
У разi нез'явлення працiвника або його представника на засiдання КТС розгляд заяви вiдкладауться до наступного засiдання. При повторному нез'явленнi працiвника без поважних причин КТС може винести рiшення про зняття цiує заяви з розгляду, що не позбавляу працiвника права подати заяву знову в межах тримiсячного строку з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.
Засiдання КТС вважауться правомочним, якщо на ньому присутнi не менше двох третин обраних до єє складу членiв.
Працiвник i власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований вiдвiд будь-якому члену комiсiє. Питання про вiдвiд вирiшууться бiльшiстю голосiв членiв комiсiє, присутнiх на засiданнi. Член комiсiє, якому заявлено вiдвiд, не бере участi у вирiшеннi питання про вiдвiд.
На засiданнi КТС ведеться протокол, який пiдписууться головою або його заступником i секретарем.
КТС по трудових спорах приймау рiшення бiльшiстю голосiв єє членiв, присутнiх на засiданнi. Рiшення викладауться в письмовiй формi i в ньому зазначаються: повне найменування пiдприумства; прiзвище, iм'я та по батьковi працiвника, який звернувся до комiсiє, його представника, дата звернення до комiсiє i дата розгляду спору; суть спору; прiзвища членiв комiсiє, власника або представникiв уповноваженого ним органу; результати голосування i мотивоване рiшення комiсiє. Рiшення пiдписууться всiм складом комiсiє, що розглядав спiр.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
458
Копiє рiшення комiсiє у триденний строк вручаються працiвниковi, власнику або уповноваженому ним органу.
У разi незгоди з рiшенням комiсiє по трудових спорах працiвник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити його до суду в десятиденний строк з дня вручення єм виписки з протоколу засiдання комiсiє чи його копiє. Пропуск вказаного строку не у пiдставою для вiдмови у прийняттi заяви. Визнавши причину пропуску строку поважною, суд може поновити цей строк i розглянути спiр по сутi. В разi, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядауться.
Рiшення КТС набувау чинностi i пiдлягау виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закiнченнi десяти днiв, передбачених на його оскарження. У разi невиконання власником або уповноваженим ним органом рiшення у встановлений строк КТС пiдприумства видау працiвниковi посвiдчення, що мау силу виконавчого листа.
В посвiдченнi вказуються: найменування органу, який винiс рiшення по трудовому спору, дата його прийняття i видачi посвiдчення; прiзвище, iм'я та по батьковi працiвника; рiшення по сутi спору. Посвiдчення засвiдчууться пiдписом голови або заступника голови КТС пiдприумства та печаткою комiсiє.
Посвiдчення не видауться, якщо працiвник чи власник або уповноважений ним орган в десятиденний строк звернувся iз заявою про вирiшення трудового спору до районного (мiського) суду.
На пiдставi посвiдчення, пред'явленого не пiзнiше тримiсячного строку до районного (мiського) суду, судовий виконавець виконуу рiшення КТС у примусовому порядку. У разi пропуску працiвником установленого тримiсячного строку з поважних причин КТС, що видала посвiдчення, може поновити цей строк.
4. Судовий порядок розгляду трудових спорiв
Другим органом по розгляду трудових спорiв у районний (мiський) суд. Право на судовий захист - одна iз найважливiших гарантiй охорони трудових прав трудящих. Тому чим доступнiша можливiсть його використання, тим краще забезпечууться законнiсть у сферi трудових правовiдносин.
В районних (мiських) судах розглядаються трудовi спори за заявою працiвника або власника чи уповноваженого ним органу, коли вони не згоднi з рiшенням КТС пiдприумства чи його
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
459
пiдроздiлу; прокурора, коли вiн вважау, що рiшення комiсiє по трудових спорах суперечить чинному законодавству.
Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядають трудовi спори за заявами працiвникiв пiдприумств, де КТС не обирауться; працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд пiдстав припинення трудового договору, змiни дати i формулювання причини звiльнення, оплати за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваноє роботи, за винятком спорiв про дострокове звiльнення вiд виборноє платноє посади членiв громадських та iнших об'уднань громадян за рiшенням органiв, що єх обрали, та трудових спорiв суддiв та прокурорсько-слiдчих працiвникiв; керiвника пiдприумства (фiлiалу, представництва, вiддiлення та iншого обособленого пiдроздiлу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприумства, його заступникiв, а також посадових осiб таможенних органiв, державних податкових адмiнiстрацiй, яким присвоунi персональнi звання, службових осiб державноє контрольно-ревiзiйноє служби i органiв державного контролю за цiнами; керiвних працiвникiв, якi обираються, затверджуються i призначаються на посади державними органами, органами мiсцевого i регiонального самоврядування, а також громадськими органiзацiями та iншими об'уднаннями громадян, з питань звiльнення, змiни дати i формулювання причин звiльнення, переведення на iншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу i накладення дисциплiнарних стягнень, за винятком спорiв про дострокове звiльнення вiд виборноє платноє посади та трудових спорiв суддiв i прокурорсько-слiдчих працiвникiв; власника або уповноваженого ним органу про вiдшкодування працiвниками матерiальноє шкоди, заподiяноє пiдприумству; працiвникiв з питань застосування законодавства про працю, коли спiр вiдповiдно до чинного законодавства попередньо був вирiшений власником або уповноваженим ним органом i профспiлковим органом пiдприумства у межах наданих єм прав.
До безпосереднього розгляду в судi вiднесенi також спори про вiдмову у прийняттi на роботу працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переведення з iншого пiдприумства; молодих спецiалiстiв, якi закiнчили i у встановленому порядку направленi на роботу на дане пiдприумство; вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або дитину-iнвалiда, одиноких матерiв - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв; виборних працiвникiв при закiнченнi строку єх повнова-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
460
жень; працiвникiв, яким надано право поворотного прийняття на роботу; iншим особам, з якими власник або уповноважений ним орган вiдповiдно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договiр.
Трудовi спори суди розглядають за загальними правилами цивiльного судочинства, тобто керуються положеннями ЦПК Украєни. Разом з тим у порядку розгляду трудових спорiв у своє особливостi. Незалежно вiд того, працiвником, власником або уповноваженим ним органом чи прокурором порушена справа пiсля вирiшення спору в КТС, суд розглядау єє як трудовий спiр, що вирiшувався в КТС, тобто на вимогу працiвника до пiдприумства (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суди Украєни вiд 6 листопада 1992 р. <Про практику розгляду судами трудових спорiв).
Маються на увазi випадки, коли сторони трудового спору не згоднi з рiшенням КТС, а прокурор вважау його таким, що суперечить чинному законодавству. Стаття 228 КЗпП надау сторонам i прокурору право оскаржити рiшення КТС до районного (мiського) суду. Фактично ж у даному випадку у не оскарження рiшення, оскiльки суд рiшення КТС не ревiзуу, не змiнюу i не скасовуу, а звернення до другого органу, а не до другоє iнстанцiє, бо суд по вiдношенню до КТС у другим органом по розгляду трудових спорiв, а не другою iнстанцiую. Таке звернення до суду здiйснюуться у формi заяви. Якщо вона подауться працiвником, то це буде позовна заява, яка повинна мiстити усi реквiзити, передбаченi ст. 137 ЦПК Украєни.
Заява власника або уповноваженого ним органу до суду повинна мати довiльну форму, якою ставиться перед судом клопотання про розгляд спору, що був розглянутий КТС, з рiшенням якоє власник або уповноважений ним орган не згоден. Це не позовна заява, бо власник або уповноважений ним орган позову не заявляу, тому при розглядi спору в судi, хоч iз заявою до суду звернувся власник або уповноважений ним орган, судом буде розглядатись позов працiвника до власника у такому ж обсязi, як вiн був заявлений для розгляду КТС.
Заява прокурора також не у позовною - це вимога до суду розглянути трудовий спiр, по якому, на думку прокурора, винесено рiшення, що суперечить чинному законодавству.
Робiтники i службовцi при заявленнi вимог, що випливають iз трудових правовiдносин, звiльняються вiд судових вит-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
461
рат на користь держави. По трудових спорах встановлюуться альтернативна пiдсуднiсть: працiвникам надано право звертатись до суду як за мiсцем знаходження вiдповiдача, так i за мiсцем свого проживання.
Вiдповiдно до чинного законодавства цивiльною процесуальною правоздатнiстю володiють особи, що досягли повнолiття. Для вирiшення трудового спору до суду можуть звертатися особи, що мають вiк чотирнадцять рокiв, якщо вони працювали з дотриманням умов, передбачених ст. 188 КЗпП.
При зверненнi до суду необхiдно додержуватись давнiсних строкiв. Позовний або давнiсний строк - це встановлений законом строк для звернення до юрисдикцiйного органу за захистом порушенного права чи iнтересу. Цей строк слiд вiдрiзняти вiд процесуального, яким визнауться певний вiдрiзок часу для проведення певних процесуальних дiй.
Питання про позовну давнiсть в трудовому законодавствi представляу значний теоретичний i практичний iнтерес. КЗпП 1922 р. в первоначальнiй редакцiє не встановлював позовноє давностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63