Працiвник, якому видали пiд звiт матерiальнi цiнностi, не повинен вiдноситись до категорiє тих, з ким можуть укладатись договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть. Цiнностi йому доручаються тимчасово, iнодi на досить короткий термiн, наприклад одержати єх вiд постачальника i доставити на пiдприумство. Але оскiльки за переданi йому матерiальнi цiнностi на нього може бути покладена повна матерiальна вiдповiдальнiсть, власник або уповноважений ним орган може видати разове доручення працiвнику лише за його згодою. Вiдмова працiвника вiд одержання пiд звiт цiнностей за разовим дорученням не у дисциплiнарним проступком.
Разове доручення повинне видаватись лише працiвникам, що перебувають з даним пiдприумством у трудових правовiдносинах. За вiдсутностi трудового зв'язку з особою, якiй видали доручення, може настати майнова вiдповiдальнiсть на пiдставi цивiльного законодавства.
432
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Крiм разового доручення, документами, за якими працiвник одержуу пiд звiт матерiальнi цiнностi, можуть бути вiдомiсть, фактура, накладна тощо. Про одержання матерiальних цiнностей працiвник ставить свiй пiдпис i тим самим бере на себе зобов'язання забезпечити єх повну збереженiсть i передати власнику або уповноваженому ним органу. При цьому повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за умови, що працiвник мав реальну можливiсть зберегти цiнностi, якi вiн одержав пiд звiт.
Тому особи, якi одержують матерiальнi цiнностi пiд звiт, повиннi бути ознайомленi з правилами прийняття матерiальних цiнностей, порядком складення акта в разi нестачi, порядком вiдправлення вантажу тощо.
3. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоду завдано дiями працiвника, якi мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку (п. З ст. 134 КЗпП).
Таку вiдповiдальнiсть несе будь-який працiвник, незалежно вiд посади, яку вiн займау, або виконуваноє ним роботи, який не у матерiально вiдповiдальною особою, але своєми дiями, що мають ознаки кримiнального злочину, завдав шкоди майну пiдприумства.
Факт вчинення дiянь, що переслiдуються у кримiнальному порядку, повинен пiдтверджуватись у порядку кримiнального провадження. Це мау бути або обвинувальний вирок суду, ухвала суду в кримiнальнiй справi про припинення провадження по справi в зв'язку з амнiстiую чи передачею обвинуваченого на поруки трудовому колективу, передачi справи на розгляд товариського суду та в iнших подiбних випадках, або постанови слiдчо-прокурорських органiв.
Такою постановою працiвник може бути навiть звiльнений вiд кримiнальноє вiдповiдальностi в зв'язку зi спливом строку давностi для притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi, коли вчинений працiвником злочин вже не становить суспiльноє небезпеки. Працiвник може не нести кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо його звiльнили вiд вiдбування покарання у зв'язку iз захворюванням, достроково або умовно-достроково звiльнили вiд покарання, в разi винесення судом обвинувального вироку без призначення мiри покарання тощо.
Таким чином, для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi на пiдставi п. З ст. 134 КЗпП працiвник
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 433
не обов'язково повинен бути засудженим до позбавлення волi. Головне, щоб була вiдповiдна постанова суду або слiдчо-прокурорських органiв про те, що дiє працiвника мають ознаки кримiнального злочину. У той же час амнiстiя не звiльняу вiд обов'язку вiдшкодувати заподiяну злочином шкоду, покладеного на винну особу вироком чи рiшенням суду (ч. 2 ст. 5 Закону Украєни вiд 1 жовтня 1996 р. <Про застосування амнiстiє в Украєнi>). Коли ж справа припиняуться за ч. 2 ст. 7 Кримiнальниго кодексу Украєни за малозначнiстю, пiдстави для покладення на працiвника повноє матерiальноє вiдповiдальностi вiдсутнi. Малозначним визнауться така дiя чи бездiяльнiсть працiвника, яка тiльки за своую формою подiбна до злочину, але внаслiдок своує ма-лозначностi не становить суспiльноє небезпеки.
У випадку, коли при розглядi справи в судi за цiую пiдставою виникау сумнiв у правильностi постанови слiдчого чи прокурора про наявнiсть в дiях працiвника ознак кримiнального злочину, суд мау поставити перед вiдповiдним прокурором питання про перегляд цiує постанови. i навпаки, розглядаючи цивiльну справу, суд, виявивши в дiях працiвника, якими була заподiяна шкода, ознаки кримiнального злочину, повiдомляу про це прокурора або сам порушуу кримiнальну справу. У цих випадках провадження по справi зупиняуться.
При розглядi справи в судi про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника, що випливау з кримiнальноє справи, по якiй суд щодо працiвника постановив обвинувальний вирок, що набрав чинностi, цей вирок для цивiльноє справи мау значення лише в частинi, чи мав мiсце кримiнальний злочин i чи вчинений вiн даною особою. Якщо обвинувальний вирок у кримiнальнiй справi обов'язковий для суду, що розглядау цивiльну справу хоча б у цих питаннях, то постанови прокурорсько-слiдчих органiв такоє обов'язковоє сили не мають. Вони у лише пiдставою для власника або уповноваженого ним органу для звернення до суду з позовом про вiдшкодування заподiяноє працiвником шкоди за п. З ст. 134 КЗпП.
4. При заподiяннi шкоди майну пiдприумства працiвником, який був у нетверезому станi, також настау повна матерiальна вiдповiдальнiсть (п.4 статтi 4 134 КЗпП). Нетверезий стан працiвника може бути пiдтверджений як медичним висновком, так i iншими видами доказiв, такими, як акти, пояснення сторiн i третiх осiб, показання свiдкiв. Пленум Верховного Суду Украє-
434
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. визнав, що заподiяння шкоди працiвником, який був у нетверезому станi, у одним з найгру-бiших порушень трудових обов'язкiв, тому в цьому випадку не повинно допускатись зменшення розмiру вiдшкодування.
5. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi настау також у випадку, коли шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зiпсуттям матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiє), в тому числi при єх виготовленнi, а також iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих працiвниковi в користування (п. 5 ст. 134 КЗпП).
Така вiдповiдальнiсть за навмисне завдання шкоди можлива при встановленнi факту, що працiвник пiд час виробничого процесу бажав заподiяти пiдприумству шкоду або свiдомо допускав єє настання.
Пленум Верховного Суду Украєни в постановi вiд 29 грудня 1992 р. роз'яснив, що таку ж матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi несуть працiвники сiльськогосподарських пiдприумств, якi займаються виробництвом сiльськогосподарськоє продукцiє, за шкоду, заподiяну нестачею, умисним знищенням або зiпсуттям цiує продукцiє.
6. Чинне законодавство покладау повну матерiальну вiдповiдальнiсть на працiвника за заподiяння шкоди пiдприумству навiть у випадку, коли з цим працiвником i не укладався договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть.
Така вiдповiдальнiсть може бути покладена на працiвника за шкоду, заподiяну викраденням, загибеллю або нестачею великоє рогатоє худоби, свиней, вiвцiв, кiз i коней, що належать сiльськогосподарським пiдприумствам аграрного промислового комплексу; перевитратою пального, допущеного працiвниками автомобiльного транспорту; одержанням службовою особою премiй внаслiдок проведення з єє вини викривлень даних про виконання робiт i за шкоду, заподiяну викраденням, недостачею, понаднормативними витратами валютних цiнностей та iншими винними дiями (Закон Украєни вiд 6 червня 1995 р., постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня 1996 р., п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 6 листопада 1992р.).
Вiдповiдно до п.32 iнструкцiє про порядок ведення касових операцiй у народному господарствi Украєни, затвердженоє по-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 435
становою Правлiння Нацiонального банку Украєни вiд 2 лютого 1995 р. № 21, касири несуть повну матерiальну вiдповiдальнiсть за, збереження усiх прийнятих ними цiнностей i за будь-яку шкоду, заподiяну пiдприумству, у результатi як навмисних дiй, так i недбалого або несумлiнного ставлення до своєх обов'язкiв. Таким чином, хоча п.6 ст. 134 КЗпП вказуу на повну матерiальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законодавства Украєни, пiд законодавством слiд розумiти не тiльки закони у буквальному смислi цього слова, а й правовi акти, прийнятi органами державноє виконавчоє влади в межах своєх повноважень. Для усунення цiує суперечностi доцiльно визначити перелiк працiвникiв i матерiальних цiнностей, в разi недостачi яких повинна наступати повна матерiальна вiдповiдальнiсть саме внаслiдок закону. У даний час така вiдповiдальнiсть фактично настау в разi пiдвищеноє матерiальноє вiдповiдальностi.
7. Робiтники i службовцi, виннi у заподiяннi матерiальноє шкоди пiдприумству, з яким вони перебувають у трудових вiдносинах, але не при виконаннi трудових обов'язкiв, вiдповiдають за цю шкоду у повному розмiрi (п.7 ст. 134 КЗпП).
Така шкода може бути завдана як протягом робочого часу, коли працiвник не виконував своєх трудових обов'язкiв, так i у вiльний вiд роботи час. Вчиненi працiвником пiд час роботи дiє спрямовувалися працiвником не на виконання трудових обов'язкiв на користь пiдприумства, а були протиправними i не вiдповiдали iнтересам цього пiдприумства. Це могло статися при використаннi працiвником технiки, обладнання, станкiв, механiзмiв в особистих iнтересах без дозволу на те власника або уповноваженого ним органу.
8. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть передбачена також для службових осiб, якi заподiяли шкоду пiдприумству незаконним звiльненням з роботи або переведенням працiвника на iншу роботу, коли на користь такого працiвника стягууться заробiтна плата за час вимушеного прогулу.
Матерiальну вiдповiдальнiсть несуть тi службовi особи, якi пiдписали наказ про звiльнення чи переведення працiвника. У випадку, коли це звiльнення чи переведення визнане неправильним, працiвник поновлюуться на роботi, i на його користь стягууться заробiтна плата.
Керiвники структурних пiдроздiлiв та iншi посадовi особи, якi готували матерiали для керiвника пiдприумства, матерiальноє вiдповiдальностi не несуть.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
436
Якщо ранiше матерiальну вiдповiдальнiсть службовi особи несли лише в разi явного порушення закону, то зараз будь-яке звiльнення чи переведення працiвника, визнане незаконним, призводить до поновлення на роботi i стягнення заробiтноє плати за час вимушеного прогулу. Це у пiдставою для покладення на службову особу матерiальноє вiдповiдальностi у повному обсязi.
Повну матерiальну вiдповiдальнiсть службовi особи несуть й у випадку затримки виконання рiшення органу, який розглядав трудовий спiр про поновлення на роботi незаконно звiльненого або переведеного на iншу роботу працiвника, якому виплачено заробiтну плату за час затримки виконання рiшення.
 5. Пiдвищена матерiальна вiдповiдальнiсть
Досить часто трапляються випадки, коли фактична шкода в разi нестачi чи зiпсуття цiнностей значно перевищуу єх номiнальну вартiсть. Тому ст. 135 КЗпП передбачауться пiдвищена матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв за шкоду, заподiяну майну пiдприумства, коли фактичний розмiр шкоди перевищуу єє номiнальний розмiр.
Така вiдповiдальнiсть встановлена Законом Украєни вiд 6 червня 1995 р. за шкоду, заподiяну пiдприумству працiвниками, якi виконують операцiє, пов'язанi iз закупiвлею, продажем, перевезенням, доставкою, пересиланням, зберiганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесi виробництва дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння, ювелiрних, побутових i промислових виробiв та матерiалiв, виготовлених з використанням дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння, вiдходiв та брухту, що мiстять дорогоцiннi метали i дорогоцiнне камiння, а також валютнi операцiє, i якi у винними у розкраданнi, знищеннi (псуваннi), недостачi або наднормативних єх витратах (крiм витрат, що сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологiчного процесу, якщо вони допущенi внаслiдок недбалостi у роботi, порушення спецiальних правил, iнструкцiй).
При нестачi дорогоцiнних металiв: золота, срiбла, платини та iнших металiв платиновоє групи (родiй, iридiй, осмiй, рутенiй, паладiй) вiдповiдальнiсть настау у подвiйному розмiрi вартостi цих металiв у чистому виглядi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
При нестачi дорогоцiнного камiння: природних алмазiв, смарагдiв, рубiнiв, сапфiрiв, а також органогенних утворень (пер-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 437
ли i бурштин), необроблених та оброблених (крiм огранованих), вiдповiдальнiсть настау у подвiйному розмiрi єх вартостi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
При нестачi огранованого дорогоцiнного камiння, ювелiрних та побутових виробiв, виготовлених з використанням дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння, вiдповiдальнiсть настау у потрiйному розмiрi єх вартостi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
При нестачi алмазних iнструментiв i алмазних порошкiв з природних алмазiв матерiальна вiдповiдальнiсть настау у подвiйному розмiрi єх вартостi за вiдпускними цiнами, що дiють на день виявлення завданих збиткiв.
Нестача музейних експонатiв, що мiстять дорогоцiннi метали i дорогоцiнне камiння, може викликати матерiальну вiдповiдальнiсть за оцiнкою, проведеною експертами з урахуванням iсторико-художньоє цiнностi експонату i розмiру вiдшкодування збиткiв, визначених вiдповiдно у подвiйному розмiрi єх вартостi.
Нестача iноземноє валюти, а також платiжних документiв та iнших цiнних паперiв в iноземнiй валютi викликау матерiальну вiдповiдальнiсть у сумi, еквiвалентнiй потрiйнiй сумi (вар-' тостi) зазначених валютних цiнностей, перерахованiй у валюту Украєни за обмiнним курсом Нацiонального банку Украєни на день виявлення завданих збиткiв.
Заборгованiсть працiвникiв пiдприумства у разi неповернення у встановлений термiн авансу, виданого в iноземнiй валютi на службове вiдрядження або господарськi потреби, та в iнших випадках нездачi iноземноє валюти, одержаноє у пiдзвiт, викликау матерiальну вiдповiдальнiсть у сумi, еквiвалентнiй потрiйнiй сумi (вартостi) зазначених валютних цiнностей, перерахованiй на день погашення заборгованостi.
Доказом того, що матерiальна вiдповiдальнiсть у зазначених вище випадках у пiдвищеною, може бути ст. З Закону Украєни вiд 6 червня 1995 р., якою передбачено, що стягненi з працiвникiв суми спрямовуються на вiдшкодування збиткiв, завданих пiдприумству. Решта суми перераховууться до Державного бюджету Украєни. Це ж передбачено i постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 20 сiчня 1997 р. № 34.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня 1996 р. № 116 встановлено, що вартiсть вузлiв, деталей, напiвфабри-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
438
катiв та iншоє продукцiє, що виготовляуться пiдприумствами для внутрiшньовиробничих потреб, а також вартiсть продукцiє, виробництво якоє не закiнчено, визначауться виходячи iз собiвартостi єє виробництва з нарахуванням середньоє по пiдприумству норми прибутку на цю продукцiю iз застосуванням коефiцiунта 2.
Вартiсть спирту етилового питного, спирту етилового ректифiкованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовууться для виготовлення вин, шампанського, коньякiв оброблених, спирту коньячного, сокiв спиртових, зброджено-спиртових настоєв визначауться виходячи з оптовоє цiни пiдприумства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартiсть. До визначеноє таким чином цiни застосовууться коефiцiунт 3.
Вартiсть плодово-ягiдних сокiв, консервованих з використанням сiрчаного ангiдриду або бензокислого натрiю, визначауться виходячи з оптових цiн пiдприумства-виробника i податку на додану вартiсть iз застосуванням коефiцiунта 2.
У разi розкрадання чи загибелi тварин сума збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на момент вiдшкодування збиткiв, iз застосуванням коефiцiунта 1,5.
Продовольчi товари, роздрiбнi цiни на якi дотуються, оцiнюються з додаванням до роздрiбних цiн суми дотацiй.
Розмiр збиткiв вiд розкрадання, нестачi, знищення (псування) бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку обчислюуться iз застосуванням коефiцiунта:
5 - до номiнальноє вартостi, зазначеноє на бланках цiнних паперiв та документiв суворого облiку, або вартостi документiв суворого облiку, встановленоє законодавством;
50 - до вартостi придбання (виготовлення) бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку, на яких не зазначена номiнальна вартiсть або вартiсть яких не встановлена.
У разi розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей, що пiдлягають списанню на видатки у мiру вiдпуску єх у виробництво або експлуатацiю (в установах, якi утримуються за рахунок бюджетних коштiв, - у мiру єх придбання) та облiковуються лише у кiлькiсному виразi, розмiр збиткiв визначауться виходячи з ринкових цiн на аналогiчнi матерiальнi цiнностi, зменшених пропорцiйно фактичному зносу, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв ринковоє цiни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63