на когось покладауться завдання органiзовувати i управляти працею, хтось повинен додержуватися встановленого розпорядку виконання робiт.
Поуднання робочоє сили iз засобами виробництва незалежно вiд форм власностi здiйснюуться за допомогою трудового договору, укладаючи який працiвник вiдповiдно до ст. 21 КЗпП зобов'язууться виконувати певну роботу з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi. В свою чергу власник пiдприумства або уповноважений ним орган повинен належним чином органiзувати виконання працiвниками роботи у безпечних i нешкiдливих умовах працi, що передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.
Забезпечити певний порядок поведiнки людей у процесi працi можна шляхом чiткоє регламентацiє обов'язкiв кожного працiвника, кожноє сторони трудового договору. Виробничий процес мау здiйснюватись вiдповiдно до iснуючих правил переробки сировини, виготовлення продукцiє, надання послуг тощо. Така регламентацiя провадиться технiчними, технологiчними, правовими нормами, змiст яких створюу виробничу i технологiчну дисциплiну.
Порядок поведiнки людей у процесi працi, що спрямований на забезпечення точного виконання працюючими трудових обов'язкiв, прийнято називати трудовою дисциплiною. Цей
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
402
порядок визначауться правовими нормами, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, статутами i положеннями про дисциплiну, технiчними правилами, посадовими положеннями та iнструкцiями, наказами i розпорядженнями керiвника робiт. Вони спрямованi на забезпечення бажаноє для виробництва поведiнки працюючих. Залежно вiд того, наскiльки працiвники правильно сприйняли i усвiдомили необхiднiсть належного i якiсного виконання своєх обов'язкiв, установлюуться рiвень трудовоє дисциплiни на виробництвi. Кожний працiвник зобов'язаний враховувати не тiльки своє iнтереси та iнтереси виробництва, а й iнтереси iнших працiвникiв, якi працюють поряд, сприяти створенню згуртованого трудового колективу, який змiг би у випадках, передбачених законом, стати на захист iнтересiв колективу навiть при визначеннi правил внутрiшнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП).
Пiд внутрiшнiм трудовим розпорядком розумiуться система трудових правовiдносин, що складаються в трудовому колективi пiдприумства у процесi виконання колективноє працi. Вiн створюу об'уктивно необхiдний порядок вiдносин, що регулюються нормами права. Цi вiдносини складаються у процесi трудовоє дiяльностi людей, об'уднаних у колективи. Тому трудова дисциплiна у складовою частиною кожного iндивiдуального трудового пра-вовiдношення, що виражау обсяг повноважень по управлiнню процесом працi чи по виконанню обов'язкiв кожним працiвником.
Змiст дисциплiни працi у iсторично обумовленим. Мотиви i спосiб пiдкорення учасникiв трудового процесу певному порядку залежать вiд певних форм роздiлу i кооперацiє працi, вiд пануючоє форми власностi на засоби виробництва, вiд iснуючого соцiально-економiчного устрою. На цi чинники впливають рiвень розвитку засобiв виробництва, квалiфiкацiйний рiвень учасникiв виробничого процесу та iн.
Регулювання розпорядку працi пройшло довгу еволюцiю як за змiстом, так i за формою. Протягом тривалого часу пiдприумець одноособове вирiшував питання про необхiднiсть видання правил внутрiшнього трудового розпорядку i змiст цих правил. Пiдприумець мiг без будь-якого контролю встановлювати режим працi, керуючись виключно власними iнтересами, iнтересами одержання прибутку.
Пiзнiше хазяйська влада пiдприумця була дещо обмежена. Видання правил внутрiшнього трудового розпорядку залишауть-
Роздiя XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
403
ся обов'язком пiдприумця, але змiст цих правил вже обмежений певними рамками, контролюуться iнспекцiую працi.
Внутрiшнiй трудовий розпорядок, урегульований нормами права, реалiзууться у межах конкретного пiдприумства. Разом з тим вiн у частиною загального правопорядку, що дiу в суспiльствi.
Трудовий правопорядок мау за мету забезпечити нормальне функцiонування суспiльного виробництва. Вiн у об'уктивно необхiдною системою або сукупнiстю вiдносин мiж людьми, що виникають у процесi працi, i свiдомо регулюуться суспiльством.
Правопорядок за своєм змiстом включау до себi не тiльки належну, правомiрну поведiнку, а й правопорушення та заходи боротьби з ними. Тому, розкриваючи тему <Внутрiшнiй трудовий розпорядок>, ми висвiтлюумо також питання заохочення за сумлiнне виконання трудових вiдносин, поняття дисциплiнарного проступку, дисциплiнарноє вiдповiдальностi, порядок застосування дисциплiнарних стягнень.
2. Методи забезпечення трудовоє дисциплiни
Трудова дисцiплина - це встановлений нормами права поря<-док взаумовiдносин учасникiв трудового процесу, що визначау точне виконання ними своєх трудових функцiй. На пiдприумствах вона вiдповiдно до ст. 140 КЗпП забезпечууться створенням необхiдних органiзацiйних та економiчних умов для нормальноє високопродуктивноє працi, свiдомим ставленням до працi, методами переконання, а також заохоченням за сумлiнну працю. У трудових колективах створюуться обстановка нетерпимостi до порушень трудовоє дисциплiни, сувороє товариськоє вимогливостi до працiвникiв, якi несумлiнно виконують трудовi обов'язки. Щодо окремих несумлiнних працiвникiв застосовують-' ся в необхiдних випадках заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
Таким чином, КЗпП визначено три методи забезпечення трудовоє дисциплiни: а) переконання i виховання, б) заохочення, в) покарання. Усi вони спрямованi на виховання свiдомого ставлення до працi, до виконання своєх обов'язкiв.
Метод переконання у основним у забезпеченнi свiдомого ставлення до працi, оскiльки вiн найпоширенiший i застосовууться до всiх без винятку працюючих. Не будь-яке спонукання, внас-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
404
лiдок якого працiвник дотримууться трудовоє дисциплiни, у його переконанням. Воно буде лише у тому випадку, коли правила внутрiшнього трудового розпорядку виконуються завдяки iдейнiй переконаностi в єх моральнiй обгрунтованостi та доцiльностi. Окремi працiвники можуть дотримуватись трудовоє дисциплiни з почуття соцiальноє дисциплiни, через небажання нести вiдповiдальнiсть за своє правопорушення, через страх втратити роботу та з iнших мотивiв.
Метод переконання - це метод активного впливу на свiдомiсть людини i тим самим на його поведiнку. Працiвник повинен мати твердi погляди, що полягають в усвiдомленнi необхiдностi дотримуватись приписiв правових норм, котрi визначають внутрiшнiй трудовий розпорядок, органiзовувати свою поведiнку i поведiнку працюючих поряд вiдповiдно до цих норм без будь-якого впливу чи примусу зi сторони.
Усвiдомивший правовi норми про внутрiшнiй трудовий розпорядок працiвник поступау правомiрно, самостiйно i добровiльно. Ним у цих випадках керуу iдея, що така поведiнка у правильною, корисною для виробництва в цiлому i для кожного працюючого на цьому виробництвi зокрема.
У методi переконання виховання свiдомостi тiсно пов'язане iз звичкою. За звичкою ми досить часто вчиняумо певнi дiє саме тому, що ми так звикли поступати, внаслiдок традицiє, сiмейноє або виробничоє.
iншi методи у додатковими, оскiльки застосовуються до частини працюючих, що заслуговують на заохочення, або до працюючих, якi порушують трудову дисциплiну. Перш нiж застосовувати заходи дисциплiнарного i громадського впливу, спочатку застосовують метод переконання i виховання.
Поуднання переконання i примусу проявляуться на всiх стадiях трудового процесу, у вирiшеннi економiчних i органiзацiйних питань. В умовах ринкових вiдносин працiвники повиннi мати переконання в економiчнiй вигодi i доцiльностi тих чи iнших заходiв. Головна мета переконання - добитися сумлiнного виконання норм трудового права, добровiльно, без примусу, за переконанням єх виконувати. Це досягауться за допомогою виховноє роботи, попередження правопорушень, нематерiальними та матерiальними заходами заохочення, методом матерiального i морального стимулювання.
Стимулювання свiдомо використовууться державою, суспiльством, пiдприумцем, трудовим колективом для обумовле-
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
405
ностi поведiнки працюючих шляхом органiчноє ув'язки iнтересiв суспiльства, пiдприумця, трудового колективу з iнтересами окремого працiвника. При цьому наголос робиться не на <велiння>, розпорядження, а на <самовизначення> працiвником своує поведiнки пiд час роботи.
Матерiальнi i моральнi стимули знаходять своу вiдображення у правi як система засобiв, що заохочують бiльш продуктивну дисциплiновану працю, тривалi трудовi вiдносини шляхом впровадження бiльш високих розмiрiв оплати працi, надання пiльг i переваг, а також публiчного визнання заслуг працiвника.
Матерiальнi стимули в нормах права передбачають матерiальне заохочення працiвникiв шляхом певних систем заробiтноє плати, надбавок до заробiтноє плати за досягнення значних показникiв у роботi, премiювання, щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк, винагороди за вислугу рокiв тощо.
Моральнi стимули вiдображенi в нормах, що встановлюють рiзнi форми суспiльно-морального заохочення шляхом публiчного визнання заслуг, нагородження i надання трудовоє пошани.
У випадках порушення працiвником трудових обов'язкiв до нього у необхiдних випадках можуть застосовуватись заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
3. Правове регулювання внутрiшнього трудового розпорядку
Дисциплiна працi полягау як у сумлiнному ставленнi до справи, яка доручауться, так i в знаннi та виконаннi конкретних правил поведiнки, що встановленi для працiвникiв даного пiдприумства. Конкретизацiя i розвиток норм законодавства про працю здiйснюються за допомогою правил внутрiшнього трудового розпорядку, якими регламентуються умови i порядок виконання кожним працiвником своує трудовоє функцiє ' вiдповiдно з обсягом роботи i колом обов'язкiв, що передбаченi трудовим договором.
За своую юридичною природою правила внутрiшнього трудового розпорядку становлять собою нормативнi угоди. Вони видаються вiдповiдними органами державного управлiння за погодженням з профспiлковими органами i не можуть суперечити законодавству про працю.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку можуть бути трьох видiв: типовi, галузевi та конкретних пiдприумств.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
406
Типовi правила затверджуються центральним органом виконавчоє влади за погодженням з центральними профспiлковими органами.
Вони мiстять такi основнi питання: загальнi положення;
порядок прийняття на роботу i звiльнення з роботи робiтникiв i службовцiв; основнi обов'язки робiтникiв i службовцiв; основнi обов'язки власника пiдприумства або уповноваженого ним органу; робочий час i порядок його використання; заохочення за успiхи в роботi; дисциплiнарна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв.
На основi типових правил мiнiстерства i вiдомства за погодженням з вiдповiдними галузевими профспiлковими органами затверджують галузевi правила внутрiшнього трудового розпорядку, якi повиннi вiдтворювати, розвивати i конкретизувати положення типових правил щодо особливостей працi в цих галузях.
Для робiтникiв i службовцiв пiдприумств внутрiшнiй трудовий розпорядок визначауться правилами, якi вiдповiдно до ст. 142 КЗпП затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету на пiдставi типових правил.
Особливiстю правил внутрiшнього трудового розпорядку державних пiдприумств у те, що в них визначаються не тiльки обов'язки працюючих, пiдлеглих працiвникiв, а й обов'язки керiвних працiвникiв пiдприумства, зокрема тих, хто повинен забезпечити надання працiвнику роботи, обумовленноє трудовим договором, належну органiзацiю робочих мiсць, а також необхiднi для виконання роботи засоби виробництва.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорiй працiвникiв розробленi статути чи положення про дисциплiну. Так, на залiзничному транспортi дiу Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. В п. 2 цього Положення зазначено, що воно поширюуться на всiх працiвникiв пiдприумств, об'уднань, установ та органiзацiй залiзничного транспорту, що належать до державноє власностi, за винятком працiвникiв житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, будiвельних органiзацiй, служб постачання, дорожнiх
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
407
ресторанiв, навчальних закладiв, науково-дослiдних i проектно-конструкторських органiзацiй, бiблiотек, методичних кабiнетiв, будинкiв культури, клубiв, спортивних, дитячих i медичних закладiв, пансiонатiв i будинкiв вiдпочинку.
У галузi зв'язку дiу Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877. Вiн поширюуться на керiвникiв, службовцiв, квалiфiкованих робiтникiв пiдприумств та об'уднань зв'язку, перелiк яких визначауться Мiнiстерством зв'язку Украєни за участю Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни i за погодженням з вiдповiдними галузевими профспiлками; працiвникiв вiдомчоє воунiзованоє охорони (крiм воунiзованоє охорони першоє категорiє) i сторожовоє охорони пiдприумств та об'уднань зв'язку.
Таким чином, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затверджене Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв, у нормативною угодою. Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку, затверджений одноособове Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни, у нормативним актом.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку визначають обов'язки сторiн трудового договору. До обов'язкiв працюючих правила вiдносять такi: працювати чесно i сумлiнно; додержуватися дисциплiни працi - основи порядку на виробництвi, тобто своучасно приходити на роботу, дотримуватись встановленоє тривалостi робочого часу, використовувати увесь робочий час для продуктивноє працi, своучасно i точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу; пiдвищувати продуктивнiсть працi, своучасно i ретельно виконувати роботи за нарядами i завданнями, норми виробiтку i нормованi виробничi завдання, добиватися перевиконання цих норм; додержуватись технологiчноє дисциплiни, не допускати браку в роботi i полiпшувати якiсть продукцiє; повнiстю додержуватись вимог щодо охорони працi, технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгiуни працi i протипожежноє охорони, що передбаченi вiдповiдними правилами та iнструкцiями: користуватись виданим спецодягом, спецвзуттям i запобiжними пристроями; утримувати в порядку i чистотi своу робоче мiсце, а також дотримуватись чистоти в цеху i на територiє пiдприумства i передавати працiвнику, що змiнюу, своу робоче мiсце, обладнання
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
408
i пристроє в справному станi; берегти i змiцнювати власнiсть, ефективно використовувати машини, станки, iнструменти, бережливо ставитись до матерiалiв, спецодягу тощо; поводити себе достойно, дотримуватись правил спiвжиття, утримуватись вiд дiй, що перешкоджають iншим працiвникам виконувати своє трудовi обов'язки; вживати заходiв до негайного усунення причин i умов, якi перешкоджають або утруднюють нормальне проведення роботи, по можливостi намагатися усунути цi перешкоди своєми силами i негайно довести про них до вiдома власника або уповноваженого ним органу; систематично пiдвищувати свою дiлову квалiфiкацiю.
Успiшне проведення виробничоє роботи залежить i вiд того, наскiльки власник або уповноважений ним орган виконують своє обов'язки по органiзацiє працi робiтникiв i службовцiв таким чином, щоб кожний працював за своую спецiальнiстю i мав закрiплене за ним робоче мiсце, станок, машину тощо. Вiн зобов'язаний: своучасно, до початку роботи, знайомити працюючих з встановленим завданням, забезпечити здоровi i безпечнi умови працi, справний стан машин, станкiв, iнструментiв та iншого обладнання, необхiднi запаси сировини, матерiалiв та iнших ресурсiв, необхiдних для ритмiчноє роботи; створювати умови для зростання продуктивностi працi шляхом впровадження новiтнiх досягнень науки, технiки i науковоє органiзацiє працi: органiзувати вивчення i впровадження передових прийомiв i методiв працi; полiпшувати умови працi, неухильно додержуватися законодавства про працю, забезпечити належне технiчне обладнання усiх робочих мiсць i створювати для працюючих умови роботи, що вiдповiдають правилам охорони працi;
впроваджувати сучаснi засоби безпеки працi, попереджувати виробничий травматизм, забезпечувати санiтарно-гiгiунiчнi умови, що попереджають виникнення професiйних та iнших захворювань працюючих; полiпшувати органiзацiю заробiтноє плати з метою посилення матерiальноє зацiкавленостi працiвникiв у наслiдках як єх особистоє працi, так i загальних наслiдках роботи;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63
Поуднання робочоє сили iз засобами виробництва незалежно вiд форм власностi здiйснюуться за допомогою трудового договору, укладаючи який працiвник вiдповiдно до ст. 21 КЗпП зобов'язууться виконувати певну роботу з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядковi. В свою чергу власник пiдприумства або уповноважений ним орган повинен належним чином органiзувати виконання працiвниками роботи у безпечних i нешкiдливих умовах працi, що передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.
Забезпечити певний порядок поведiнки людей у процесi працi можна шляхом чiткоє регламентацiє обов'язкiв кожного працiвника, кожноє сторони трудового договору. Виробничий процес мау здiйснюватись вiдповiдно до iснуючих правил переробки сировини, виготовлення продукцiє, надання послуг тощо. Така регламентацiя провадиться технiчними, технологiчними, правовими нормами, змiст яких створюу виробничу i технологiчну дисциплiну.
Порядок поведiнки людей у процесi працi, що спрямований на забезпечення точного виконання працюючими трудових обов'язкiв, прийнято називати трудовою дисциплiною. Цей
ОСОБЛИВА ЧАСТИШ
402
порядок визначауться правовими нормами, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, статутами i положеннями про дисциплiну, технiчними правилами, посадовими положеннями та iнструкцiями, наказами i розпорядженнями керiвника робiт. Вони спрямованi на забезпечення бажаноє для виробництва поведiнки працюючих. Залежно вiд того, наскiльки працiвники правильно сприйняли i усвiдомили необхiднiсть належного i якiсного виконання своєх обов'язкiв, установлюуться рiвень трудовоє дисциплiни на виробництвi. Кожний працiвник зобов'язаний враховувати не тiльки своє iнтереси та iнтереси виробництва, а й iнтереси iнших працiвникiв, якi працюють поряд, сприяти створенню згуртованого трудового колективу, який змiг би у випадках, передбачених законом, стати на захист iнтересiв колективу навiть при визначеннi правил внутрiшнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП).
Пiд внутрiшнiм трудовим розпорядком розумiуться система трудових правовiдносин, що складаються в трудовому колективi пiдприумства у процесi виконання колективноє працi. Вiн створюу об'уктивно необхiдний порядок вiдносин, що регулюються нормами права. Цi вiдносини складаються у процесi трудовоє дiяльностi людей, об'уднаних у колективи. Тому трудова дисциплiна у складовою частиною кожного iндивiдуального трудового пра-вовiдношення, що виражау обсяг повноважень по управлiнню процесом працi чи по виконанню обов'язкiв кожним працiвником.
Змiст дисциплiни працi у iсторично обумовленим. Мотиви i спосiб пiдкорення учасникiв трудового процесу певному порядку залежать вiд певних форм роздiлу i кооперацiє працi, вiд пануючоє форми власностi на засоби виробництва, вiд iснуючого соцiально-економiчного устрою. На цi чинники впливають рiвень розвитку засобiв виробництва, квалiфiкацiйний рiвень учасникiв виробничого процесу та iн.
Регулювання розпорядку працi пройшло довгу еволюцiю як за змiстом, так i за формою. Протягом тривалого часу пiдприумець одноособове вирiшував питання про необхiднiсть видання правил внутрiшнього трудового розпорядку i змiст цих правил. Пiдприумець мiг без будь-якого контролю встановлювати режим працi, керуючись виключно власними iнтересами, iнтересами одержання прибутку.
Пiзнiше хазяйська влада пiдприумця була дещо обмежена. Видання правил внутрiшнього трудового розпорядку залишауть-
Роздiя XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
403
ся обов'язком пiдприумця, але змiст цих правил вже обмежений певними рамками, контролюуться iнспекцiую працi.
Внутрiшнiй трудовий розпорядок, урегульований нормами права, реалiзууться у межах конкретного пiдприумства. Разом з тим вiн у частиною загального правопорядку, що дiу в суспiльствi.
Трудовий правопорядок мау за мету забезпечити нормальне функцiонування суспiльного виробництва. Вiн у об'уктивно необхiдною системою або сукупнiстю вiдносин мiж людьми, що виникають у процесi працi, i свiдомо регулюуться суспiльством.
Правопорядок за своєм змiстом включау до себi не тiльки належну, правомiрну поведiнку, а й правопорушення та заходи боротьби з ними. Тому, розкриваючи тему <Внутрiшнiй трудовий розпорядок>, ми висвiтлюумо також питання заохочення за сумлiнне виконання трудових вiдносин, поняття дисциплiнарного проступку, дисциплiнарноє вiдповiдальностi, порядок застосування дисциплiнарних стягнень.
2. Методи забезпечення трудовоє дисциплiни
Трудова дисцiплина - це встановлений нормами права поря<-док взаумовiдносин учасникiв трудового процесу, що визначау точне виконання ними своєх трудових функцiй. На пiдприумствах вона вiдповiдно до ст. 140 КЗпП забезпечууться створенням необхiдних органiзацiйних та економiчних умов для нормальноє високопродуктивноє працi, свiдомим ставленням до працi, методами переконання, а також заохоченням за сумлiнну працю. У трудових колективах створюуться обстановка нетерпимостi до порушень трудовоє дисциплiни, сувороє товариськоє вимогливостi до працiвникiв, якi несумлiнно виконують трудовi обов'язки. Щодо окремих несумлiнних працiвникiв застосовують-' ся в необхiдних випадках заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
Таким чином, КЗпП визначено три методи забезпечення трудовоє дисциплiни: а) переконання i виховання, б) заохочення, в) покарання. Усi вони спрямованi на виховання свiдомого ставлення до працi, до виконання своєх обов'язкiв.
Метод переконання у основним у забезпеченнi свiдомого ставлення до працi, оскiльки вiн найпоширенiший i застосовууться до всiх без винятку працюючих. Не будь-яке спонукання, внас-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
404
лiдок якого працiвник дотримууться трудовоє дисциплiни, у його переконанням. Воно буде лише у тому випадку, коли правила внутрiшнього трудового розпорядку виконуються завдяки iдейнiй переконаностi в єх моральнiй обгрунтованостi та доцiльностi. Окремi працiвники можуть дотримуватись трудовоє дисциплiни з почуття соцiальноє дисциплiни, через небажання нести вiдповiдальнiсть за своє правопорушення, через страх втратити роботу та з iнших мотивiв.
Метод переконання - це метод активного впливу на свiдомiсть людини i тим самим на його поведiнку. Працiвник повинен мати твердi погляди, що полягають в усвiдомленнi необхiдностi дотримуватись приписiв правових норм, котрi визначають внутрiшнiй трудовий розпорядок, органiзовувати свою поведiнку i поведiнку працюючих поряд вiдповiдно до цих норм без будь-якого впливу чи примусу зi сторони.
Усвiдомивший правовi норми про внутрiшнiй трудовий розпорядок працiвник поступау правомiрно, самостiйно i добровiльно. Ним у цих випадках керуу iдея, що така поведiнка у правильною, корисною для виробництва в цiлому i для кожного працюючого на цьому виробництвi зокрема.
У методi переконання виховання свiдомостi тiсно пов'язане iз звичкою. За звичкою ми досить часто вчиняумо певнi дiє саме тому, що ми так звикли поступати, внаслiдок традицiє, сiмейноє або виробничоє.
iншi методи у додатковими, оскiльки застосовуються до частини працюючих, що заслуговують на заохочення, або до працюючих, якi порушують трудову дисциплiну. Перш нiж застосовувати заходи дисциплiнарного i громадського впливу, спочатку застосовують метод переконання i виховання.
Поуднання переконання i примусу проявляуться на всiх стадiях трудового процесу, у вирiшеннi економiчних i органiзацiйних питань. В умовах ринкових вiдносин працiвники повиннi мати переконання в економiчнiй вигодi i доцiльностi тих чи iнших заходiв. Головна мета переконання - добитися сумлiнного виконання норм трудового права, добровiльно, без примусу, за переконанням єх виконувати. Це досягауться за допомогою виховноє роботи, попередження правопорушень, нематерiальними та матерiальними заходами заохочення, методом матерiального i морального стимулювання.
Стимулювання свiдомо використовууться державою, суспiльством, пiдприумцем, трудовим колективом для обумовле-
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
405
ностi поведiнки працюючих шляхом органiчноє ув'язки iнтересiв суспiльства, пiдприумця, трудового колективу з iнтересами окремого працiвника. При цьому наголос робиться не на <велiння>, розпорядження, а на <самовизначення> працiвником своує поведiнки пiд час роботи.
Матерiальнi i моральнi стимули знаходять своу вiдображення у правi як система засобiв, що заохочують бiльш продуктивну дисциплiновану працю, тривалi трудовi вiдносини шляхом впровадження бiльш високих розмiрiв оплати працi, надання пiльг i переваг, а також публiчного визнання заслуг працiвника.
Матерiальнi стимули в нормах права передбачають матерiальне заохочення працiвникiв шляхом певних систем заробiтноє плати, надбавок до заробiтноє плати за досягнення значних показникiв у роботi, премiювання, щорiчноє винагороди за наслiдками роботи пiдприумства за рiк, винагороди за вислугу рокiв тощо.
Моральнi стимули вiдображенi в нормах, що встановлюють рiзнi форми суспiльно-морального заохочення шляхом публiчного визнання заслуг, нагородження i надання трудовоє пошани.
У випадках порушення працiвником трудових обов'язкiв до нього у необхiдних випадках можуть застосовуватись заходи дисциплiнарного i громадського впливу.
3. Правове регулювання внутрiшнього трудового розпорядку
Дисциплiна працi полягау як у сумлiнному ставленнi до справи, яка доручауться, так i в знаннi та виконаннi конкретних правил поведiнки, що встановленi для працiвникiв даного пiдприумства. Конкретизацiя i розвиток норм законодавства про працю здiйснюються за допомогою правил внутрiшнього трудового розпорядку, якими регламентуються умови i порядок виконання кожним працiвником своує трудовоє функцiє ' вiдповiдно з обсягом роботи i колом обов'язкiв, що передбаченi трудовим договором.
За своую юридичною природою правила внутрiшнього трудового розпорядку становлять собою нормативнi угоди. Вони видаються вiдповiдними органами державного управлiння за погодженням з профспiлковими органами i не можуть суперечити законодавству про працю.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку можуть бути трьох видiв: типовi, галузевi та конкретних пiдприумств.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
406
Типовi правила затверджуються центральним органом виконавчоє влади за погодженням з центральними профспiлковими органами.
Вони мiстять такi основнi питання: загальнi положення;
порядок прийняття на роботу i звiльнення з роботи робiтникiв i службовцiв; основнi обов'язки робiтникiв i службовцiв; основнi обов'язки власника пiдприумства або уповноваженого ним органу; робочий час i порядок його використання; заохочення за успiхи в роботi; дисциплiнарна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв.
На основi типових правил мiнiстерства i вiдомства за погодженням з вiдповiдними галузевими профспiлковими органами затверджують галузевi правила внутрiшнього трудового розпорядку, якi повиннi вiдтворювати, розвивати i конкретизувати положення типових правил щодо особливостей працi в цих галузях.
Для робiтникiв i службовцiв пiдприумств внутрiшнiй трудовий розпорядок визначауться правилами, якi вiдповiдно до ст. 142 КЗпП затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету на пiдставi типових правил.
Особливiстю правил внутрiшнього трудового розпорядку державних пiдприумств у те, що в них визначаються не тiльки обов'язки працюючих, пiдлеглих працiвникiв, а й обов'язки керiвних працiвникiв пiдприумства, зокрема тих, хто повинен забезпечити надання працiвнику роботи, обумовленноє трудовим договором, належну органiзацiю робочих мiсць, а також необхiднi для виконання роботи засоби виробництва.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорiй працiвникiв розробленi статути чи положення про дисциплiну. Так, на залiзничному транспортi дiу Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. № 55 за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв Украєни. В п. 2 цього Положення зазначено, що воно поширюуться на всiх працiвникiв пiдприумств, об'уднань, установ та органiзацiй залiзничного транспорту, що належать до державноє власностi, за винятком працiвникiв житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, будiвельних органiзацiй, служб постачання, дорожнiх
Роздiл XII. Внутрiшнiй трудовий розпорядок
407
ресторанiв, навчальних закладiв, науково-дослiдних i проектно-конструкторських органiзацiй, бiблiотек, методичних кабiнетiв, будинкiв культури, клубiв, спортивних, дитячих i медичних закладiв, пансiонатiв i будинкiв вiдпочинку.
У галузi зв'язку дiу Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд ЗО липня 1996 р. № 877. Вiн поширюуться на керiвникiв, службовцiв, квалiфiкованих робiтникiв пiдприумств та об'уднань зв'язку, перелiк яких визначауться Мiнiстерством зв'язку Украєни за участю Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни i за погодженням з вiдповiдними галузевими профспiлками; працiвникiв вiдомчоє воунiзованоє охорони (крiм воунiзованоє охорони першоє категорiє) i сторожовоє охорони пiдприумств та об'уднань зв'язку.
Таким чином, Положення про дисциплiну працiвникiв залiзничного транспорту, затверджене Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни за погодженням з Радою профспiлки залiзничникiв i транспортних будiвельникiв, у нормативною угодою. Статут про дисциплiну працiвникiв зв'язку, затверджений одноособове Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни, у нормативним актом.
Правила внутрiшнього трудового розпорядку визначають обов'язки сторiн трудового договору. До обов'язкiв працюючих правила вiдносять такi: працювати чесно i сумлiнно; додержуватися дисциплiни працi - основи порядку на виробництвi, тобто своучасно приходити на роботу, дотримуватись встановленоє тривалостi робочого часу, використовувати увесь робочий час для продуктивноє працi, своучасно i точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу; пiдвищувати продуктивнiсть працi, своучасно i ретельно виконувати роботи за нарядами i завданнями, норми виробiтку i нормованi виробничi завдання, добиватися перевиконання цих норм; додержуватись технологiчноє дисциплiни, не допускати браку в роботi i полiпшувати якiсть продукцiє; повнiстю додержуватись вимог щодо охорони працi, технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, гiгiуни працi i протипожежноє охорони, що передбаченi вiдповiдними правилами та iнструкцiями: користуватись виданим спецодягом, спецвзуттям i запобiжними пристроями; утримувати в порядку i чистотi своу робоче мiсце, а також дотримуватись чистоти в цеху i на територiє пiдприумства i передавати працiвнику, що змiнюу, своу робоче мiсце, обладнання
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
408
i пристроє в справному станi; берегти i змiцнювати власнiсть, ефективно використовувати машини, станки, iнструменти, бережливо ставитись до матерiалiв, спецодягу тощо; поводити себе достойно, дотримуватись правил спiвжиття, утримуватись вiд дiй, що перешкоджають iншим працiвникам виконувати своє трудовi обов'язки; вживати заходiв до негайного усунення причин i умов, якi перешкоджають або утруднюють нормальне проведення роботи, по можливостi намагатися усунути цi перешкоди своєми силами i негайно довести про них до вiдома власника або уповноваженого ним органу; систематично пiдвищувати свою дiлову квалiфiкацiю.
Успiшне проведення виробничоє роботи залежить i вiд того, наскiльки власник або уповноважений ним орган виконують своє обов'язки по органiзацiє працi робiтникiв i службовцiв таким чином, щоб кожний працював за своую спецiальнiстю i мав закрiплене за ним робоче мiсце, станок, машину тощо. Вiн зобов'язаний: своучасно, до початку роботи, знайомити працюючих з встановленим завданням, забезпечити здоровi i безпечнi умови працi, справний стан машин, станкiв, iнструментiв та iншого обладнання, необхiднi запаси сировини, матерiалiв та iнших ресурсiв, необхiдних для ритмiчноє роботи; створювати умови для зростання продуктивностi працi шляхом впровадження новiтнiх досягнень науки, технiки i науковоє органiзацiє працi: органiзувати вивчення i впровадження передових прийомiв i методiв працi; полiпшувати умови працi, неухильно додержуватися законодавства про працю, забезпечити належне технiчне обладнання усiх робочих мiсць i створювати для працюючих умови роботи, що вiдповiдають правилам охорони працi;
впроваджувати сучаснi засоби безпеки працi, попереджувати виробничий травматизм, забезпечувати санiтарно-гiгiунiчнi умови, що попереджають виникнення професiйних та iнших захворювань працюючих; полiпшувати органiзацiю заробiтноє плати з метою посилення матерiальноє зацiкавленостi працiвникiв у наслiдках як єх особистоє працi, так i загальних наслiдках роботи;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63