Утворене пiдприумство пiдлягау державнiй реустрацiє, внаслiдок чого воно набувау права юридичноє особи. Дiу пiдприумство на пiдставi статуту, що затверджений власником. Статут включау найменування пiдприумства, його мiсцезнаходження, предмет i мету дiяльностi, органи управлiння та порядок єх формування. До статуту можуть включатись положення, пов'язанi з особливостями дiяльностi пiдприумства: про трудовi вiдносини, що виникають на пiдставi членства; про повноваження,
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
111
порядок створення та структуру ради пщприумства; про товарний знак та iн.
Реустрацiя статуту у юридичним фактом створення пiдприумства. Вона одночасно у i установчим актом, i актом перевiрки статуту з точки зору його вiдповiдностi чинному законодавству, законностi створення пiдприумства. Саме реустрацiя статуту у вимогою, при виконаннi якоє пiдприумство набувау права бути суб'уктом правових вiдносин. Добровiльнiсть створення пiдприумства, вiдсутнiсть будь-яких спецiальних дозволiв державних, господарських або iнших органiв дають пiдстави зробити висновок про iснування явочно-нормативного порядку створення пiдприумств, вiльного вiд вiдомчого, регiонального або мiсцевого регулювання.
З цього явочно-нормативного порядку зробленi окремi ви-МН: Мв можуть створюватись малi пiдприумства при держав-Лiрббничих пiдприумствах i органiзацiях, утворюванi i^iНМСТва не можуть займатися певними видами дiяльностi,  визначенi державою в спецiальному перелiку. Пiдприумство як юридична особа у носiум i володарем основного i абсолютного права - права власностi, незалежно вiд того, в якiй формi воно виступау. Основним джерелом створення i примноження власностi у виробнича дiяльнiсть. Використовуючи своу майно, пiдприумство виробляу продукцiю, реалiзовуу єє i здобувау прибуток, за рахунок якого i формуу своу майно. Належне пiдприумству майно охороняуться законом i може бути вилучене у власника тiльки за рiшенням суду.
Наявнiсть у пiдприумства майна, необхiдного йому для здiйснення своєх статутних завдань, зумовлюу його матерiальну вiдповiдальнiсть у разi вчинення протиправних дiй i заподiяння збиткiв iншим юридичним особам, громадянам i державi. Пiдприумство самостiйно плануу свою дiяльнiсть i визначау перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцiю, що ним виробляуться, послуги та необхiднiсть забезпечення виробничого i соцiального розвитку, пiдвищення доходiв. Для виконання своєх завдань пiдприумство вступау з робiтниками i службовцями в тривалi трудовi вiдносини, що робить пiдприумство суб'уктом цих вiдносин, а вiдповiдно i суб'уктом трудового права. Трудовi вiдносини, якi створюються на пiдприумствi, у разi однократного виконання сторонами своєх обов'язкiв не
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
112
закiнчуються i не припиняються. При цьому пiдприумство перебувау у вiдносинах з робiтниками i службовцями не тiльки по застосуванню єх працi, айв iнших вiдносинах, що у похiдними вiд трудових i вiдносяться до предмету регулювання трудового права, таких, як вiдносини по встановленню умов працi, розгляду трудових спорiв, соцiальному страхуванню тощо.
Значення пiдприумства в трудових вiдносинах полягау саме в тому, що воно володiу роботодавчою правосуб'уктнiстю, здатнiстю надавати роботу i створювати трудовi вiдносини.
Трудова правосуб'уктнiсть пiдприумства у вiдносно самостiйною. Вона може йому належати незалежно вiд того, чи мау пiдприумство статус юридичноє особи. Пiдприумство як суспiльно-трудове утворення може i не бути юридичною особою, якою виступау бiльш велике об'уднання. Для того щоб пiдприумство було суб'уктом трудового права, необхiднi наявнiсть у нього потреби використовувати найману працю i можливiсть виплачувати винагороду за використання цiує працi. При цьому пiдприумство самостiйно встановлюу форми, системи i розмiри оплати працi, а також iншi види доходiв працiвникiв. Воно може використовувати державнi тарифнi ставки, посадовi оклади як орiунтири для диференцiацiє оплати працi залежно вiд професiє, квалiфiкацiє працiвникiв, складностi i умов виконуваних ними робiт.
Пiдприумство зобов'язане забезпечити для всiх працюючих безпечнi та нешкiдливi умови працi i несе вiдповiдальнiсть у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподiяну єх здоров'ю та працездатностi.
Пiдприумство зобов'язане постiйно полiпшувати умови працi та побуту жiнок, пiдлiткiв, забезпечувати єх роботою переважно в денний час iз скороченим робочим днем, надавати iншi пiльги, передбаченi законодавством. Воно мау право самостiйно встановлювати для своєх працiвникiв додатковi вiдпустки, скорочений робочий день, заохочувати працiвникiв пiдприумств та установ, якi обслуговують трудовий колектив, але не входять до його складу.
Одночасно держава гарантуу пiдприумству додержання його прав i законних iнтересiв. Не допускауться втручання державних, громадських i кооперативних органiв, полiтичних партiй i рухiв в господарську та iншу дiяльнiсть пiдприумства. Рiвнi правовi та економiчнi умови господарювання забезпечуються пiдприумству державою незалежно вiд форм власностi.
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
113
Лiквiдацiя та реорганiзацiя пiдприумства провадиться за рiшенням власника. Воно лiквiдууться також у разi визнання його банкрутом, за рiшенням суду, яким установчi документи i рiшення про створення пiдприумства визнанi недiйсними.
 5. Трудовий колектив як суб'укт трудового права Украєни
iндивiдуальна трудова дiяльнiсть при певнiй кiлькостi виконавцiв забезпечуу перехiд до бiльш складного соцiального явища - спiльноє дiяльностi. Спiльна праця в тiй чи iншiй сферi суспiльне корисноє дiяльностi об'уднуу працюючих в трудовий колектив, який у соцiальною спiльнiстю людей. При такiй спiльнiй трудовiй дiяльностi у людини розвиваються i змiцнюються власна гiднiсть, честь, гордiсть. Позитивна оцiнка колективом дiй працiвника приносить останному радiсть i задоволення. i, навпаки, негативна оцiнка примушуу його змiнити свою поведiнку вiдповiдно до вимог колективу.
Об'уднання людей в єх трудовiй дiяльностi здiйснюуться на об'уктивнiй i суб'уктивнiй основi. На об'уктивнiй основi працiвник, який поступив на роботу, незалежно вiд своує волi включауться в склад трудового колективу, оформлення якого здiйснюуться залежно вiд внутрiшньоє структури пiдприумства. На суб'уктивнiй основi проводиться за волевиявленням працiвникiв об'уднання в органiзацiє за професiую - професiйнi спiлки та iншi громадськi органiзацiє.
Через вiдносини з iншими людьми особа iснуу, проявляу себе в суспiльствi. Вона виконуу обумовлену трудовим договором роботу, дотримууться встановленого на пiдприумствi режиму роботи, правил внутрiшнього трудового розпорядку.
Вiдносини мiж людьми мають важливе значення не тiльки для суспiльства взагалi, а й для кожного пiдприумства, бо всi вони об'уднанi у формальний колектив, правове становище i структура якого визначенi статутом. Формальний колектив у в кожнiй соцiальнiй системi, якщо там iснуу пiдприумство, розподiл працi.
Таким чином, суспiльне корисна дiяльнiсть, спiльна праця у об'уктивною передумовою формування колективу. Справжнiй колектив виникау там, де люди усвiдомлюють свою вiдповiдальнiсть за загальну справу, спiльно вирiшують питання, що постають перед ними, де складаються i стають дiйовою силою громадська думка колективу, свiдома дисциплiна.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Пiдприумство i трудовий колектив - поняття невiд'умнi одне вiд одного. Пiдприумство виступау не тiльки як суб'укт трудових вiдносин у зв'язку iз застосуванням працi, а й як господарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб'укт права - трудовий колектив.
Трудовi колективи виникли внаслiдок iсторичного процесу i виступають як необхiдна умова виробництва. Економiчною основою єх виникнення та розвитку у виробничi вiдносини. Саме виробнича дiяльнiсть людей стала тим фундаментом, на якому створюються i розвиваються вiдносини мiж людьми. Тому колективами повиннi визнаватись органiзованi групи, спiльностi людей, якi перебувають мiж собою в безпосередньому спiлкуваннi, свiдомо i добровiльно об'уднались при виконаннi суспiльне необхiдноє дiяльностi для досягнення загальноє мети.
Трудовий колектив виникау разом зi створенням пiдприумства, установи, органiзацiє. До нього входять усi громадяни, якi своую працею беруть участь у дiяльностi пiдприумства на основi трудового договору, а також iнших форм, що викликають виникнення трудових вiдносин працiвникiв з пiдприумством. Вiдносини ж колективiзму для кожного працiвника виникають з дня, коли працiвник фактично розпочинау виконувати трудовi обов'язки. Пiдставою, що викликау виникнення трудових вiдносин, у переважно трудовий договiр.
Але трудовий договiр регулюу вiдносини працiвника з власником або уповноваженим ним органом, пiдприумством. Вiдносини ж мiж самими працiвниками в колективi не завжди пiдпадають пiд регулювання норм права. Цi вiдносини можуть регулюватись навiть нормами громадських органiзацiй чи моралi. Вiдносини по об'уднанню працiвникiв в органiзацiє за професiую регулюються Статутом професiйних спiлок Украєни чи статутами галузевих профспiлок. В Конституцiє Украєни закрiплено лише право громадян на такi об'уднання.
Колективи створюються i дiють в усiх сферах суспiльного життя, єх вiдносна самостiйнiсть дозволяу єм бути суб'уктами правових вiдносин, що обумовлено економiчним, соцiальним i правовим вiдокремленням. У сферi застосування працi колективи називаються трудовими. Але найменування колективу трудовим ще не дау пiдстави для вiднесення його до суб'уктiв трудових правовiдносин. Трудовi вiдносини створюються зв'язком працiвника з пiдприумством по виконанню певноє трудовоє
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
функцiє. Та обставина, що норми законодавства про працю регулюють не тiльки вiдносини мiж працiвником i пiдприумством, а й широкий комплекс вiдносин по органiзацiє працi та встановленню умов працi, не означау, що всi вiдносини, що регулюються трудовим правом, необхiдно намагатися втиснути в рамки iндивiдуальних трудових правовiдносин.
Вiдносини трудових колективiв з власниками або уповноваженими ними органами у правовими, але не трудовими, оскiльки своєм змiстом мають не працю, а лише єє органiзацiю i умови, за яких ця праця здiйснюуться.
Повноваження трудових колективiв усiх видiв пiдприумств, де використовууться наймана праця, реалiзуються, якщо iнше не передбачене статутом, загальними зборами працюючих. Такi безпосереднi вiдносини можливi тодi, коли пiдприумства невеликi за своєми розмiрами, i для розв'язання конкретних питань у кожному випадку у можливiсть зiбрати всiх працюючих. В умовах же великого пiдприумства вирiшення питань виробництва безпосередньо всiма працюючими у досить складним, у зв'язку з чим виникау необхiднiсть використання представницькоє демократiє. В таких випадках повноваження трудового колективу можуть реалiзовуватись конференцiую або виборними органами трудового колективу, такими, як рада трудового колективу, комiтет пiдприумства, страйковий комiтет тощо. Вони, як правило, обираються таумним голосуванням на загальних зборах або конференцiє трудового колективу строком на два-три роки не менш як двома третинами голосiв.
Трудовим колективам чинним законодавством наданi повноваження по укладенню колективних договорiв, впровадженню досягнень науки, технiки, розвитку творчоє iнiцiативи працюючих, участi в органiзацiє, нормуваннi, оплатi працi, використанню фондiв економiчного стимулювання, полiпшенню умов i охорони працi, соцiально-культурних та житлово-побутових умов працюючих. Трудовi колективи за поданням власника або уповноваженого ним органу i профспiлкового комiтету затверджують правила внутрiшнього трудового розпорядку пiдприумства. За порушення трудовоє дисциплiни трудовi колективи можуть застосовувати до своєх членiв заходи громадського стягнення, якi можуть враховуватись при визначеннi систематичностi невиконання працiвником без поважних причин
116
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
покладених на нього обов'язкiв, що у однiую з пiдстав розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.
 6. Профспiлковий орган пiдприумства як суб'укт трудового права Украєни
Для задоволення та захисту рiзноманiтних iнтересiв громадяни можуть створювати громадськi органiзацiє, якi дiють на пiдставi Закону Украєни вiд 16 червня 1992 р. <Про об'уднання громадян>.
Добровiльною громадською органiзацiую, що об'уднуу громадян як працюючих, так i тих, якi навчаються, пов'язаних загальними iнтересами за родом своує дiяльностi, у професiйнi спiлки, що покликанi представляти iнтереси працюючих у питаннях виробництва, працi, побуту i культури.
Професiйнi спiлки вiдiграють важливу роль у розвитку полiтичноє системи суспiльства Украєнськоє держави, подальшого розгорнення демократiє, все бiльш широкоє участi громадян в управлiннi справами держави i суспiльства, удосконаленнi державного апарату, пiдвищеннi активностi громадських органiзацiй, змiцненнi правовоє основи державного i громадського життя, розширеннi гласностi, постiйного урахування громадськоє думки.
Хоча профспiлки i у громадськими органiзацiями. Закон Украєни <Про об'уднання громадян> не регулюу дiяльнiсть професiйних спiлок i на них не поширюуться. Не мау вiдношення цей Закон й до компетенцiє трудових колективiв. Як професiйнi спiлки, так i трудовi колективи мають своє повноваження, якi чiтко визначаються чинним законодавством.
Основним документом, що регулюу внутрiшню дiяльнiсть усiх профспiлкових органiв, у статут. Але вiн не у правовим актом. Правове становище громадськоє органiзацiє може визначати лише закон, що затверджууться вищим органом законодавчоє влади.
В Радянському Союзi правового статусу професiйнi спiлки набули тодi, коли в червнi 1933 р. Центральний Виконавчий Комiтет СРСР, Рада Народних Комiсарiв СРСР i ВЦРПС прийняли спiльну постанову <Про об'уднання Народного комiсарiату працi Союзу РСР з ВЦРПС>. В постановi зазначалося, що за пропозицiями професiйних робiтничих органiзацiй, з метою
Роздiл IV. Суб'укти трудового права Украєни
117
полiпшення виконання покладених на НКП Союзу РСР обов'язкiв, злити НКП Союзу РСР з усiма його мiсцевими органами, включаючи й органи соцiального страхування, з апаратом ВЦРПС в центрi i на мiсцях. ВЦРПС взяла на себе i на всю систему професiйних спiлок виконання функцiй НКП СРСР i його мiсцевих органiв.
Внаслiдок такого об'уднання профспiлки як громадська органiзацiя почали виконувати державнi функцiє. Оскiльки виконання таких функцiй базувалось на правових, нормативних актах, вони набували характеру владностi. В окремих випадках профспiлки почали виступати вiд iменi держави, навiть видавати нормативнi акти спiльно з державними органами, а в окремих випадках i самостiйно. Прикладом таких самостiйних правових актiв були Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соцiальному страхуванню або Положення про порядок розслiдування i облiк нещасних випадкiв на виробництвi.
Професiйнi спiлки незалежнi в своєй дiяльностi i пiдпорядковуються тiльки закону. Забороняуться будь-яке втручання, що здатне обмежити права профспiлок або перешкодити єх здiйсненню. Ця незалежнiсть забезпечууться економiчною самостiйнiстю профспiлок, якi мають вiдокремлене майно, можуть вiд свого iменi набувати майнових i особистих немайно-вих прав, нести обов'язки. Тому вони вiдповiдно до ст. 21 Цивiльного кодексу Украєни визнаються юридичними особами. А це означау, що профспiлки можуть виступати в рiзних органах по захисту своєх iнтересiв та iнтересiв своєх членiв, бути позивачем i вiдповiдачем в судових органах.
Правове становище профспiлок визначають також норми, що встановлюють повноваження профспiлок в трудових вiдносинах. В КЗпП правове становище профспiлок закрiплене в главi XVI <Професiйнi спiлки. Участь працiвникiв в управлiннi пiдприумствами, установами, органiзацiями> (ст.ст. 243-252). Крiм того, в рядi статей iнших глав КЗпП також визначаються повноваження профспiлок по встановленню умов працi, контролю за додержанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю.
Наданi профспiлкам права одночасно у й єх обов'язками по захисту трудових i соцiально-економiчних прав та iнтересiв працюючих.
118
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Залежно вiд порядку реалiзацiє наданих профспiлкам прав єх можна класифiкувати на три групи: 1) спiльнi з власником або уповноваженим ним органом права; 2) погоджувальнi права, коли право вирiшення питання належить власнику або уповноваженому ним органу, але власник повинен попередньо погодити вирiшення цих питань з профспiлковим органом; 3) право на участь профспiлкових органiв у вирiшеннi виробничих питань власником або уповноваженим ним органом.
Спiльне вирiшення питань означау, що власник або уповноважений ним орган на пiдприумствi на рiвних засадах з профспiлковим органом розглядають визначенi законом питання, а документ, що приймауться, пiдписують обидвi сторони.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63